Урок№65 євген маланюк. Життєвий І творчий шлях поета й літературознавця, яскравого представника «празької школи»



Сторінка16/59
Дата конвертації01.12.2016
Розмір15.5 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   59

СВОЄРІДНІСТЬ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ ПОЕТА В. СИМОНЕНКА, ВИРАЖЕННЯ В НІЙ НАЙНІЖНІШИХ І ЩИРИХ ПОЧУТТІВ КОХАННЯ («ВОНА ПРИЙШЛА...», «ІКС ПЛЮС ІГРЕК», «НУ СКАЖИ, ХІБА НЕ ФАНТАСТИЧНО.»). ВІРШ «Є В КОХАННІ І БУДНІ, І СВЯТА.», МАЙСТЕРНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ В НЬОМУ ЧЕРЕЗ АНТИТЕЗУ РАДОЩІВ І БОЛІВ, СКЛАДНОЩІВ ЛЮДСЬКОГО ПОЧУТТЯ КОХАННЯ

Мета: ознайомити учнів з інтимною лірикою Василя Симоненка; розкрити особливості його інтимної лірики; розвивати вміння аналізувати поетичний текст, пам'ять, образне мислення, уяву, увагу, зв'язне мовлення; виховувати в учнів любов до прекрасного, співпереживання, почуття справедливості і чесності, вміння розуміти почуття інших людей. Теорія літератури: віршові розміри (узагальнювальне повторення). Обладнання: портрет поета, тексти творів.

Тип уроку: комбінований.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

  1. Виразне читання напам'ять поезій «Ти знаєш, що ти — людина»

  2. Бесіда

  • Назвіть двоскладові віршові розміри.

  • Назвіть трискладові віршові розміри.

  • Дайте визначення поняття пірихій.

Завдання. Визначте віршовий розмір, римування, види рим у запропонованих поетичних уривках із поезій В. Симоненка.

Текст 1

Україно! Ти для мене диво!

І нехай пливе за роком рік,

Буду, мамо, горда і вродлива,

З тебе дивуватися повік.

(«Україні»)

(Відповідь: п’ятистопний хорей з допоміжною стопою пірихієм; перехресне римування; чоловічі та жіночі рими.)

Текст 2

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі,

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть

(«Лебеді материнства»).

(Відповідь: шестистопний хорей з допоміжною стопою пірихі- єм; суміжне римування; жіночі рими)

  1. Бесіда

  • Дайте визначення інтимної лірики.

  • Коли зародилася інтимна лірика в українській літературі?

  • Хто був одним із перших авторів інтимної лірики?

  1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Слово вчителя



  • Перші зразки інтимної лірики в українській літературі ще не містили в собі відбитка особи автора. У XIX столітті поети почали глибше проникати в інтимний світ людини, акцентувати увагу не на «муках любові», а на «радощах любові». ХХ століття розглядало кохання як особливу життєву функцію, шукало для нього співзвучностей в усьому навколишньому світі. Декаденти віддавали перевагу мотивам чуттєвого розчарування; змальовували жінку з подвійним обличчям — богинею краси і демоном зради та розладу. У той час, коли з’являються неперевершені зразки інтимної лірики В. Симоненка, інтимна лірика відбиває внутрішній світ самого автора, сплеск його власних почуттів, переплавлених у слові, здатність безоглядно віддаватися душевному настрою. Саме так характеризується лірика Василя Симоненка. Інтимні поезії Василя Симоненка відзначаються вишуканістю форм, особливою музикальністю, оригінальною милозвучністю. Ліричний герой його поезій — то романтик, то щиро до безтями закоханий юнак, то досвідчена людина, здатна до філософського узагальнення.

  1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

  • Любовна лірика — особлива сторінка творчості художника, яка показала вразливість його натури, щедрість і чистоту почуттів. Ставлення до жінки сповнене у Василя Симоненко чистоти і світла, натхненність любові досягає найвищих регістрів. Він любив, як і жив,— сильно, безоглядно.

  1. Виразне читання учнем вірша «Вона прийшла»

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману Моїх юнацьких несміливих снів.

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти.

Прийшла любов непрохана й неждана Ну як мені за нею не піти?

Коментар учителя. Несподівано прийшла любов до ліричного героя у вірші «Вона прийшла». Під впливом чару кохання змінюється його внутрішній світ, і все довкола теж стає привабливішим і кращим. Душа закоханого співає солов’ями, вона тягнеться за чудовим покликом:

Прийшла любов непрохана й неждана Ну як мені за нею не піти?

Ліричний герой створив для себе образ коханої, далеко від чогось конкретного, реального, кохана з’явилася хлопцеві тільки в романтичних маревах: «Вона до мене виплила з туману моїх юнацьких несміливих слів».

Почуття любові всесильні, вони здатні оповити людину, особливо молоду, здатні направити її на рівну дорогу життя. Поет малює привабливий образ вимріяної в снах любові:

Вона прийшла заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й молила,

Такою ніжною і доброю була.

У душі ліричного героя сталася зміна — і досить примітна: він «не чув, як жайвір в небі тане, кого остерігає з висоти.». Образ оспіваного в піснях солов’я українських степів не випадково появився в поезії: він символізує злагоду між людьми, несе добро і щастя.

  1. Виразне читання учнем вірша «Є в коханні і будні, і свята...»

Є в коханні і будні, і свята,

Є у ньому і радість, і жаль,

Бо не можна життя заховати За рожевих ілюзій вуаль.

І з тобою було б нам гірко,

Обіймав би нас часто сум,

І, бувало б, тремтіла зірка У тумані тривожних дум.

Але певен, що жодного разу У вагання і сумнівів час Дріб’язкові хмарки образи Не закрили б сонце від нас.

Бо тебе і мене б судила Не образа, не гнів — любов.

В душі щедро вона б світила,

Оновляла їх знов і знов.

У мою б увірвалася мову,

Щоб сказати в тривожну мить:

Ненаглядна, злюща, чудова,

Я без тебе не можу жить!..

Коментар учителя. Щира закоханість поета у вимріяний ідеал, яку можна помітити в поезії «Вона прийшла», присутня і у вірші «Є в коханні і будні, і свята».

У ньому В. Симоненко показує, як часто не просто молодим людям порозумітися, знайти спільну стежину в житті, а надто гармонію в інтимних почуттях. Ліричний герой розуміє, якими складними і суперечливими можуть бути ці почуття. Поет добирає слова-антоніми (будні і свята, радість і жаль), за допомогою яких досягає повноти художньої виразності думки:

Але певен, що жодного разу І вагання і сумнівів час Дріб’язкові хмарки образи Не закрили б сонце від нас.

Любов у душі «щедро. б світила» і знову й знову оновлювала б людські почуття. Цікаве закінчення поезії:

Ненаглядна, злюща, чудова,

Я без тебе не можу жить!

  1. Виразне читання учнем поезії

«Ікс плюс ігрек» («Чорнявій математичці»)

Я не заздрю уже нікому —

Де ще мудрих таких знайти?

Це ж мені стало вперше відомо:

Ікс плюс ігрек — це будеш ти.

І здається, що я володію

Віковічним секретом краси Лиш тому, що я розумію Загадкові твої ікси.

Розумію? Який там розум!

Просто здорово, що ти є!

Що вслухається в ніжні погрози Збаламучене серце моє.

Я не заздрю уже нікому —

Де ще мудрих таких знайти?

Одному лиш мені відомо:

Ікс плюс ігрек — це будеш ти.

Коментар учителя. Любов — це єднання. Єднання ідеалу й розуму, душі й тіла, щастя й обов’язку. Постійна невтомна робота, що полягає в тім, щоб розкрити невідомі грані характеру коханої людини, і, відкриваючи їх, не припиняли дивуватися, як багато залишилося невідомого. «Математика» любові В. Симоненко проста:

Одному лише мені відомо:

Ікс плюс ігрек — це будеш ти.

Поет, намагаючись розгадати космос жіночої душі, секрет взаємного притягання двох сердець, у вірші з присвятою чорнявій математичці з добрим гумором відкриває формулу: «Ікс плюс ігрек — це будеш ти». Так від вимріяного, романтичного образу коханої («я від тебе жадав незвичайного й дивного, щоб з’явилася маренням, видивом, сном.») він приходить до земного образу чорнявої математички.

Ліричний герой сприймає любов як досконале єднання душ, повне взаєморозуміння та взаємозбагачення між ними. Від його образу образ коханої — невід’ємний: вони становлять єдине ціле духовного світу.

  1. Виразне читання учнем вірша

«Ну скажи — хіба не фантастично»

Ну скажи — хіба не фантастично,

Що у цьому хаосі доріг Під суворим небом,

Небом вічним,

Я тебе зустрів і не зберіг!

Ти і я — це вічне, як і небо.

Доки мерехтітимуть світи,

Буду Я приходити до Тебе,

І до інших йтимуть Горді Ти.

Як це все буденно!

Як це звично!

Скільки раз це бачила Земля!

Але ми з тобою.

Ми не вічні,

Ми з тобою просто — ти і я.

І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя.

Коментар учителя. Любов — не тільки щастя, це іноді й страждання. Ставлення ліричного героя до жінки сповнено світлом, натхненністю.

Хіба можуть не бентежити почуття пораненої від нерозділеної любові серце читача, що минає болем:

Але ми з тобою. Ми не вічні,

Ми з тобою просто — ти і я.

І тому для мене так трагічно Те, що ти чиясь, а не моя.

Взаємини закоханих у цій поезії — не гармонійні, а навпаки: цей той випадок, коли гармонія порушена, і закохані розсталися. Саме в цю трагічну мить ліричний герой здатний зрозуміти істину:

Ти і я — це вічне, як і небо.

Доки мерехтітимуть світи,

Буду Я приходити до Тебе,

І до інших йтимуть Горді Ти.

  1. Евристична бесіда

  • У чому своєрідність інтимної лірики В. Симоненка? (У прагненні дослідити філософію такого почуття, як кохання, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування.)

  • Що цікавить поета у взаєминах двох люблячих людей? (Поета цікавлять суперечності і складнощі у взаєминах двох люблячих сердець, ті вибухи емоцій, які супроводжують кохання.)

  • Дайте загальну характеристику образу коханої у віршах поета. (Образ коханої романтично-піднесений у своїй чистоті і звабі.)

  • Як поет ставиться до почуття любові? (Любов для поета не просто почуття, що облагороджує душу, а основа повнокровного, змістовного життя. Любов «непрохана й неждана» так заполонює ліричного героя, що він мимоволі приходить до висновку: «Я без тебе не можу жить!»)

  1. Аналіз художніх засобів вірша «Вона прийшла непрохана й неждана.»

  • Знайдіть у вірші епітети. (Найчастіше з усіх художніх засобів у вірші вжито епітет: любов непрохана й неждана, заквітчана і мила, ніжна і добра; сни ліричного героя «юнацькі, несміливі.)

  • Як поет використовує прийом повторення слів? (У вірші використано прийом повторень слів «вона прийшла», «любов прийшла» для підсилення основної думки поезії.)

  • Знайдіть у творі уособлення. (Поет використовує уособлення«любов прийшла», «Іруки лагідно до мене простягла, І так чарівно кликала й манила, Такою ніжною і доброю була».)

  • Знайдіть приклад метафори та визначте її роль у розкритті головної думки твору. (Метафора«туман... юнацьких несміливих снів» дуже точно передає почуття коханої людини.)

  • Які художні деталі можна виділити в тексті вірша? (Привертають увагу художні деталі: слухові: «кликала й манила»; зорові: «вона прийшла», «заквітчана».)

  • Які стилістичні фігури ви помітили в поезії? (Закінчується поезія риторичним запитанням: «Ну як мені за нею не піти?»)

  1. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕАРІАЛУ

Складіть сенкан на тему «Інтимна лірика Симоненка».

Лірика.

Щира, пристрасна.

Бентежить, облагороджує, надихає.

Непомітно робить людину шляхетною.

Диво.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  • Вивчити напам’ять вірш, який належить до інтимної лірики.

  1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Рефлексія

  • Що нового ви дізналися про кохання?

  • Чи можете ви навести приклад людини, яку ви особисто знаєте, кохання якої вирізнялося б такими самими ознаками, як кохання Симоненка? Якщо ні, спробуйте пояснити причину.

Чи потрібно, на вашу думку, навчатися кохати на віршах Си- моненка?

УРОК № 85





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   59


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал