В. М. Кравченко співідношення експресивних мовних засобів



Скачати 85.67 Kb.

Дата конвертації27.03.2017
Розмір85.67 Kb.

УДК 801.311
В. М. Кравченко
СПІВІДНОШЕННЯ ЕКСПРЕСИВНИХ МОВНИХ ЗАСОБІВ
У ПІБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ
У роботі подається функціонально-стильова характеристика
експресивної лексики публіцистичного стилю в зіставленні з
художнім стилем.
Ключові слова експресивні засоби, публіцистичний стиль,
фразеологічні одиниці.
В работе исследуется функционально-стилистическая
характеристика экспрессивной лексики публицистического
стиля в сопоставлении с художественным стилем.
Ключевые слова экспрессивные средства языка,
публицистический стиль, фразеологические единицы.
This work examines the functional and stylistic characteristics of
expressive lexis of publistic style as compared with the style of the
arts.
Key words: expressive means, journalistic style, phraseological
units.
Одним з найважливіших завдань публіцистичного тексту є сприяння формуванню громадської думки, тому соціальна оцінність публіцистичного стилю безпосередньо пов’язана з ним. Аналізуючи складові змісту текстів публіцистики з точки зору прагматичної теорії, слід розглядати співвідношення та функціонування мовних засобів, які використовуються для передачі ставлення адресата до того, про що він повідомляє адресантові в конкретній комунікативній ситуації. Адже для того, щоб сформувати певну систему думок слухача, читача, глядача, публіцистичний твір має бути бездоганним щодо логіки і мовного оформлення. Йому протипоказані штампи, сухість викладу. Логіка викладу й емоційно-експресивне забарвлення

© Кравченко В. М, Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 150
мають бути взаємно врівноважені і гармонійно поєднані, публіцистика повинна одночасно впливати, інформувати і бути емоційною. Це пов’язується з такою специфічною ознакою публіцистичного стилю, як відкрита оцінність мови.
Як зазначає А. П. Коваль, газета гостро потребує експресивних засобів, але ця експресія має соціальний характер, вона цілеспрямована, оцінна метафори, епітети, порівняння виконують ту особливу роль, що дозволяє говорити про газетно-публіцистичний тип їх
[1, с. Потрібно пам’ятати, що для публіцистичного стилю характерна одночасність у поєднанні експресії і стандарту, цим зумовлюється прояв двох функцій мови – експресивної і власне інформативної. Тому пріоритетним завданням автора публіцистичного тексту є поєднання цих засобів при викладі повідомлення. Це зумовлюється дотриманням таких важливих вимог до мови засобів масової інформації, як логічність, інформативність і стандартність. Вони досягаються на мовному рівні завдяки різноманіттю лінгвальних засобів.
Відомо, що певний факт може цікавити автора не як окремий елемента в поєднанні з соціальними оцінками, але в багатьох текстах факти подаються відокремлено від авторських оцінок, без засобів емоційного забарвлення. Потребує урізноманітнення мовлення з метою уникнення передбачуваності, штампів. Головним завданням мовця стає досягнення емоційного впливу на адресанта, не виходячи за межі стандартизації. Подаючи актуальні проблеми суспільства, публіцистика оперує різноманіттям лінгвальних засобів, одним з яких є одиниці інфраструктури речення, а саме частина вставних і вставлених конструкцій, деякі слова автора при прямій мові, підрядні з’ясувальні частини складнопідрядних речень, неозначено-особові та інфінітивні речення тощо.
Ці стандартизовані одиниці інфраструктури речення певною мірою несуть характеристику посередника інформації, представляють емоційну, інтелектуальну, етичну, мовну та інші типи оцінок. Потрібно зазначити, що переважають вставки, які несуть позитивну чи негативну оцінку автора в суто мовному плані, оскільки після них адресант передає дослівне повідомлення конкретної особи чи групи осіб.
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 151
Вставні конструкції, що вжито для вказівки на джерело інформації, частково можуть давати оцінку наведених подій, явищ чи предметів або оцінку джерела інформації. Наприклад, у публіцистичному мовленні можна натрапити на «Пілоти – невдахи,
як з’ясувалося потім». Іноді попередньо формується певне ставлення до змісту інформації завдяки використанню епітетів, що в контексті набувають експресивної функції, наприклад Сенсаційне відкриття
зробили американські лікарі.
Як бачимо, автор виражає особисту точку зору, що сформувалася в нього відповідно до критеріїв соціуму. Це здійснюється за допомогою влучного нерозгорненого засобу покращання експресивності мовлення і впливає на формування переконань сприймача інформації.
Поліфункціональність слів носія інформації зумовлюється звуковим комплексом, носієм сенсу, стилістичних характеристик і показником соціальної належності, феноменом, що стимулює різні емоційні стани й реакції. Отже, об’єкт дослідження випливає з мовного оформлення вислову. Беручи на себе відповідальність у посередництві між джерелом інформації і сприймачем цієї інформації, автор вдається до наступних прийомів представлення джерела. Цитування, яке може виконувати не тільки функцію адресації мовлення, ай давати оцінку повідомленню та його носію. Виходячи з принципу інформативності, іноді доводиться посилатися водному повідомленні на кілька джерел, при цитуванні яких застосовується контраст, зіставлення, паралелізм. Подібні прийоми допомагають досягти емоційного впливу.
У публіцистиці автор підходить до використання цитат за допомогою таких прийомів у поляків були питання перший віце-
прем’єр спробував заспокоїти партнерів аргументи такі ...,
вважають чиновники ..., запевняють органи ..., – попросив
керманич аграрників.
За допомогою цих та подібних вставних конструкцій автор, по- перше, знайомить адресата інформації із джерелом по-друге, за допомогою таких предикатів, як спробував, вдалося, вважають,
запевняють, попросив, висловив, розповідає, проілюстрував,
повідомив в опосередкований спосіб виражає ставлення до інформації, її достовірності, доцільності (зважуючи на ступінь авторитетності джерела, акцентує увагу на важливості повідомлення, Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 152
дає знати, чи так само емоційно до інформації ставиться адресант, чи відбувається через його посередництво чітка констатація фактів.
Авторські слова при цитуванні також можуть виражати оцінку, давати характеристику особам, про яких йшлося в повідомленні, відбивати ставлення до них збоку автора. Для авторських слів характерна безпосередня вказівка на факт повідомлення та джерела інформації.
2. Підрядні частини складнопідрядних з’ясувальних речень, які виконують функції повідомлення, властиві цитуванню. Вони є засобом створення експресивності в межах стандартизації, оскільки наближають адресата до сприйняття інформації власне з уст посередника – автора. Відбувається непросто ознайомлення з конкретним висловлюванням, зробленим джерелом інформації, а певна презентація повідомлення. Наприклад Петренко запитував
про те, що ...; З конфеденційних джерел стало відомо, що ...;
Експерти зробили висновок, що ...; Вони побоюються, що ... . Таким чином, використання предикатів типу підрахували, запланували,
вважають у поєднанні зі сполучниками підрядності сприяє досягненню більшої ефективності і дієвості публіцистичного мовлення. Вставні та вставлені конструкції здатні поєднувати в собі інформативну та експресивну функції. Одиниці інфраструктури речення (вставні та вставлені елементи) виражають не тільки оцінку подій, явищ, фактів, осіб, про які йдеться в базовій частині речення, алей виступають засобом вираження мовної оцінки, наприклад за
попередніми даними слідства, за словами банкірів, за оцінкою
учасників конференції, за словами Прем’єр-міністра, як встановило
слідство, за словами вчених.
Подібні елементи інфраструктури речення можуть містити у собі інформацію про недостовірність джерела повідомлення (за
попередніми даними), про документальність твердження (як
зазначено у статті), посилання на авторитет того, хто надає інформацію (за словами Президента України), виражати негативну емоційну оцінку (на жальна превеликий жаль). У цьому випадку стандартові властива варіантність, яка захищає його від нудної одноманітності при багаторазовому відтворенні. Неозначено-особові речення, виконуючи функцію введення посилань на джерело, утримуються від точного називання адресанта, Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 153
хоча містять у собі стислий натяк на результати інформації, наприклад У міністерстві заперечують факти про ...; У
профспілковій організації не бачать підстав заперечувати ...; У
слідстві не повідомляють про ... . Подібні засоби дозволяють утримуватися відповідного наведення повідомлення.
Як відзначалося, сучасний публіцистичний текст – це динамічний об’єкт дослідження, який відображає рух мовної системи, а також формує нові тенденції в розвитку мовної ситуації. Публіцистика гостро реагує на змінив соціальному, політичному, економічному житті суспільства, на прогресу науково-технічній галузі, в інформаційно-комунікативній сфері.
Спостерігаючи за процесами, які відбуваються у фразеологічному складі сучасної української публіцистики, не можна не помітити в ньому значної питомої ваги просторічних елементів. Власне, просторічність – яскрава риса, що характеризує сучасний публіцистичний текст. Деякі культурологи, філософи, мовознавці вважають, що подібні явища є цілком природним процесом циклічного розвитку мови від її аристократизації до демократизації, інші стверджують, що це данина моді на постмодернізм, своєрідна мовна гра».
Просторічна периферія функціонує у фразеології публіцистики у вигляді семантичних, структурних відхилень від норм літературної мови, які надають текстові умисної зниженості, фамільярності, іноді – брутальності. На думку О. О. Тараненка, помітна тенденція до пародійного обігрування освячених традицією жанрових канонів та іронічного висміювання поважних мотивів [6, с. Це своєрідна стилізація підмову середовища, яке не володіє літературною мовою, або мовна гра адресата та адресанта мовленнєвої комунікації. Проблему інтертекстуальності – іронічний, пародійний, театралізований смисл, момент грив тексті розглядав свого часу відомий російський лінгвіст Ю.М.Лотман. Використання лапок має в публіцистичному стилі особливе прагматичне навантаження. Відбувається не тільки зміна меж стилів
– відбувається змішування стилів. Лапки відображають зміну в смислах і взагалі в культурних парадигмах сучасної комунікації
[3, с. У просторічних фразеологічних одиницях засвідчено. Власне просторічні фразеологізми активно входять в узус засобів масової інформації Спочатку купу паперів придумали, за які
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 154

треба віддати шалені гроші (УМ, 31.01.04); Мені не подобається,
коли партія влади, використовуючи абсолютні неконкурентні
ресурси, забиває місця в парламенті (УМ, 29.01.04.).
2. Суржикові елементи Бо ж той Петкун виглядає зайвим
елементом і «найслабшим звєном» (ПіК, № 7, 2004); Щоб усілякі
нетверезі доброзичливці не закидали, що у вас, мовляв, ще досі «ні в
одном глазу» (ПіК, № 16–17, 2004).
3. Проникнення великої кількості елементів професійних та молодіжних жаргонів у фразеологічну систему Автори «музичнів
перфомансів» вешталися тусовкою, бо «Мендельсон йшов у запису,
тобто, якби сказали у поп-середовищі, «під фанеру» (ПіК, № 4,
2004); кримінального арго Як правило, чоловіки, які опинилися у
неоднозначній ситуації, в міліцію не з’явились. Цей дозволяє
шахраям вдало «рубати капусту» на амурному фронті (ПіК, № 24, Яскравий експресивний і прагматичний потенціал жаргонізмів динамізує сучасну комунікацію і всю мовну систему в цілому. Причому ця динамізація пов’язана з факторами, які як поновлюють, такі руйнують її. Обсценні фразеологічні одиниці (евфемінізовані обсценізми), Загальну тенденцію до «варваризації» (зниження) мови помітив БА. Ларін ще уроці, с. 149], а В. Г. Костомаров назвав явище мовним розкріпаченням [1, с. 184]: Реформа по маленькому – заголовок у ПіК № 25, 2004 – про конституційну реформу суду. Підзаголовок статті – Мала судова потреба.
Посилений інтерес до виразових та оцінних можливостей мови приводить до того, що просторіччя вводиться в текст для досягнення особливих стилістичних, смислових та ілокутивних цілей висловлювання.
Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових фразеологічних одиниць Звісно,
після «чорного вівторка» 11.09.2001 по всій території США були
вжиті безпрецедентні заходи безпеки (ПіК, № 22, 2004), Зрештою,
як не згадати чуму ХХ століття – СНІД? (ПіК, №2, 2004), 31
грудня починає працювати гаряча телефонна лінія (УМ, 02.01.03) тощо.
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 155
Спостерігаємо активне створення афоризмів, пов’язаних із конкретною особою чи подією, використання так званих фраз дня, що проходять перевірку на життєздатність у текстах засобів масової
інформації.
Близькими до просторічно-розмовних фразеологічних одиниць є субстандартні мовні утворення. Це прагматично задані відхилення від норми літературної мови, зумовлені ситуацією. Різновидами подібних субстандартних мовних одиниць є оказіоналізми, авторські утворення, які мають потужний експресивний заряді являють собою, як правило, фразеологічні одиниці одноразового використання».
Відомо, що фразеологізми як експресивні одиниці, підпорядковуючись у контексті авторським модифікаціям, набувають комбінованої, додаткової експресивності. У сучасній лінгвістиці трансформацію розглядають як фундаментальну властивість мови, яскравий вияв еволюції мови. До трансформаційних процесів у фразеологізмах залучені як інтралінгвістичні (еволюційні) фактори, такі екстралінгвістичні – посилення ролі автора-творця у тексті або індивідуалізація тексту. Трансформації фразеологічних одиниць, що були зафіксовані в публіцистичних текстах, відбуваються в кількох напрямках. Семантичні трансформації або заміна значення традиційного фразеологізму (структура фразеологічної одиниці залишається незмінною При затвердженні Януковича головою уряду обійшлося
без опозиціонерів – правда, Ющенку довелося забрати у своїх
депутатів картки для голосування, щоб ніхто не скакнув у гречку
(ПіК, № 16–17, 2004) – скакати у гречку – зраджувати дружині або чоловікові, чи мати нешлюбні зв’язки, тут – зраджувати інтересам Блоку Наша Україна. Структурні модифікації лексична субституція – заміна компонента фразеологічної одиниці (значення при цьому залишається незмінним, але набуває додаткової експресивності Єдине нововведення Піскуна – це
публічне озвучення заяв, тоді яку цій справі ще «кінь не валявся»
(ПіК, № 12, 2004) – і кіт не валявся – нічого не робиться семантичне нарощування або розширення значення за рахунок залучення ад’єктивів. У трансформованій моделі змінюється лексико- граматичний складі значення всього фразеологізму стає іншим Для
відродження галузі потрібно небагато ентузіазм населення і
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 156

первинні внески. А далі все піде як по вершковому маслу (ПіК, № 1,
2004);
– семантизація фразеологічних одиниць або прийом реалізації одного з компонентів у вільному значенні Потрібно не лише
«фільтрувати базар», алей «фільтрувати розмови», коментарі,
уміти протиставляти потоку негативної інформації свій
контрпотік (ПіК, № 26–27, 2004);
– усічення фразеологічної одиниці Десятка з два найкращих
моделей міста почали спати і бачити себе у мерському кріслі
(спати і бачити уві сні – «дуже бажати», хотіти чого-небудь,
мріяти про здійснення чогось (ПіК, № 19, 2004) тощо.
Поява великої кількості нових понять у зв’язку з розвитком технічних засобів, у змінених соціально-політичних умовах зумовлює потребу номінації та образної оцінки явищ дійсності, характерних для нової епохи та появу власне нових фразеологічних одиниць (чорний
вівторок, чума ХХ століття, гаряча телефонна лінія).
На думку В. М. Мокієнка, активна мобільність форми і взаємо- заміна компонентів – постійне джерело поновлення експресивності фразеологізму, основна причина актуалізації стійких сполучень у мовленні [4, с. 26]. Такі перетворення становлять специфіку публіцистичного тексту, який прагне до оновлення готових схем, їх трансформації. Отже, елементи інфраструктури речення в публіцистичному тексті виступають засобом інформативності, а також виразником оцінки, які можуть виражатися змістом інформаційного рівня речення, його мовним оформленням, адресатом мовлення, автором прямої мови. Крім того, аналіз публіцистичних текстів засвідчує наявність у них таких засобів експресивного мовлення, як фразеологізми-новотвори: власне просторічні фразеологічні одиниці, жаргонні, суржикові, фразеологічні одиниці на позначення нових реалій дійсності тощо.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1.
Костомаров В. Г. Языковой вкус епохи / Костомаров В. Г. –
Санкт-Петербург, 1999. – 320 с.
2.
Ларин БА История русского языка и общее языкознание: [избр. работы] / Ларин БА М Просвещение, 1997. – 224 с.
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 157

3.
Лотман Ю. М. Структура художественного текста / Лотман Ю. ММ Искусство, 1970. – 384 с.
4.
Мокиенко В. М. Славянская фразеология: [учеб. пособие для филол. специальностей ун-тов] / Мокиенко В. ММ с.
5.
Особливості мови і стилю засобів масової інформації [навч. посіб.] / За ред. А. П. Коваль. – К Вища шк., 1983. – 151 с.
6.
Тараненко О. О. Колоквілізація, субстандартизація та вульгаризація як характерні явища стилістики сучасної української мови / О. О. Тараненко // Мовознавство. – 2002. – № 4–5.
ДЖЕРЕЛА
УМ – газета Україна молода»
ПіК – газета Політика і культура»
Надійшла до редколегії 26.02.2010
Дослідження з лексикології і граматики української мови, 2010, вип. 9 158

Document Outline

  • УДК 801.311
  • ДЖЕРЕЛА
    • УМ – газета Україна молода
      • ПіК – газета Політика і культура»
  • Надійшла до редколегії 26.02.2010


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал