Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка8/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   30

Текст 7

«А на Нетечинській горі колись, ще до революції, знайшли великий клад — скарб, багато дорогоцінного каміння і прикрас... Кажуть, той скарб був закопаний якимсь татарським ханом Гі-реем. Він зі своїми вояками пограбував Київ, його церкви, і віз Московському царю Івану Васильовичу (татари в той час дружили з Москвою) дарунок з пограбованого Києва. Верхній Салтів тоді називався Салтановський Колодязь, він стояв на перехресті сухопутних та річкової доріг, був перевальним пунктом, місцем перепочинку подорожніх. Ось цей Менглі-Гірей зупинявся на перепочинок в Салтанівськім Колодязі. Частину добра сховав в тайнику на Нетечинській горі, щоб на зворотній дорозі все це забрати. Царю було довезено лише золоту чашу та дискос... Ви почитайте про царювання Івана Васильовича,— там про все це написано. І про МенгліТірея, і про дискос з чашею, і про Київ та Салтів. На зворотньому шляху цього проходимця було вбито, а скарб лежав до 1905 року, коли його знайшли археологи».


Текст 8

«Та в Верхньому Салтові стільки всього находять, що якби все те попадало в музеї, то ми б були такі знамениті та багаті! Кажуть, козаки полюбляли ховати скарби, як зараз кажуть, на перехрестях доріг. Треба шукати, і знайдеш. Тільки потрібно знати, де проходили старинні дороги. Закопували вони, козаки, шапки з золотом, що відбирали у татарів. На тих місцях завжди виростає кущ папороті, яка цвіте раз на рік, в ніч на Івана Купала. Хто побачить ту квітку, той знайде татарську шапку. Але ту папороть охороняє якесь страховисько. Раніше хлопці ходили в Ніч на Івана Купала шукати скарби. Було, стільки нарозповідають всіляких страхів, що дівчата аж пищать». А на Писарянському містку одна із заклепок зроблена із чистого золота. Тільки ніхто не знає, яка... А на Коб'яковому полі стояла висока вежа, де жила якась принцеса. Багато до неї сваталося козаків. Та вона чекала свого Коб'яка, який був в турецькій неволі. Так і не дочекалась. Загинув він в неволі... А, може, іншу знайшов...»


III. ОСМИСЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Чому, на вашу думку, ми сьогодні говорили саме про легенди та перекази нашого краю?

- Про яку тварину розповідається в легенді про назву річки

Вовча? - У якому селі знаходиться таємний замок? - Де ховав награбоване половецький хан Кончак? - Що вивіз князь Святослав із села Верхній Салтів? - Скульптуру якої тварини виплавили із золота на повний зріст за наказом отамана Андренка? - Ким викопана криниця в урочищі Яндила? - Що означає слово «яндила»? - Яку назву мав Верхній Салтів?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

- Перекажіть кілька легенд.

- Чим відрізняється переказ від легенди?

- Чи знаєте ви, звідки походить назва села, селища, міста, з якого

родом ваші батьки, бабусі, дідусі? - Напишіть маленький твір на п'ять речень «Моє враження від

почутого на уроці».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Отже, і тепер в Україні, мабуть, не знайти такого міста чи села, де б у людській пам'яті не зберігалися чудові фантастичні або реалістичні художні історії про конкретних героїчних осіб, які там діяли, про таємні скарби, що приховували.

Із покоління в покоління передаються розповіді про певні місцини, ріки, озера, ліси, гори, долини та історичні згадки про визначні події, що тут відбувалися. Усі ці оповіді є правдивими, але містять елементи фантастики, тому їх можна назвати легендами та переказами.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією та творчістю І. Франка. Читати казку «Фарбований Лис».
Урок 17. І. Франко. «Фарбований Лис». Дитинство письменника. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»). Теорія літератури: літературна казка

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів із дитячими роками Івана Франка, його творами про дітей і для дітей, збіркою казок «Коли ще звірі говорили», поняттям «літературна казка». 

- Виховна: формувати інтерес до творчості Івана Франка. 

- Розвивальна: удосконалювати навички виразного читання й аналізу змісту твору. 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; фотоілюстрації; таблиця «Засоби виразного читання»; видання збірки казок «Коли ще звірі говорили», оповідання для дітей.

На дні моїх споминів, десь там у найглибшій глибині горить вогонь. Невеличке вогнище неблискучого, але міцного огню освічує перші контури, що виринають із темряви дитячої душі... Се огонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя. І що він не погас і досі.

Іван Франко


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

- Навіщо люди складають казки? Чого казки повинні навчати

дітей? ? Чи знайшлося б місце казковим героям у реальному світі?

Обґрунтуйте свою думку.

«Мікрофон»: я люблю казки, тому що...

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Пригадайте, хто є авторами народних казок. Чи відомі імена талановитих представників народу, котрі складали казки? Казки можуть створювати письменники. Такі казки називаються літературними, або авторськими. Спираючись на кращі зразки народної творчості, складають свої оригінальні казки письменники, черпають із цього безцінного джерела сюжети й мотиви.

Літературні казки обов'язково мають ознаки народної казки: усталену композицію (традиційні зачин, кінцівку, повтори), переважно щасливий кінець.

Яких ви знаєте зарубіжних авторів літературних казок? Найкращі літературні казки належать перу Ганса Християна Андерсена («Снігова королева», «Дюймовочка», «Дикі лебеді»), братів Грімм («Король Дроздобород», «Три брати»), Шарля Перро («Попелюшка», «Кіт у чоботях»), Астрід Ліндґрен («Карлсон, що живе на даху»), Олександра Пушкіна («Золотий півник», «Казка про царя Салтана») та багатьох інших. Вершиною світового казкового мистецтва літературознавці вважають казку викладача математики Оксфордського університету Льюїса Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес».

Долучилися до цього жанру й українські письменники, зокрема Марко Вовчок («Кармелюк», «Дев'ять братів і десята сестриця Галя»), Іван Франко («Фарбований Лис», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок, «Лис і Дрозд»), Михайло Коцюбинський («Хо»), Михайло Стельмах, Оксана Іваненко, Василь Королів-Старий та інші.

2. Розповідь про життя письменника (матеріал для вчителя)

Іванові Яковичу Франку судилася незвичайна доля: син сільського коваля завдяки таланту і титанічній праці сягнув вершин світового письменства. (Вчитель демонструє портрет письменника.)

Мальовниче підгірське село Нагуєвичі на Львівщині (показує сучасні фотографії). Тут 27 серпня 1856 року в сім'ї сільського коваля Якова Франка народився син Іван, якому судилося стати гордістю України. Першим світлим і ніжним джерельцем поезії стали для майбутнього письменника материні пісні, які назавжди запали в дитячу душу. Марія Кульчицька, мати Івана Франка, поетично обдарована натура, знала багато пісень, любила співати. Малий Ясьо (так вона звала старшого сина) вслухався в її спів і запам'ятовував багато задушевних ліричних пісень, коломийок, співанок.

У своїх спогадах та оповіданнях Іван Франко часто підкреслював, що саме в батьківській оселі, у кузні засіялися ті зерна допитливості, які пізніше дали рясні сходи знань. (Учитель читає епіграф; демонструє малюнки батьківського обійстя, кузні, які нині функціонують як меморіальні приміщення.)

Неписьменні батьки мріяли дати освіту своїй дитині. На шостому році Івася віддають до школи в сусіднє село Ясеницю Сільну. Галичина тоді була під владою Австро-Угорської імперії. Обдарований хлопчина швидко навчився читати й писати українською, польською та німецькою мовами. Після двох років навчання батьки віддали Івана до так званої «нормальної» неповної середньої німецької школи при монастирі.

Навесні 1865 року Франка спіткало тяжке горе й перше велике випробування — смерть батька. Залишившись з чотирма малими дітьми, мати вийшла заміж за Гриня Гаврилика. Іван Франко глибоко поважав вітчима.

З осені 1867 року Франко навчається в Дрогобицькій гімназії (учитель демонструє сучасне фото закладу), яку закінчив із відзнакою. 1872 року, коли закінчував 5-й клас, друге велике горе впало сумною тінню на його юність: не стало найдорожчої людини — матері. Тогорічна субота перед Зеленими святам закарбувалася навіки в серці юнака. Іван Франко пізніше писав: «Рано в суботу я сидів у школі, і на мене напала страшна, ненатуральна, шалена веселість... Прийшовши на квартиру, я почув, ну, що я почув, не знаю. Знаю тільки те, що був дощ, я був голоден, не їв обіду, не озирався, тільки почувши, що мама вмирає, як стій побіг піхотою до На-гуєвич. Я прибіг пополудні, мокрий до нитки, і застав маму конаючу. Я став коло постелі, не говорячи й слова,— я тільки дрижав. Сльозинки не капнуло з моїх очей. Мама не могли говорити, але дивилися пильно на мене. Як виглядало тоді моє лице,— не знаю. На другій день рано мама вмерли».

16-річний учень гімназії з Дрогобича залишився круглим сиротою. Вітчим бачив гарячий потяг юнака до навчання, допомагав йому як міг. І до хати свого вітчима та його сім'ї приїжджатиме він, як до рідної. Зрештою, сам Франко переживе його лише на кілька днів.

З 5-го класу гімназії Іван Франко розпочав збирати власну бібліотеку, книги з якої читали й інші учні. Він був найбільшим книголюбом серед українських письменників-класиків. Говорив, що коли йому захочеться вночі знайти книгу в темряві, він зробить це безпомилково. До кінця життя його рідко можна було зустріти без книжки в руках, бо, за його словами.

Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна. Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить.

Товариш гімназійних років Іполит Погорецький згадував: «У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».

На час закінчення гімназії в бібліотеці Івана Франка було близько 500 книг, серед них — зібрання творів Шекспіра, Гейне, Гете, Діккенса, Гюго, Гомера, Софокла, Сервантеса, Скотта, Дюма, Міцкевича, біблійна поезія.

В гімназії виявилося неабияке обдарування Франка, особливо любив писати твори. 1974 року на сторінках львівського студентського журналу «Друг» з'явилася перша поезія Франка — «Народна пісня».

Іван Франко написав чимало творів для дітей і про дітей: «Олівець», «Отець-гуморист», «Малий Мирон», «Грицева шкільна наука», «Мій злочин». Особливий інтерес викликає в дітей збірка казок «Коли ще звірі говорили», до якої увійшли такі знамениті прозові та віршовані казки письменника, як «Фарбований Лис», «Лис Микита», «Вовк війтом», «Осел і Лев», «Заєць і їжачок» та інші/ {Учитель демонструє збірку казок, видання оповідань для дітей.)

3. Іван Франко-казкар (збірка «Коли ще звірі говорили»)

Збірка казок Івана Франка під назвою «Коли ще звірі говорили» перший раз вийшла ще 1899 р., друге видання з'явилось 1903 року. До цієї збірки Франко додає передмову, у якій писав: «Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 літ, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи»/

У своїй збірці «Коли ще звірі говорили» Іван Франко вдало використовує художні засоби, вживані в народних казках про тварин, зокрема традиційне змалювання рис тварин: зажерливості вовка, хитрості лиса, незграбності ведмедя, впертості осла тощо. Письменник ще більше підкреслив ці характерні особливості тварин, майстерно розкриваючи їх через вчинки або розмови персонажів.

Не применшуючи важливості інших жанрів дитячої літератури, Франко надає великого значення казці, у якій найбільш повно враховано особливості дитячого сприймання. Адже фантазія і вигадка, наявні в казці, сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають дітей своєю незвичайністю, бентежать і збуджують їх. Разом із тим, незважаючи на елементи фантазії, казка повинна поглиблювати в дітей знання про навколишній світ, ознайомлювати їх із природою і суспільством, навчати їх розуміти людські характери і сприяти формуванню кращих рис характеру дитини.

4. Теорія літератури

Літературна казка — це авторський прозовий чи віршований твір, заснований на фольклорних джерелах або цілком оригінальний, що змальовує пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв. Літературна казка здебільшого орієнтована на дітей, у ній сюжет створюється навколо якогось дива, що є основою характеристики персонажів. Також вона включає в себе ознаки різноманітних жанрів та має своє особливості: має писемну форму; текст літературної казки постійний, незмінний; може бути як прозовою, так і віршованою і обов'язково має автора.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Інтерактив «Прес-конференція з письменником»

Після ознайомлення з біографією письменника вчитель розподіляє учнів на дві команди, кожна з яких обирає свого представника на роль «письменника». Потім учитель ставить питання обом командам за фактами біографії автора, а обрані учні відповідають, порадившись з командою.

Перемагає та команда, яка швидше надасть більшу кількість правильних відповідей. Перелік питань: т Як звали батька І. Франка? (Яків) т Ким працював батько письменника? (Ковалем) т Де знаходиться село, у якому народився І. Франко? (На Львівщині)

- Що стало для маленького Івана першим джерелом поезії? (Материнські пісні) - Яких мов навчався І. Франко? (Українська, польська, німецька) - Скільки братів та сестер було у Франка? (Троє) - Які стосунки були у І. Франка з вітчимом? (Він його поважав) т Коли І. Франко залишився круглим сиротою? (У 16 років) - Скільки книг було у І. Франка на час закінчення гімназії?

(Близько 500) т Як називалась перша поезія І. Франка, яка з'явилась у друці?

(«Народна пісня») - Що казав про І. Франка його товариш Іполит Погорецький? («У гімназії Франко був дуже скромний і несміливий. Ходив у полотняній блузі, носив багато книжок і дуже багато читав... При нужденній лампі читав він нам то свої поезії, то «Кобзар» Шевченка, то дещо зі Словацького та Міцкевича».) - Як називається збірка І. Франка, присвячена казкам про тварин? («Коли ще звірі говорили»)

2. Інтерактив «Колективна казка»

Вчитель пропонує учням поділитися на 2-3 групи та скласти колективні казки на одну з тем (кожна команда обирає тему за жеребом): а «Жила собі книжка...» о «Був собі горобець...» а «Звідкілясь з'явилась квітка...» Кожен член команди пише на аркуші по реченню, продовжуючи тему так, щоб у результаті утворилась цільна історія. Перемагає команда з найцікавішою казкою.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

- Що нового ви дізналися на уроці?



- Які казки називають літературними?

- Чим вони різняться від народних?

- Назвіть відомих світових казкарів.

- Які їхні казки ви читали?

- Назвіть авторів українських казок.

- Що ви пам'ятаєте про дитинство Івана Франка?

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати казку «Фарбований Лис». Підготуватися до переказу казки та відповідей на запитання за змістом твору.

Урок 18. «Фарбований Лис». Зміст казки. Головні і другорядні персонажі. Образ Лиса Микити, риси його характеру

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів із головними та другорядними персонажами казки; розвивати вміння усно характеризувати головного героя, визначити риси його характеру; 

- Виховна: сприяти осмисленню негативних рис: лицемірства, зазнайства, хвальковитості. 

- Розвивальна: удосконалювати навички виразного вибіркового читання і розуміння змісту твору. 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет Івана Франка; ілюстрації до казки «Фарбований Лис»; фонозапис казки.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Що ви пам'ятаєте з біографії І. Франка?

- Назвіть відомі твори цього письменника.

- Які казки називаються літературними?

- Назвіть відомих світових казкарів та їхні твори.

3. Актуалізація опорних знань

- Чи подобаються вам казки про тварин? Наведіть приклади казок, де головними героями є тварини.

- Як ви ставитесь до людей, які обманюють оточуючих? Наведіть приклади.

- Чи можна чинити кривду заради власного порятунку? Обґрунтуйте свою думку.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Як ви вже зрозуміли, дійовими особами казки «Фарбований Лис» є звірі. Але якщо ви були уважними, то не могли не помітити.

що автор наділив їх такими рисами, як лицемірство, користолюбство, брехливість тощо, тобто рисами характеру справжніх людей. Саме тому можна стверджувати, що за допомогою героїв цієї казки автор висміює людські вади.

Казка Івана Франка «Фарбований Лис» навчає нас ніколи не обманювати, бо все таємне і приховане завжди з'ясовується; не бути надміру гордим, бо через це легко можна вскочити в халепу; ніколи не довіряти першому враженню, бо в переважній більшості випадків воно не є правильним; багато не вихвалятися і не обіцяти зробити те, чого не можеш.

2. Зміст казки. Головні і другорядні персонажі

У казці І. Франка розповідається про пригоди головного героя — Лиса Микити. Це справжнісінький собі лис, який усе своє життя займається крадіжками. Він був дуже хитрий та кмітливий, тому обминав усі небезпеки. Тільки одного разу його майже впіймали, але йому пощастило врятуватися: сховався у діжці з фарбою. Тільки після цього він став пофарбованим у синій колір. Спочатку він навіть мав із цього користь, бо звірі обрали його царем, щодня годували, тому що боялися. Але таке фальшиве життя не могло тривати довго, справжнє Лисяча сутність була викрита під час лісового концерту. Звірі побачили, хто їх дурив увесь час, і розірвали Лиса Микиту на шматки. Отже, на кожну нечесну людину чекає заслужена кара.

За розвитком дії казку можна умовно поділити на три частини:

1. Пригоди Лиса Микити в місті.

2.  «Чудесне» перетворення.

3. Царювання Лиса Микити і розвінчання його «культу». Головний персонаж — це герой, якому автор приділяє найбільше уваги, надає детальний опис зовнішності та характеру, навколо якого створює увесь сюжет казки; він бере участь у всіх подіях, що відбуваються, і нерідко за його допомогою сам автор звертається до читача. Отже, стає зрозумілим, що головним персонажем казки «Фарбований Лис» є Лис Микита.

Другорядні персонажі — це всі інші герої казки, які в тій чи іншій мірі взаємодіють із головним героєм; автор не деталізує інформацію про них, часом розкриває тільки ім'я та безпосередню роль у житті головного героя або подіями, які з ним пов'язані. Другорядними персонажами цієї казки є Пси, Вовчик-братик, Ведмідь, Кабан, Олень, Мавпа Фрузя, Орли, Яструби тощо.

3. Образ Лиса Микити, риси його характеру

Образи Лиса, Лисиці, Лисички-Сестрички надзвичайно популярні як у народних казках світу, так і у творах зарубіжних письменників. Це пояснюється тим, що образи й сюжети «мандрували» від одного народу до іншого. У ХІІ-ХІІІ ст. в Європі з'явився «Роман про Лиса», який уважався найпопулярнішим та найцікавішим збірником казок про тварин. У Франції Лиса звали Ренар, у Нідерландах — Рейнетом. Німецький Рейнеке-Лис привернув увагу видатного поета Йоганна Вольфганга Гете, який наприкінці XVIII століття написав про нього казкову поему.

Давня повість про Лиса зацікавила й українського письменника Івана Франка. В основу своєї поеми «Лис Микита» він поклав мандрівний сюжет, котрий свого часу використав Гете та інші письменники. У передмові до другого видання твору Франко писав: «Я бажав не перекласти, а переробити стару повість про Лиса, зробити її нашим народним добром, надати їй нашу національну подобу».

Саме тому казка «Фарбований Лис» вважається однією з найкращих у збірці «Коли ще звірі говорили».

4. Опрацювання казки «Фарбований Лис»

4.1. Тема: зображення пригод Лиса Микити, його нечесного способу життя та отримання гідної кари.

4.2. Ідея: засудження обману, хитрості, та властолюбства; висміювання боягузтва.

4.3. Виразне читання уривків з казки.

4.5. Аналіз казки «Фарбований Лис» у формі бесіди за питаннями: 

- Чим казка привернула вашу увагу?

- Які роздуми викликав твір?

- Які епізоди вам найбільше запам'яталися?

- Про що свідчить відмінність між думками Лиса і тим, що він

промовляє вголос? ? Проаналізуйте промову Лиса перед звірами. Що, на вашу думку, керувало вчинками персонажа? - Як ви ставитеся до головного персонажа казки? Обґрунтуйте свою думку, - Які негативні риси характеру засуджує Іван Франко в образі Лиса Микити? - У чому актуальність цієї казки сьогодні?

4.6. Бесіда за ілюстраціями до казки «Фарбований Лис» з елементами вибіркового читання:

- Який уривок із казки проілюстрував художник? - Як змальовано вовків, ведмедиків, лисичок? - Знайдіть і прочитайте описи тварин у казці.

4.7. Словникова робота.

Пояснити лексичне значення слів ярина, курява, діж.

Дібрати синоніми до фразеологізмів: мов муха в окропі, дати драпака, витягати соло, полуда з очей спала.

5. Інформаційне гроно «Образ Лиса Микити та його риси характеру»

Знайдіть у тексті описи Лиса Микита та розподіліть інформацію за схемами:

їв.— прикметники та епітети, які характеризують Лиса; II в.— дієслова, які характеризують образ Микити.
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1. Як звали Лиса?

А Петро;                                       Б Славко;

В Микита;                                     Г Павло.

2.  Чи вдавалося стрільцям впіймати Лиса?

А Так, час від часу;                      Б ні, ніколи;

В лише одного разу;                    Г  коли він сам здався.

3.  На кого радили перекинутися Лису товариші, щоб його не роздерли пси?

А В курку;                                    Б в бджолу;

В у вовка;                                     Г  в блоху.

4.  Хто зруйнував план Лиса щодо викрадення курки? 

А Пси;                                          Б торговці;

В інший лис;                                Г півень.

5.  Якого кольору став Лис після того, як сховався в діжці? 

А Фіолетового;                              Б зеленого;

В синього;                                     Г  чорного.

6.  Куди Лис дістався, щоб відпочити від пригод? 

А Додому;                                     Б до рідних;

В до першої порожньої нори;       Г до товаришів.

7.  Чому Лис не міг повернути свою звичайну зовнішність? 

А Фарба міцно засохла;

Б йому подобалась нова зовнішність;

В він не хотів, щоб його впізнали;

Г хотів спочатку обдурити псів та викрасти курку.

8.  Що зробила Мавпа Фрузя, щоб врятувати Вовка від переляку? 

А Перев'язала голову стрічкою;

Б полоскотала йому п'яти;

В вистригла йому три жміньки волосся з-між очей;

Г нагодувала заспокійливими травками.

9.  Хто, за словами Лиса, «виліпив його з небесної глини»? 

А Святий Миколай;                     Б Святий Петро;

В Святий Андрій;                        Г Святий Михайло.

10.  Як поставились лісові мешканці до нового звіра? 

А Впізнали його та прийняли в родину;

Б обрали його своїм царем;

В назавжди вигнали його з лісу;

Г  постійно глузували з нього.

11.  Що трапилось на концерті, присвяченому роковинам царювання Лиса?

А Знайшовся інший претендент на роль царя;

Б концерт минув ідеально;

В Лис заспівав і звірі його впізнали;

Г звірі бойкотували концерт, бо були проти свого царя.

12. Які наслідки для Лиса мало викриття його обману? 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал