Узагальнені статистичні матеріали моніторингового дослідження



Сторінка2/6
Дата конвертації07.01.2017
Розмір1.07 Mb.
1   2   3   4   5   6

Кадровий потенціал

Аналіз матеріалів дослідження щодо працевлаштування випускників різних спеціальностей на основі відповідей керівників професійно-технічних навчальних закладів свідчить про те, що досить високим попитом користуються такі спеціальності, як «кухар», «кухар-бармен», «кухар-кондитер», «бармен офіціант» – у всіх регіонах. «Муляри», «штукатури», «маляри», «столяри», «облицювальники-плиточники», «електрогазозварники» та «електрозварники» мають також кращі можливості щодо працевлаштування практично в усіх областях, оскільки перераховані спеціальності продовжують бути затребуваними.

Стійка тенденція щодо сприятливих умов працевлаштування випускників спеціальностей «водій», «автослюсар», «верстатник широкого профілю» також прослідковується в багатьох регіонах України, зокрема в Дніпропетровській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій областях.

Випускники спеціальності «оператор комп’ютерного набору» мають різні умови для працевлаштування, залежно від регіону України. Значно кращі можливості мають випускники ПТНЗ Дніпропетровської, Львівської, Одеської, Полтавської, Чернівецької областей. Дещо гірші умови для працевлаштування вищезазначеної спеціальності мають випускники Миколаївської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Хмельницької областей.

У зв’язку з тим, що випускники ряду спеціальностей мало затребувані і мають дуже низький шанс щодо працевлаштування, а саме спеціальностей «обліковець з реєстрації бухгалтерських даних», «конторський службовець», «секретар», а в окремих регіонах і «оператор комп’ютерного набору», – доцільно глибше вивчити питання щодо поліпшення працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів вищезазначених спеціальностей.

Випускники ПТНЗ за спеціальністю «столяр» мають гарні умови працевлаштування в Житомирській, Рівненській, Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській областях, де розвинута деревообробна промисловість.

Гірші умови мають випускники за спеціальністю «токар» у Вінницькій, Дніпропетровській, Хмельницькій областях.

ОПИТУВАННЯ БАТЬКІВ

Рівень сформованості життєвих навичок в учнів

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як ви вважаєте, хто сьогодні має більший вплив на формування особистісних якостей Вашої дитини?» (діаграма № б.1)

Серед багатогранних факторів, що впливають на ціннісні орієнтації молоді (система освіти, друзі, однолітки та родина), на думку батьків найвагомішим є друзі й однолітки (45%), родинне коло (42%). Проте досить значний вплив на формування особистісних якостей підлітка має й педагогічний колектив (13%).



Розподіл відповідей респондентів на питання «На вашу думку, ставлення Вашої дитини до свого життя» (діаграма № б.2)

Підлітковий вік характеризується виробленням ціннісних орієнтацій – спрямованості на певні цінності – еталони життя. Ціннісні орієнтації розширюють межі соціальної ситуації розвитку, виводять підлітка на вищий рівень стосунків зі світом. У нього формується готовність до професійного та життєвого самовизначення. Провідною ж характеристикою свідомості підлітка стає спрямованість у майбутнє. При здійсненні життєвих планів, молодь зустрічається з певними труднощами, і її ціннісні орієнтації формуються під суперечливим впливом різних факторів.


Той факт, що частина батьків вважає ставлення своїх дітей до життя безвідповідальним (8%) та легковажним (19%), свідчить про існування конфлікту у ціннісній сфері між цінностями батьків і дітей.
Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваше ставлення до укладання трьохсторонньої угоди щодо працевлаштування випускників, підготовлених за держзамовленням?» (діаграма № б. 3)

В умовах змін соціальних відносин працівників, роботодавців і держави, підвищення вимог до якості робочої сили, постає необхідність рішучого перегляду механізмів партнерства у сфері професійно-технічної освіти.

Попри певні досягнення у стосунках між соціальними партнерами різних рівнів, вони потребують більшої результативності та впливу на удосконалення системи професійно-технічної освіти. Про це свідчать відповіді батьків щодо укладання тристоронньої угоди: 13% батьків негативно ставляться до даної угоди, а 27% – важко відповісти. Це може бути обумовлено поганою проінформованістю батьків щодо цього питання.

Профілізація школи

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи відповідає обраний заклад профільному навчанню школи, де навчалася Ваша дитина?»

(діаграма № б.4)


Одним із питань, які вивчалося в ході проведення дослідження, було з’ясування думки батьків стосовно відповідності профільного навчання обраній професії. Як свідчать результати опитування, 46% батьків надають переваги вибору професії за профілем, за яким навчалися їхні діти у школі. Це свідчить про те, що профілізація школи покликана звести до мінімуму випадки помилок на етапі професійного самовизначення.

Доступність мотивація навчання

Розподіл відповідей респондентів на питання «З якою метою Ваша дитина вступила до даного навчального закладу?» (діаграма № б.5)
Відповідаючи на дане питання більшість батьків вважає, що хотіли б, щоб їхня дитина отримала професію і пішла працювати (42 %) або здобула професію і продовжила навчання (37 %). Незначна кількість респондентів розглядає закінчення даного навчального закладу як більшу можливість для подальшого вступу дітей до ВНЗ (10 %). А на думку решти батьків (11 %), їхні діти не хотіли б продовжувати подальше навчання у вищому навчальному закладі.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи плануєте подальше навчання дитини у вищому навчальному закладі?» (діаграма № б., д.6)


Проаналізувавши відповіді батьків на дане питання, можемо зазначити, що 58% батьків планують подальше навчання дитини у ВНЗ, але, на відміну від батьків, лише 44% дітей планують продовжити навчання у ВНЗ. Значна частина дітей не бажають продовжувати навчання взагалі (56%).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи вважаєте Ви, що якісна середня освіта однаково доступна для всіх учнів?» (діаграма № б. 7)

Одним із засобів озброєння людей знаннями, необхідними їм у світі, що змінюється, є забезпечення доступу до освіти та професійного навчання, тому для розвитку суспільства та покращання умов життя населення необхідно, щоб освіта стала доступною для всіх верств населення.

На думку більшості опитаних батьків (64%), доступ до якісної середньої освіти має більшість учнів. Але як педагогічні працівники, так і батьки особливу увагу звертають на необхідність поліпшення матеріально-технічного забезпечення.

Урочна та позаурочна робота

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви ставитесь до навчального закладу, де навчається Ваша дитина?» (діаграма № б.8)
Як у відповідях батьків, так і дітей, які навчаються у професійно-навчальних закладах, прослідковується позитивна тенденція щодо ставлення до навчального закладу: вони демонструють консенсус в оцінці діючих навчальних закладів. Батьки – 79%, діти – 71% оцінюють навчальні заклади «дуже подобається».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи проводяться у навчальному закладі заходи для батьків з питань проблем виховання?» (діаграма № б.9)
Проаналізувавши відповіді батьків на дане питання, можемо прийти до висновку, що значна частина батьків задоволена роботою навчального закладу і на питання «Чи проводяться у навчальному закладі заходи для батьків з питань проблем виховання?» 88% опитуваних відповіли так.
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи були Ви присутні на таких заходах?» (діаграма № б. 10)
Згідно результатів опитування, значна частина батьків бере активну участь у житті навчального закладу: 78% батьків регулярно відвідують батьківські збори, та, на жаль, можемо припустити, що 19% батьків не цікавляться життям як навчального закладу в цілому, так і справами їхніх дітей взагалі.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи отримуєте Ви достатньо інформації про успішність Вашої дитини в навчальному закладі?»

(діаграма № б. 11)

Проаналізувавши дане питання, можемо зробити висновок, що більшість батьків (а саме 94%) є достатньо проінформованими щодо успішності їхніх дітей у навчальному закладі. І лише невелика частина
(2%) – не проінформовані. Але насторожує той факт, що деяким батькам (а саме 4%) важко відповісти на це питання. Отже, існують деякі проблеми з поінформованістю батьків щодо успішності їхніх дітей.
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи працюють у закладі, де навчається Ваша дитина гуртки, спортивні секції, інше?» (діаграма № б. 12)
На дане питання 45% батьків відповіли «так», але разом з тим батьки звертають увагу на необхідність поліпшення матеріально-технічного забезпечення та якості організації урочної та позаурочної роботи. А загалом, відповіді респондентів свідчать про те, що ця робота більш-менш їх задовольняє.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи проживає Ваша дитина в гуртожитку» (діаграма № б. 13)

Вивчивши відповіді батьків дітей, які проживають у гуртожитку (а саме 26%) і тих, які не проживають (а саме 74%), можемо констатувати той факт, що багато учнів обирають навчальний заклад, що знаходиться неподалік від місця їхнього проживання. Значна частина учнів виявляє бажання проживати в гуртожитку, але навчальний заклад не в змозі надати їм таку можливість. Невелика частина учнів не бажає проживати в гуртожитку у зв’язку з тим, що їх не задовольняють умови проживання.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви умовами проживання дитини у гуртожитку?» (діаграма № б. 14)
Якщо взяти відсоток учнів, що проживають у гуртожитку 26%) і проаналізувати питання щодо задоволеності умовами проживання, з’ясовується, що 72 % батьків, діти яких проживають у гуртожитку, задоволені умовами проживання. А решта (28%) – залишились незадоволеними. Чому ж такий значний відсоток батьків не задоволені умовами проживанням своїх дітей у гуртожитках? Головна причина – в недостатньому фінансуванні професійно-технічних навчальних закладів, а, особливо, що стосується розвитку матеріально-технічної бази.

Робота психологічної служби

В умовах бурхливого розвитку нашого суспільства, а також перевантаження свідомості людства потоком інформації як позитивної, так і негативної, необхідно відзначити, що психологічна служба в закладах ПТНЗ вкрай необхідна. Вона є складовою загальної психологічної служби системи освіти. Одним із пріоритетних напрямків роботи ПТНЗ є питання кадрового забезпечення практичними психологами.




Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи є у Вашому навчальному закладі психолог?» (діаграма № б.; у 15)
Відповіді респондентів свідчать про те, що ПТНЗ тільки на 77 % забезпечені практичними психологами. Думка батьків і дітей трішечки відрізняється. Це може свідчити про те, що не всі батьки мають достатньо інформації про роботу психологічної служби їхнього навчального закладу.
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви роботою психологічної служби в даному навчальному закладі?» (діаграма № б. 16)
Проаналізувавши відповіді батьків на дане питання, можемо констатувати, що 72% батьків, які дали позитивну відповідь на попереднє питання, задоволені роботою психологічної служби, незадоволеними виявилося 8% опитаних, а тих, що вагаються – 20%. Ці 20% можуть свідчити про те, що батьки очікують від психологічної служби більш активної діяльності в напрямку просвітницької роботи з профілактики правопорушень, психологічних тренінгів, корекційної роботи тощо.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи зверталися Ви з будь-якого питання за допомогою до психолога?» (діаграма № б.; у. 17)
Проаналізувавши дане питання, можемо дійти висновку, що і батьки, і діти звертаються за допомогою до психолога з приводу розв’язання будь-яких проблем. Та тих, хто звертався, значно менше (лише 39%) ніж тих, хто не звертався (61%). Хоча більшість і не зверталися та роботою в цілому задоволені. Це може свідчити про те, що більшості батьків цілком достатньо роботи психологічної служби в напрямку просвітницької діяльності тощо.
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи допомагає Вам співпраця із психологом у розв’язанні певних проблем?» (діаграма № б. 18)
На дане питання 55% учнів, 42% батьків зазначають, що співпраця з психологом не допомагає їм у вирішенні особистих питань. Аналізуючи ряд питань стосовно роботи психологічної служби, можемо, вкотре, підтвердити той факт, що співпраця між психологічною службою, батьками та учнями має бути більш налагодженою та продуктивною, а також визначати перспективний план розвитку даної служби з метою покращання та збільшення ефективності методів і прийомів впливу на учнів, педагогічний колектив, батьків та на весь навчально-виховний процес в цілому.

Урочна та позаурочна робота

Проблема виховання підростаючого покоління нині стоїть настільки гостро, що ми повинні максимально активізувати всі ресурси, які вплинуть на результативність навчально-виховного процесу.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Які заходи, що проводить навчальний заклад, є для Вас найбільш ефективними для розвязанння проблем виховання?» (діаграма № б. 19)

Під час проведення дослідження були виявлені найбільш ефективні й результативні форми та методи виховної роботи. З точки зору батьків найбільш ефективними заходами для розв’язання проблем виховання є індивідуальні консультації (53%), тематичні бесіди під час батьківських зборів (48%), лекції та повідомлення (34%). Великий відсоток батьків вважає, що бесіди з радою профілактики правопорушень (25%), інформація про особливості розвитку дитини на даному віковому етапі (28%) та спеціальні практичні заняття, тренінги (26%) є не менш позитивними та ефективними.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Оцініть, будь ласка, чи задоволені Ви взаємовідносинами вашої дитини»: (діаграма № б. 20)
Враховуючи думку батьків з даного питання, можна дійти висновку, що більшість респондентів задоволені взаємовідносинами своїх дітей із навчальним закладом, педагогами, учнями. Це свідчить про тісну співпрацю між навчальним закладом, батьками та учнями, наявність кваліфікованого педагогічного колективу з одного боку, та сталий психологічний клімат у самому навчальному закладі – з іншого. Але необхідно звернути увагу на негативні відповіді опитуваних (5%), що свідчить про наявність певних проблем у стосунках навчального закладу та його вихованців. Водночас, ми бачимо, що позитивне ставлення батьків та їхніх дітей до навчального закладу в цілому майже не відрізняється.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Оцініть, будь ласка, чи задоволені Ви своїми взаємовідносинами із закладом, де навчається Ваша дитина »: (діаграма № б. 21)
Аналізуючи даний блок питань, можемо зробити висновок, що необхідно враховувати та планувати спільну роботу педагогічного колективу з сім’єю та постійно впроваджувати позитивний досвід роботи з проблем виховання.

Розподіл відповідей респондентів на питання «За якими критеріями Ви обрали саме цей навчальний заклад?» (діаграма № б. 22)

Розглянувши дане питання, можемо відзначити схожість думок батьків і дітей. Зокрема, найбільшими пріоритетами під час вибору навчального закладу як для батьків, так і для їхніх дітей є наявність знайомих, друзів, родичів, які навчаються (навчались) в даному закладі, прості умови до вступу, зручне місце розташування. В той же час достатнє матеріально-технічне забезпечення ПТНЗ, перспектива вступу до вищого навчального закладу, майбутнє працевлаштування не є першочерговими під час вибору навчального закладу. Серед інших критеріїв батьки визначали: «власний вибір дитини», «улюблена професія», «професія дасть змогу прожити» «престижність професії, необхідність на ринку праці». Учні назвали: «власне бажання», «невдала спроба вступу до іншого навчального закладу», «сподобався заклад», «наявність обраної професії тільки в цьому закладі».



Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваш вік?» (діаграма № б. 23)
Проаналізувавши відповіді батьків учнів І та ІІІ курсу на дане питання, бачимо, що більшість батьків є середнього віку 40-49 років. Та разом з тим 39% батьків учнів І курсу і 38% батьків учнів ІІІ мають 30-39 років, це свідчить про те, що значний відсоток респондентів стали батьками в 16 років, а 8% навіть раніше.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Службове становище» (діаграма № б. 24)
Відповіді респондентів свідчать, що 76 % батьків учнів, що навчаються в ПТНЗ, забезпечені роботою, а, отже, мають можливість навчати і виховувати дітей. З них 45 % опитаних зайняті на виробництві. Аналіз матеріалів дослідження показав, що більшість дітей робітників також обирають робітничі спеціальності. З них – 29 % службовці. Приблизно такий же відсоток дітей обрали професії в тих галузях, що й батьки. Серед інших відповідей були вказані «приватний підприємець», «викладач», «технічний робітник».


Опитування учнів
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи розглядали Ви під час вступу до даного навчального закладу інші ПТНЗ?» (діаграма № у. 1)
Відповіді на дане питання свідчать про те, що значна частина опитаних респондентів крім обраного навчального закладу розглядали ще кілька варіантів, тобто мали можливість вибору та порівняння умов навчання. Трохи менша частина учнів (а саме 40 %) цілеспрямовано хотіли потрапити саме до обраного навчального закладу. На жаль, аж 11% дітей були позбавлені права вибору навчального закладу через не зовсім зручне місце проживання.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що, на Вашу думку, вплинуло на вибір майбутньої професії:» (діаграма № у. 2 )
Проаналізувавши дане питання, можемо дійти висновку, що, як і у виборі навчального закладу, одним із критеріїв у обранні майбутньої професії є порада друзів, родичів (49%), профорієнтаційна робота обраного навчального закладу (39 %) та думка батьків (35 %). Отже, можна із впевненістю сказати, що вищевказані фактори посідають досить вагоме місце у виборі навчального закладу та майбутньої професії. Серед «іншого» (4%) учні називають «власне бажання», «мрія дитинства», «сподобалася професія», «не вступив до іншого навчального закладу», «за сімейними обставинами», «не було вибору», «порадили в дитячому будинку».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Оцініть, будь ласка, стан навчально-матеріальної бази у Вашому навчальному закладі:» (діаграма № у.3)
На думку респондентів, основна частина, а саме 91% опитаних, задоволені станом навчально-матеріальної бази свого навчального закладу. Хоча серед «іншого» зазначають, що «застаріла техніка та обладнання», «стан навчально-матеріальної бази посередній». Водночас, у керівників інша думка щодо даного питання. Тільки четверта частина опитаних керівників навчальних закладів (24 %) цілком задоволена навчально-матеріальною базою підпорядкованого їм закладу, і трохи більше половини опитаних респондентів (68%) вважають матеріально-технічне забезпечення посереднім. А ось відсоток незадоволених станом матеріально-технічної бази серед керівників і учнів ПТНЗ практично рівний (8%). Отже, на думку більшості респондентів всіх категорій стан матеріально-технічної бази потребує поліпшення та оновлення.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви оцінюєте свій рівень успішності в цьому навчальному році?» (діаграма № у. 4)
Відповіді на дане питання свідчать, що 49% учнів навчаються добре, 33% учнів навчаються посередньо, 12% – відмінно. І тільки 6% між собою розділили варіанти «навчаюся погано» та «важко відповісти». Аналізуючи відповіді учнів на дане питання, ми бачимо, що їхня думка самокритична, діти реально оцінюють свої успіхи та можливості.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якою літературою Ви, зазвичай, користуєтесь для підготовки до занять?» (діаграма № у.5)
Для підготовки до занять учні, як правило, використовують підручники, конспекти лекцій та обов’язкову літературу. Незначна кількість дітей взагалі не користуються навчальною літературою, тобто фактично до занять майже не готуються. Позитивним є те, що частина дітей (а саме 20%) усвідомлює необхідність набутих знань для майбутнього життя і вивчає додаткову літературу як рекомендовану викладачем, так і знайдену самостійно, що свідчить про наявність у них інтересу до навчання, прагнення в досягненні поставленої мети, отриманні якісної освіти. Серед іншого учні зазначили «користування Інтернетом».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що для Вас важливіше отримати в результаті навчання в даному навчальному закладі?» (діаграма № у. 6)
Серед очікувань учнів основним є «отримати практичні навики» 35%, отримати професію, яка цікавить 17%, прагнення отримати як високі знання (24%) для подальшого навчання, так і престижну професію (18%) з практичними уміннями і навичками. Але є частина дітей (6%), які не зацікавленні в цьому, а хочуть лише отримати диплом. Разом з тим наступне питання (діаграма № у. 7) свідчить про те, що 76% відсотків дітей планують працювати за обраною професією. І тільки невеликий відсоток респондентів ще не визначилися (1%), а також додають що «буду працювати там, де буде робота», «працювати і навчатися», «залежно від обставин», «можливо, ще не вирішив».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи плануєте Ви працювати за обраною професією після закінчення ПТНЗ?» (діаграма № у.7)
Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи організовуються у Вашому навчальному закладі наступні заходи для учнів?»

Побудувати теплі, доброзичливі відносини між учнями та навчальним закладом, знайти шляхи єднання, яке принесло б обом сторонам задоволення та стало б їхньою спільною справою нелегко. Це є найважливішим завданням навчального закладу, і немає значення, наскільки звичайною є справа, вона все-таки допоможе звести місток між навчальним закладом і учнем. Потрібно приємно проводити час разом і займатися цікавими справами, тими, які до вподоби учням. Коли навчальний заклад та учні щиро зацікавлені один в одному та спільних справах, коли учні не бояться поділитися своїми ідеями та почуттями, - тоді стимулюється інтелектуальне зростання. Якщо зв’язок між дітьми та навчальним закладом є міцним, а взаємовідносини – добрими, діти вчитимуться, стежитимуть за прикладами наставників, прагнутимуть жити відповідно до наших сподівань і будуватимуть власні цінності, які можуть бути для них заохоченням. Якщо поглянути на діаграму, то ми бачимо, що 68% респондентів відмітили спортивно-оздоровчі заняття, 53% – гуртки, творчі заняття. В пункті «інше» учні зазначили «вивчення правил дорожнього руху», «робота учнівського самоврядування», «надання індивідуальних консультацій», «різноманітні виставки» і «професійні конкурси», «психологічні заходи».

(діаграма № у. 8)

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи подобаються Вам уроки виробничого навчання з обраної професії?» (діаграма № у. 9)
Питання проходження виробничої практики всі учні розглядають позитивно, учні задоволені практикою на виробництві і це підтверджують відповіді на дане питання (84%).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи володієте Ви персональним комп’ютером?» (діаграма № у. 10)

Наша освіта з початку свого існування докорінно змінилася і постійно продовжує вдосконалюватися. Разом із тим суспільство вимагає від освіти нових знань, умінь та навичок, відповідно освіта постійно повинна вдосконалюватися та надавати нових знань підростаючому поколінню. А підростаюче покоління позитивно реагує на інновації.

Про це свідчить діаграма, яка підтверджує, що 84% дітей володіють персональним комп’ютером і залюбки підвищують свої навички користування технікою.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як часто Ви користуєтесь комп’ютером?» (діаграма № у. 11)
Однією з головних проблем сучасних закладів освіти є різке зниження рівня пізнавальної активності і мотивації до навчання. Якщо поглянути на діаграму № 11, то бачимо, що 52% учнів практично щодня користуються комп’ютером, 28% учнів – 1-2 рази на тиждень. Це говорить про те, що потрібно відновити на технологічному рівні ті форми і методи роботи з учнями, які спрямовані на підвищення ефективності навчання і розвиток творчих якостей особистості учнів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Скільки годин на день Ви, зазвичай, працюєте за комп’ютером?» (діаграма № у.12)
Ми бачимо, що 28% опитаних працюють за комп’ютером у вихідні. Це може свідчити про те, що учні більшість часу за комп’ютером проводять не з метою оволодіння практичними навиками та активізації пізнавальних умінь, а грають у ігри. Якщо ми говоримо, що комп’ютеризація покликана суттєво покращити мотивацію учнів до навчального процесу, то одним із основних факторів які можуть допомогти в організації ефективної роботи учнів за комп’ютером є правильна організація практичних занять.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи маєте Ви вільний доступ до роботи з комп’ютером у Вашому навчальному закладі?» (діаграма № у.13)
71% учнів відповіли «так», але 29% стверджують, що не мають можливості працювати за комп’ютером у навчальному закладі. Головним чинником, що забезпечує ефективність використання комп’ютера, є доступність використання інформаційного середовища. Тому є необхідність створення таких умов, за яких учень може і хоче вчитися, під час навчання використовувати навчально-інформаційне середовище.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якщо «так», визначте, з якою метою?» (діаграма № у.14)
Як показали результати анкетування (діаграма №14), використання комп’ютерних технологій навчання є дуже ефективним засобом активізації пізнавальної діяльності учнів.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи маєте Ви вільний доступ до мережі Інтернет у Вашому навчальному закладі?» (діаграма № у.15)

Результати опитування свідчать, що 39% респондентів не мають доступу до мережі Інтернет. Тому особливо актуальним стає питання удосконалення сучасного стану інформатизації професійно-технічних навчальних закладів.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Якщо Ви є користувачем Інтернету, то чи використовуєте наступні електронні ресурси?» (діаграма № у.16)
Дана діаграма свідчить, що 54% опитаних найчастіше використовують Інтернет для пошуку сайтів рефератів, а лише 10% – електронні наукові журнали. Серед іншого було зазначено «сайти та програми для роботи з ПК», «не використовую», «дізнаюсь більше про свою професію».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи намагалися Ви вступити до вищого навчального закладу?» (діаграма № у.17)
Відповіді респондентів свідчать, що більшість з них з самого початку були зорієнтовані здобувати робітничі професії, оскільки 66% з них вступили до ПТНЗ, 21% навчались у ВНЗ і не закінчили, 12% намагалися вступити, та не вступили. Також учні додають: «навчаюсь у ВНЗ заочно», «не було державних місць, а оплачувати немає можливості».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Якими були б Ваші дії, якби Ви не вступили до даного навчального закладу?» (діаграма № у.18)
56% опитуваних відповіли, що пішли б навчатися до іншого ПТНЗ, якби не вступили до даного навчального закладу. Це свідчить про те, що більшість дітей цілеспрямовано хотіли здобути саме робітничу професію. Також учні додають, що, якби не вступили до ПТНЗ, то «повернувся б навчатися до школи», «вступив би до цього навчального закладу, але на іншу спеціальність».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чим Ви плануєте займатися після закінчення даного навчального закладу?» (діаграма № у.19)
Відповіді респондентів свідчать про те, що більшість респондентів (52%) планують працювати після закінчення даного навчального закладу, 31% – планують вступити до ВНЗ. Цей показник приблизно дорівнює показнику (діаграми № 17): 21% навчались у ВНЗ і не закінчили, 12% намагалися вступити та не вступили. Отже, чималий відсоток учнів прагне навчатися у ВНЗ.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви вважаєте, на яку заробітну платню можна розраховувати після закінчення даного навчального закладу?» (діаграма № у.20)
Відповіді учнів ПТНЗ свідчать про те, що 50% із числа опитаних реально оцінюють свої шанси щодо оплати праці і розраховують на розмір платні від 1000 грн. до 2 000 грн. 32% з числа опитаних респондентів – на зарплату від 2000 грн. до 3 000 грн., що свідчить про розуміння необхідності змін, щодо оплати праці кваліфікованих спеціалістів і реальної оцінки затрати праці; і лише 12% з числа опитуваних розраховують на зарплату в 4 000 грн. Очевидно цей відсоток невеликий, оскільки більшість учнів не вірять у те, що вища зарплата можлива в реальному житті.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що для Вас найбільш важливе у Вашій майбутній роботі?» (діаграма № у.21)

Результати аналізу відповідей учнів свідчить, що найбільш важливим у майбутній професії є рівень заробітної плати (65%), це говорить про те, що підліток замислюється і турбується про свій добробут, рівень життя в майбутньому; комфортні умови праці - 50%, зручний графік роботи - 46%, можливість кар’єрного і професійного зростання - 47%. Серед іншого учні зазначають «можливість займатися улюбленою справою», «вчасна та велика зарплатня».



Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи будете Ви працювати в майбутньому за набутою професією?» (діаграма № у.22)
Результати опитування свідчать, що абсолютна більшість учнів ПТНЗ (82%) планують на майбутнє працювати за обраною спеціальністю. Отже, можемо зробити висновок, що випускники досить активно і критично ставляться до виявлення якостей, притаманних особистості майбутнього робітника, зокрема, до планування самозайнятості. Їх непокоїть рівень отриманих знань і професійної компетентності у вирішенні практичних питань. Але є й такі (10%), хто недостатньо самокритичний, не виявляє пізнавальної активності, мало інформований про практичну роботу за фахом.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Як Ви плануєте праце-влаштуватися після закінчення навчального закладу?» (діаграма № у.23)
Матеріали опитування свідчать, що найбільше респондентів розраховують працевлаштуватися через друзів чи родичів (38%), через тристоронній договір планують працевлаштуватися 32% опитуваних, через ПТНЗ, ярмарки вакансій - 21%, ще 18% сподіваються на об’яви роботодавців у ЗМІ, 16% – через службу зайнятості. Отже, рівень довіри до роботодавців та служби зайнятості, на жаль, не високий.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи допомагає Вам співпраця з психологом у вирішенні певних проблем?» (діаграма № у.24)

Побудувати відносини з навколишнім світом не завжди легко, особливо у підлітковому віці. Саме в цей час стане в пригоді допомога психологічної служби навчального закладу.


45% респондентів зазначили, що співпраця з психологом допомогла їм у вирішенні проблемних питань. Це свідчить про те, що психолог допомагає учням засвоїти досвід міжособистісних взаємин через освоєння поведінки, а також – побудувати власну позицію, при якій у підлітка виробляється усвідомлене сприйняття світу.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Співпраця з психологом Вам допомогла:» (діаграма № у. 25)
41% респондентів зазначили, що співпраця з психологом допомогла їм у взаємостосунках з однолітками, 33% – у розв’язанні проблем із навчанням, 23% – у стосунках з родиною, 19% – у стосунках із вчителями. Серед «іншого» найчастіше зазначали: «в особистих стосунках», «розуміння себе», «моральна підтримка». Це свідчить про те, що, при злагодженій роботі психолога і учня, формуються умови для створення особистісної позиції (усвідомлення власного Я, впевненість, власна думка тощо).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Коли Ви засмучені, то звертаєтесь:» (діаграма № у. 26)
49 % респондентів звертаються саме до батьків. Батьки є якорями безпеки для дітей. Близькі емоційні зв’язки будуються щоденно малими частинками, це може зарадити будь-якій кризі. Маючи віру в своїх батьків, вони вірять у самих себе та в інших, а їхнє життя набуває сенсу. Ми пам’ятаємо, що у підлітковому віці відносини з товаришами, подругами, своїми однолітками займають велике місце в суспільному розвитку підлітка. Саме тому, мабуть, такий великий відсоток респондентів (51%) зазначають, що за допомогою звертаються до друзів. Серед іншого зазначають: «ні до кого», «свої проблеми вирішую самостійно», «звертаюсь до викладачів, майстрів, класного керівника», «маю побути на самоті».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Що, на Ваш погляд, найважливіше ?» (діаграма № у.27)
За результатами дослідження учні зосереджують свою увагу переважно на життєвій перспективі. Серед домінуючих цінностей переважають «вічні» для цього віку: «щасливе сімейне життя», «цікава робота», «кар’єра».

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви стилем свого життя в цілому ?» (діаграма № у.28)

У результаті опитування щодо життєвих планів підлітків ми можемо зробити висновок: 35% респондентів зазначили, що хотіли б змінити свій стиль життя. Це може свідчити про те, що думки про майбутнє у них частіше пов'язані із занепокоєнням і тривогою, обґрунтованими реальними турботами: знайти хорошу роботу, оплачувати навчання, забезпечувати сім'ю.


Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи задоволені Ви відносинами з: ?» (діаграма № у. 29)

Велику роль у житті кожної людини відіграють стосунки батьків і дітей. За даними опитування, для дітей вагоме значення посідають близькі, теплі стосунки зі своїми батьками. Спокійні, стабільні взаємини батьків та дітей є головною засадою самореалізації дитини. Якщо стосунки дітей з батьками не глибокі, не тісні, то навряд чи допоможуть удосконалені навчальні програми та шкільні реформи. Незадоволені емоційні потреби можуть заблокувати у дітях прагнення до навчання. Дитина, яка не отримує енергії любові від батьків – не впевнена в собі, вона має мало позитивної енергії для того, щоб вистояти перед викликами життя в цілому. Викладачі займають у житті підлітка, формуванні його індивідуальності досить значне місце, а саме 51%. Викладач – це посередник між підлітком і світом знань. Учитель може залучити дитину до навчання, до предмета, який викладає, але також може і відштовхнути.



Розподіл відповідей респондентів на питання «Необхідність самостійно приймати відповідальне рішення в особистому житті?»

(діаграма № у. 30)


За даними опитування можна припустити, що усвідомлення та аналіз причин, що спонукають підлітка зробити той чи інший вибір перспективи майбутнього, може стати одним із етапів у становленні відповідального ставлення до життя в цілому. Однак, зустрічаються і труднощі: у 30% дітей прийняття відповідального рішення викликає розгубленість, засмучує, розчаровує, хоча в цілому не руйнує діяльність до самостійного й усвідомленого проектування майбутнього. Це підтверджується готовністю витримувати наслідки прийнятих рішень щодо майбутнього.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Життя частіше:» (діаграма № у. 31)
Отримані дані дозволяють міркувати про те, наскільки глибоко підліток намагається проникнути в основу своїх вчинків, наскільки обґрунтовано та свідомо приймає рішення, які компоненти структури мотиву вимагають додаткового аналізу та усвідомлення. В результаті ставлення людини до себе виникають певні уявлення про самого себе.71% учнів зазначили, що життя частіше радує, та 29% говорять про те що життя часто розчаровує, засмучує, не викликає ніяких емоцій. Відсутність конкретних відповідей може свідчити про нечіткість представленості у свідомості підлітка конкретних цілей та задач щодо життєвих планів, а також шляхів до їх досягнення.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваш соціальний стан» (діаграма № у. 32)
Відповіді респондентів свідчать, що значна частина учнів проживає в неповних сім’ях (25% – батьки розлучені), 11% мають одного з батьків, бо хтось один із них помер; 5% опитаних – сироти. Звичайно ці показники свідчать, що ці респонденти мають більше соціальних проблем ніж інші (60%).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Чи отримуєте Ви соціальні пільги?» (діаграма № у. 33)

Відповіді респондентів щодо отримання соціальних пільг свідчать, що такі пільги мають всі категорії учнів, які їх потребують



Опитування викладачів

Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваш педагогічний стаж» (діаграма № в.1)
Під час опитування педагогів з’ясувалося, що великий відсоток із них мають стаж: від 6 до 10 років – 23% , від 11 до 20років – 29%, більше 20 років – 35%. І лише незначна частина (а саме 13 %) має стаж педагогічної роботи до 5 років. Отже, молоді серед педагогів вкрай мало.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваш вік»
На питання щодо віку педагогічних працівників, маємо такі результати: більшість із них люди середнього і похилого віку від 30 до 60 років, 10% – від 60 років і старші і лише 12% – молодь до 30 років.

Розподіл відповідей респондентів на питання Чи доводилося Вам за останні 3 роки брати участь у»: (діаграма № в. 2)
Проаналізувавши відповіді респондентів на дане питання, можемо зробити висновок, що дуже мало педагогів за останні три роки навчаються в магістратурі, аспірантурі, докторантурі (лише 3 %). Більшість із педагогів проходять лише курси підвищення кваліфікації (72 %), стажування (23 %), беруть участь у конкурсах (43 %).

Розподіл відповідей респондентів на питання «Ваша освіта» (діаграма № в. 3)
Проаналізувавши відповіді респондентів констатуємо, що більшість опитаних педагогів (83%) мають вищу освіту, 11% – базову вищу, середню спеціальну – 4% і незакінчену вищу – 2%. Це свідчить про те, що рівень професійної підготовки та кваліфікація викладачів досить високі.

Розподіл відповідей респондентів на питання «Позначте позитивні і негативні сторони вашої роботи» (таб. 1; діаграма № в.4)







позитивно

негативно



Цікава творча робота

94%

6%



Зручний графік роботи

87%

13%



Велика відпустка

96%

4%



Можливість професійного зростання

85%

15%



Престиж викладацької праці

65%

35%



Можливість сумісництва з іншою роботою в інших місцях

58%

42%



Низька вірогідність її втратити

65%

35%



Рівень заробітної плати

23%

77%



Спілкування з молоддю

95%

5%



Репутація навчального закладу

88%

12%



Взаємовідносини у колективі

85%

15%



Умови праці

78%

22%



Контингент учнів

62%

38%



Соціальні пільги (путівки, безкоштовне харчування тощо)

30%

70%



Місце розташування роботи

80%

20%


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал