Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка19/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   30

3. Актуалізація опорних знань

- Пригадайте князів Київської Русі.

- Які події відбувались у часи їхнього правління?

- Про що йде мова у творі «Княжа Україна»?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)

Олександр Іванович Кандиба (літературний псевдонім — Олександр Олесь) народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині.

По батьківській лінії його рід походив із чумаків, по материнській — із кріпаків. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років. Мати Олександра залишилась сама з трьома дітьми. Виховувала дітей в любові. Чотирирічним Сашко уже вмів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевчен-кового «Кобзаря».

У рідному містечку навчався в початковій школі, потім у двокласному училищі. У 15 років Сашко вступив до хліборобської школи в містечку Дергачі неподалік від Харкова. Під час навчання в хліборобській школі починає видавати рукописний журнал «Комета», у якому друкує свої вірші, написані російською та українською мовами. Після хліборобської школи Олександр не мав права вступати до університету. Розуміючи це, він вивчає болгарську, сербську, польську мови, ще навчаючись у школі. Стає вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, але через матеріальні нестатки залишає його 1903 року і вступає до Харківського ветеринарного інституту. Визначальним фактором у його житті стала поїздка на відкриття пам'ятника І. П. Котляревському в Полтаві. Тут молодий поет знайомиться з Б. Грінченком, В. Самійленком, М. Коцюбинським, Лесею Українкою. Він передає свої вірші до збірника «Багаття», що виходив в Одесі.

Передреволюційні події 1905 року поет сприймає як необхідний процес оновлення, створює закличні бойові пісні: «Ми не кинемо зброї своєї», «З військом за волю боролися ми», «Жалібна пісня». Улітку 1906 року поет їде в Крим разом зі своєю майбутньою дружиною, де він укладає свою першу книгу «З журбою радість обнялась». Книга мала багато схвальних оцінок. Перша поетична збірка Олеся представляла його як ніжного лірика і поета високого громадянського звучання.

Еміграція у Відень стала трагедією життя Олеся. Настрої пригніченості, нудьги і самотності наповнюють першу «закордонну» збірку віршів Олеся — «Чужиною» (Відень, 1919). «В вигнанні дні течуть, як сльози...» — такими словами розпочинається один із перших віршів книги. Перебуваючи в еміграції, він також друкує збірку сатиричних поезій «Перезва» під псевдонімом В. Вален-тін. У 1919-1922 роках разом з Антоном Крушельницьким та іншими земляками збирає кошти на допомогу голодуючим в Україні. Моторошні події голодомору 1921-1923 років поет зобразив у циклі «Голод». У драмі «Земля обітована» (1935 р.) Олесь одним із перших в українській літературі розкриває суть сталінської політики.

В останні десятиріччя життя Олесь усувається від будь-якої участі в заходах, здійснюваних українською еміграцією, послаблюється активність його поетичної творчості, він займається переважно інсценізацією народних казок, написанням лібретто для дитячих опер.

Помер Олександр Олесь 22 липня 1944 року в Парижі, де його і поховали на Ольшанському цвинтарі.

2. Поезії з книги «Княжа Україна».

Поетична оповідь про минуле нашого народу

Олександр Олесь створив прекрасний поетичний цикл «Княжа Україна» в еміграції. Вона складається з 43 віршів, та спочатку задумувалась як своєрідний підручник чи посібник.

Характер всіх поезій збірки — описовий, здебільшого інформаційний, аніж образний. Сама книга була написана дуже швидко — менше ніж за місяць, що може свідчити про те, що Олесь просто переводив у римовані форми добре знайомі йому факти з минулого Батьківщини.

Цього року ми вивчатимемо деякі фрагменти збірки «Княжа Україна» («Заспів», «Наші предки — слов'яни», «Початки Києва», «Аскольд і Дір», «Олег», «Похід на Царгород», «Княгиня Ольга», «Ярослав Мудрий»), а більш докладніше познайомимося з нею у старших класах.

Доба Київської Русі — загадковий та прекрасний період нашої історії. Попри війни, які точилися на той час із хижими завойовниками.

попри міжусобиці, які деколи затьмарювали мирне існування держави, цей період подарував нам розвиток писемності, прекрасні літописні твори, видатних історичних особистостей та великі перемоги над ворогом.

3. Опрацювання фрагментів книги «Княжа Україна»

3.1. Тема: розповідь про історичне минуле нашого народу, вірування наших пращурів, утворення Києва та Київської Русі, княже правління, війни та військові походи.

3.2. Ідея: уславлення пращурів-героїв, їхнього патріотизму та відданості рідній землі.

3.3. Виразне читання фрагменту «Заспів».

3.3.1. Коментар для вчителя. «Заспів» є першим віршем збірки, з нього стає зрозумілим, про що буде йти мова в цілому творі. У ньому розповідається про язичницькі вірування наших пращурів, згадуються Дажбог, Стрибог, Перун, духи, хануни-водяники, мавки, лісовик, русалки та описується їхня діяльність на землі та на небі.

3.3.2.  Опрацювання фрагменту «Заспів» у формі бесіди за питаннями.

- Як наші пращури взаємодіяли з природою?

- Які боги згадуються в цьому уривку? Чим вони займались?

- А що робили тим часом преставники «нечистої сили»?

- Яка роль була відведена у всьому цьому людині?

- Знайдіть фрагмент, який повторюється в уривку декілька разів.

3.4. Виразне читання фрагменту «Україна в старовину».

3.4.1. Коментар для вчителя. «Україна в старовину» описує природу нашої країни у стародавні часи, зображує рослини (граби, вільхи, явори, сосни, дуби) та тварин (вепри, тури, олені, вовки, кабани, ведмеді, лосі, рисі, зубри, борсуки), які зустрічались на нашій території у ті далекі часи. Також цей уривок дає уявлення про заняття первісних українців.

3.4.2.  Опрацювання фрагменту «Україна в старовину» у формі бесіди за питаннями.

- Які найменування рослин зображені в уривку? Чи всі вони є частиною природного фонду України в наш час?

- Які тварини описані в уривку? Кого з них занесено в Червону книгу України?

- Чим займались первісні українці?

- Як ви розумієте останню строфу фрагменту?

3.5. Виразне читання фрагменту «Наші предки — слов'яни». 

3.5.1. Коментар для вчителя. Уривок «Наші предки — слов'яни»

оповідає про те, де оселялись наші пращури та який устрій життя мали. З нього ми дізнаємось, що первісні люди жили спочатку родами, які потім об'єднувались у племена. Керував племенем най-мудріший представник — князь, — якого обирало віче.

3.5.2. Опрацювання фрагменту «Наші предки — слов'яни» у формі бесіди за питаннями.

- Де знаходились оселі наших прадідів-слов'ян?

- Хто входив до складу кревного роду?

- Які фукції виконував князь? Які чесноти були йому притаманні?

- Хто його обирав? На яких умовах він правив?

3.6. Виразне читання фрагменту «Початки Києва».

3.6.1. Коментар для вчителя. Фрагмент «Початки Києва» описує побут та вірування прадідів-полян, які жили того часу над Дніпром та їхні стосунки з іншим світом. Також з нього стає зрозумілим, що Київ утворився на тому місці, де була гора, на якій жили Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь.

3.6.2.  Опрацювання фрагменту «Початки Києва» у формі бесіди за питаннями.

- Які племена населяли нашу територію того часу?

- Яким було їхнє життя?

- Як вони ставились до релігійних вірувань, до сусідів, до ворогів?

- На якому місці було побудовано Київ?

- Хто був причетний до цього?

3.7. Виразне читання фрагменту «Аскольд і Дір».

3.7.1. Коментар для вчителя. З цього уривку стає зрозумілим походження Аскольда та Діра. Вони були кращими воїнами Рюрика, але одного разу вирішили шукати кращої долі. Подорожуючи Дніпром разом зі своїм військом, вони прибули до Києва. Кий, Щек, Хорив на той час вже померли, а Київ був під гнітом хозар, яким платили данину. Аскольд і Дір допомогли мешканцям звільнитись від загарбників, а ті віддячили їм, обравши їх київськими князями.

3.7.2.  Опрацювання фрагменту «Аскольд і Дір» у формі бесіди за питаннями.

- У кого на службі були Дір і Аскольд?

- Чому вони покинули рідну землю? Як їх зустріли в Києві?

- Чим вони допомогли мешканцям? Як ті віддячили Аскольду і ДІРУ?

3.8. Виразне читання фрагменту «Олег».

3.8.1. Коментар для вчителя. Уривок «Олег» оповідає про прибуття до Києва свояка Рюрика — Олега. Він приїхав до Києва, щоби встановити справжню князівську династію на чолі з Ігорем, тому що, на його думку, Аскольд і Дір не мали права не престол, бо не належали до князівського роду. Військо Олега вбило Аскольда і Діра та встановило в Києві свою владу.

3.8.2. Опрацювання фрагменту «Олег» у формі бесіди за питаннями, т Хто несподівано прибув до Києва? т Як Аскольд і Дір зустріли гостей? т Чому вони не мали права на престол? т Що трапилось з Аскольдом і Діром? т Хто залишився князювати в Києві?

3.9. Виразне читання фрагменту «Похід на Царгород».

3.9.1. Коментар для вчителя. Фрагмент «Похід на Царгород» інформує нас про похід Олега на Царгород, який він хотів прилучити до України. Греки вже чекали на нього та перекрили водний шлях до міста. Тоді Олег приробив своїм кораблям колеса і поїхав штурмувати місто сушею. Греки перелякались та прислали до нього послів. Олег на правах переможця виторговував у царя право на вільну торгівлю для своїх купців у Царгороді та на знак своєї перемоги прибив на воротах міста свій щит.

3.9.2.  Опрацювання фрагменту «Похід на Царгород» у формі бесіди за питаннями.

- Чому Олег пішов у похід на Царгород?

- Що зробили греки, аби перешкодити йому?

- Чому греки перелякались та пристали на умови Олега?

- Якою була ціна перемоги Олега?

3.10. Виразне читання фрагменту «Княгиня Ольга».

3.10.1. Коментар для вчителя. В уривку «Княгиня Ольга» розповідається про життя звичайної жінки Ольги. Вона побачила свого нареченого уві сні, а потім і наяву. Це був Ігор. Вона допомогла йому дістатися іншого берега річки, навіть не підозрюючи хто перед нею. А Ігор закохався в неї з першого погляду та одружився на ній. Так проста селянська жінка стала великою княгинею.

3.10.2. Опрацювання фрагменту «Княгиня Ольга» у формі бесіди питаннями.

- Якою описана Ольга?

- Що наснилося їй одного дня?

- За яких обставин вона познайомилася з Ігорем?

- Чим завершилися їхні стосунки?

4. Рубрика «Дивокрай»

Вгадайте богів та міфічних істот з фрагменту «Заспів» за цитатою або описом:

1.  «...І ходив-блукав до ночі / Синім степом без дорог...». (Дажбог)

2. Представники «нечистої сили», які жили у лісі. (Лісовик, мавки)

3.  «...По пустелі лісовій... / літав на крилах, грав на кобзі золотій...». (Стрибог)

4. Представники «нечистої сили», які жили на річці. (Русалки, хануни-водяники)

5.  «...Часом плакав, як дитина, / Часом сурмами будив...». (Перун)

5. Укладання плану до фрагменту «Заспів» та переказ за ним

Орієнтовний план:

1. Початок історії.

2. Вірування стародавніх пращурів.

3. Мешканці лісів та річок.

4. Поява людини.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Княжа Україна» — скарбничка історії мого народу» (5-7 речень).

2. Події якої доби описано в збірці «Княжа Україна»? (Доба Київської Русі)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам'яталась?

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Стародавні боги та їхнє правління» (5-7 речень).

2. Який характер мають поезії збірки «Княжа Україна»? (Інформативний)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам'яталась?

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Духи лісу та річок» (5-7 речень).

2. Як довго працював О. Олесь над збіркою «Княжа Україна»? (Менше місяця)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам'яталась?

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Що я дізнався при минуле свого народу?» (5-7 речень)

2. Яку назву має перша збірка з «Княжої України»? (Заспів)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам'яталась?

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Про що йде мова в уривку «Заспів»?» (5-7 речень)

2. Зі скількох частин складається збірка «Княжа Україна»? (43)

3. Пригадайте уривки «Княжої України», які ми розглянули. Яка частина вам найбільше запам'яталась?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Історія нашої країни — загадкова, героїчна і прекрасна, хоча й непроста. Доба Київської Русі, така далека від нас, зберегла для нас постаті князів, воїнів, просвітників. Ці постаті назавжди залишаться в нашій пам'яті як взірці мужності, сили духу та розуму.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Мудрий», вміти аналізувати образ головного героя.

Урок 44. Олександр Олесь (Кандиба). «Ярослав Мудрий»

Мета:

- Навчальна: опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його



тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет. 

- Виховна: виховувати пошану до історичних постатей нашого народу, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, виразне читання. Тип уроку: комбінований. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Які факти біографії О. Олеся ви пам'ятаєте? 

- Що ви дізнались про збірку «Княжа Україна»?

Цифровий диктант за збіркою «Княжа Україна»

Учні записують «О» — якщо відповідь неправильна, та «1» — якщо відповідь правильна.

1.  Збірка «Княжа Україна» була створена в Києві. (0)

2. У ній міститься 45 віршів. (0)

3. У ній здебільшого переважає описова інформація. (1)

4. На її написання О. Олесь витратив менше місяця. (1)

5. Перший вірш збірки має назву «Україна в старовину». (0)

6. У ній описано події доби Київської Русі. (1)

7.  У «Заспіві» зустрічаються імена поганських богів. (1)

8. У ньому також повністю описано будівництво Києва. (0)

9.  У «Заспіві» немає повторюваних строф. (0)

10.  «Ярослав Мудрий» — це самостійний твір, не пов'язаний зі збіркою. (0)

11.  Спочатку ця збірка була замислена як посібник або підручник. (1)

12.  «Княжа Україна» — це оповідь про історичне минуле нашого народу. (1)

3. Актуалізація опорних знань

- Що ви знаєте про Ярослава Мудрого?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Творча спадщина Олександра Олеся досить велика, якщо врахувати, що більшу частину її становить поезія — дев'ять книг (звертався Олесь і до драматичного жанру, створивши ряд драматичних поем та етюдів). В українську літературу Олесь увійшов як поет, який розширив тематичний, стильовий, настроєвий діапазони лірики, підніс виражальну силу українського художнього слова та своєю творчістю наголосив на естетичній цінності поетичного твору.

Сьогодні на уроці ми розглянемо ще один фрагмент зі збірки «Княжа Україна» — «Ярослав Мудрий».

2. Опрацювання фрагментів книги «Княжа Україна». «Ярослав Мудрий»

2.1. Пояснення назви та довідковий матеріал для вчителя.

Ярослав Мудрий (978-1054 рр.) — державний діяч, великий князь київський. Ярослав, син Володимира Святославовича, народився 978 р. Ще підлітком батько відіслав його своїм намісником до Ростово-Суздальської землі, а згодом до Новгорода. Смерть Володимира Великого причинила суперечку між його синами за Цифровий диктант за збіркою «Княжа Україна»

Учні записують «О» — якщо відповідь неправильна, та «1» — якщо відповідь правильна.

1.  Збірка «Княжа Україна» була створена в Києві. (0)

2. У ній міститься 45 віршів. (0)

3. У ній здебільшого переважає описова інформація. (1)

4. На її написання О. Олесь витратив менше місяця. (1)

5. Перший вірш збірки має назву «Україна в старовину». (0)

6. У ній описано події доби Київської Русі. (1)

7.  У «Заспіві» зустрічаються імена поганських богів. (1)

8. У ньому також повністю описано будівництво Києва. (0)

9.  У «Заспіві» немає повторюваних строф. (0)

10.  «Ярослав Мудрий» — це самостійний твір, не пов'язаний зі збіркою. (0)

11.  Спочатку ця збірка була замислена як посібник або підручник. (1)

12.  «Княжа Україна» — це оповідь про історичне минуле нашого народу. (1)

київський князівський престол, яка закінчилася перемогою Ярослава та утвердженням його 1019 р. великим князем київським.

Головним завданням Ярослава Мудрого був захист рідної землі. Він розгромив печенігів і назавжди відкинув їх від кордонів руських земель, відвоював у Польщі Червенські землі. Розвиваючи дипломатичні відносини, Ярослав Володимирович зміцнював міжнародні зв'язки за допомогою династичних шлюбів. Внутрішньо-політична діяльність Ярослава була спрямована передусім на розбудову держави. Він доклав багато зусиль для її централізації, зробив спробу позбутися залежності від Візантії в церковних справах.

З ініціативи Ярослава в Києві розпочалося грандіозне будівництво. Було споруджено нову лінію міських укріплень з трьома воротами, яка захищала місто. За Ярослава Мудрого було побудовано Софійський собор — головний храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Усього в Києві за часів Ярослава було побудовано 400 церков. Ярослав Мудрий заснував бібліотеку й архів при Софійському соборі. Там же було засновано школу для «книжкового навчання». Школи були не тільки при монастирях, але також при великих церквах.

За Ярослава були засновані перші монастирі, зокрема Києво-Печерський, які стали осередками культури. Також на Русі була введена збірка законів «Руська правда» — перший писаний кодекс давньоруського феодального права. За часів його правління Київська Русь сягнула зеніту свого розквіту і могутності, ставши в один ряд із найрозвиненішими країнами середньовічного світу.

Часи Ярослава Мудрого увійшли в історію України як період розквіту Руської Землі, піднесення її економічної і політичної могутності, поширення християнської віри, її світогляду, становлення в країні цивілізованого суспільства.

Святополк Окаянний (близько 981-1019) — князь туровський (988 за ін. дан. 1008-1015), великий князь київський (1015-1019), син Володимира Святославича.

988 року Святополк посів місто Турів. Його життя як намісника в Турові висвітлює західноєвропейське джерело «Хроніка» саксонського єпископа Тітмара.

1009 року чи на початку 1010 року Святополк одружився з польською князівною, дочкою польського короля Болеслава І Хороброго.

Брав участь у змові проти свого батька (за версією — вітчима, вбивці батька), за що був позбавлений туровського князівства і ув'язнений разом з дружиною близько 1012 року. Після смерті Володимира Великого Святополк утік із в'язниці до свого тестя в Польщу, не встигнувши навіть взяти з собою дружину. Спираючись на підтримку Болеслава І Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис і Гліб та Святослав. Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом — тоді новгородським князем Ярославом Володимировичем. Дружина Святополка зазнала поразки в Любецькій битві 1016 р., а він сам утік до Польщі. 1018 р. з допомогою польського війська розбив князя Ярослава у битві на р. Буг і знову посів великокнязівський престол. Невдовзі через невдоволення населення вторгненням іноземців польські війська залишили Русь. 1019 р. Ярослав знову виступив проти Святополка і розгромив його війська в битві на р. Альті. Руські джерела повідомляють, що під час втечі поранений Свято-полк Володимирович загинув у пустелі десь «між Ляхи і Чехи», та це є дослівним перекладом польської приказки і означає: «ніхто не знає, де і як». Інший руський літописець записав, що Святополк утік до Бреста, де, мабуть, і помер від ран.

2.2. Тема: розповідь про період правління князя Ярослава, його піклування про свій народ та батьківщину.

2.3. Ідея: уславлення мудрості, патріотизму, широти поглядів Ярослава та його праці заради добробуту України.

2.4. Виразне читання фрагменту «Ярослав Мудрий».

2.4.1. Коментар для вчителя. Фрагмент збірки «Княжа Україна» «Ярослав Мудрий» оповідає про прихід князя Ярослава до влади та добу його правління, яка характеризується розквітом України, а саме — розвитком торгівлі, встановленням дипломатичних відносин з іншими державами, початком будівництва. Це був славетний період розвитку України. На жаль, після смерті Ярослава його сини не змогли гідно продовжити справу батька.

2.4.2. Опрацювання фрагменту «Ярослав Мудрий» у формі бесіди за питаннями.

- Як ставиться автор до Святополка?

- 3 чим порівнюється у творі доба правління Ярослава Мудрого? 

- Яку політику щодо іноземних держав проводив князь? 

- Чи відповідали іноземці Ярославу взаємністю? 

- За що Ярослава прозвали «мудрим»?

- Яку заповідь дав синам Ярослав перед смертю? Чи виправдали вони надії батька?

3. Рубрика «Який я?»>

Охарактеризуйте Ярослава за допомогою цитат із тексту, які: а вказують на інтелектуальні здібності Ярослава та його мудрість; («...Брат четвертий на престолі, /Ярослав розумний, сів...»; «... Але мудрість Ярослава /Вся була в його ділах, /У державнім будівництві, /Владі, устрою, в судах...»)

о підкреслюють його піклування про Україну («...І усю свою увагу / Ярослав звернув на лад. /І небавом Україна /Зацвіла, як пишний сад...»);

а демонструють ставлення Ярослава до Києва («...Як про друга, як про сина /Дбав про його Ярослав...»; «Оточив його валами, /Ровом, мурами обвів./ Укріпив його, оздобив /І препишний двір завів»)

а описують, у якому вигляді він зустрічав іноземних гостей («...Князь сидів на пишнім троні /3 грізним берлом у руці...»);

а уславлюють його військові перемоги («...Він прогнав лише поляків...»; «...Та ходив на печенігів /І черкесів під Кавказ, /Що на нашу Україну /Нападали раз у раз»).

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Ярослав сів на трон:

А другим братом;                         Б четвертим братом;

В третім братом;                          Г  двоюрідним братом.

2. Який епітет використав автор, описуючи Святополка? 

А Окаянний;                                 Б мстивий;

В хоробрий;                                  Г кровожерний.

3.  Представники якої національності не торгували в Києві? 

А Італійці;                                    Б німці;

В англійці;                                    Г  угри.

4.  Як закордонні торговці найчастіше потрапляли до Києва?

А Разом з експедиціями;            Б караванами крізь Карпати;

В пішки крізь кордони;              Г  човнами по Дніпру.

5.  Який титул мав Ярослав?

А Цар;                                           Б князь;

В самодержець;                            Г  володар.

6.  Хто розважав іноземних послів при дворі Ярослава? 

А Штукарі;                                  Б клоуни;

В кочівні актори;                         Г закордонні чарівники.

7.  З ким не воював Ярослав, обороняючи свою державу? 

А 3 печенігами;                            Б з поляками;

В з черкесами;                              Г  з татарами.

8. Про якого брата Ярослава складав славетні пісні великий співець Боян?

А Святополка;                              Б Всеволода;

В Мстислава;                              Г Володимира.

9. Кого подолав у поєдинку брат Ярослава? 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал