В. М. Лабунець інноваційні технології інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики: теорія та методика



Сторінка11/13
Дата конвертації01.01.2017
Розмір4.25 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
3.3. Діагностичне визначення критеріально-рівневої інструментально-виконавської підготовленості майбутніх учителів музики
Оновлення національної традиційної системи музично-педагогічної освіти полягає перш за все у формуванні різнобічно розвиненої особистості майбутнього вчителя музики, здатного не лише демонструвати свої педагогічні здібності, а й презентувати прогресивний стиль педагогічного керівництва найвищого рівня та творчі здобутки своїх учнів відповідно до сучасних освітніх вимог. Розглядаючи мистецьку інноваційну діяльність, як найвищу ступінь педагогічної творчості майбутнього вчителя музики, яка забезпечує модернізацію різних ланок загальноосвітньої музичної освіти і сприяє розвитку сталого інтересу до опанування й впровадження в музично-педагогічну практику новітніх науковомістких й інформаційно-педагогічних технологій, ми звертаємо увагу на вагомість даної проблеми в системі сучасної фахової підготовки майбутнього вчителя музики.

Ця думка підтверджується пакетом освітніх документів, у яких зазначається, що життя в умовах сучасного стрімкого науково-технічного прогресу і масштабної інформативності вимагає радикальної модернізації освіти на всіх її щаблях. Зокрема в «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті» зазначається, що  освіта і наука є найголовнішими умовами утвердження України на світовому ринку високих технологій і при цьому система освіти має забезпечувати «формування у дітей і молоді цілісної наукової картини світу і сучасного світогляду, здібностей і навичок самостійного наукового пізнання» [234, 2-3].

Враховуючи гостру потребу суспільства у високоосвічених, науковоозброєних педагогічних кадрах, які здатні забезпечити прогресивне зростання галузі й виховання у молодого покоління активної життєтворчої мотивації навчання, відповідно до сучасних європейських вимог та на підставі результатів теоретико-методичного аналізу літератури з проблеми дослідження, нами була визначена структура означеного феномена, що охопила інноваційну, пізнавальну, когнітивну, емоційну, рефлексивну, творчу, вольову, проективну сфери діяльності майбутніх учителів музики.

Взаємопов’язаний інтегрований комплекс вищезазначених структурних компонентів, а саме: мотиваційно-ціннісногого, компетентнісно-орієнтаційного, рефлексивно-емпатійного, креативно-технологічного, проективно-діяльнісного об’єднує в собі всі напрямки традиційних академічних знань інструментально-виконавської підготовки, як першої фази готовності майбутнього вчителя музики до практичної діяльності, на основі якої базується розвиток оригінально-новаторських, творчо-імпровізаційних здібностей і здійснюється формування вчителів мистецьких дисциплін нової формації. Синтезуючою зв’язуючою комплексу структурних компонентів готовності даного напрямку є стимуляція розвитку креативних здібностей студентів-музикантів, актуалізація їх новаторських ідей в галузі музичної педагогіки.

З цієї позиції у процесі інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики важливо на всіх етапах роботи діагностувати вищезазначений процес, з метою його визначення шляхів його оптимізації. Доречно зазначити, що діагностична робота пов’язана з вивченням істотних ознак мистецької освіченості студентів, форм їх визначення як реалізованих цілей освіти. Діагностична діяльність майбутнього вчителя музики допомагає здійснювати контроль за станом засвоєння знань, дозволяє визначити недоліки й прогалини в отриманих знаннях студентів, тобто така робота дозволяє встановлювати «зворотній зв’язок» між діями вчителя і результатами його роботи з учнями.

Відносно розроблених структурних компонентів інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики до мистецької інноваційної діяльності нами були розроблені критерії сформованості готовності даного напрямку.

Здійснюючи констатувальну діагностику комплексу структурних компонентів та визначенням рівнів інструментально-виконавської підготовленості майбутнього вчителя музики до мистецької інноваційної діяльності нами було визначено, що в основі мотиваційно-ціннісного компоненту, покладений критерій міра прояву спонукальних мотивів до мистецької інноваційної діяльності. Визначаючи мотивацію як один із найважливіших факторів (поряд зі здібностями, знаннями, навичками) [258, 97], доцільно зазначити, що саме мотиваційна спрямованість особистості забезпечує успіх інноваційної діяльності.

Спонукальння студентів до інноваційної діяльності уособлює в собі стимулюючі фактори, що дають поштовх активізації певної діяльності (відносно нашої проблеми – стимуляції мистецької інструментально-виконавської інноваційної діяльності), викликають заохочення, зацікавленість, захопленість, можуть становити головну мету життєдіяльності людини. У різних видах музичної діяльності важливу роль відіграють ситуативні фактори (вплив різних людей – викладачів-музикантів різних професій; попередній фаховий досвід; специфіка самої діяльності майбутнього вчителя музики й відповідна його поведінка у різних педагогічних ситуаціях (навчальних, концертних, сольного та колективного виконання музичних творів, практичної роботи з учнями тощо). На думку В.Орлова [245], рівень актуальності та інтенсивності мотивації залежить від ситуативних її детермінант, тобто визначальної причинності, що зумовлює стимуляцію певних дій особистості.



Компетентнісно-орієнтаційний компонент, в основі якого був покладений критерій ступінь особистої потреби майбутнього вчителя музики в опануванні мистецькими інноваційними знаннями, методами і формами музично-інструментальної діяльності дозволяє визначити обізнаність студентів у сфері інноваційних форм і методів музичної освіти, інформованість і орієнтація в наукових проблемах даного напрямку. Включаючи в структуру інструментально-виконавської підготовки майбутнього вчителя музики до мистецької інноваційної діяльності компетентнісно-орієнтаційний компонент нас цікавив: рівень накопичених знань музично-педагогічного новаторства і передового досвіду студентів ВНЗ музично-педагогічного профілю, оволодіння знаннями психолого-педагогічних закономірностей індивідуального музично-творчого розвитку школярів, опанування теорією і практикою інноваційної педагогічної діяльності.

У поняття «орієнтація» ми вкладаємо розвиток навичок у студентів-музикантів використовувати отримані в процесі інноваційного мистецького навчання у ВНЗ знання, уміння, навички; вміти диференціювати і систематизувати різни види інформаційних повідомлень; вибирати і використовувати в практиці найбільш потрібні й необхідні для музично-педагогічної діяльності. Набуття студентами компетентності тісно пов’язане з когнітивною психологією – науковою галуззю, що досліджує всі психічні процеси, які опосередковані когнітивними факторами. Дослідники когнітивної психології експериментували в різних напрямках: у рамках культурно-історичної концепції розвитку вищих психічних функцій Л.Виготський досліджував проблеми суспільно-історичної детермінації психіки людини [65]; діяльнісному підходу дослідження свідомості й психіки присвячені роботи О.Леонт’єва, О.Лурія та ін. [185]; засновник Женевської школи генетичної психології швейцарський психолог Ж. Піаже, відкрив ряд особливостей дитячих уявлень про оточуючий світ, в основі якої лежить певна розумова позиція дитини (егоцентризм) та багато інших досліджень. Основним методом когнітивної психології був визначений інформаційний підхід, в рамках якого нами розроблялись моделі й мікроструктури: сприймання й розуміння змісту технологій, розпізнавання музичних образів, увага, пам’ять, уява, мова, психологія розвитку, мислення, інтелектуальні здібності

Засвоєння змісту мистецьких інноваційних технологій, спрямоване на свідоме і довгострокове оволодіння комплексом знань даного напрямку та різними способами виконання музично-педагогічних дій. Чим вищий рівень осмислення і засвоєння цих знань тим вищий рівень готовності майбутнього вчителя музики до мистецької інноваційної діяльності.

В основу рефлексивно-емпатійного компоненту був покладений критерій міра здатності майбутнього вчителя музики до рефлексивно-смислового оцінювання педагогічних ситуацій та емпатійної корекції власних мистецьких і педагогічних дій. Визначений нами критерій дозволяє оцінити динаміку розвитку педагогічної рефлексії, що обумовлює готовність фахівця до організації інноваційної діяльності, оволодіння прийомами самоконтролю в процесі інструментально-виконавської підготовки студентів. Фахова самосвідомість і педагогічне мислення виявляються в усвідомленні соціальної значущості професії вчителя музики, рефлексивному уявленні про багатофункціональний зміст обраної професії. Адже на рівні індивідуальної рефлексивності фахівець не піддається професійному старінню, він володіє вмінням раціонально організовувати свою професійну діяльність.

Здатність майбутніх учителів музики до рефлексивно-смислового оцінювання, вміння аналізувати, розмірковувати, результати власної діяльності доцільно розглядати в контексті концепції диспозиційної регуляції поведінки особистості, яка співвідносяться з конкретними проблемними ситуаціями, а саме такими, що: виникають кожен день та вирішуються шляхом усвідомлення своєї позиції та організації окремих дій; пов’язані з формуванням способів педагогічної взаємодії з учнями у сфері художньо-музичної діяльності. Вони мають довготривалий характер та пов’язані з подоланням стереотипів особистісного досвіду шляхом їх переосмислення; пов’язані зі становленням системи ціннісних установок, механізмів саморегуляції, мотивів поведінки, які орієнтовані на подолання проблемних ситуацій, осмислення причин протиріч та складають основу конструювання подальшого розвитку особистості.

Такий підхід дозволяє розглядати вирішення нагальних завдань у взаємозв’язку з самовизначенням учителя, зі становленням його системи цінностей, з формуванням установок, мотивів та інтересів. Професійна рефлексія допомагає завдяки наявності високого ступеня розвитку уяви побачити ситуацію не лише своїми очима, а й очима партнера у процесі взаємодії. Розвиток цього феномену дуже важливий у процесі становлення студента як майбутнього вчителя музики. Для формування високого рівня рефлексії важливе значення має емпатія. Здатність інтуїтивно визначати стан учнівського колективу, інтерпретувати цей стан є ознакою професійної майстерності майбутнього вчителя музики.

Рефлексія в процесі мистецького навчання відіграє роль засобу формування особистісних якостей майбутнього вчителя музики. Розвиток здатності сприймати власні дії, життєві враження, вчинки через призму художнього змісту музичного твору стає могутнім педагогічним засобом формування життєвих позицій та світоглядних орієнтирів вчителя музики. Оволодіння прийомами педагогічної рефлексії дозволяє співвідносити переживання особистісного «Я» з мистецькими оцінками художньо-музичного твору, вміннями проводити глибокий аналіз музичних творів.

В основу креативно-технологічного компоненту покладений критерій ступінь схильності студентів до опанування інноваційними технологіями у музично-виховній роботі з учнями та здатність до створення креативного середовища для взаємного творчого збагачення суб’єктів музично-педагогічної взаємодії. Він передбачає високий рівень розвитку саморегуляції емоційної сфери вчителя, наявність артистизму, виявлення творчого натхнення; використання творчо-індивідуального стилю в роботі з учнями; вміння створювати креативне середовище для взаємного розвитку суб’єктів педагогічної взаємодії. У процесі педагогічної взаємодії творчі елементи проявляються у різноманітних ситуаціях, але важливим є те, що творчість викладача транслюється та переходить у творчість студентів. Адже найважливішою якістю вчителя музики як творчої особистості є високий рівень розвитку креативних здібностей, що сприяє активному пошуку інноваційних шляхів у музично-педагогічній діяльності [136, 225].

У процесі залучення дітей до музично-творчої діяльності, у них ефективно розвивається уява, емоційна чутливість, художня проникливість, тобто ті елементи, які характеризують особливу комплексну особистісну якість, – творче мислення. Специфіка музичних занять полягає в потребі інтересу до цього виду мистецтва, активної роботи думки, уяви, що призводить до бажання самостійно проявити себе у творчій діяльності. «Без музики важко переконати дитину, яка вступає у світ, в тому, що людина прекрасна, а – це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Музика є одним із найтонших засобів спрямування дітей на добро, красу, людяність», – цей вислів В.Сухомлинського конкретизує нагальне завдання музично-естетичного виховання школярів [349, 105]. 349

Проективно-діяльнісний компонент, в основу якого закладений критерій міраздатності студентів до творчої модифікації мистецьких інновацій, дав змогу оцінити у них ступінь спрямування до мистецько-педагогічного новаторства відповідно контингенту учнів у процесі проходження педагогічної практики. Розроблений нами критерій сприяв визначенню виконавського рівня навичок та вмінь диференціації досвіду мистецько-педагогічних інновацій відповідно до можливостей контингенту учнів з метою формування у них ціннісних художніх орієнтацій засобами музичного мистецтва. Покладений нами критерій дозволив визначити наявність у студентів критичного ставлення до використання в практиці мистецько-педагогічних інновацій та їх схильність до творчо-імпровізаційних винаходів (завдань, ігор, виховних заходів) й впровадженням власних новаторських засобів на уроках музики.

Проективно-діяльнісний компонент інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики передбачає створення таких умов, за яких сукупність навчальних дій спрямована до мистецьких інновацій, з метою досягнення якісного результату, високого фахового рівня. Цей компонент передбачає практичне застосування різних інноваційних та власних новаторських засобів на уроках музики і демонструє рівень виконавської майстерності даного напрямку підготовки студентів-музикантів. Проективно-діяльнисний компонент даного виду підготовки розглядався нами як сукупність взаємоузгоджених і взаємопов’язаних навчально-інноваційних дій, спрямованих на розв’язання навчальних завдань і досягнення кінцевої фахової мети – опанування інструментально-виконавською майстерністю майбутнього вчителя музики. З цього приводу доцільно зазначити, що «дія» в педагогічній науці розглядається як «довільний свідомий акт, спрямований на досягнення мети, що й є структурним компонентом діяльності» [13, 41].

Цей компонент допомагав визначати також процесуально-виконавський рівень умінь диференціації досвіду мистецько-педагогічних інновацій майбутніх учителів музики відповідно до можливостей їх інструментально-виконавської підготовки. Проективно-діяльнісний компонент включав також комплекс умінь, а саме:

- музично-пізнавальної діяльності (перцептивного розрізнення музичних звучань як символів певних національних й історичних культур (О.Рудницька);

- аналізу та розуміння об’єктивного музичного тексту (В.Медушевський), його порівняння із різними явищами художньо-музичної культури та особистісним досвідом студента;

- оцінювати музичні твори з їх художньо-естетичної вартості;

- вміти використовувати набуті знання на практиці;

- здатність упроваджувати у власну педагогічну діяльність новаторські засоби;

- схильність на новому рівні спілкуватися із школярами різного віку та розвивати їх комунікативно-мистецькі навички;

- оригінальність творчо-імпровізаційної мистецької діяльності;

- здатність до новаторських пошуків у організації різних видів діяльності на уроках музики: співу, гри на дитячих шумових та музичних інструментах, музично-сценічній імпровізації, дидактичних іграх, винаходів нових виховних і музично-творчих завдань тощо;

- проектувати подальший власний фаховий розвиток у різновидах інструментально-виконавської діяльності.

Аналіз вищевикладеного дає змогу констатувати, що визначені нами критерії інноваційної інструментально-виконавської діяльності дають змогу діагностувати стан означеного явища в інститутах мистецтв педагогічних університетів. Вищезазначений діагностичний комплекс представлений у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.
Критерії інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музики


Компоненти

Критерії





Мотиваційно-ціннісний

Міра прояву спонукальних мотивів до мистецької інноваційної діяльності

Компетентнісно-орієнтаційний

Ступінь особистої потреби майбутнього вчителя музики в опануванні мистецькими інноваційними знаннями, методами і формами музично-інструментальної діяльності


Рефлексивно-емпатійний


Міра здатності до рефлексивно-смислового оцінювання педагогічних ситуацій та емпатійної корекції власних мистецьких і педагогічних дій

Креативно-технологічний


Ступінь схильності студентів до опанування інноваційними технологіями у музично-виховній роботі з учнями та здатність до створення креативного середовища для взаємного творчого збагачення суб’єктів музично-педагогічної взаємодії


Проективно-діяльнісний


Міраздатності майбутніх учителів музики до творчої модифікації мистецьких інновацій



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал