Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка26/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30

Шпичак в оповіданні є втіленням зла. Він жорстокий та черствий. Лось потрібен йому вбитим, щоб продати його роги та м'ясо. Шпичак навіть не вагається у своєму рішенні підстрелити Лося на очах у племінників, тому що впевнений — вони будуть на його боці. Його самовпевненість зрадила йому — хлопці не захотіли мати з ним справу. У фіналі оповідання він дуже хоче, щоб Лось ожив. Але не тому, що йому шкода вбиту ним тварину або його мучає сумління. Він лише злякався відповідальності, бо якщо діти повідомлять керівництву заповідника про цю подію, у Шпичака будуть великі неприємності.

2.2.2. Аналіз образу хлопців у вигляді бесіди за питаннями: 

□ Що, на вашу думку, могло вплинути на Шпичака, щоб він

не стріляв у Лося? 

□ Який приклад він дав своїм племінникам? 

□ Як ви вважаєте, чи будуть хлопці надалі спілкуватись з таким

дядьком? 

□ На яке покарання заслуговує Шпичак?

□ Як ви ставитесь до Шпичака? Чи змінили б ви власну думку, якби він підстрелив Лося не після порятунку, а іншого разу, на чесному полюванні?

3. Цифровий диктант «Пригадай-но!»

Учні записують «0» — якщо твердження неправильне, та «1» — якщо твердження правильне.

1. Роги лося нагадували осінній кущ, із якого обнесло листя. (1)

2. Лось хотів повернутись на свою батьківщину, у тайгу. (0)

3. До річки він прийшов, щоб збити вовків зі сліду. (0)

4. Лось не передбачив, що лід на річці затонкий для нього. (1)

5. Хлопчаки приїхали до лісу по хмиз. (1)

6. Брати покликали дядька на допомогу. (0)

7. Лось злякався хлопчаків. (0)

8. Жодному з братів не вірилося, що такий великий Лось міг втопитись. (1)

9. Шпичак не почав стріляти в Лося на очах у дітей. (0)

10.  Дядько пропонував братам поділити здобич. (1)

11.  Мисливець знав, що Лось був мешканцевм заповідника. (1)

12.  У фіналі оповідання Шпичак щиро каявся у всьому, що наробив. (0)

4. Детективна гра «Лісовий лабіринт»

Впізнайте за описом місцевості, де знаходяться персонажі:

1.  «Навкруги кущі й дерева, бачу ялинник, за ним, трохи подалі — байрак, і все це оточено березами та іншими деревами. Де ж це я?» (Заповідник)

2.  «Зараз я на відкритій місцині, тут багато трухлявих пеньків, не квітів не трав не має, бо ще не сезон. Ну що, зрозуміли, де я? (Поляна)

3.  «Я там, де ходити почали не так давно. Запахів вовка, лиса, або людини тут немає. Лише подекуди — ямки од заячих ніг. Вгадали, де я?» (Стежка)

4.  «Тут прохолодно, багато льоду і якось неспокійно. В мене погані передчуття, тому швидше скажіть мені — де я?» (Річка або ополонка)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками у парах (групах) Картка № 1

1.  Охарактеризуйте Лося за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, яка місцевість була батьківщиною Лося. (Тайга)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці Шпичака.

Картка № 2

1.  Охарактеризуйте братів за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, чому брати опинились у лісі. (Приїхали за хмизом)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці Лося.

Картка № З

1.  Охарактеризуйте Шпичака за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, чому Шпичак опинився в лісі. (Полював на Лося)

3. Поміркуйте, як би ви діяли на місці братів.

Картка № 4

1.  Охарактеризуйте зображену у творі природу лісу за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, чому Лось пішов на річку. (Хотів напитися)

3. Поміркуйте, який фінал для твору був би найкращим.

Картка № 5

1. Охарактеризуйте зображену у творі річку за допомогою 5-7 епітетів.

2. Пригадайте, що пропонував Шпичак племінникам за мовчання. (М'ясо і роги Лося)

3. Поміркуйте, як розвивались би події після закінчення оповіді.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Оповідання «Лось» допомагає нам виховати в собі дбайливе ставлення до природи, вчить ніколи не кривдити тварин та давати відсіч тим, хто цього не розуміє.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Пригадати біографію Є. Гуцала, підготуватись до опитування. Ознайомитися з лірикою автора.

Урок 58. Є. Гуцало. «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...»

Мета:

- Навчальна: проаналізувати програмні ліричні твори; визначити в них художні засоби, головну думку.



- Виховна: прищеплювати любов до пейзажної лірики та світу природи.

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

Кросворд «У гостях у Євгена Гуцала»

По горизонталі: 1. Назва дитячого твору Є. Гуцала, опублікованого 1973 р. ("Дениско") 2. Назва циклу творів письменника «... з Тернівки» (1982). (Оповідання) 3. Професія, яку мріяв здобути автор. (Журналіст) 4. Який фах мали батьки письменника? (Учитель) 5. Де Є. Гуцало розміщував свої перші вірші у шкільні роки? (Стінгазета) 6. У якому інституті навчався митець? (Педагогічний) 7. Захоплення з дитинства. (Читання) 8. Область, у якій народився письменник. (Вінницька) 9. До якого жанру належить праця «Ментальність ясиру»? (Публіцистика) По вертикалі: 1. Ким був Є. Гуцало у роки заслання? (Дослідник)


3. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про поетичну спадщину Є. Гуцала? 

- Які вірші автора ви знаєте?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— «Рідна земля мого дитинства,— згадує Є. Гуцало в автобіографії,— це і джерело поезії, джерело ліричного настрою, який для мене дуже суттєвий, дуже дорогий — і в віршах, і в прозі. Тут, на Поділлі, народилася і зміцніла любов до рідного українського слова, до народної пісні, до фольклору... Звідси, з Поділля, витоки як моєї свідомості, так і мало не всіх моїх творів...»

Лірична стихія творчості Є. Гуцала стала формою суспільної опозиції. Переживши жахи повоєнного сільського побуту, автор по-своєму почав сприймати світ людей. Але саме в ліриці він почувається найбільш невимушено, розкуто, живописуючи красу природи й людей, охоче фіксуючи улюблений ним стан осяяння, здивування перед світом, те медитативне передчуття радості й любові.

Дитинна чистота і ясність світовідчуття, відкритість ліричного героя до прекрасного в усіх його проявах — усе це, поєднане з гострою увагою до народних характерів, інших національних прикмет — вічних і нових, становило основу його художнього стилю.

Сьогодні на уроці ми познайомимось з ліричними творами «Зірка», «Чарівники», «Журавлі високі пролітають...»

2. Робота над програмовими поезіями Є. Гуцала

2.1. «Зірка».

2.1.1. Виразне читання вірша.

2.1.2. Тема: зображення зіркової ходи небосхилом.

2.1.3. Ідея: захоплення зіркою як джерелом радості та позитиву.

2.1.4. Основна думка: демонстрування краси срібної зірки та нічної природи рідної батьківщини.

2.1.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.1.6. Аналіз вірша «Зірка» у формі бесіди за питаннями.

- Які небесні світила зустрічаються у вірші? Як вони пов'язані між собою? 

- Що автор розуміє під «сріблом»? Обґрунтуйте свою думку, 

- Як поет зображує у вірші маки, калину та Україну? 

- 3 ким ототожнює Є. Гуцало зірку у своїй поезії? 

- Які художні засоби утворюють образність цього вірша?

2.2.  «Чарівники».

2.2.1. Виразне читання вірша.

2.2.2. Тема: зображення магічного перетворення природи.

2.2.3. Ідея: зацікавленість красою змін у природі.

2.2.4. Основна думка: чарівники роблять природу красивішою.

2.2.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.2.6. Аналіз вірша «Чарівники» у формі бесіди за питаннями: 

- Хто такі чарівники?

- Доведіть, що цей вірш належить до пейзажної лірики.

- Як автор зображує головних героїв віршу?

- Які художні засоби використовує автор для опису природи?

- Наведіть пари слів із тексту поезії, які римуються між собою.

2.3. «Журавлі високі пролітають...».

2.3.1. Виразне читання вірша.

2.3.2. Тема: зображення сумного осіннього пейзажу.

2.3.3. Ідея: туга за квітучою природою.

2.3.4. Основна думка: журавлі — символ смутку.

2.3.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.3.6. Аналіз вірша «Чарівники» у формі бесіди за питаннями: 

- Чому автор називає журавлів «високими»?

- Які почуття викликає у вас ця поезія?

- Знайдіть уривок, який, на вашу думку, найкраще розкриває тему смутку, 

- Поміркуйте, чому автор зобразив у цьому вірші саме журавлів.

Обґрунтуйе свою думку. 

- За допомогою яких засобів автор створює образність вірша?

3. Рубрика «Поціновувані поезії»

Утворіть інформаційні грона за поезією «Зірка»: І в.— метафори, II в.— епітети.


- Знайдіть у вірші повтори. Для чого автор їх використовує? (Зірка ходить, срібло ллється)

- Знайдіть пари слів, які римуються між собою та продовжте ці рядки: сміється-ллється: б'ється, в'ється; руки-луки: трюки, муки; калину-Україну: перлину, годину.

- Доповніть речення: «...Срібно зірка______з водою, (йде). Срібні

в зірки________. (руки). Ллється________срібло з ведер (чисте).

На______та луки...» (ліси)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Чим мені подобається вірш «Зірка»?» (5-7 речень)

2. Пригадайте, з чим ходить зірка по воду. (З коромислом)

3. Поміркуйте, як дитинство вплинуло на творчість Є. Гуцала.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Чим мені подобається вірш «Чарівники»?» (5-7 речень)

2. Пригадайте, у що була заквітчана Україна. (У місяць)

3. Поміркуйте, як автору вдається створити неповторний настрій та образність своїх ліричних творів.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Чому мені подобається вірш «Журавлі високі пролітають...»?» (5-7речень)

2. Пригадайте, що розливала зірка навкруги себе. (Срібло)

3. Поміркуйте, якою є природа, з точки зору Є. Гуцала. На що він звертає найбільшу увагу?

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «У чому краса пейзажної лірики Є. Гуцала?» (5-7 речень)

2. Пригадайте, який епітет використав автор, зображуючи журавлів. (Високі)

3. Поміркуйте, чи можна вважати його лірику простою та зрозумілою кожному.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «У чому полягає роль епітетів та метафор у ліричному творі?» (5-7 речень)

2. Пригадайте, які квіти зустрічаються у поезії «Зірка». (Маки)

3. Поміркуйте, що саме сподобалось вам у віршах Є. Гуцала.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Поетичний геній Є. Гуцала знайомить нас із невимовною красою рідної батьківщини та запрошує у подорож стежками своїх творів.

«Мікрофон»

Мої враження від поезії Є. Гуцала...

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Знайти художні засоби в поезіях «Чарівники» та «Журавлі високі пролітають...».


Урок 59. Розвиток зв'язного мовлення. Складання портрета літературного героя

Мета: 


- Навчальна: поглибити знання учнів про портрет, навчити розрізняти портрет як жанр живопису та літературний опис зовнішності персонажа; розширити портретну лексику учнів. 

- Виховна: сприяти залученню учнів до багатства світової культури; виховувати культуру мовлення, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, усне мовлення. Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, ілюстрації.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань

Учитель. Сьогодні на уроці ми навчимося, як правильно описати зовнішність персонажу, а для цього нам потрібно з'ясувати, якого літературного героя ми будемо описувати.

3. Впізнай героя за уподобаннями

«Йому подобається робити перші протопти в заметах, знімати снігові очіпки з кільків. Іще любить малювати на снігу всяку всячину» (Олесь «Дивак»).

II. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Словникова робота

Портрет у літературі — один із засобів художньої характеристики, письменник розкриває типовий характер своїх героїв і висловлює своє ідейне ставлення до них через зображення зовнішності героїв: їхні фігури, обличчя, одягу, рухів, жестів і манер.

2. Екскурс в образотворче мистецтво

Мистецтво портрету дуже давнє. Воно налічує кілька тисячоліть. Уже в Давньому Єгипті людина намагалася передавати вигляд богів та міфічних героїв. За допомогою цього жанру ми можемо вивчати історію людства. До наших днів дійшли портрети царів, вельмож, знаменитих художників, поетів, письменників, вчених і просто людей, що жили в різні часи та епохи.

Існує багато видів портретів. Портрети є поодинокі, групові, парадні, ліричні, замовні. А також — погрудні, поясні та на весь ріст людини. (Всі види супроводжуються ілюстраціями.)

3. Бесіда

- Чи бачили ви картини, де змальовані портрети?

- Які художники користувались жанром портрету?

- Чим художник малює свої картини?

- Для чого потрібні портрети?

- Чому ми вивчаємо портрет у літературі? Доведіть свою думку.

- Як ви вважаєте, у яких творах є зображення портрета? (Епічних творах. У ліриці, а особливо в драматургії словесне портретування застосовується обмежено.)

- Звідки художники та ілюстратори знають, які повинні бути малюнки?

4. Портретна лексика

Отже, існують не тільки фарби, олівці та інші знаряддя для малювання, а й слова, за допомогою яких автор описує зовнішність, вік героя, риси характеру. Якщо ці слова вживаються для опису зовнішності, то вони належать до портретної лексики. Наведення прикладів вживання портретної лексики:

- Обличчя: кругле, повне, худорляве, засмагле, ніжне, тендітне, просте, живе, стомлене...

- Волосся: русяве, каштанове, біляве, сиве, коротке, густе, хвилясте, пишне, блискуче...

- Очі: сірі, темні, сумні, лагідні, проникливі, злі, добрі, розумні, ясні, гострі, вузькі...

- Погляд: уважний, гострий, привітний, веселий, з підозрою, задумливий, байдужий...

- Ніс: прямий, тонкий, кирпатий, з горбинкою, широкий, товстий, короткий...

- Рот: маленький, дитячий, стиснутий, невеликий, усміхнений, широкий...

- Брови: чорні, темні, вицвілі, тонкі, широкі, вищипані, фарбовані, густі, сиві...

- Постать (поставо): висока, середнього зросту, струнка, кремезна, широкоплеча...

Риси характеру:

- Позитивні: добрий, лагідний, любить тварин, допитливий, цікавий....

- Негативні: злий, жорстокий, неуважний, неслухняний, ледащо...

III. СКЛАДАННЯ ПОРТРЕТА ЛІТЕРАТУРНОГО ГЕРОЯ

1.  Чи допомагає опис зовнішності героя розкрити автору характер героя?

2. Який портрет найбільше відповідає літературному опису Олеся?

3. Знайдіть опис зовнішності Олеся в підручнику, зачитайте. («Він був малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ». «Пальтечко в нього товсте, а сам тонкий...»)

4. Як би ви описали Олеся?

Ви послухали і подивились, як письменники та художники змальовують людину. Ми створили опори слів. Але, щоб у вас вийшов зв'язний послідовний текст, необхідно скласти план майбутнього твору, тема якого — «Портретна характеристика героя».

План (орієнтовний)

1. Зовнішній вигляд.

2. Вік героя.

3. Риси характеру.

4. Моє ставлення до літературного героя.

Словничок «портретної» лексики

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Завдання. Складіть газетне оголошення «Зникла дитина», дайте детальний опис її зовнішності, обличчя, зросту, одягу, манери говорити.

Ситуація. Батько просить сина чи доньку поїхати на вокзал і зустріти його знайомого з іншого міста.

Опишіть зовнішність знайомого, щоб діти змогли його впізнати.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ


Урок 60. М. Рильський. Основні відомості про поета, його вміння бачити красу рідної природи і створювати красу засобами поетичної мови

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів із біографією автора; проаналізувати його лірику; визначити елементи зображення краси навколишнього світу, 

- Виховна: виховувати любов до природи, захоплення її явищами. 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь, комбінований. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.

На все дивлюся власними очима. 

М. Рильський
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань. Рубрика «Упізнай автора» 

Кросворд
1. Короткий народний вислів, що не має повчального характеру. (Приказка) 2. Короткий народний вислів повчального характеру. (Прислів'я) 3. Літературний жанр, у якому навколишня дійсність зображена шляхом передання почуттів автора. (Лірика) 4. Велика княгиня, дружина князя Ігоря. (Ольга) 5. Прізвище твору «Ярослав Мудрий». (Олесь) 6. Оповідання Є. Гуцала. («Лось») 7. Автор вірша «Садок вишневий коло хати». (Шевченко) 8. Коротенькі, дотепні описи предметів, подій, явищ, які потрібно пізнати. (Загадки) 9. Народна казка «... корабель». (Летючий)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року. Син дворянина, українського інтелігента, який утратив польські родові корені, неписьменної селянської талановитої і співучої дівчини з села Романівки, він увібрав у душу найкращі риси своїх батьків. Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва, з одного боку, і романівських краєвидів та сільського оточення — з другого. Змалку, відчуваючи тепло рідної землі і радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною почував у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш «Прошак». За змістом віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет, тому що ці незграбні рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.

Навчався Максим у приватній гімназії відомого київського педагога Володимира Науменка. Культурне середовище, у якому з повагою ставились до всього українського, сприяло формуванню підлітка в національному дусі, виробленню в нього відповідних поглядів, запитів, смаків. Хлопець рано починає віршувати, а 1910 р. виходить його дебютна збірка «На білих островах».

З 1915 р. М. Рильський — студент Київського університету медичного факультету, через два роки продовжить навчання на історико-філологічному, але революція, громадянська війна змусить його перервати освіту і переїхати в село, де він вчителюватиме в початковій школі; поет пробув в с. Вчорайшому, потім у рідній Ро-манівці аж до осені 1923 р. Правда, і в Києві, вже набувши голосне літературне ім'я, він ще років шість викладатиме мову й літературу в середній школі та на одному з робітфаків інституту освіти, читатиме курс теорії перекладу в інституті лінгвістичної освіти.

У літературних колах М. Рильський належав до групи «неокласиків» — художньої школи українських поетів, зорієнтованої на античну класику, на продовження гуманістичних традицій європейської поезії нового часу.

Неокласиками називали тих поетів і критиків, які групувалися навколо журналу «Книгар» (1918-1920), а пізніше — біля київського видавництва «Слово». Сюди входили такі письменники, як М. Зе-ров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, Освальд Бургард і, звичайно, М. Рильський, які прагнули підняти престиж художнього слова, з його допомогою вирішувати філософські, історичні, морально-етичні проблеми. Репресії також не обминули Рильського: 1931 р. він півроку пробув «під слідством» у Лук'янівській в'язниці Києва, доки не був звільнений «за відсутністю достатніх даних для обвинувачення й суду».

Напружена літературна праця М. Рильського тривала й у наступні роки, хоча політичний клімат тоталітарної держави обмежував творчу свободу і в багато чому деформував тематику та ідейний світ його поезії. Тому в 30-х роках XX не раз виходять з-під його пера плакатні вірші-заклики. Тоталітарній системі були потрібні тільки такі твори, де б вона «оспівувалася», «підносилася», «звеличувалася». Правда, часом дозволялося надрукувати й щось «нейтральне», і такі можливості Рильський та інші автори намагалися використовувати.

У роки Великої Вітчизняної війни Рильський перебував в евакуації, спочатку в Уфі, а потім у Москві. Його поезія почала відроджуватися, зазвучала по-новому, справді натхненною мовою. Патріотичний твір «Слово про рідну матір» і багато інших гаряче сприймалися і на фронті, і в тилу.

У повоєнні десятиліття в житті поета були трагічні часи. Безжально-несправедлива критика, відкрите політичне гоніння. Але й були роки високого творчого піднесення, які сам поет назвав добою свого «третього цвітіння» — на жаль, останнього.

Творче відродження поета припадає на добу 50-х років. Поетичні збірки цього останнього періоду в житті М. Рильського — «Троянди й виноград», «Далекі небосхили» (1959), «Голосіївська осінь» (1959) та інші гідно завершують його творчу біографію.

За видатні заслуги в розвитку науки і культури Рильського було обрано академіком АН УРСР, а згодом і АН СРСР. Він очолював Спілку письменників України (1943-1946), був директором академічного інституту мистецтва, фольклору й етнографії.

Максим Рильський — один із найвидатніших в українській та світовій літературі майстрів художнього перекладу. Особлива увага віддавалася поезії з переважно трьох літератур: російської, польської, французької. Його ім'я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім'я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Поет-інтелектуал, Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Він ішов у житті та літературі своїми, неходженими шляхами, які «...були позначені і квітами, і тернами...».

Помер М. Т. Рильський після тяжкої хвороби 24 липня 1964 р.

2. Лірика М. Рильського

М. Рильський, згадуючи чарівну пору дитинства і юності, зізнався, що тоді його особливо захоплювала природа в усьому її розмаїтті — «весняні фіалки, що проростають з-під жовтого й багряного торішнього листя, напружене життя птиці, риби, звіра, таємниче занурювання в воду рибальського білого поплавця, посвист качиних крил». Власні спостереження вічно мінливого світу природи доповнювалися інформацією з прочитаних книжок — не тільки популярно-природничих, а й художніх, у яких той дивовижний світ також поставав у різноманітних, часто незвичних ракурсах.

Світ природи відбивається вже в перших віршах Рильського, зокрема й тих, що становили збірку «На білих островах» (1910). Ця збірка юного поета була збіркою початківця, який, однак, уже вправно володів і віршем і словом.

Природа рідного краю — головний образ ліричних поезій книжки «Під осінніми зорями» (1918) та ідилії «На узліссі» (1918).

Вірш «Поле чорніє» вражає яскраво вираженим почуттям єдності героя з рідною землею.

2.1. Зачитування уянями вірша «Поле чорніє».

2.2. Бесіда за прочитаним поетичним твором.

- Які у вас виникли враження після прочитання вірша?

- Чи сподобався вам вірш «Поле чорніє»?

- Чи належить він до пейзажної лірики? Доведіть.

- Чому в поетичному творі автор називає поле «чорним»?

- Яка пора року зображена у вірші?

- До кого звертається в поезії автор?

- Які кольори використовує автор у вірші?

- Які поетичні засоби використовуються у вірші?

2.3. Зачитування учнями вірша «Яблука доспіли».



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал