Уроку за творчістю Т. Г. Шевченка «Трагедія Катерини це трагедія суспільства»



Скачати 109.75 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір109.75 Kb.
ТипУрок
Розробка уроку за творчістю Т.Г.Шевченка


«Трагедія Катерини – це трагедія суспільства»

9 клас

Вербуватівська НСЗШ І-ІІ ст.

Учитель: Зайко О.М.
МЕТА УРОКУ: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря; розкрити ідейно- художній зміст твору «Катерина», охарактеризувати образ знедоленої жінки-матері, звернути увагу на її внутрішній світ, на трагізм долі дівчини-селянки, на несправедливість існуючого ладу; виробляти вміння виразно читати уривки твору; розвивати вдумливе сприйняття художнього тексту, вміння виважено і ґрунтовно висловлювати власні думки, уміння співвідносити події твору з фактами тогочасної дійсності; виховувати повагу до жінки-матері, риси чуйності, доброти, людяності.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу

ОБЛАДНАННЯ: портрет Шевченка, ілюстрації до твору, репродукція картини Т.Шевченка «Катерина».

Як рано ми вміємо кохати,

Як пізно – любов цінувать.

М. Луків

ХІД УРОКУ



І. Організаційний момент.

Емоційна готовність учнів до уроку

Звучить музика до пісні «Пісні про рушник»

Учитель. Хоча б яку ти вибрав із доріг,

Хоча б яким ти пішов шляхами,

Та через терни горя й бід

Ти повертаєшся до мами.

Спіши до неї крізь літа,

Шануй, люби, не дай тужити,

Бо лиш вона – і рідна, і свята –

З тобою вічно буде жити.

З давніх часів образ жінки – матері посідає найпочесніше місце в житті людини. Особливе місце цей образ займає в творчості Тараса Григоровича Шевченка. Постійна увага поета до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, постійно перебувала під гнітом родинним.

Серед творів, в яких показана гірка жіноча доля, важливе місце посідає поема «Катерина» Т.Шевченка, присвячена В.А.Жуковському.



ІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку

Мотивація навчальної діяльності школярів

Сьогодні ми будемо працювати над змістом твору Т.Шевченка «Катерина», спостерігати за образом головної героїні у поемі, завершуючи роботу над яким, маємо дати відповідь на проблемне питання.



Проблемне питання: «Чому образ знедоленої жінки був для Шевченка згустком болю?»

Ознайомлення учнів з вимогами програми до знань, умінь і навичок.



ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Метод «Мікрофон»

  • Пригадайте твори, в яких Т.Шевченко змалював образ жінки – матері?

  • Чому так трепетно поет відносився до жінки?

  • В якому творі Шевченко згадує свою матір і сестер?

  • Як ви думаєте, що підштовхнуло поета до написання поеми «Катерина»?

  • Яке враження на вас справила поема?

Учитель. Сьогодні ми спробуємо розкрити тему уроку через осмислення внутрішнього світу персонажів поеми «Катерина», який відображається в їх вчинках, діях, словах.

Психологічні, портретні та мовні характеристики у творі такі, що їх носіїв не можна сплутати ні з ким іншим, вони – неповторні. Яким же бачив Шевченко образ жінки – матері.



2.Робота в малих групах. Складання схеми, обговорення її змісту.


Жінка-мати Т.Шевченка
«З хреста ніби знята» Багатостраждальна

Святий образ Безталанна

Покритка «Гордіше самої цариці»

Щаслива Великомучениця

Турботлива

3. Уявімо, що ми завітали до художньої галереї, де виставлено картину Т.Г.Шевченка «Катерина». (Огляд репродукції картини)



БЕСІДА. (Учні повинні співставити, визначити зв’язок між текстом та репродукцією картини).

- Що змальовано на картині? Яка тема поеми?

- Чим характерна композиція полотна? Хто знаходиться на передньому плані, а хто на другому? Контраст світлого і темного – один із засобів композиції. Порівняйте її з композицією поеми.

- Зіставте опис героїні в поемі із зображеним на картині. Що в них спільне, а що – відмінне? Де автор досяг більшої правди?

- Які почуття гнітять Катерину (на картині і в поемі)?

- Намалюйте словами пейзаж, відображений на картині. Чи доповнює настрій картини природа? Порівняйте з пейзажем у поемі.

- Які деталі, використані художником, допомагають краще розкрити головну думку полотна?

- Які художні засоби використав митець у поемі і на полотні, щоб засвідчити свою симпатію до героїні?

- Які почуття викликає у вас картина «Катерина»?

Картина «Катерина» не є ілюстрацією до поеми, а самостійним твором малярства, хоч тут розробляється одна і та ж тема. Передусім для картини художник обирає такий епізод з історії взаємин Катерини й офіцера, який дає можливість протиставити образи. Це момент розтавання, якого у поемі немає зовсім. Для живопису ж він дає найбільші можливості розкрити зміст подій. У листі до Г. Тарновського від 25 січня 1843 р. Шевченко писав: «Я намалював Катерину в той час, як вона прощалася зі своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже й сумно дивиться на Катерину, а вона сердешна тільки плаче та підіймає передню червону запашчину, бо вже, знаєте, трошки теє…, а москаль дере собі за своїми, тільки курява лягла – собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там уже степ тільки мріє. Отака моя картина».

Картина «Катерина» є видатним явищем в історії вітчизняного живопису. В ній художник виявив себе новатором. Зміст художнього твору та його спрямування розкривається і композицію і використання кольорової гами. Передусім у центрі картини – образ простої селянської дівчини, збезчещеної офіцером, на боці якої симпатії автора. Шевченко зобразив її з великим тактом і делікатністю, миловидною і привабливою.

Дівчина стоїть до нас обличчям, вся відкрита. Шевченко-художник уміло використовує рефлекс, кольоровий відтінок, що виникає, коли світло, відбившись від навколишніх об’єктів, падає на героїв.

Проміння сонця відбивається від землі, освітлює вбиту горем Катерину. Дівчина поволі йде назустріч глядачеві, низько схиливши зажурену голову, трохи підібравши запаску, щоб приховати від людей свою ганьбу. Сліпучої білизни українська сорочка, барвиста плахта, червоний фартух і червоні стрічки виразно виділяються на всьому кольоровому тлі твору, особливо на зображеному в холодних тонах пейзажі.

У картині краса дівчини контрастує з її глибоким сумом, про що красномовно говорить обличчя Катерини: чарівна голівка опущена, очі заплакані, почервонілі від сліз, які дівчина ледь стримує. Здається, ще мить і вона розплачеться. Про її горе свідчать навіть руки, такі тонкі й безпорадні. Тут Шевченко наслідував свого вчителя Карла Брюллова, який учив бути особливо уважним при змалюванні людини. «В кожному пальці, - говорив великий художник, - шукайте виразу руху, відповідного положення руки. Зверніть увагу на те, що рука діє відповідно до виразу обличчя при кожному внутрішньому русі людини: чи то буде жах, здивування, туга, радість – руки, поки вони вільні, завжди діють з обличчям разом; спостерігайте і вивчайте це погодження, щоб обличчя не виражало одне, а рука – інше».

Мистецтвознавці вважають, що наймайстерніше Шевченко намалював голову Катерини. Рисунок голови, обличчя, усієї постаті відзначається підкресленою пластичністю і витонченістю ліній. Найтоншими, ледь вловимими світлотіньовими й кольоровими нюансами, переходами від яскравого світла до глибоких тіней досягнуто витонченого моделювання класичного правильного і водночас напрочуд милого обличчя дівчини.

Не без підстав, говорячи про високі живописні якості полотна, професор О.Сидоров відзначає, що зображена на ньому «дівчина, в якій наближається материнство, - справді красива, а рисунок її ніг, - на що слід звернути увагу, - майже точно копіює ноги «Сікстинської мадонни Рафаеля».

4. Екскурс сторінками поеми.

1. Виразне читання уривку з першої частини поеми. (Учні-читці).

Учитель. Новим для української поезії елементом для композиційної техніки є в Т.Шевченка ліричні відступи, у яких поет раз у раз звертається до читача. Таких ліричних відступів у поемі кілька. Вони дають нам зрозуміти ставлення поета до персонажів твору.

- Виділіть ліричний відступ і поясніть, що поет хотів висловити?

- Прослідкуйте, як недоброзичливе ставлення односельців до зведеної дівчини все більше загострюєтья з розгортанням сюжету.

- Як автор ставиться до матері-покритки та до лихих осуджувачів?

- Що можна сказати про вдачу поета на основі ліричних відступів?

-Як Катерина ставиться до своєї дитини? Чи опис природи відображає стан нашої героїні?

- Причитайте ліричний відступ («А за віщо?»…) і поясніть, яку відповідь дає на своє запитання автор? У чому він бачить власне щастя?

Учитель. Народ, повний суворих традицій, сам починає розуміти невиправдану жорстокість цих традицій, розчулюється, переймається співчуттям і любов'ю до тисяч таких, доля яких подібна до долі Катерини.



6. Робота в парах. (Характеристика персонажів поеми).

Кожна пара за самостійно складеним планом, розповідає про того чи іншого героя, відстоюючи свою позицію. (Метод «Займи позицію»).



Образ Катерини

«чорні брови», «карі очі», «біле личко»;

покритка;

Катерина здатна на великі страждання;

щира, проста, чесна;

відверта, довірлива.

Учитель. Чи можна Т.Г.Шевченка назвати знавцем долі жіночої?

(Учні відповідають, використовуючи схему методу «Прес»).

Я думаю…


Тому що…

Наприклад…



Отже,…

ІV. Закріплення вивченого.

  • Що вам відомо про морально-етичні правила поведінки дівчат того часу?

Розповідь учня, що самостійно підібрав матеріал.

В українській сім'ї дбали не тільки про виховання дитини добрим господарем чи господинею, розумної і фізично здорової, але й про її морально-етичні засади, які здебільшого опиралися на християнський світогляд. Сім’я в Україні в ХІХ – на поч. ХХ ст. становила справжню малу, домашню, родинну церкву. Батьки навчали дітей, залучали їх до християнського життя, відповідали за них перед Богом, Церквою і Батьківщиною.

У українських сім’ях передусім учили любові. Митрополит Андрей Шептицький звертався до батьків: «Пам’ятайте й те, що Ваша хата є першою і найважливішою школою, в якій є першою і найважливішою школою, в якій діти Ваші мають навчитися любити Бога і людей».

Проявом любові та добра була пошана до батьків і старших. Дитину змалку вчили «віддавати чолом» (цілувати в руку) родичам і знайомим. Виявом пошани до старших було звертання на «ви» як до незнайомих, так і до батьків.

Християнська мораль вчила дитину бути чесною, вважаючи крадіжки і брехню гріхом, який рано чи пізно доведеться спокутувати.

У народі суворо засуджували втрату честі та цнотливості. Якщо дівчина позбулася честі до шлюбу, то не мала права одягати вінок-символ дівочої цноти. До збезчещеної дівчини нерідко застосовували фізичні покарання, її били шнурами від дзвонів, які перед тим мочили кілька днів у соляній ропі. Такій дівчині обрізали косу, водили разом з хлопцем, що звів її, селом, обмазували ворота дьогтем, надягали хомут і запрягали до воза.

На всій території України найбільш вживаними термінами на означення дівчини, що народила нешлюбно, а також її дитини, були «покритка» і «байстрюк», в деяких районах на дівчат казали «копилка», «завилася», «покрилася», «скозачилася». Нешлюбну дитину ще могли називати «букарт», «копип», «найдух».

Народна мораль засуджувала також зневажливе ставлення юнака до збезчещеної дівчини.

Він мусив заплатити за заподіяну дівчині кривду грішми, полем або худобою. Якщо парубок сам цього не робив, то його примушували через суд.

4.Дискусія.

  • Хто ж така Катерина: розпусниця чи жертва кохання?

5. Учитель.

- Кожен із учасників дискусії має рацію, але незаперечною є істина, що від такого кохання народжуються діти. Катерина кінчає життя самогубством, залишивши сина напризволяще. Чому так вчинила? Невже не думала про дитину? (Учні висловлюють різні думки, але вчитель підводить до висновку: Катерина позбавляє себе життя, думаючи про сина. Вона знає, що доля буде важкою, але Івася-сироту жалітимуть люди, а з Івася-байстрюка насміхатимуться).

6. Усний твір.

Учитель. Кажуть, кожна людина має свою долю. Якби перед нами з’явилася доля Івася, щоб вона розказала? Почнемо зі слів: « Я довго плакала при дорозі…»

7. Дискусія «Небажана дитина»

Учитель. У наш час держава турбується про одиноких матерів, хоча матеріальна допомога й надто мізерна. А як почуваються діти, обділені увагою батьків? (відповіді учнів).

Учитель. Зовсім жорстоко поступають матері, які, народивши дитину, залишають її в пологовому будинку або (страшно сказати) викидають на смітник. Чи не краще б було шляхом хірургічного втручання позбавити себе небажаної дитини? Яка ваша думка? (Висловлюються учні, які вважають, що небажаної дитини краще позбутися зразу).

Учитель. Я б хотіла дізнатися, чи будете ви дотримуватися своєї думки, прослухавши цей запис.

Щоденник ненародженої дитини

3.10. Сьогодні почалося моє життя в лоні матері. Мої батьки ще про це нічого не знають, та я вже існують.

19.10. Я вже дещо підріс, але ще дуже малий і безпомічний. Мама моя все робить за мене, хоч сама ще не знає, що носить мене під своїм серцем.

25.10. Сьогодні моє серце почало битися. Воно буде стукати все моє життя. Ніколи не перестане, аж до моєї смерті.

20.11. Щойно сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу під її серцем. Вона, напевно, радіє.

13.12. Я вже майже бачу, хоч довкола мене темно. Коли я з’явлюся на світ, я побачу сонячне проміння, а що найважливіше, я хочу побачити свою маму. Мамо, як ти виглядаєш?

24.12. Мені було б цікаво знати, чи моя мама вже чує ніжні удари мого серця? Воно так рівно б’ється разом із її серцем. Мамо, я тебе так люблю, ти така добра, ти турбуєшся за мене. Чи ти любиш мене?

26.12. Сьогодні моя мама мене вбила…

  • То як бути? Який зробимо висновок?

(опоненти висловлюють свої думки).

Учитель. Слід пам’ятати, що в наш час нестриманість в інтимних стосунках небезпечна не тільки для дівчаток, а й для хлопців (венеричні хвороби).
Відповіді на проблемне питання.

V. Підсумок уроку за епіграфом.

Учитель. Серед усіх людських чеснот є одна, неперевершена у своєму благородстві – уміння жертвувати собою. Найвища самопожертва – в материнстві, бо мати дарує дитині не тільки безмежну любов, а й всю себе, кожну часточку своєї сердечної теплоти. Катерина не могла жити з ганьбою і гріхом, вона для себе знаходить вихід – покинути цей нікчемний світ. Єдине в чому винна сама Катерина – це те, що вона залишає малого Івасика. Великий Кобзар українського народу низько схиляється перед образом жінки – матері. Шевченко бачить у жінці велику духовну красу. Його рядки

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі –

Стали крилатим висловом для багатьох поколінь великого сина матері- України.



V. Мотивація оцінок. Рефлексія.

Домашнє завдання

1 група. - Міні - твір «Майбутнє Івася».

2 група – намалювати ілюстрації до твору. Знайти висловлювання видатних людей про поему.



*Скласти сенкан до слова «кохання»

Наприклад: Кохання

Безмежне, пристрасне

Вірить, терпить, надихає

Світлом любові зігріває серце

Почуття.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал