Уроки до курсу «людина І світ»



Сторінка13/21
Дата конвертації25.12.2016
Розмір4.84 Mb.
ТипУрок
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21

ФУНКЦІЇ СІМ’Ї

Назва функції

Основні задачі

Репродуктивна

  1. Громадська — відтворення населення.

  2. Індивідуальна — задовольняє потреби в дітях





Назва функції

Основні задачі

Виховна

  1. Формування особистості дитини.

  2. Вплив на розвиток особистості кожного її члена протягом усього життя.

  3. Вплив дітей на батьків та інших дорослих членів сім’ї, які спонукають їх активно займатися самовихованням

Господарсько-

економічна

  1. Забезпечує міцні зв’язки.

  2. Підтримує матеріально неповнолітніх і непрацездатних її членів.

  3. Надає підтримку тим членам сім’ї, у яких виникли матеріальні та фінансові труднощі

Відновлювальна

Відновлення і зміцнення фізичних, психологічних, емоційних і духовних сил людини після трудового робочого дня

Регулятивна

Упорядковує відносини між статями, здійснює первинний контроль за дотриманням членами сім’ї суспільних норм особистого, групового та суспільного життя

Соціалізація

особистості

Опосередковує зв’язок особистості з суспільством: вона формує у дитини уявлень про соціальні зв’язки і включає в них його з народження





Виділяють також дозвільну, соціально-статусну, емоційну, сексуальну функцію та функцію духовного спілкування сім’ї.

Сім’я забезпечує соціалізацію молоді в ході засвоєння дітьми нормативів громадського життя, задовольняє емоційну потребу у спільних переживаннях, обміні почуттями і настроями, запобігає психологічній неврівноваженості, захищає від переживання почуття ізольованості і т. ін. Одним із результатів домашнього функціонування сім’ї як соціальної групи є ефективне попередження відхилень від вимог соціальних норм у переважній більшості сфер суспільного життя.

►► Криза сім’ї та її майбутнє

Повідомлення учнів про демографічну політику сучасних держав.

Робота з текстом

Лев Гумільов. «Елементи системи: члени сім’ї та предмети їх побуту, у тому числі чоловік, дружина, теща, син, дочка, будинок, колодязь, кішка. Вони становлять сім’ю доти, доки подружжя не розлучаться, діти не відколються, почавши заробляти самі, теща не посвариться із зятем, колодязь не зацвіте і кішка не наведе кошенят на горищі. Якщо після цього вони залишаться в будинку, хоча

б туди провели водогін, це буде не сім’я, а заселена ділянка, тобто усі елементи живої кісткової природи залишаться на місці, але система сім’ї зникне. І навпаки, якщо помре теща, буде перезакла- дено будинок, втече кішка, поїде вчитися люблячий син, сім’я збережеться, незважаючи на зміни в кількості елементів. Це означає, що реально існуючим фактором системи є не предмети, а зв’язки, хоча вони і не мають ні маси, ні заряду, ні температури».

Треба відзначити, що сім’я і зараз еволюціонує, причому, здається, в гіршу сторону. Поступово зникає той «аромат» великої родини, у якому повинні зростати діти.



Завдання

  • На прикладі нашої країни чи можете ви сказати, що сім’я перебуває у кризовому стані? Які її ознаки?

  1. Зниження народжуваності.

  2. Нестабільність сім’ї, розлучення.

  3. Свідома відмова від народження дитини.

  4. Масові відмовляння від дітей, передання їх у пологові або дитячі будинки, втеча дітей з дому, жорстоке поводження з дітьми.

  5. Різке скорочення рівня «шлюбності» і одночасно активний ріст позашлюбної народжуваності.

Постановка проблемного завдання

  1. Економічні — втрата роботи, невиплата заробітної плати, низький рівень оплати праці.

  2. Соціальні — алкоголізм, дармоїдство, протиправна поведінка. Як правило, причина цього — низький культурний рівень, бездуховність, безвідповідальність перед дітьми.

  3. Трудова зайнятість жінок. Професійні інтереси стають серйозним конкурентом сім’ї.

Разом з тим сім’я залишається найвищою цінністю і, щоб зміцнити її позиції, уряди багатьох країн вживають спеціальних заходів. Передбачено різного роду допомогу і фінансові пільги, відпустки для батьків для догляду за маленькими і хворими дітьми, створення дошкільних дитячих установ, режими дня яких пристосовані до потреб працюючих сімей. Відчутним є прагнення суспільства і держави здійснювати демографічну політику, спрямовану на зростання народжуваності.

Запитання

  • Чи відчуваєте ви на прикладі своєї сім’ї підтримку з боку держави? У чому вона виражається?

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Написати твір-роздум за темами: «Роль сім’ї в сучасному суспільстві» або «Майбутнє сімейних стосунків».

УРОК 4

Поняття субкультури. Молодіжна субкультура. Школа. Однолітки

Мета: дати уявлення про основні поняття теми; пояснити, у чому полягає унікальність підліткового співтовариства і культури, чим вони відрізняються від співтовариства і культури дорослих; вдосконалювати навички самостійної роботи; виховувати, прищеплювати високу, справжню культуру, а також критичне і відповідальне ставлення до свого способу життя, потребу в духовності, свідомому прагненні до самовдосконалення.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма проведення уроку: лекція з елементами дискусії та бесіди.

Епіграф до уроку: Спільнота розвиватиметься лише тоді, коли її члени контролюватимуть спілкування між собою. Франц Фенон

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Виступ учнів із творами-роздумами за темами «Роль сім’ї в сучасному суспільстві» та «Майбутнє сімейних стосунків».



  1. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда

  1. Кого, на вашу думку, можна вважати молодим?

  2. Що означає « громадянське повноліття » ?

Проблеми, що хвилюють старшокласників нашої школи

Отримати цікаву професію.



  • Проблеми з власними грошима.

  • Фінансові проблеми сім’ї.

  • Стосунки з батьками.

  • Стосунки між батьками.

  • Відносини з однолітками.

  • Конфлікти з педагогами.

  • Проблеми із засвоєнням навчального матеріалу.

  • Проблема вільного часу.

  • Особисте життя.

  • Здоров’я членів сім’ї.

  • Відсутність модного одягу.

  • Майбутнє.

  1. Вивчення нового матеріалу

►► Поняття «культури». Види і функції культури

Культура (від лат. сиііига — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Культура — це багаторівнева система. Виділяють світову й національну культури, до того ж, кожна з цих культур поділяється на матеріальну і духовну.



Запитання

  1. Що належить до матеріальної культури?

(Це культура праці, матеріального виробництва, культура побуту, культура відносин до власного тіла, фізична культура.)

  1. Що належить до духовної культури?

(Ця культура несе в собі пізнавальний розвиток, вплив на розум і душу людини, її інтелектуальне становлення.)

Таким чином, культура поділяється на певні види, які всі між собою тісно пов’язані. Головне завдання культури — всебічний розвиток людини, регулювання її поведінки і вчинків на основі формування цінностей і моральних норм.

Сьогодні на уроці йтиметься про молодіжну субкультуру. Вступаючи у доросле життя, молодій людині треба засвоїти те, що було створено попередніми поколіннями, дізнатися і сприйняти усталені норми суспільного життя. Проте цей процес не є простим. Не всі цінності, до яких прихильно ставиться старше покоління, сприймає молодь. Оскільки людина є основною складовою одиницею суспільства, а суспільство складається з безлічі соціальних груп, то можна говорити про культуру окремих соціальних груп. Підлітки — найбільш численна соціальна група. У світі їх налічується близько 1 млрд. І всі вони є споживачами матеріальних і духовних цінностей, створених старшими поколіннями. Спільнота підлітків не є монолітною структурою, що включає всіх молодих людей. Відомі безліч підліткових спільнот, що розрізняються за віком, статтю, матеріальною забезпеченістю, національним складом. Спільноти підлітків можна розділити на формальні (шкільні класи, спортивні клуби, секції, театральні та предметні гуртки) і неформальні (позашкільні) групи (дворові компанії, субкультури).

Деякі фахівці вважають, що у підлітків існує власна культура. Підлітки створюють культуру зі своєю власного мовою, модою, захопленнями і, що найважливіше, зі своєю системою цінностей, що відмінні від цінностей дорослих. Підтримувана підлітками, вона часом викликає занепокоєння дорослих.



Субкультура — це певний стиль, спосіб життя і мислення окремих соціальних груп всередині суспільства.

Почасти це пов’язано з притаманною віком критичністю, уявленням, що «історія починається з нас». Позначається і те, що молодь за своєю природою націлена на перетворення, створення нового.




Робота зі схемами

c:\users\8bad~1\appdata\local\temp\finereader11\media\image16.png





ХАРАКТЕРИСТИКА РІЗНИХ ГРУП МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ

Вид

Характеристика

Проблеми

Репери та хіп-хопери

Людина-репер не лише займається спортом (що вже є плюс), вона виявляє себе творчо. А прояв таланту завжди сприяє зростанню особистості. Це величезний плюс

Серед представників угруповання «Ганста» культивується агресивний стиль поведінки. Вони прагнуть володіти вогнепальною зброєю, оскільки вважають, що світ жорстокий і лише вони самі здатні себе захистити. Вони не визнають нікого і ніщо, вищих за себе

Готи

Зазвичай ці молоді люди шукають натхнення, а значить, вони творчі особи. Захоплення даною субкультурою — це спосіб накопичити енергію. А їх вигляд заперечує порожнечу нічного гламуру

Занепокоєння викликають сатаністи. їхня ідеологія — це епатаж і бунт проти церковно- традиціоналістської системи. Представники цього спрямування здатні осквернити церковні предмети, вдатися до кривавих жертвопринесень та інших дій, які супроводжують культ поклоніння сатані

Скінхеди

Головне гасло скінхедів — «Тільки сильні можуть жити». Отже, потрібно бути сильним, і не тільки тілом, але й духом

Мінусів набагато більше. Свою ідею вони сприймають надто буквально. Скінхеди здатні до безглуздої агресії щодо інших людей. Вони здатні убити «чужого»

Панки

Плюси виділити неможливо

Там, де з’являються панки, — бійки, пограбування, насильство з метою наруги над особистістю

Растамани

Досить спокійна культура і нешкідлива для суспільства. Як кажуть: «Чим би дитина не тішилася...»

По суті, їх заняття — це неробство, така людина навряд чи здатна чогось досягти у соціальному житті

Фріки

Не виявляють негативного ставлення ні до чого

Власне їх свобода є їхнім головним мінусом: вона дає їм все, але безпосередньо на них неможливо вплинути ззовні. Тобто поки що це нешкідливо і весело, але хто знає, у що це трансформується згодом...





Вид

Характеристика

Проблеми

Граффітери

Походить від італ. «графіті», що спочатку означало «надряпаний»




Рольовики

Лише інтелектуально розвинені люди стають ро- льовиками. Вони освічені, начитані, інтелігентні і миролюбні

Є небезпека «загратися» за тим або іншим сценарієм і вже не вийти з ролі. За таких обставин людина просто «випадає» із суспільства





Усі зазначені види молодіжної субкультури — це неформальні об’єднання молоді, яким притаманні певні ознаки.



  1. Неформальні колективи не мають офіційного статусу.

  2. Слабко виражена внутрішня структура.

  3. Більшість об’єднань має слабко виражені інтереси.

  4. Слабкі внутрішні зв’язки.

  5. Дуже складно визначити лідера.

  6. Програма діяльності відсутня.

  7. Діють з ініціативи невеликої групи зі сторони.

  8. Становлять альтернативу державним структурам.

  9. Дуже важко піддаються класифікації.

Причини відходу молоді в андергаунд:

виклик суспільству, протест; виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї; небажання бути як усі;

бажання затвердитися в новому середовищі; привернути до себе увагу;

нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні;

копіювання західних структур, течій, культури;

релігійні ідейні переконання;

данина моді;

відсутність мети в житті;

вплив кримінальних структур, хуліганство;

вікові захоплення.



  1. Підсумок уроку

Сьогодні глобалізаційні процеси активно проникають у повсякденне суспільного життя. Сучасна молодь соціалізується в рамках глобального знання, глобальних іміджів. Цей процес породжує новий тип соціальної диференціації та суспільної культури. Частиною загальної суспільної культури є молодіжна культура, яка

формується з двох складових: власне створеної молоддю, що по- зиціонує своє бачення, очікування, наміри, та культури попереднього покоління з принципами та традиціями, які вже склалися. Молодь завжди перебуває у пошуку нової ідентичності, створенні нового стилю.

Сучасна молодь — це перше покоління, яке від початку сприйняло культуру як культуру мас-медіа. «Перша кібергенерація» — так назвав розвиток сучасних молодіжних рухів Дуглас Кельнер. Поняття «молодіжна культура» є багатозначним і неоднозначним. Так, залежно від ідеологічної спрямованості, говорять про «молодіжну культуру», «молодіжну субкультуру» і навіть про «контр- культуру». Сьогодні молодіжна культура розвивається під впливом ЗМІ та комп’ютерних технологій.

Для молодіжних субкультур Заходу джерелами «нового стилю» стали культури Азії, Африки та американських індіанців. Джерелом конструювання «культурних мітів» вітчизняних молодіжних субкультур став насамперед Захід.

Після розпаду Радянського Союзу здалося, що нарешті здійснилася мрія дисидентів, хіпарів, неформалів... Настала цілковита свобода і безкарність, що переросла в безлад. Головним посередником у спілкуванні стали засоби масової інформації, які дуже негативно впливають на свідомість сучасної молоді.

Тому сьогодні однією з головних задач є активний вплив на молодіжну свідомість, щоб шляхом спільної координації дій започаткувати нову хвилю відродження національної культури України.



  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

  2. Підготувати електронну презентацію на тему «Сучасна молодіжна субкультура».

Тема III. СТЕРЕОТИПИ ТА УПЕРЕДЖЕННЯ УРОК 5

Стереотипи та їх роль у житті людини і суспільства. Толерантність. Ксенофобія. Расизм

Мета: розвивати готовність і потребу учнів до самопізнання і самореалізації своєї особистості; визначити сутність понять «стереотипи», «толерантність»; формувати вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; сприяти формуванню в учнів активної життєвої позиції.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Епіграф до уроку: Не все однаково придатне для всіх. Римський поет Проперцій

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент уроку

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання

Виступ учнів з презентаціями «Сучасна молодіжна субкультура».



  1. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Стереотипи нас супроводжують щоденно. Уявіть собі, яким є уявлення про: відмінницю, вчительку, циганку, бізнесмена, ділову жінку, бомжа. Виберіть 2 стереотипи і запишіть їх характерні ознаки.

А тепер об’єднайтеся в групи та обміняйтеся своїми характеристиками.



  1. Чи у всіх були однакові стереотипи?

  2. Якщо так, то чому?

  3. Якщо ні, то чому?

  4. Чому у вас виникли саме такі стереотипи?

  5. Як ви вважаєте, які чинники впливають на формування стереотипів у суспільстві?

Вправи, які ми будемо виконувати сьогодні на уроці, ознайомлять вас з основними складовими «піраміди ненависті» — забобонами і стереотипами, дискримінацією, насильством. Ви зможете навчитися розпізнавати їх у собі та інших, розуміти їх причини і шкоду, яку вони завдають суспільству і кожному з нас. Наявність стереотипів не є провиною людини. Стереотипи є в кожного з нас, і це — природний спосіб пізнання світу.

  1. Вивчення нового матеріалу ►Стереотипи

Стереотипи — це неправомочні узагальнення, які ми робимо з приводу тих, про кого ми мало знаємо.

Людський мозок влаштований таким чином, що він постійно класифікує все, що зустрічає в реальності. Коли у нас не вистачає інформації про якийсь предмет, ми відносимо його до певної категорії і приписуємо йому певні якості. Так ми вирішуємо, що «всі росіяни багато п’ють», а «всі підлітки вживають наркотики».



Завдання 1. Усі яблука червоні

Мета: ознайомити учасників з поняттям «стереотип».

Прочитайте історію про Еллі в країні фруктів і овочів.

Історія про Еллі

Ви всі знаєте Еллі з книжки про Чарівника Смарагдового Міста. Ви тільки не знаєте, що Еллі ніколи в житті не бачила ніяких овочів і фруктів, оскільки в Канзасі вони не росли, а в Чарівній Країні вони їй просто не траплялися. Якось в Канзасі знову розпочався ураган. Тільки цього разу він доніс Еллі не до Чарівної Країни, а до країни овочів і фруктів. Спочатку Еллі побачила велику червону кулю. «Хто ти?» — запитала Еллі. «Помідор», — відповіла куля. І Еллі пішла далі. Тут їй трапилась велика жовта куля, яка відрекомендувалася: «Лимон» — і запропонувала Еллі спробувати шматочок себе. Еллі покуштувала шматочок лимона, але він був таким кислим, що вона ледь не заплакала. Дівчина образилася на лимон і пішла далі. Тут вона побачила довгий фрукт, який теж запропонував їй скуштувати шматочок себе. Вона спробувала, і їй дуже сподобався смак. «Я хочу запам’ятати як тебе звати», — сказала Еллі. «Банан», — відповів фрукт. І Еллі пішла далі. Вона присіла на галявині. З дерева звисала інша червона куля. «Гей, помідоре, давай поговоримо», — сказала Еллі. «Я не помідор, я — яблуко», — пролунав скривджений голос. Однак дівчина не повірила: «Еге ж, я тебе знаю, ти круглий і червоний. Ти — помідор, і годі мене дурити». Яблуко дуже занервувало і впало з дерева. Про балачки вже не могло бути й мови.

Еллі пішла далі, аж раптом їй захотілося їсти. Вона перебувала на полі, яке рясніло від жовтих куль. «Скуштуй нас, ми такі солодкі», — шепотіли вони. «Знайшли дурну. Ви жовті, отже, ви кислі», — сказала Еллі. Вона залишилася голодною, а солодкі дині лише здивовано кліпали очима. Але ось на стежці вона побачила довгий плід. «Треба скуштувати», — сказала вона. Гіркий перець ніколи не користувався популярністю. Він був радий пригостити Еллі. Від гіркоти й подиву Еллі знову заплакала.


  1. Хто зрозумів проблему Еллі?

  2. У чому була її помилка?

  3. Чому Еллі неправильно думала про різні фрукти?

  4. Від цього вона виграла чи програла?

  5. А фрукти?

Те, що ми спостерігали у випадку з Еллі, називається словом «стереотипи». Розкажіть на прикладі Еллі, як стереотипи виникають у житті. Наведіть приклади стереотипів.

Запитання

  1. Яку позитивну роль стереотипи відіграють у житті?

  2. У чому негативна роль стереотипів?

Завдання 2. Християнимусульмани

Мета: дослідити стереотипи щодо різних етнічних і релігійних груп, їх зміст, види їх вияву в житті.

Кожна група буде працювати з одним з робочих аркушів. На робочих аркушах треба записати ваші уявлення про християн та мусульман. Спочатку члени груп самостійно заповнюють робочі аркуші. Потім знову об’єднуюються в групу та обговорюють відповіді. Можна працювати з тими національними групами, які є актуальними для вашого регіону, класу, міста і т. ін.

Обговорення


  1. Чи важко було заповнювати робочі аркуші?

  2. Якщо деяким групам це було легше, а іншим важче, то чому це сталося?

  3. Чи збігаються думки всієї групи?

  4. Чи справді усі мусульмани/росіяни/євреї є такими, як написано в робочих аркушах?

  5. Яким чином у вас сформувалося саме така думка?

  6. Чи впливають на вашу думки стереотипи?

Робочий аркуш Християни (або українці)

Українці люблять...

Ми всі знаємо, що українські...

Українців можна відрізнити за...

Українці завжди вчиняють...

Усі вважають, що українські...

Мусульмани Мусульмани люблять...

Ми всі знаємо, що мусульмани...

Мусульман завжди можна відрізнити за...

Мусульмани завжди вчиняють...

Усі інші вважають, що мусульмани...

Євреї


  • Євреї люблять...

  • Ми усі знаємо, що євреї...

  • Євреїв можна відрізнити за...

  • Євреї завжди вчиняють...

  • Усі інші вважають, що євреї...

►► Забобони

Забобон — негативне ставлення до людини чи будь-якої групи людей, про яких ви насправді нічого не знаєте. Це ставлення формується на підставі не особистого знайомства з людиною, а думки (стереотипу) з приводу групи, до якої він належить.

Забобони зазвичай з’являються у нас тому, що вже прийняті в тому суспільстві або групі, де ми перебуваємо. Існують різні види забобонів. Вони можуть бути пов’язані зі статтю, віком, національною приналежністю, прихильністю до певної релігії, походженням, рівнем доходу, сексуальною орієнтацією або інвалідністю людини.



Завдання 3. Залізничний експрес

Мета: виявити забобони в групі; усвідомити неминучість наявності упереджень і навчитися жити з ними. Вам знадобиться: список пасажирів.

Кожному учаснику буде надано список. Питання звучить так: «З ким із цих людей ви б найменше хотіли опинитися в одному купе поїзда?» Учасники повинні визначити три найбільш небажаних для себе особи і три найбільш бажаних. Потім учасники діляться на групи по три особи. Кожна група — купе. Мета — проранжиру- вати список з тим, щоб обрати четвертого супутника. Після цього група збирається разом. Обговоріть різні варіанти вибору.

Список:


  • циганка;

  • явний гомосексуаліст;

  • скінхед;

  • молодий чоловік, хворий на СНІД;

  • неохайно вдягнена жінка з маленькою дитиною;

  • кавказець-мусульманин;

  • людина з села з великим мішком;

  • африканський студент;

  • підліток, схожий на наркомана;

  • колишній ув’язнений;

  • таджик у національному одязі;

  • міліціонер;

  • інвалід зі складеною коляскою;

  • кришнаїт;

  • китаєць, який споживає їжу з дивним запахом;

  • людина, що говорить незрозумілою мовою.

Обговорення

  1. Чи важко було дійти спільної думки?

  2. Чому у різних груп відповіді виявилися різними?

  3. Чому іноді відповіді усіх груп збігалися?

  4. Чому ви не хотіли їхати з людиною в одному купе?

  1. Коли нами керує страх, коли — бридливість, коли — неприязнь?

  2. Наскільки вони у кожному випадку обґрунтовані?

  1. Чи можемо ми щось зробити з нашими почуттями в таких випадках? А чи треба з ними щось робити?

  2. Чи може будь-хто відмовитись їхати з нами в одному купе? А якщо справа відбувається в іншій країні?

  3. Як ми чинимо, коли потрапляємо в одне купе з небажаною людиною? Чи траплялися ситуації, коли ви (або хтось у вашій присутності) поводились ганебно з людьми, які вам не подобаються?

  4. Чи винні ті, з ким ми не хочемо їхати?

  5. Що вони відчують, якщо побачать наше невдоволення?

  6. Як найкраще вчинити в таких випадках?

►► Толерантність

Сучасна культурна людина — це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що має почуття самоповаги і поважає оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства в цілому.

Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру... У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств... тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотикання».

До того ж толерантність як якість особистості, допомагає людині адаптуватися в іншому середовищі до несподівано нових для нього умов життя. Люди, що не мають цієї якості, виявляють категоричність, нездатні до змін, яких вимагає від нас життя.

Значення слова «толерантність» у різних народів відчутно різниться:

Іспанською це означає здатність визнавати відмінні від власних ідеї або думки;

французькою — ставлення, за якого допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ти сам; англійською — готовність бути терпимим, поблажливим; китайською — дозволяти, сприймати, бути великодушним щодо інших;

арабською — прощення, поблажливість, м’якість, милосердя, співчуття, прихильність, терпіння, прихильність до інших; російською — здатність терпіти щось і від когось (бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням будь-чого і будь-кого).



Бесіда

  1. Яке з визначень вам імпонує найбільше?

  2. Чому, на ваш погляд, у різних країнах ці визначення значно різняться?

  3. А що є спільного у цих визначеннях?

  4. Чому толерантність дуже актуальна в наш час?

Завдання

Учням пропоновано закінчити речення «Бути толерантним — це означає...»:



бути терпимим до оточуючих; поважати людей, їхні думки, релігію; сприймати інших такими, якими вони є; розуміти різноманіття культур нашого світу.

Запитання

  1. Чи притаманні вам якості, що характеризують толерантну людину?

  2. Чи вважаєте ви себе толерантною особистістю?

Робота з таблицею

  • Ознайомтесь зі змістом порівняльної таблиці «Толерантна та інтолерантна особистості» і зробіть висновки.


Толерантна особистість

Інтолерантна особистість

Поважне ставлення до думки інших

Нерозуміння

Доброзичливість

Ігнорування

Бажання будь-що робити разом

Егоїзм

Розуміння і сприйняття

Нетерпимість

Чуйність

Виявлення зневаги

Допитливість

Дратівливість

Поблажливість

Байдужість

Довіра

Цинізм

Гуманізм

Невмотивована агресія





Таким чином, не існує абсолютно толерантних та абсолютно інтолерантних людей. Так само в сучасному світі немає прикладів абсолютно толерантних суспільств, оскільки людство так і не виробило імунітету проти інтолерантності. Сьогодні важливо, чи є в нас прагнення до толерантних відносин, бажання повноцінно реалізувати свої здібності, спираючись на стійкі життєві позиції, цінності та ідеали.

Чому толерантність настільки актуальна в наш час? Тому, що ми часто чуємо такі слова, як «біженець», «жертва насильства», «екстремізм», «конфлікт», «агресія», «тероризм»; тому, що у підлітковому та молодіжному середовищі спостерігається катастрофічне поширення всіляких форм антигромадської поведінки; тому, що зростає кількість антигромадських молодіжних організацій радикального спрямування.

►► Ксенофобія і расизм



Ксенофобія (від грецьких слів £,єуос; (ксенос) — «чужинець», «незнайомець», та (ро/Зої; (фобос) — «страх») — неоднозначний термін на позначення певного стану людини, що виявляється у нав’язливому страху щодо чужинців чи просто чогось незнайомого або страх перед чужоземцями та ненависть до них.

Уперше зустрічається у словнику Вебстера, виданого 1841 р. у СІЛА. Такі визначення засвідчують, що головним об’єктом ксенофобії завжди були незнайомці або чужинці (хепоз — сторонні, іноземці). Причини тут прості: історично так склалося, що поява чужинців зазвичай не віщувало нічого доброго, оскільки всі вони претендували на поля і пасовища, на майно, на дружин. У кращому випадку їхній вплив був неруйнівним і нерідко змінював усталений спосіб життя.

Розрізняють дві основні форми ксенофобії. Перша спрямована на групу всередині суспільства, яку вважають чужою і шкідливою для суспільства, наприклад, нові іммігранти, біженці, трудові мігранти, євреї, цигани, гомосексуалісти. Об’єктом іншої форми ксенофобії є переважно культурні елементи, що вважаються чужими. Усі культури зазнають чужоземного впливу, але культурна ксенофобія є часто вузькоспрямованою на певні прояви такого впливу, наприклад, поширення нетрадиційної для певної країни релігії.

Расизм у загальному випадку розглядають як одну із форм ксенофобії — віри в те, що об’єкт ворожості є чужим.

З точки зору біосоціології, ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації.

Незначні прояви ксенофобії є цілком природними і нешкідливими для суспільства загалом, але таке твердження дехто піддає сумніву.



Расизм — світогляд, а також політичні теорії і практики, що ґрунтуються на расовій дискримінації, на уявленні про поділ людей на біологічно різні групи (раси) на основі видимих особливостей зовнішнього вигляду, як-от: колір шкіри, структура та колір волосся, риси обличчя, будова тіла тощо і різному ставленні до людей та їх спільнот залежно від їх приналежності до цих груп (рас).

Згідно з расистськими теоріями, люди різних рас розрізняються за соціально-біологічною поведінкою. Тобто до зовнішніх ознак «прив’язуються» важливі психологічні, розумові та фізичні особливості або роблять антинаукові, неправдиві узагальнення на зразок: «усі негри ліниві», «усі жиди жадібні» тощо. Ця різниця, як стверджують послідовники расистських теорій, зумовлена механізмами спадковості і не зникає повністю у результаті виховання, соціалізації та інших культурних процесів.

Расова дискримінація означає будь-яке розрізнення, виняток, обмеження чи перевагу, засновані на ознаках раси, кольору шкіри, родового, національного чи етнічного походження, метою або наслідком яких є знищення або применшення прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній чи будь-яких інших галузях суспільного життя.

Поняття «расової дискримінації» не застосовується до відмінностей, винятків, обмежень чи переваг, що їх держави-учасниці Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації проводять чи роблять між громадянами і негромадянами.



  1. Підсумок уроку

Основна шкода від суспільних стереотипів в тому, що вони у суспільній свідомості зводять штучні кордони, і, відповідно, обмежують можливості для її діяльності виключно бажаними для суспільства варіантами. Будь-яке відкриття та винахід, взагалі, будь-яка принципово нова думка — це подолання якогось стереотипу; будь-яка творчість у рамках стереотипів неможлива.

Для подолання в собі суспільних стереотипів можна започаткувати таку практику: вчиняти за можливості не так, як це зазвичай роблять. Тобто використовувати предмети не за їх прямим призначенням, ходити і їздити не звичайними маршрутами, виявляти емоції у не притаманний тобі спосіб. І ще: виключити зі своєї мови слова «привіт», «дякую», «будь ласка» та їх синоніми.

Любителям міркувати про честь і шляхетність: пограйте у стару Шапокляк. Робіть дрібні капості оточуючим (можете почитати журнали «Хакер» і «Хуліган», якщо бракує фантазії) і вважайте це благородними вчинками.

Якщо чинити так хоча б раз на тиждень — відчуєте, що багато чого у вашому ставленні до життя змінилося.



  1. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

УРОК 6

Ґендерні стереотипи

Мета: розвивати в учнів критичне ставлення щодо стереотипів, успадкованих нами з культури, та щодо образів, тиражованих засобами масової інформації; проаналізувати поширені в суспільстві упередження про те, що означає бути чоловіком чи жінкою; визначити характер стереотипів, що стосуються мужності і жіночності у нашій спільноті; показати, як впливають ці стереотипи на життя; ідентифікувати аспекти даних стереотипів, пов’язаних із насильством.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент уроку

  2. Мотивація навчальної діяльності

  1. Невміння приймати себе такими, якими ми є, може спричинити появу серйозних проблем.

  2. Бажання мати такі ж м’язи, як Ваня, або стати такою ж стрункою, як Наташа, може привести нас до біди, якщо тип нашої конституції не відповідає цим форматам.

  3. Але стереотипи, порівняно з м’язами і вагою тіла, не можна виміряти чи помацати.

  1. У міру того, як ми зростаємо, наша культура впливає на нас через уявлення про мужність і жіночість за допомогою образів, тиражованих у ЗМІ.

Сьогодні ми з’ясуємо, що означає поводитись у суспільстві як чоловік або жінка, що таке ґендерні стереотипи і як ці стереотипи впливають на наші взаємини з іншими людьми.

Бесіда

  1. Що для вас означає слово « стереотип » ?

  2. Наведіть приклади найтиповіших стереотипів? («Якщо в магазин зайшла група підлітків, значить, вони зараз що-небудь вкрадуть», «Білявки дурні», «Чоловіки не плачуть» тощо).

Стереотипи настільки глибоко укорінені в нашій свідомості, що ми вважаємо ґендерні ролі природними і не піддаємо їх сумніву. Але навіть якщо ми вирішимо свідомо не дотримувати цих ролей у своїй системі переконань, то наша культура продовжуватиме тиснути на нас своїми уявленнями про те, що значить бути чоловіком або жінкою. Сьогодні на уроці ми спробуємо зрозуміти, як стереотипи впливають на наше почуття особистої значущості.

Ми не повинні обмежувати своє мислення штампами, шаблонами, нав’язаними стереотипами. Ми досить сильні, щоб робити власний вибір.



  1. Вивчення нового матеріалу

Метод «Мозковий штурм»

  1. Що означає поводитися як чоловік?

  2. Які слова або фрази вам спадають на думку?

Почніть «Мозковий штурм», адресувавши це питання юнакам. Дівчата підключаються пізніше. Якщо відповіді хлопців

занадто багатослівні, попросіть спростити їх для запису. Якщо на це йде багато часу, попросіть учнів обговорити дану тему в парах або підготувати навідні запитання: «Що означає поводитися себе як чоловік (у спорті, бізнесі, на побаченні) і т. ін.?».



Назвемо цей список стереотипами, адже в ньому перераховано те, як ставляться до хлопчиків і якої поведінки від них сподіваються в нашому суспільстві. Чоловіки і хлопчики не народжуються такими, як зазначено в цьому списку: вони починають виконувати ґендерні ролі в процесі соціалізації.

  1. Що означає поводитися як жінка?

Дівчатка, як і хлопці, вчаться підкорятися дуже специфічним рольовим очікуванням упродовж дорослішання.

  1. Що таке ґендерні ролі?

►► Ґендерні ролі та їх різноманіття

  1. Як ви вважаєте, що таке соціальна роль?

Соціальна роль — це набір норм, що визначають, як мають поводитися люди у певній соціальній ситуації.

  1. Які ролі виконує людина? (Записуємо на дошці або ватмані.) Наприклад: чоловік, жінка, керівник, підлеглий, службовець, робітник, учитель, вихователь, вихованець, учень, учениця, директор, чоловік, дружина, батько, мати, син, дочка, брат, сестра, друг, подруга, бабуся, дідусь, домогосподарка, господар і т. ін.

  2. Кожна людина виконує безліч ролей. Виділіть ролі, виконання яких залежить від статі. Учні називають, ведучий записує в таблицю.


Чоловічі ролі

Жіночі ролі

Чоловік

Дружина

Батько

Мати

Син

Дочка

Керівник

Домогосподарка

Шанувальник (коханець)

Коханка (утриманка)

Брат

Сестра

Друг

Подруга





Ролі, виконання яких залежить від статі (ґендеру), називають статевими, ґендерними ролями.

Ґендерна роль — одна із соціальних ролей людини.

Ґендерна роль — набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок, що випливають з понять, оточуючих ґендер, а також поведінки у вигляді мови, манер і жестів.

Визначеність поведінки, пов’язаної з ґендерними ролями, особливо очевидна в поділі праці на чоловічу і жіночу.



Ґендерна роль — диференціація діяльності, статусів, прав та обов’язків індивідів залежно від їх статевої приналежності. Ґен- дерні ролі — вид соціальних ролей, які виражають певні очікування, проявляються в поведінці. На рівні культури вони існують в контексті певної системи статевої символіки і стереотипів маску- лінності і фемінності. Ґендерні ролі завжди пов’язані з певною нормативною системою, яку особистість засвоює і переломлює у своїй свідомості та поведінці.

Запитання

  • Чи можна якось об’єднати за сферами ґендерні ролі, які ми з вами виділили?

Усі описані в літературі ґендерні ролі можна умовно розділити на:

  1. загальнопрофесійні, або професійні, розпорядчі: які сфери діяльності більш прийнятні для чоловіків, а які — для жінок (водій, міліціонер, вихователь, вчитель, шахтар, продавець, лікар і т. ін.);

  2. сімейні, які, у свою чергу, діляться на подружні і батьківські; вони визначають норми відносин, поведінку партнерів, батьків і дітей (чоловік, дружина, мати, батько, брат, сестра, дядько, тітка, бабуся, дідусь);

  3. сексуальні, які диференціюють сексуальну поведінку чоловіків і жінок, що визначають стосунки між ними в сексуальній сфері (коханка, коханець, альфонс, утриманка і т. ін.).

Запитання

  1. Де ми навчаємося ґендерних ролей?

  2. Яким чином ми засвоюємо стереотипи? (У разі, якщо учні називатимуть телебачення або фільми, попросіть їх навести конкретні приклади і запишіть.)

  3. Звідки таку інформацію отримують жінки? (Якщо згадають мам, то можна запропонувати обговорити це питання).

  4. Хто ще впливає на наше навчання ґендерних ролей?

  5. Де ще в суспільстві ми чуємо подібні повідомлення?

  6. Якими словами чи принизливими прізвиськами називають хлопчиків, якщо вони не відповідають тим стандартам, що наведені у списку?

  7. Як називають жінок, які виходять за рамки цих стереотипів?

  8. Як ці клички й прізвиська посилюють вплив стереотипів?

  9. Як ми почуваємось, коли нас обзивають?

  10. Як ви вважаєте, що відчуває людина, яка обзиває іншу? (Ці слова використовують для того, щоб образити людину, зачепити її емоційно, і наша перша реакція на них — повернутися в безпечний простір стереотипів.)

Оцінюємо ґендерні стереотипи.

Запитання

  1. Прошу підняти руку тих хлопців, що жодного разу не плакали. (Твердження «Чоловіки не плачуть» взято зі списку стереотипних чоловічих рис. Якщо учні не запропонували таку фразу під час «Мозкового штурму», виберіть іншу запропоновану ними фразу.)

  2. Чи означає це, що ті з вас, хто не погоджується з цим, тупі або нездари?

  3. А зараз питання до дівчат. Хто з вас хоче бути лагідною і ніжною?

Суть у тому, що стереотипи вирізняються руйнівною дією, оскільки вони обмежують наш потенціал! Проте ми знаємо, що чимало людей прагнуть поводитись відповідно до стереотипів. Скільки ми з вами втрачаємо через це! Хлопчики не народжуються для того, щоб бути жорстокими чи дуже погано ставитися до дівчат. Ми вчимося такого ставлення і поведінки через стереотипи, через уявлення суспільства про те, як має поводитись справжній чоловік. Ми можемо позбутись обмежень, нав’язаних стереотипами, як тільки зрозуміємо, що маємо справу з недосяжними ідеалами. Із цього починається процес змін.

Тому не варто говорити, що захоплення дівчат спортом або технікою, а хлопців вишивкою чи кулінарією — це погано. Стереотип посилює переконання в тому, що якщо ти чоловік або жінка, то маєш поводитись певним чином, виконувати певну роль. Таке переконання позбавляє нас особистого вибору у визначенні власних інтересів і навичок. Воно також заважає чоловікам спробувати себе сили в «жіночій» ролі, такій, наприклад, як складання композицій з живих квітів, або обмежує можливості жінок у виборі ролей, які традиційно вважаються чоловічими.




  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал