Уроки художньої культури україни 10 клас Ч.І. Навчально-методичний посібник для вчителів Черкаси



Pdf просмотр
Сторінка6/11
Дата конвертації29.12.2016
Розмір1.44 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема: Зразки образотворчого мистецтва Трипільської та скіфської культури.
Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я.
Мета:
- Розширити та поглибити знання учнів про Трипільську та скіфську культури, отримані на уроках історії, дослідити мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я.
- Розвивати вміння дітей досліджувати, аналізувати та синтезувати отримані знання про культуру, мистецтво України- Виховувати в учнів національно – патріотичні почуття, гордість за минуле нашої країни, формувати свідоме художньо – естетичне ставлення до мистецтва.
Тип уроку: інтегрований урок (історія, образотворче мистецтво, художня культура, література)
Жанр уроку: засідання членів Клубу дослідників української минувшини.
Технології уроку: проектно – інноваційна діяльність, (презентація).
Обладнання: проектор, ноутбук, екран, картки – інформатори, мобільні телефони, Інтернет.
ЕТАПИ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ КАРТИ УРОКУ
І. Організаційна частина, налаштування класу на роботу.
ІІ. Оголошення теми, мети, мотивація навчальної діяльності учнів на уроці Слово вчителя. В 10 класі ми з вами продовжимо вивчення художньої культури, при цьому будемо досліджувати та відстежувати розвиток культури нашої рідної України, ми прокладемо місток між минулим і сучасністю, будемо вчитися розуміти те, що не маючи минулого, не було б і сучасного. Першим розділом, який вивчатимемо, є Художня культура від найдавніших часів до кінця ХУІ ст..»
- Прочитаймо епіграф, який перед вами Сучасний стан археології дає право твердити, що український народ – автохтон своєї землі, який живна своїй території, починаючи з неоліту Н.Полонська – Василенко
- Який термін вам незрозумілий (автохтон – корінний житель- Як ви зрозуміли даний вислів?
Тема уроку: Зразки образотворчого мистецтва Трипільської і скіфської культури. Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор’я».
Епіграфом до першого заняття взято слова нашого черкаського поета – патріота Василя
Симоненка Україно Ти для мене диво. Тож із сьогоднішнього днями з вами почнемо розкривати диво під назвою УКРАЇНА. А щоб відчути диво, нам необхідно повернути машину часу і заглянути в минуле… в давню – прадавню минувшину, яка становить років до н.е.
ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ- Сьогоднішнє заняттями проведемо у формі засідання членів Клубу дослідників української минувшини. На ньому присутні філолог, історики, археологи, мистецтвознавці.
Слово надається ФІЛОЛОГУ, який знайомить учнів зі словами та термінами для розкриття теми.
СЛОВНИК Автохтон - корінний житель
Вікентій Хвойка - археолог
Ольвія -в перекладі з грецької як щасливо) – місто на Дніпрі
Пектораль нагрудна прикраса у формі місячного серпа, що має
ритуальний характер (в перекладі як півострів)
Скіфи племена переважно іранського походження, які оселилися вздовж північного узбережжя між річками Дунай і Доном у VІІ ст. до н.е.
Трипілля село Обухівського району на Київщині, де відкрита стоянка давніх людей (6 – 8 тис. років тому)
Херсонес місто в Криму, засноване уроці до н.е.
(Повідомлення дітей супроводжуються демонстрацією слайдів презентації до уроку Розгляд першої частини навчального матеріалу. Трипільська культура.
ІСТОРИК. Трипільська культура – це культура часів неоліту. Розташовувалась вона між Карпатами і Дніпром на території сучасних України, Молдови та Румунії , займаючи 35 тис. кВ. км. Це високорозвинута землеробська культура. Дослідження довели, що культура
Кукутень на території Румунії та культура Трипілля на території України належать до одного культурного комплексу. Основою господарства цього періоду було хліборобство, скотарство, полювання, рибальство, збиральництво.
АРХЕОЛОГ. Я, Вікентій Хвойка, археолог, який відкрив перше трипільське поселення на території сучасної України. Це сталося в 1893 – 1894 р.р. по вулиці Кирилівській, 55, (нині Фрунзе, вмісті Києві. Свої знахідки я презентував в серпні 1899 року на ХІ археологічному з’їзді в Києві. В 1896 – 1897 роках була відкрита стоянка давніх людей, що жили тут 6 – 8 тис. років тому біля села Трипілля Обухівського району Київської області. Однією з таємниць знахідки Трипілля є рештки тисяч спалених будівель. Серед них сотні цікавих речей посудини, інструменти, статуетки людей, тварин. Люди певний час тут жили, потім спалювали все селище і переселялися на інше місце.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Я постараюсь розкрити таємниці культури Трипілля. Це гончарне мистецтво, кераміка. Посуд трипільців мав особливе магічне значення і призначений був як для побуту такі для здійснення обрядів. Тому витвори цього виду мистецтва прирівнюють до єгипетських пірамід. Майже всі горщики прикрашені символічними знаками, що говорить про зародження писемності. Трипільська кераміка є витонченою за технічним рівнем виконання, орнаментальністю і художнім рішенням. Цікаво, що цю кераміку виконували без допомоги гончарного круга. До речі, символічні знаки, що ми звикли бачити на українських писанках, походять щез тих самих часів Ще одна загадка, яку залишили нам трипільці, - давньокитайські символи Інь та «Янь», що прикрашають трипільські гончарні вироби. Серед археологічних знахідок – численні статуетки, переважно жіночі, що доводить існування матріархату в трипільському суспільстві.
Завдання для учнів: користуючись мобільним інтернет – зв’язком дати пояснення слова матріархат.
ІІ. Частина. Скіфська культура.
ІСТОРИК. Скіфська культура (7 – 2 ст. до не- це племена, що населяли територію сучасної України. Від скіфів залишилися величезні кургани, в яких вони ховали своїх царів. Відомості про скіфів засвідчують грецькі і римські автори (особливо Геротод). Першою
столицею скіфської держави було, виникле в кінці 5 ст. до не, Кам’янське городище площею 12 кв. км, розташоване на лівому березі Дніпра, навпроти нинішнього міста
Нікополь, на місці теперішнього райцентру у Запорізькій обл.. – Кам’янка – Дністровська. Своєю воєнною силою й тактикою скіфи відзначалися особливо в 514 – 513 р.р., вибивши під проводом своїх трьох царів армію перського царя Дарія І Гістаска.
АРХЕОЛОГ. Нами доведено, що скіфське поселення близько 2500 років тому існувало на території м. Черкаси, що підтверджується археологічними знахідками. На Полтавщині ведуться розкопки так званого Більського городища, яке на думку деяких фахівців є залишком столиці Скіфії – міста Гелон.
Унікальні пам’ятки культури скіфського часу знайдені на Алтаї, в Пазирикських курганах. Там знайдені вироби з дерева, шкіри, повсті, хутра, тканини. Археологи змогли навіть вивчити татуювання на тлі поховання вождя.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Скіфське мистецтво відіграло велику роль у формуванні слов’янської культури. Скіфи використовували всі форми посуду трипільців, прикрашеного геометричним орнаментом. Основою скіфсько – декоративного мистецтва є зображення тварин. Після скіфів залишилося багато великих кам’яних споруд Всесвітню популярність здобула ЗОЛОТА ПЕКТОРАЛЬ з кургану Товста Могила на Дніпропетровщині, головним мотивом якої є зображення тварин, птахів, риб. Ці зображення мали не лише естетичне, ай магічне значення. Золота пектораль – це нагрудна прикраса у формі місячного серпа, що має ритуальний характер. Ми бачимо три поля, розділені 4 крученими гривнами:
Нижня – анімалістичні сцени (тварини в русі)
Середня на золотому підносі – зображено дерево життя»
Верхня частина – сцени із життя скіфів.
Зображення на пекторалі зроблені в русі Частина ІІІ. Розкриття таємниць загадкових міст Північного Причорномор’я.
ІСТОРИК. У УІІІ – УІ ст.. донедавні греки (елліни, які заклали основи сучасної цивілізації, змушені були освоювати береги Середземного й Чорного морів далеко від своєї батьківщини – Еллади (сучасна Греція. Перші поселенці греків виникли в Криму ще у УІІІ ст.. до не. так були засновані грецькі колонії Пантікапей, Тірітака, Німфей, а уроці дон. е. був заснований Херсонес. Ольвія – одна з найзначніших античних держав Північного
Причорномор’я, яка значно вплинула на історію регіону. Давні греки з’явилися тут ще у 650 р.до не. Офіційна назва міста засвідчена у декретах міської влади тих часів, написах на монетах, в літературних джерелах.
АРХЕОЛОГ. Майже 200 років тривають розкопки Херсонеса, алей досі дивують нас. До сьогодні серед руїн Херсонеса підносяться в небо величні колони із проконеського мармуру. Під час розкопок міст Ольвії, Херсонесу, Пантікапею ми знаходимо величезну кількість творів мистецтва. Розкопки Пантікапею показали, що це був головний торговельний, ремісничий та культурний центр з храмами і громадськими спорудами. Тут карбувалися власні золоті і срібні монети. В Ольвії знайдено багато теракотового, мармурового статуеток, прикрас, зразки дрібної пластики.
Історик.
МИСТЕЦТВОЗНАВЕЦЬ. Культура міст Північного Причорномор’я була набагато вищою за попередні культури. Н – дум. Ольвія був театр, про що спогади дійшли в літописах. Мешканці активно займалися спортом, змагалися збігу, стрільби злуку, метання списа, диска, рукопашного бою. Тут відбувся бурхливий розвиток архітектури, особливо будівництво храмів, скульптури, живопису, керамічного і ювелірного промислів. Навіть повсякденний посуд відзначався вишуканістю, а вироби до святкового столу були справжніми витворами мистецтва – чорнофігурній червонофігурні посудини вишуканих формі пропорцій, із художньо виконана ними розписами на міфологічні , історичні, побутові сюжети.
І. первинна перевірка розуміння і корекція засвоєння учнями нового матеріалу.
Робота з підручником.
У підручнику знайти відповіді на запитання- Які джерела дозволяють дослідити художню культуру народів, що в давнину населяли землі України- Який художній стиль став знаковим для скіфської культури Назвіть твори цього мистецтва- В чому виявляються особливості живопису та скульптурного мистецтва античних міст Причорномор’я?
V. Узагальнення і систематизація знань. Складання в зошитах таблиць. Образотворче мистецтво Трипільської культури. Образотворче мистецтво скіфської культури. Візуальні мистецтва грецьких міст Північного Причорномор’я.
(на слайдах)
У.РЕФЛЕКСІЯ.
- Докажіть, що Трипільська культура є підтвердженням того, що, ми, українці, беремо початок з часів неоліту?
Відповідь. Це підтверджують археологічні знахідки та доказує дослідниця Полонська –
Василенко у вислові, що є епіграфом уроку- Які знахідки є підтвердженням того, що на території України жили скіфи Відповідь. Підтвердженням цього є величезні кургани, в яких скіфи ховали своїх царів разом з творами мистецтва. Таким прикладом є золота пектораль, знайдена в кургані Товста Могила на Дніпропетровщині- Що є доказом того, що давні греки заклали основи сучасної європейської цивілізації Відповідь. Доказом цього є розкриття таємниць загадкових міст Північного Причорномор’я (УІІІ – УІ ст.. до не, де була розвинена надвисока культура храми, театри, стадіони, різні ремесла (ткацтво, гончарство, скульптура, архітектура)
VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. а. Назвати види образотворчого мистецтва Трипільської культури (скульптура, гончарство з орнаментом, вироби з міді, бронзи зброя,прикраси, посуд.
б). Назвати види образотворчого мистецтва скіфської культури скульптура (скіфські баби, живопис, декоративно – прикладне мистецтво.
в). Візуальні види мистецтва грецьких міст Північного Причорномор’я: скульптура, архітектура, живопис, декоративно – прикладне мистецтво ткацтво, кераміка, деревообробне ювелірне мистецтво.
VІІ. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ НА УРОЦІ.
VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
Робота в групах створити буклети за темами Трипільська культура, Скіфська культура, Культура міст Північного Причорномор’я».
Урок -5
Курова Марія Миколаївна,
учитель художньої культури
Цибулівської ЗОШ І – ІІІ ст.
Монастирищенської райради

50
Тема. Художня культура Київської Русі архітектурні споруди, монументальний
живопис (фрески, мозаїка, іконопис, книжкова мініатюра. Художня культура польсько
– литовської доби.
Мета. - Поглиблювати знання учнів з історії та художньої культури Київської Русі, прослідкувати вплив польської та литовської культурна українську.
- Розвивати інтерес до мистецьких цінностей- Виховувати спостережливість, увагу, любов до своєї культури, дбайливе ставлення доісторичної спадщини.
Обладнання. Комп’ютерна презентація, підручник, зошити, таблиці, словник, кросворди, тести.
Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.
Епіграф «Мистецтво незбагнене й незрівняне.
Його не може розум осягнуть,
Є в ньому вічна і священна тайна ,
Що кличе людство на духовну
путь».
План і хід уроку.
І. Організація класу.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Бесіда.
· Які періоди в історії Київської Русі можете назвати?
(Історію Київської Русі умовно можна поділити натри періоди
ü виникнення та розвиток – князі Олег, Ігор,Ольга і Святослав – ІХ – Х ст.;
ü розквіт – князювання Володимира Великого, Ярослава Мудрого – Х – перша половина
ü ХІ ст.;
ü
занепад (період роздробленості) – князі Ярославичі, Володимир Мономах – ХІ –
ХІІІ ст.
· Які архітектурні пам’ятки того часу збереглися Якою була релігія на Русі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Есть Бог, есть мир, они живут вовек,
А жизнь людей мгновенна и убога.
Но все в себя вмещает человек,
Который любит мири верит в Бога.
Н. Гумилев.
План уроку.
1. Історичні умови розвитку художньої культури в Київській Русі. Архітектура Київської Русі. Монументальний живопис. Іконопис. Книжкова мініатюра. Культура України польсько – литовської доби.
Словник:
Мозаїка –малюнок монументального живопису, складений зі шматочків натурального каміння, смальти, кераміки.
Смальта – кубики або пластини з непрозорого кольорового скла, винахід давньоруських майстрів.
Оранта – зображення Богоматері у повний зріст з піднятими до рівня обличчя руками й повернутими доглядача долонями (захисниця українського народу).
Фреска – монументальний живопис фарбами, розведеними на воді, які наносились на сиру штукатурку.
Ікона – зображення Бога або святих, що є предметом релігійного поклоніння.

51
Купол – архітектурне склепіння, переважно в спорудженні храмів.
Неф – розділення християнського храму повздожніми рядами стовпів або колон.
Плінфа – широка пласка цегла у візантійських і давньоруських храмах.
Вівтар - східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби.
ІV. Робота над темою уроку.
1. Інформаційне повідомлення учителя.
Доба Київської Русі має велике значення в розвитку художньої культури України. Її основою є самобутня культура східнослов’янських племен. Тане можна відкидати і вплив культур сусідніх народів, зокрема Візантії. На відміну від Західної Європи влада церкви в Київській державі була значно меншою.
Міста в Київській Русі будувалися, як фортеці, огороджені ровом і захищені фортифікаційною стіною. Вхід у дитинець (територію) здійснювався крізь брами сторожових башт. Прикладом є Золоті ворота в м. Києві, зведені за часів князювання Ярослава Мудрого. Прийняття Руссю християнства зумовило перехід від дерев’яного докам яного і цегляного будівництва. Це були переважно храми. Для зведення перших кам’яних християнських храмів запрошували найкращих майстрів Візантії. Основним будівельним матеріалом служили камінь і плінфа (широка пласка цегла. Про вплив візантійського мистецтва свідчать хрестоподібне планування, наявність галерей, п’ятикупольна система будівель і кладка. Прикладом є Спасо – Преображенський собору Чернігові.
Основні архітектурні об’єкти:
§
Палац княгині Ольги на Старокиївській горі – р. Храм Богородиці (Десятинна церква) – 989 – 996р.р. Київ.
§
Софія Київська, Золоті ворота – 1019 – 1037р.р. Київ.
§
Спасо – Преображенський Собор – р. Чернігів.
§
Свято – Успенський Собор Києво – Печерського монастиря – 1073 – 1077р.р.
Київ.
§
Михайлівський Золотоверхий Собор – 1108 – 1113р.р. Київ.
За часів так званої роздрібненості було споруджено більшість відомих нині кам’яних споруд (Церква Спаса на Берестові (1125р.).
§
Богородиці Пирогощої на Подолі (1136р.).
§
Кирилівська церква (р. Культові споруди прикрашались монументальним живописом фресками і мозаїкою. Систему розписів майстри запозичили у візантійців. Прикладом може служити собор Софії Київської . Вівтарі центральний підкупольний простір прикрашений мозаїкою, а стовпи нефів, бічні приміщення, стіни – фресками. ілюстрації можна переглянути в посібнику, який знаходиться в бібліотеці ЧОІПОПП)
Станковий живопис – це ікони. Засновником давньоруської школи іконопису вважають метрополита Ілларіона. Найвідоміші іконописці Київської Русі це Алімпій і Григорій. Майстри суворо дотримувалися канону. На іконах чітко відмежовувався божественний («горній») світ від земного («дольного») і підкреслювалася в ликах Христа, Богоматері та святих їхня неземна сутність. Фігури були пласкими, нерухомими, без тіней, адже в Царстві Божому їх немає.
Ікони Київської Русі за межами України:
Назва ікони Місце перебування
«Благовіщення» - ХІІ ст.
Сінайський монастир (Єгипет)

52
«Устюжське Благовіщення - ХІІ ст..
Третьяковська галерея (Москва, Росія)
«Печерська Богородиця з предстоячими Антонієм і Феодосієм»
Третьяковська галерея (Москва, Росія)
«Ярославська Оранта (Богоматір Велика Панагія – ХІІ ст.)
Третьяковська галерея (Москва, Росія)
«Христос Пантократор» - ХІІІ ст.
Монастир Хіландар (Афон, Греція)
«Святий Григорій Чудотворець - ХІІ ст.
Ермітаж, Петербург, Росія
«Богоматір Вишгородська (Володимирська)»–
ХІІ ст.
Третьяковська галерея (Москва, Росія)
«Святий Пантелеймон ХІІІ ст.
Сінайський монастир (Єгипет)
Божої Матері Утамуй моя печалі -Х – ХІ ст.
Храм в ім’я Святителя Миколи,»що в
Кузнецях» (Москва, Росія)
Незадовго до прийняття християнства в Київській Русі одним з основних джерел розвитку культури з’явилася розроблена двома болгарськими ченцями Кирилом (878-869) і Мефодієм
(815-885) слов’янська абетка – кирилиця.
Нова власна писемність послужила основою бурхливого розвитку книжної культури в Київській Русі, щодо монгольської навали була однією з найбільш цивілізованих держав середньовічної Європи в ХІ – ХІІІ ст. Найдавніший книгописний почерк називався устав. Кожна буква ретельно вимальовувалася. Пізніше устав змінився півуставом і скорописом.
Книга прийшла на Київську Русь разом з християнством. Вона стоїть у центрі християнських обрядів. Православні місіонери завжди відправлялись до язичників, маючи при собі найважливіші книги християнського віровчення. Відношення до книги було майже побожним, як до сучасної духовної коштовності. Книги створювались на пергаменті, писалися від руки і коштували дуже дорого. В ХІV ст. на Русі вперше з’явився папір, що спочатку також коштував недешево. Переписування та виготовлення нових книг було зосереджене при монастирях. Здійснювали їх ченці та світські люди. Окрім Києва центрами переписування книг були Чернігів, Володимир – Волинський, Галич, Переяслав та інші міста. Книги переплітали в оправи, які робили з дерев’яних дощок, обтягнутих шкірою. Дорогі оправи, що виготовлялись для князів і церковнослужителів, обтягували оксамитом та прикрашали коштовним камінням, золотом, сріблом. Крім церковних діячів, літературні твори складали високоосвічені князі. Таким є “ Повчання дітям ” Володимира Мономаха.
Середньовічна рукописна книга була гідна того, щоб її прикрасою займалися майстри художники. Головні елементи художнього оформлення книг – це мініатюри, заставки й ініціали Поширення писемності й поява книг зумовили виникнення в Київській Русі книжкової мініатюри. Перші твори з’явилися в епоху правління Ярослава Мудрого та його синів Ізяслава і Святослава. Книжкова мініатюра й орнаментика наслідують прийоми тогочасного іконопису, фресок, мозаїки, декоративного мистецтва. Найвидатніші пам’ятки мистецтва книжкової мініатюри це ілюстрації до книг «Остромирове Євангеліє (1056 – 1057)
v «Радзивілівський літопис (ХVст.) – 617 мініатюр «Трірський псалтир (або Кодекс Гертруди 1078 – 1087);
v «Юр’ївське Євангеліє (1120 – 1128);
v «Добрилове Євангеліє (Під час монголо – татарської навалив середині ХІІІ ст. та загарбницьких воєн феодальних державу ХІV ст. було знищено дуже багато книг.
6.Художня культура України польсько – литовської доби.
У результаті майже півстолітньої боротьби Польщі, Угорщини та Литви за спадок
Романичів Галицько – Волинські землі були поділені між сусідніми державами. Галичина і Західна Волинь у р. остаточно відійшла до Польщі. Після розпаду Золотої Орди Литва підпорядкувала собі значні території українських земель. 14 серпня р. ум. Крево (нині
це територія Білорусії) було укладено унію Литви з Польщею. Утворилася Польсько Литовська держава.
Зодчество України польсько – литовської доби позначене розвитком фортифікаційної та цивільної міської архітектури. Велике ремісничо – торгівельне місто Львів було оточене кріпосною стіною з вежами й ровом, заповненим водою. На території міста розташовувалися будівлі міської ратуші, православній католицькі храми. Навколо укріпленої центральної частини Львова містилися поселення, також захищені оборонними спорудами. За межами міста розташовувався замок феодала До оборони були пристосовані і культові споруди з масивними стінами, оснащені бійницями. Ізсередини ХVІ ст. в українській архітектурі відчувається вплив мистецтва Відродження. Одним із найцікавіших архітектурних ансамблів старого Львова є Успенська церква разом із каплицею Трьох святителів і високою дзвіницею, створений наприкінці ХVІ
– початку ХVІІ ст. Успенську церкву зводили Павло Римлянин, Амвросій Прихильний і майстри Кульчицькі. Будівництвом каплиці керував Петро Красовський, а дзвіниці – Петро
Барбон.
Особливості образотворчого мистецтва польсько – литовської доби
Живопис продовжує розвиватись у руслі релігійного мистецтва. Замкнена статичність образів змінилась динамічною композицією та вираженням внутрішніх переживань митця.
Українському іконопису тривалий час були притаманні лаконічна композиція, виразність силуету, посилення декоративності. Провідними кольорами стають насичений червоний у поєднанні із синім, білим, золотисто – жовтим. В ХVІ ст. іконописці щедро прикрашали візерунками фон, а іноді навіть одяг Разом із живописом розвивається книжкова мініатюра. Найвизначнішою пам’яткою цього мистецтва є Пересопницьке Євангеліє. Широке обрамлення з багатим орнаментом, сміливе чергування зелених, червоних, ніжно – бузкових кольорів і творче застосування ренесансних декоративних мотивів надають бордюрам ошатності та яскравої декоративності У другій половині ХVІ ст. в Україні з’явилася просвітницька література, збільшилася кількість перекладних творів. Це зумовило розвиток в Україні друкарства, а отже і мистецтва гравюри. Іван Федоров започаткував у Львові першу українську типографію. Видані ним книги Апостол, Руська граматика, “ Острозька Біблія “ відрізняються багатим оздобленням, красою, витонченістю. Федоров залучав до гравірування художника Лавриша
Филипповича, мав багато послідовників.
Відродженню Києва як духовного центру допомогло заснування при Києво Печерській лаврі великої типографії, що сприяло об’єднанню всіх українських земель.
Українська гравюра відображала не лише традиційні біблійні сюжети, алей реальне життя, побут. Елементи соціальної критики містять гравюри Учительного Євангелія Притча про виноградаря й невірних слуг, Притча про багатія та Лазаря тощо Скульптура існувала переважно в декоративних оздобленнях архітектурних деталей. Великої популярності набули скульптурні надгробки.
Підведення підсумків уроку. Тести, кросворд ( за вибором учителя).
І. Вибрати правильну відповідь. (1 бал).
1.Дитинець – це а) огороджена ровом і захищена фортифікаційною стіною
територія
б) місце виховання дітей знаті;
в) в’їзд у фортецю. Після прийняття Київською Руссю християнства зодчество наслідувало традиції а) Прибалтики б) Візантії;
в) Європи.

54 3. Найбільшого розквіту монументальна архітектура Київської Русі досягла за часів правління а) Володимира Великого б) Ярослава Мудрого в) князя Ігоря.
ІІ. Закінчити речення. (2 бали).
1. Про надзвичайно високий художній рівень мозаїчного мистецтва в Україні свідчать ансамблі мозаїк (Софії Київської, Золотоверхого собору Михайлівського монастиря,
Десятинної церкви, Успенського собору Києво – Печерської лаври, Михайлівського
собору Видубицького монастиря).
2. Іконописні зображення в Київській Русі створювалися за суворими правилами
(Умовність письма мала чітко відмежовувати божественний « горній» світ від
земного «дольного» і підкреслювати в ликах Христа, Богоматері і святих їхню
неземну сутність. Зображення було пласким, і нерухомим , без тіней, без часових
проявів (пора року, час доби).
3. Невід’ємним елементом художнього оформлення майже кожного літературного твору були (заставки або мініатюри – сюжетні зображення, буквиці – великі
орнаментовані кольорові літери на початку тексту).
ІІІ. Дати порівняльну характеристику. (бали. За вибором. Архітектури Волині і Галичини. Особливості художньої культури польсько – литовської доби.
Розгадайте кросворд
По вертикалі:
1. Малюнок монументального живопису, складений зі шматочків натурального каміння, смальти, кераміки. В зодчестві Київської Русі використовувалися традиції __________________ мистецтва. Історія давньоруського архітектурного мистецтва бере початок від ________________ будівництва давніх слов’ян.
4. Кубики або пластини з непрозорого кольорового скла, винахід давньоруських майстрів. Широка пласка цегла у візантійських і давньоруських храмах. Монументальний живопис фарбами, розведеними на воді, які наносились на сиру штукатурку. Ізсередини ХVІ с т. в українській архітектурі відчувається вплив мистецтва
________________.
По горизонталі
8. Огороджена ровом і захищена фортифікаційною стіною територія. Ім’я мудрого київського князя. Східна підвищена частина християнського храму, призначена для відправлення служби. Перехід докам яного й цегельного будівництва представлено переважно
____________________ спорудами. Першодрукар Іван ________________ .
13. Найпоширеніший вид станкового живопису на Русі. Церква, побудована на податки знаті.
15. Каміння у будівництві суворих храмів використовували
______________ зодчі. Багаті різьблення в декорі фасадів – це ознака ____________________ будівель 17. Мозаїка і фрески – це _____________________ живопис. д
и ит и
н е
ц ь
е рев я н
о г
я осла вівтарі за н р
м в
о го х
м ф
е до р
о в
р д
і
в

55
Домашнє завдання: опрацювати параграфи 2, 3, 4 підручника, підготувати відеоряд: архітектура Київській Русі українські ікони монументальний живопис (за вибором).
Використана література
1. Л. М. Масол Програма курсу Художня культура 9-11кл.
2. Л. В. Климова. Художня культура. 10 клас Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. р. Матеріали з Вікіпедії – вільної енциклопедії.
4. Інтернет ресурси. Ю.Ю. Свідерський, Т.В.Ладиченко, Н.Ю.Романишин Історія України 7 клас. Київ –
2007 р.
Урок -6
Біняш Тетяна Василівна, учитель образотворчого мистецтва Канівської
ЗОШ І-ІІІ ступенів Канівської міської ради


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал