Уроків історії України. 8 клас. Тема Українські землі в XVI ст. Урок 1 Вступ Формування картографічних знань та вмінь



Сторінка1/13
Дата конвертації27.03.2017
Розмір2.89 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Дидактичні матеріали до уроків історії України. 8 клас.
Тема 1. Українські землі в XVI ст.

Урок 1

Вступ

Формування картографічних знань та вмінь

Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть:

1) країни, у складі яких перебували українські землі наприкінці ХV — у першій половині XVI ст.;

2) українські землі, які перебували у складі інших держав;

3) країну, в складі якої перебувала більшість українських земель.

Формування хронологічних знань та вмінь

Встановіть відповідність.

1) к. XV– п. XX ст. а) ранній Новий час

2) к. XV — XVIII ст. б) пізній Новий час

3) XIX — п. XX ст. в) Новий час

Відповідь: 1 в, 2 а; 3 б.

Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.


Урок 2

Тема. Українські землі в XVI ст.

Формування картографічних знань та вмінь

1. Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І-й половині XVII ст.», заповніть таблицю «Українські землі у складі іноземних держав».



Орієнтовний варіант заповнення таблиці

Держави . Українські землі

Велике князівство Литовське

Київщина, Переяславщина, частина Волині і

Поділля


Польща Галичина

Молдавія Буковина і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною

Туреччина Нижня Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було залежним від Туреччини

Угорщина Закарпаття

Московська держава Чернігово-Сіверські землі

2. Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», позначте міста України, які перебували під владою Польщі та Литви у XVI ст.:

1) Л ьвів; 6) Белз;

2) Київ; 7) Дорогочин;

3) Л уцьк; 8) Вінниця;

4) Берестя; 9) Кам’янець.

5) Брацлав;

Відповідь: Польща — 1, 6, 9; Литва— 2, 3, 4, 7, 5, 8.

Формування хронологічних знань та вмінь

1. Співвіднесіть дати та події.

1) 1557 р. а) Віленський привілей

2) 1566 р. б) «Устава на волоки»

3) 1565 р . в) Другий Литовський статут

Відповідь: 1 б; 2 в; 3 а.

2. Установіть хронологічну послідовність.

а) Другий Литовський статут;

б) Віленський привілей;

в) «Устава на волоки».

Відповідь: в — а — б.

Творчі та пошукові завдання та запитання

1. Співвіднесіть назви верств українського суспільства з їх правами та обов’язками.


1) Магнати а) Члени великокнязівської ради та найзаможніші феодали, які

у військові походи виїжджали зі своїми загонами під власними

корогвами. Разом з князями утворювали елітну групу, яка

була основою для формування державного апарату

2) Шляхта б) «церковні люди», не підлягали світському суду, мали значні

права та привілеї. Духовенство поділялося на: біле (парафіяльні

священики, які не давали обітниці безшлюбності)

і чорне (ченці, високі духовні ієрархи)

3) Пани в) цей стан не був однорідним:

1) патриціат (найбагатші та найвпливовіші купці та промисловці);

2) бюргерство (цехові майстри та торговці середньої заможності);

3) міський плебс (ремісники, дрібні торговці, селяни)

4) Зем’яни г) власники великих князівських і боярських землеволодінь, які

зростали за рахунок великокнязівських дарувань, захоплення

общинних земель, купівлі маєтків, освоєння нових земель.

Володіли більшістю земель

5) Духовенство

д) найнижчий і найчисленніший прошарок суспільства, теж неоднорідний:

1) чиншові селяни, або данники, — особисто вільні, сплачували

2) тяглі селяни — вели господарство на ділянках, що належали

феодалам. Відробляли панщину, виконували повинності

та сплачували податки;

3) службові селяни — обслуговували двір феодала

6) Міщани е) дрібна шляхта, колишні вихідці із селян та міщан, які за свою

військову службу одержали статус шляхти та земельні володіння

7) Селяни к) представники різних соціальних груп, що несли військову

службу у князя і могли утримувати себе під час походів.

У ХVI ст. шляхта оформилася у привілейований стан



Відповідь: 1 г; 2 к; 3 а; 4 е; 5 б; 6 в; 7 д.

2. Співвіднесіть назви документів та їх зміст.

1) «Устава на волоки» а) сприяв утворенню повітових шляхетських

сеймиків


2) Третій Литовський статут б) запровадження «поволочного поміру» як

одиниці оподаткування

3) Віленський привілей в) оформив створення єдиного стану кріпосних

селян


Відповідь: 1б; 2в; 3а.

3. Прочитайте уривки з історичних джерел і дайте відповіді на запитання.



Текст 1

«Еволюція феодальних відносин зумовила в ХІV—ХVI ст. зростання

феодального землеволодіння. ...Концентрація земель у руках магнатів зумовила

широкомасштабний наступ на територію та права селянських общин.

Тиск... виявлявся у привласненні общинних земель, поневоленні

селян, призначенні на виборні посади своїх старост та намісників, обмеженні

та ліквідації копних (громадських) судів... Внаслідок цього в середині

ХVI ст. вільних общинних земель в Україні практично не лишилося». (Бой-



ко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С. 108–109)

Запитання

За рахунок яких земель відбувалося зростання феодального землеволодіння?



Текст 2

«У процесі зростання феодального землеволодіння, утвердження

фільваркової системи господарювання (виробництво та переробка сільськогосподарської

продукції, засновані на щотижневій панщині та чітко орієнтовані на ринок) відбувалося зближення між різними категоріями селянства, а його феодальна залежність поступово переросла та

юридично оформилася в залежність кріпосну. Суть кріпацтва полягала в прикріпленні селян до землі, запровадженні обов’язкових селянських робіт на пана (панщини), остаточному обмеженні громадянських прав і свобод селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав,

2006. — С. 108–109)

Запитання

1) У чому полягає суть кріпацтва? 2) Якими були причини його утвердження на українських землях?


Текст 3

«Через татарську небезпеку вже наприкінці ХV ст. широкі простори Наддніпрянщини, теперішньої Полтавщини, середньої й Південної Київщини й південно-східного Поділля запустіли, багаті й родючі ґрунти стали облогом, перетворилися на «дике поле». Серед цієї пустелі де- не-де стояли «господарські замки» — укріплені пункти, де перебували представники адміністрації з невеликою залогою. До цих замків тулилися рідкі оселі, щоб на випадок татарського наскоку сховатися за його

валами або мурами. У лісах і степах навколо цих замків і далеко на південь та на схід від них водилася безліч дичини та звірини, в річках та озерах була сила-силенна всякої риби, особливо на дніпровському Низу, за порогами. Все це приваблювало, незважаючи на близьке сусідство

з татарами, сміливіших людей коли й не селитися в Дикому степу, то бодай навідуватися до нього за здобиччю». (Дорошенко Д. Історія Украї- ни. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)



Завдання

1) Відшукайте на карті (можна використати карту ту, що й на попередньому уроці) українські території, що згадуються в данному документі.

2) Чому ці території були малозаселені?

3) Яку назву вони отримали? Чому?



Текст 4

«На півночі Україні, де скупчилося населення, ставало людям тісно. Там було багато панів — потомків княжих та боярських родів, вони заводили поміщицьке господарство, тіснили селян і примушували робити на себе. Та й державна організація... теж докучала населенню повинностями

і податками. Тут, у степу, віч-на-віч із татарською небезпекою булла воля. Тут і адміністрація, і пани готові були давати всякі пільги, або находилися сміливіші люди, які б одважилися тут мешкати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 76)

Запитання

1) Як ви вважаєте, про які землі йдеться в документі?

2) Що спонукало селян північних територій України тікати на південь?

3) Чим приваблювали їх південні українські степи?



Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Скласти таблицю «Основні верстви українського суспільства наприкінці

ХVI ст.», порівняти її з таблицею, над якою працювали на уроці.

Зробити висновки, які зміни сталися у складі українського населення

наприкінці ХVI ст.


Урок 3

Тема. Люблінська унія

Формування картографічних знань та вмінь

1. Користуючись картою атласа «Українські землі в XVI — І половині XVII ст.», назвіть:

1) держави, які увійшли до складу Речі Посполитої;

2) українські землі, які увійшли до складу Речі Посполитої;

3) держави, з якими межувала Річ Посполита;

4) столиці держав, які межували з Річчю Посполитою;

5) воєводства, які були утворені на українських землях у ІІ половині XVI — І половині XVII ст.

2. Користуючись картою атласа «Господарство українських земель у XVI — І половині XVII ст.», назвіть:

1) регіони, в яких переважали міста, що належали королю, а в яких — магнатам, шляхті, церкві;

2) землі, які належали родинам Вишневецьких та Острозьких;

3) прізвища магнатів, що мали значні земельні володіння на території України.

Формування хронологічних знань та вмінь

Співвіднесіть дати та події.


1) 1447 р. а) Третій Литовський Статут — юридичне оформлення кріпацтва

в Україні, заборона переходу селян від одного пана до іншого,

встановлення терміну розшуку втікачів

2) 1529 р. б) аграрна реформа Сигізмунда II Августа «Устава на волоки»

про запровадження «волочної поміри» та утворення фільваркових

господарств


3) 1557 р. в) Перший Литовський Статут — юридичне оформлення права

шляхти на землю та гарантія права, що забороняли її покарання

без суду

4) 1573 р. г) на українських землях юридично впроваджувалося кріпосне

право

5) 1588 р. д) феодали отримали право суду над селянами



Відповідь: 1 д; 2 в; 3 б; 4 г; 5 а.

Творчі та пошукові завдання та запитання

Позначте положення Кревської унії літерою «А», а зміст Городельскої унії літерою «Б».

1) Укладена 1385 р.;

2) угода укладена між польським королем Владиславом ІІ Ягайлом та великим князем литовським Вітовтом;

3) Ягайло зобов’язувався прийняти католицизм, хрестити литовське населення і приєднати до Польщі всі литовські, українські і білоруські землі;

4) укладена 2 жовтня 1413 р.;

5) Ягайло одружувався з польською королевою Ядвігою і ставав королем Польщі;

6) підтверджувалося існування Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави;

7) король Польщі водночас вважався й великим князем Литви;

8) визнавалася політична зверхність польського короля, який мав стати великим князем литовським після смерті Вітовта;

9) передбачалося здійснення заходів, спрямованих на уніфікацію органів управління в обох країнах, а також зрівняння в правах шляхти католицького віросповідання Польщі та Литви;

10) Велике князівство Литовське фактично приєднувалося до Польщі.



Відповідь: А — 1, 3, 5, 7, 10; Б — 2, 4, 6, 8, 9.

Оберіть з числа наведених тверджень такі, що, на ваш погляд, характеризують наслідки підписання Люблінської унії.

1) Усі верстви населення брали участь в управлінні державою;

2) посилилась абсолютна монархія;

3) Р іч Посполита перетворилася на могутню, впливову європейську державу;

4) Велике Князівство Литовське виконувало провідну роль у складі Речі Посполитої;

5) влада короля значною мірою обмежувалася загальнодержавним «Сеймом Вольним»;

6) перехід українських земель до складу Польщі супроводжувався посиленням влади польських феодалів;

7) під владою Литви залишалася лише Берестейщина та Пінський повіт;

8) Л итва зберігала власний уряд, законодавство, армію, суд, державну мову;

9) католицизм перетворився на державну релігію;

10) більшість українських земель об’єдналися в межах однієї держави;

11) прискорився процес колонізації окраїнних українських земель;

12) зріс європейський вплив на розвиток духовного життя в українських землях.

Відповідь: 3, 5, 6, 7, 8, 10, 12.

3. Складіть логічний ланцюжок.

а) Поширення поміщицьких товарних господарств на українських землях;

б) відкриття Америки Колумбом, навколосвітнє плавання Магеллана;

в) нестача орної землі та зниження її родючості в країнах Західної Європи;

г) надходження значної кількості золота з Америки до Європи;

д) революція цін у Європі через значне надходження золота з Нового Світу;

е) перетворення України на годувальницю Європи, зростання обсягів продажу зерна, продукції тваринництва;

є) Сигізмунд II Август у 1557 р. провів аграрну реформу, що встановлювала панщину у два дні на тиждень, закріплення селян та обмеження розмірів їхніх наділів.

Відповідь: б — г — д — в — є — а — е.

Прочитайте уривки з історичних текстів і дайте відповіді на запитання.

Литва

«На початку ХVI ст. стало очевидним, що Велике князівство Литовське близьке до занепаду. У 1522 р. Москва відібрала у нього Чернігів і Стародуб на північному сході України. А у 1549 та 1552 рр. воно не змогло протистояти двом великим вторгненням татар. У 1562–1570 рр. наростаюча криза сягнула критичної межі, коли Литва ув’язла в нову тривалу війну з Московським царством. Виснажені величезними воєнними витратами й опинившись перед загрозою московського вторгнення, литовці звернулися до Польщі по допомогу. Поляки готові були її надати, але за плату. Тепер головною умовою вони поставили об’єднати в одне політичне ціле Польщу з Литвою, яких до цих пір пов’язував спільний монарх. Побоюючись поступитися своїм панівним становищем перед польськими конкурентами й занепокоєні небезпекою зростання католицьких впливів, литовські та українські магнати опиралися остаточному злиттю з Польщею. Але невдоволена пануванням магнатів середня та дрібна шляхта підтримала поляків, сподіваючись здобути собі широкі

привілеї, якими користувалися польські феодали». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 77)

Запитання

1) Визначте, що спонукало Велике князівство Литовське до унії з Польським королівством?

2) За якої умови Польща готова була надати допомогу Великому князівству Литовському?

3) Як ставилися до ідеї об’єднання литовські та українські магнати і шляхта? Чому?



Польща

«…Польща прагнула скористатися послабленням Великого князівства Литовського, щоб втілити в життя свої плани просування на Схід. У цьому надзвичайно була зацікавлена польська шляхта, яка із втягненням у товарно-грошові відносини потребувала нових орних земель і залежних селян». (Сас П. М. Історія України. ХVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)



Запитання

Про яке «просування на Схід» йдеться в другому документі і яке це мало значення для Польщі?



Україна

Текст 1

«Українські й білоруські магнати... не йшли на зближення з Польщею, їх стримував страх втрати зверхності політичного становища в державі. ...Але найбільше їх лякало окатоличення, якого зазнала Галичина». (Швидько Г. К. Історія України. XVI–XVIII ст. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 4)



Текст 2

«Зацікавленість унією виявляли й українські шляхтичі. Вони думали, що в об’єднаній державі можна буде краще налагодити оборону від турецько-татарських нападів і покласти край шляхетським наїздам на польсько-українському прикордонні. Українська шляхта хотіла поліпшити

умови торгівлі з країнами Західної Європи, а шляхи торгівлі проходили через Польщу». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 16)

Запитання

Хто і чому з числа представників українського суспільства підтримували або чинили опір укладенню союзу між Польщею та Литвою?



Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. Заповнити таблицю «Наслідки Люблінської унії для України».

Позитивні Негативні

2. Записати визначення термінів до зошитів:

• унія; • Люблінська унія;

• республіка; • шляхетська демократія;

• сейм; • федерація;

• король; • воєводство;

• воєвода; • Р іч Посполита;

підкоморські суди; • гродські суди;

• земські суди.

3. Учневі підготувати повідомлення «Соцініанство як один із напрямків протестантизму».


Урок 4

Тема. Православні братства

Формування картографічних знань та вмінь

Користуючись картою атласа «Культура та церков в Українських землях в XVI — І половині XVII ст.», назвіть:

1) міста, де виникають братства;

2) братства, яки мали друкарні;

3) найвизначніші братські школи;

4) прізвища меценатів та місця їх діяльності.



Творчі та пошукові завдання та запитання

1. Співвіднесіть терміни та їх визначення.

1) Єзуїти а) рух за реформу церкви

2) церковні братства

б) одна із течій протестантизму, яка виникає в XVI ст.

і назва якої походить від імені основного теоретика

Фавста Соціна

3) Реформація в) національно-релігійні громадські об’єднання міщан при

православних церквах, які стали на захист православ’я

4) соцініанство д) члени католицького чернечого ордену «Товариство Ісуса»,

що було створене для зміцнення католицької віри

і влади Папи Римського



Відповідь: 1 д; 2 в; 3 а; 4 б.

Проаналізуйте запропоновані документи за таким планом:

1) Мета і завдання братств.

2) Склад братства за соціальним походженням членів.

3) Принципи, на які спиралися братчики в своїй діяльності.

4) Відносини братства з церковними ієрархами.

5) Основні напрями діяльності братств.

6) Дайте своє визначення терміна «братство».
Текст 1. З «Правил Львівського братства»

«...3) Кожен, хто бажає вступити до братства, хоч би він був: міщанин чи шляхтич, чи предміщанин, чи хто з посполитих людей усякого стану, як тутешній, так і сторонній, повинен дати вступного шість грошей...

5) Кожного року брати обирають з-поміж себе чотири старшини...

7) Щороку, коли складають свої посади, старшини звітують перед усіма...

10) Якщо брат брата в братстві зганив, то повинен відсидіти на церковній дзвіниці, повинен дати воску та, не виходячи з братства, просити вибачення у скривдженого брата та у всього братства...

14) Старший за провину повинен платити кару удвічі чи тричі протии молодшого...

17) В обміркуванні беруть участь всі, як старші, так і молодші; котрі всі молодші висловлять свою думку, тоді починають говорити старші...

19) Справи братські не повинні виноситися за поріг будинку братства...

25) Якщо хтось із братів не з’явиться на засідання або на поховання брата в церкву, ...повинен сплатити фунт воску...

30) Якщо єпископ поводитиметься проти закону, то і йому повинні чинити опір як ворогові істини». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 106)


Текст 2. Із «Правил Київського братства»

«Братство називається, коли православні християни, що живуть серед чужовірців, серед ляхів, уніатів і проклятих єретиків, хочуть від них відлучитися і не мати нічого спільного з ними, а самі з собою любов’ю єднаються. Імена свої разом вписують і браттями називаються: це для того, щоб

твердіше і скоріше могли відперти противовірних». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 106)

Складіть схему «Діяльність братств».

Орієнтовний варіант схеми

БРАТСТВ А

- Надсилали скарги в суд і міські магістрати;

- Направляли посольства до королів;

- Шукали допомоги у шляхти;

- Надавали грошові позики;

- Рятували міщан від боргів;

- Для збіднілих братчиків влаштовували притулки;

- Стали на захист православ’я й права українців;

- Відкривали друкарні і школи;

- Організовували випуск і розповсюдження полемічних творів



Користуючись таблицею «Соцініанство в Україні», виконайте завдання.

Соцініанство в Україні

• визнавали тільки Бога-Отця;

• заперечували ікони і всі обряди;

• виступали проти воєн і смертної кари;

• проголошували свободу думок і переконань;

• займалися відкриттям шкіл, друкарень, розповсюджували літературу;

• було поширене на Волині, Поділлі, в Києві, Житомирі

Завдання

1) Охарактеризуйте особливості реформаційного руху в Україні.

2) Як на ваш розсуд, чому в Україні не набув поширення протестантизм?

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Дати відповідь на запитання методом «ПРЕС» (письмово): «Чи можна

стверджувати, що діяльність братств ґрунтувалася на ідеях Реформації?

Чому?»
Урок 5

Тема. Берестейська унія

Формування картографічних знань та вмінь

Користуючись картою атласа «Культура та церква в Українських землях в XVI — І половині XVII ст.», назвіть:

1) українські єпархії;

2) назвіть українські єпархії, що відійшли від Київської метрополії

до Московської;

3) місцеперебування резиденції митрополита Київського;

4) регіони, де переважали католицькі громади.

Формування хронологічних знань та вмінь

Співвіднесіть дати та події.

1) 1054 р. а) вийшла друком книга єзуїта Петра Скарги «Про єдність

Божої Церкви»

2) 1439 р. б) Тридентський собор зміцнив позиції католицької церкви

в боротьбі проти Реформації

3) 1544–1563 рр. в) розкол християнства на православну та католицьку церкви

4) 1577 р. г) Флорентійський собор — об’єднання Східної та Західної

церков

Відповідь: 1 в; 2 г; 3 б; 4 а.

Творчі та пошукові завдання та запитання

1. Як ви вважаєте, чому саме після укладення Люблінської унії питання про об’єднання двох церков стало актуальним і знаходило своїх прихильників як серед польського, так і серед українського населення?



Орієнтовні відповіді

• Становище української православної церкви після прийняття Люблінської унії ще більше ускладнилося.

• Починається активне ополячення та окатоличення українського населення.

• Виникає необхідність протистояти ополяченню української еліти.

• Необхідно було досягти зрівняння прав українського й польського духовенства.

Користуючись схемою, виконайте завдання.

Українська православна церква

Криза.


Втрата власної держави.

Необхідність протидіяти польському католицизму.

Складні зовнішні обставини (захоплення турками Константинополя, який втратив статус

центру православ’я).

Піднесення Московської митрополії, яка воліла бачити Україну під своїм впливом.

Завдання

1) Охарактеризуйте становище Української православної церкви в другій половині ХVI ст.

2) Що спричинило її кризовий стан?

Заповніть пропуски .

Передумови церковної унії

1) Українська православна церква переживала кризовий стан.

2) __


3) Поява в Україні прихильників церковної унії.

4) __


5) Перехід частини української шляхти до католицької віри з різних причин:

а) цим відкривався шлях до привілеїв або посад;

б) отримання рівних з поляками прав;

в) прилучення до польської культури.

6) Р ізке звуження каналів матеріальної підтримки церкви.

7) Активне проникнення світської влади в церковне життя.

8) __

9) Деградація та дезорганізація церковних ієрархів Занепад православної церкви, яка вже не могла бути гарантом збереження національних традицій та осередком культурного життя.


Відповідь:

2) В українському суспільстві поширювалися процеси церковного єднання.

4) Посилення процесу окатоличення та ополячення українського населення після Люблінської унії.

8) Доступ до вищих церковних ієрархій отримали світські особи, які переймалися лише матеріальними інтересами.


4. Прочитайте уривки текстів і дайте відповіді на запитання.

Текст 1

«Криза православної церкви створила передумови не тільки для поширення ідей церковного єднання в українському суспільстві, а й появи в її середовищі прихильників цієї ідеї. Наприклад, палкий прибічник та захисник православ’я К. Острозький у своєму листі до Папи зазначав:

«Нічого не бажаю гарячіше, як єдності, віри і згоди всіх християн». З огляду на реалії, такі настрої цілком зрозумілі. Люблінська унія посилила процес окатоличення та ополячення української еліти. І хоча мотиви тих, хто переходив у католицьку віру, були різними (для одних це шлях до привілеїв і посад, для інших — зрівняння в правах з поляками, для третіх — прилучення, як вони вважали, до більш розвиненої культури), наслідок для православ’я був один — різке звуження каналів матеріальної підтримки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 120–121)

Запитання

1) Як автор пояснює причини занепаду Української православної церкви?

2) На основі даного документа визначте ставлення діячів православної церкви в Україні до питання про унію.

3) Чому вони схвально ставилися до об’єднання православної і католицької церков?

4) Як ви думаєте, на яких умовах вони пропонували це зробити?
Текст 2

«Після укладення унії розпочався масовий наступ на православну церкву. Унія насаджувалася силою, православні церковні маєтності передавалися уніатам, православні залишилися без вищої церковної ієрархії. Водночас уніати перебували в стані невизначеності, ніби між двома

вогнями. Православні вбачали в них зрадників, а католики не вважали їх повноцінними громадянами... Католицька верхівка вбачала в греко- католицькій церкві лише засіб поширення власного впливу, а не самостійну церковну організацію. Отже, форсований наступ католицизму на українські землі, що посилився після укладення Люблінської унії, мав своїм наслідком ополячення

та окатоличення українського народу, вів до загальної дезорганізації та занепаду православної церкви, яка катастрофічно втрачала роль осередку культурного життя, гаранта збереження національних традицій. Берестейська унія була для Польщі зручною формою посилення своєї влади на українських землях, розширення сфери впливу католицизму, а для частини православного духовенства — спробою підняти його престиж, подолати дискримінацію православних віруючих, вивести православну церкву із кризи». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 123)



Запитання

1) Поясніть, як і чому виникла греко-католицька церква.

2) Якими, на думку автора, були наслідки Берестейської унії 1596 р. для України?

Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Підготувати повідомлення:

1) «Звичаї українських козаків»;

2) «Дмитро Вишневецький».
Урок 6



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал