Уроках галузей «математика» та «природознавство»



Сторінка1/5
Дата конвертації27.01.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипУрок
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра педагогіки та психології

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ НА УРОКАХ ГАЛУЗЕЙ «МАТЕМАТИКА» ТА «ПРИРОДОЗНАВСТВО»

(педагогічний проект)

Виконавці:

Слухачі курсів підвищення

кваліфікації вчителів

фізики та математики



Науковий консультант: Клєцова Євгенія Степанівна

Керівник проекту: Єфіменко Олександр Костянтинович

Керівник групи: Гродська Світлана Віталіївна

Житомир-2014


  1. Автори проекту




ПІБ

виконавця



Зміст самостійної роботи

Номер сторінки в проекті

Шах Н.С. спеціаліст ІІ категорії Чижівська ЗОШ І-ІІІ ст. Новоград-Волинський р-н

Вступ

Висновок




4-5

56-57


Грищенко Т.П. спеціаліст вищої категорії Малинська ЗОШ І-ІІІ ст. №6

Науково-теоретичні основи критичного мислення, суть, мета, критерії

6-12


Ігнатенко Н.С. спеціаліст І категорії

Поліська ЗОШ І-ІІ ст. Овруцький р-н



Особливості розвитку критичного мислення у підлітковому віці

13-18

Кобилинська К.К. спеціаліст ІІ категорії Студеницька ЗОШ І-ІІІ ст. Коростишівський р-н

Структура уроків критичного мислення

19-23

Буката Н.М. спеціаліст І категорії Видиборський ліцей інформаційних технологій Черняхівський р-н

Методи та прийоми розвитку критичного мислення

24-30

Шанчук Т.М. спеціаліст вищої категорії Бровківська ЗОШ І-ІІІ ст. Андрушівський р-н

План - конспект уроку з математики з елементами технології критичного мислення, 6 клас, Тема уроку: «Пропорція. Застосування пропорції»

31-37

Шнітко Н.В.

спеціаліст І категорії Юрівська ЗОШ І-ІІ ст.

Олевський р-н


План - конспект уроку з фізики з елементами технології критичного мислення, 8 клас, Тема уроку: «Випаровування та конденсація»

38-55

Гродська С.В.

Редагування проекту

1-60



2. Реєстраційна карта проекту

1. Назва проекту

Розвиток критичного мислення учнів підліткового віку на уроках галузей «Математика» та «Природознавство»
2.Характер проекту:

- за кінцевим результатом: теоретико-практичний;

- за змістом: монопроектний;

- за тривалістю: міні-проект;

- за характером контактів: внутрішній


3. Термін реалізації проекту: місяць
4. Мета проекту: підвищення компетентності вчителів по реалізації проблеми «Розвиток критичного мислення учнів підліткового віку на уроках галузей «Математика» та «Природознавство»
5.Очікуваний результат:

- поглиблення теоретичних знань з даної теми

- закріплення практичних навичок через планування і розробку уроку
6.Форма представлення проекту:

а) паперовий варіант;

б) електронний варіант

ЗМІСТ
ВСТУП…..............................................................................................................4-5

Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Формування критичного мислення як важлива складова навчальної діяльності

1.1. Науково-теоретичні основи критичного мислення, суть, мета, критерії………………………………………………...................................6-12

1.2. Особливості розвитку критичного мислення у підлітковому віці…...13-18



Розділ 2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Практичні аспекти застосування методів критичного мислення на уроках природничо-математичного циклу

2.1. Структура уроків критичного мислення………………………………19-23

2.2. Методи та прийоми розвитку критичного мислення…………………24-30

2.3. Плани-конспекти уроків з елементами технології критичного мислення

а) Математика 6 клас «Пропорція. Застосування пропорції»……………31-37

б) Фізика 8 клас «Випаровування та конденсація рідин»…………………38-55

ВИСНОВКИ....................................................................................................56-57

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……...........................................58-60

ВСТУП

Актуальність проблеми. Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти» і спрямована на формування соціально-адаптованої педагогічної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу, яка виявляє кінцеву мету загальної середньої освіти - виховання громадянина України, підготовленого до життя в сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж життя, оперувати й управляти інформацією, приймати виважені рішення, ефективно взаємодіяти з людьми, усвідомлювати свою роль у державі і світі, адекватно реагувати на проблеми й виклики часу і нести відповідальність за власні вчинки, досягати творчої самореалізації, підтримувати на належному рівні своє здоров'я.

Здатність критично мислити є досить цінним умінням для теперішньої людини, вимушеної практично безперервно перебувати в комунікаційних та інших контактах із великою кількістю різноманітних індивідуальностей, відвідувати різні країни, змінювати заняття та місця праці. До цього додаються швидкі соціально-економічні зміни і трансформація щоденного буття. Саме тому, розвиток критичного мислення на уроках у сучасній школі набуває великого значення.

  Це і визначило актуальність теми вибраного проекту: «Розвиток критичного мислення учнів підліткового віку на уроках галузей «Математика» та «Природознавство»

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, експериментальній перевірці методики реалізації формування критичного мислення в учнів як засобу розвитку активізації розумової діяльності школярів.

Для досягнення поставленої мети сформульовано такі завдання:



  • Вивчити особливості навчального процесу підлітків, побудованого на засадах критичного мислення;

  • Визначити сутність критичного мислення у формуванні учнівських компетентностей;

  • Обґрунтувати як психологічний клімат та навчальний простір на заняттях впливає на формування в учнів критичного мислення;

Об’єктом дослідження визначено процес розвитку критичного мислення підлітків, а предметом дослідження – прийоми і методи роботи, які забезпечують формування критичного мислення у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін.

Методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення теорії пізнання, зокрема про активну роль особистості в набутті знань; психологічні аспекти теорії діяльності; принцип взаємозв’язку навчання і розвитку; принцип єдності теорії і практики.

Для розв’язання поставлених задач у процесі дослідження використовувались такі методи:


  • теоретичні: аналіз й узагальнення психологічної, педагогічної і навчально-методичної літератури; визначення педагогічних умов розвитку критичного мислення у школярів;

  • емпіричні: педагогічне спостереження й аналіз з огляду на проблему дослідження.


РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1 Науково-теоретичні основи критичного мислення, суть, мета, критерії

• Критичний –

1. Який ґрунтується на науковій перевірці правдивості, правильності чого-небудь.

2. Здатний виявляти і оцінювати позитивне і негативне в комусь або чомусь; вимогливий.

•Мислення – міркування, зіставлення явищ об'єктивної дійсності з відповідними висновками.

Тлумачний словник

• Критичне мислення є таким мисленням, яке розвивається на основі ретельного оцінювання не лише припущень, але й фактів, і призводить до найбільш об'єктивних висновків шляхом аналізування всіх доцільних чинників і використання обґрунтованих логічних процесів.

А. Кроуфорд, С. Метьюз, Д. Макінстер, В. Саул



Властивості критичного мислення

Критичне мислення характеризується наступними властивостями:



1. Усвідомленість

Усвідомленість є системотворною властивістю, оскільки найсуттєвішою рисою критичного мислення є високий ступінь усвідомленості власних розумових дій, пильна увага до них. Усвідомленість уможливлює реалізацію інших властивостей критичного мислення, які спираються на неї та витікають з неї.

Ф. Михайлов стверджував::

«Усвідомлення — завжди рух та пошук нових проблем, вихід за рамки уявлень, що склалися. Тому усвідомити необхідність означає усвідомити проблему, усвідомити суперечність, що знаходиться в основі проблеми, переконатися в необхідності її розв'язання, шукати такий спосіб зміни обставин, який розв'яже дану суперечність. А це означає по-новому побачити майбутнє, сформулювати мету своїх дій».

Усвідомленість робить людину вільною, дозволяє конструювати майбутнє в доцільній діяльності, що будується за мірою людини — ідеальною метою. Усвідомлення є початком мислення, цілеспрямованості, самостійності та творчості, одним словом, свободи. Життєдіяльність невільної людини повністю підкорена обставинам, в той час як вільна людина усвідомлює необхідність цілеспрямованої зміни обставин, своїх способів діяльності, своїх знань, умінь і навичок, своїх потреб і здібностей — переробки самого себе. Таким чином, усвідомлення призводить до рефлексивності, контрольованості та самоорганізації. Отже, усвідомленість становить фундамент критичного мислення, вона дозволяє простежити зв’язки та підстави знань, шляхи їх отримання, основа усвідомленості — це методологічні знання (знання про знання).

2. Самостійність

Самостійність характеризується вмінням людини ставити нові завдання й розв’язувати їх, не користуючись допомогою інших людей.

За словами одного з фундаторів ідеї розвитку критичного мислення Дж. Д’юї::

Свобода не полягає в підтримці безперервної та безперешкодної зовнішньої діяльності, але є чимсь досягнутим шляхом боротьби, особистого розмірковування, виходом із утруднень, що перешкоджають безпосередньому достатку та довільному успіху. Самостійність мислення, як відзначає С. Максименко, спирається на знання та досвід інших людей, але передбачає творчий підхід до пізнання дійсності, знаходження нових, власних шляхів і способів розв’язання пізнавальних та інших проблем.

— Дьюи Д. «Психология и педагогика мышления»

Самостійність людини — це риса особистості, що проявляється в умінні здобувати нові знання, оволодівати новими методами пізнавальної та практичної діяльності, а також використовувати їх для розв’язування на підставі вольових зусиль будь-яких життєвих проблем. Отже, самостійність породжує, з одного боку, рефлексивність, з іншого, — цілеспрямованість.



3. Рефлексивність

Рефлексія (від пізньолат. reflexio — звернення назад) — форма теоретичної діяльності людини, спрямована на осмислення власних дій та їхніх законів (надзвичайно потрібна для розумового виховання, оскільки сприяє усвідомленню власних почуттів, думок та дій); принцип людського мислення, що спрямовує його на осмислення і усвідомлення власних форм та передумов; предметний розгляд самого знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання; діяльність самопізнання, що розкриває внутрішню будову і специфіку світу людини. Рефлексувати — це означає звертати свідомість на саму себе, розмірковувати над своїм психічним станом, а тому й впливати на самого себе, це процес самопізнання суб’єктом внутрішніх актів і станів. З позицій діяльнісного підходу рефлексія — це система орієнтування дій — «орієнтування в способі орієнтування». В рефлексії людина обіймає дві позиції почергово або одночасно: 1) позиція виконуючого дії (характеризується центрованістю на результаті; 2) позиція спостерігача за собою з боку — пізнання та контроль своїх дій, думок, переживань тощо (орієнтування в перетворенні себе). Важливою характеристикою рефлексивних дій є орієнтування суб’єкта у самому собі, співвідносячи себе з іншими та ідеалом. Суб’єкт усвідомлює свою об’єктивно предметну або внутрішньо сконструйовану позицію по відношенню до певної дії або вчинку, а також усвідомлює свої можливості та здібності.



4. Цілеспрямованість

Цілеспрямованість породжується рефлексією.

«Цілеспрямовану діяльність, — стверджує Ф. Михайлов, — може здійснювати лише індивід, здатний відрізнити себе від власної діяльності (поглянути на свою діяльність з боку). Лише в такому випадку можливе ставлення до діяльності як до процесу, що направляється, що відповідає меті».

— Михайлов Ф. Т. «Эмпирическое и диалектическое понимание личности »

Цілеспрямованість тісно пов'язана з оцінкою. Оцінка є ключовим моментом критичності мислення, оскільки вона завжди здійснюється відповідно до критеріїв і передбачає співвіднесення реальності з певним ідеалом (стандартом), визначення ступіня їх відповідності. Як наслідок такої оцінки розробляється план (цілеутворення)дій для приведення у відповідність цих двох речей[20].

5. Обґрунтованість

Рефлексія також породжує обґрунтованість, оскільки розглядає форми мислення та його підстави, виявляє межі достовірності та застосування шляхом критичного аналізу знання та методів пізнання.



6. Контрольованість

Ще одним наслідком рефлексії є контрольованість мислення. Пильна увага до процесу розмірковування та співвіднесення його з цілями, цінностями та нормами і є контролем.



7. Самоорганізованість

Контроль в свою чергу породжує самоорганізацію, самозміну. Рефлексувати - означає звертати свідомість на саму себе, розмірковувати над своїм психічним станом, а тому й впливати на самого себе.



Мислити критично означає:

  • використовувати такі мисленнєві операції, як-от: аналіз, синтез, оцінювання в роботі з різними джерелами інформації;

  • ставити запитання різних типів і відповідати на них, виходячи з особливостей джерела інформації або ситуації;

  • ефективно здійснювати пошук інформації, використовуючи різні текстові джерела, структурувати, систематизовувати та критично оцінювати її;

  • відрізняти факти від думок, виявляти спрямованість і необ'єктивність інформації;

  • знаходити, розуміти і оцінювати аргументи в тексті і висловлюваннях інших людей;

  • будувати власні аргументи й оцінювати їх, використовувати контраргументацію і спростування;

  • конструювати тексти різних видів в усній та письмовій формах;

  • брати участь у дискусіях та дебатах, ефективно відстоюючи свою позицію і т.п.

Людині, яка користується критичним мисленням притаманні такі якості:

Готовність до планування. Планування – перший і дуже важливий крок до критичного мислення. Постійно вправляючись, кожен може розвинути у себе звичку планувати.



  • Гнучкість. Критична позиція передбачає готовність розглядати нові варіанти, прагнення зробити щось по-іншому, змінювати свою точку зору.... готовність мислити по-новому, переглядати очевидне і не відступатися від завдання, поки воно не буде розв'язано.

  • Наполегливість. Мислення – це напружена праця, що вимагає від людини терпіння та наполегливості...

  • Готовність виправляти свої помилки. Всі ми час від часу помиляємося. Люди, які думають, замість того щоб спробувати виправдати свої помилки, вміють їх визнавати і тим самим учаться на них. Такі люди можуть визнати свої дії неефективними і відкинути їх, вибираючи нові й вдосконалюючи своє мислення.

  • Усвідомлення. Люди, які мислять критично, розвивають звичку до самоусвідомлення власного розумового процесу ...

  • Пошук компромісних рішень. Людині, яка мислить критично, необхідно володіти добре розвиненими комунікативними навичками, а також вмінням знаходити рішення, що могли б задовольнити більшість. Без цього навіть найсвітліші голови не зможуть втілити свої думки у конкретні справи...


Для формування критичного мислення

  • вчитель має сам оволодіти новим мисленням, відповідним чином сприймаючи зміст програмового матеріалу, вибирати і застосовувати саме ті методи і прийоми навчання, які сприятимуть розвиткові критичного мислення. Найбільш оптимальними для цього є методи проблемного навчаннядослідницький, діалогічний, евристичний, тобто методи, які пробуджують «дослідницький рефлекс», у процесі застосування яких найчастіше ставляться запитання «Як...?»,«А як би...?», «А якщо...?».


Етапи формування критичного мисленням

  • Актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.

  • Осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.

  • Роздум або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.

  • Узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв'язання, з'ясування власних можливостей.


Найбільш ефективні для формування критичного мислення прийоми

  • критичне обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету;

  • ліцензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів;

  • створення рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему;

  • розв'язання логічних задач із застосуванням логічних операцій, що ґрунтуються на застосуванні критики та самокритики;

  • обговорення помилок, допущених у вирішенні проблем і розв'язанні задач (вибору найбільш раціональних способів) передовсім у дискусіях;

  • формування умінь аргументовано спростовувати висунуті в минулому хибні гіпотези в контексті вирішення сучасних проблем (у процесі проведення дискусій та тренінгів);

  • організація та проведення дискусій з будь-яких актуальних проблем сучасності з подальшим критичним аналізом їхнього перебігу.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал