Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка24/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   30

3. Актуалізація опорних знань

3.1. «Мозковий штурм».

- Коли народився П. Тичина?

- Яка назва першої збірки П. Тичини?

- Що таке «рима»?

- Що таке «віршований розмір»?

- Яка головна тема віршів ранньої творчості П. Тичини?

- Коли помер П. Тичина?

3.2.  «Мікрофон».

«Що я вже знаю про поезію П. Тичини...»

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Мова є мелодійною, бо музику можна почути скрізь. Відомий український поет Павло Григорович Тичина відрізнявся талантом перетворювати вірші на мелодію.

Його поезії мелодійні, ритмічні. їхні рядочки ллються приємною мелодією. А сам автор одночасно є поетом, художником і композитором. У своїй ліриці він зображує природу живою, чудовою і мелодійною:

трави шепочуть, гаї шумлять, жито співає. Ці неповторні образи природи бентежать поетичну душу автора. Читаючи ці поезії, сам починаєш чути природну музику, милуватися красою довкілля.

Мальовничою, сповненою ніжної й чуйної душі, постає у віршах П. Тичини українська природа — така рідна, близька й водночас наче побачена з іншої висоти. Перші твори Тичини дуже схвально були прийняті критикою, зокрема збірка «Сонячні кларнети». Його поезія народилася з духу музики, як і в багатьох інших його сучасників, та музичність Тичинина — особливого типу: це не прикраса, а принцип світобачення. Саме назвою цією збірки поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла й світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою.

Винесений у заголовок книжки незвичний образ-символ сонячних кларнетів якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні.

2. Робота з текстом

2.1. Вірш П. Тичини «Не бував ти у наших краях!» — це поетичне звертання до уявного співбесідника. Ліричний герой говорить про свій улюблений степ, де небо без краю, де високі козацькі могили-кургани, де живуть мужні, працьовиті й співучі люди. Саме в них треба вчитися бути стійкими в життєвих випробуваннях, любити свою батьківщину.

2.2. Читання вірша учнями. 

2.4. Опишіть вірш за схемою.

«Не бував ти у наших краях!»
2.3. Бесіда за прочитаним твором.

- Чи простежується у вірші розмова з вигаданим співрозмовником?

- Про що розповідає автор співрозмовнику?

- Як у вірші змальовує автор людину?

- Які почуття викликає цей вірш?

- Яке ставлення автора до Батьківщини?

2.5. Слово вчителя.

— Надзвичайно поетична картина природи змальована у вірші П. Тичини «Гаї шумлять...». Твір сповнений світла, радості, повноти життя. Ліричний герой сприймає навколишнє як подарунок природи — шум гаїв, хмарки в небі, гудіння дзвону, коливання достигаючих нив, шепіт трав.

2.6. Читання вірша учнями.

2.7. Бесіда за прочитаним твором.

- Чому саме «гай» П. Тичина змальовує у вірші?

- Який настрій переважає у вірші?

- Чи є у творі персоніфікація?

- Хто постає ліричним героєм у вірші?

- Як почувається автор на лоні природи?

- Гру яких музичних інструментів ви уявляєте, читаючи цей твір?

2.8. Опишіть вірш за схемою.

Гаї шумлять»


2.9. Слово вчителя.

— Скажи вранці світові «Добридень!» — і будуть добрими твій день, твоє життя. Поглянь навкруги, як гарно світить сонце, як тихо шепочуться трави, дзюрчить струмочок, пурхає метелик. Хай усе це наповнить твоє серце добром, любов'ю до рідного краю. Такий і прямий зміст і підтекст поезії П. Тичини «Блакить мою душу обвіяла...».

2.10. Читання поезії учнями.

2.11. Бесіда за прочитаним твором.

- З якими почуттями автор звертається до України? 

- Як поет зображує у вірші природу України? 

- До якої лірики належить вірш? 

- Яка пора року зображена в поезії?

- Як ви розумієте рядки поезії «Душа моя сонця намріяла», «Душа причастилася кротості трав...»?

2.12. Опишіть вірш за схемою.

«Блакить мою душу обвіяла»
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  До кого звертається автор у вірші «Не бував ти у наших краях!»? 

А Товариша;                                 Б іноземця;

В вигаданого співрозмовника;   Г батька.

2. Який художній засіб використовує автор у рядку «На квітці метелик мов стрічечка»?

А Метафору;                                 Б порівняння;

В епітет;                                        Г  персоніфікацію.

3.  Яка пора року зображена у вірші «Не бував ти у наших краях!»? 

А Весна;                                        Б зима;

В осінь;                                         Г  літо.

4.  Без чого не можуть люди «і нивки зорати»? (Вірш «Не бував ти у наших краях!»)

А Заробітної плати;                     Б пісні;

В їжі;                                             Г сліз.

5.  Який художній засіб використовує автор у рядку «Горить-трем-тить ріка»?

А Метафору;                                Б порівняння;

В епітет;                                        Г  персоніфікацію.

6.  Яка пора року зображена у вірші «Гаї шумлять»? А Весна;                                        Б зима;

В осінь;                                         Г  літо.

7.  Хто виступає ліричним героєм у вірші «Гаї шумлять»? 

А Автор;                                       

Б маленький хлопчик; 

В парубок;                                    

Г батько.

8.  Чим милується ліричний герой у вірші «Гаї шумлять»? 

А Гаєм;                                          Б річкою;

В хмарками;                                Г  травою.

9.  До кого звертається автор у вірші «Блакить мою душу обвіяла»?

А Природи;                                   Б світу;

В матері;                                       Г  України.

10.  З чим порівнює автор могили у вірші «Не бував ти у наших краях!»? 

А Хмарами;                                  Б степом;

В горами;                                      Г лісами.

11.  Який вірш закінчується рядком «...як музика»? 

А «Гаї шумлять»;

Б «Не бував ти у наших краях!»; 

В «Блакить мою душу обвіяла»; 

Г  «А я у гай ходила».

12.  З чим автор порівнює неба край у вірші «Гаї шумлять»? 

А Музикою;                                   Б золотом;

В коханням;                                 Г думками.

2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Мальовничий образ природи у поезії П. Тичини».

2. Охарактеризуйте образ України у вірші «Не бував ти у наших краях!».

3. З якого вірша ці рядки?

«Струмок серед гаю як стрічечка, На квітці метелик мов свічечка».

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «П. Тичина — Орфей свого часу».

2. Охарактеризуйте образ гаю у вірші «Гаї шумлять».

3. З якого вірша ці рядки?

«Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, Серце б'ється і б'ється в грудях!

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Настрій поезії П. Тичини».

2. Охарактеризуйте образ України у вірші «Блакить мою душу обвіяла».

3. З якого вірша ці рядки?

«Над нивами-приливами. Купаючи мене. Мов ластівку».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 54. Література рідного краю. Поезія М. Побеляна

Мета: 


- Навчальна: стисло ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати його ліричні твори; визначити художні засоби, головну думку. 

- Виховна: виховувати шанобливе ставлення до літератури рідного краю. 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь на уроці літератури

рідного краю. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ 

Нас дитинства світ казковий знов у гості кличе всіх 

По доріжці веселковій, де лунає дружно сміх. 

Де на кульках кольорових лине в небо дітвора. 

О, країна ця чудова — світ любові і добра.

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Вступне слово вчителя

— Чарівний мрії світ — дитинство! Дитинство — пора, коли збуваються всі бажання, коли немає нічого неможливого. Пора радісного сміху, ніжної маминої колискової, перших батьківських повчань, першої прочитаної книжки. Саме змалечку в дитячій душі засівається зерно любові до книжки — на всі літа.
Сьогодні наш урок присвячений саме чарівному світу дитинста, а допоможе нам у цьому письменник нашого краю Микола Побелян та світ поезії.

Микола Побелян народився 22 червня 1948 року в селі Покошичі на Чернігівщині в родині колгоспників. Навчався в Ніжині та Криму. Був пастухом, кочегаром, «цілинником»... Перша літературна публікація датована 1962 роком.

Прийнятий до НСПУ 2001 року за збірки поезій «Дай мені долоньку» (1997) та «Сніги на двох» (видавництво «Зерна», 1999, «Бібліотека альманаху українців Європи»), а також публікації в колективних збірниках, антологіях України: «Вітрила-95», «Самоцвіти», «Золотий гомін», «Слобожанська муза», «Слобожанська яса»; журналах: «Березіль», «Малятко», «Слобожанщина», «Дивослово», «Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах», «Зерна», «Ятрань»; газетах: «Літературна Україна», «Голос України», «Освіта України», «Слобідський край», «Нові горизонти», «Южная магистраль». Його вірші перекладались на іврит, російською, вірменською, французькою мовами.

За фахом і покликанням — учитель української мови і літератури. Досвід педагогічної роботи — 38 років. Учитель-методист. Працює в Харківській спеціалізованій школі № 108, де 30 років очолює роботу літературної студії «Грудка» ім. Станіслава Шумицького. 1980 р. створив перший в СРСР Музей хліба.

III. ОПРАЦЮВАННЯ І УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. Лірика Миколи Побеляна пронизана любов'ю до природи, дитини, батьківщини.

Ось послухайте, як пише про себе М. Побелян:

Я з роду ідолянів Побелянів, Що споконвіку на Десні живуть. Із роду, м'ятого копитами ординців. Що вистояв, як сиві спориші. Вмирав із усіма і поодинці Та не згубив вкраїнської душі.

1. Бесіда

- Як ви гадаєте, чи є справжнім українцем письменник? 

- Чи любить він свій рід, свою батьківщину?

2. Розглядання збірки «Дай мені долоньку...», а саме «Молитви-оберегу»

Творчий доробок нашого земляка на сьогодні — дві поетичні збірки та численні публікації його віршів у періодиці. Перша збірка — «Дай мені долоньку...» (1998 р.). Ця збірка адресована мамам. Вірші цієї збірки сповнені ніжності, теплоти, любові, турботи про дитину, а починається вона «Молитвою-оберегом».

3. Бесіда

- Як ви гадаєте, до кого звертається у своїй поезії автор? 

- Які почуття виникли у вас після прослуховування вірша? 

- До якої лірики належить цей вірш (інтимна, пейзажна, філософська, патріотична)? Доведіть.

4. Розглядання збірки «Сніги на двох»

Збірка вийшла в поетичній серії «Бібліотеки альманаху українців Європи "Зерна"». Ліричний герой збірки «Сніги на двох» — людина, залюблена у свою країну, її природу, людей, він іде по життю поруч з нами.

1999 року вийшла друком нова книжка харківського поета Миколи Побеляна «Сніги на двох». Вийшла вона в серії «Бібліотека альманаху українців Європи "Зерна"».

«Сніги на двох» — це збірка ліричної поезії, автор якої запрошує нас у світ його любові, населений людьми, птахами, деревами, квітами: 

«Любове ніжна, Я перед тобою Уклінно так. Благоговійно так... Без тебе я 3 життєвого Двобою Не вийшов би Ніколи і ніяк».

Ліричний герой його збірки — закохана людина, щира і відверта у своїх почуттях:

«Мені так радісно з тобою В оцих снігах ції зими... Де під зорею голубою На всю планету — тільки ми...»

Для нього любов — це всесильне, всеохоплююче почуття: «Фарбує космос Рами в золоте... Земля мов Жінка, що Любити хоче...»

Ліричний герой не уявляє без любові навіть миті життя: «Вечоріє Тобою щоденно, І світає Тобою — без мене... День палає Тобою огненно І ночіє Тобою — теж...»

Щиро, відверто ліричний герой говорить нам про свої почуття: «Всупереч, Мабуть, Самому Богу... Я тебе Безбожно так Люблю...»

5. Виразне читання віршів М. Побеляна учнями

«Дві зірочки», «Вранішня казаночка», «Вечірня казаночка», «Зажурився журавель», «Павучок», «Ой ходила гусочка...»

6. Бесіда

- Який вірш вам сподобався більше? Чому? 

- Які почуття виникли після почутого? т Який настрій віршів?

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Літературна гра «Знавець творчості М. Побеляна»

Клас ділиться на дві команди. За кожну відповідь отримує по 1 балу.

I етап — відповіді на запитання

- У якому році народився М. Побелян? (22 червня 1948 року) 

- Де народився письменник? (У селі Покошичі на Чернігівщині) 

- Як називається перша збірка М. Побеляна? («Дай мені долоньку..,») 

- У якому році вийшла збірка «Дай мені долоньку»? (1998) 

- Кому адресована ця збірка? (Мамам та їхнім дітям) 

- Яким твором починається ця збірка? («Молитва-оберег») 

- Як називається друга збірка М. Побеляна? («Сніги на двох») 

- У якому році вийшла збірка «Сніг на двох»? (1990) 

- Хто є ліричним героям цієї збірки? (Закохана людина) 

- До якої лірики належить ця збірка? (Інтимної)


II етап

За кожну правильну відповідь команда отримує по 2 бали.

Назвіть вірші М. Побеляна. («Молитва-оберег», «Дві зірочки», «Вранішня казаночка», «Вечірня казаночка», «Зажурився журавель», «Павучок», «Ой ходила гусочка...» (див. у додатку).
III етап — робота за картками (3 бали)

Картка № 1 (записані вирази із творів М. Побеляна)

Визначити засоби художньої виразності.

(Зелене королівство. Гривасте сонце. Сиві небеса. Сни дитинно золоті. Літо стеле килимочки. Сонечко золотило стеблинку. Наче песик, сонечко лизне дві зірочки, У тебе вічка, мов кринички. Сонечко, мов бджілка золота)

Картка № 2

Визначити художні тропи у вірші «Подивись, які слухняні зорі». (Епітети: слухняні зорі в небі неозорім, сонної верби. Метафори (уособлення): зорі затуляють вічка, вітерець присів на гілку спати, клен листочки зміг заколисати, сплять берези, вільхи і дуби)

IV етап — нагородження переможця

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Неповторна індивідуальність М. Побеляна, його поезія — це стихія, у якій цілковито відсутня якась навмисна спрямованість, передбаченість, постійне переливання настроїв, станів, натхненна гра уяви. Його «дитячі» вірші — принципово новаторські тим, що співмірні з дитячою уявою, з поетичністю дитячої душі. І проливають нове світло на природу всієї поезії як такої, у якій живе дарована людям у дитинстві безпосередність сприйняття світу, парадоксальність фантазії і душевна чистота. Зрештою, його дитячі твори — не дитячі (принаймні не спеціально дитячі): вони для всіх і про всіх. І тут — ще один напрям творчих можливостей поета, який і в майбутньому ще дивуватиме й дивуватиме нас...»

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до декламування поетичних творів Тараса Шевченко та Павла Тичини.

Урок 55. Виразне читання. Декламування поетичних творів Т. Шевченка та Павла Тичини

Мета: 

- Навчальна: допомогти учням глибше усвідомити художню цінність



творчості Т. Шевченка через виразне та вдумливе читання, 

- Виховна: формувати активну громадянську позицію. 

- Розвивальна: розвивати пам'ять, артистичні здібності учнів, уміння висловлювати свої думки з приводу прочитаного. Тип уроку: урок виразного читання, засвоєння знань і формування вмінь

виразного читання творів. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Вступне слово вчителя

— Сьогодні у нас незвичайний урок. Урок чарівної поезії. Поезія часто говорить про себе сама — вустами авторів. Ті або інші аспекти поетичного призначення залучають до себе увагу різних поетів. Поезія має своїм джерелом саме життя — у всіх його проявах. І так само, як саме життя, відповідно до Шевченка та Тичини, є неминуще диво, поезія є «і творчістю, і чудотворством». Поезія творить «образ світу у слові виявлений». Мистецтво відкриває людині очі на світ, на його чудесне існування — у цьому його моральне завдання, у цьому — твердження принципів добра і краси. Мистецтво і простота — тема, що хвилювала письменників.

2. Літературна вікторина «Пізнай поезію»

Текст 1

А туман, наче ворог. 



Закриває море 

І хмароньку рожеву, 

І тьму за собою.

Т. Шевченко

Текст 2

Струмок серед гаю, як стрічечка. 



На квітці метелик, мов свічечка. 

Хвилюють, маюють, квітують поля — 

Добридень тобі, Україна моя! 

П. Тичина 

Текст З

Сім'я вечеря коло хати, 



Вечірня зіронька встає. 

Дочка вечерять подає, 

А мати хоче научати. 

Так соловейко не дає.

Т. Шевченко

Текст 4


Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, 

Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш, 

Серце б'ється і б'ється в грудях... 

П. Тичина

Текст 5

І білий місяць на ту пору 



Із хмар де-де виглядав, 

Неначе човен в синім норі 

То виринав, то потопав.

Т. Шевченко

Текст б

Що не люблять, не вміють ридати. 



Що не можуть без пісні і нивки зорати! 

Тебе ж завжди я бачу в сльозах — 

Не бував ти у наших краях. 

П. Тичина

Текст 7

За сонцем хмаронька пливе, 



Червоні поли розстилає 

І сонце спатоньки зове 

У синє море...

Т. Шевченко

Текст 8

Я йду, іду — Зворушений. 



Когось все жду — Співаючи.

П. Тичина

За кожну правильну відповідь — по 1 балу.

3. Знавець біографії письменників

1. Коли народився Тарас Шевченко? (9 березня 1814 р.)

2. Після якої події маленький Тарас пішов у наймити? (Після смерті батька)

3. Скільки було років Т. Шевченку, коли його викупили із кріпацтва? (24)

4. Перша книга Т. Шевченка. («Кобзар»)

5. Остання книга Т. Шевченка. («Букварь южнорусский»)

6. Скільки коштував «Буквар»? (З копійки)

7.  Чому саме «Буквар» коштував 3 копійки? (Щоб його могли купувати найбідніші селяни)

8. Коли помер Т. Шевченко? (10 березня 1861 р.)

9.  У якому році народився П. Тичина? (1891)

10. Де народився П. Тичина? (Село Піски на Чернігівщині)

11. Де навчався поет? (Бурса, духовна семінарія. Київський комерційний інститут)

12. У якому році вийшла перша збірка П. Тичини? (1918)

13.  Яку мала назву перша збірка П. Тичини? («Сонячні кларнети»)

14.  Які казки для малят створив поет? («Івасик-Телесик», «Дударик»)

15.  Хто писав про автора «... він — втілення скромності й тихості — міг бути впевненим і владним, і цій упевненост й владності корилися люби»? (М. Рильський)

16.  Коли помер П. Тичина? (1967)

За кожну правильну відповідь — по 1 балу.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Повторення пам'яток для виразного читання

Пам'ятка «Як навчитися виразно читати віршові твори»

1. Вдумливо прочитай вірш.

2. З'ясуй лексичне значення не зрозумілих тобі слів.

3. За змістом та ідеєю твору визнач настрій, із яким читатимеш твір.

4. У кожному рядку визнач (підкресли олівцем) стрижневе слово, тобто слово, на яке падає логічний наголос (слово, яке слід інтонаційно голосом виокремити, бо воно найвагоміше в рядку чи реченні).

5. Познач олівцем паузи:

а) кома — ледь помітна пауза (позначка — /);

б) двокрапка й тире — помітна пауза (позначка — //).

в) крапка — явна пауза із інтонацією завершеності (позначка - ///).

6. Ліворуч від кожного рядка постав стрілку, що передає тон читання:

а) підвищення тону — стрілка вгору (/);

б) зниження тону — стрілка вниз /);

в) рівний тон — горизонтальна стрілка (/).

7.  Прочитай кілька разів вірш з дотриманням вимог усіх позначок.

8. Читаючи вірш, уявляй картини, які виникають, і запам'ятовуй їх послідовність.

9. Вивчивши вірш напам'ять, виразно прочитай його своїм близьким і з'ясуй, що б вони побажали тобі для кращого прочитання твору. Врахуй їхні побажання.

Пам'ятка декламатора

1. До читання напам'ять повтори про себе текст вірша.

2. Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).

Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

3. Назви автора й твір, який читатимеш.

4. Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5. Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6. Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7. Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— У літературі кожного народу, серед її великих творців, є поети, імена яких оповиті невмирущою любов'ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко, чия безсмертна спадщина — одна з найбільших вершин людського генія. Т. Шевченко — велетень духу, митець могутньої творчої сили, непримиренний борець проти будь-якого гноблення людини людиною. Поезія, мистецтво слова поєдналися в його творах з соціальною боротьбою і становлять з нею суцільний органічний сплав. Боротьбою за визволення народу, за соціальну справедливість і духовне розкріпачення мас Т. Шевченко здійснив найвище суспільне призначення поета.

Т. Шевченко виступив як поет-новатор, приніс з собою в українську літературу «слово нове», новий світ поезії, неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем, ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму й народності.

Час не став для Т. Шевченка мірилом відстані між ним і наступними поколіннями. Свободолюбні, гуманістичні ідеї, якими пройнята його творчість, мали своїм джерелом настрої селянських мас, зростали на ґрунті поєднання революційної думки й передової художньої культури з визвольними прагненнями народу. І хоч, здавалося б, царизм зробив усе, щоб приборкати геній Т. Шевченка, він не зміг скувати його революційної думки, відірвати творчість поета від народу. Т. Шевченко з геніальною художньою силою висловив ідеї, які підіймали на боротьбу проти рабського становища дедалі ширші народні маси. Життєвий та літературний подвиг Т. Шевченка, поета, який, вийшовши з найпригніченіших народних низів — кріпосного селянства,— піднісся до вершин передової суспільної думки свого часу і передової світової літератури, не можна не визнати явищем світового значення в історії культури.

2. Виразне читання віршів напам'ять

«За сонцем хмаронька пливе»

Коментар до твору. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності. Про це нагадує туман, що «неначе ворог». Сонце — уособлення тепла, світла й радості, туман же, навпаки, темряви, небезпеки. Та людина має завжди вірити, що сонце зійде, прожене пітьму, обігріє, як мати дитину.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал