Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка39/59
Дата конвертації01.12.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   59

РОМАН У НОВЕЛАХ «ТРОНКА».

ГЛИБОКИЙ ІДЕЙНИЙ СМИСЛ НАЗВИ ТВОРУ, ОРИГІНАЛЬНІСТЬ ЖАНРУ. НОВЕЛА-ЗАСТОРОГА «ЗАЛІЗНИЙ ОСТРІВ» ІЗ РОМАНУ.

МАЙСТЕРНЕ ВІДТВОРЕННЯ ЧИСТОТИ СПРАВЖНІХ ЛЮДСЬКИХ ПОЧУТТІВ

Мета: поглибити поняття про новелу, текстуально проаналізувати новелу з роману «Тронка» «Залізний острів»; удосконалювати вміння працювати з епічним твором, визначити проблеми, які порушує автор; схарактеризувати образи-символи, спираючись на текст; розвивати вміння аргументовано висловлювати думки; виховувати в учнів здатність зберегти в собі свою сутність, свої почуття, незважаючи на стрімкі швидкості сучасності.

Обладнання: текст новели, портрет письменника.

Теорія літератури: роман у новелах.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Олесь Гончар — яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико-психологічна. Зі сторінок його творів видно автора — митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання гострої письменницької думки.

Він завжди звертається до найактуальніших та найважливіших проблем, розглядає їх у новому, несподіваному аспекті, удаючись щоразу до новаторських, оригінальних засобів образного розкриття.

А ще письменник часто вводить у свої твори наскрізні образи- символи, які допомагають увиразнити проблему та глибше розкрити характери персонажів. Не є винятком і його роман «Тронка», одну з новел якого — «Залізний острів» — ми розглянемо сьогодні на уроці.

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Хронологічний диктант

Вкажіть дату, коли відбулася названа подія.

  1. Олесь Гончар народився в робітничому селищі Ломівка на околиці Дніпропетровська. (З квітня 1918 р.)

  2. Закінчив Бреусівську семирічну школу на Полтавщині; почав працювати в редакції Козельщинської районної газети. (19ЗЗ р.)

  3. До Харківського університету (філологічний факультет) вступив . (19З8 р.).

  4. Добровільно пішов на фронт у лавах студентського батальйону. (1941 р.).

  5. Демобілізувався з армії, оселився в старшої сестри в Дніпропетровську, почав літературну роботу. (грудень 1945 р)

  6. Новела «Модри Камень» вийшла друком ... (1946 р)

  7. Нову сторінку у творчості Гончара відкрив роман «Людина і зброя», надрукований ... (1960 р.).

  8. Роман «Собор», який зазнав нищівної критики радянської ідеології і був вилучений з літературного процесу, вийшов друком . (1968 р.)

  9. За роман «Людина і зброя» письменник нагороджений Шевченківською премією ... (1962 р.).

  10. Міжнародний Біографічний центр у Кембріджі (Англія) визнав

О. Гончара «Всесвітнім інтелектуалом. (1992/93 років).

  1. О. Т. Гончар помер. (14 липня 1995 р.).

  2. Звання Герой України О. Т. Гончару присвоєно ... (2005 р.).

  1. Перевірка домашньої творчої роботи

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

РОБОТА НАД ЗМІСТОМ НОВЕЛИ «ЗАЛІЗНИЙ ОСТРІВ»

Блок № 1. Вступний

1-й учень. Роман «Тронка» Олеся Гончара.

Художній світ О. Гончара як визначного письменника самобутній та індивідуальний. Творчість його — різнопланова й багато- проблемна. Письменник не тільки торкається актуальних проблем сучасності, а й примушує замислитися над майбутнім. Не виняток і роман «Тронка», який Д. Павличко назвав «книгою доби».

Написаний він 1963 р. Твір викликав величезний інтерес як глибиною й поліфонічністю змісту, так і оригінальністю художньої форми. Складається він із дванадцяти новел, кожна з яких — завершений художній твір. Незважаючи на те, що в романі відсутній єдиний сюжет, новели пов’язані спільністю проблематики, загальним романтично-реалістичним ключем викладу, героями, що діють здебільшого в кількох новелах.

Дія «Тронки» відбувається в Україні, у таврійських степах, які письменник неодноразово згадує у своїх творах. Герої О. Гончара — люди найрізноманітніші. Це і старий чабан Горпищенко, і безногий ветеран Великої Вітчизняної війни Мамайчук, і льотчик, який, можливо, у майбутньому стане космонавтом,— Петро Горпищенко, і Віталик та Тоня, які роблять перші кроки в самостійне життя.

«Тронка» — твір масштабний. Критика одностайно відзначала, що «Тронка» — один із перших творів, що давали поштовх тенденції «зв’язку часів» (Ю. Барабаш), утвердження «історичної, духовної пам’яті», виявлення в сучасності «багатовікового досвіду народу» (В. Дончик), спадкоємності поколінь. Дійсно, у ньому сходяться давнє минуле, аж до античних часів, і передбачення майбутнього, віками утверджена простота чабанування, символом якої виступає ще дідова ґирлиґа, і новітня реактивна техніка, звичайність сільського побуту й відчутний вплив технічного прогресу на молоде покоління. Отже, роман розповідає про звичайний плин життя, про навколишній світ, про вторгнення у звичний побут науково-технічної революції. І герої «Тронки» сприймають те прогресивне, що дає технічний прогрес, користуються його здобутками, націленими на благо

людства, й категорично відмовляються від винаходів, ворожих цивілізації, здоров’ю людини, мирному життю.

У «Тронці» однією з головних є тема творчої праці. Герої роману

О. Гончара живуть і працюють заради майбутнього, кожен з них обирає свій життєвий шлях. Автор розповідає про пошуки свого місця в житті тими, хто ще не знайшов його, про любов до праці, наголошує на неприродності існування без роботи. Герої ставлять перед собою питання, які завжди стояли й стоятимуть перед справжньою людиною: чи так жив? Чи можеш, оглянувшись на пройдений шлях, сказати, що жив по совісті.

Письменник торкається таких важливих проблем, як проблема війни й миру, творчої праці, наступності й спадкоємності поколінь, батьків і дітей, науково-технічна революція й людина та ще багатьох аспектів нашого буття.

Блок № 2. «Робота над змістом твору»

Словникова робота

Дредноут — великий військовий корабель, озброєний великокаліберною артилерією.

Миля — міра відстані. Є морська миля — 1,652 км і сухопутна — від 0,52 до 11,2 км в різних країнах.

Вузол — міра швидкості руху судна. Використовується у всьому світі для цілей навігації та авіації. 1 міжнародний вузол = 1 морська миля/година = 1,852 км/год.

Камбуз — кухня на кораблі.

Тронка — металевий дзвіночок на овечій шиї. Має вигляд подовженого, трохи пласкуватого металевого розтруба з боталом усередині.

Евристична бесіда

  • Хто є головними героями новели?

  • Чому О. Гончар старий крейсер у морі називає «залізним островом»? З якою метою він там знаходиться?

  • Чи знали про це Віталик і Тоня? Як вони опинилися на кораблі?

  • Яким постає корабель у сприйнятті Тоні? А Віталика?

  • Чи змінюється сприйняття корабля після того, як човен юнака й дівчини віднесло в море?

  • Які спільні риси характеру виявляють Віталик і Тоня перед лицем небезпеки? А індивідуальні?

Блок № 3. Дослідницько-пошуковий

  • Визначте основний композиційний прийом, на якому тримається новела. (Контраст)

  • Наведіть приклади використання контрасту.

  • За допомогою яких художніх засобів О. Гончару вдається увиразнити контраст?

  • Які образи-символи використав О. Гончар у творі? З якою метою?

Блок № 4. Коло ідей

Які проблеми, на вашу думку, порушує автор у романі «Тронка»? (Війни і миру, життя і смерті, обов’язку перед іншими людьми, про мету існування людини)

Блок № 5. Творчий

  • Висловіть припущення, як Тоня і Віталик могли повернутися додому.

  • Потрапивши в подібну ситуація, як би ви повелися?

  • Як ви гадаєте, чи зміниться щось у стосунках хлопця й дівчини після цієї пригоди?

Блок № 6. Теоретичний. Теорія літератури

Роман — великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні процеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі. У романі розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних з долею головних героїв.

Види роману

  • За змістом:

  • автобіографічний;

  • біографічний;

  • історичний;

  • пригодницький;

  • соціально-побутовий;

  • фантастичний;

  • філософський;

  • детективний.

  • За будовою:

  • роман у віршах;

  • роман у новелах.

Роман у новелах (поглиблення знань)

У новелах, об’єднаних у роман, зазвичай діє спільний головний герой, епізодичні персонажі також переходять з новели в новелу (ототожнюються). Цілісність твору досягається відсіканням кінцівки новели, сплутуванням мотивів (підготовка розв’язки однієї новели відбувається в межах іншої) та ін. Шляхом такої обробки новела як самостійний твір перетворюється на новелу як сюжетний елемент роману (інакше епізод). Типовий прийом зв’язування — це послідовний виклад новел, нанизується звичайно на одного героя, і що викладається в порядку хронологічної послідовності. Подібні романи будуються як біографія героя чи історія його подорожей.

Новела (повторення)

Новела (італ. novella, від лат. novellus — «новітній») — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Характерні ознаки новели: лаконізм, яскравість і влучність художніх засобів. Серед різновидів епічного жанру новела вирізняється строгою й усталеною конструкцією. До композиційних канонів новели належать: наявність строгої та згорненої композиції з яскраво вираженим композиційним осередком (переломний момент у сюжеті, кульмінаційний пункт дії, контраст чи паралелізм сюжетних мотивів тощо), перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму кількості персонажів.

Персонажами новели є особистості, як правило, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їх внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, містить у собі момент ситуаційної чи психологічної несподіванки.

V. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

«Мозковий штурм»

Завдання. На основі вивченого матеріалу доведіть, що «Залізний острів» — це новела.

VL ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Узагальнити вивчений матеріал.

  • Підготувати короткий усний виступ на тему: «Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів у новелі О. Гончара «Залізний острів».

  • Творча робота. Дібрати епітети-означення до характеристики образів новели (Тоні, Віталика, старого крейсера).

  • Прочитати роман «Собор».

VN. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Продовжити речення

«Новела примусила мене замислитися над ...»

Матеріал для вчителя

У новелі «Залізний острів» сюжет надзвичайно напружений, драматичний. Події розгортаються упродовж доби, участь у них беруть тільки двоє героїв — Віталик і Тоня, які потрапляють у такі умови, за яких, власне, діяти їм майже не доводиться.

Та своїм змістом новела наводить на роздуми про важливі вічні проблеми — життя і смерть, обов’язок перед іншими людьми, про мету існування людини. Основний композиційний прийом, на якому тримається твір, — контраст. Протиставлення невмирущої краси природи й неприродності «залізного острова» — старого проіржавілого корабля, який служить мішенню для літаків, протиставлення миру й праці — воєнній загрозі, світлої радості життя — безглуздій смерті.

У новелі автор також торкається теми першого юнацького кохання. Письменник майстерно й психологічно переконливо змальовує образ Тоні Горпищенко. Тоня працює вожатою в таборі, і своїми вигадками, веселою вдачею, голосом, як дзвіночок, завоювала любов дітей.

Тоня щиро кохає Віталика, непоказного на перший погляд хлопця. Але Тоня любить його за чисту, поетичну душу, за справді чоловічу наполегливість, майстерність, розум, прямоту. «В усьому вона ставила його вище за себе, у його вмінні, в роботі, у здібностях.» Високою поезією пройнята картина, коли Тоня затокою йде до Віталика.

«Через лимани, затоки, через усе Чорне море до тебе брела! — беззвучно сміялася Тоня». Хоч у цих словах — жартівливе перебільшення, проте в них прихований і великий смисл — кохання долає всі перешкоди. І всі добрі сили, природа сприяють йому. «Тоня бреде, вони (водорості) самі розхиляються перед нею, наче дають їй дорогу, наче знають, куди Тоня спішить». І от Тоня з Віталиком уже мчать на мотоциклі до моря — відпочити, розважитися, накупатись.

Далі розвивається мотив протиставлення казково прекрасної природи й залізного крейсера. О. Гончар створює живі, чарівні картини степу, і особливо моря. Ось «Тоня бризкає спроквола водою вгору, і звідти, з синього неба, білосніжні перла летять, справжнісінькі перла, блискучі, осяйні». В описі картини моря переважають світлі, яскраві, сонячні барви: суцільна голубінь, ніжно-блакитна шовковість небес, сапфірна синява.

Усе ж пов’язане з крейсером, навпаки, чорне, похмуре, вороже. Він — один-однісінький, і це вже протиставляє його розкоші літнього дня, цілого світу у взаємозв’язках та доцільній єдності й красі — бовваніє, темніє. Його стан — важка непорушність. Крейсер — сіре залізне громаддя, тло борту — брудно-сліпе. Навіть море, у міру наближення до крейсера змінюється. це вже темна, лиснюча стихія.

І ось двоє їх, двоє юних закоханих, на великому військовому судні. Та трапилася біда — неприв’язаний човен поплив у море, й вони залишилися відрізані від світу. Тоню приголомшила страшна здогадка: крейсер — мішень для бомбування. Незважаючи на це, Тоня й Віталик тримаються мужньо, гідно. Про їхню чистоту та високу мораль свідчить те, що Віталик уважає винним себе — це ж він завіз сюди Тоню, а дівчина, навпаки, себе — це ж юнак зробив заради неї, а вона погодилася, не втрималась.

Звичайно, обом страшно тут серед ночі. Вони розуміють, що життя може урватися не почавшись. Віталика мучить почуття невиконаного обов’язку. Бо що ж він відповість на запитання: як жив? яке добро зробив людям? «По суті, нічого ще не зроблено в житті, хіба що примус кому полагодив та керогаз, за всі оті будовані і незбудовані твої кораблі, вони всі попереду, вони помандрують у майбутнє вже без тебе.». Це вже зрілі думки дорослої людини. Та маючи перед очима як взірець справжніх людей, які вчили його жити й боротися, не розгублюватися перед труднощами, юнак наполегливо шукає виходу. Крейсер змальовано темними, похмурими барвами. Уся система художніх засобів, які творять цей образ, має єдину мету — підкреслити контраст між ним і всім світлим, щасливим, радісним та красою моря, степу, сонцем, коханням Тоні й Ві- талика. Крейсер несе загрозу не тільки їхньому щастю, а й самому життю. Тому й протистоїть це судно як жахливий контраст усьому світлому, вічному, людському. «Рухалась планета, рухалось сонце в небі, рухались води своїми вічними валами, а воно стояло між хвиль іржаво, тупо, непорушно».

Гончар поставив своїх героїв на грань життя і смерті, перевіряючи їхню волю, витримку.

Корабель — «залізний острів» приголомшує, бо зловісно унаочнює найстрахітливіший «варіант», перед яким, якщо не схаменеться, може опинитися цивілізація. А пританцьовування босоногої Тоні на рудо-іржавому «вогні» розпеченої палуби прочитується і як танець безпечного людства на вістрі все загострюванішої, дедалі «гарячішої» небезпеки.

Коли ж Тоня й Віталик чекають нічного бомбардування корабля — «мовчазно зіщулені, мов останні діти землі, мов сироти людства.», то із «залізним островом» мимоволі починає асоціюватися поставлена під смертельний удар вся планета.

Випереджувальні завдання

Уроки № 118-119 проводимо у вигляді семінару-«мозкового штурму». На розгляд виносимо такі запитання:

  1. Після прочитання роману «Собор» Г. Тютюнник написав авторові: «Орлиний, соколиний роман ви написали, роман-набат.». Як ви гадаєте, що Г. Тютюнник мав на увазі?

  2. Які проблеми порушує автор у творі? Чи є серед них такі, які на сьогодні вже вирішені? Які з проблем набули більшого загострення?

  3. Одна з проблем «Собору» — становище жінки в суспільстві. Чи актуальна ця проблема в наш час?

  4. Як ви розумієте вислів «падіння людини»? Що є для людини справжнім падінням? Чи кожна людина може піднятися після падіння? Як ці питання висвітлено у романі О. Гончара?

  5. Утілення в романі концепції «Той, хто руйнує, обов’язково деградує».

  6. До якої суспільної проблеми привертає увагу автор образом В. Лободи? Як це позначилося на долі роману? Чи актуальний образ «людини-функції» в наш час?

  7. Як через образ Ізота Лободи О. Гончар проводить ідею єднання минулого з сучасним? Чим приваблює нас образ старого Нечуйвітра?

  8. Одним із найпривабливіших образів роману є образ Миколи Баглая. Чи є серед сучасної молоді такі, як Микола? Чи не здається юнак занадто ідеальним?

  9. Коли О. Гончара запитали, про що його роман «Собор», він відповів, що «це книжка про Сучасника». Чому ж роман носить назву «Собор»?

  10. З якою метою у твір введено образ Дмитра Івановича Яворниць- кого?

Методичний коментар

Семінар (лат. seminarium — «розсадник») — вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблене опрацювання теоретичного матеріалу. Семінарські заняття сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів, формуванню самостійності суджень, умінню обстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.

Семінари — більш високий рівень організації навчальної діяльності. Цим видом навчальної роботи передбачено підвищення пізнавальної активності учнів. Технологія організації та проведення семінарських занять передбачає попереднє визначення вчителем теми, основних питань, винесених виносяться на обговорення, ознайомлення зі списком літератури для опрацювання та методичними рекомендаціями щодо систематизації результатів цієї роботи. Безпосередньо на заняттях відбуваються процес об говорения основних проблем теми, дискусія, забезпечується активність учнів, підбиваються підсумки, оцінюється їхня діяльність. Загалом семінари мають бути «розсадником знань», забезпечувати інтелектуальний розвиток учнів, формувати у них пізнавальну активність.

Слід пам’ятати, що лише за умов вільного висловлювання власних думок, їх наукового обґрунтування активізується процес пізнання, формуються пізнавальні й соціальні мотиви навчання. Головне, щоб школярі вчилися мислити, висловлювати свої судження, аналізувати думки інших, щоб відбувався рух в інтелектуальному розвитку, формуванні наукового світогляду та системи методів і прийомів пошуку істини, культури спілкування.

Одним із видів семінару є семінар — «мозковий штурм»: учні завчасно ознайомлюються з важливими проблемними завданнями, які потребують вирішення; під час семінару вносять конкретні пропозиції щодо розв’язання проблеми. Усі пропозиції записують, систематизують і визначають найбільш доцільні. Проблемні завдання повинні мати конкретну наукову чи соціальну спрямованість. Цей вид семінару особливо ефективно впливає на інтелектуальний розвиток учнів, сприяє їхньому соціальному становленню. Подібний підхід особливо важливий в умовах пошуків істини.

УРОК № 116




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   59


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал