В. О. Сухомлинський — прекрасний педагог, добротворець



Дата конвертації23.12.2016
Розмір68.6 Kb.


С.П. Гнатенко

учитель історії та правознавства

Новоукраїнської гімназії №7

Новоукраїнської районної ради

Кіровоградської області

В. О. Сухомлинський — прекрасний

педагог, добротворець

(виховний захід для учнів середньої ланки, присвячений 95 річниці з дня народження видатного педагога В.О. Сухомлинського)

Діти повинні жити у світі

краси, гри, казки,музики,

малюнка, фантазії, творчості.

В. Сухомлинський

Мета: вшанувати пам'ять великого педагога і письменника В.О.Сухомлинського; поглибити знання про його життя і творчість; закріпити вміння відтворювати зміст знайомих казок, а також оцінювати поведінку персонажів; спонукати до творчості дітей; виховувати кращі риси характеру; виховувати любов і поважне ставлення до творчості письменника; формувати загальнолюдські цінності.
Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, виставка його творів, живі квіти біля портрета письменника - педагога, мультимедійний проектор, мультимедійна презентація про життя і творчість педагога; відеозаписи казок Сухомлинського.

Хід заходу

1 учень

Я – вчитель.

Я - любов і відданість,

Віра і терпіння.

Я – радість і співрадість,

Страждання і співчуття.



2 учень

Я – істина й серце,

Совість і шляхетність,

Я той, що йде, що дарує,

Жебрак і багатий.

Я вчитель і учень,

Вихователь і вихованець

3 учень

Я – той, що прокладає шлях,

І художник життя.

Я притулок дитинства

Й колискова людства.

Я посмішка майбутнього

Й смолоскип сущого.

4 учень

Я вчитель від Бога

Й співпрацівник у Бога

Ш. Амонашвілі


1 ведучий

Ця чудова поезія Ш. Амонашвілі ніби спеціально написана про Василя Олександровича Сухомлинського. У кожному слові звучить образ Василя Олександровича.



2 ведучий

Бо Він Учитель з великої букви. Завжди знав як навчати дітей, як зацікавити, що треба знати педагогу, щоб діти розуміли його, ставали розумнішими та мудрішими.



1 ведучий . Всього себе віддавав наш дорогий земляк школі.

2 ведучий

А тепер давайте поринемо у спогади…

Народився Василь Олександрович Сухомлинський у 1918 році недалеко від Павлиша в сім'ї селянина. У сім'ї було четверо дітей, і всі стали вчителями. Він прийшов до школи педагогом у 17 років (с. Василівка Кіровоградської області), заочно закінчив Полтавський педагогічний інститут (філологічний факультет), у школі працював вожатим, учителем молодших класів, викладав українську мову і літературу, працював завучем у районній середній школі (с. Онуфріївка). Це були щасливі роки, бо вже тоді, у молодому віці в нього з'являється інтерес до науково-педагогічної роботи.

І ведучий

Потім війна, фронт, важке поранення зимою 1942 р. на засніженому полі біля с. Клепініно під Ржевом, довгі роки лікування в госпіталях Удмуртії, кілька складних операцій, але дістати весь смертоносний метал з грудей так і не вдалося. Демобілізувавшись з армії, В. О. Сухомлинський стає директором школи в невеличкому містечку в Удмуртії, а в 26 років — завідувачем райвно в Україні, у своєму Онуфріївському районі, куди він повернувся, коли Україну звільнили від німців. Це були важкі роки, майже на голому місці потрібно було організовувати народну освіту в районі, не вистачало вчителів, нелегко давались поїздки по району — відкривались важкі рани, він часто і тяжко хворів. Важко було і дружині Ганні Іванівні з двома дітьми — Сергієм і Ольгою. Тому він просить, щоб його відпустили з райвно за станом здоров'я і призначили директором нехай навіть у найвідсталішу школу.



ІІ ведучий.

У 29 років він прийняв Павлиську школу, у якій пропрацював 23 роки. У школі не було ніякого обладнання, навчання проводилося в три зміни, на всю школу була всього одна керосинова лампа. До В. О. Сухомлинського за три роки тут змінилося чотири директори. Йому все давалося важко. Пройшли роки, перш ніж він зібрав 10 тисяч книг у своїй бібліотеці. У нього було багато друзів, але були й противники. Поступово склався колектив молодих, як і сам директор, учителів-однодумців. Педагоги і учні будували нові шкільні приміщення, майстерні, закладали теплиці. Рік за роком кращала шкільна ділянка, перетворювалася, як і мріяв Василь Олександрович, у квітучий сад. Робочий день В. О. Сухомлинського починався рано. О четвертій ранку він входив до свого кабінету, запалював настільну лампу, розкладав маленькі блокноти з замітками, спостереженнями, відкриттями — результат спілкування з учнями та педагогами. Думки, які народжувались у вранішні творчі години, потім утілилися в 36 книг і понад 600 статей. О 8-ій годині директор виходив зі свого кабінету в шкільний вестибюль і зустрічав своїх учнів і вчителів, які йшли до школи. Щоденно відвідував 2—3 уроки, керував господарством школи, завжди намагався більше побачити, дізнатися. Його завжди бачили з книгою.



Учень

В. О. Сухомлинський створив у Павлиші "школу радості", у якій одним з перших у країні почав готувати шестирічних дітей. Усі діти навчалися в одну зміну, для чого будувалися невеликі споруди на один-два класи за рахунок ремонтних робіт. При школі була оранжерея, кролеферма, пасіка, метеостанція, чотири майстерні, фруктовий сад, виноградник і голуб'ятня. З останнім дзвінком коридори завмирали: жоден учень, жоден учитель не мали права навіть на 5 хвилин затримуватися в школі. Додому! Відпочивати! Читати книги! Працювати в саду, готуватися до гуртків, факультативів. Додаткових занять не було, вони були зведені до необов'язкових консультацій до уроків. Наради вчителів проводилися не частіше одного разу на тиждень. Школа живе вільним часом учителів і учнів — одна з думок В. О. Сухомлинського. Щоб учителі добре вчили, а учні добре вчилися в них, повинно бути багато вільного часу; о 5-ій годині вечора починали працювати всі гуртки. В.Сухомлинський настирливо вмовляв своїх учнів не робити уроків після занять у школі. Весь день вільні! Він рекомендував вставати о 6-ій годині ранку і за дві години зробити уроки краще, ніж за чотири вечірніх. Учень

Педагог писав, що школа стає справжнім вогнищем культури лише тоді, коли в ній панує чотири культи: культ Батьківщини, культ Людини, культ Книги, культ Рідного Слова. Школа в Павлиші завжди була попереду інтересів дітей,бо вони вчилися водити мотоцикл, трактор не в старших класах, а в 3-му, коли дітям усе нове, усе викликає захоплення. Для малечі було спеціально сконструйовано мотоцикл. Усі діти вирощували хліб своїми руками. Восени 3-й клас отримував ділянку в півкласу, засівав ц озимою пшеницею, і весною діти чергували, оберігали пшеницю від горобців, а літом косили хліб самі, обмолочували його на маленькій молотилці, усім класом відвозили мішок зерна на млин, одержували муку, їхали з нею в пекарню і там пекли пиріжки і коровай для свята врожаю. Так закінчувалась початкова освіта в Павлиші — власним хлібом.

Учень

У Павлиській школі намагалися оцінити не знання, а успіх, перемогу, подолання труднощів у навчанні. Успіх — перша причина радощів у навчанні. У перших класах учням не ставили двійок, а домагалися, щоб вони працею пересилили невдачу і добре виконали завдання, тоді й виставлялася оцінка. Сухомлинський говорив: "Не ловіть дітей на незнанні, оцінка — не покарання, оцінка — радість". Учителів у своїй школі він виростив сам, жив у кожному з них, кожного робив однодумцем — це були справжні педагоги.



Учень

В. О. Сухомлинський був відомим у Радянському Союзі педагогом, мав два ордени Леніна, був Героєм Соціалістичної Праці, член-кореспондентом Академії педагогічних наук, Заслуженим учителем, знаменитим директором, Лауреатом Державної премії в галузі науки. Коли через тридцять років педагогічної діяльності його запитали, що було найголовнішим у його житті, він без роздумів відповів: "Любов до дітей".



Учень

В. О. Сухомлинський помер у 1970 р., 2 вересня, того дня, коли діти, яких він готував до школи, пішли на свої перші уроки. Павлиська школа стала знаменитою на весь світ. Сьогодні про неї можна прочитати німецькою мовою і японською, і угорською, і румунською, і англійською. Сьогодні бути директором Павлиської середньої школи — велика честь. І багато хто думає, що це якась особлива, прекрасна, дивна школа. А насправді вона маленька, двоповерхова, стара, цегляна — її збудували ще на початку XX століття. Школа стара, але вчать у ній по-новому.



1 ведучий

Ось так і жив педагог, письменник, мудра і творча людина. У нього була надзвичайна любов до дітей. Він умів говорити з ними і слухати їх. Писав твори для дітей, навчав казкою, грою, спілкуванням з природою, дотиком до дерева, до росинки, до сонячного промінчика до прекрасного….



2 ведучий

Але якби він не написав жодного літературного твору, а тільки мудрі свої педагогічні праці, все одно залишився б відомим письменником.



1 ведучий.

Якби не написав жодної наукової праці, все одно залишився б великим педагогом. А він, на наше щастя, був і великим педагогом, і великим письменником.



Учитель. Пропоную послухати декілька казок В.О.Сухомлинського та обговорити, яку мораль несуть у собі твори Великого педагога.

(пропонується подивитися декілька відеозаписів із казками В.О.Сухомлинського)

  • Бабусин борщ.

  • Як джміль нагодував бджолу

  • Мед та суниці …

2 ведучий

І хоч В. Сухомлинського в Україні видавали мало (наче боялися його мудрого й дошкульного слова) твори його стали настільною книгою для учня й учителя, розкривають перед нами красу білого світу й рідного слова, навчають людяності й мудрості.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал