В умовах ринкових перетворень




Сторінка1/24
Дата конвертації13.02.2017
Розмір3.39 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ



ГРОШОВО-КРЕДИТНА
СИСТЕМА УКРАЇНИ
В УМОВАХ РИНКОВИХ
ПЕРЕТВОРЕНЬ
В ЕКОНОМІЦІ



Монографія


За редакцією доктора економічних наук, професора
О.В.Дзюблюка



– Тернопіль
В и дав н и ц тв о Карт бл ан ш » 2007




2
УДК 336.71
ББК 65.262
Г89
Автори:
О.В.Дзюблюк, Б.П.Адамик, Н.Д.Галапуп, Б.С.Івасів, Я.І.Чайковський
Рекомендовано до друку вченою радою Тернопільського національного економічного університету (протокол № 4 від 29 листопада 2006 р)
Рецензенти:
П.О.Нікіфоров

 д.е.н., проф., завідуючий кафедрою фінансів Чернівецького національного університету
ім.
Ю.Федьковича;
С.К.Реверчук

 д.е.н., проф., завідуючий кафедрою банківського і страхового бізнесу Львівського національного університету ім. І.Франка

Г89 Грошово-кредитна система України в умовах ринкових перетворень в економіці Монографія / За ред. д.е.н., проф. О.В.Дзюблюка. – Тернопіль
„Карт-Бланш”, 2007. – 309 с.
У монографії розглядаються основні проблеми та особливості функціонування грошово-кредитної системи в умовах ринкової трансформації економіки України. Аналізуються базові теоретичні засади організації грошових і кредитних відносин, розвитку інфляції та реалізації антиінфляційної політики. Розглянуто зміст діяльності центрального банку та застосування ним інструментів грошово-кредитної і валютної політики, а також проаналізовано основні проблеми функціонування системи комерційних банків в Україні у період реформування економіки.
Відображено ряд практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності банківських установна сучасному етапі економічного розвитку. Розраховано на наукових працівників, викладачів, аспірантів і студентів економічних вищих навчальних закладів, фахівців банківських установа також усіх, хто цікавиться проблемами функціонування грошово-кредитної системи.

ISBN 966-7952-50-9
 О.В.Дзюблюк, Б.П.Адамик,
Н.Д.Галапуп, Б.С.Івасів,
Я.І.Чайковський, 2007


3 ЗМІСТ
Вступ
5
Розділ 1.
Теоретичні засади грошових відносин і функціонування
грошової системи
7

§ 1.1. Основні напрямки еволюції теорії грошей і грошових відносин у суспільстві ..................................................................................................
8
§ 1.2. Оцінка внеску Дж.М. Кейнса в розвиток теорії грошей ..........................
25
§ 1.3. Монетаризм як альтернативний напрямок теорії грошей 1.4. Сучасний кейнсіансько-неокласичний синтезу теорії грошей
§ 1.5. Дискусійні питання трактування функцій грошей в умовах ринкової економіки .................................................................................................
39
Розділ 2.
Інфляція як соціально-економічне явище та її вплив на
грошову систему ....................................................................... 45
§ 2.1. Основні теоретичні концепції інфляційних процесів ................................
46
§ 2.2. Особливості розвитку інфляції в період ринкової трансформації економіки України ...................................................................................
59
§ 2.3. Оцінка основних напрямів антиінфляційної політики в Україні .............
71
§ 2.4. Перспективи оптимізації антиінфляційного регулювання економічних процесів ....................................................................................................
75
Розділ 3.
Основи теорії кредиту і організації кредитних відносин...... 88
§ 3.1. Необхідність і суть кредиту в ринковій економіці 3.2. Дискусійні питання функцій і меж кредиту як економічної категорії 3.3. Принципи та умови організації банківського кредитування 3.4. Основні засади класифікації банківських кредитів за формами та видами ....................................................................................................
118
§ 3.5. Особливості сучасних методів банківського кредитування...................
124
Розділ 4.
Банківська система України в умовах перехідної
економіки................................................................................. 133
§ 4.1. Сутність банківської системи та її роль в економіці ринкового типу ......
134
§ 4.2. Особливості становлення Національного банку як центрального банку України 4.3. Проблеми забезпечення ефективного функціонування банківської системи України в умовах трансформаційних змін економіки 4.4. Вплив глобалізаційних процесів на розвиток національної грошово- кредитної системи ..................................................................................
168


4
Розділ 5.
Грошово-кредитне регулювання економіки перехідного
періоду...................................................................................... 177
§ 5.1. Сутність грошово-кредитної політики та визначення її цілей .................
178
§ 5.2. Особливості формування стратегії грошово-кредитного регулювання економіки в період ринкових реформ ....................................................
192
§ 5.3. Інструменти реалізації грошово-кредитної політики Національного банку України 5.4. Валютна політика України в умовах перехідної економіки
Розділ 6.
Організація банківської справив Україні в умовах
ринкових перетворень............................................................ 239
§ 6.1. Проблеми управління фінансовою стійкістю комерційних банків України ...................................................................................................
240
§ 6.2. Оптимізація управління кредитним портфелем комерційних банків ....
250
§ 6.3. Перспективи розвитку ринку банківських послуг в Україні 6.4. Механізм управління ризиками у банківській діяльності
Література
295
Додатки
306








5 ВСТУП Необхідною умовою побудови в Україні ефективно діючого механізму організації ринкових відносин є високий рівень розвитку грошово-кредитної системи країни, що забезпечує вихідні засади функціонування усього процесу розширеного відтворення в економіці. Справді, від того, наскільки успішно функціонує національна грошово-кредитна система, наскільки ефективно організований в країні грошовий обіг, наскільки дієво провадяться заходи монетарного регулювання збоку центрального банку і врешті наскільки повною мірою банківська система країни здатна задовольняти потреби клієнтів у різноманітних фінансових послугах, значною мірою залежать не лише результати діяльності окремих господарюючих суб’єктів, алей по суті становлення повноцінних ринкових відносин як основи взаємодії між усіма учасниками процесу відтворення. Саме від ефективності функціонування грошово-кредитної системи країни залежить також дієвість інших заходів, спрямованих на ринкове реформування економіки, позаяк можливості ресурсного забезпечення господарської діяльності суб’єктів ринку вирішальною мірою визначаються ефективністю їхніх взаємин із банківськими установами, що створює базові засади для стійкого економічного зростання, а відтак підвищення життєвого рівня і добробуту населення як кінцевої стратегічної мети державної економічної політики. Указані обставини визначають важливість дослідження проблем формування і розвитку грошово-кредитної системи України, що нерозривно пов’язана із процесами становлення та розбудови нашої незалежної держави, а також є відображенням послідовності тих перетворень, які визначали ринкову трансформацію національної економіки і відмову від адміністративно-командних методів управління господарством, включаючи і грошово-кредитну сферу економічних відносин. Надзвичайно важлива роль грошово-кредитної системи, яку вона відіграє в економіці країни, визначається передусім широкою сферою охоплення нею самих різноманітних аспектів діяльності господарюючих суб’єктів, домашніх господарстві держави в цілому та забезпечення націй основі неперервності виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних і нематеріальних благ, тобто власне процесу розширеного відтворення. За таких умов всебічний теоретичний аналіз основних сутнісних моментів організації грошово-кредитної системи країни та вивчення особливостей практичних аспектів її функціонування в умовах трансформаційних змін економіки України слід вважати особливо актуальним напрямом наукового дослідження, що має слугувати основою для успішного завершення комплексу заходів із реалізації ринкових перетворень, заснованих на
ґрунтовно розроблених напрямах вдосконалення взаємодії між учасниками суспільного відтворення, втому числі і у грошово-кредитній сфері економічних відносин. Значної уваги потребує також аналіз західних теорій грошей і кредиту, а також передового зарубіжного досвіду організації грошово-кредитної системи з метою практичного використання тих елементів, які найбільшою мірою відповідають умовам і потребам економічного розвитку України. Відсутність у вітчизняній економічній літературі єдиних концептуальних підходів до правильного розуміння сутності, складу та особливостей організації і функціонування грошово-кредитної системи країни в умовах ринкових перетворень в економіці не сприяє формуванню адекватної оцінки тих процесів, які мали місце у грошовій сфері економічних відносин в Україні протягом усього перехідного періоду. Відтак не сформовано також чітких уявлень про зміст та особливості реалізації відповідних заходів щодо оптимізації функціонування банківських установу їхній взаємодії з клієнтами, посилення ефективності регулятивних заходів впливу монетарної політики центрального банку на економіку, а також забезпечення ефективної організації грошового обігу в країні. Із розумінням цих моментів необхідним слід вважати комплексне вивчення відповідних теоретичних і практичних засад організації грошово- кредитної системи країни. Адже саме раціонально, на науковій основі організована грошово-кредитна система країни може і повинна виявляти найсуттєвіший вплив на інтенсифікацію розвитку реального сектора економіки, підвищення її ефективності та зростання добробуту громадян. Основною метою даної монографії є дослідження базових теоретичних аспектів функціонування та визначення націй основі практичних шляхів удосконалення грошово-кредитної системи України, що передбачає комплексну всебічну оцінку основ організації грошового обігу і розробку заходів із забезпечення його стабільності шляхом провадження належної антиінфляційної політики, визначення найсуттєвіших проблем діяльності системи комерційних банків країни та обґрунтування комплексу заходів із забезпечення їх фінансової стійкості, оптимізації кредитних відносин і структури кредитного портфеля, належного управління ризиками та оптимальної взаємодії банків із клієнтами, а також оцінку ролі і місця центрального банку у системі регулятивних функцій держави щодо впливу на перебіг економічних процесів заходами грошово-кредитної і валютної політики. Авторами окремих розділів монографії є д.е.н., проф. Дзюблюк О.В. вступ, розділи 4.1, 4.3, 4.4, 5.2, 5.4, 6.1, 6.2, 6.3); к.е.н., проф. Івасів Б.С. розділи 1, 2); к.е.н., доц. Адамик Б.П. (розділи 4.2, 5.1, 5.3); к.е.н., доц.
Чайковський Я.І. (розділ 3); к.е.н., доц. Галапуп Н.Д. (розділ 6.4).

7
Розділ 1


ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ГРОШОВИХ ВІДНОСИН І ФУНКЦІОНУВАННЯ ГРОШОВОЇ СИСТЕМИ



8
1.1. Основні напрямки еволюції теорії грошей і
грошових відносин у суспільстві

Теоретичні аспекти еволюції грошових відносин завжди посідали чільне місце в системі наукових досліджень практично всіх шкіл і течій економічної думки. Адже економічна наука виникла і продовжує розвиватися як результат синтезу грошових відносин у суспільстві. З приводу цього англійський економіст А. Маршал писав, що Гроші завжди визначали головний стрижень, навколо якого концентрувала свою увагу економічна думка”
1
Проте, слід врахувати й те, що в економічній науці й досі не склалося цілісно визначеної теорії грошових відносин, а сформувалися лише окремі напрямки, розвиток яких відбувається на власних методологічних засадах постулати, що конкурують або протистоять одне одному. Відомо, що протягом тривалого часу в економічній літературі виділяли три основні напрямки теорії грошей – металічний, номіналістичний і кількісний. У принципі, така схема класифікації теорії грошей є прийнятною для більшості економістів. Проте на думку окремих вітчизняних економістів, вона має істотні хиби, які слід врахувати. Так,
А.Гальчинський у своєму посібнику Теорія грошей, відмічає, що аналіз грошових відносин уданому разі не лише відривається від структури та загальних напрямків розвитку світової економічної думки, ай протиставляється ним, що з будь-якого погляду є методологічно неприпустимим. На його думку, теорія грошей має науково аргументувати об’єктивні засади грошових відносин, що формуються в економічній системі суспільства. Вона покликана відповісти на питання що таке гроші, чому вони виникли і як розвиваються, яке їхнє функціональне призначення та як вони впливають на перебіг загальноекономічних процесів. З огляду на це можна відзначити, що теорія грошей, або ж монетарна теорія, є складовою загальної економічної теорії. Вона вивчає суть і функції грошей, об’єктивні засади їхнього розвитку, вплив грошей і грошово-кредитної політики на стан економіки в цілому.
2
Враховуючи наявність та розвиток багаточисельних теорій грошей нами запропоновано іншу схему їх класифікації. Всі вони розмежовуються на два напрямки, які відповідають головним лініям розвитку світової економічної думки. Умовно їх можна об’єднати навколо двох провідних напрямків
- абстрактна теорія грошей
- прикладна теорія грошей. Прихильники абстрактної теорії грошей прагнули знайти вичерпну відповідь на питання, що пов’язані з виявленням сутності і внутрішньої природи та форми грошей. Досліджуючи внутрішні аспекти феномену грошей, вони недооцінювали зовнішні чинники впливу грошей на економіку. Найбільш відомими проявами такого напрямку є меркантилізм, номіналістична теорія грошей, теорія грошей класичної школи політичної
1
Маршал А. Принципы политической экономии / Перс англ.- Т. – МС Гальчинський А. Теорія грошей. Навч.-метод. посібник. – К Основи, 2001. - С. 12-14.

9 економії, теорія грошових відносин К. Маркса, теорія граничної корисності та інші. Представники другого напрямку, яких ще називають монетаристами, зосереджують увагу не лишена з’ясуванні природи грошей. В основному вони досліджують реальний механізм впливу грошового фактора на економіку, зокрема, питання попиту і пропозиції грошей, процентної політики, інструментів фінансового ринку та інших важелів. Найбільш відомим напрямком монетариської теорії є кількісна теорія грошей, яка, у свою чергу, залежно від етапів її розвитку, поділяється на класичну кількісну теорію, неокласичну кількісну теорію та сучасний монетаризм. Одночасно, як самостійне відгалуження неокласичної кількісної теорії, сформувалися спочатку кейнсіанська, а пізніше неокейнсіанська концепція монетариської теорії.
Меркантилізм як основа грошової системи. Головним напрямком економічної політики і економічної думки в XV-XVIII ст. був меркантилізм, який виник в мануфактурний період розвитку капіталізму, коли в надрах феодального ладу зароджувалися уже відповідні елементи капіталістичного виробництва і буржуазних відносин. Торговий капітал історично виступає початком нагромадження промислового капіталу. Вихідним пунктом всякого підприємства слугують гроші, які перетворюються у грошовий капітал, коли власник наймає на них робітників, придбає товари для подальшого (кінцевого) обробітку чиїх перепродажу. Цей процес лежить в основі меркантилізму, метою якого було залучення в країну і зокрема, в державну казну грошей – коштовних металів. Влада грошей, привласнена окремими особами, перетворила їх у знаряддя протиставлення або створення умов для взаємодії. Відповідно до стратегії економічної політики меркантилізму сформувалося і дві течії у розвитку його економічної теорії
- ранній меркантилізм
- розвинутий меркантилізм. В епоху раннього меркантилізму XV-XVI ст. економічна політика була ще досить примітивною. Купити, щоб подорожче продати закордон, продати більше, ніж купляється закордоном ось принципи торгового капіталу. Якщо в країні буде багато грошей, все буде благополучно – верх державної мудрості меркантилістів. З цією метою іноземних купців примушували на місці витрачати весь виторгу межах даної країни і навіть призначали для цього особливих наглядачів, інколи потайних. Вивіз золота і срібла закордон просто заборонявся законодавчими актами. Отже, ранній меркантилізм, який називають ще монетарною системою, не пішов дальше адміністративних заходів для накопичення грошей в країні. Пізніше – в XVII і початку XVIII ст. – держави Європи перейшли до більш гнучкої і конструктивної політики залучення в країну грошей – це шляхом збільшення виробництва товарів (мануфактур) для експорту, експансії торгового капіталу та шляхом підтримки активного протекціонізму. Як бачимо, розвинутий меркантилізм шукає джерела забезпечення нації не в примітивному накопиченні скарбів, а в розвитку зовнішньої торгівлі і активному торгівельному балансі країни (перевищення експорту над імпортом. Представники розвинутого меркантилізму ужене розділяють адміністративне захоплення своїх попередників. Вони схвалюють лише таке втручання держави, яке відповідає принципам теорії
природного правила. Соціальний зміст такої теорії полягає утому, що держава повинна забезпечити природні права для зростання багатства буржуазії. Зв’язок меркантилізму з природнім правом пізніше перейшов у класичну політичну економію. І характер цього зв’язку певним чином змінився, оскільки в період розвитку класичної школи буржуазія вже менше була зацікавлена у підтримці держави і, більше того, виступала проти надмірного державного втручання в господарство. Найбільш відомим виразником ідей англійського меркантилізму був Томас Ман (1571-1641рр.), від якого залишилось два невеликих твори, що увійшли в золотий фонд економічної літератури. Перший з цих творів було названо Роздуми про торгівлю Англії з Ост-Індією” (г, друга книга вийшла під назвою Багатство Англії у зовнішній торгівлі (1664 г. У цих працях вперше було систематизовано викладені основні принципи зрілого меркантилізму. Як істинний меркантиліст Томас Ман бачить багатство переважно в грошовій формі, у формі золота і срібла. Само багатство нації по суті розглядається Т. Маном через призму інтересів торгового капіталу, який на тоді був формою капіталу взагалі. На його думку як окремий торговий капіталіст пускає в обіг гроші, щоб пізніше отримати їх з приростом, такі країна повинна збагачуватися шляхом торгівлі, забезпечуючи перевищення вивозу товарів над ввозом. Розвиток виробництва визнається ним лише в якості розширення торгівлі. Томас Ман, як інші автори-меркантилісти, за необхідністю оперував такими економічними категоріями товари, гроші, прибуток, капіталі старався знайти причинний зв’язок між ними. Томас Ман наполегливо боровся проти жорсткого регулювання вивозу коштовних металів. Він писав, що потрібно селянину, якому необхідно кинути зерно в землю, щоб отримати пізніше врожай, так само купцю треба вивезти гроші закордоні купити іноземні товари, щоб потім продати більше своїх товарів і забезпечити нації вигоди у вигляді додаткової кількості грошей. Меркантилізм не був специфічним англійським явищем. Політика нагромадження грошей, протекціонізму і державної регламентації господарства проводилися в ХV-XVIIст. по всій Європі - від Португалії до Московії. У Франції одним із провідних представників меркантилізму був
Монкрет’єн (1575-1621рр.). Він уявляв господарство країни перш за все як об’єкт державного управління. Джерелом багатства держави (короля) він вважав зовнішню торгівлю, особливо вивіз промислових товарів і виробів ремесла. Монкрет’єн виступав зависокий митний збірна іноземні товари, щоб їх завізне перешкоджав національному виробнику. Теорію меркантилізму успішно розвивали також італійські економісти Де Сантис,
А.Серра та інші. Якщо в Англії головною проблемою меркантилізму була торгівля то для роздрібненої Італії проблема грошей (монети) і їх обміну між дрібними державами мала першочергове значення. У Німеччині меркантилізму формі
„камералістики” був офіційною економічною доктриною аж до початку ХІХ ст.

11 Як бачимо, меркантилісти приділяли увагу лише сфері обігу і не досліджували закономірностей зародження та розвитку капіталістичного виробництва. Вони ототожнювали багатство із золотом і сріблом як речами продуктами, які пізніше можна перетворити через зовнішній ринок на гроші. Також вони визнавали в основному функцію грошей як засіб утворення скарбів (нагромадження грошей, а також і функцію засобу обігу. Разом з тим, відстоюючи посередницьку торгівлю, пізніше меркантилісти трактували сутність грошей як капітал. Вони теж визнавали, що гроші - це товар, але не змогли пояснити які чому товар стає грошима.
Меркантилізм і епоха майбутнього. Меркантилізм як напрямок в економічній теорії зійшов зі сцени ще до кінця XVIII ст. Тоді умовам промислової революції і фабричної індустрії більш відповідали принципи класичної політичної економії, які зводились в економічній політиці до послаблення прямого втручання держави в економіку і зокрема, у зовнішню торгівлю. Проте деякі конкретні ідеї меркантилістів ніколи не згасали, арсенал інструментів їх політики – державне керівництво господарством, протекціонізм, забезпечення достатку грошей в країні – у багатьох випадках активно використовувалися пізніше урядами більшості країн Європи. Наприклад, коли в буржуазних країнах розвивався державно- монополістичний капіталізм економічні ідеї меркантилістів, найбільш повно висловив у х роках ХХ ст. англійський теоретик Джон Мейнард Кейнс. Капіталізм не може більше існувати на основі саморегулювання, стверджував Дж. Кейнс. Держава повинна взяти на себе задачу регулювання економіки, яка зводиться основним чином до того, щоб підтримувати і стимулювати платоспроможний попит, який має тенденцію хронічно відставити від виробництва. Таким шляхом необхідно боротися з безробіттям і недовантаженням підприємств. Приватних капіталістів необхідно підштовхувати, щоб вони здійснювали інвестиції капіталу, тобто будували нові підприємства, розширяли виробництво. Невтручання держави в економіку, на думку Кейнса, хибна і небезпечна ідея. Перш за все держава повинна забезпечити достаток грошей в країні і їх дешевизну, тобто низькі ставки позичкового процента. При такій ситуації капіталісти будуть охоче брати в банках позики, розширювати інвестиції. Вільна торгівля – це чиїсь забобони. Якщо це потрібно для повної зайнятості, то можливій обмеження ввозу іноземних товарів, і демпінг, і девальвація валюти. Ці рекомендації у деякій мірі нагадують ідеї меркантилістів, звичайно, з врахуванням всієї різниці між сучасною капіталістичною економікою і тією економікою, що булав Західній Європі
300-350 років назад. Шведський вчений Елі Хекшер, визнаний спеціаліст меркантилізму, писав Погляди Кейнса на економічні явища здивовано схожі на погляди меркантилістів, хоч його соціальна філософія зовсім інша (прямий переклад. Дж. Кейнс особисто сформулював чотири напрямки, які поєднують його з меркантилізмом.
3
E.F. Heckscher. Mercantilism, vol. 2. L., 1955, p. 340.


12
По-перше, меркантилісти, на його думку, пов’язували свої намагання до збільшення маси грошей в країні із завданням пониження позичкового процента і стимулювання інвестицій.
По-друге, меркантилісти не боялись підвищення ціні вважали, що високі ціни сприяють розширенню торгівлі та виробництва. Кейнс є одним із основоположників сучасної концепції поміркованої інфляції як засобу підтримки економічної активності.
По-третє, меркантилісти говорили про недостаток грошей як про причину безробіття. Кейнс висунув ідею, що збільшення кількості грошей шляхом кредитної експансії банків і дефіциту державного бюджету може стати важливим знаряддям боротьби з безробіттям.
По-четверте, підтримуючи політику протекціонізму, Кейнс вважав, що він може допомогти в окремі країні розв’язання проблеми зайнятості і виступав за економічний націоналізм. Крім того, Дж. Кейнс у своїх працях покладався на важливу роль держави в економіці. Але не вся економічна наука розвивалась у напрямку
„кейнсіанства”. Мають місце цілі школи і течії, які заперечують необхідність посилення державного втручання в економіку. Вони виступають за свободу приватного підприємства, проти інфляційних загравань кейнсіанців тощо.
Основи теорії грошей класичної школи політичної економії


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал