Урок. Словосполучення. Відмінність словосполучень



Скачати 490.59 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір490.59 Kb.
ТипУрок
Урок. Словосполучення. Відмінність словосполучень від слова, його форми і речення. Головне та залежне слово у словосполученні. Словосполучення лексичні і фразеологічні (практично).

Мета. Ознайомити учнів зі змістом поняття «словосполучення», його будовою; навчити відрізняти словосполучення від слова, його форми і речення; розрізняти лексичні і фразеологічні словосполучення. Розвивати вміння виділяти у реченні і будувати словосполучення. Виховувати почуття прекрасного.


Обладнання: підручник, таблиця «Словосполучення, його будова».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.


  • У поданому реченні продемонструйте зв’язок між словами.

Над горами займалася вранішня зоря.

Що? - зоря що робила? - займалася

зоря яка? - вранішня

займалася де? - над горами

- У нас утворилися наступні сполучення слів: зоря займалася, вранішня зоря, займалася над горами.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

- У сполученні зоря займалася обидва слова рівносильні, бо можемо поставити питання від слова зоря до слова займалася і навпаки. У реченні це сполучення становить граматичну основу:

зоря (що робила?) займалася займалася (що?) зоря

- У сполученнях вранішня зоря і займалася над горами поставити запитання можна лише від слів зоря і займалася:

зоря (яка?) вранішня займалася (де?) над горами

- Отже, у поданих сполученнях є слова, від яких ставимо запитання, і є слова, до яких ставимо запитання.

- Слова, від яких ставимо питання, називаються головними. Слова, до яких ставимо питання, називаються залежними.

- Запам’ятаймо визначення: сполучення слів, які складаються з головного і залежного слів, називаютьс словосполученнями.

2. Робота з підручником.

- Ознайомтесь із теоретичним матеріалом підручника і дайте відповіді на наступі запитання. Будуючи відповіді, пам’ятайте про вимоги щодо мовлення.

а) для чого використовуються словосполучення?

б) з яких двох частин складається словосполучення?

в) як зв’язується залежне слово з головним?

г) як встановлюється змістовий зв’язок?

ґ) як здійснюється граматичний зв’язок?

д) які словосполучення називаються поширеними і непоширеними?

V. Формування вмінь і навиків.

1. Робота з фреймом-дослідженням щодо розрізнення слів, словосполучень і речень.

2. Вибіркове письмо.

- Випишіть із тексту словосполучення. Прокоментуйте свій вибір ( «Займи позицію»).

Встало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися. (Л. Кондрацька.)

(Встало вранці, ясне сонце, зазирнуло у віконце, потяглися до нього, взялися за промінчик.)

- Визначте у них головне і залежне слова, поставте питання і вкажіть, якими частинами мови виражені головне і залежне слова.

коли? яке? за що ?

встало вранці ясне сонце взялися за промінчики

дієсл. присл. прикм. імен. дієсл. прийм. імен.

- Доведіть, що сполучення слів сонце встало, ми потяглися і ми взялися не є словосполученнями ( метод «Прес»).

- Пам’ятайте, що не є словосполученнями також однорідні члени речення, прийменник з іменником, займенником, форма майбутнього часу дієслів.

VІІ. Закріплення знань, умінь і навиків.

Вибірково-розподільний диктант.

- Розподіліть у дві колонки словосполучення і сполучення слів. (Подаються у хаотичном порядку.)

Сполучення слів Словосполучення

вийти на вийти на вулицю

радість і захоплення радісний настрій

буду любити буду любити землю

мріяти і сподіватись сподіватись на допомогу

діти захопилися захопилися заходом сонця

VІІІ. Підсумок уроку. «Мікрофон»

- Над якою темою працювали на уроці?

- Чим словосполучення схоже на слово?

- Чим словосполучення відрізняється від речення? Яка будова словосполучення?

- Наведіть приклади сполучень слів і словосполучень.

- Наведіть приклади поширених і непоширених словосполучень.

- Які стійкі словосполучення ви запам’ятали?

ІХ. Домашнє завдання

Завдання з підручника.

Тема Контрольне читання мовчки. Словосполучення лексичні та фразеологічні (практично). Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Мета Провести контрольне читання мовчки, перевірити розуміння учнями самостійно прочитаного тексту. Ознайомити з лексичними і фразеологічними словосполученнями. Учити учнів граматично правильно будувати словосполучення. З’ясувати сутність граматичної помилки та умовне її. позначення. Розвивати вміння пам’ять, спостережливість, вміння правильно вживати залежні слова у словосполученнях, навичку розпізнавати граматичну помилку. Виховувати культуру мовлення.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: тексти і тести для читання мовчки, підручник.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ. Котрольне читання мовчки (завдання з роздаткового матеріалу)

ІV. Актуалізація опорних знань.

1.Вступна бесіда («Мозковий штурм).

-Які сполучення слів можна вважати словосполученням? (У яких є головне і залежне слово.)

-Назвіть приклади сполучень слів, які не е словосполученнями.

2.Гра "Четвертий зайвий".

-Випишіть із ряду сполучень слів таке сполучення, яке не утворює словосполучення.

1. Щиро вдячний, вітання і прощання, приємний співрозмовник, відповідали за свої слова.

2. Під враженнями, цікава бесіда, йти мовчки, залишити поза увагою.

3. Знати правила етикету, дуже прикро, вибачитись за поведінку, він подякував.

-Зробити синтаксичний розбір словосполучень.

Щиро вдячний відповідати за свої слова.

V. Сприйняття нового матеріалу. Формування вмінь і навичок.

1. Пояснення вчителя.

- Словосполучення бувають:

лексичні (стійкі, тобто існують у мові в готовому вигляді, завжди називають одне поняття)

синтаксичні (вільні, тобто утворюються у процесі мовлення при збереженні лексичного значення слів, які його утворюють).

Фразеологізми - стійкі сполучення слів, що побудовані як словосполучення чи речення і характеризуються злитістю компонентів, цілісністю значення та автоматичною відтворюваністю у мовленні.

- Запишіть у зошити приклади таких сполучень слів:

Лексичні: білий гриб, чорна заздрість, за тридев’ять земель, Чорне море, бабине літо.

Фразеологізми: зачепити за живе (вразити), бити байдики (ледарювати), точити ляси (багато говорити), як в рот води набрати (мовчати).

VІ. Формування вмінь і навиків.



  1. Творча робота № 1.

- Введіть окремі лексичні і фразеологічні словосполучення в речення.

  1. Пояснення вчителя.

- Під час побудови словосполучень часто вибирають неправильну форму залежного слова.

2. Творча робота № 2.

- Утворіть від поданих слів словосполучення, запишіть, позначте головне і залежне слово.

А) З (повага) до (Ви), уникнути (неприємність), вдячний за (Ваша турбота), (минулий) разу, дякую (Ви), на (Ваша) думку, навчатися (рідна мова), виявити (помилка), проявити (милосердя).

Б) Опановувати (кого? що?) техніку

Оволодівати (ким? чим?) знаннями

Вибачте (кому?) мені

Глузувати ( з кого?) з нього

Збиткуватися (над ким?) над ним

V. Підсумок уроку.

«Незакінчене речення»

Я дізнався, що…

Тепер можу відрізнити…

Буду уважним, коли будуватиму…

ІV. Домашнє завдання.

Завдання з підручника

Розвиток зв’язного мовлення.Докладний усний переказ тексту наукового стилю.

Мета. Вчити учнів докладно усно переказувати тексти наукового стилю, складати простий план, добирати мовні засоби. Розвивати зв’язне мовлення, логічне мислення. Виховувати посидючість, наполегливість.


Обладнання: підручник (роздатковий матеріал).
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань. («Мозковий штурм»)

- Які стилі мовлення є в українській мові?

- Назвіть основні сфери використання та види висловлювань кожного з них.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Головним завданням на сьогоднішньому уроці буде навчитися переказувати текст, написаний у науковому стилі. Переказ детальний, тобто максимально наближений до тексту. Для цього потрібно уважно прослухати текст, скласти простий план, переказати за ним текст.

- Текст переказу складений на основі текстів вправ з теми «Словосполучення».

ІV. Робота над темою уроку.

Робота над усним детальним переказом.

а) читання тексту:

Словосполучення - це сполучення двох і більше слів, яке використовується для називання предметів, їхніх ознак, дій.

Словосполучення складається з двох частин: головної та залежної. Головне слово – це те, від якого ставиться запитання, а залежне – те, до якого ставиться запитання. Залежне слово пов’язується з головним за змістом і граматично. Змістовий зв’язок встановлюється з допомогою питання, яке ставиться від головного слова до залежного. Граматичний - з допомогою закінчення, закінчення і прийменника.

Словосполучення бувають непоширені і поширені. До непоширених належать словосполучення, що складаються з двох слів - самостійних частин мови. У поширених словосполученнях може бути три і більше самостійних частин мови.

До словосполучень не можуть належати слова, які виступають у реченні підметом та присудком, поєднання іменника або займенника з прийменником, назалежні одне від одного слова, зв’язані сполучниками - однорідні члени речення.

б) лінгвістичний аналіз тексту:

- У якому стилі написаний текст? Думку обґрунтуйте. (Науковому; характерні точність, логічна послідовність, терміни.)

- Де він може бути використаний? До якого виду висловлювань належить? (У науці, освіті; стаття підручника.)

- Назвіть терміни, які використано в тексті. (Словосполучення, головне і залежне слова, змістовий і граматичний зв’язок та ін.)

- Про що говориться в тексті? Яка його основна думка?

- Які мікротеми можна виділити в тексті? Дайте їм заголовки.

в) складання плану:

Орієнтовний план


  1. Що таке словосполучення?

  2. Будова словосполучення.

  3. Засоби зв’язку між головним та залежним словом.

  4. Непоширені і поширені словосполучення.

  5. Які сполучення слів не можуть бути словосполученнями?

г) повторне читання тексту:

ґ) усне колективне переказування тексту за планом:

д) усне індивідуальне переказування тексту за планом.

V. Підсумок уроку.

- Над якою темою працювали?

- Що означає детально переказати текст?

- Які були труднощі під час переказування тексту?

VІ. Домашнє завдання.

Усно переказувати текст (текст роздрукований ).

Розвиток зв’язного мовлення. Усна відповідь на уроках української мови та інших предметів на основі докладного та вибіркового переказу текстів наукового стилю (за даним планом або таблицею). Усний відгук на відповідь товариша.

Мета. Учити учнів будувати усне висловлювання на уроках української мови та інших предметів на основі докладного та вибіркового переказу текстів наукового стилю (за даним планом або таблицею). Розвивати навички аналізувати, висловлювати в логічній послідовності думки, систематизувати їх. Виховувати відповідальність.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал.
Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

- Які стилі мовлення є в українській мові?

- Назвіть, де вони використовуються і види висловлювання.

- З якими із стилів ви найчастіше маєте справу на уроках?

- Які характерні ознаки має науковий стиль?

- Над переказом тексту якого стилю мовлення працювали на минулому уроці?

- Що означає детально переказати текст?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

- Із переказуванням текстів наукового стилю ви зустрічаєтесь під час підготовки до кожного шкільного предмета. Будь-яку статтю підручника можна детально переказати, тобто максимально близько до тексту, а можна вибірково, тобто вибрати з тексту тільки ту інформацію, яка вам потрібна для відповіді на поставлене запитання. Такий переказ називається вибірковим. Отже, переказувати можна детально і вибірково.

- Те, що ви говорите на уроці - це ваша усна відповідь, за яку одержите відповідну оцінку. До усної відповіді учня на уроці є певні вимоги, яких треба дотримуватися.

Вимоги до відповіді учня


  1. Змістовна (відповідає темі, висвітлює основну думку).

  2. Побудована в логічній послідовності.

  3. Точна (стисло, конкретно висвітлює поставлене питання).

  4. Правильно мовленнєво оформлена.

  5. Повна (наявність фактичного матеріалу, прикладів).

Робота з роздавальним матеріалом.

- Але на сьогоднішньому уроці, крім того, що маєте навчитися правильно будувати відповідь на основі докладного і вибіркового переказів текстів наукового стилю, вам треба ще навчитися давати відгук на відповідь товариша.

- Прочитайте текст «Відгук на відповідь товариша».

Відгук на відповідь товариша

Усний відгук на відповідь товариша - це поширений вид учнівського висловлювання, який складається в науковому стилі.

Складаючи відгук, пам’ятайте, що ваше завдання - допомогти товаришеві, сприяти розвитку його вмінь будувати усні (писемні) висловлювання.

Будьте ввічливими, доброзичливими з однокласниками, на чиї відповіді складаєте відгук; говоріть так, щоб не образити товариша, щоб ваші зауваження сприймалися з задоволенням.

Усний відгук на відповідь товариша будуйте за наступним планом:

а) як розкрито тему? (повно, в основному, частково, не розкрито);

б) як викладається матеріал? (зв’язно, правильно, точно);

в) які порушення допущені в послідовності викладу матеріалу? (послідовно, непослідовно);

г) чи потребує відповідь доповнення, уточнення?

ґ) чи вдалий зачин висловлювання?

д) які слова та вирази, ужиті у відповіді, не характерні для наукового стилю?

е) чи наводилися приклади, необхідні для підтвердження сказаного?

є) загальна оцінка відповіді товариша.

V. Формування вмінь і навиків.

Практичні завдання.

а) детально переказати текст «Словосполучення», дотримуючись усіх вимог до усної відповіді.

- Дати аналіз відповіді за планом.

б) вибірково переказати текст, використавши фрейм-розповідь «Словосполучення», (На вибір учителя чи учнів дається відповідь на одне з запитань плану до тексту «Словосполучення «)

в) зробити аналіз вибіркового переказу.

VІ. Підсумок уроку. «Мікрофон»

- Для чого треба вміти детально і вибірково переказувати тексти наукового стилю?

- Назвіть вимоги до відповіді учня на уроці.

- Як допомагає відгук на відповідь товариша розвитку вмінь учня будувати висловлювання?

- Які труднощі у вас виникли під час усного переказування текстів наукового стилю, складання відгуку на відповідь товариша?

VІ. Домашнє завдання.

Підготувати усний переказ текту (статті з будь-якого підручника), план відповіді записати у зошити. Підготуватися до самостійної роботи.

Тема Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення).

Мета. Нагадати основні ознаки речення, склад граматичної основи, ознайомити з реченнями, де наявний лише один головний член речення. Розвивати пам’ять, увагу. Виховувати повагу до державних символів.
Обладнання: підручник; таблиця «Граматична основа речення».
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційна частина уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Виконати завдання домашньої вправи.

(Решту класу пише словниковий диктант.)

Словниковий диктант (на вибір 12 слів)

Президент України, Голова Верховної Ради України, Акт проголошення незалежності України, Конституція України, синьо-жовтий прапор, Державний прапор України, прем’єр-міністр, Державний герб України, Збройні сили України, Верховна Рада України, Парламент, Державна премія України, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Актуалізація опорних знань.

- Установіть відповідність, використавши за потреби інформацію з фрейма-дослідження

А) слово 1. Виражає закінчену думку.

Б) словосполучення 2. Називає предмети, дії, ознаки…

В) речення 3. Дає розширені назви предметів, ознак, явищ, дій.

V. Сприймання нового матеріалу.

1. Самостійна робота (докладний або вибірковий усний переказ тексту – роздатковий матеріал або правила з підручника).

- Прочитайте текст. Складіть план тексту. ІІерекажіть докладно.

Орієнтовний план


  1. Речення - засіб вираження думки.

  2. Грамматична основа речення - підмет і присудок.

  3. Роль підмета і присудка в реченні.

  4. Реченню властива інтонація кінця речення.

  5. Виділення речень на письмі і в усному мовленні.

  6. Схематичне зображення речення, що складається з однієї граматичної основи.

(Учитель може запропонувати готовий план учням, а вони повинні у тексті знайти відповіді до кожного пункту плану.)

VІ. Осмислення нових знань.

Вправа на спостереження.

- Визначіть, у якій колонці знаходяться речення. Запишіть речення.

Рідна. Рідна сторона.

Любити народ. Я люблю свій народ.

Мріяти про майбутнє. Українці мріють про майбутнє.

VІІ. Закріплення, систематизація та узагальнення.

1. Коментоване письмо.

- Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть поділ тексту на речення. Виділіть граматичну основу в кожному реченні.

Гімн, прапор і герб - державні символи України. Національним прапором на Україні вважається синьо-жовте знамено, а національним гербом - тризуб. Вперше пісня-гімн «Ще не вмерла Україна» офіційно звучала на засіданні Верховної Ради України 5 грудня 1991 року. ( На дошці текст пишеться без розділових знаків у кінці речень.)

2. Пояснювальний диктант. «Пиши-міркуй-обґрунтуй».

- Пояснити, зі скількох речень складається даний текст. Визначити граматичні основи в кожному реченні. Накреслити схеми речень. Назвати речення, граматичні основи яких складаються з одного головного члена речення.

Українське прапорництво… Великого розквіту набуло воно в героїчну козацько-гетьманську добу. Свої прапори мали полки, сотні, курені.

Відзнаку у формі тризуба вибрали і використовували Українські січові стрільці. Український гімн! Він, створений талановитими українцями Павлом Чубинським та Михайлом Вербицьким, в історичний час відродження державності України став національним Гімном. Його використовують і до сьогодні.

3. Творче моделювання.

- Використовуючи подані слова, побудуйте речення, які б відповідали характеристиці.

Символи, знати, шанувати, і ( спонукальне, граматична основа складається тільки з однорідних присудків )

Символіка, знати, народ, повинен, держава ( розповідне, граматична основа складається з підмета і присудка)

- Доведіть, що з 1-го речення можна виписати непоширене і поширене словосполучення.

VІІІ. Підсумок уроку.

- Засобом чого речення?

- Чим речення відрізняється від словосполучення?

- Що відіграє найважливішу роль для вираження думки?

- З чого може складатися граматична основа речення?

- Яка інтонація властива кожному реченню?

- Як інтонація кінця речення відображається на письмі?

ІХ. Домашнє завдання.

Завдання з підручника.
Урок 28. Види речень за метою висловлювання: розповідні, пиnальні, спонукальні (повторення). Окличні речення (повторення). Розділові знаки в кінці речення (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).

Мета. Повторити види речень за метою висловлювання і емоційним забарвленням, пригадати постановку розділових знаків у кінці речень різних видів; учити знаходити пунктуаційні помилки. Розвивати пунктуаційні навички і вміння. Виховувати інтерес до народноі творчості.


Обладнання: підручник, таблиця «Види речень».
Тип уроку: урок повторення та поглиблення знань.
Хід уроку

І. Організаційна чатина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Обміняйтеся зошитами і перевірте завдання свого товариша.

Індивідуальні завдання на картках.

Картка № 1

З поданих слів скласти речення, підкреслити граматичну основу. Виписати всі можливі словосполучення.

При, дорога, трави, росте, високий, густий.


Картка № 2

З поданих речень виписати граматичні основи. Дояснити, чому підмет і присудок не можуть бути словосполученням.

Ліс ще дрімає. Небо міниться, грає усякими барвами. Зашепотіли збуджені листочки, заметушилась у траві комашня. На галявину вискакує з гущини сарна і зупиняється.
Картка № 3

За допомогою розділових знаків позначте межі речень. Чим словосполучення відрізняється від речення?

Мурашки сліпі однак вони прекрасно спілкуються у них своя мова –«мова» запахів на тільці мурашки розміщені особливі органи вони виділяють особливі запашні речовини комаха мітить дорогу слідами запаху на нього реагують інші мурахи

Ш. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Було це дуже давно. У сусідських королівствах країни Граматика одночасно народилось двоє дітей. В одному - хлопчик Синтаксис, а в іншому - дівчинка Пунктуація. І не було б біди, якби зла чаклунка не наклала на ці королівства закляття: жителі обох держав не порозуміються доти, доки новонароджені діти не підростуть і не зустрінуться. А усіляким злим силам відьма наказала робити все для того, аби перешкодити зустрічі.

Йшли роки, діти підростали, королівства ворогували, ніяк не знаходили взаєморозуміння. Пунктуація росла в оточенні численних друзів - крапок, знаків окликів, знаків запитань, але спілкуватися з ніким не могла, бо, як івсі жителі свого королівства, була німою від народження. Синтаксис же, вміючи говорити, був дуже мовчазним і невеселим, бо не міг висловити свої почуття, поділитися думками, адже не знав про існування розділових знаків, його мовлення було безбарвним, беззмістовним, нецікавим.

Одного разу Синтаксис вирушив на полювання. Злі сили, які стерегли, щоб молоді люди не зустрілися, за багато років виснажливої роботи притомилися. І коли юнак спинився, щоб перепочити, вони також вирішили зробити перерву. Подорожні заснули. Синтаксису снився дивний сон. Велику лісову галявину вкривав килим із найрізноманітніших квітів. Але увагу хлопця привернула одна - найкраща. Та коли він пильніше придивився, то зрозумів, що то красуня у вінку. Навколо неї метушилися якісь химерні карлючки, крапочки. Очевидно це були II друзі, бо незнайомка щиро посміхалася до них, але ніяких звуків він не чув.

Раптом юнак усвідомив, що погляд дівчини зупинився саме на ньому. Якась невідома сила манила його до красуні. Дивлячись у бездонні очі незнайомки, Синтаксис раптом відчув приплив дивовижної енергіі. Юнак, сам собі дивуючись, запитав: «Як тебе звуть, о чарівнице? Хто ти?» І почув у відповідь: «Я - Пунктуація, дочка своїх батьків». «Я зрозумів, що усе життя шукав тебе, чекав на тебе!»- викрикнув хлопець. «І мені також дуже приємно, що ми з тобою зустрілися», - промовила Пунктуація. Але хлопцеві кортіло дізнатися, хто ці дивні знаки, що оточували нову знайому. Може, ви допоможете Синтаксису і поясните?

- То хто, на вашу думку, ці дивні знаки, що оточували пунктуацію?

- Як змінилося життя Синтаксису, коли він нарешті подружився із друзями Пунктуації?

- У залежності від того, який знак використовував Синтаксис, які види речень з’явилися в його мовленні?

V. Повторення основних понять, закономірностей, правил теми.

1. Робота з таблицею.

- Розгляньте уважно запис таблиці і скажіть, які є види речень за метою висловлювання? (Розповідні, питальні, спонукальні.)

- Які розділові знаки використовуються в кінці цих речень?

- Як поділяються речення за емоційним забарвленням? (Окличні і неокличні.)

2. Робота з підручником.

- Прочитайтє правило, вміщене в підручнику.

- То які е речення за метою висловлювання?

- Дайте характеристику кожному з них.

- Яка інтонація характерна для розповідних речень?

- У чому полягають особливості питального речення?

- З якою інтонацією вимовляються спонукальні речення?

- Неправильно поставлений розділовий знак – це пунктуаційна помилка. Вона познчається значком V.

VІ. Виконання практичних завдань на повторення й закріплення основних умінь і навичок.

1. Коментоване письмо. «Пиши-міркуй-коментуй».

- Запишіть, ставлячи в кінці речення відповідний розділовий знак. (Речення записані на дошці без розділових знаків.)

Тихесенький вечір на землю спадає,

І сонце сідає в темнесенький гай /.../ (.)

Ой сонечко ясне, невже ти втомилось /.../ (?)

Чи ти розгнівилось /…/ (?) Іще не лягай /.../ (!) (В. Оамійленко.)

В океані рідного народу відкривай духовні острови /.../ (.) (В.Симоненко.)

Народ мій є /.../ (!) Народ мій завжди буде /.../ (!)/В. Симоненко./

- Визначте види речень за метою висловлювання і емоційним забарвленням.

2. Пояснювальний диктант.

- Записати речення, пояснити розділові знаки в кінці речень.

І.Із лишенька чужого, із горенька тяжкого не смійся, небораче. (О. Пчілка.) 2. Ти знаєш, як пахне материнка? 3.Твори новий світ! Твори добро і красу! (Юрій Клен.) 4.Хто розуму не має, того щастя обминає.(Нар. тв.)

- Визначте види речень за метою висловлювання і за емоційним забарвленням.

- Запишіть фонетичну транскрипцію слів смійся, щастя, обминає. У якому слові кількість звуків і букв однакова?

VІІ. Підсумок уроку.

- Які знаєте речення за метою висловлювання?

- Яка інтонація характерна для розповідних речень? Які розділові знаки ставляться в кінці розповідного речення?

- З якою інтонацією вимовляються питальні речення? Який розділовий знак ставиться?

- Яка інтонація характерна для спонукального речення? Назвіть розділові знаки в кінці спонукального речення.

VІІІ. Домашнє завдання.

Завдання з підручника. Скласти фрфейм-розповідь про види речень за метою висловлювання
Урок . Головні члени речення: підмет і присудок. Підмет. Способи вираження підмета.

Мета. Розширити знання учнів про головні члени речення, зокрема підмет; з’ясувати основні способи вираження цього головного члена речення. Розвивати мислення, пам’ять, увагу. Виховувати інтерес до шкільного життя.


Обладнання: підручник, таблиця «Головні члени речення».
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Самостійна робота

- Записати текст, поставивши відповідні розділові знаки в кінці речень.

- Виписати 3 словосполучення і розібрати :

Іменник + прикметник, прислівник + дієслово, дієслово + іменник з прийменником.

А що то там так яскраво блищить на парті? То ж циркуль! А чий він родич? I скільки йому років? Старенький він, хоч на вигляд новенький, недавно куплений. Йому аж дві тисячі років. А родич у нього - цирк. Адже циркова арена кругла. Отже, наш циркуль є правнуком цирку!

(Текст записується.на дошці з варіантами розділових знаків у кінці речень - . ? !)

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Актуалізація опорних знань.

- На які дві групи діляться усі члени речення? Щоб відповісти на це запитання, проаналізуйте наступні речення, визначивши в них граматичні основи.

Перші школи виникли ще до нашої ери в країнах Стародавнього світу. На території Європи вони були створені у Греції в VII- VІ столітті до нашої ери. На той час слово «школа» означало «дозвілля». У Київській Русі перші школи з’явилися тисячу років тому.

- Назвіть граматичну основу в кожному реченні. З чого складається граматична основа речення? (З підмета і присудка.)

- Чим виражені підмети і присудки у реченнях? (Іменниками і займенниками-підмети, дієсловами - присудки.)

- Як називаються усі інші члени речення? (Другорядні. ) Чому?

V. Пояснення нового матеріалу.

1. Робота з підручником.

- Дайте визначення головних і другорядних членів речення, використовуючи інформацію з правила.

V. Осмислення нових знань. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

1. Коментоване письмо.

- Визначте у поданих реченнях підмети і присудки, укажіть, чим вони виражені.

Слово «класс» означає «група», «розряд». Колись давно воно продовжило своє життя в інших мовах і розширило своє значення. Клас - це група учнів одного року навчання. Клас - приміщення у школі для занять, існують ще й інші значення цього слова!

2. Творче конструювання.

- Поширте подані речення, які складаються лише з граматичної основи, другорядними членами речення. Що змінилося у змісті речень? (З’явилася додаткова інформація.)

Почався урок. Зайшов і привітався вчитель. Учні відповіли. Тема була цікавою. Час пролетів. Діти не байдикували. Вони одержали знання. Знання - запорука успіху.

- Підкресліть граматичні основи. Укажіть, на які питання відповідає присудок? Назвіть присудки, виражені одним дієсловом. Такі присудки називаються простими.

3. Пояснювальний диктант.

- Запишіть речення. Назвіть граматичні основи і другорядні члени речення. Чим виражені підмети і присудки ?

- Чим ще, крім іменника і займенника, може бути виражений підмет? (Числівником, неозначеною формою дієслова, сполученнями слів.)

І. Розум - скарб людини. 2.Дванадцять ділиться на три і чотири. З. Жити - Батьківщині служити. 4.Ольга Іванівна запропонувала пограти в лінгвістичну гру. 5. Я і Оленка сидимо за однією партою. 6. Клас світлий і просторий.

4. Творча робота.

- Складіть невелику розповідь про свій клас, вказавши, скільки років ви разом вчитеся, скільки у вашому класі хлопчиків і дівчаток, як ви ставитесь один до одного, чим займаєтесь на перервах, у вільний час.

- Назвіть у кількох реченнях підмети і присудки, вкажіть, чим вони виражені.

VІ. Підсумок уроку.

- Над якою темою працювали?

- Що становить граматичну основу речення?

- Чим можуть бути виражені підмети і присудки?

VІІ. Домашнє завдання.


Урок 30. Головні члени речення: підмет і присудок. Види присудка: простий дієслівний, складений дієслівний і складений іменний.


Мета Розширити знання учнів про головні члени речення – підмет і присудок, ознайомити з видами присудка – простим, складеним іменним і складеним дієслівним. Розвивати логічне мислення, навички визначати види присудка, ставити тире між підметом і присудком. Виховувати працелюбність.
Обладнання: підручник, таблиця «Головні члени речення», роздатковий матеріал.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

- Домашня вправа.

- Завдання на картках

Картка № 1

Вибрати речення, у яких є одна граматична основа:

Миргородські казарми на Печерську міцно скував сон.

Тільки вартові ходять навколо, а в казармах сплять потомлені повстанці.

Розкинув руки і Гороваха, на всю казарму чути його богатирське хропіння, одсипає він одразу за багато ночей.

І бачить Гороваха у сні безмежне поле.

Іде він у цьому полі широким шляхом.

А по боках від шляху в два ряди стоять груші.

У 6-му реченні надписати усі частини мови.

Зробити синтаксичний розбір словосполучення ходять навколо.
Картка № 2

Поширити подані речення другорядними членами так, щоб вони утворили текст.

Минали дні. Осінь крокувала. Земля вкрилася. Дерева засумували.

Які сполучення слів не є словосполученнями:

Сушити голову.

Рушати вперед.

Сяйвом місяця.

Будемо рушати.

Поблизу пенька.

Невидимий зв’язок.

Замок височів.

Думати і виконувати.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності..

ІV. Актуалізація опорних знань.

- Які члени речення називаються головними?

- Чим може бути виражений підмет?

- У поданих реченнях підкресліть граматичну основу, вкажіть, чим виражений підмет.

Посварилися ми з братом.

Брат мовчав. Я мовчав.

А дідусь обох повчав. (За Г.Бойко.)

- Чим виражений присудок?

V. Вивчення нового матеріалу.

Робота з підручником.

- Опрацювати матеріал підручника «Види присудка».

- Записати у зошити схему.

VІ. Осмислення нових знань. Формування та вдосконалення вмінь і навичок..

1. Пояснювальний диктант.

- Запишіть речення, поясніть орфограми. Визначте граматичні основи. Вкажіть, чим виражені підмети і присудки. Визначте види присудків.

Усе на світі змінюється.

(Підмет – займенник, присудок – дієслово, вид присудка – простий дієслівний.)

Нетлінною залишається праця.

(Підмет – іменник, присудок – дієслово + прикметник, вид присудка – сладений іменний.)

Кожен із нас повинен багато працювати для досягнення мети.

(Підмет – займ.+прийм.+займ., складений, присудок – допоміжне слово повинен + неозначена форма дієслова, вид присудка – складений дієслівний.)

2. Творче конструювання.

- Спишіть речення, замінюючи прості присудки на складені за зразком. Як змінилося значення присудків?

Олесь добре вчиться.

(Олесь хоче(прагне, намагається) добре вчитися.)

Він не лінується, виконує всі домашні завдання.

(Він не лінивий, намагається виконувати всі домашні завдання.)

Такі старанні діти завжди досягають поставленої мети.

(Такі старанні діти завжди зможуть досягнути поставленої мети.)

3.Вправа на спостереження.

- Спишіть подані речення з дошки.

(У першому реченні граматична основа – праця є запорукою. Присудок – складений іменний, бо виражений дієсл. зв’язкою + іменник. Іменник вжито в О.в. У наступних двох реченнях дієслівна зв’язка є пропущена, на її місці стоїть тире, а іменник вжито у Н. в.)

Щоденна праця є запорукою успіху в житті.

Ледачість – погана риса характеру.

Сумління – найкращий подарунок долі.

4. Творче моделювання.

- Перебудуйте подані речення так, щоб між підметом і присудком стояло тире.

Мій батько є працьовитою людиною. (Мій батько – прцьовита людина.)

Мати є хорошим прикладом для мене. (Мати – хороший приклад для мене.)

VІІ. Підсумок уроку. «Мікрофон».

- На які дві групи поділяються усі члени речення?

- Назвіть головні члени речення?

- Що нового дізналися про присудок? (Розкажіть за таблицею.)

- Побудуймо разом фрейм-схему «Види присудка»

- Чим відрізняється простий дієслівний присудок від складеного?

- Наведіть приклад складеного дієслівного і складеного іменного присудків.

- Коли між підметом і присудком ставиться тире?

VІІІ. Домашнє завдання.

Завдання з підручника.

Урок Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.
Мета Поглибити знання учнів про другорядні члени речення, їхню роль у реченні; вчити визначати другорядні члени речення, підкреслювати умовними позначеннями. Розвивати увагу, пам’ять. Виховувати почуття патріотизму.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиця «Другорядні члени речення».

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Перевірка домашньої вправи.

2.Виконати завдання з карток.

Картка № 1

Записати речення, визначити вид присудків.

Іриси ростуть на березі водойм.(Простий дієслівний.)

У травні вони починають цвісти.(Складений дієслівний.)

«Півники» – українська назва рослин.(Складений іменний.)

Пояснити розділовий знак в останньому реченні.

Картка № 2

Ввести подані присудки в речення:

хочу отримати, отримаю, почуватися задоволеним.

3. Фронтальне опитування учнів.

- Дати визначення підмета. Чим може бути виражений підмет?

- Розповісти про присудок як головний член речення.

- За таблицею розповісти про види присудка.

- Коли між підметом і присудком ставиться тире?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності..

ІV. Актуалізація опорних знань.

- Порівняйте речення обох колонок. Чим вони відрізняються?

Я люблю. Я люблю рідну землю.

(грамат. основа) (грам. основа + другорядні члени речення)

- У якому з речень думка виражається повніше, точніше?

- Виберіть з наступних рядків вірша слова, які вказують на роль другорядних членів речення у реченні, і назви другорядних членів:

Думку можуть (помічав це, безумовно, ти)

Пояснити, уточнити і доповнити.

Поділяються, напевне, неспроста вони

На означення, додатки і обставини. (Д. Білоус.)

V. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1. Робота з підручником або матеріалом таблиці.

- Розгляньте уважно таблицю, подану у підручнику (матеріал таблиці).

- Що означає кожен із другорядних членів речення?

- На які питання відповідає?

- Як підкреслюється?

- Чи можна обійтись у реченні без другорядних членів речення?

VІ. Осмислення нових знань. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

1. Коментоване письмо.

- Запишіть речення, визначте граматичні основи.

- Визначте, якими другорядними членами речення поширені подані речення. Підкресліть другорядні члени речення..

Дніпро – найбільша річка в Україні.

На його берегах розкинулось давнє чудове місто Київ.

Звідси взяла початок наша держава.

Київ – найстаріше і найкраще українське місто.

- Поясніть розділові знаки в реченнях.

- Чому між підметом і присудком в окремих реченнях ставиться тире?

- Зробіть синтаксичний розбір словосполучень: найбільша річка, розкинулось на берегах, звідси взяла початок.

2. Творче моделювання.

- Використовуючи поданий зразок, складіть речення так, щоб між підметом і присудком було тире.

Мій дім – моя фортеця.

Мати-берегиня. Батько-годувальник. Сім’я-багатство.

3. Творче конструювання..

- Поширивши подані речення другорядними членами, складіть і запишіть звернення до своїх однолітків.

Ти народився на землі. Вона славиться. Будь її сином. Залежить майбутнє.

VІІ. Підсумок уроку.

- Як називаються другорядні члени речення?

- Дайте визначення додатка, означення, обставини.

- Які умовні позначення використовують для позначення другорядних членів речення?

- Яку роль у реченні виконують другорядні члени?

VІІІ. Домашнє завдання.

Завдання з підручника. Оформіть інформацію про другорядні члени речення у вигляді фрейм-схеми ( на вибір)

Урок Вираження додатка, означення, обставин різними частинами мови

Мета Формувати в учнів практичні навики і вміння визначати в реченні другорядні члени речення, вчити робити синтаксичний розбір простого речення. Розвивати увагу, пам’ять, спостережливість. Виховувати інтерес до вивчення мови.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, таблиці “Головні члени речення”, “Другорядні члени речення”, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Самостійна робота

Записати текст. Підкреслити в кожному реченні граматичну основу, вказати вид присудка..

Слова в мові виникають по-різному. Кожен із нас може пояснити появу деяких назв. Походження окремих слів для нас є зрозумілим.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.

- На які дві групи поділяються всі члени речення?

- Дайте визначення головних і другорядних членів речення.


V. Сприймання та засвоєння нового матеріалу.

1. Вправа на спостереження.

- Запишіть речення. Підкресліть у них головні та другорядні члени речення. Надпишіть над кожним словом, до якої чатини мови належить.

На чорній землі білий хліб родиться.

Денис прийшов повідомити новину.

Він не має бажання вчитися.

Будинок зліва привертав особливу увагу.

Друзі подарували мені картину з виставки.

- Після дослідження зробіть висновок про те, чим можуть бути виражені другорядні члени речення.

2. Робота з підручником або таблицею.

VІ. Осмислення нових знань. Формування вмінь і навичок.

1. Коментоване письмо. «Пиши-міркуй-аргументуй».

- Запишіть подані речення. Підкресліть у них усі члени речення. Визначте, якими частинами мови виражені додатки, означення, обставини.

Поясок ясний зіткала, небеса оперезала. (Веселка.)

Пролунав шкільний дзвінок, всіх покликав на …(урок).

З дерева робилися, учневі згодилися. (Олівці.)

У нього завжди є бажання вчитися. (Відмінник.)

Будинок на колесах знаєш ти, чимало людей буває там завжди. (Автобус.)

- Звірте свої висновки з матеріалом правила.

2. Вправа на увагу.

- Запишіть речення. Якими членами речення виступають виділені слова?

Петрик купив зошит у клітинку.

Бабуся зробила котлети по-київськи.

Господарі запросили гостей сісти.

Перед нею поставили завдання не здаватися.


  1. Творче конструювання.

- Скласти речення так, щоб…

А) прислівник справа виступав означенням;

Б) іменник з прийменником поміж будинками виступав обставиною

VІІ. Підсумок уроку.

- Над якою темою працювали?

- Чим була цікава для вас ця тема?

- Що нового про другорядні члени речення дізналися?

VІІІ. Домашнє завдання.

Урок Тренувальні вправи (головні та другорядні члени речення)

Мета Узагальнити та систематизувати знання учнів про головні та другорядні члени речення, формувати вміння знаходити їх у реченні, визначати, якими частинами мови вони виражені. Розвивати логічне мислення, пам’ять, навички синтаксичного розбору простого речення. Виховувати почуття дружби.

Тип уроку: систематизації й узагальнення знань.

Обладнання: схеми, таблиці, роздатковий матеріал.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ.Відтворення та коригування опорних знань.

1. Розминка. Гра “Вірю – не вірю!”


  1. Речення виражає закінчену думку. (Вірю.)

  2. Усі члени речення поділяються на головні і залежні. (Не вірю.)

  3. Головні члени речення становлять граматичну основу речення. (Вірю.)

  4. Підмет буває тільки простим, тобто складається з одного слова. (Не вірю.)

  5. Присудок буває простим дієслівним, складеним іменним та складеним дієслівним. (Вірю).

  6. Другорядні члени речення поширюють речення. (Вірю.)

  7. До другорядних членів речення належать додатки, означення, обставини. (Вірю.)

  8. Додатки відповідають на питання який? чий? котрий? (Не вірю.)

  9. Означення відповідають на питання який? чий? котрий? (Вірю.)

  10. Обставини відповідають на питання непрямих відмінків. (Не вірю.)

  11. Додатки відповідають на питання непрямих відмінків. (Вірю.)

  12. Обставини відповідають на питання де? коли? куди? звідки? і т. п. (Вірю.)

2. Коментоване письмо.

- Запишіть подані речення. Доведіть, що це текст.

1.З Сергійком трапилося нещастя. 2. Він несподівано занедужав і довго не відвідував школу. 3. Під час хвороби хлопчик одержав листа від своїх товаришів. 4. Вони бажали йому швидкого одужання. 5. Будьте і ви такими ж уважними до своїх друзів.

- До якого стилю і типу мовлення належить текст?

- Визначте його тему та основну думку.

- Підкресліть у кожному реченні граматичні основи.

- Чим виражені підмети?

- Визначте вид присудка в трьох останніх реченнях.

- Підкресліть другорядні члени речення в 4-му реченні.

- Знайдіть серед поданих речень спонукальне.

ІV. Узагальнення та систематизація понять.

1. Пояснювальний диктант.

- Запишіть подані речення. Вкажіть вид речення за метою висловлювання і емоційним забарвленням. Підкресліть граматичні основи. Поясніть розділовий знак у 1-му реченні.

Дружба – велика сила! Справжній друг завжди допоможе у біді, підтримає у важку хвилину. А ти вмієш дружити по-справжньому?

- Випишіть із 2-го речення словосполучення і зробіть синтаксичний розбір 3-х словосполучень.

( Справжній друг, завжди допоможе, допоможе у біді, підтримає у важку хвилину, у важку хвилину.)

- Як називається словосполучення у важку хвилину? (синтаксично неподільним)

- Зробіть синтаксичний розбір останнього речення.

2. Творче конструювання.

- Складіть речення за схемами і характеристиками:

Означення+підмет+присудок+обставина (розповідне, окличне).

(Які гості завітали до школи! Моя мама повернулася з роботи!)

Обставина+присудок+означення+підмет ( питальне, неокличне).

( З дерев опало багряне листя?)

V. Підсумок уроку.

- Які труднощі виникали під час виконання завдань?



VІ. Домашнє завдання.

Завдання з підручника. Підготуватися до тестів.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал