Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка3/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

2. Читання та аналіз міфів 2.1. «Неопалима купина».

2.1.1. Додаткова інформація за змістом тексту.

Неопалима купина — у Біблії це терновий кущ, що горить, але не згорає, у якому Бог з'явився Мойсею, що пас овець у пустелі поблизу гори Синай. Коли Мойсей підійшов до куща, щоб поглянути, «чому кущ горить вогнем, але не згорає». Бог звернувся до нього з куща, що горів, призвавши вивести народ Ізраїлю з Єгипту в землю Обітовану.

Неопалимою купиною в народі називають ясенець. Ясенці — дуже гарні рослини. Мають привабливі білі або рожеві п'ятипелюсткові квіти, зібрані в китицеподібні суцвіття. Причому чотири пелюстки спрямовані вгору, а п'ята — донизу. Чіткі темніші жилки на пелюстках збігаються в центральній частині квітки, де на її дні міститься нектар. Ясенець має цупке темно-зелене непарно-перисте листя, схоже формою на листочки ясена. Мабуть, тому і назвали її лагідним словом «ясенець». Ця рослина густо вкрита великою кількістю буро-чорних волосинок. Це своєрідні мініатюрні резервуари, наповнені ефірною олією. Завдяки їй ясенець має запах, схожий на суміш ароматів кориці та камфори. Спекотної літньої пори ефірна олія починає випаровуватися. Може трапитися самозаймання. Квітка сама спалахує тремтливим зеленувато-блакитним або рожевим полум'ям. Кілька секунд ясенець стоїть, оповитий вогнем. Та ще мить, і полум'я гасне, а рослина продовжує стояти неушкодженою. Бо ж горіла не вона сама, а легкі речовини в повітрі навколо неї.

Зустрівши ясенець у природі, будьте обережними. Речовини, які він виділяє, можуть викликати враження шкіри, отруєння організму. Крім того, це — рідкісна рослина, що має лікувальні властивості. Ще за старослов'янських часів ясенець використовували для лікування різноманітних захворювань. У XII столітті в країнах Сходу його застосовували як добрий засіб від укусів змій. Нині настій трави ясенця дає значний ефект у разі лікування захворювань шкіри.

2.1.2. Тема: зображення осади Дорогобужа загарбниками, демонстрування сили і духовної міцності мешканців міста.

2.1.3. Ідея: уславлення незламного духу українців перед обличчям небезпеки.

2.1.4. Виразне читання легенди.

2.1.5. Аналіз твору «Неопалима купина» у формі бесіди за питаннями:

- Про яку квітку йдеться в оповіді?

- 3 якою метою чужоземці прийшли до Дорогобужа?

- Як тлумачили ворожі володарі відповідь мешканців?

- Чим дивувала ворогів не бачена ними раніше квітка?

- На вашу думку, які риси характеру притаманні загарбникам та мешканцям міста? 

- Що несе в собі образ неопалимої купини для України? 

- Як використовується символ купини у відомій іконі? 

- Що цікавого ви дізнались з цього твору?

2.2.  «Як виникли Карпати».

2.2.1. Додаткова інформація за змістом тексту.

Карпати — гірська система на сході України, найбільша висота в Україні — гора Говерла (2 061 м). У Карпатах знаходиться значна частина всіх лісів України. Карпатські гори відносно молоді — їм понад 25 мільйонів років.

Назва «Карпати» має давньовічну історію і такі значення у перекладі, як «камінь», «купа каміння», «значні нерівності», «підводні каміння», «значні стовбури», або «коріння».

2.2.2. Тема: історія утворення Карпатських гір за народним повір'ям.

2.2.3. Ідея: перемога справедливості та правди над кривдою та Гнітом.

2.2.4. Виразне читання легенди.

2.2.5. Аналіз твору «Як виникли Карпати» у формі бесіди за питаннями:

- Який ландшафт був навкруги в той час?

- Які відносини були між господарем та його людьми?

- Хто такий Карпо? Охарактеризуйте цього персонажа.

- Які почуття викликає у вас велетень Силун?

- Чому природа допомогла Карпові здолати велетня?

- Як, за легендою, Силун пов'язаний з утворенням Карпат?

- Чому гори дістали таку назву? Як назвали озеро біля них?

- Чи знаєте ви які-небудь інші легенди про утворення Карпат?

2.3. «Чому в морі є перли і мушлі».

2.3.1. Додаткова інформація за змістом тексту. Мушля — це захисний скелетний утвір, що вкриває тіло багатьох найпростіших, більшості молюсків, плечоногих та деяких ракоподібних. Для практичного використання та колекціонування найбільше значення мають мушлі молюсків.

З мушель молюсків з давніх часів виготовляли посудини, ложки, ножі, скребки, риболовні крючки, сигнальні ріжки, амулети, прикраси, навіть гроші. З деяких мушель добувають перламутр, а з інших — складаються вапняки та інші осадкові породи, що правлять за будівельний матеріал. Мушлі давно стали предметом колекціонування науковців, художників та прихильників мистецтв. Особливо поціновувались великі за розміром мушлі, ними навіть викладали тло картин або екзотичні фігури.

Перлина (рос. жемчуг, англ. реагіз) — виникає всередині мушлі, коли туди потрапляє стороння речовина (напр., піщинка), схожа на перламутрове зерно кулястої форми. Розміри перлів — від мікроскопічних до голубиного яйця. Колір білий, рожевий, жовтуватий, іноді — чорний. Розрізняють перли морські і річкові.

Найбільша морська перлина («Перлина Аллаха») важить 6,370 кг. її виловили 7 травня 1934 року. Перли вирощують також штучно. Прикраси із перлів були відомі чи не з доісторичних часів, це один із ранніх дорогоцінних каменів, відомих людині.

Перли — надзвичайно «живі» самоцвіти. Ніжні, ледве помітні м'які переливи кольорів, плями яскравого світла плями на гладкій матовій поверхні, акуратної природної кулеподібна форма. Не випадково поняття «перлина» стало синонімом всього красивого та досконалого.

За переказами, перли сприяють довголіттю, процвітанню та добробуту, оберігають від невірних друзів. Вважалось, що перли дарують його володарю розсудливість, тому його ніхто і ніколи не обдурить. Вони вважались символом чистоти, тому в багатьох країнах вони — обов'язковий компонент у весільному наряді нареченої.

2.2.2. Тема: легенда про виникнення перлів та мушель.

2.2.3. Ідея: роль природи в появі нових творінь.

2.2.4. Виразне читання легенди.

2.2.5. Обговорення за питаннями:

- Що таке мушлі? Звідки вони беруться? 

- Як з'являються перлини? - Що сприяє цьому? - Чи сподобалась вам легенда? Який зв'язок вона має з реальністю?

3. Уявлення про добро і зло

Добро — це благо, щось правильне, позитивне. Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природне бажання добра, яке б зробило її щасливою. Добро протистоїть злу, поганому, руйнівному, негативному початку.

Зло — це щось погане, якась кривда та справедливість. Тобто все, що викликає в нас незадоволення, огиду, або взагалі оцінюється нами негативно.

У душі кожної людини завжди живуть ці дві несумісні протилежності — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти.

Пригадайте ті казки, які розповідали вам бабусі,— у них завжди перемагають справедливість, правда, добро, незважаючи на важкі перешкоди та вчинки поганих персонажів. У них герої знешкоджують страховиськ, відьом, підступних тварин. У казках завжди щасливий кінець. Завдяки їм ми знайомимось із добрими героями: хоробрими воїнами, відважними принцами, богатирям, намагаючись наслідувати їх, та недолюблюючи поганих — Чахли-ка невмирущого, Бабу-Ягу тощо. Казки вчать доброти, милосердя, любові, вони — наші перші вчителі.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Хто хотів завоювати місто Дорогобуж? 

А Великий князь Новгорода;

Б королі польський та угорський;

В московський цар;

Г  король візантійський та румунський.

2. Яке послання передали мешканці міста? 

А Білу хустину;

Б листа про капітуляцію;

В ключі від брами;

Г ясенове листя з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці.

3.  Як ви гадаєте, що символізує неопалима купина?

А Символ незламності волі;      

Б ознака доброї волі; 

В вічне полум'я життя;               

Г квітка-захисник.

4.  Де можна знайти зображення неопалимої купини? 

А На грошових купюрах;

Б на іконі Богородиці;

В на музейних експонатах того часу;

Г на гербі міста Дорогобужа.

5.  Що трапилося з ясеновим листям, коли його підпалили вороги?

А Згоріло вщент;

Б не горіло зовсім;

В спалахнуло та залишилося неушкодженим;

Г сильно диміло.

6.  Які ще властивості має рослина ясенець?

А Лікувальні;                                Б чародійні;

В охоронні;                                   Г не вивчені.

7.  Хто був володарем долини?

А Воїн Синевір;                            Б козак Карно;

В велетень Силун;                       Г Соловей-розбійник.

8.  Ґаздівство, на якому добре розумівся володар, це: 

А кузня;                                      Б хазяйство;

В чаклування;                             Г військова справа.

9.  Де жили кріпаки, що працювали на нього? 

А У гарному селі неподалік;

Б в палаці разом із господарем;

В у спеціальному приміщенні;

Г в дерев'яних зрубах та землянках.

10.  Чому Карпо звернувся до господаря? 

А Хотів поскаржитися;

Б хотів отримати розрахунок; 

В хотів по-дружньому побалакати; 

Г хотів дати пораду.

11.  Чим закінчилася розмова кріпака з господарем? 

А Велетень заплатив кріпакові та відпустив його; 

Б кріпак помер від удару об землю;

В велетень провалився крізь землю;

Г  вони залишилися найкращими друзями.

12.  Де, згідно з твором, утворилися найвищі гори? 

А На Гуцульщині;                       Б на Поділлі;

В на Вінниччині;                         Г на Слобожанщині.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Міні-твір «Якби троянда мала чудодійні властивості...» (5-7 речень).

2. Кому з героїв належать такі слова: «Маю з Вами поговорити. Служив я Вам довго й чесно, та маю додому повертатися, аби матінку живою застати... Платню за службу хочу попросити...»? (Карпо, «Як виникли Карпати»)

3. Хто є добрим персонажем твору «Неопалима купина»? (Мешканці Дрогобужа)

Картка № 2

1. Міні-твір «Якби ромашка мала чудодійні властивості...» (5-7 речень).

2. Кому з героїв належать такі слова: «Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно»? (Посланець, «Неопалима купина»)

3. Хто є злим персонажем твору «Як виникли Карпати»? (Велетень Силун)

Картка № З

1. Міні-твір «Якби пролісок мав чудодійні властивості...»? (5-7речень)

2. Кому з героїв належать такі слова: «Нікуди не підеш! — розізлився пан.— То вже я знаю, коли й куди мої слуги повинні ходити»? (Силун, «Як виникли Карпати»)

3. Хто є злим персонажем твору «Неопалима купина»? (Угорські та польські загарбники)

Картка № 4

1. Міні-твір «Якби орхідея мала чудодійні властивості...» (5-7 речень).

2. Кому з героїв належать такі слова: «Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє»? (Один із королівських радників, «Неопалима купина»)

3. Хто є добрим персонажем твору «Як виникли Карпати»? (Карно)

Картка № 5

1. Міні-твір «Якби лілія мала чудодійні властивості...» (5-7речень).

2. Кому з героїв належать такі слова: «Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зробити те ж саме»? (Угорський король, «Неопалима купина»)

3. Назвіть добрих та поганих персонажів із вивчених сьогодні міфів. Обґрунтуйте свою думку.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добро і зло зустрічаються не тільки в легендах та міфах, вони повсякчас навколо нас. Ми маємо навчитись одне від іншого та творити добро, щоб зло ніколи не перемогло.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати вивчені міфи, укласти таблицю добрих та лихих персонажів. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Мої добрі вчинки».

Урок 5. Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку». Теорія літератури: переказ

Мета: 

- Навчальна: ознайомитись із таким жанром, як народний переказ;



з'ясувати його значення для художньої літератури. 

- Виховна: виховувати інтерес до пізнання історичних фактів та постатей

з історії українського народу. 

- Розвивальна: розвивати цікавість до героїчного минулого нашого народу, творчу уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення. 

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, добрими? Обґрунтуйте свою думку.

- Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, лихими? Обґрунтуйте свою думку.

- Наведіть приклади добрих справ, які ви робили.

- Що треба робити, щоб не перетворитися на лиху людину? Обґрунтуйте свою думку.

3. Актуалізація опорних знань

- Що таке переказ?

- Які події найчастіше описані в переказах?

- Хто є персонажами переказів?

- Які перекази ви знаєте?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почутого, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони набувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів залишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерідко — з повчальним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико-героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час познайомитися із ними.

2. Читання народних переказів

2.1. «Ой Морозе-Морозенку».

2.1.1.  Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

Навчався в Краківському і Падуанському університетах, полковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

2.1.2. Тема: відображення ролі людини в історії країни.

2.1.3. Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за питаннями:

- Про кого розповідається у творі? - Ким був Нестор Морозенко? - У яких битвах він брав участь? - Які географічні назви зустрічаються в переказі? - Як до нього ставилися козаки?

- Які риси характеру Морозенка підкреслено в тексті? - Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельницький, селяни, Україна?

2.2.  «Про білгородський кисіль».

2.2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу будівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним містом 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську державу від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після приєднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об'єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти печенігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не відбились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульманськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор'ї значно збільшилась.

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року печеніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Свя-тославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Ярослава Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і політичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгородський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, великого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

2.1.2. Тема: боротьба українського народу із загарбниками.

2.1.3. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спрямована на захист своєї Батьківщини.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Про білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями:

- Охарактеризуйте головних героїв переказу. У який період відбувається дійство?

- Хто допоміг мешканцям міста позбутися ворогів та звільнитися від облоги? Що він зробив для цього?

- Як поводилися мешканці міста під час перемовин?

- Чому переказ має таку назву? Чим став Бєлгородський кисіль для мешканців міста?

- Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи переказу? 

2.3. «Прийом у запорожці».

2.3.1.  Пояснення назви та додаткова інформація за змістом переказу.

Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники військового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, захист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побудував на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хор-тицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Тома-ківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці зазвичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, курені, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

2.1.2. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.

2.1.3. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.

2.1.4. Виразне читання переказу.

2.1.5. Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями:

- Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців? - У чому полягала перевірка? - Чи змогли б ви її пройти?

- Чому більшість новачків провалювало випробування? ? А які ще випробування ви б запропонували козакам?

3. Теорія літератури

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситуації, пов'язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання почутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді очевидців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосуються часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Чому князя Володимира не було в місті?

А Пішов до Новгорода воювати з печенігами;

Б відпочивав за кордоном;

В відвідував царя в Москві;

Г прокладав новий торговельний шлях.

2.  Що вирішило народне віче?

А Напасти на печенігів вночі;

Б послати гінця до князя Володимира;

В здатися печенігам;

Г чекати на допомогу в облозі.

3.  Яку хитрість запропонував старець? 

А Нагодувати ворогів отрутою;

Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зварити кисіль та пригостити ворогів;

В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги.

4.  Як відреагували печеніги?

А Взяли старійшин міста в полон; 

Б продовжили облогу;

В не повірили мешканцям міста; 

Г здивувалися та зняли облогу.

5.  У якій місцині поставили Морозенка татари?

А На Савур-могилі;                     Б на Мамай-кургані;

В на горі Говерлі;                       Г  на Поділлі.

6.  Як, згідно переказу, помер Морозенко?

А Його порубали на шматки;   

Б його спалили на вогнищі; 

В йому вирвали серце;               

Г  його втопили в річці.

7.  Яке випробування застосовували запорожці до новачків? 

А Веліли зварити кашу;

Б випробовували військову майстерність;

В розпитували про рідних;

Г наказували прибирати в курені.

8. Що робили козаки, доки новачок проходив випробовування? 

А Косили жито в полі;              Б співали славетні пісні;

В вичікували в комишах;          Г тренувалися на свіжому повітрі.

9.  Якщо хлопець не проходив перевірку, що чекало на нього? 

А Йому давали ще один шанс;

Б козаки побивали його палками;

В його залишали на Січі як прибиральника;

Г  йому давали коня, грошей та виганяли із Січі.

10.  Кому було під силу пройти перевірку?

А Спокійному та врівноваженому хлопцеві;

Б розторопному та кмітливому парубку;

В тому, хто мав знайомих серед козаків;

Г  нікому, тому що випробування були дуже важкими.

11.  Яка винагорода чекала на того, кому вдалося пройти випробування?

А Йому дарували кращого коня;

Б його нагороджували грошима;

В йому дарували почесну шаблю;

Г  козаки приймали його у своє товариство.

12.  Хто такі печеніги?

А Загарбницькі племена;            Б інша назва поляків;



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал