Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка23/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   30

3. З якого вірша ці рядки: «А туман наче ворог закриває море...»?

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Почуття болю та гіркоти від усвідомлення своєї долі».

2. Охарактеризуйте дівчину у вірші «Мені тринадцятий минало».

3. З якого вірша ці рядки: «Затихло все, тільки дівчата та соловейко не затих...»?

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру на тему «Дівчина-рятівниця».

2. Охарактеризуйте душевний стан ліричного героя у вірші «Мені тринадцятий минало».

3. З якого вірша ці рядки: «Утирала мої сльози І поцілувала...»?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 51. Природа в поезії «За сонцем хмаронька пливе». Картини довколишнього світу, природи в поезії «Садок вишневий коло хати»

Мета: 

- Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками біографії автора; проаналізувати програмні ліричні твори; визначити художні засоби та образність, вчитись декламувати вірші.



-  Виховна: формувати позитивне ставлення до природи.

-  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, вміння висловлювати свою думку.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм»

- Що таке персоніфікація?

- Що таке ліричний твір?

- Хто є героями вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Яка тема вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Яка основна думка вірша «Мені тринадцятий минало»?

- Які ви ще знаєте вірші Т. Шевченка?

- Які теми освітлював у своїй поезії Т. Шевченко?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «Садок вишневий коло хати.

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Тарас Шевченко тривалий час перебував у казематі Петропав-лівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія «Садок вишневий коло хати». У ньому немає узвичаєних художніх засобів, жодних барв. Вечір в Україні постає перед читачем у всій своїй красі. Чудові картини природи, працю і побут селянської родини бачимо за допомогою зорових і слухових образів, створених поетом: «Сім'я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає». Серед такої природи людині весело і спокійно. Шевченко змалював дружну сім'ю, де панує взаємоповага, любов і гармонія. Поезія викликає почуття гордості і захоплення красою природи.

1.1. Виразне читання вірша учнями.

1.2. Тема: зображення мальовничої української природи.

1.3. Ідея: замилування простим, природним ладом трудового життя з чергуванням праці і відпочинку.

1.4. Основна думка: Т. Шевченко звеличує красу українського народу.

1.5. Жанр: пейзажна лірика.

1.6. Колористичні символи (образи): «вишневий сад зелений і темнії ночі», «синє море», «червона калина», «зелені байраки», «небо блакитне».

1.7. Сюжет: у творі «Садок вишневий коло хати» відтворено картину весняного вечора в українському селі. Прості, зримі, пластичні образи постають із народно-естетичних і морально-естетичних уявлень. Сила емоційного впливу твору — в природності й рельєфності малюнку, у його світлому настрої. У вірші відобразилась мрія поета про щасливе, гармонійне життя. Ця мрія різко контрастувала з дійсністю, у якій поет-в'язень створював свою поезію. Перед нами постає побутова картина українського села: «...Вечір... Закінчився робочий день, повертається з поля плугатарі, ідуть співаючи дівчата, біля хати зібралась на вечерю сім'я. Непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат. Та невтомного соловейка. Затихло все, тільки дівчата, та соловейко не затих».

1.8. Інсценізація вірша.

Умовно цей вірш можна поділити на 4 епізоди:

1-й епізод — вечір... Закінчився робочий день, повертаються з поля плугатарі.

2-й епізод — ідуть співаючи дівчата.

3-й епізод — біля хати зібралась на вечерю сім'я.

4-й епізод — непомітно надходить ніч. Все завмирає, тільки чути голоси дівчат та невтомного соловейка.

1.9. Бесіда за прочитаним ліричним твором.

- Чи сподобався вам вірш Т. Шевченка «Садок вишневий коло

хати»? т Як змальовує поет природу?

- Яку мрію поета ми бачимо у вірші Т. Шевченка? (Про щасливе, гармонійне життя)

- Які художні засоби ви побачили у творі?

- Чи Україна насправді постає «тихим раєм» для поета? Доведіть думку.

- Чи побачили ви у творі тяжку працю українців?

- Що допомагає їм відпочити?

-Чому саме пісня підбадьорює селян?

- Яка основна думка вірша «Садок вишневий коло хати»?

- Як ви вважаєте, чого хоче мати навчити доньку?

- До якої лірики належить вірш «Садок вишневий коло хати»?

- Як ви вважаєте, чи мав рацію І. Франко, який написав: «Вся та вірша — немов моментальна фотографія настрою поетової душі, викликаного образом тихого, весняного українського вечора»?

Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть».

Слово вчителя. Цей вірш Т. Шевченка надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. Якою ж сильною була туга поета за рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка? Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. Вірш став «візитною карткою» України — квітучої, мирної, співучої та доброї.

1.10. Рубрика «Поміркуй».

Чому саме цей вірш став «візитною карткою» України?

1.11.  Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

Слово вчителя. Прекрасна пейзажна картина розгортається перед нами у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе...» Побудований цей твір на казкових, легендарних мотивах, за якими сонце йде спати за море, а вкривають його, як мати дитину, хмарки. Але життя складне. Є в ньому зло, неприємності

2. Читання вірша Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе»

2.1. Словникова робота.

Символ (грец. «знак») — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських віршах наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін.

Символ сонця — уособлення тепла, світла й радості.

Туман — темряви, небезпеки.

2.2. Тема: змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

2.3. Ідея: туга за рідним краєм, його чарівною природою.

2.4. Основна думка: батьківщина — рідна домівка.

2.5. Жанр: пейзажна лірика.

2.6. Бесіда за прочитаним твором.

- Яку ви уявили картину, коли читали цей вірш?

- Який образ дарує нам світло й радість?

- З чим протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька

пливе»? Чому? 

- Які явища природи описані у вірші Т. Шевченка? 

- Ця поезія милозвучна? Чому? т Які художні засоби ви побачили у вірші «За сонцем хмаронька

пливе»? ? Яка головна думка цього вірша?

2.7. Рубрика «Знайди художні скарби». Робота в групах.

У віршах «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе».
2.8. Рубрика «Продовжте поетичні рядки».

1.  Сім'я вечеря коло хати. 

Вечірня зіронька... (встає).
2.  Затихло все, тільки дівчата 

Та соловейко ... (не затих).


3.  Хрущі над вишнями гудуть, 

Плугатарі з плугами ... (йдуть).


4. За сонцем хмаронька пливе, 

Червоні поли розстилає І сонце спатоньки ... (зове).


IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Що робить сім'я коло хати?

А Вечеряють;                               Б грають;

В співають;                                   Г сплять.

2.  Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»?

А Метафору;                                Б епітет;

В порівняння;                              Г  персоніфікацію.

3.  Кого поклала мати коло хати?

А Дочку;                                       Б їжу;

В маленьких діточок;                 Г  чоловіка.

4.  Чому протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Хмарці;                                     Б морю;

В полю;                                         Г  туману.

5.  Який художній засіб використовує автор у рядку «А туман, неначе ворог, закриває море»?

А Метафору;                                 Б порівняння;

В епітет;                                        Г  персоніфікацію.

6.  Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? 

А Мати;                                         Б батько;

В дочка;                                        Г брат.

7.  З ким заговорить серце у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? 

А Хмаркою;                                  Б морем;

В туманом;                                   Г  з Богом.

8.  Який епітет використовує до хмарки автор у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?

А Синя;                                         Б рожева;

В зелена;                                       Г  сива.

9.  Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»?

А Танцюють;                                Б сміються;

В співають;                                  Г розмовляють.

10.  Який художній засіб використовує поет у ряках «І тьмою німою оповиє тобі душу»?

А Метафору;                                 Б епітет;

В порівняння;                              Г  персоніфікацію.

11.  На скільки епізодів можна поділити вірш «Садок вишневий коло хати»?

А 2;                                                      Б 1;

В 4;                                                     Г 3.

12.  Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»?

А Метафору;                                Б порівняння;

В епітет;                                        Г  персоніфікація.

2. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до віршів Т.Г. Шевченка».

2. Охарактеризуйте селянську родину у вірші «Садок вишневий коло хати».

3.  Що таке символ? Наведіть приклади з віршів Т. Г. Шевченка.

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє знайомство з творами Т.Г. Шевченка».

2. Охарактеризуйте українську природу за віршем «Садок вишневий коло хати».

3. Які художні засоби вживаються у вірші «За сонцем хмаронька пливе»? Наведіть приклади.

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру «Шевченко — символ України».

2. Охарактеризуйте внутрішній стан героя у вірші «За сонцем хмаронька пливе».

3. Які художні засоби вживаються у вірші «Садок вишневий коло хати»? Наведіть приклади.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 52. Павло Тичина. Цікаві відомості про автора. Його поетичні збірки та майстерне відтворення краси природи, патріотичних почуттів засобами художнього слова. Теорія літератури: метафора, епітет

Мета:

-  Навчальна: ознайомити учнів із цікавими відомостями про автора; проаналізувати ліричні збірки; визначити жанри його поезії.



-  Виховна: прищеплювати патріотичні почуття засобами художнього слова.

-  Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань. Відгадайте кросворд

Пригадайте все, що ви знаєте про художні засоби.


1. Перенесення властивостей живих істот на предмети чи явища природи. (Персоніфікація) 2. Умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. (Символ) 3. Ознаки і властивості одних предметів і явищ для розкриття особливостей інших. (Метафора) 4. Опис, зображення природи у віршованому творі. (Пейзаж) 5. Художнє означення. (Епітет) 6. Пояснення одного предмета або явища за допомогою іншого, подібного до нього. (Порівняння)

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Народився Павло Тичина в сім'ї сільського дяка й регента Григорія Тимофійовича Тичини. Мати — Марія Василівна, — також із родини священнослужителів, народила тринадцятеро дітей, з яких живими залишилися дев'ятеро — чотири брати і п'ятеро сестер. Павло Григорович був сьомою дитиною. Хлопчик ріс дуже допитливим, змалку тягнувся до книг, до малювання. Від матері, яка прекрасно співала, наслідував абсолютний слух і гарний тембр голосу, змалечку співав у шкільному хорі. Першим навчальним закладом була бурса в Чернігові, де Тичина співав у хорі Єлецького монастиря, а потім у Троїцькому хорі. Після закінчення бурси 1907 р. він вступає до духовної семінарії, яку закінчує 1913 р.

Тичина не став ані художником, ані музикантом, хоча певний час у Чернігові керував семінарським хором, а пізніше, мешкаючи в Києві, — кількома хорами. У колі близьких грав на бандурі, на роялі. По закінченні семінарії П. Тичина вступив на економічний факультет Київського комерційного інституту, але невдовзі змушений був залишити навчання через нестатки і повернутися до Чернігова, де почав працювати роз'їзним інструктором і обліковцем-статистом Чернігівського губернського земства. Він багато їздив по селах Чернігівщини, якийсь час жив в українського поета В. І. Са-мійленка, котрий підштовхнув його до вивчення мов і перекла-да цтва.

1913 року друкуються перші оповідання П. Тичини («Спокуса», «Богослов'я», «На ріках вавилонських») із монастирського життя, але проза не була його покликанням. Вже 1914-1917 рр. він пише і публікує вірші «Гаї шумлять — я слухаю», «Розкажи, розкажи мені, поле...», «Душе моя — послухай!», «Десь на дні мого серця...», «Молодий я, молодий...» та ін., які привертають увагу всієї мистецької еліти України.

Після смерті матері 5 жовтня 1915 р. П. Тичина приїжджає до Києва, де працює помічником хормейстера в театрі Миколи Са-довського, завідує відділом хроніки газети «Нова рада», друкує вірші.

У цей же час з'являється цикл «Панахидні співи», який вперше був опублікований в Одесі лише 1993 року. Присвячено цю збірку першому коханню Тичини до Поліни Коновал, котра не відповіла поету взаємністю. Вершиною лірики раннього Тичини є вірш 1915 року «О, панно Інно, панно Інно...», присвячений її сестрі й опублікований у другому виданні «Сонячних кларнетів» 1920 р. Інна Коновал померла від туберкульозу 1920 р., доля Поліни склалася щасливо. Павло Григорович протягом багатьох років підтримував дружбу з нею та її сім'єю.

Збірка «Сонячні кларнети», опублікована 1918 р., стала новим словом в українській літературі. Після її появи про поета заговорили як про видатного митця. Схвальні відгуки з'явилися на батьківщині і за її межами. Вірші напрочуд музичні, пройняті теплою інтонацією, ніжними акордами, у них оспівувались українська природа, любов, устремління в майбутнє, світлі почуття перепліталися з тривогою: «Не Зевс, не Пан, не Голуб-дух...», «Арфами, арфами...», «Гаї шумлять — я слухаю...», а поруч — «Одчиняйте двері...», трагічна «Скорбна мати». Трепетний, тривожний Тичина переймався минулим України, страждав її майбутнім. Вже в цій збірці він постав визначним майстром слова. Першими, хто відгукнувся на «Сонячні кларнети», були критики, визнані знавці літератури і мистецтва А. Ніковський та Ю. Меженко.

1920 р. виходить друге видання «Сонячних кларнетів», новий збірник «Плуг» — талановитий, яскравий, але вже дещо іншого змісту. Сьогодення владно входило у життя поета, котрий у ті буремні роки почувається «двісті разів розп'ятим», але живе з вірою в майбутнє України; у віршах того часу Тичина славив величезний плуг, мільйони мускулястих рук, а в душі його жили ідеали краси, правди і добра. Тими самими думками, болем за Україну сповнена збірка «Замість сонетів і октав», яка вийшла того таки 1920 року.

У вересні-листопаді 1920 р. П. Тичина бере участь у подорожі Мандрівної капели під керівництвом Кирила Стеценка Правобережною Україною як літописець, у результаті чого була написана книга «Подорож із капелою К. Г. Стеценка» (опублікована посмертно 1971 р.).

У доробку Павла Тичини починають з'являтися вірші, позбавлені поетичності, образності, ліризму. Тичина, поза тим, був і залишався Поетом. У важкі для країни роки він відгукується на всі животрепетні проблеми часу. На початку війни 1941 року П. Тичина разом із дружиною Лідією Петрівною та її матір'ю виїжджає в евакуацію в м. Уфу, де активно виступає з віршами. 1944 р., одразу після повернення з евакуації, його призначають наркомом освіти. На цій посаді Тичина працював до 1948 року і багато зробив для відновлення шкіл і вузів, зруйнованих у роки війни, а також взагалі для збереження україномовних шкіл в Україні. У 1961-1963 рр. вийшло шеститомне видання творів П. Тичини, а 1964 р.— останній прижиттєвий збірник «Срібної ночі». 1962 р. йому було присуджено першу Державну премію УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Помер Павло Григорович Тичина 16 вересня 1967 р., похований у Києві на центральній алеї Байкового кладовища.

2. Творча спадщина П. Тичини

Тема більшості ранніх творів П. Тичини — ліричний герой і природа. «Природа для поета, щось незмірно більше, ніж простий фон подій, які він змальовує, ніж звичайний пейзаж: до неї, наче до близького друга, він іде з своїми радощами і сумом, в осягненні її гармонійних законів він знаходить духовне визволення. Серед лугів і гаїв, спостерігаючи, як «женуть вітри, мов буйні тури», як «тополі арфи гнуть»,— він, за його власним визнанням, ставив у душу світлий парус, «бо в мене в серці сум». І це зовсім не було позою, прийомом, літературною умовністю.

3. Читання вірша учнями «Гаї шумлять»

4. Словникова робота

Ритм — означає фактичне розташування наголошених та нена-голошених складів у конкретному віршовому розмірі.

Віршовий розмір — розташування довгих та коротких складів.

5. Бесіда за прочитаним

- Яке ставлення до природи описує у вірші П. Тичина? 

- Якій настрій переважає у поезії?

- Як описана природа у вірші «Гаї шумлять»? Чи з любов'ю автор ставиться до краси природи?

6. Читання вірша учнями «Блакить мою душу обвіяла»

7. Бесіда за прочитаним

- Які почуття виникли у вас після прочитання вірша «Блакить мою душу обвіяла»?

- Як ви розумієте останні рядки поезії «Добридень тобі, Україна моя!»

- Чи можна вважати П. Тичину справжнім українцем? Обґрунтуйте свою думку.

8. Слово вчителя

— Особливе вміння молодого поета побачити, почути найтонші порухи рідних краєвидів, перейнятися гармонією світу, почувалися вагомою часточкою Всесвіту, майстерно втілити все в поетичних образах і формах. Проте робив він це за допомогою оригінальних і містких метафор, які передають «душу» явища, його «настрій», його ритми і тембри».

Настрій — обов'язковий елемент художнього зображення в раннього Тичини, і він стає особливо важливим, коли поет говорить про природу.

Вірш «Гаї шумлять» є яскравим прикладом «настроєвої» поезії, в якій автор передає душевний стан ліричного героя, якому ніби «вторить» природа, «співпереживає» людині, стає поетично одухотвореною. Ніжний ліризм, психологічне «олюднення» природи з свіжим і гострим відчуттям матеріального світу надає поезії неповторної принадності.

9. Рубрика «Літературне есе»

Напишіть невеличке есе «Що я дізнався про П. Тичину». Для підказки користуйтеся схемою. (Схема — на дошці.)
IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Якого року народився П. Тичина?

А 1890;                                          Б 1891;

В  1895;                                          Г  1896.

2.  Хто був батьком П. Тичина?

А Учитель;                                    Б лікар;

В сільський дяк;                           Г  вчений.

3.  Яку збірку було опубліковано 1918 р.?

А «Сонячні кларнети»;              Б  «Панахидні співи»;

В  «Замість сонетів і октав»;        Г   «Срібні ночі».

4.  У який збірник входить друге видання «Сонячних кларнетів»? 

А «Зевс»;                                       Б  «Плуг»;

В  «Молодняк»;                             Г  «Спокуса».

5.  У якому місті вперше було опубліковано цикл віршів «Панахид-ні співи»?

А Київ;                                          Б Чернігів;

В Одеса;                                        Г Львів.

6.  Кому був присвячений цикл віршів «Панахидні співи»? 

А Сестрі;                                       Б матері;

В батьку;                                       Г  першому коханню — Поліні.

7.  Який вірш став вершиною ранньої лірики П. Тичини?

А «Гаї шумлять»;                         Б  «О панно Інно, панно Інно»;

В  «Арфами, арфами»;                 Г   «Скорбна мати».

8.  Коли помер П. Тичина?

А 17 жовтня 1967;                        Б 16 жовтня 1967;

В 16 вересня 1967;                        Г  17 вересня 1967.

9.  Обов'язковий елемент зображення природи у творчості поета: 

А епітети;                                      Б метафори;

В порівняння;                              Г настрій.

10.  Розташування наголошених та ненаголошених складів у конкретному віршованому розмірі:

А ритм;                                        Б рима;

В настрій;                                     Г тембр.

11.  Розташування довгих та коротких складів:

А ліричний твір;                          Б віршований розмір;

В настрій;                                     Г рима.

12.  Де похований П. Тичина?

А У Чернігові;                              Б у Львові;

В у Києві;                                      Г в Одесі.

2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть твір-мініатюру «Природа в поезії П. Тичини».

2. Як ви розумієте прислів'я «Природа одному мати, другому — мачуха»?

3.  Що таке ритм?

Картка № 2

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє знайомство з Павлом Тичиною».

2. Як ви розумієте прислів'я: «Ластівка день починає, а соловей його кінчає».

3. Що таке віршований розмір?

Картка № З

1. Напишіть твір-мініатюру «Моє ставлення до поезії П. Тичини».

2. Як ви розумієте слова П. Тичини «О скільки у природи немудро-мудрих літер! О скільки у людини невміння прочитать...»?

3. Що таке пейзажна лірика»?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Урок 53. Павло Тичина. «Не бував ти у наших краях!», «Гаї шумлять», «Блакить мою душу обвіяла». Мелодійність віршів П. Тичини

Мета:


- Навчальна: продовжити знайомство з творчістю автора; проаналізувати програмні ліричні вірші; визначити їхню мелодійність, 

- Виховна: виховувати захоплення пейзажами рідної батьківщини, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне декламування віршів. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал