В. Ф. Семенов регіональна економіка навчальний посібник




Сторінка9/40
Дата конвертації02.04.2017
Розмір6.95 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   40




- 45 -
5.4. Міжрегіональні зв'язки та відкритість регіональних економік
Регіон як підсистема національної економіки має зв‘язки з державними регулюючими системами, з іншими регіонами та з зовнішнім світом. (рис.
5.1.). Регіони в сучасному світі стають безпосередніми учасниками міжрегіонального і міжнародного ринків товарів, кредитних ресурсів, цінних паперів.
Відносини між регіонами та зовнішнім світом є торговими та кредитно-фінансовими. Центр проводить певну регіональну політику: відповідно до неї має відносини з регіонами, головним чином, у фінансовій сфері: міжбюджетні трансферти, прямі видатки державного бюджету на територіях регіонів, надання регіонам цільових кредитів, купівля-продаж державних та регіональних цінних паперів.
Рис. 5.1. Міжрегіональні взаємозв‘язки.
Зв‘язки:
Міжрегіональні
Між центром та регіонами
Зовнішньоекономічні
Основними формами міжрегіональних зв'язків є обмін товарами і послугам, міграція населення, фінансові потоки, інформаційний обмін.
Уявлення про міжрегіональні зв'язки можна отримати при аналізі відкритості регіональних економік.
Для аналізу відкритості застосовуються спеціальні коефіцієнти, які пов'язують основні показники: ввіз, вивіз, виробництво, споживання[3, c.111].
Розраховуються коефіцієнти таким чином:
1.Коефіцієнт товарності регіонального виробництва (вивезення):
Регіон 1
Регіон 2
Центр країни
Регіон 3
Регіон 4

- 46 -
=
, (5.4) де
– коефіцієнт товарності регіонального виробництва;
– об'єм вивезеної за межі регіону продукції;
– об'єм виробленої в регіоні продукції.
2. Коефіцієнт ввозу, тобто частка ввезеної продукції у загальному споживанні її в регіоні:
=
, (5.5) де
– коефіцієнт спожитої в регіоні ввезеної продукції;
І – ввезена продукція;
– об'єм виробленої в регіоні продукції;
– об'єм вивезеної за межі регіону продукції.
3.Коефіцієнт товарообміну:
=
(5.6)
Для аналізу міжрегіональних зв'язків застосовується балансовий метод міжрегіонального обміну, який протікає у будь-якій сфері економічної діяльності або галузі виробництва .
У системному аналізі міжрегіональних взаємодій найважливішу роль відіграють три фундаментальних поняття: оптимум Парето, ядро, економічна рівновага [3,с.89-90 ].
Оптимум Парето у багаторегіональній системі — це безліч варіантів розвитку економіки, які не можна поліпшити для одних регіонів, не погіршуючи положення інших. Але різні оптимальні, по Парето, варіанти не однаково вигідні для окремих регіонів. Існують можливості, коли які-небудь регіони, діючи самостійно, або в коаліції з іншими регіонами, можуть досягти більш вигідного для себе стану. Найбільш важливою вимогою при виборі взаємовигідних варіантів для регіонів є умова приналежності до ядра[12].
Ядро багаторегіональної системи являє собою безліч таких варіантів розвитку, у здійсненні яких зацікавлені всі регіони у тому розумінні, що їм невигідно виділятися із системи, утворюючи коаліцію. Ядро, якщо воно
існує, складається тільки з оптимальних, по Парето, варіантів.

- 47 -
Поняття економічна рівновага в багаторегіональній системі допускає багато модифікацій. Наприклад, якщо кожен регіон знаходить оптимальне вирішення, виходячи з інтересів свого населення, то за яких умов загального ринку (цінах обміну, тарифах, податках і т.п.) сполучення регіональних рішень дасть збалансоване рішення для всієї системи регіонів.
5.5. Формування регіональних стратегій розвитку. СВОТ- аналіз
Регіональна стратегія розвитку є стратегічним планом розвитку регіону, його зброєю у змаганні з іншими регіонами. Стратегічний план визначає цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя на середньостроковий (4 - 6 років) та довгостроковий (10 – 15 років) періоди [1,2,7 ].
Прийняття рішення щодо стратегії регіонального розвитку складається з чотирьох стадій :
І –оцінка ситуації і діагностика проблем розвитку регіону;
ІІ – оцінка ситуації в розвитку районів регіону;
ІІІ – вибір і обґрунтування пріоритетів розвитку регіону;
IV - моделювання варіантів і сценаріїв розвитку регіону.
Перша стадія прийняття рішення з вибору стратегії соціально- економічного розвитку регіону передбачає наступні дії: вибір мети; вимір якості життя населення всього регіону; оцінку економічного розвитку регіону; визначення природно-ресурсного потенціалу регіону і ефективності його використання; діагностику проблем забезпечення якості життя населення регіону.
Друга стадія прийняття рішення з вибору стратегії соціально - економічного розвитку регіону включає до себе: вимір якості життя населення низових районів регіону; оцінку економічного розвитку районів регіону; визначення природно-ресурсного потенціалу районів регіону і ефективності його використання.
Третя стадія прийняття рішення з вибору стратегії соціально економічного розвитку регіону передбачає наступні дії: вибір стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку регіону; вибір стратегічних напрямків соціально-економічного розвитку районів регіону; попередній вибір пріоритетних напрямків розвитку економіки регіону; обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку економіки регіону.
Четверта стадія прийняття рішення з вибору стратегії соціально - економічного розвитку регіону включає до себе: моделювання варіантів розвитку пріоритетних галузей економіки регіону; моделювання сценаріїв соціально-економічних наслідків розвитку пріоритетних галузей економіки регіону.
Вибір стратегії розвитку регіону має обмежуватися наступними залежностями [1,2,7 ] :

- 48 -
1.ПРП<ЕР<ЯЖ;
2.ПРП<ЕР>ЯЖ;
З.ПРП>ЕР<ЯЖ;
4.ПРП>ЕР>ЯЖ;
ПРП - природно-ресурсний потенціал регіону;
ЕР - рівень економічного розвитку регіону;
ЯЖ - рівень якості життя населення регіону.
Перша залежність є найбільш припустимою для соціально-еко- номічного розвитку регіону. Виходячи з цього і визначається стратегія соціально-економічного розвитку певного економічного району або області.
В основі попереднього вибору пріоритетних напрямків розвитку секторів економіки регіону лежить виділення наступних фаз його життєвого циклу:
- відновлення;
- зростання;
- розвиток.
Перша фаза життєвого циклу розвитку регіону (відновлення) передбачає перелом негативних тенденцій, що склалися в соціально- економічному розвитку регіону, і досягнення кількісного докризового рівня з найважливіших видів продукції різних секторів економіки. Головна мета цієї фази - забезпечення якості життя населення регіону згідно з прийнятими нормами і стандартами. У цій фазі пріоритетний розвиток мають одержати галузі що виробляють споживчі товари та медичні послуги. Селективну
(вибіркову) підтримку одержать групи галузей, окремі галузі та підприємства, що виробляють продукцію виробничо-технічного призначення і забезпечують кількісне зростання економіки: регіону в окремих її секторах, а також наука й освіта і житлово-комунальне господарство. Високотехнологічні виробництва через обмеженість ресурсів одержать точкову підтримку по окремих виробництвах і підприємствах, що забезпечують національну безпеку держави і закладають фундамент для подальших якісних структурних зрушень в економіці. Точкову підтримку одержать й окремі підприємства сфери культури і дозвілля.
Друга фаза життєвого циклу розвитку регіону (зростання) - по- дальше кількісне зростання економіки регіону й окремих її секторів понад той рівень, який було досягнуто до кризи. Головна мета фази - повне й ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу регіону.
У цій фазі пріоритетний розвиток одержують галузі енерговиробничих циклів регіону, що забезпечують випуск продукції виробничо-технічного призначення, наука й освіта, а також житлово-комунальне господарство.
Селективну підтримку одержують окремі галузі індустріально- аграрного енерговиробничого циклу й охорона здоров'я, а точкову підтримку - окремі підприємства цих же секторів економіки регіону.
Високотехнологічні виробництва, сфера культури і дозвілля одержать точкову підтримку.
Третя фаза життєвого циклу розвитку регіону (саме розвиток) - широкомасштабне освоєння нових технологій, якісна зміна структури

- 49 - економіки регіону, підвищення її конкурентоспроможності й ефективності до рівня середньосвітових параметрів. Головна мета фази - забезпечення якісних структурних зрушень в економіці регіону. У цій фазі пріоритетний розвиток одержать високотехнологічні галузі виробництва, а також культури
і дозвілля. Окремі галузі енерговиробничих циклів, що виробляють продукцію виробничо-технічного призначення, наука й освіта, а також житлово-комунальне господарство одержують селективну підтримку.
Підприємства, що виробляють споживчі товари, й окремі заклади охорони здоров'я одержать точкову підтримку.
У кожній з наведених вище фаз життєвого циклу розвитку регіону розглядаються три об'єкти управління: енерговиробничі цикли, кластери галузей і підприємств, точки економічного зростання .
Енерговиробничий цикл (ЕВЦ) - об'єднання взаємозалежних виробничих процесів різних галузей регіону на основі послідовної глибокої переробки сировини до одержання готової продукції й утилізації всіх промислових відходів.
У ЕВЦ виділяється головний виробничий процес - ядро циклу.
Навкруги нього формується взаємообумовлена сукупність допоміжних і обслуговуючих виробництв.
Особливості застосування методу ЕВЦ при виборі пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку регіону полягають в наступному:
- ЕВЦ - регіональне утворення, яке може розвиватися в різних таксономічних одиницях, як у великих, так і в маленьких районах;
- у регіоні може бути тільки один однорідний ЕВЦ;
- виробництво одного й того самого продукту може здійснюватися в різних ЕВЦ:
-провідна роль у формуванні ЕВЦ завжди належить промисловості;
- окремі виробництва в ЕВЦ виконують різні функції;
- у регіоні ЕВЦ можуть бути повними (з усіма основними стадіями виробництв) і неповними (з окремими стадіями виробництв):
- кількість ЕВЦ у регіоні залежить від рівня комплексності й глибини переробки сировини.
Точки економічного зростання - окремі підприємства регіону, що мають міцний виробничо-технічний і економічний потенціал, а також здатні його реалізувати як самостійно, так і при зовнішній фінансовій підтримці.
Необхідність виділення точок економічного зростання регіону пов'язана насамперед з обмеженістю фінансових ресурсів як в окремо взятому регіоні, так і країні в цілому.
При визначенні точок зростання спочатку встановлюються галузі пріоритетного розвитку регіону, а потім визначається коло підприємств усередині тих галузей, на яких буде звернена посилена увага органів управління економікою даного регіону.
У додатку 5 надано матрицю, яка дозволяє обрати пріоритетні напрямки розвитку економіки регіону.

- 50 -
«Обґрунтування вибору пріоритетних напрямків розвитку галузей економіки регіону» передбачає визначення найбільш важливих для регіону галузей, що мають істотне значення для його економіки і впливають на функціонування інших галузей, які з ними пов'язані.
Сформульована задача виділення найбільш важливих галузей економіки регіону може бути вирішена шляхом виділення однорідних груп об'єктів. Найбільш доцільним підходом до вирішення даної задачі, як свідчить дослідження [5], є використання структурного підходу до виділення однорідних груп об'єктів, що включає метод візуалізації багатовимірних даних.
Тому поставлена задача вирішується з використанням одного з методів візуалізації багатовимірних даних - побудови топографічних карт Кохонена. Методика проведення розрахунків за допомогою карт Кохонена наведена у роботі [5].
Обґрунтування вибору пріоритетних галузей енерговиробничих циклів економіки регіону, згідно дослідження [1,2], передбачає проведення SWOT- аналізу, який включає в себе аналіз можливостей та загроз зовнішнього середовища, а також сильних та слабких сторін внутрішнього середовища тієї чи іншої галузі економіки регіону [ 1,2,7,11].
Методологія SWOT - аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз пріоритетних секторів галузей економіки регіону. Потім встановлюються зв'язки між ними, які в подальшому можуть бути використані для формування загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону.
Характеристика конкурентних переваг та обмежень перспективного розвитку регіону, розроблення стратегічного плану розвитку здійснюється на основі діагнозу стартових умов регіонального розвитку шляхом аналіз
СВОТ (Сила (сильні сторони) – Вади (слабкі сторони) – Обставини
(можливості) – Труднощі (загрози), тенденцій і передбачуваних наслідків їх збереження, проблем та існуючих прогнозних матеріалів соціально- економічного розвитку регіону, потужності та ефективності використовування наукового, природного, економічного, трудового потенціалу). Аналізуються екзогенні та ендогенні фактори розвитку регіону
[7 ].
Складові СВОТ – аналізу:
- сильні сторони (Strengths) – внутрішні можливості (навички, потенціал) чи ресурс регіону, що можуть зумовити формування конкурентної переваги і певної стратегії;
- слабкі сторони (Weaknesses) – види діяльності, ресурси, обставини, які використовуються неефективно або не за призначенням і які гальмують розвиток регіону;
- можливості (Opportunities) – ще не використані регіоном альтернативи, шанси, які можна використати для досягнення стратегічних цілей (результатів) розвитку регіону;
- загрози (Threats) – будь-які процеси або явища, що перешкоджають руху у напрямку досягнення місії та цілей розвитку регіону.

- 51 -
Найбільш сприятливою для регіону є ситуація, коли можливості зовнішнього середовища збігаються із сильними сторонами регіону.
Навпаки, загрози з боку зовнішнього середовища, накладені на слабкі сторони регіону, створюють передумови кризової ситуації і роблять проблемними шляхи досягнення цілей регіоном. СВОТ-аналіз сильних та слабких сторін свого регіону, можливостей щодо змін на краще та загроз щодо його позитивного розвитку здійснюється, виходячи з того, що:

сильні сторони – це існуючі внутрішні особливості регіону, які містять основу для його якісного розвитку. Маються на увазі запаси та доступність природних ресурсів, ЕГП регіону, виробництво товарів і послуг порівняно з витратами, для розвитку яких (якої) галузей, сильні сторони найбільш сприятливі.

слабкі сторони – це існуючі внутрішні особливості регіону, які ускладнюють умови розвитку регіону. Це може бути негативна тенденція на регіональному або макроекономічному ринку, відсутність природних ресурсів, низька ділова активність регіонального бізнесу.

можливості – це існуючі, переважно зовнішні, особливості, умови, сприятливі для розвитку регіону, що є або можуть виникнути у майбутньому. Нові можливості може надати прийняття нових нормативних актів про пріоритет тих галузей, які раніше не отримували законодавчої підтримки. Це можуть бути також значні інноваційно-інвестиційні проекти, що реалізуються в регіоні.

загрози – це існуючі , переважно зовнішні, особливості, умови, несприятливі, навіть небезпечні для розвитку регіону, які можуть виникнути за певних обставин. Наприклад, для приморських курортних регіонів, загрозою є потенційні аварії у комунальному господарстві, що можуть спричинити екологічні негаразди.
Орієнтовний перелік та характеристика внутрішніх факторів розвитку регіону подано в додатку 1.
Орієнтовний перелік та характеристика зовнішніх факторів розвитку регіонів подані в додатку 2.
Методологія SWOT - аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз пріоритетних секторів галузей економіки регіону. Потім встановлюються зв'язки між ними, які в подальшому можуть бути використані для формування загальної стратегії соціально-економічного розвитку регіону [ 7].
SWOT-аналіз по суті являє собою стратегічний баланс активів
(сильних внутрішніх сторін і зовнішніх можливостей) і пасивів (слабких внутрішніх сторін і зовнішніх загроз) пріоритетних галузей економіки регіону.
У загальному вигляді стратегічну матрицю SWOT-аналізу надано у табл. 4.6.
Загальна оцінка стратегічного потенціалу пріоритетної галузі
(енерговиробничого циклу) економіки регіону (Р) має такий вигляд:
Р=А-П, (5.6)

- 52 - де А - загальні активи пріоритетної галузі економіки регіону (сильні її сторони і зовнішні можливості) в балах;
П - загальні пасиви пріоритетної галузі економіки регіону (слабкі їх сторони і зовнішні загрози) в балах.
Таблиця 5.2.
Стратегічна матриця SWOT - аналізу пріоритетної галузі економіки регіону[7 ]
Актив (А)
Рівень важливості фактора
Пасив(П)
Рівень важливості фактора
1. Сильні сторони
1.1...
1.2...
І. Слабкі сторони
1.1..:
1.2...
Разом 1 розділ (С)
Разом І розділ (Сл)
II. Зовнішні можливості 2.1...
2.2...
II. Зовнішні загрози
2-1... 2.2...
Разом II розділ (М)
Разом II розділ (3)
Усього активи (І р.
+ II р.)
Усього пасиви (І р. +
II р.)
Баланс (А)
Баланс(П)
Якщо А> П і С > С
л
, то пріоритетна галузь економіки, що аналізується, має реальні можливості для забезпечення соціально- економічного розвитку регіону.
При А> П і С > С
л може з'ясуватися, що у пріоритетної галузі економіки недостатньо загального стратегічного потенціалу для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.
В усіх інших випадках пріоритетна галузь економіки не має стратегічного потенціалу для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону.
На основі пофакторної оцінки переваг та обмежень проводиться комплексна оцінка території регіону і виявляються найбільш обмежуючі фактори, які переважно визначають параметри раціонального розвитку регіональної економіки.
На основі розробленого СВОТ-аналізу здійснюється ідентифікація соціально-економічних проблем та вибір стратегічних напрямів розвитку регіону.
Вихідним пунктом у виборі варіантів сценарію розвитку є дослідження співвідношення сильних та слабких сторін (потенціалу, загроз та можливостей) розвитку регіону. Оцінка кожного з нематеріальних елементів
СВОТ-аналізу може здійснюватися експертним методом із застосуванням квазіекономічного чи математичного апарату.

- 53 -
Сценарій стратегії розвитку як опис послідовності подій від теперішнього до майбутнього стану розвитку регіону грунтується на припущеннях, що стосуються формування комбінацій сильних та слабких сторін, можливостей та загроз.
Основні типи сценаріїв:
- сценарій шансів базується на максимальному використанні сильних сторін та можливостей (за одночасної мінімізації слабких сторін, загроз, певною мірою аспект бажаного результату переважає аспект реального результату);
- сценарій загроз базується на максимальному впливі слабких сторін та загроз, не надаючи сильним сторонам вирішального значення (прагматичний підхід домінує над оптимістичним);
інші базуються на різних варіантах співвідношення:

максимальному використанні можливостей та слабких сторін;

максимальному використанні загроз та сильних сторін;

припущенні різного ступеня використанння можливостей та сильних сторін, а також неповного впливу слабких сторін та загроз.
Опрацьовується декілька варіантів сценаріїв розвитку, але один з них повинен бути базовим. Альтернативні сценарії необхідні для подальшого перегляду, корекції (за потребою) цілей стратегії та стратегічного вибору.
Сформульовані стратегії мають бути оцінені з метою вибору варіанта, який пізніше буде реалізовано.Як інструмент кінцевого вибору стратегії може бути використана таблична матриця .За величиною одержаного результату вибирається основний та альтернативні варіанти стратегії розвитку.
Обраний сценарій регіональної стратегії визначає цілі стратегічного плану. До системи цілей належать бачення, місія, стратегічні цілі (довгий термін), операційні цілі (середній термін), оперативні завдання (короткий термін).
Найвищий пріоритет мають цілі, досягнення яких сприятиме комплексному вирішенню декількох проблем (до них можна віднести, наприклад, створення умов для всебічного та гармонійного розвитку людини, згортання екологічно небезпечних, економічно та соціально неефективних виробництв; отримання зростання галузей, що мають обмежені ресурси розвитку, стимулювання розвитку галузей та підприємств
(зокрема експортне орієнтованих), що сприяють оптимальному використанню внутрішнього природного, економічного, наукового, трудового потенціалу регіону; створенню нових робочих місць; підвищення освітнього рівня населення та забезпечення доступності освіти; розбудова сучасного культурного та інформаційного середовища; розбудова регіональної та участь у розвитку міжрегіональної, загальнодержавної або міждержавної
інфраструктури, що сприятиме підвищенню конкурентноздатності регіону та залученню внутрішніх і зовнішніх
інвестицій; економічна, соціальна та екологічна реабілітація

- 54 - старопромислових, реіндустріалізованих районів і населених пунктів, перш за все системоутворюючих центрів, монофункціональних тощо).
Ураховується прогноз кон‘юнктури на ринках основних видів товарів та послуг, що виробляються (надаються) економікою регіону.
На основі територіальної (внутрішньорегіональної) диференціації встановлених проблем, цілей, пріоритетів та засобів їх досягнення визначаються:

частини регіону, у межах яких показники економічного розвитку, соціального забезпечення, екологічного стану за критеріями, визначеними законодавством, значно нижчі ніж відповідні середні показники в державі – депресивні території, а також засоби подолання депресивності;

інші проблемні ареали, розвиток яких відповідає загальнодержавним пріоритетам створення нових або розширення існуючих заповідників, національних природних парків, біосферних заповідників, курортів державного значення, міжнародних аеропортів, розвиток найбільших міст – столиці та інших опорних центрів національної системи розселення, реіндустріалізованих населених пунктів, реабілітації старопромислових районів, основних рік, Чорного та Азовського морів тощо;

проблеми міжрегіонального або міждержавного значення та пов'язані з їх розв‘язанням, цілі та завдання, які мають реалізовуватися в рамках міжрегіональних, транскордонних програм і проектів, включаючи пропозиції щодо участі регіону в розробленні та реалізації міжрегіональних соціальних проектів;

території, які резервуються для наступного заповідання, рекреаційного використання, розвитку міст та інших населених пунктів, розміщення транспорту, енергетичних, інших інженерних комунікацій, споруд, будівель, містобудівних та інших потреб загальнодержавного та регіонального значення, а також режим використання цих територій;

типи і режими розвитку населених пунктів з виділенням
інвестиційне привабливих територій.
Результативність впровадження стратегії і вчасне виконання завдань, окреслених в програмі економічного розвитку регіону (області) залежить від фінансових можливостей регіональних органів управління. Основою фінансової бази місцевих органів є дохідні надходження до місцевих бюджетів. Вони закріплюють їхню економічну самостійність, активізують господарську діяльність, дають змогу розширяти економічний потенціал регіону.
Додаток 1 до теми 5.
Перелік та характеристика внутрішніх (ендогенних) факторів розвитку регіону[7]

- 55 -
Природно-ресурсний потенціал характеризується станом
і прогнозними оцінками земельних, водних, лісових, мінерально-сировинних, оздоровчих і рекреаційних ресурсів та станом природного середовища.
Оцінка земельних ресурсів здійснюється на основі визначення рівня та ефективності використання земельних ресурсів за даними земельного кадастру (форма 6-зем.); рівня господарського використання, розподілу земельного фонду за власниками і землекористувачами, за категоріями земель; рівня забудови земель населених пунктів, промисловості, транспорту, зв'язку, частки земель екологічної мережі; грошової оцінки земель, можливості і умов функціонального перерозподілу земель.
Наводяться дані про якісний стан та рівень біопродуктивності земельних угідь та ефективність їх використання.
Оцінка водних ресурсів проводиться шляхом визначення їх обсягів, якісного стану, можливостей збільшення, ступеня та ефективності використання.
Лісові ресурси оцінюються за площею, породним складом, віковою структурою, категоріями захищеності, продуктивністю та використанням лісового фонду.
Мінерально-сировинні ресурси (включаючи так звані «техногенні родовища») оцінюються за їх структурою, запасами та можливостями їх приросту, обсягами та умовами видобутку.
Оцінка оздоровчих та рекреаційних ресурсів проводиться шляхом визначення їх придатності для лікування та відпочинку (кліматичні умови, естетична цінність ландшафтів, наявність бальнеологічних властивостей тощо).
Економічний потенціал оцінюється за обсягами, структурою, рівнем використання, ступенем зношеності основних фондів, розгалуженістю виробничої бази, часткою наукоємних інвестиційно-спроможних галузей і підприємств, здатних до реалізації інноваційної моделі економічного зростання, ступенем кваліфікації трудових ресурсів, потужністю, технічним станом та щільністю інженерно-транспортної інфраструктури.
Оцінка науково-технічного потенціалу здійснюється за показниками наявності науково-дослідних, дослідно-експериментальних, упроваджуючих,
інформаційних, проектних організацій, вищих навчальних закладів, їх відповідності спеціалізації економіки регіону, кількісної та якісної характеристики наукових кадрів, наявності наукових розробок світового рівня, кількості отриманих патентів.
Стан оточуючого природного середовища характеризується рівнями забруднення водного та повітряного басейнів, ґрунтів, обсягами накопичення всіх видів від доходів та їх видовою структурою, акустичного дискомфорту, електричних і магнітних полів, випромінювання і опромінювання, потужністю, структурою та перспективами нарощування елементів екологічної мережі (заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, заказники, екологічні коридори тощо).

- 56 -
Оцінка трудового потенціалу включає визначення існуючої та прогнозованої кількості та вікової структури трудових ресурсів, їх кваліфікації, зайнятості та стану на ринку праці (кількість та рівень безробіття тощо).
Туристичний потенціал оцінюється за наявністю, кількісною та якісною характеристикою історико-культурних (історична спадщина), природно-кліматичних та медико-санітарних умов, лікувально-оздоровчих, рекреаційних ресурсів, розвитком туристичної інфраструктури.
Рівень природно-технічної безпеки характеризується переліком, структурою, розміщенням потенційно небезпечних об'єктів та інших джерел виникнення надзвичайних ситуацій, їх розподілом за групами ризику, параметри зон уражень (площа території, кількість населених пунктів та населення) та наслідками надзвичайних ситуацій, станом об'єктів, переліком, вартістю та джерелами фінансування запобіжних заходів.
Оцінка просторово-економічного потенціалу (опорного каркасу території) здійснюється шляхом виявлення основних ліній та вузлів соціально-економічного розвитку і тяжіння інвестицій; існуючих чи намічуваних міжнародних транспортних коридорів, інших інфраструктурно- комунікаційних магістралей, головних річок, узбережжя морів, прикордонних смуг та розташованих на їх перетинанні головних міст, а також зон їх стимулюючого впливу.
Додаток 2 до теми 5.
Перелік та характеристика зовнішніх (екзогенних) факторів розвитку регіону [7]:
1. Вигідність геоекономічного та геополітичного положення регіону в системі прилеглих регіонів або країн визначається наявністю мережі міжнародних транспортних коридорів, загальнодержавних та міжрегіональних комунікаційних магістралей тощо.
2. Вплив (реальний та прогнозований) макроекономічної ситуації оцінюється за результатами розвитку економіки країни, кон'юнктури внутрішнього ринку, соціально-політичної стабільності в державі тощо.
3. Вплив (реальний та прогнозний) зовнішньоекономічної та зовнішньополітичної ситуації оцінюється на основі здійснення якісної та кількісної характеристики зовнішніх відносин, міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв'язків (у тому числі участь у транскордонному та міжрегіональному співробітництві), оцінки кон'юнктури світового ринку, зовнішньополітичної ситуації в країнах, що є основними діловими партнерами, тощо.
Додаток 3 до теми 5.
Оцінка можливостей стратегії розвитку регіону[7]
Можливості регіону (за
Варіанти стратегії

- 57 - результатами
СВОТ-аналізу)
Стратегія А
Стратегія В
Стратегія ... оцінка привабливості фактора* оцінка привабливості фактора* оцінка привабливості фактора*
Внутрішні фактори
І. Сильні сторони
1 2
Зовнішні фактори
Можливості
1 2
Загальна привабливість
(усього балів)
Додаток 4 до теми 5
Оцінка загрози стратегії розвитку регіону[7]
Загрози для громади
(за результатами
СВОТ-аналізу)
Варіанти стратегії стратегія А стратегія В стратегія ... оцінка загрози фактора* оцінка загрози фактора* оцінка загрози фактора*
Внутрішні фактори
ІІ. Слабкі сторони
1 2
Зовнішні фактори
ІІІ. Загрози
2

- 58 -
Загрози для громади
(за результатами
СВОТ-аналізу)
Варіанти стратегії
Загальна загроза
(усього балів)
Загрози для громади
(за результатами
СВОТ-аналізу)
(балів)
Варіанти стратегії стратегія А стратегія В стратегія ... оцінка факторів оцінка факторів оцінка факторів
Загальна привабливість
Загальна загроза
* Оцінка привабливості фактора - кожний фактор як нематеріальний актив має бути експертно оцінений, наприклад, за десятибальною шкалою, шляхом застосування квазіекономічного або математичного методу.
Приклад СВОТ – аналізу економічних районів України наведено у темі 13.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   40


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал