Узагальнені статистичні матеріали моніторингового дослідження



Сторінка3/6
Дата конвертації07.01.2017
Розмір1.07 Mb.
1   2   3   4   5   6

Проаналізувавши відповіді на дане питання, можемо зробити висновок про необхідність стимулювання праці педагогічних працівників професійно-технічної освіти з метою підняття престижу цієї діяльності. Значний відсоток педпрацівників наголошує на тому, що їх дуже не задовольняє розмір заробітної плати, а також невиконання чинного законодавства стосовно соціальних пільг. Та втішає той факт, що поряд з негативними сторонами роботи педагогічні працівники відзначають більше позитивних сторін, ніж негативних. Цікава творча робота - 94%, спілкування з молоддю - 95% тощо.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якою науково-методичною діяльністю Ви займаєтеся » (діаграма № в.5)

Створення потужної конкурентоспроможної вітчизняної системи професійно-технічної освіти потребує принципових кардинальних змін у кадровій політиці з точки зору формування високопрофесійного корпусу педагогічних і науково-педагогічних працівників.

Аналізуючи відповіді респондентів на дане питання, можемо зробити висновок, що більшість із них (78%) займаються індивідуальними та колективними проектами. Опитування свідчить, що дуже малий відсоток респондентів (2%) займається роботою у науково-дослідному інституті, а 7% пишуть наукові статті та монографії. 13% займаються індивідуальними винаходами та конструкторськими розробками. Досить малий відсоток (14%) надає перевагу індивідуальним та колективним проектам з іншими навчальними закладами, 24% постійно працюють у науковому підрозділі навчального закладу. Отже, педагогічні працівники приділяють вкрай мало уваги науково-методичній діяльності. Серед іншого вказують «написання навчально-методичних посібників», «розробка електронних навчально-методичних комплексів», «участь у роботі методичних комісій та творчих груп МОНмолодьспорт», «публікації у пресі».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що заважає вам займатися науково - методичною діяльністю» (діаграма № в.6)
Підсумовуючи відповіді, можемо сказати, що головною проблемою є відсутність коштів на оплату наукової роботи (59%) та на участь у наукових конференціях (61%). В «іншому» респонденти зауважують: «брак вільного часу», «складні соціально-побутові умови», «недостатньо досвіду», «немає бажання».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи володієте Ви персональним комп’ютером» (діаграма № в.7)

Під час використання інформаційно-комунікаційних технологій з’являється можливість істотно збільшити кількість і вид завдань, які можна розглянути під час практичних і лабораторних занять. Це дає змогу забезпечити групову взаємодію між учнями і викладачем, а також якісно підвищити рівень підготовки дітей до сучасного інформаційного суспільства.

Навчання в наш час є необхідним і безперервним процесом. Викладач повинен навчити як навчатися, так і мислити, застосовувати знання для розв’язання життєвих і виробничих проблем. Навчання супроводжує людину протягом усього її життя. Але існуючу модель навчання необхідно замінити на модель індивідуального підходу до навчання. Ця модель має базуватися на принципах пізнавальної психології: навчання через самостійні відкриття, осмислення понять, активна участь у процесі навчання й адекватна оцінка власних досягнень. 90% викладачів відзначили, що володіють комп’ютером, що полегшить роботу під час подачі матеріалу із застосуванням ІКТ.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи використовуєте Ви ПК під час підготовки до уроку» (діаграма № в.8)

Надійною основою та невід’ємною частиною процесу впровадження інноваційних педагогічних технологій слід вважати формування інформативних компетентностей викладачів, співробітників та керівників закладів освіти. Саме від них залежить ефективність роботи навчального закладу як структури, яка готує кадри для держави. Як бачимо з результатів цього дослідження, 86% викладачів використовують ПК під час підготовки до уроків, а 76% (діаграма № в. 10) використовують Інтернет для обміну знаннями та досвідом, що дозволяє педагогам більш ефективно і продуктивно поширювати свій і набувати новий досвід.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Як часто Ви застосовуєте мультимедійне обладнання під час навчального процесу?» (діаграма № в.9)

Спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє значно полегшити і зробити цікавішим навчання, здійснити збір і обробку даних, презентацію результатів і підготовку звітів із використанням мультимедійних засобів. Крім того, застосування мультимедійного обладнання має ширші можливості використання інших пристроїв, у тому числі з ПК та інтерактивною дошкою. Саме тому було запропоновано ряд питань щодо використання ІКТ в навчально-виховному процесі.


Проаналізувавши відповіді педагогічних працівників щодо застосування ними мультимедійного обладнання під час навчального процесу, бачимо, що значна частина навчальних закладів не забезпечені мультимедійним обладнанням (36%), а ті, що мають його (23%), користується дуже рідко, бо мультимедійне обладнання знаходиться в спеціальному кабінеті, до якого не завжди є доступ. І тільки 34% респондентів мають можливість вільно ним користуватися. Отже, у професійно-технічних навчальних закладах існує проблема обладнання кабінетів мультимедійним обладнанням та вільного доступу до використання даного обладнання.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи маєте Ви можливість користуватися комп’ютером, Інтернетом, наявність сайту Вашого ПТНЗ» (діаграма № в.10)

Спеціалізована література та Інтернет є якісними джерелами. Втім, доступ до них у значної частини населення України є вельми обмеженим. Про це свідчать і відповіді респондентів на питання, чи мають можливість педагогічні працівники користуватися комп’ютером, Інтернетом, та наявність сайту у їхніх ПТНЗ. Більшість опитаних (76%) відповіли, що використовують ресурси Інтернету, а 24% опитаних не користуються Інтернет-порталом.

Опитування показує, що комп’ютерна техніка у навчальних закладах перебуває у робочому стані. Отже, обмеження доступу до Інтернету в навчальних закладах пов’язане або з фінансовими, або з організаційними труднощами.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи використовуєте Ви наступні електронні ресурси» (діаграма № в.11)

Дуже важливим є те, щоб майбутні фахівці стали успішними та мали хороші результати у подальшій професійній діяльності за сучасних умов розвитку суспільства. Саме тому важливим завданням навчального закладу є забезпечення актуальними та сучасними навчально-методичними матеріалами, що пропонуються для опрацювання майбутнім фахівцям. При такому підході навчальний процес відображатиме реальність та стане максимально практичним та приємним. І тут стає доречним подання інформаційних ресурсів для навчання у цифровому вигляді. Педагоги наголошують, що 47% користуються сайтом навчального закладу, та діаграма № 10 свідчить про те, що 93% навчальних закладів мають свій сайт.

При цьому, в цілому, педагоги зацікавлені у використанні ІТ. Є зацікавленість у регулярному отриманні інформації через Інтернет, а також відеоматеріалів (наприклад, науково-популярних фільмів) та спеціальної літератури на електронних носіях – електронних програм з предметів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як навчальний заклад заохочує викладачів до роботи з талановитими учнями?» (діаграма
№ в.12)

Проаналізувавши відповіді педагогічних працівників на дане питання, можемо дійти висновку, що заохочування навчальним закладом викладачів до роботи з талановитими учнями є недостатнім. Адже найчастіше (64%) педагоги отримують грамоти та моральне заохочення. Дуже маленька частина респондентів отримує зарахування під час чергової атестації (18%). А деякі з них (11%) – взагалі не мають ніякої підтримки. І це є досить актуальною проблемою, яку потрібно вирішувати. Для заохочення педагогічних працівників до роботи з талановитими дітьми потрібна велика підтримка як з боку навчального закладу, так і з боку держави в цілому.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як навчальний заклад заохочує учнів до участі у дослідницькій роботі?» (діаграма № в.13)

Пошук і підтримка талановитих учнів, створення сприятливих умов для забезпечення активної участі молоді у вирішенні актуальних питань соціально-економічного розвитку мають бути пріоритетними напрямами діяльності навчальних закладів.

Дослідивши відповіді на питання щодо заохочення учнів до дослідницької роботи, можемо зазначити, що 31% респондентів відзначили отримання цінних подарунків, 25% респондентів – моральне заохочення (дошка пошани, подяки), 19% – безкоштовні екскурсії, 11% – отримали надбавки до стипендії, 8% – додатковий бал за успішність.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чим Ви користуєтесь, викладаючи свій предмет»

На дане питання викладачі відповіли 100%, що вони користуються державними програмами, затвердженими МОНмолодьспорт України, та 14% викладачів зазначили, що користуються не лише державними, а й авторськими програмами.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Які методи роботи Ви вважаєте найбільш ефективними для навчання» (таб. № в.2)







відсоток

1

лекції

16%

2

лекції з елементами бесіди

64%

3

обговорення в класі

31%

4

тренінгові вправи

31%

5

мозкові атаки

36%

6

рольові ігри

42%

7

аудіовізуальні ігри

36%

8

дебати, дискусії

28%

9

конкурси, вікторини, змагання

42%

10

робота в групах

49%

11

випуск стінгазет, плакатів

59%

12

розв’язання навчальних ситуацій

40%

13

інше

1%

В основному викладачі застосовують різні види роботи для розвитку і навчання особистості учня через нетрадиційні форми і методи навчання, оволодіння інноваційними технологіями виробництва, удосконалення методики використання комп’ютерних технологій. Серед «іншого» викладачі зазначають екскурсії, використання ІКТ, розробка навчально-методичного забезпечення для самостійної підготовки учнів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Які інноваційні технології/методики були запроваджені у Вашому навчальному закладі протягом останніх трьох років?» Відкрите питання.

Використання інноваційних методів і форм активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів – головна мета вивчення та засвоєння учнями нового матеріалу. На уроках викладачі використовуються різні технології інтерактивного навчання, «тест так – ні», «займи позицію», «навчаючи – учусь», «ажурна пилка», «асоціативний кущ», «прес» – все це сприяє поглибленому вивченню матеріалу, та кращому засвоєнню його учнями. Тому нетрадиційні форми є завжди виграшними.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи проводився моніторинг ефективності впливу впроваджених інновацій?» (діаграма № в.14)

Тема моніторингу ефективності впливу впровадження інновацій в ПТНЗ є надзвичайно актуальною. Даний моніторинг дає реальну можливість проаналізувати стан впровадження інновацій, його результативність, систематизувати найбільш ефективні та інноваційні форми організації навчально-виховної роботи, узагальнити передовий педагогічний досвід. На даній діаграмі ми бачимо, що 73% навчальних закладів проводять моніторинг ефективності впливу впровадження інновацій. Та, на жаль, 22% педагогічних працівників вагаються, тобто не знають про проведення моніторингових досліджень у їхньому навчальному закладі нічого.


Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи поширює інноваційний досвід навчальний заклад?» (діаграма № в.15)

З розвитком технічного прогресу відбулася докорінна перебудова нашого суспільства. На основі принципово нових економічних, соціальних і політичних факторів держава ставить підвищені вимоги до підготовки робітничих кадрів, їх освітнього рівня та професійної майстерності.


Відповіді респондентів свідчать про те, що 87% педагогічних працівників обмінюються інноваційним досвідом, що позитивно впливає як на збагачення професійної майстерності педпрацівників, так і на навчально-виховний процес в цілому.

Розподіл відповідей респондентів (викладачів і керівників) на питання «Чи володіє Ваш навчальний заклад інформацією про місцевий ринок праці та попит на професії Вашого навчального закладу?» (діаграма № в., к. 16)
Відповіді викладачів та керівників професійно-технічних навчальних закладів свідчать про високий рівень поінформованості щодо місцевого ринку праці та попиту на професії: 88% викладачів та 78% керівників відповіли, що володіють інформаціє про місцевий ринок праці. (Серед «іншого» керівники зазначили низький рівень моніторингу ринку праці в Україні).

Розподіл відповідей респондентів (викладачів і керівників) на питання «Чи надає Ваш навчальний заклад таку інформацію учням та їх батькам?» (діаграма № в., к. 17)

Проаналізувавши дане питання, можна зробити висновок, що, на думку викладачів та керівників, навчальні заклади дають достатньо інформації учням та їхнім батькам щодо місцевого ринку праці та попиту на професії. Але, як свідчить діаграма № у.18, думка учнів досить відрізняється від думки викладачів та керівників. Це свідчить про те, що учні потребують більше інформації про місцевий ринок праці та попит на професії.

(діаграма № у.18)

Розподіл відповідей респондентів на питання «Вплив учнівського самоврядування на життя навчального закладу?» та «Як Ви оцінюєте реальний вплив батьківського комітету на життя навчального закладу?» (діаграма № в.19)

Відповіді респондентів свідчать, що учнівське самоврядування має недостатній вплив на життя навчального закладу (36%). Ще 9% відповіли, що не мають ніякого впливу. Означили свій вплив як достатній 46% опитаних. Приблизно такий же показник щодо впливу батьківського комітету.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи співпрацює Ваш навчальний заклад з іншими ПТНЗта ВНЗ?» (діаграма № в.20)

Показники відповідей свідчать, що професійно-технічні навчальні заклади співпрацюють один з одним, ствердну відповідь на це запитання дали 83% опитуваних викладачів; з ВНЗ співпрацюють 74% ПТНЗ (і це досить добрі показники). Лише 17% викладачів відповіли, що ПТНЗ не співпрацюють між собою, 26% викладачів підтвердили, що їхні ПТНЗ не співпрацюють з ВНЗ.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи сприяє психологічний клімат навчального закладу продуктивній діяльності його працівників?» (діаграма № в.21)
Відповіді респондентів на дане питання свідчать про те, що 78% опитаних задоволені психологічним кліматом у колективі, в якому працюють. Це може свідчити про те, що одним із факторів уміння працювати в колективі є правильна організація ефективності роботи закладу, що більшою мірою залежить від адміністрації. Але, все ж таки, деяка частка опитаних (22%) не досить комфортно почувається на робочому місці.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви співпрацею з психологічною службою Вашого навчального закладу?»

(діаграма № в.22)


Дослідивши дане питання, ми можемо сказати, що, 17% респондентів зазначають, що у навчальному закладі взагалі немає психолога. А 75% педагогів на відміну від батьків, задоволені роботою психологічної служби. Це може свідчити про те, що між педагогічним колективом і психологічною службою більш тісні зв’язки. Отже, при злагодженій роботі психолога і педагогічного колективу формуються умови для створення особистісної позиції (усвідомлення власного «Я» підлітка).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Співпраця з психологом Вам допомогла» (діаграма № в.23)

Щодо даного питання діаграма підтверджує, що викладачі доволі часто звертаються до психолога з вирішення різних питань, і ці зустрічі дуже допомагають їм у роботі. Серед «іншого» педагоги зазначають, що співпраця з психологом допомогла у вирішенні питань превентивного виховання, роботі з учнями-сиротами, підборі нових учнів, отриманні знань про вікові психологічні особливості учнів, сприяла активізації роботи. Деякі респонденти зазначають, що мають власний досвід роботи з молоддю, педпрацівник повинен сам бути психологом. Але, на жаль, частина опитаних викладачів зазначила, що у навчальному закладі немає психолога, або співпраця із психологом не допомогла, не зверталися.



Розподіл відповідей викладачів і керівників на питання «Як би Ви оцінили рівень знань першокурсників цього року порівняно з минулими роками?» (діаграма № в., к. 24)

Діаграма свідчить, що в ПТНЗ продовжується тенденція (як і в цілому в освіті) щодо зниження рівня знань. За цією діаграмою можна вважати більш об’єктивними відповіді викладачів, оскільки вони більше працюють з учнями і добре знають рівень знань вихованців. 39% викладачів відповіли, що рівень знань першокурсників цього року нижчий, у порівнянні з минулим роком, 38% – що без змін, і лише 16% відповіли, що рівень знань вищий.



Розподіл відповідей викладачів на питання «Зазначте проблеми, які зустрічаються найчастіше»)

  1. Дуже багато звітів і планів; хотілося б більше уваги приділяти навчально-виховному процесу, а не писанині.

  2. Необхідність покращання матеріальної бази, забезпечення підручниками, комп’ютеризація класів.

Опитування керівників

В опитуванні взяли участь 493 респондента

Стать (діаграма № к. 1)

Розподіл відповідей респондентів на питання «Вкажіть стаж керівної роботи» (діаграма № к. 2)

Стаж керівної роботи керівників ПТНЗ досить вагомий: 51% керівників мають стаж від 16 до 30 років; 37% керівників мають стаж від 5 до 15 років. І лише 12% керівників мають стаж до 5 років.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Скільки років Ви працюєте директором у даному навчальному закладі?» (діаграма № к. 3)

Відповіді керівників навчальних закладів свідчать, що лише 26% з них мають досвід керівної роботи ПТНЗ від 3 до 5 років, 48% директорів мають досвід від 5 до 15 років 18% – від 16 до 25 років, а 8% - понад 25 років. Це досить гарні показники.


Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задовольняє Вас навчально-матеріальна база навчального закладу?» (діаграма № к. 4)

Діаграма свідчить, що тільки 24% керівників задоволені станом матеріально - технічної бази, але навіть ця категорія респондентів стверджує, що забезпечення цілком достатнє, є практично все необхідне, однак обладнання застаріле, 6% респондентів зазначають, що забезпечення практично відсутнє, а більшість керівників (68%) – що навчальні заклади забезпечені частково. Серед «іншого» керівники зазначили «навчально-матеріальна база закладу оновлюється та поповнюється за рахунок зароблених коштів», «необхідного замало для якісної освіти».



Розподіл відповідей респондентів на питання «Як у Вашому навчальному закладі проходить набір нових учнів?» (діаграма № к. 5)
Аналіз відповідей свідчить, що гарний показник за профорієнтаційною роботою (набір нових учнів на навчання 92%) за двосторонньою та тристоронньою угодами приймаються 54% учнів, ще 20% – приймають за направленням працедавців, і лише 16% – від служб зайнятості. Серед «інших» відповідей викладачі зазначили анкетування та співбесіди.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи повністю укомплектований Ваш навчальний заклад кваліфікованими педагогічними кадрами?» (діаграма № к. 6)
Відповіді респондентів на дане питання свідчать, що укомплектованість педагогічними кадрами у ПТНЗ досить непогана – 66%, тільки 33% респондентів відповіли, що є кілька вакансій. Перш за все, вакансії з’являються тому, що викладачі знаходять більш високооплачувальну роботу. Серед «іншого» керівники зазначили: не вистачає майстрів, є потреба у викладачах технічних дисциплін.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи мають можливість співробітники педагогічного колективу в навчальному закладі:»


1.

безкоштовно користуватися оргтехнікою

94 %

2.

проходити стажування

80 %

3.

підвищувати рівень кваліфікації

86 %

4.

оплата поїздок на конференції

51 %

5.

брати участь у конкурсах

91 %

6.

працювати за комп’ютером

91 %

7.

користуватися Інтернетом

89 %

8.

публікувати посібники

50 %

9.

публікувати підручники та інші методичні матеріали

40 %

10.

публікувати наукові роботи

23 %

11.

отримувати безкоштовні та пільгові путівки до санаторіїв, у табори відпочинку для дітей

43 %

12.

отримувати безкоштовні пільгові консультації юристів

20 %

13.

отримувати консультації психологів

54 %

14.

отримувати службове житло

10 %

15.

інше

1 %

Відповіді респондентів свідчать про те, що в ПТНЗ ще досить значний відсоток викладачів не має можливості користуватися Інтернетом – 89%, працювати за комп’ютером – 91% підвищувати рівень кваліфікації – 86% . Досить низький показник щодо можливості викладачів публікувати наукові роботи – 23%, отримувати безкоштовні юридичні консультації – 20% .

Розподіл відповідей респондентів на питання «Які можливості для публікацій має Ваш навчальний заклад?» (діаграма № к. 7)
Дані опитування свідчать, що керівники не мають сприятливих умов для публікацій у своїх ПТНЗ, оскільки дуже малий відсоток (а саме 22%) мають власний журнал або газету, а 8% взагалі не мають можливості їх видавати.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Які заходи з удосконалення питань із працевлаштування випускників проводяться у Вашому навчальному закладі?» (діаграма № к. 8)
Відповіді респондентів свідчать, що 77% навчальних закладів укладають договори щодо працевлаштування і це непоганий показник. Але, на жаль, гарантоване працевлаштування становить лише 37% випускників. Серед «іншого» керівники зазначили: проводиться робота з батьками випускників, день кар’єри, творчі звіти, виставки технічної творчості, рекламні оголошення через Інтернет. Попри вагомі теоретичні та методологічні напрацювання з даної проблеми, існує ряд невирішених питань, пов’язаних з працевлаштуванням випускників професійно-технічних навчальних закладів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи ведеться у навчальному закладі системний моніторинг щодо працевлаштування випускників?» (діаграма № к. 9)
Позитивний показник ПТНЗ щодо моніторингу працевлаштування випускників становить 94%. Це дуже гарний показник, але бажано щоб він становив 100%. Моніторинг дозволяє визначати стан відповідності підготовки робітничих кадрів у ПТНЗ потребам ринку праці, що, у свою чергу, сприяє реальному плануванню обсягів та напрямів навчання.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи проводив цього року Ваш навчальний заклад наступні профорієнтаційні заходи?» (діаграма № к. 10)
Діаграма № к. 10 свідчить, що більшість навчальних закладів працюють над даним питанням на досить високому рівні, профорієнтаційні роботи проводять в різних напрямках і з творчим підходом.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви співпрацею ПТНЗ: » (діаграма № к. 11)
Діаграма № к. 11 свідчить, що 90% керівників задоволені співпрацею з іншими ПТНЗ, 71% – співпрацею з ВНЗ, 68% – співпрацею з державною службою зайнятості. Водночас, 45% респондентів незадоволені співпрацею з роботодавцями. Це може свідчити про необхідність вдосконалення механізмів взаємозв’язків між роботодавцями, службою зайнятості, підприємствами, а також іншими зацікавленими партнерами. Тому вкрай важливо, щоб всі партнери були активними учасниками освітянських процесів, робили свій внесок у справу приведення у відповідність ринку освітніх послуг та потреб ринку праці.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як впливає на роботу ПТНЗ система укладання двосторонніх та багатосторонніх договорів?» (діаграма № к. 12)
З діаграми № 12 ми бачимо, що 72% керівників позитивно ставляться до багатосторонніх договорів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що з перерахованого є у Вашому навчальному закладі для створення належних умов щодо організації оптимальної рухової активності учнів під час навчального процесу?» (діаграма № к. 13)
Аналіз відповідей свідчить, що ПТНЗ мають досить непогані умови щодо організації рухової активності учнів (є спортивні зали, стадіони, спортивно-ігрові майданчики тощо), але забезпеченість інвентарем недостатня. До рухової активності учнів можна зарахувати і фізичну працю, яка виконується під час виробничої практики і трудової діяльності в училищі.

Серед «іншого» респонденти зазначили: футбольні майданчики, спортивні кімнати, тир для стрільб, вуличні тренажери.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи виникали у Вас проблеми під час влаштування учнів на виробничу практику?» (діаграма № к. 14)
Тривожним є показник відповідей щодо проблем влаштування учнів на виробничу практику (61 %), оскільки це один із головних чинників здобуття робітничої професії.

Серед «іншого» наголошено на тому, що найчастіше виникали проблеми з оплатою праці учнів під час навчальної практики. Крім того відсутнє стимулювання роботодавців щодо надання робочих місць для проходження виробничої практики, а приватні фірми відмовляються брати на практику учнів.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Як фінансується навчальний заклад з питань оновлення матеріальної бази відповідно сучасних вимог?» (діаграма № к. 15)
Відповіді респондентів свідчать, що фінансування навчальних закладів з питань оновлення матеріальної бази абсолютно не відповідає сучасним вимогам і потребам. Якщо додати до 34 %, що «взагалі не фінансуються» 34% тих, хто «незадовільно фінансуються», це складає 68 %. Частково фінансуються 28 %, також дуже низький фінансовий показник. І лише 4 % – добре.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Які першочергові проблеми навчального закладу Ви би почали розв’язувати за сприятливих умов?» (діаграма № к. 16)

- поліпшення матеріально-технічної бази;

- впровадження інформаційно-комунікаційних технологій;

- оплата виробничої практики за фактичний обсяг виконаних робіт та за віковими показниками учнів;

- укомплектування навчального закладу висококваліфікованими працівниками;

- підвищення зарплати педпрацівників;

- розширення форм взаємодії з роботодавцями;

- розширення спектру професій;

- працевлаштування випускників;

- заохочення учнів, які успішно виконують навчальний план і мають високий рівень навчальних досягнень;

- організація безкоштовного харчування учнів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал