Уроки розвитку зв’язного мовлення



Pdf просмотр
Сторінка1/2
Дата конвертації09.05.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2






Уроки розвитку зв’язного мовлення
в початкових класах
доповнені дитячими творами








Робота
Горовенко Валентини Іванівни
Школярі – це маленькі громадяни нашої держави. І саме їм доведеться розвивати її, будувати її і своє майбутнє, брати активну участь у суспільному житті. І в цьому процесі велике значення має досконалість володіння мовою. Адже саме через мову, через правильно, чітко і змістовно викладену думку можна судити про загальний розвиток людини. Саме за допомогою мови передаються набуті знання, досягнення, плани на майбутнє і т.д. Отже, завданням школи є – прищепити учням власне бачення світу, навчити їх мислити, відчувати, усвідомлено і зв’язно викладати свої думки та враження в усній і письмовій формі. Тому роботу з розвитку зв’язного мовлення слід розпочинати з перших днів дитини в школі, тобто з першого класу. Навіть під час адаптаційного періоду вчу дітей зв’язно висловлювати свої думки, розповідати про зображене на малюнку, чи виконувати різні ролі під час рольових ігор, де у формі грив дитини розвивається діалогічне мовлення. На кінець першого класу діти вже знають основні правила необхідні для виконання творчої роботи. Це - повно викладати зміст, нічого важливого не пропускати, дотримуватись послідовності, ну і звичайно стежити замовою, не вживати русизмів, діалектів. До кінця першого класу діти практично володіють пестливими формами слів, епітетами, порівняннями. Спираючись на досвід В.О. Сухомлинського, ознайомившись з його уроками під голубим небом, зрозуміла, що милування природою допомагає дітям підібрати найточніші відтінки слів, через які ця краса залишилася у їхніх душах. Тому роботу зв’язного мовлення будую на основі побаченого. Деякі уроки проводжу на подвір’ї. Адже, щоб побачити красу, необов’язково йти десь далеко. Її можна побачити і в шкільному саду, і в квітнику, і на тендітній пелюстці, і в краплинці роси. Головне завдання яке я ставлю перед собою, це навчити дітей помічати навколо себе те, чого раніше на бачили, нащо не звертали увагу, і зуміти передати побачене за допомогою мови. Тому завдання перед дітьми ставлю різне. Тобто ми працюємо над різними видами текстів. Звертаємо увагу на їх особливості, структуру.
На уроках читання, під час вивчення текстів чи віршів, звертаю увагу дітей на образні вислови, епітети, порівняння, на ті чи інші слова, за допомогою яких автор точно передав картину, подію, переживання, думку. Наголошую, що їх можна використати під час власної творчої роботи. Молодші школярі люблять тварин. Вони мають своїх чотириногих друзів з якими проводять вільний час. Тому писати про тварин їм завжди до вподоби. Я часто пропоную їм написати розповідь заданим початком, або кінцівкою. Люблять діти працювати із деформованим текстом. Саме він учить дітей послідовно висловлювати думки. Не минає уваги і віршування. На уроках читання практикую з дітьми підбір рими. Спочатку це колективне відгадування загадок, потім доповнення слів у кінці стрічки, а вже потім пропоную учням початок вірша, перші слова наступних рядків, далі за допомогою оплесків задаю ритм, придумуємо слова, які римуються на задану тему, і – клас занурюється в творчість. Потім обов’язково проводжу підсумок діти зачитують вірші, обговорюємо недоліки, виправляємо помилки, відмічаємо вдало підібрані фрази і звичайно визначаємо переможця.
Створення дітьми власних творів, казок, віршів – це один із засобів пробудження у них пізнавального інтересу, розвитку їхнього мислення. За допомогою своєї творчості дитина утверджує свої здібності, пізнає себе, переживає почуття гордості від того, що створює. А моє завдання, як координатора по обдарованих дітях, виявити здібності кожного учня, а як учителя - сприяти їх подальшому розвитку. А яке задоволення отримують переможці, коли твір відзначено кращим і він поповнює шкільну збірку дитячих творів.
Для розвитку уяви дітей, і всебічного розвитку їх здібностей пропоную ще одне завдання , відобразити в своїх роботах побачене, намалювати малюнок, створити аплікацію чи інший виріб. Урок 1. Мова і мовлення. Тема Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. (М. Рильський) Мета Поглибити, поширити, систематизувати, активізувати знання промову, мовлення, їх значення ужитті людини. Викликати бажання вчити рідну мову, спілкуватись українською вправно, логічно і послідовно висловлювати свої думки та бажання робити висновки та доводити свою правоту. Прищеплювати любов дорідної землі, мови. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні у нас урок розвитку зв’язного мовлення на тему Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її. Я думаю ви зрозуміли, що говорити ми будемо про нашу рідну і таку дорогу для кожного українця мову.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Погляньте навколо. Яка краса Прислухайтесь. Придивіться. Пригадайте. Все, що оточує нас сонце, дерева, птахи, звірі, ніби говорить з нами. Як вони розмовляють Висловіть свої думки. Сонечко – (світить, сяє, гріє, пестить теплом, ллє своє проміння) Листя – (шелестить, тріпоче) Пташка – (щебече, співає) Джерельце – (дзюрчить, жебонить…) Все має свій голос, свою мову, але вона відрізняється від нашої людської. Тому, що людина непросто вимовляє звуки, а говорить висловлюючи свої думки. І. Робота над темою уроку
1. Яка мова є найдорожчою саме для нас Звичайно рідна. Українська. Згадайте, які мови є найближчі до нашої, української мови. (Українська, російська, білоруська) Всі вони вийшли із слов’янської мови. Взагалі слов’янська мова розділилася натри гілки. Одну з яких ви вже назвали. А тепер гляньте на таблицю.
Слов’янська мова
Східнослов’янська гілка
Західнослов’янська гілка
Південнослов’янська гілка
Українська
Словацька
Болгарська
Російська
Польська
Македонська
Білоруська
Чеська
Сербсько – хорватська
Всі народи мову мають, Всі пісень своїх співають, Бо хто має мову рідну, Той багатий, а небідний. Хвилинка – цікавинка Скільки мовна землі Хто може відповісти Вчені називають різну кількість від трьох тисяч до п’яти. Заданими лінгвістів, з усіх мов добре вивчені лише п’ятсот.
3. Вислови промову відомих людей Найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова, ота жива схованка його духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, досвід, почування (Панас Мирний) Одним з найбільших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх предків, є незаперечно його рідна мова. Мова ця – то дзеркало душі народу…» (Михайло
Подолинський) Той хто зневажливо ставиться дорідної мови, не може й сам викликати поваги до себе Олесь Гончар) Коли зникає народна мова – народу нема більше (КД. Ушинський) Той хто не знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність (Василь Сухомлинський)
4. Робота з прислів’ями та приказками А ось як говорить народна мудрість промову, культуру мовлення і спілкування
- Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.
- Добре тому жити, хто вміє говорити.
- Легше переконувати словами, як кулаками.
- Співати добре разом, а говорити окремо.
- Говорить, мов клоччя жує.
- Засипав словами, як горохом у бочку.
- Кажи рідко, та мітко.
- Язиком молоти не дрова колоти – спина не заболить.
- Або розумне казати, або зовсім мовчати.
5. Складання прислів’їв А зараз спробуйте відтворити прислів’я з двох частин Не мели, не говорить лихі слова. Коли хочеш щось сказати, та добре сказав. Довго думав, й лід розмерзає. Гостре словечко то подумай як почати. Мудра голова – як пустий млин. Від теплого слова коле сердечко.
6. Хвилинка – цікавинка А чи знаєте ви, скільки слів у сучасній українській мові Перелічити всі слова не під силу нікому. Відповідь на це питання не дасть ніхто. Адже мова живе з народом і змінюється разом з його життям. Одні слова зникають з ужитку, а інші з’являються. Доросла людина розуміє значення приблизно 35000 слів, але використовує приблизно у 10 разів менше. Але найголовніше завдання, яке стоїть зараз перед нами, це збагачувати свій словниковий запас. Вчитись чітко і лаконічно висловлювати свої думки. Не вживати слів, які засмічують рідну мову. І ким би ви не стали коли виростите, яку б професію не
обрали, куди б не закинула вас доля, завжди пам’ятайте і намагайтеся розмовляти саме тією мовою, якою говорили ваші батьки, яку ви чули з колиски.
7. Твори ровесників Послухайте як промову написали ваші ровесники, учні які вчилися в нашій школі.

Мова – це душа народу
Українська наша мова, Барвінкова, калинова, Ти летиш у світ широкий, Ніби голуб ясноокий. Я зустрілася з тобою Як була іще малою, Як матуся колихала Й колисаночки співала. Я росла і час минав, А татусь мені казав, Що любити мову слід Як любив її мій дід. Як любив її Шевченко, І Франко, і Симоненко. Тож і ми її кохаймо, Бережімо і плекаймо. Бо народ наш – кожен знає Волю любить й силу має. Також має гарну вроду. Мова ж – це душа народу. Учениця Сікорська Світлана)
Моя рідна мова
Я народився у маленькому, але дуже мальовничому українському селі. Із раннього дитинства чув мову, якою розмовляють мої батьки, бабуся, дідусь. Це мова – українська. Саме цією мовою мама і бабуся співали мені колискові, а тато читав казки. Саме цією мовою була написана перша книжка, яку я прочитав самостійно. Я вчуся влучно підбирати слова, щоб мова якою я розмовляю була красивою. Я хочу, щоб мої рідні гордилися мною. Щоб мова, якою говорив Т.Г.Шевченко завжди булав моєму серці. (Лапаєв Олександр)
8. Підготовка до творчої роботи А тепер спробуємо охарактеризувати мову. І зробимо це так, як пишуть акровірш. М – милозвучна, материнська…
О – оспівана, ошатна…
В – веселкова, велика. А також рідна, барвінкова, калинова, чарівна, батьківська…
Ці слова допоможуть вам у написанні твору, в якому ви спробуєте відобразити своє ставлення домовита її значення у вашому житті.
9. Творча робота Написати твірна тему Моя рідна українська мова
10. Перевірка написаного
11. Підсумок уроку Урок закінчимо такими словами
Солов’їну, барвінкову, Колосисту - навіки Українську рідну мову Вдар мені дали батьки.
Берегти її, плекати – Буду всюди й повсякчас, Бо ж єдина – так, як мати Мова в кожного із нас. Урок 2. Текст Тема Текст – опис Осінь – чарівниця в моєму селі Мета Вчити помічати ознаки природи. Розвивати вміння передавати свої враження від побаченого на письмі. Збагачувати мовлення школярів образною лексикою. Вчити будувати художні описи. Виховувати любов дорідної природи, бережне ставлення до неї.
І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми будемо говорити про текст. Зокрема про текст – опис. Саме він допоможе нам зобразити неповторну красу рідного краю восени. Чуєш, друже, мій розмови – З листям листя гомонить, З сонцем – ниви і діброви, Із озерами - блакить. Розмовляють доли, води…
Стань, послухай, роздивись. Мову рідної природи Розуміти серцем вчись (Оксана Сенатович)
ІІІ. Актуалізація опорних знань Золота осінь в нашому краї задаровує своєю красою. Вона не раз надихала поетів, композиторів, письменників на творчість. Буває, часом сліпну від краси. Спиняюся, не тямлю, що воно за диво, - Оці степи, це небо, ці ліси, Усе так гарно, чисто, незрадливо (Ліна Костенко) До речі, давайте згадаємо з яких частин складається текст. (Зачин, основна частина і кінцівка)
А які є види текстів (Текст – розповідь, текст – опис, текст – міркування) А чим відрізняється текст - опис від тексту - розповіді чи тексту - міркування ?
(У тексті – описі розповідається який предмет про який йде мова, у тексті – розповіді, що відбувається, як розгортаються події з головними героями, а в тексті міркуванні – чому все так сталося, висловлюються власні думки, висновки)
ІV.Робота над темою уроку
1. Я зачитаю кілька речень, а ви спробуйте визначити якою частиною тексту вони можуть бути.
1. Минули останні теплі дні бабиного літа. Значить зима не за горами. (Кінцівка)
2. Непомітно, тихими кроками, підкралася до нас золота осінь. (Зачин)
3. Берізки розпустили золоті коси, клен покрився багрянцем, а суха трава тихо шелестить від подиху вітру. (Основна частина)
2. Робота здеформованим текстом
2. Дрімають дерева під останнім теплим промінням. Ось червонолистий стрункий клен ніжно шепоче. Поблизу великого пня вогнем палає горобина. У пишні шати вбрались велетні дуби.
1. Який урочистий стоїть лісу своєму осінньому вбранні
3. Зупинися на хвилинку, прислухайся. Як цікаво в лісі
3. Підготовка до творчої роботи Який текст ми побудували (текст – опис) Давайте згадаємо наш похід у природу, розглянемо кадри природи нашої місцевості восени, зображені на фотографіях, та картини відомих художників на яких зображена осінь, а також послухаємо твори ваших однолітків. Всі вони, кожен по своєму, намагалися зобразити красу нашого рідного краю в цю чудесну пору року.
4. Твори ровесників Осінь - художниця Марійка рано – вранці вийшла з хати, подивилась навколо і промовила
- Яка краса
Осінь прийшла Підкралась непомітно і взявши в руки пензлик пішла фарбувати все навколо золотавими фарбами. Клени одягнула в рум’янець, берізки – в золото. Вони, ніби освітлені сонячним промінням, кумедно виглядають із – за зелених сосон. А калину і горобину вквітчала червоним намистом, мов дівчат – українок. Та ось раптовий порив вітерцю зірвав з дерев листя і закрутив ніби в танці. Воно повільно, мов маленькі метелики, опустилося на землю, утворивши пухкий килим. Вранці та ввечері огортають землю сиві тумани і відчувається прохолодний подих вже недалекої зими. (Коваленко Альона)
5. Підбір опорних слів А зараз спробуємо підібрати слова, які б могли охарактеризувати осінь, змалювати її красу. Осінь – чарівна, золота, барвиста, багряна, різнобарвна, тепла, дощова, рання. Листя – пурпурове, золоте, багряне, червоне, жовте, сухе…
Трава – тьмяна, суха, жовта. Квіти – яскраві, різнокольорові, свіжі. Небо – затягнуте хмарами, синє, похмуре, з легкими хмаринками, лагідне, блакитне…
Водойми – холодні, прозорі, потемнілі, дзеркальні.
6. Творча робота Саме ці слова допоможуть вам описати осінь у всій її красі. Уявіть себе художниками. Візьміть у руки ручки замість пензликів і малюйте словами, вдало підбираючи слова – фарби так, щоб картина була красивою і передала всі ті почуття, які ви відчуваєте, милуючись осінньою красою.

7. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку Послухай музику землі В ній запах траві сонця ласка, У синім небі журавлі, А на долинах - дивна казка. (А. Житкевич) Урок Речення. Поширення речень.
Тема: Складання казки про тварин, які живуть в нашій місцевості Мета Закріпити уміння будувати речення з розрізнених слів, поширювати речення другорядними членами за допомогою питань. На основі власних спостережень вчити складати казку. Сприяти впорядкуванню думок, висновків щодо побаченого. Вчити викладати свої враження в логічній послідовності. Розвивати мову, образне мислення дітей, вміння знаходити влучні слова для передачі своїх вражень. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї.
І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку
Сьогодні на уроці розвитку зв’язного мовленнями будемо говорити про наших менших чотириногих друзів, які оточують нас у повсякденному житті. А також звернемо увагу наречення, поєднання їх у текст.
ІІІ. Актуалізація опорних знань А тепер сядьте рівненько. Слухайте тихенько, а головне відгадайте про кого йде мова у загадках.
1. Відгадування загадок Хто з хвостиком і вушками В кого лапки з подушками Як ступа ніхто не чує, Тихо, крадучись, полює. І маленькі сірі мишки Утікають геть від…(кішки) Вона руденька, ще й хитренька, Невелика й немаленька. Вона вовчику сестричка, А зовуть її лисичка) Дивний звірок, круглий, як клубок, Голки стирчать, спробуй узять. (їжачок) Біла копиця йде води напиться. Хвицає ногами, буцає рогами, Бородою трясе, молоко несе, Ласує лозою, зветься….(козою) Довгі вуха, куций хвіст, Невеличкий сам на зріст. Нагороді побував – Нам капусту попсував. (зайчик) З нірки вибіжу мерщій, Щоб знайти собі харчі. Потім знов сиджу в норі, Бо страхаюсь пазурів. Найстрашніший на весь світ Є у мене ворог – кіт. (мишка) Діти відгадують загадки, а вчитель ілюструє відгадки) Спробуйте розділити картинки з тваринами на дві групи. Чим ви керувалися Кішка Заєць Коза Лисиця
Їжак
Мишка Свійські тварини Дикі тварини
ІV.Робота над темою уроку Давайте з кожним словом – відгадкою утворимо речення, яке б складалося з двох слів. Кішка вмивається. Коза пасеться. Лисиця полює.
Їжак заснув. Мишка пищить. Заєць тікає. Чипам ятаєте які бувають речення за метою висловлювання (Розповідні, питальні, спонукальні)
2. Давайте, від речень які ми побудували, утворимо питальні і спонукальні речення Питальні речення Спонукальні речення Кішка вмивається
Кішко, вмивайся. Коза пасеться
Кізко, пасись. Лисиця полює
Лисичко, полюй. Їжак заснув Їжачок, засинай. Мишка пищить Мишко, пищи. Заєць тікає Зайчику, тікай.
3. Поширення речень А зараз пограємо в гру Побудуй піраміду На вершину піраміди ставимо слово – відгадку, нижче – речення з двох слів. Наступне речення доповнюємо ще одним словом і т.д. Давайте спробуємо колективно. Заєць Заєць тікає. Заєць тікає від вовка. Зляканий заєць тікає від вовка. Зляканий заєць швидко тікає від вовка. Зляканий сірий заєць швидко тікає від вовка. Зляканий сірий заєць швидко тікає від голодного вовка. А тепер проаналізуйте, яке речення вам більше подобається Те що стоїть на вершині піраміди чи в її підніжжі Чому Саме тому, що поширене речення більш точно і влучно передає думку чи події, які відбуваються. Зараз позмагаємося. Розділимося на дві команди і спробуємо за дві хвилини побудувати пірамідку з іншим словом – відгадкою. Виграє та команда, яка за відведений час складе вищу пірамідку. (Підводимо підсумки)
4. Підготовка до творчої роботи Скажіть, чи доводилося вам зустрічатися з цими тваринами вжитті (Так) Звичайно, адже всі вони живуть у націй місцевості. Чи доводилося вам спостерігати, як вони розмовляють Звичайно вони говорять своєю, тваринною, мовою. А це добрий нюх, слух, дотик, виразний погляд, а також різноманітні звуки. Людина ж спостерігаючи за ними навчилась розуміти їхню мову. Але кожна дитина бажає, щоб її улюблена тваринка говорила людською мовою. Та можливо це лише в казці. Такі виникли казки. Казки про тварин. Казка - вигадка, та в ній – В шкаралупі золотій – Зерня сховане смачне. Хто дістане, той почне Думу думать прожиття, Збудить в серці почуття, Мов торкнеться до вогню – Вийде сміло на борню За добро і проти зла В казці - сила немала. Слухання казки складеної однолітками Заяча наука
Жив собі у діда і баби кіт. Та такий ледачий, що нічого робити не хотів. Тільки спав таїв. А миші кругом нього ходили і зовсім не боялися, бо знали, що котові ліньки їх ловити. Набридло дідові й бабі терпіти все це і вигнали вони кота геть. Іде кіт стежиною, ледь ноги переставляє. Аж тут де не візьмись зима насунулась. Холодно стало котові, голодно. Коли дивиться – зайчик стрибає. Моркву й капусту з городу до нірки носить. Нестрашна зайцеві зима. Він все літо до неї готувався. Нірку утеплив, овочі на городчику виростив. Ось кіт підійшов до Зайчика і давай проситися перезимувати. Зайчисько відразу не пускав кота до себе, та потім, все таки, пожалів. Але сказав, що даром годувати не буде. Кіт пообіцяв допомагати господареві, тільки б не пропасти з голоду. І от стали вони жити – поживати. Кіт піч топить. Зайчик їсти готує, та так смачно, що кота й за вуха не можна відтягнути. Поставить Зайчик на стіл варену картопельку та й розказує як її вирощувати, напече запашних пирогів з смаженою капустою та й знову веде розповідь з чого вони приготовлені.
Дуже зацікавився Котик. А коли настала весна насіяв нагороді всякої – всячини, ловив рибу, збирав ягоди, робив запаси на зиму. Він дуже дякував Зайчикові, що той врятував його від голоду і навчив працювати.
(Тращенко Рустам)
6. Підготовка до написання казки Згадайте, якими словами найчастіше починаються казки Жили собі, були собі… Давним – давно… За тридев’ять земель, у тридесятому царстві) А якими словами закінчуються От так вони й жили… Жили вони довго і щасливо… Жили – поживали та хліб жували… От і казочці кінець, а хто слухав – молодець) А як завжди закінчується казка (Має хороший кінець і навчає чомусь доброму) Казка – це чарівна країна, де добро завжди перемагає зло.
7. Творча робота А тепер оберіть кілька тварин з якими ви зустрічалися вжитті і спробуйте скласти свою казку. Але пам’ятайте про все те, що характерне для кожної казки і використовуйте його в своєму творові.
8. Перевірка написаного
9. Підсумок уроку Казка вигадка, та в ній Щось повчальне зрозумій. Люблять її і дорослій малята, Народної мудрості в казці багато.
Урок – гра 4. Слово. Тема Поєднання слів у речення. Робота здеформованим текстом Мета Удосконалювати навички грамотно, логічно і послідовно формулювати думки та поєднувати їх у зв’язному викладі. Розвивати вміння точно добирати слова в реченні, активізувати і поповнювати словниковий запас. Виховувати любов до чотириногих друзів.
І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні на уроці мова піде про слова, про їхнє місце і значення в реченнях.
ІІІ. Актуалізація опорних знань Згадайте, всі предмети, які нас оточують ми називаємо чим (словами) З чого складаються слова (з букв)
1. Колективне читання вірша Буква до букви – слово вродилось,
Заусміхалось, заколосилось. Сонце зраділо слову, як брату, Слово – це щастя, слово – це свято.
ІV.Робота над темою уроку
1. Складання слів. Гра Слово в капелюсі А тепер давайте пограємо, З літер слова поскладаємо. В капелюсі букви. Капітани з двох команд дістають по 10 карточок і разом з командою складають з них слово. Капітан записує це слово на дошці, а картки опускає знову в капелюх, перемішує і знову все спочатку. Яка команда за відведений час складе більше слів, використавши якнайбільше літер – та і виграла. (Підведення підсумків)
2. Складання речень. Гра Сплети віночок Давайте спробуємо сплести віночок з слів. Беремо слово, вводимо його в речення. З останнього слова побудованого речення розпочинаємо нове речення і т. д. Книга. Книга лежить на столі. Стіл виготовлений з дерева. Дерева очищають повітря. Безповітряне може жити жодна жива істота. І т.д. Чи можна сказати, що речення, які ми склали, є текстом (Ні) Чому (Тому що не можна придумати заголовок, визначити головну думку, тему, мету) Гра Нанижи намистинки Переходимо до наступної гри. Сонечко розгубило у траві свої росинки – намистинки і ніяк не може їх зібрати . Давайте допоможемо йому. І нанижемо всі намистинки, склавши речення. (На кольорових кружечках написані слова. Кожне речення має свій колір. Діти вибирають кружечки одного кольору із вибраних слів складають речення. Дітей можна поділити на команди) Нових друзів май, та старих не забувай. Помирились, помирились, щоб ніколи не сварились. Дружать бджоли й квіти, дружать книги й діти.

4. Гра Слово загубилось Слова в реченнях теж повинні дружити. Адже вони пов’язані одне з одним за змістом, за допомогою питань. Та от сталася біда. Посварилися слова. А речення без слова втрачає зміст. Тож завдання перед нами стоїть - слова помирити і речення всі відтворити. Речення записані на дошці)
2. Туляться до маленькі …..
4. Лише недавно вибралися з теплої ….
6. Як на сухій сосновій гілці. вистукує барабанний.
5. Прислухаються зайчата, як шумить….у верховітті.
1. На осяяну ….лісову….вивела зайчиха своїх маленьких.
7. Будуть зайчата звикати дорідного, гратися, стрибати по м’якій зеленій….і вчитися ховатися від …..
3. Лячно їм у величезному…
Слова для довідок матері, зайченята, нори, дятел, дріб, вітер, дерев, сонцем, галявину, зайчат, лісу, траві, ворогів, лісі
5. Робота здеформованим текстом А тепер спробуйте самостійно розмістити речення так, щоб утворився текст. Підберіть до нього заголовок.
6. Перевірка написаного Заяче сімейство На осяяну сонцем лісову галявину вивела зайчиха своїх маленьких зайчат. Туляться до матері маленькі зайченята. Лячно їм у величезному лісі. Лише недавно вибралися з теплої нори. Прислухаються зайчата, як шумить вітер у верховітті дерев. Як на сухій сосновій гілці дятел вистукує барабанний дріб. Будуть зайчата звикати дорідного лісу, гратися, стрибати по м’якій зеленій траві і вчитися ховатися від ворогів.
V. Підсумок уроку Хочеться закінчити урок народною мудрістю.
- Слово не горобець, вилетить не спіймаєш.
- Зле словечко ранить сердечко.
- Добре слово і лід розтопить. Тому прошу вас, діти, вдумуйтесь завжди у ті слова, які виговорите іншим, щоб нікого не образити, тому що інколи Слово ранить сильніше за спис. Вживайте слова вдумливо, з обережністю і нехай несуть вони людям лише радість і задоволення.
Урок 5. Слово. Іменник.
Тема Текст – розповідь Як звірі готуються до зими Мета Розвивати зв’язне мовлення, вчити послідовно викладати думку, бути спостережливими, розвивати образність мислення. Виховувати любов дорідного краю, до природи. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні на уроці ми поглибимо свої знання про іменник, як частину мови. А щоб урок був цікавим, треба вам добре працювати, брати активну участь в іграх, допомагати один одному, застосовувати свої знання на практиці, робити висновки з побаченого та почутого.
ІІІ. Актуалізація опорних знань Все, що нас оточує має своє ймення. Тобто, кожна річ має свою назву. Це - іменники. Згадаємо правило. На які питання відповідають іменники (Хто Що)
ІV.Робота над темою уроку
1. Гра Запиши слово Розділимось на дві команди. (По рядах) Я даю кожній команді чистий аркуш паперу, а кожен з вас повинен записати на ньому слово – іменник і передати товаришеві. Який рад швидше справиться з завданням, той і переможець.
2. Поділ іменників на групи Всі іменники, які ви записали нам потрібно поділити на групи. Перша команда буде виписувати тільки ті іменники, які відповідають на питання (хто) – це назви істота друга – слова, що відповідають на питання (що) – це назви …(неістот).Переможе той, хто зробить це безпомилково.
3. Гра Дай ім’я» Словам, що означають назви істот, які виписала перша командами повинні дати імена, або клички. А як такі слова називаються (Власні назви) З якої літери вони пишуться (З великої) Станьте вколо. Я називатиму іменник, що має загальну назву і кидаю м’ячик комусь зі вас, а ви повертаєте мені м’яч доповнюючи моє слово власною назвою. Які ще слова пишуться з великої букви, крім імен та кличок тварин (Назви рік, міст, сіл, вулиць. Тоді продовжимо гру, але навпаки. Я називатиму власну назву, а ви – загальну. Дніпро (річка, Україна (держава, Чорне (море, Карпати (гори, Черкаси (обласний центр, Залізняка (село. Гра Впіймай іменник в множині Чим відрізняються дві групи слів, які записані на дошці (Однина, множина) Ріка – ріки, Гора – гори, Ліс – ліси, Тварина – тварини, Рослина, - рослини. Тепер приготуйте долоні і Впіймайте іменник в множині Сміється поле, річка, ліс, Сміються гілочки беріз,
Птахи сміються і луги, Сміються квіти навкруги. Ставок, що цілу ніч мовчав, І той сміятися почав. Я миттю скочив до вікна Поглянуть, що за дивина. Аж бачу у віконце – Надворі сходить сонце (Анатолій Костецький)
5. Визначення роду іменників Більшість іменників належать до одного з родів. І ми спробуємо довести це.
Настав ранок звичайного трудового дня. Всі іменники пішли з дому, кожен у своїх справах. Та день минає швидко і час повертатися в свої домівки. Давайте допоможемо їм повернутися в свої будиночки. На дошці намальовані три будинки. На дашках написано рід. Діти повинні вписати іменники під відповідним родом. Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід Ліс Трава Дерево Хвіст Шишка Дупло Горіх Білка Гніздо Грибочок Гілка Маля
6. Корекційна робота над текстом Всі ці слова можна об’єднати, склавши текст. Але потрібно змінити їх, поставити у відповідний відмінок, змінити закінчення. Тому перед вами стоїть завдання. Запишіть текст, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібний відмінок, а також змінити форму однини на форму множини. Скарбничка білки Водному зі своїх (гніздо) білка робить склад. Тут вона запасає лісові (горішок, шишка. Любить білочка ласувати (грибочок. Вона збирає (маслюк та підберезник, нанизує їх на (гілка) і сушить. Взимку білка стрибатиме по (гілка дерево) та (грибочок) їстиме.
7. Підготовка творчої роботи А тепер відпочинемо, відгадаємо загадки. Маленький, сіренький пополю стрибає, Взимку шубку міняє. (Заєць) По гілках вона мандрує, У дуплі вона зимує…
Грибів собі насушить, Горіхів назбирає. Зима снігів натрусить, А їй біди немає. (Білка) Хто це котиться тихенько Сам колючий та кругленький. Спинав яблучках, у листі, Вся в осінньому намисті. (Їжак) Руда, руда, рудиця Рудим хвостом гордиться. В неї шуба найпишніша.
В неї вдача найхитріша. (Лисиця) Вчитель ілюструє відгадки) Всі ви зустрічалися з цими тваринками в своєму житті. Неодноразово спостерігали за ними. А зараз спробуйте пригадати все, що визнаєте про них. Оберіть одну тваринку і запишіть свої спостереження проте, як тварини готуються до зими. Це і буде темою вашого твору.
8. Творча робота Як ….. готується до зими
9. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку Сьогодні ми говорили про іменник і ось цими словами хочеться закінчити наш урок . Прочитаємо всі разом. Всі предмети називає Це іменник – кожен знає. Все про нього треба знати І поглиблено вивчати. Знання за гроші не купляють, На уроці все вивчають. Урок 6. Прикметник. Тема Слова, що передають красу. Текст – опис Краса рідного села Мета Закріпити знання про слова – прикметники. Вчити узгоджувати прикметники з іменниками. Розвивати спостережливість, активізувати словник добиватися точності, образності мовлення. Розвивати мовну культуру. Виховувати любов до свого рідного села. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами поговоримо про красу. Адже багата душею та людина, яка помічає красу навколо себе. Милується нею і береже для наступних поколінь. Босоніж стежечка біжить Левадою в городи…
Як любо тут, як славно жить
Серед цієї вроди. (Володимир Коломієць)
ІІІ. Актуалізація опорних знань А передати цю красу словами нам допомагають… Не буду говорити. Самі здогадайтесь, послухавши загадку. Всі ознаки називає, Мову нашу прикрашає. Слова яскраві, кольорові Вони насправді – пречудові Впізнали ви їх, діточки Звичайно, це - прикметники. Давайте згадаємо, на які питання відповідають прикметники (Який Яка Яке Які)
ІV.Робота над темою уроку
1. Коли ви все повторили і все це знаєте, допоможіть мені прочитати вірш, але називайте лише прикметники. Земля – ласкава, люба, рідна, А сонце – щире, золоте, А небо – лагідне, погідне, Життя – прекрасне, золоте. А очі в мами – добрі, ніжні, А голос – чистий і дзвінкий, А руки – теплі і надійні, А погляд сонячний, ясний. Квітки у полі – білі, сині, Червоні, жовті, голубі. Хмарки у небі – бистрокрилі, Весняні, літні, голубі. (Л. Лужицька) Прочитавши цей вірш, ми побачили, як за допомогою слова – прикметника можна охарактеризувати предмет, змалювати красу. І коли вам хочеться розповісти про щось, передавши його красу, не соромтесь підбирати прикметники.
3. Прикметники – синоніми та антоніми. От наприклад, до прикметника добрий можна дібрати – привітний, співчутливий. Це – синоніми. Допомагайте підбирати слова – синоніми. Холодна (зима) – люта, морозна Золоте (листя) – жовте, багряне А є слова протилежні зазначенням. Це – (антоніми. Я називатиму слово, а ви антонім до нього. Пізній – ранній Морозна – тепла Дощова – суха. Редагування тексту От і добре. Тоді перед вами завдання. Прочитайте текст. Старий парк Водному великому селі був старий парк. Дерева в ньому високі та сухі. Стояв він сумний, мовчазний. І здавався страшним та злим. Сподобався вам старий парк (Ніщо треба зробити, щоб людям було приємно відвідувати його (Сухі, старі дерева спиляти, а посадити молоді. Ми зараз зробити цього не зможемо, але є ще один вихід. В тексті відшукати прикметники і замінити їх прикметниками – антонімами. Утворений текст запишіть. І побачимо, що з цього вийде. Молодий парк Водному маленькому селі був молодий парк. Дерева в ньому низькі та зелені. Стояв він веселий, гомінкий. І здавався милим та добрим. А тепер сподобався вам парк Хотіли б ви відвідати його
От бачите, що може зробити прикметник. Річ яка вам не подобалася перетворив на приємну, красиву.
5. Утворення ступенів порівнянь прикметників Ще прикметник, яку казці може зростати, утворюючи ступені порівнянь. Наприклад Великий, більший, найбільший (Допомагайте) Кислий, кисліший, кислючий Малий - Пізній - Теплий - …
6. Зв'язок прикметників з іменниками Прикметник – це, ніби, менший брат іменника. Він не може без нього жити в реченні і весь час знаходиться поруч, характеризує його. А тепер візьмемо прикметник свіжий і утворимо словосполучення, додамо іменники газета, хліб Свіжа газета, свіжий хліб. А тепер змінимо прикметники на протилежні. Стара газета, черствий хліб. Ви помітили, що ми підібрали два різні прикметники, щоб краще охарактеризувать іменник з яким він зв’язаний.
7. Підготовка до творчої роботи Всі ми живемо у невеличкому селі Залізнячка. І розуміємо, що це той куточок нашої Батьківщини, де нам добре і затишно. Де все для нас близьке і рідне. Ми спитали журавля
- Де найкращая земля Журавель відповідає
- Краще рідної немає. (Платон Воронько) От давайте мий спробуємо охарактеризувати наше село за допомогою прикметників. Моє село – рідне, красиве, мальовниче, чарівне, маленьке, уквітчане, засніжене, веселе, найкраще. Твори ровесників Ось послухайте, як написав про своє село ваш одноліток. Моє село Я живу в невеличкому, але дуже мальовничому українському селі яке називається
Залізнячка. Розкинулося воно біля річки, в долині. Тому люблю вийти на пагорбі милуватися його красою навесні. Коли воно потопає у вишневому цвітінні. А влітку, біля кожної хати майорять яскраві квіти. Восени – одягається в золото. А взимку – спочиває, спить під м’якою білою ковдрою. Стою, милуюся і весело мені на серці. (Мовчан Дмитро)
9. Творча робота Багато добрих і красивих слів ми почули про наше село. Та й самі немало слів підібрали. Відразу видно, що з любов’ю ставимося до нього. Але не всі люди можуть приїхати до нього і полюбуватися ним. Тому перед вами стоїть завдання взяти в руки ручки і описати красу свого села, щоб прочитавши , можна було б уявно побувати в ньому. Описувати красу села можна убудь яку пору року. Не скупіться на прикметники і картина у вас буде чудова. Краса рідного краю
10. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку Наш урок хочеться закінчити віршем, який написала колишня випускниця нашої школи
Сікорська Світлана.
Україна – це зірка, що сяє на небі. Україна – це вітер, що в діброві гуля. Україна – веселка на синьому небі, Це краса і натхнення, що дає нам земля. Де побачиш ти гори такі мальовничі Де побачиш моря ти і ріки такі Де побачиш ліси і гаї кольористі Тільки тут, на Вкраїні, на рідній землі.
Урок 7. Прикметник. Тема Складання художнього опису Зима в рідному краї Мета Вчити будувати опис, викладати думки у логічній послідовності. Удосконалювати вміння складати опис, спираючись на життєвий досвіді спостережливість дітей. Розвивати вміння знаходити влучні вислови для передачі своїх вражень. Привчати дітей спостерігати за природою. Виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Ще зовсім недавно ми з вами збирали осіннє листя, спостерігали за бабиним літом, затим, як низько пливуть хмаринки на небі, а крізь них пробиваються останні теплі промінці осіннього сонечка. Ще недавно у віконце Кожен день дивилось сонце. А тепер пора настала – Хуртовина загуляла. (Я Купала) Яка ж це пора року настала Правильно – зима. Дорога біла стелиться І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Льодком тоненьким скована, Спинилася ріка. Повита тихим сном вона, Весняних днів чека. І ліс дріма. Безлистою Верхівкою поник. Над ним пісні висвистує Лиш вітер сніговик. (Валентин Бичко) Сьогодні, на уроці, ми будемо говорити про зиму, про її неповторну красу.
ІІІ. Актуалізація опорних знань А чому ми сьогодні заговорили про зиму Тому, що вона вступає в свої володіння. Скільки місяців триває зима Назвіть їх. (Грудень, січень, лютий)Чим вони відрізняються один від одного Грудень – (зиму починає) Уночі мороз поволі Інеєм упав на шлях…
Спотикається по полі Місяць грудень по грудках. (Михайло Литвинець) А січень (Рік починає. Зими – середина) Ліс під інеєм дріма, По землі іде зима. Входить пишна і велична, В крижану господу січня. (Тамара Коломієць) Ну а лютий (Закінчує зиму. Останній місяць зими) Вітер виє, віє, Заметіль мете. Зима ще лютує, Та весна вже йде.
Чим ще відрізняється місяць лютий від інших місяців року Він найкоротший, має лише 28 або 29 днів)
ІV.Робота над темою уроку
1. Гра Зимові слова Чи не замерзли ви ? Чи не навіяли на вас холоду вірші про зимові місяці Тоді давайте зігріємося. Спіймайте слова, назви предметів, що живуть лише взимку. Сніг, велосипед, мороз, лижі, пороша, віхола, вітер, день, лід, вулиця, ковзани, поле, бурулька, іній, туман, дерево, дощ, ожеледь.
2. Відгадування загадки Бачу зігрілись, розвеселилось, а тепер, щоб охололи і заспокоїлись відгадайте загадку. Та хоч вона одна, відгадок має багато. Баба біла між осель закрутила карусель. Хуртовина, завірюха, віхола, метелиця, заметіль, хурделиця)
3. Підбір образних слів та висловів Як не любити зими сніжно – синьої На Україні моїй, Саду старого в пухнастому інеї, Сивих, веселих завій. Яка ж зима в нас на Україні Зима – холодна, люта, сердита, морозна, сніжна…
Сніг – блискучий, білий, сріблястий…
Вітер – колючий, різкий, пронизливий…
Земля – сонна, засніжена…
Дерева – скуті холодом, сонні, безлисті, голі…
Які слова допомогли нам охарактеризувати ознаки зими (Прикметники)
4. Перегляд фільму А тепер переглянемо короткометражний документальний фільм Українська зима Можна розглянути фото, картини, слайди) і помилуємося красою Батьківщини взимку.
5. Слухання творів ровесників А ось як про зиму писали ваші ровесники. Зима – білосніжка Холодно. Свище пронизливий вітер. Білою ковдрою вкрилась земля і спочиває в солодкому сні. Теплі шапки одягнули дерева. Здається все живе завмерло. Тільки сніг виблискує на сонечку і рипить під ногами. (Бондаренко Люда)
6. Творча робота А тепер і вина основі своїх спостережень, а також почутого і побаченого на уроці, використовуючи слова – прикметники, спробуєте змалювати зиму. Зима у рідному краї
7. Перевірка написаного

V. Підсумок уроку Народ спостерігає, тому примічає. І вам потрібно знати, що коли Прийшов грудень, приніс студень. Січень без снігу – літо без хліба. Лютий лютує, красну весну чує. Сонце взимку блищить, а мороз тріщить. Зима багата снігами, а осінь снопами. То сніг, то завірюха, бо вже зима біля вуха. Зимою деньок, як комарів носок. Урок 8. Текст
Тема:
Текст – інструкція Виготовлення годівнички Мета Ознайомити учнів з представниками зимуючих птахів. Збагачувати мовлення школярів як образною такі діловою лексикою. Розвивати мову, мислення. Вчити будувати тексти – інструкції. Виховувати бережливе ставлення до птахів, бажання їм допомогти в скрутні періоди життя. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Звучить грамзапис пташиних голосів) Сьогодні ми заглянемо в пташине царство. Адже саме пташки звеселяють нашу землю, наш край. Їх спів можна почути вранці та ввечері, навесні, влітку, восени та навіть взимку, коли все навкруги скував лютий мороз.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Відгадування загадок Ви не раз ходили в ліс, сад, відпочивали на лузі біля річки, або йшли вузенькою стежинкою біля поля. Іде б ви не були, вас завжди оточував спів пташок. Ви не раз бачили їх і спостерігали за ними. А от чи зможете ви впізнати птахів, які живуть в нашій місцевості , у загадках. Сам вечірньої години заховався в кущ калини. На сто дудок і свистків чаром – співом край залив. (Соловейко) Гей у небі, у блакиті, над зеленим полем Пташка ранок зустрічає. Як її ми величаєм? (Жайворонок) Найчорніший з всіх птахів, Чистить ріллю від черв’яків. (Грак) В чуже гніздечко кладе яєчко, В лісі літа, лічить літа. (Зозуля) Дивний ключу небі лине, не залізний а пташиний. Цим ключем в осінні дні відлітають… (Журавлі) За вікном летить сніжок, піднялася віхола, Але бачу я пташок, що сидять під стріхою.
Чив, чив, чив! Чив, чив, чив! Хто співати їх навчив
Сірі пташенята ці звуться просто горобці) Пташка невеличка, внеї білі щічки, Сірі лапки, чорна шапка, фартушок жовтенький. Та ж ця пташка невеличка називається…(синичка)
Б’ється, стука молоток, поправляє наш садок. Він не цвяхи забиває, він комашок здобуває. (Дятел) От стрибають наморозі три чорнушки при дорозі. За скоринкою погнались, на все горло розкричались кар, кар, кар (Ворони) Сіра латка, біла латка, по дереві скаче, все навкруги бачить. (Сорока) Діти, хто з вас відгадає, що за пташка так співає Як горобчик цвірінчить, мов сорока скрекотить, Наче качка кряче, мов дитина плаче. Вимовляє, як захоче навіть деякі слова. То мов курочка сокоче, то регоче мов сова…
Хто ж виспівує отак Спробуйте вгадати (Шпак) Хто це пісеньку таку нам співа Кукуріку Завжди носить гребінець. Це ж наш півник – співунець) Вчитель ілюструє слова відгадки, розміщуючи картинки на дошці)
ІV.Робота над темою уроку От скільки птахів ми сьогодні згадали, по їхніх ознаках їх відгадали. Та чи не здалося вам, діти, що один з птахів зайвий в цій зграї (Півень)
Чому (Півень – свійський птах. (Вчитель приймає картинку з зображенням півня)
1. Перелітній зимуючі птахи Чи всіх птахів, які залишилися на картинках, ми можемо побачити в цю пору року, взимку?(Ні.) Чому (Тому, що деякі з них відлітають в теплі краї) А як називають таких птахів ( Перелітні) А тих, що залишаються на зиму в наших краях (Зимуючі) Спробуйте розділити зображених птахів на дві групи перелітні і зимуючі.9 Діти розкладають картинки) Сьогодні ми поговоримо про зимуючих птахів. Як видумаєте, чому вони не відлітають у теплі краї Ось як говорить про це Ліна Костецька. Синиці голодом намрілись – Така зима, така зима…
Оце б у вирій полетіти, - Так батьківщини ж там нема. Чи легко пережити птахам зиму Чому (Важко. Все притрусило снігом, тяжко стало шукати поживу та й холод дошкуляє) Ой мороз, який мороз Всіх пташок проймає дрож. Скачуть – скачуть горобці
- Дайте нам зерна, ців – ців! А синички невеличкі Просять
- Дайте рукавички Снігурі сидять вгорі, заздрять дуже дітворі
- Вам, дівчатка і хлоп’ятка, Тепло, бо у вас є хатка.
А у нас нема хатинки, Ц на обід – ані зернинки. Як почув Василь пташок, Одягнувся в кожушок, Взяв пшона і хліба скибку, На подвір’я вибіг швидко, Всіх пташок нагодував. І здалось – мороз пропав Горобці защебетали, І синичкам тепло стало. (Іванна Блажкевич)
2. Допомога зимуючим птахам Чи зрозуміли ви, як можна допомогти пташкам у цю сувору пору року Що ми, школярі, можемо зробити для них, щоб допомогти (заготовити насіння, змайструвати годівнички) З чого можна виготовити годівничку (З картонної коробки, з пластмасової пляшки, з старої пластмасової каністри, з дощечок) А що потрібно знати для того, щоб повісити годівничку, які правила Давайте запишемо їх на дошці.
1. Прикріплювати годівничку дуже міцно, щоб її не обірвав вітер.
2. Гілка, на якій кріпитиметься годівничка, повинна бути міцною, не сухою і не тонкою, щоб не переломилась.
3. Годівничку слід прикріплювати недуже високо, щоб можна було легко насипати кожного разу туди корм.
4. Годівничку слід розмістити так, щоб до неї не дісталась кішка. Підготовка до творчої роботи Ми з вами кожного року виготовляємо кілька годівничок і розвішуємо їх у шкільному саду. Тож давайте згадаємо це і спробуємо написати інструкцію проте, як виготовити годівничку з картонної коробки. Давайте згадаємо, як потрібно писати інструкцію (Чітко. Зберігаючи послідовність дій. Вказати, які інструменти та матеріали потрібно взяти)
4. Творча робота Виготовлення годівнички (інструкція)
5. Перевірка написаного
6. Робота здеформованим текстом Ми годівничку збудували Й повісили в шкільнім саду. До неї птахи прилітали Упору люту, зимову. Які птахи найчастіше прилітають до годівнички (Синички, горобці) А зараз ми спробуємо відновити текст про синичку і дізнаємося про неї дещо цікаве. Синичка
Ничсика – рийдоб груд нилюди. В дахса, де наво вежи, коніли не євабу нишкідків. Воан чох і леньмака, ела зїєда лькисті макох, як житьва маса.
Вкузим тиді дубують для хни дівгокинич. Стикла диту лідс сінняна , хтикри. Лятьлюб ничсики й лоса.
7. Перевірка написаного Синичка – добрий друг людини. В садах, де вона живе, ніколи не буває шкідників. Вона хоч і маленька, але з’їдає стільки комах, як важить сама. Взимку діти будують для них годівнички. Класти туди слід насіння, крихти. Люблять синички й сало) Доповнення вчителя
Але знаєте, діти, сало для синички неповинне бути солоним, а крихти м’якими тому, що від свіжого хліба та солоного сала синичка може загинути. Хвилинка – цікавинка
Багато сьогодні ми говорили про птахів, багато чого ви вже знаєте, але знати все людина не може. Тому весь час повинна поповнювати свої знання. І явам заразу цьому переконаю, адже це цікаво
1. Які птахи, що живуть у нашій місцевості виводять пташенят двічі, ато й тричі на літо (Горобці)
2. Шпак годує своїх пташенят 250 разів на день, а ластівка 300.
3. Чиї пташенята не знають матері (Зозулі. Вона не висиджує пташенята підкидає свої яйця в чужі гнізда)
4. Чому перепілки відлітають у вирій разом з гусьми? (Перепілки відпочивають на спинах у гусей, коли втомлюються від польоту) Підсумок уроку От бачите скільки цікавого ми ще дізналися про птахів, які живуть поруч з нами. Вони несуть намне лише красу, ай користь. Тому закликаю вас Не стріляй у пташку, Не лови комашку, Не топчи травинку, Не зірви росинку, Бо земля без них – Як без зірочок ясних. Їх створив Господь для тебе, Їх краса для всіх під небом. Урок Текст
Тема:
Текст – міркування Чому птахи відлітають у вирій»
Мета: Вчити писати текст – міркування. Розвивати вміння аналізувати , робити власні висновки з почутого чи побаченого. Виховувати риси людяності, доброти, допомоги. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок.
Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми продовжимо розмову яку розпочали на попередньому уроці розвитку зв’язного мовлення. Тобто мова піде про птахів. А зараз уважно послухайте пташиний співі спробуйте відгадати, що за співаки виступали перед вами. (Звучить спів солов’я та кування зозулі) Чи можемо ми зараз взимку почути їхній спів Чому До якої ж групи птахів вони належать (Перелітні) (Вчитель виставляє на дошку картинки перелітних птахів з попереднього уроку) Я думаю, ви зрозуміли, що сьогодні мова йтиме саме про перелітних птахів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда А чи знаєте чим харчуються здебільшого перелітні птахи?(Комахами)А чи багато комах ви зустрічали взимку Чому (Ні. Вони ховаються під кору дерев, залазять в землю, у різні щілини)
ІV.Робота над темою уроку
1. А комарі – комахи (Так) А як вони зимують знаєте От послухайте невеличке оповіданнячко Г. Скрябицького та В. Чакліної Куди комарі взимку поховалися На зиму комарі поховались в різні щілини, в старі дупла. Вони й біля нас зимують. Залітають в підвал або погріб – багато їх там у кутку назбирається. Причепляться своїми довгими ніжками до стелі, до стін та й сплять цілу зиму. А чому птахів називають санітарами лісу чи саду (Вони знищують комах – шкідників)
2. Це цікаво знати Смілива зозулька» Коли повертається з вирію зозулька, вже і лісі гаї стоять зелені. Куку, куку- Чуєте, зозуля кує – радіють люди. Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь.
- Бр – р-р-р… - тремтить з остраху синиця.
- Йой - задкує мухоловка.
- Тюй – тюй – тюй! – репетує повзик. А гусінь вже їсть собі ніжне листячко.
- Треба зозульку покликати – гукає хтось.
- Тільки вона цієї гусіні не боїться…
Прилетіла зозулька і всю гусінь винищила. От добре, що в нашому лісі живе така пташка. Юрій Старостенко) От бачите різні птахи можуть знищувати різних комах.
2. У вирій зібрались птахи А чи бачили ви, як птахи готуються до відльоту у теплі краї. Вони збираються у зграї. Діти розповідають про свої спостереження) А ось послухайте, як про це розповідається утворі Як птахи готуються летіти у вирій Сонячний осінній день, небо чисте, ясне. Раптом вдалині з – за лісу з’явилася темна хмарка. Вітру нема, а хмарка сунеться швидко – швидко, такі зростає на очах. Ось вона вже зовсім близько… Та це зовсім і не хмарка, а величезна зграя шпаків Навесні та на початку літа вони живуть парочками, а зараз збираються у зграї… це вони готуються до відльоту в далекі теплі краї – у вирій.

Та поки ще не настала пора відлітати, зграї шпаків цілими днями літають над полями, понад луками, шукають собі їжу. А як мине тиждень, другий, як вибілять перші заморозки поля та луки, глядь – шпаків уже й нема Значить, полетіли наші шпаки у вирій аж до наступної весни. Хліб давно уже покосили й зібрали, а по стерні походжають чорні граки – хлібні зерна підбирають, різних черв’яків, жуків їдять. Тут і старі граки й молоді – всі разом до відльоту готуються. А подивись на ластівок. Скільки їх восени вздовж дороги на телефонних дротах сидить Посідають щільно одна до одної. Здалеку поглянеш – ніби намистинки чорні на разочок нанизані. Щебечуть ластівки, хвилюються, метушаться, - це вони теж у дальню путь зібралися. Ато ще осіннім днем раптом долинає звідкілясь згори кру – кру – кру…
Подивишся – високо – високо, аж під хмарами, летять у вирій ключем журавлі То вже значить – до зими недалеко (Г. Скребицький, В. Чакліна)
3. Текст – міркування А тепер давайте поміркуємо, що це був за текст Чим він відрізняється від тексту – міркування Як називається зачин у тексті міркуванні (Твердження) А основна частина Доказ) Ну а кінцівка (Висновок) Давайте запишемо будову тексту – міркування на дошці.
4. Твори ровесників А ось послухайте, як ваші ровесники писали текст – міркування на тему Чому деяких птахів називають перелітними, а деяких – зимуючими.»
Зимуючі та перелітні птахи Світ птахів ділиться на дві групи зимуючі та перелітні. Чому їх так групують Тому, що зимуючі птахи не відлітають у вирій, не бояться холоду, морозу, вони можуть знайти собі корм. Ці птахи сильні духом, витривалі. А перелітні птахи називаються так тому, що вони восени летять від нас в теплі краї, а навесні знову повертаються в рідні гнізда. Перельоти дуже довгі та важкі, але птахи мусять летіти тому, що взимку тут вони можуть загинути. От тому всі птахи і поділяються на дві групи зимуючі та перелітні.
(Тараненко Олег)
5. Творча робота Як вибачите, цей текст має будову тексту – міркування. А тепер перед вами стоїть аналогічне завдання скласти текст – міркування на тему Чому птахи відлітають у вирій Не забувайте дотримуватись структури тексту. Використовуйте свої знання, робіть висновки щодо того, про що говорили на уроці
5. Перевірка написаного на уроці

\/. Підсумок уроку
Пам’ятайте: де б ви не були – у лісі чи полі, у гаючи парку не ображайте нікого, не лякайте пташок. Ми всі повинні пам’ятати: І птахи, і звірій квіти У природі вільні діти. Всіх природа не забула, Всіх до себе пригорнула.
Все візьмемо до уваги, Не порушим рівноваги. (В. Косовський) Урок 10. Займенник. Тема Складання розповіді Завжди прийди на допомогу Мета Вчити дітей на основі власних спостережень складати розповідь, використовуючи влучні слова та вирази, виділяти ознаки, встановлювати взаємозв’язки, розвивати мову,
мислення, уяву, фантазію. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до всього живого. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні діти ми будемо говорити про тварин. Зокрема про тих, які потребують допомоги людей. А також про ті слова, які вживаються замість іменників.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Є добрий друг в іменника,
В числівника й прийменника, А звуть його – займенником. Як втомляться іменники У реченнях стояти, До себе звуть займенників Від втоми рятувати (Л. Лужицька) Він ніщо не називає, Бо імен цілком не знає, На особу певну вкаже, Але імені не скаже. Назвіть, про якого друга іменника йтиме мова (Про займенник) А чому їх назвали так, придивіться пильніше до назви займенник (за іменника, тобто вони вживаються замість іменників.
ІV.Робота над темою уроку
1. Гра Відгукнись Давайте згадаємо особові займенники, погравши в гру Відгукнись Хтось один із першого ряду називає займенник в однині, а другий, відповідний займеннику множині називають учні з другого ряду. Ями Ти – ви Він, вона, воно – вони
2. Встав пропущений займенник А тепер позмагаємося всі разом один з одним. Потрібно швидко і правильно вставить пропущений займенник в вірш. Переможці – перші три учні. я) вишень тобі приніс, ти) – задер угору ніс. він) – дивився із вікна Де ж поділася вона Посміхнулося воно, Як летіли ми) на дно.
Принесли…(ви) кавуни, А поїли їх вони) Кожний займенник можна вживати в цьому вірші лише раз)
3. Загадка
А тепер відпочиньте і послухайте загадку про тварину, яку ви всі добре знаєте і зустрічаєте майже кожного дня. Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає. Хоч мала вона на зріст, Та великий має хвіст. Як намисто оченята. Хто це Спробуй відгадати. (Білка) Відгадали ви дуже швидко. Я навіть знаю чому. Адже ви спостерігаєте за цим звірятком майже кожного дня, тому що поселилось у нас біля школи ціле сімейство білочок. Та я бачила не разі спостерігала затим, що ви вже справжню дружбу з ними зав’язали, підгодовуючи їх горішками.
4. Робота здеформованим текстом. А чи знаєте, як білочка зимує Ось послухайте. Та будьте уважними, щоб нічого не пропустити. Та прислухайтеся, чи нічого вас не насторожить у тексті. Як білочка зимує Для білочки ні морози, ні вітер нестрашні. Як закурить метелиця, негода – білка мерщій у своє гніздечко поспішає. Воно в білочки, яку пташки, збудоване з гілок та хмизу. Всередині м’якою підстилкою вислане. Залізе білочка в гніздо, а щоб холодний вітер не задував, пролазку підстилкою затулить. Згорнеться білка клубочком, накриється хвостиком і спить. Як розпогодиться, білочка з гнізда вилізе, поскаче з дерева на дерево – їжу білка здобуває де ялинову шишку зірве, де сухий гриб знайде. Та головна пожива у білки ще із осені припасена – у дуплах старих дерев. Має білка жолуді й горіхи – на всю зиму запасів вистачить. Ми почули, як білочка вміє до зими підготуватися. А чи не насторожило вас нічого в цьому тексті (Повторювалось слово – білка) Перед вами завдання списати текст, змінити підкреслене слово – білка, відповідним займенником.
6. Підготовка до творчої роботи А чи можна ловити звірят Чи можна забирати їх додому Чому (Відповіді дітей) А в якому випадку звірятко чи пташенятко можна взяти додому (Коли воно хворе, зламало ніжку чи крило) А для чого його забирати (Щоб вилікувати і знову відпустити на волю) А чи траплялося вам лікувати тварин Рятувати їм життя
6. Твори однолітків Ось послухайте пригоду, яка сталася в нашому селі. Про це в своєму творові розповіла нам Курінна Аліна. Вона не так давно навчалася в нашій школі. Лісова гостя Недалеко від нашого села знаходиться ліс. Його добре видно. Лише поле перейди і відразу потрапиш в лісове царство. Одного разу , восени, коли урожай з поля було зібрано, вийшло з поля сімейство козуль, щоб попастися на полі. Між полем і селом лежить дорога. Машини, хоч і недуже часто проїжджають тут. Так, мабуть, сталося і цього разу. Якась машина швидко проїхала дорогою. Кізки злякалися і дременули в ліс. Та сталося лихо. Мале козеня вскочило в ямку і зламало ніжку. Не могло воно бігти за іншими і залишилося одне. Надходив вечір. Село гомоніло. На подвір’ях горіло світло. І от диво, сильно загавкав собака. Це він відчув запах лісового звірка. Маленьке козеня ледь дошкутильгало до крайньої дідусевої хати. Далі бігти немало сили, тому навіть собака його не налякав. Підійшов мій дідусь нате місце, куди гавкав Мухтар, побачив бідолаху, взяв, виніс на світло і зрозумів – переламана ніжка. Приклав до ніжки дів дощечки, туго перев’язав і заніс до сараю, де його коза стояла. Я часто прибігала до дідуся, приносила кізочці
яблучко, кусочок хліба. А вона вже й звикла до мене і ніби чекала, що смачненького їй принесу. Буває стою, а вона в кишеню мені добирається. До весни підросла кізонька та й ніжка загоїлась. Вирішили ми відпустити її. Пішли в ліс. І хоч як не шкода було розлучатися, ми знали, що на волі їй буде краще. Повернулися додому лише я та дідусь. Та коли вдалечині ми бачимо диких кіз, які виходять з лісу, відразу хочеться думати, що серед них і наша кізонька пасеться. Курінна Аліна) От яку добру справу зробила ця дівчинка з своїм дідусем. А тепер перед вами завдання. Згадайте, чи не траплялося з вами чи вашими знайомими чогось подібного, чи допомагали ви птахам чи тваринам Це можуть бути як дикі, такі свійські тварини чи птахи. Спробуйте розповісти про це в своїх творах. Для цього можна скористатися таким планом План
1. Зустріч з птахом чи звірятком.
2. Чи потрібна йому допомога Чому
3. Як допомогли йому, щоб швидше одужало
4. Чим закінчилася історія Під час складання розповіді, застосовуйте займенники, щоб уникати повторів. Творча робота Тема Завжди прийди на допомогу
8. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку Прошу вас тільки не забувати Кожна тварина варта любові, Кожного дня і кожну хвилинку Оберігайте кожну звіринку, Тільки добра їм потрібно бажати І намагайтесь не ображати.
Урок 11. Дієслово. Тема Діалог Кожна професія потрібна Мета Формувати в учнів уміння описувати процес дії, закріплювати знання про дієслово розвивати вміння вести діалогічне мовлення виховувати любов до праці, почуття задоволення її результатом. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами поговоримо про ще одну частину мови, яка має дуже важливе значення в мові і стоїть на другому місці після іменника. Це – дієслово.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів А чи знаєте від чого пішла його назва Це слово не може сидіти на місці, воно весь час в русі, щось робить, щось діє. Ось послухайте як про це пише Л. Лужицька. Дієслово – слово діє Ходить, робить, носить, сіє, Слово плаче і радіє, Усміхається і мріє. Дієслово – слово діє Вірить, любить і жаліє, Не злословить, не лукавить, Серця ближнього не ранить. Дієслово – слово діє Народилось і зоріє, Розвивається і квітне, Слово любе, слово рідне.
2. Побудова речень за схемою Давайте згадаємо, на які ж питання відповідають дієслова і що вони означають А чим в реченні найчастіше виступає дієслово Давайте доведемо це склавши речення за схемою Який) (Хто) (Як) (Що робить) (Де)
………. _______ ……… ========== … ……. .
ІV.Робота над темою уроку
1. Гра Впіймай слово Завдання впіймайте дієслово в тексті, плеснувши в долоні. Сонце заходить, гори чорніють, Пташечка тихне, поле німіє. Радіють люди, що одпочинуть, А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Лину ялину, думу гадаю, І ніби серце одпочиває. Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. (Т. Шевченко) Ви зрозуміли, що не тільки іменники та прикметники важливі в мові, ай дієслова Адже саме за допомогою їх наш земляк, великий поеті художник Тарас Григорович Шевченко зумів описати красу рідного краю, тугу за ним.
2. Слухання вірша
А що потрібно робити, щоб наш край був прекрасним, багатим (Дитячі відповіді) Одним словом – працювати, так, як учить нас дієслово та вірш Наталі Забілої Вкраїні нашій стільки справ, І кожна з них цікава, Що я ще й досі не обрав – Яка ж найкраща справа Літак між хмарами водить У шахті працювати Ліси ростить, сади садить, Будинки будувати Чи поклади нові знайти Руди, вугілля, нафти Чи в інші зоряні світи Злетіти космонавтом…
3.Кожна професія цікава і потрібна. А скажіть, люди яких професій працюють у нашому селі (Водій, тракторист, комбайнер, вихователь, вчитель, продавець, телятниця, доярка) (Вчитель виставляє картинки на яких зображені професії, що переважають на селі) Чи потрібні ці професії Чому не можуть бути всі космонавтами чи програмістами?(Тому, що хтось повинен сіяти зерно, вирощувати хліб, доглядати птахів чи тварин, щоб було молоко, яйцям ясо і т.д. ) Той хоче стати капітаном, Той космонавтом хоче буть…
Я теж подумав, ким я стану Яку вжитті обрати путь.(О. Орач) Роботи ровесників Ось послухайте який діалог на цю тему виник між дівчатками нашої школи кілька років тому.
- Я, як виросту, стану співачкою, - сказала Світланка.
- Це чому – запитала Оленка.
- Я добре співаю, мрію на великій сцені виступать та й жити хочу вмісті- А я ні… Я люблю своє село, його красу. Тому залишуся тут.
- Що ж ти тут робитимеш
- Якщо Справ багато. Куди не кинь оком, скрізь робочі руки потрібні.
- Отож бой воно…Руки… А потім на них дивитися буде страшно. Стануть чорні, потріскані.
- Зате на результат праці буде дивитися приємно. На зібраний урожай огірків, помідорів, картопельки, яблук чи груш. Та й нате, як за літо підростуть каченятка чи курчатка- А я теж буду бачить свій результат. Можливо навіть по телебаченню.
- Це добре, коли після важкого трудового днями, працівники села, зможемо відпочити біля телевізора, слухаючи гарні пісні. Але погодься, всі продукти харчування, як для села такі для міста, вирощуються саме тут – в селі. Тому праця селянина – почесна. (Бабченко Олена та Сікорська Світлана)
5. Творча робота Ви зрозуміли про що сперечались дівчатка А в якій формі вони це робили (У формі діалогу) Перед вами стоїть аналогічне завдання. Ви всі сидите за партами в парах. Спробуйте скласти діалог і записати його на тему Кожна професія потрібна Оберіть ті професії, які єна селі і спробуйте довести їх необхідність.
6. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку
Та поки вище малі, ви повинні здобувати знання, які вам стануть у пригоді під час вибору професії. І не лінитись допомагати батькам по господарству. А урок хочеться закінчити такими словами Поки ще малий – учися все в світі робити. Рано встати потрудись, і цікаво буде жити. Ти привчай до всього руки, Вчись майстерності щоднини. Пізнавай усі науки, божу світі ти – людина
Урок 12. Числівник. Тема Написання замітки Мета Удосконалювати вміння дітей правильно вимовляти числівники і правильно, грамотно записувати їх на письмі. Розвивати вміння застосовувати числівники під час складання текстів, зокрема замітки до газети. Виховувати любов дорідного краю, гордість за людей – земляків, їх успіхи. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами поговоримо про числа. Так, так, саме про них. І це не математика, але мова сьогодні піде саме про числа, точніше про частину мови – числівник. Також спробуємо стати журналістами і спробуємо написати замітку до районної газети.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів А тепер загадка. Що тримає всьому лад Ще й полічить все підряд По порядку поскладає, Бо тим числам лік він знає. Один, два, три, чотири…
Певну кількість полічили. Перший, другий тут поклали –
Рядочками поскладали…
Про що йдеться Відгадали (Про числівник) Читають разом. Число числівник назове, У світ лічби нас поведе. Число числівник називає І всяк школяр це добре знає. І. Робота над темою
1. Ну якщо ви добре це знаєте то пограємо у гру Злови числівник, додай відповідь Годі вже вам дармувати –
Будем разом додавати, Добре слова вимовляти, Наголоси проставляти Шість та шість – то дванадцять Шість та сім – то тринадцять Шість та п’ять – одинадцять Сім та сім – чотирнадцять Вісім й вісім – то шістнадцять. Можна й далі рахувати, Числівники виділяти. Двісті та триста – п’ятсот; Триста плюс триста – шістсот По чотириста двічі – то вісімсот
А коли ще сто додати, Що тоді ми будем мати
Дев’ятсот.
2. Кількісна й порядкова лічба На дошці 9 квадратиків та 1 трикутник) Порахуйте вголос, скільки геометричних фігурна дошці Один, два,…десять Скільки Яка кількість – кількісні числівники Який по порядку трикутник Десятий . Який по порядку – порядкова лічба – порядкові числівники.
3. Це цікаво знати Всі ми кожного дня споживаємо різну їжу, але не можемо уявити сніданку, обіду чи вечері без хліба. Ми споживаємо його все своє життя та чи все ви про нього знаєте Запишіть інформацію в зошит, записуючи числівники словами і багато чого дізнаєтесь нового. Для виготовлення житньої хлібини витрачається 630 грамів борошна – це 900 грамів зерна – це 20 тисяч зернин або 1000 колосків.
4. Підготовка до творчої роботи Скажіть, а де можна черпнути нову інформацію (В газетах, книгах) А в чому можна прочитати про події кожного дня (В газетах) Хто ж пише статті в газетах (Журналісти) Вони збирають інформацію, беруть інтерв’ю і пишуть статтю. Якщо стаття несе науковий чи інформаційний характер, чи будуть використовуватися в ній описи природи, різні порівняння. (Ні)
5. Твори ровесників Ось послухайте, яку статтю склав Огнівенко Ярослав, коли навчався в 4 класі. Підготувались до зими Заданими цього року, в господарствах району, завершилася посівна озимих зернових. Озимої пшениці посіяно 9750 га, озимого жита – 611 га, озимого ячменю – 2600 га. Всі роботи закінчено вчасно. Тепер сміливо можна зимувати і чекати на добрий урожай. Тільки б погода не підвела.
6. Творча робота Уявіть, що ви журналісти. Вам потрібно написати статтю за вже зібраними даними, про справив нашому районі. Записи написані на дошці. Використовуйте їх, пов’язуючи між собою і правильно записуючи числівники.
1. Завершено збір урожаю
2. Сприятливі погодні умови.
3. Отримано 94 тисячі тонн ранніх зернових.
4. Пшениці – ц з гектара
5. Соняшника – ц з гектара
6. Сої – ц з гектара
7. Кукурудзи – ц з гектара
Перевірка написаного Підсумок уроку Відгадування ребусів Га пі2л ві3ло
Пі100лет 100янка мі
Ві3на 100ляр я
100рона буна по3вожив А на завершення уроку загадка Уявіть, що ви капітан космічного корабля. У вашому розпорядженні команда з шести членів екіпажу. Кожному з них – пороків, за 100 днів корабель повинен подолати тисячі кілометрів і досягти зірки під назвою Мрія. Запитання скільки років капітану космічного корабля Стільки, скільки й вам. Адже ви - капітан корабля) Урок 13 Складання казки за запитаннями та опорними словами Тема. Квіти – перші вісники весни. Мета На основі власних спостережень, вчити складати казку за опорними словами та запитаннями. Розвивати творчу уяву дітей, образне мислення. Поглибити знання дітей про природу рідного краю. Поповнювати словник дітей образними висловами. Вчити послідовно і логічно висловлювати думки. Виховувати любов до природи, бережне ставлення до неї. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами поговоримо про квіти. Адже саме вони милують нам очі, наповнюють п’янкими пахощами повітря. Вони з нами завжди. Ми даруємо їх своїм друзям, близьким і знайомим.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Які квіти вам доводилося дарувати (Діти дають відповіді)
1. Відгадування загадок Спробуйте відгадати, про які квіти йде мова в загадках Вам відома ця рослина Бо така, мабуть, єдина Білі квіти на стеблині, Мов пахучі намистини. (Конвалія) Я найперша зацвітаю Синім цвітом серед гаю. Відгадайте, що за квітка, Бо мене немає влітку. (Пролісок) Я гордо голову тримаю
І перед вітром не схиляю. Я жовтий, білий, полум’яний І, наче яблучко, рум’яний. В саду я квітну навесні. Скажи, яке ім’я мені (Тюльпан) Він маленький, він біленький, Має ніженьку тоненьку. З ним легенько вітер грає, Все гойдає, колисає, Сповіщає рідний край Гей, весна прийшла, стрічай (Підсніжник) А чи знаєте ви що об’єднує всі ні квіти (Вони квітнуть навесні) І. Робота над темою
1. Розповідь вчителя Розбудила весна чорну землю. Пробудилася травиця – сестриця і зазеленіла шовковим килимом. Чи бачили ви, як вона витикається з землі Спочатку виставляє списа потім розкриває листочок. Знаєте чому Щоб легше з’явитися на світ. І хоч вона на вид дуже ніжна та дуже сильна. Навіть крізь асфальт пробивається, крізь каміння на скелях. Рослини, які розцвітають ранньої весни першими, називають ранньоквітучими. Це підсніжники, проліски, мати – й - мачуха, первоцвіт, кульбаба… Погляньте, які вони прекрасні і в той же час ніжні. (Розглядають зображення квітів) З приходом весни люди все частіше виходять на прогулянки в ліс, гай. Крім того, що вони милуються природою, вони також і нищать її, наривають оберемки пролісків та підсніжників. Багато первоцвітів занесено до Червоної книги тому, що їм загрожує знищення, зникнення. Це – підсніжники, проліски, конвалії, первоцвіт… ці рослини зустрічаються ще в нашій місцевості, але пам’ятайте самій іншим пояснюйте, що, зриваючи багато лісових квітів, ми нищимо природу. Кілька пролісків у квітнику привернуть більше уваги, ніж оберемок квітів увазі та й квітнути вони будуть набагато довше.
Пам’ятайте, що кожна зірвана квітка – це комашка, яка залишилась без їжі, це насіння, з якого не виросте рослина. Нас не рвіте – просять квіти, Ми Землі кохані діти. Землю – матінку квітчаєм, Всіх милуєм, всіх вітаєм.
2. Підбір опорних слів, епітетів, словосполучень до слів підсніжник та пролісок. Квіти – ніжні, тендітні, перші вісники весни, прекрасні, чарівні, сині, синьоокі, срібні, сніжно – білі , сміливі, Записують на дошці) Ці слова можна використати, щоб змалювати підсніжник чи пролісок у тексті.
3. Слухання та порівняння текстів Послухайте два тексти про пролісок та підсніжник і скажіть, який текст науковий, а який художній. Проліска
(Науковий) Проліска – рослина трав’яниста, невеличка, до 20 – см висоти. Має два листочки та голе стебло, уквітчане синьо – фіолетовими квітами. Квіточка складається із 6 пелюсток. Наземній кулі нараховується близько 92 видів пролісок.
Підсніжник
(Художній) Ще тільки блиснуло на небі сонечко, прогнало морозі покликало весну в наші краї, як задзвеніли струмочки. І на теплих проталинах з’явилися зелені списи перших квітів. Це

– підсніжники. Вони дуже сміливі, бо всі квіти сплять, а вони вже пробудилися. Голівки у них срібні, листочки зелені, а стеблинка тоненька. (Дитяча робота Ховрах Ольги)
4. Підготовка до творчої роботи Перед вами стоїть зовсім інше завдання. Потрібно скласти казку про пролісок за запитаннями та опорними словами, включивши в неї опис квітки. Для цього я залишаю перед вами картинку із зображенням проліска, слова, які ви підібрали, а також роздам картки з запитаннями та опорними словами. Заголовок до казки придумаєте самостійно. Запитання Опорні слова Який пролісок Ніжні, тендітні, перші вісники весни, прекрасні, чарівні, сині, синьоокі, сміливі Що пролісок робив узимку Був собі. Спав умерзлій землі…
Як було проліску Холодно, сумно Що йому снилося Весна, сонечко, вітерець, спів птахів Що сталося одного разу Пригріло сонечко, відтала земля. Як стало проліскові Затишно, тепло Що він тоді зробив Прокинувся, потягнувся, позіхнув Що він подумав
5. Творча робота
6. Перевірка написаного
V. Підсумок уроку Закінчити урок хотілося б такими словами Не рвіть квіток красу Дивіться квітка п’є росу. Вітерець гойдає у траві Листочки всміхнені, живі. В травиці любо їм рости, І їх не скривдиш, знаю, ти. Добром хай серце зігрівають Красуні скромні, лісові. Не зривайте квіти, діти. Дайте їм на радість квітнуть, Хай лісочок прикрашають, З сонцем, вітром розмовляють. А ось слова, які я б хотіла почути від вас. (Читають разом)
Я квітку лісову не стану рвати, Її додому я не понесу, Бо вдома їй джмеля не погойдати І не попити ранками роси. (Костецький) Урок 14. Поетичний урок Тема Візьму перо і спробую…
Мета: Пробудити захоплення красою природи за допомогою поетичного слова. Вчити римувати, підбирати співзвучні слова. Розвивати зв’язне мовлення, вміння порівнювати. Виховувати любов дорідної природи через поетичне слово. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами поговоримо про особливі твори – вірші, спробуємо самі стати поетами та скласти поетичні рядки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Хто пише оповідання (Письменник) Хто пише казки (Казкар) Хто пише вірші (Поет) Чим відрізняється вірш від оповідання (Вірш має риму) Давайте згадаємо рядки Павла Глазового проте як Бобо віршики складав.
БОБА:Гака – мака – бака – лака! А на вулиці собака.
СЕРГІЙКО: Не годиться. Гака – мака» - таких слів немає…
БОБА: Гоба – лоба – чоба – тоба, Я веселий клоун Боба Боба ноти знає всі До – ре – море тру – ля – сі. Боба всіх не знає нот До – ре – море суп – компот Я бачу віршовані рядки клоуна Бобо викликали у вас посмішки. А чипам ятаєте вище одного казкового героя , який теж намагався писати вірші Звичайно це Незнайко. З твору Миколи Носова.
Як Незнайко складав вірші
Поспішайко був голодний, проковтнув він прас холодний. В Якосьбудька під подушкою лежить солодкая ватрушка. Чи можна Бобо та Незнайка назвати поетами Чому (Вони вигадували слова і події, яких не було) Висновок вчителя Отже, у вірші повинна бути не лише рима, ай правдиво відображалися події, повинні правильно підібратися слова. Тому поети дуже спостережливі, мають великий словниковий запас, щоб правильно добирати слова. І. Робота над темою
1. Поети – земляки А кого з поетів земляків визнаєте (Тарас Григорович Шевченко – Черкаська обл.., Яків
Івашкевич, Микола Степан - Катеринопіль, Дмитро Гнатович Вітраненко – с. Залізнячка) Діти розглядають збірки віршів, вчитель зачитує уривки віршів)
2. Мовна розминка – поетична хвилинка Доповніть слово
- Я мала людина, звуть мене дитина)
- У лісі живе хитра і руда дівиця, а зовуть її…(лисиця)
- Дятел дерево довбав, Дятел гусінь….(діставав) Добре дятел учинив, Гарну справу він…(зробив)
3. Гра Швидко слово називай, йому риму підбирай Білка – бджілка, сопілка, тарілка…
Листок – грибок, колосок, колобок…
Роса – коса, оса, коза, боса. Гра Збери розсипанку» Віршик покотився, На дві частинки поділився. Треба вам поміркувати, Знову віршика зібрати. Чому пахнуть квіти
2. Чого річка грає
4.
5. З чого раді діти
6.
7. Дітям добре жити –
8. З сонечком дружити (8) Бо їй сонце сяє (4) Бо їм сонце світить) Бо ростуть, як квіти)

5. Підготовка до творчої роботи Послухайте кілька віршиків і подумайте , як їх можна назвати. Вийди, вийди, сонечко, На дідове полечко, На бабине зіллячко, На наше подвір’ячко.(З народного) Сонечко, сонечко, глянь у віконечко. Діткам маленьким засяй.(З народного) Колесо , котись Сонечко, проснись! Діти розважаються, Сонечко всміхається. (Дит. робота Сікорської Світлани) Іди, іди, дощику. Зварю тобі борщику. Тобі каша, мені борщ, Щоб густіший ішов дощ. (З народного) Це заклички. У них когось кличуть, до чогось закликають)
6. Творча робота От і перед вами стоїть завдання придумати закличку. Покликати зиму, весну, літо чи осінь.
7. Зачитування робіт Прилинь , весно, Прилинь красна. Зиму люту прожени, Землю сонну розбуди. (Сікорська Світлана) Літо, літечко, прийди, Тепло й ягід принеси, Бо чекають тебе діти, Щоб зростати, щоб радіти. (Шевченко Денис) Не плач , осінь, дощами, Не стогни вітрами. Краще пензлика візьми, Всі дерева прибери. (Скоромний Олександр)
Зимонько – зима, Не лютуй дарма. Нас за щічки не щипай, Краще сніжком посипай. ( Будьздоровенко Юлія)
8. Підготовка до творчої роботи А тепер заслухайте ще кілька віршів. Що це за вірші Я – вухастий ваш дружок, В мене сірий кожушок, Куций хвостик, довгі вуса. Я усіх – усіх боюся. (Заєць) Вона мила та руденька. Хвіст пухнастий має. Ще й улеслива, хитренька, Всі підходи знає. Хто ж така це Може киця Ні, не киця, а лисиця)
Це загадки. Вони відрізняються від звичайних віршів тим, що вказують на ознаки предметів, на їхні дії, але не називають їх.
9. Творча робота Перед вами завдання складіть загадку про тварину, птаха, комаху, дерево, квітку, які зустрічаються в нашій місцевості. А ми спробуємо відгадати вашу загадку.
10. Перевірка написаного . Відгадування загадок Старичок – лісовичок Повна спинка голочок. Полісі походжає, Гриби та яблука збирає. - Їжачок (Курінна Аліна) Руда господарочка По дереві стрибає. Гриби та горішки В дупло дуба ховає. – Білочка (Сікорська Світлана)
V. Підсумок уроку Непомітно наш урок підійшов до кінця і хочеться сказати вам, діти, спостерігайте за природою, любіть її, насолоджуйтесь її красою, оберігайте. Люблю я квіточки пахучі, люблю берізоньку струнку, задуманий дрімучий гай, бо це ж мій любий рідний край. Урок 15. Прислівник.
Тема: Весна в рідному краї Мета Вчити дітей складати художні твори. Розвивати навички усного і писемного мовлення, уміння бачити і відчувати красу природи. Заохочувати дітей до творчості. Виховувати любов дорідного краю, бережливе ставлення до навколишнього середовища. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку
Сьогодні мова на уроці піде про чудову пору року, саму квітучу і прекрасну – провесну. Не минемо увагою і таку частину мови, як прислівник. Ми будемо використовувати їх, щоб краще охарактеризувати цю пору року.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Дуже то цікаве слово – Супроводить дієслово. Це прислівник. Такі зветься – Про кожну дію обізветься. Ознаку дії називає, А також місце, час, причину Цієї дії визначає І кожен цю частину знає. Задаєш йому питання Де Коли Наскільки Як Чому Навіщо і для чого Відповість тобі він так Пізно, вранці, тут, ніяк, Вгору, вниз і спросоння Туди, сюди, попідвіконню…
На все відповідь він має, Про всі дії добре знає. Прислівників багато в мові, Усі яскраві, всі чудові. І. Робота над темою Гра Підбери прислівник – антонім Весело – сумно, Швидко – повільно, Вгору – вниз, Близько – далеко, Вперед – назад,
2. Підбери до прикметника спільнокореневий прислівник Веселий – весело Сумний – сумно Далекий - далеко Швидкий – швидко Чесний – чесно Відвертий – відверто
3. Від дієслова утвори прислівник Сміється – смішно Веселитися – весело Радіє – радісно Сумує – сумно Хитрує – хитро Мудрує – мудро
4. Підібрати слова – прислівники, які можна віднести доданого дієслова Біжить – весело (як, вперед (куди, вдень, вночі (коли Дзюрчить - радісно (як, мелодійно (як?),навкруги (де 5. Про кого чи про що можна скласти розповідь, використовуючи ці прислівники Про струмочок) Запишіть текст, придумайте заголовок, поставте замість крапок прислівник, який підходить за змістом.

(Весело)… біжить лісовий струмочок усе…(вперед) і (вперед. Жебонить свою пісеньку. Не замовкає він ні на хвилиночку. Не відпочиває ні вдень) ні вночі. Радісно) співає срібноголосий, поспішає на допомогу всьому живому. Мелодійно) розливається навкруги) його дзюрчання.
6. Слухання текстів Відпочиньте і послухайте текст Прийшов перший весняний місяць. Нехай тепер як завгодно зима снігом сипле, морозцем вночі землю сковує – нічого нестрашно. Бо зима все одно більше плаче, роняючи вдень краплини розталого снігу. Вже вона не спинить буйного ходу весни. Про який місяць розповідається в тексті (Березень – це початок весни, її перший місяць) Розлилися ріки. Затопили низини та луки. Це весняна повідь. Летять і летять з вирію птахи. Закувала зозуля в гаю. Буду тут, буду тут - кричить чубатий одуд. До тепла і сонця потяглися комахи й рослини. Запурхали яскраві метелики. Вилетіли з своїх зимових квартир джмелі та бджоли і весело загули. Цвітуть в’язи, крислаті клени. Квітне в гаях ряст, квітне зірочками гусяча цибулька, квітне ліловий волохатий сон. Ось-ось буйно розквітнуть садки. Тож і місяць оцей назвали… Але цур Скажіть самі. Як
(Квітень. Середина весни. Найвеселіший третій місяць. Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садах. Нарізні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, щиглики та інше птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля. Та найгучніший голосу соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак, і чути його чистий голос далеко - далеко…навіть он в озері завзято змагаються в своїх співах жаби. Про який місяць йде мова в останньому тексті
(Травень – останній місяць весни. Він найтепліший. Відкриває ворота для приходу літа)
7. Підготовка до творчої роботи Який зараз місяць Це початок, середина чи закінчення весни Чим він відрізняється від попереднього місяця Чи подобається вам природа нашого краю навесні Ви вже були в лісі, на лузі, в полі. Напишіть про свої спостереження , про змінив природі, проте, чим задаровує вас ця пора року.
Не забувайте використовувати в своїх творах прислівники, прикметники, порівняння, епітети.
7. Творча робота
8. Перевірка творчих робіт Весна Як весело Як радісно Все навколо зеленіє, цвіте Весело гудуть бджілки, які щойно прокинулися від сну. Весняний вітерець грається молодим зеленим листячком, а високо в блакитному небі пливуть білі і легкі, мов пух хмаринки. Вони так швидко пливуть, немов поспішають на свято весни. Все живе своїм життям. Все радіє весні. І не хочеться сидіти на місці. Хочеться десь бігти, стрибати, співати і летіти на крилах весни, вдихаючи її запахи і вбрати її красу. (Коваленко Альона)
V. Підсумок уроку Весна у всі шпаринки рветься, Зчорніли клаптики снігів, Веселе сонечко сміється І вийшла річка з берегів. А пахощі приємні ллються – Змінилося довкіл село. Струмочки весело сміються. Весна іде Все розцвіло
Урок 16. Урок - екскурсія Тема Стежиною до джереда Мета Задовольнити пізнавальні інтереси школярів щодо місцевої річки Гнилий Тікач, мальовничих куточків рідного села, рослинного і тваринного світу. Вчити слухати навколишність, спостерігати різні явища і зміни у природі. Вчити послідовно і логічно висловлювати думку. Поповнювати словник дітей образними висловами про річку, джерело. Виховувати любові шанобливе ставлення до природи. І. Організаційний момент Сьогодні у нас незвичайний урок. Сьогодні ми зробимо ще один крок Вкраїну відому, в країну чудову, Що нас так чекає й збагачує мову.
ІІ. Повідомлення теми уроку Сьогодні ми з вами відправимося на екскурсію до джерела і проведемо урок під голубим небом. Місце, куди ми підемо, знаходиться поблизу школи, але воно таке прекрасне, таке чудове, що прогулянки туди завжди приносять насолоду. З собою візьмемо відерце з вапном, грабельки. А ви допоможете провести мені урок, адже ви мали підготувати цікаві розповіді до цього уроку. (Завдання роздала заздалегідь) (Дорога до джерела)
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Що таке пливе і ллється, Часом на камінь дереться, Як немає все всихає, Звірі птаха помирає. (Вода) І. Робота над темою уроку
1. Розповідь учителя Без води життя на Землі неможливе в’яне квітка, страждає звір, замовкає пташка. Все живе на Землі потребує води. Кожна її крапля є дорогоцінним скарбом природи. Вона покриває 2/3 поверхні нашої планети. Вона є животворною силою. Наповнює незліченні ріки й озера, перетворює пустелю на квітучий сад.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал