Уроки до курсу «людина І світ»



Сторінка5/21
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.84 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21
Тема IV. КОНФЛІКТИ УРОК 5

Поняття «конфлікт». Типи конфліктів. Зародження конфліктів та шляхи їх подолання

Мета: забезпечити засвоєння моделі конфлікту; показати які шляхи виходу з конфліктів існують; розвивати вміння відстоювати та аргументувати свою позицію; працювати в групах; аналізувати документи; публічно виступати; формувати здатність до толерантної поведінки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку: Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс. Ч. Ліксон

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент уроку

  2. Мотивація навчальної діяльності

Ми живемо у світі, де часто сонячне світло порозуміння заслоняють хмари образ, дме холодний вітер підозр, спалахують блискавки конфліктів. ...Як утримати прекрасну погоду в нашій душі, жити в мирі і радості? Як не «змокнути» під дощем нерозуміння і як допомогти в цьому іншим?

Однією з найбільш актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивної співпраці та взаємодії. У зв’язку з цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і т. д. У 80-ті роки XX ст. у багатьох країнах світу з’явилися конфліктологічні центри, а 1986 р. в Австралії за ініціативою 00Н було створено міжнародний центр розв’язання конфліктів. Останнім часом наука конфліктологія набуває дедалі більше практичного значення. Можливо, невдовзі цей предмет вивчатиметься в школі.



  1. Актуалізація опорних знань

Метод «Мозковий штурм»

  1. Що ви розумієте під поняттям конфлікт?

  2. Чи можна дати однозначне визначення поняттю «конфлікт»?

  3. Якими бувають види конфліктів?

  4. Яким чином можуть бути розподілені ролі у конфлікті? (Підбурювач, свідок, пособник, посередник)

Висновок. Конфлікт — це зіткнення окремих людей чи соціальних груп, що виражають різні, часом протилежні цілі, інтереси і погляди.

  1. Вивчення нового матеріалу


У конфліктології вироблена певна модель конфлікту.

c:\users\8bad~1\appdata\local\temp\finereader11\media\image7.png




Робота в групах над завданням

Щоби закріпити модель конфлікту, учні виконують завдання. Ситуація 1

Між двома співробітниками не склалися стосунки. У приватній розмові один висловився не зовсім коректно. Другий образився, грюкнув дверима і написав скаргу на першого. Вищий керівник викликав кривдника і примусив його вибачитися. «Інцидент вичерпано», — заявив керівник задоволено, маючи на увазі, що конфлікт розв’зано. Чи так це?


  1. Зверніться до моделі конфлікту і визначте:

а) що є конфліктом;

б) конфліктною ситуацією;

в) інцидентом.


  1. Які наслідки конфлікту?

Ситуація 2. Цікава конфліктологія

Група підлітків зібралася послухати музику. Думки розділилися: одні хотіли слухати поп-музику, а інші були любителями «металу». Зав’язалася суперечка. Пристрасті вирували...



  • Якими можуть бути шляхи розв’язання конфлікту?

Кожна група має запропонувати вихід із ситуації, що склалася, і дати відповідь на запитання.

Після виступів груп учитель підводить учнів до розуміння того, що існує три шляхи виходу з конфлікту:



  1. Конструктивний (гумор, поступки, компроміс, співробітництво, усвідомлення позиції сторін).

  2. Деструктивний (погроза, насильство, брутальність, приниження, перехід на особистості, розрив відносин).

  3. Ігнорування (відхід від розв’язання проблеми).

Розв’язуючи конфлікт, люди беруть на озброєння певну стратегію.

Робота в групах над завданням

Кожна група повинна порівняти представлені тексти девізів з назвою стилів у конфлікті й обрати правильну відповідність девізу і стратегії.

Девізи:

«Ніхто не виграє у конфлікті, тому я бажаю уникати його». (Уникнення)



«Щоб я переміг, ти повинен програти». (Конкуренція)

«Щоб ти виграв, я повинен програти». (Пристосування)

«Щоб кожен з нас щось виграв, кожен з нас має щось програти». (Компроміс)

«Щоб виграв я, ти повинен теж виграти». (Співробітництво) Запитання



  • Як успішно розв’язати конфлікт?

Існує три шляхи розв’язання конфлікту.

  1. Переговори — це процес, під час якого сторони намагаються розв’зати конфлікт шляхом безпосереднього обговорення між собою. Сильна сторона переговорного процесу полягає в тому, що все залежить від самих сторін — як процес, так і результат безпосереднього обговорення.

Медіація. Під час медіації в процес вступає третя сторона — посередник, мета якої — допомогти першим двом домовитися. Вислуховуючи з боку і допомагаючи їх спілкуванню, медіатори

намагаються сприяти пошуку сторонами рішення типу «виграш — виграш». І хоча медіатор бере на себе відповідальність за процес, опоненти все ж контролюють предмет дискусії та її результат.



  1. Арбітраж. У випадку арбітражу третя сторона контролює не тільки процес, але й результат. Арбітри вирішують, що саме сторонам необхідно зробити для розв’зання їх конфлікту, і зазвичай наділені владою, здатною примусити сторони виконати відповідне рішення. У суперечках між дітьми арбітрами часто виступають батьки.

Запитання

  1. У разі розв’язання конфлікту трьома способами, якими можуть бути наслідки?

  2. Як почуватимуться учасники конфлікту в різних випадках? (При конструктивному виході, деструктивному та ігноруванні)

  3. Який шлях, на ваш погляд, найбільш оптимальний?

Конфлікт — це і руйнування, і творення водночас, оскільки суперечності, що лежать в його основі, мають бути, усунуті, а замість них мають бути створені нові відносини. Замість того, щоб боятися і прагнути уникнути конфлікту, слід сміливо опановувати його суть, управляти його творчою силою.

Завдання

  • Розробіть правила поведінки під час конфлікту.

Учні розробляють правила поведінки під час конфлікту «Кодекс поведінки», записують на ватман і вивішують, відбувається загальне обговорення.

Шість правил, дотримання яких

дозволяє подобатися людям (за Дейлом Карнегі)


  1. Щиро цікавтесь іншими людьми.

  2. Посміхайтеся.

  3. Пам’ятайте, що ім’я людини — це найбільш солодкий і важливий для неї звук будь-якою мовою.

  4. Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити про самих себе.

  5. Говоріть про те, що цікавить вашого співрозмовника.

  6. Навіюйте вашому співрозмовнику думку про його значущість і робіть це щиро.

  1. Підсумок уроку

Запитання

  • Чи змінилася ваша думка про конфлікт?

Психологи пропонують безліч варіантів виходу зі стресу або розслаблення. Один з них — подивитися на палаючу свічку і розслабитися.

Проживаючи життя, ми знову і знову потрапляємо в конфлікто- генні зони, але ми не повинні лякатися цих об’єктивних обставин. Нам необхідно розв’язувати конфлікти так, щоб ніхто не бачив, що конфлікти були.

І на останок хочеться вам сказати: використання конструктивних шляхів у розв’язанні конфлікту допоможе вам зберегти друзів і не знайти ворогів.


  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Написати твір-есе, використовуючи епіграф уроку «Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс» (Ч. Ліксон).

Тема V. СОЦІУМ (СУСПІЛЬСТВО ЛЮДЕЙ) УРОК 6

Поняття соціуму. Історичні типи стратифікованих суспільств

Мета: визначити закономірності історичного розвитку; сприяти формуванню вмінь розрізняти види соціальної стратифікації; розвивати вміння комплексного пошуку, систематизації соціальної інформації з теми; формувати вміння аналізувати, робити висновки; формувати критичне ставлення до соціальної нерівності; розширювати міжпредметні зв’язки.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Декілька учнів зачитують свої твори-есе до епіграфа попереднього урока.



  1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Я хочу, щоб ви прослухали одну притчу і поміркували, чому саме її ми взяли під час вивчення сьогоднішньої теми.

Один багатій у скромному буденному жупані вирушив на свято до знатного городянина. Усі гості були у вишуканому вбранні з шовку і оксамиту. Тож на непоказного чоловіка присутні дивилися зі зневагою. Вельможу навмисне не помічали, морщили ніс і тіснили від столу, на якому було багато чудових страв. Тоді вельможа пішов додому, одягнув свій найкрасивіший каптан і повернувся на свято, сповнений гідності, наче володар. Гості одразу ж почали підлещуватися до нього. Кожен намагався поспілкуватися з ним або принаймні запам’ятати одне з його мудрих слів. Можна було подумати, що святковий стіл приготували лише для нього. Звідусіль йому пропонували найбільш смачні страви.

Але замість того, щоб їсти, вельможа почав пхати страви у широкі рукави жупана. Гості здивовано його запитали: «О, пане, що ви робите? Чому ви не їсте того, що ми вам пропонуємо?» А вельможа, продовжуючи набивати свій каптан стравами, відповів спокійно: «Я справедлива людина, і якщо говорити по правді, то гостинність ви виявили не мені, а моєму каптану. Тому він повинен отримати те, на що заслуговує».

Запитання


  1. Про що ця притча?

  2. Що ж таке соціальні відносини? За якими критеріями виділяють ті чи інші соціальні групи?

  • Про різні соціальні групи, про ставлення до них ми сьогодні будемо говорити на уроці.

Повідомлення теми та мети уроку.

  1. Вивчення нового матеріалу

►► Поняття соціуму

Прагнучи пізнати суспільне життя людей, соціальна філософія стикається з багатьма труднощами, перша з яких — багатозначність терміна «суспільство».

Вмикаючи радіо або телевізор, ми постійно чуємо міркування про «інтереси суспільства», «перспективи суспільства», «кризу суспільства» і т. д. При цьому нікому з нас не спадає на думку подивитись довідкову літературу, щоб з’ясувати зміст цього поняття.

Більшість людей його вважають «самоочевидним», інтуїтивно зрозумілим. Біда, проте, в тому, що саме «очевидні» поняття зазвичай важко піддаються визначенню і роз’ясненню.

Існує чимало визначень терміна, який нас цікавить. Дійсно, у сучасній лексиці товариствами можуть називати і національно- державні утворення, які існують на політичній карті світу, і добровільні об’єднання людей за професіями та інтересами («Товариство філателістів», «Товариство порятунку на водах » і т. ін.). Про товариство кажуть, коли мають на увазі соціальне оточення людини, коло його спілкування (застерігаючи від потрапляння до «поганого товариства»). Раніше суспільством («опчеством» за Далем) російські селяни називали сільську громаду, а аристократи — «бомонд», вищі соціальні верстви.

Соціум — велика, стійка соціальна спільнота, яка характеризується єдністю умов життєдіяльності людей в якихось певних відносинах.

Суспільство (соціум) можна визначити як сукупність усіх форм і способів взаємодії та об’єднання людей. У такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії. Суспільство як система взаємодії людей визначається певними внутрішніми суперечностями — між природою й суспільством, між різними соціальними спільнотами, між суспільством і особистістю.

Соціальна спільнота — відносно стійка сукупність людей, що вирізняються більш-менш однаковими ознаками, умовами і способом життя, масової свідомості, спільністю соціальних норм, ціннісних систем і інтересів.

Спільноти не створюють свідомо, вони складаються під впливом об’єктивного ходу суспільного розвитку, спільного характеру людської діяльності.



Запитання

  1. Наведіть приклади видів спільнот (виробничий колектив, суспільний клас, соціально-професійна група; нації, народності; сім’я, рід, плем’я).

  2. Як виникли ці спільноти?

  3. Що об’єднує ці спільноти?

  4. Що таке група?

Під соціальною групою розуміють сукупність людей, що мають загальні соціальні ознаки і виконують громадсько необхідну функцію у спільній структурі суспільного розподілу праці та діяльності.

Класифікація груп



За чисельністю: великі (етнічні, релігійні); малі (до ЗО осіб).

За характером взаємин: первинні (сім’я, клас, студентська група); вторинні (трудовий колектив).

За способом організації та регулювання взаємодії: формальні (юридично оформлені); неформальні.

Умовні групи — довільні об’єднання людей за будь- якою спільною ознакою.

Реальні групи — такі об’єднання людей, у яких має місце єдність діяльності, умов, обставин, ознак і в яких люди усвідомлюють свою належність до цієї групи.

Ознаки:


  1. Пол.

  2. Дохід.

  3. Національність.

  4. Вік.

  5. Спорідненість і шлюб.

  6. Професія.

  7. Місце проживання.

За типом ідентифікації:

а) групи членства;

б) референтні групи (індивід може не входити до такої групи, але він звіряє свій статус і поведінку з цим еталоном);

в) аутгрупи (групи, які індивід вважає чужими).



Квазігрупа — слабко організоване, нестійке, короткочасне об’єднання людей випадкового складу (натовп, публіка в театрі).

Статусні групи — виникають на основі соціальної нерівності і відіграють важливу роль під час визначення соціального стану, статусу особистості.

Номінальні групи — їх виділяють для статистичного обліку населення:

а) пасажири приміських потягів, автобусів;

б) перебувають на обліку в міліції;

в) бездітні, багатодітні, малодітні;

г) які мають постійну або тимчасову прописку.

Агрегатні групи — сукупності людей, виділені на основі поведінкових ознак (аудиторія, публіка). «Агрегат» — випадкове скупчення людей.

Робота у групах


  1. Охарактеризувати й навести приклад кожного типу соціальних груп.

  2. Визначити поняття «спільнота». Назвати, які спільноти вам відомі та які ознаки їх об’єднують.

  3. Охарактеризувати основні тенденції розвитку соціальних відносин у Україні.

  4. Яким чином соціальні інститути керують поведінкою членів спільноти? (Через систему санкцій і нагород.)

Спільнота — сукупність людей, що характеризується певними єдиними ознаками (інтерес, умови життя і діяльності, близькість поглядів, спільна віра).

►► Види спільнот

  1. Етнічні, територіальні, релігійні.

  2. Стійкі (етнічні, територіальні).

  3. Нестійкі (масові рухи, аудиторія, натовп).

  4. Особливою спільнотою (самостійною одиницею) є територіальна спільнота (ТО) — сукупність людей, що живуть на одній господарсько освоєній території.

У кожному суспільстві існує соціальна нерівність.

Запитання

  1. Назвіть причини соціальної нерівності.

(Факт наявності соціальної нерівності означає, що люди мають нерівний доступ до ресурсів суспільства та його благ, розрізняються ступенем впливу і влади, мають нерівні можливості для особистісного та професійного зростання.)

  1. Які види нерівності вам відомі?

(Статева, вікова, національно-етнічна, релігійна, політична, економічна, культурна, освітня)

Передумови соціальної нерівності:

а) нерівність здібностей і можливостей;

б) обмеженість ресурсів суспільства.



Соціальна нерівність — система відносин у суспільстві, яку характеризує нерівномірний розподіл дефіцитних ресурсів суспільства (грошей, влади, освіти і престижу) між різними стратами, або верствами, населення.

Соціальна нерівність є причиною і наслідком соціального розшарування (соціальної стратифікації).



Стратифікація (лат. зігаіит — шар, пласт і їасеге — робити) — процес і результат диференціації суспільства на різні соціальні прошарки, що відрізняються за своїм суспільним статусом.

Страта — сукупність сімей та індивідів, що мають певний соціальний рівень за доходами, добробутом, владою або престижем.

Запитання

  • Якими цінностями керуються люди, які відіграють певну роль у соціальній стратифікації? (Влада, власність, престиж)

Завдання

  1. Доведіть, що соціальна стратифікація ототожнюється з процесом розподілу основних цінностей у суспільстві. На прикладах покажіть, що поділ суспільства на класи пояснюється нерівним доступом до таких цінностей, як влада, власність, престиж.

  2. Доведіть і покажіть на прикладах, що нерівність є потужним стимулом суспільного розвитку, прогресу.

  3. Доведіть, що в разі, якщо економічна нерівність стає занадто сильною, може виникнути соціальна напруженість у суспільстві.

►► Соціальна стратифікація

Основні категорії соціальної стратифікації



Соціальний прошарок — великі групи, члени яких не можуть бути пов’язані ні міжособистісними, ні формальними груповими відносинами, не можуть ідентифікувати своє групове членство і пов’язані з іншими членами таких спільнот на основі близькості інтересів, специфічних культурних зразків, мотивів і установок, способу життя і стандарту споживання.

Соціальний прошарок — соціальна спільнота, яку виділяють за однією або декількома ознаками диференціації суспільства — доходами, престижем, рівнем освіти, культури і т. ін.

Соціальний прошарок — це безліч людей, які в даному суспільстві перебувають в однаковій ситуації.

Соціальний клас — численна соціальна група людей, які володіють або не володіють засобами виробництва, що посідають певне місце в системі суспільного розподілу праці і мають специфічний спосіб отримання доходу.

Робота в групах

Учитель. Отже, ми з’ясували, що суспільство складається з різних груп. Розподіл же суспільства на групи називають соціальною диференціацією. Як ви вважаєте, диференціація властива будь- якому суспільству? Щоб відповісти на це питання, розіб’ємося на групи й виконаємо таке завдання: уявімо певні суспільства з точки зору соціальної диференціації.


  1. ша група. Первісне суспільство.

  2. га група. Рабовласницьке суспільство.

  3. тя група. Феодальне суспільство.

  4. та група. Капіталістичне суспільство.

  • Розглядаючи структуру суспільств, яких висновків ви дійшли?

  1. В усіх без винятку суспільствах, навіть у первісному, спостерігається соціальне розшарування, або соціальна диференціація.

  2. На наступних етапах розвитку соціальне розшарування ускладнювалося, ставало дедалі очевиднішим.

  3. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до економічних ресурсів.

  4. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до політичної влади.

  5. Відмінності в групах зумовлені їх неоднаковим доступом до освіти та інших соціальних благ.

Робота зі схемою

Учитель. Перед вами схема середньовічного суспільства. Прокоментуйте її з точки зору соціальної диференціації.

Король

я


Герцоги та графи Барони Лицарі


ч

о

о>

е





На сьогодні численну групу людей, що перебуває на певній позиції, називають стратою (прошарок), а сукупність розташованих у вертикальному порядку соціальних верств — соціальною стратифікацією. Термін «стратифікація» узятий з геології, де він означає розташування пластів Землі по вертикалі. Соціологія уподібнила будову суспільства до будови Землі і розмістила соціальні верстви (страти) також по вертикалі. За основу взяли драбину доходів: бідняки посідають нижчу сходинку, заможні групи населення — середню, а багаті — верхню.

Запитання

  • Як ви вважаєте, чому деякі дослідники вважають, що «геологічний» образ можна застосовувати до структури людського суспільства?

Не всі згодні, що можна проводити аналогію між структурою людського суспільства і структурою гірської породи. Критики цієї точки зору вважають, що соціальна стратифікація відображає принцип нерівності.

Пригадайте і назвіть причини виникнення нерівності.



  1. Відмінності у здібностях.

  2. Відмінності у ставленні до праці.

  3. Дискримінація на ринку праці.

  4. Майнові відмінності.

  5. Удача і нещастя та ін.

  1. Підсумок уроку

Завдання

  • Уявіть, що ви присутні на засіданні дискусійного клубу, який обговорює проблему нерівності. На обговорення було винесено думку сучасного англійського політолога: «Уся історія людства засвідчує, що нерівність необхідна для досягнення якогось ідеалу людської досконалості, як індивідуального, так і колективного».

Клас ділиться на дві групи «критиків» і «прихильників», кожна з яких має обговорити проблему нерівномірного розподілу багатства між людьми, навести аргументи на захист своєї позиції.

Запитання

  1. Чи треба позбавлятися нерівності?

  2. Чи треба цього прагнути?

Висловіть свою думку, підкріпивши її аргументами.

Отже, людство з давніх часів замислювалося над цими проблемами. І шляхи їх розв’язання не були однозначними.



  1. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал