Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка18/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   30

- Чи сподобався вам цей вірш?

- Яких історичних постатей згадує письменник?

- Що ви знаєте про Івана Сірка, Григорія Сковороду, отамана Харка?

- Чи можемо ми простежити історичне минуле Харкова?

- Чи нагадує цей вірш нам жанр усної народної творчості — «легенду»?

- З якими почуттями автор говорить про Харка?

- З чим порівнює у вірші автор Григорія Сковороду?

- Які річки змальовані у вірші?

- Розкажіть про річку Лопань. Використовуйте рядки з поезії.

- Розкажіть про річку Уди. Використовуйте рядки з поезії.

- Розкажіть про рідний Харків.

2.5. Рубрика «Намалюй».

Учням пропонується намалювати й захистити малюнки на теми: «Мій Харків», «Історичні постаті».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з літописами княжої доби.

Урок 41. Літописні оповіді: «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь», «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава», «Володимир вибирає віру», «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»

Мета: 

- Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками створення літописів; опрацювати ідейно-художній зміст програмних творів, визначити їхню тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет. 



- Виховна: формувати цікавість до історичного минулого свого народу, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

- Що таке літописи? Які події вони оповідають?

- Яких київських князів ви знаєте? Чим саме вони відомі?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Літописи Київської Русі є одним із найпримітніших історико-культурних явищ Середньовіччя. На відміну від хронік більшості країн Європи, написаних латиною, вони викладені рідною мовою, якщо й не цілком ідентичною розмовній народній, то дуже близькою до неї. Саме цим і зумовлена надзвичайна популярність літописного жанру на Русі. Літописи були надбанням не лише давньоруської книжної еліти, а й широкого загалу грамотного населення. їх читали й переписували впродовж кількох століть, завдяки чому дійшли до нашого часу.

Традиція літописання склалася в Києві у X ст., але згодом поширилася практично на всі райони Русі. Літописи писали в Новгороді, Переяславі, на Волині, в Галичі, у Володимирі на Клязьмі, в інших удільних князівствах. їхніми авторами були ченці, ігумени придворних монастирів, представники князівської адміністрації і навіть князі.

У літописах відображається історичне минуле нашого народу за хронологією часу, а найстаріші літописи є історичними пам'ятками.

Сьогодні на уроці ми починаємо знайомство з літописами з оповідей про заснування Києва та панування перших князів.

2. Робота над літописними оповідями

2.1. Тема: зображення історичного початку Київської держави, її перших правителів та розвитку упродовж часів княжої доби.

2.2. Ідея: уславлення історичних осіб, які зробили внесок у розквіт Української держави.

2.3. Характеристика літопису «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь».

2.3.1. Коментар для вчителя. У цьому літописі розповідається про заснування Києва трьома братами — Києм, Щеком та Хоривом і їхньою сестрою Либідь. «Кий сидів на горі, де сьогодні Боричів яр, Щек сидів на горі, що нині називається Щекавиця, а Хорив на третій горі, що від нього прозвалася Хоривиця. І поставили город на імя найстаршого брата і дали йому імя Київ».

2.3.2. Опрацювання літопису «Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь» у формі бесіди за питаннями.

- Звідки взялися брати? Чим вони займались?

- Які ще назви пішли від їхніх імен?

- Чому Київ назвали на честь старшого брата?

2.4. Характеристика літопису «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава».

2.4.1. Коментар для вчителя. Літопис оповідає про затяжні перемовини Святослава з Царгородом щодо укладання миру. Греки не пристали на умови Святослава, тому все завершилось військовим протистоянням, переможцями в якому були греки. Мир було укладено і Святослав мав змогу повернутись додому. Але дорогою він отримав новини про напад печенігів і вирушив боронити свої землі. Цей похід виявився для нього останнім.

2.4.2.  Опрацювання літопису «Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава» у формі бесіди за питаннями.

- Хто був правителем Царгороду того часу?

- Про що сперечався Святослав із греками?

- Що вплинуло на перемогу греків?

- На яких умовах було укладено мир?

- Чому греки не допомогли Святославу побороти печенігів?

- Як загинув Святослав?

2.5. Характеристика літопису «Володимир вибирає віру».

2.5.1. Коментар для вчителя. У цьому літописі йде мова про те, що Київ часів князя Володимира був багатонаціональним містом, і представники різних релігійних напрямків намагалися приєднати князя до своїх вірувань. Він вислухав пропозиції усіх послів, але жодна віра не припала йому до душі. Тоді, порадившись з боярами, він відправив мудрих мужів по різних країнах придивлятися до кожної віри. Після їхнього звіту Володимир обрав християнство.

2.5.2. Опрацювання літопису «Володимир вибирає віру» у формі бесіди за питаннями.

- Представники яких конфесій приходили до Володимира? 

- Чому жодна віра спочатку йому не сподобалась? 

- Як він вирішив знайти потрібну релігію?

- Який вибір він зробив? Чи вплинула на нього релігія бабусі, княгині Ольги?

2.6. Характеристика літопису «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам».

2.6.1. Коментар для вчителя. Літопис зображує події 1034 р., коли печеніги напали на Київ за відсутності Ярослава, який зібрав військо в Новгороді та пішов визволяти свою столицю. Рішуча битва виникла на рівнині, на якій зараз стоїть собор Св. Софії. Печеніги були розгромлені. Ярослав мав гарні дипломатичні відносини з багатьма європейськими країнами, тому коли він почав справді бу-дівничу діяльність, мистецький самоцвіт Східної Європи стікався в Київ. Як тільки розгромив печенігів, Ярослав водразу побудував на побоєвищі величаві Золоті Ворота з церквою Благовіщення, монастирі Юрія та Ірини й величний Софійський Собор. За словами літопису, Ярослав днями й ночами читав книги, збирав письменників і гарнописців та велів їм перекладати й переписувати церковні книги, що з них утворив згодом велику книгозбірню при соборі Св. Софії в Києві.

2.6.2. Опрацювання літопису «Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам» у формі бесіди за питаннями.

- Чому печеніги напали на Київ?

- Чим завершилась славетна битва Ярослава з печенігами?

- Які пам'ятки архітектури залишив Ярослав нам у спадок?

- Яким було ставлення Ярослава до книжок?

3. Цифровий диктант «Літописні оповіді»

1. Київ назвали на честь старшого з братів. (1)

2. Царгород був столицею Візантії за часів князя Святослава. (1)

3. Конфлікт перетворився на військове протистояння, тому що Святослав не міг домовитися з греками щодо умов укладання миру. (1)

4. Святослав загинув у війні проти греків. (0)

5. Князю Володимиру дуже сподобалась ісламська віра. (0)

6.  Щоб обрати підходящу віру, Володимир розіслав по світу своїх вчених мужів. (1)

7. Бабуся Володимира, княгиня Ольга, прийняла свого часу християнську віру. (1)

8. Печеніги напали на Київ за відсутності князя Ярослава. (1)

9. Ярослав воював із багатьма європейськими країнами. (0)

10.  Золоті Ворота було збудовано на честь перемоги Ярослава над печенігами. (1)

11.  Ярослав зовсім не вмів читати. (0)

12.  У Софійському соборі була найкраща бібліотека тих часів. (1)

4. Діалогоманія

Укладіть діалоги за темами:

1. Брати Кий, Щек, Хорив будують Київ.

2. Перемовини Святослава з греками.

3. Бесіди Володимира з представниками різних релігій.

4. Ярослав роповідає про силу книг.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Картка № 7

1. Напишіть міні-твір на тему «Літопис, який мені найбільше запам'ятався» (5-7 речень).

2. Який літопис описує боротьбу Святослава з печенігами? («Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава»)

3. Поміркуйте, як ви би діяли стосовно печенігів на місці Ярослава.

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Літопис, який мені найбільше запам'ятався» (5-7 речень).

2. Який літопис описує будівництво Золотих Воріт у Києві? («Розгром Ярославом печенігів. Початок великого будівництва в Києві. Похвала книгам»)

3. Поміркуйте, як би ви діяли, обираючи віру, на місці Володимира.

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Літопис, який мені найбільше запам'ятався» (5-7 речень).

2. Який літопис описує зміну релігії Київської Русі? («Володимир вибирає віру»)

3. Поміркуйте, як ви би діяли стосовно греків на місці Святослава.

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Літопис, який мені найбільше запам'ятався» (5-7 речень).

2. Який літопис описує початок будівництва Києва? («Три брати — Кий, Щек, Хорив і сестра Либідь»)

3. Поміркуйте, що б ви збудували в Києві на місці Ярослава.

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Літопис, який мені найбільше запам'ятався» (5-7 речень).

2. У яких городах Київської Русі писали літописи? (Новгород, Переяслав, Волинь, Галич, Володимир)

3. Поміркуйте, як би ви назвали Київ на місці братів.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Літописи — важливі пам'ятки літератури, цінні джерела для дослідження слов'янської історії з давніх часів до XVIII століття включно. У них розповідається про походження східних слов'ян, зародження в них державної влади, про політичні, економічні та культурні взаємини між собою та з іншими народами тощо.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати «Повість минулих літ», знати основні події та персонажів.


Урок 42. «Повість минулих літ» — найдавніший літопис нашого народу. Значення для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів. Любов руських князів до своєї землі, риси їхніх характерів. Теорія літератури: літопис

Мета:

- Навчальна: ознайомити учнів із цікавими сторінками створення літопису; опрацювати ідейно-художній зміст програмного твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет.



- Виховна: формувати іинтерес до істричного минулого свого народу. 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

- Пригадайте літописи з минулого уроку. Які з них вам найбільше запам'ятались?

3. Актуалізація опорних знань

- Хто такий Нестор-літописець?

- Що ви знаєте про «Повість минулих літ»?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— «Повість минулих літ» — літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.

Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377 р., що охоплює події до 1110 р., та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117 р. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором із літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113 р. Майже 35 % текстів Нестора-літописця записано зі слів Яня (Бояна).

2. Робота над літописом «Повість минулих літ»

2.1. Тема: хронологічне зображення подій, які відбувались на наших територіях до утворення Київскої Русі та за часів правління перших князів.

2.2. Ідея: уславлення славетного минулого нашого народу.

2.3. Характеристика літопису «Повість минулих літ».

Починається «Повість» викладом всесвітньої історії, яку літописець веде від легендарного «світового потопу» і розподілу землі між синами Ноя. Основну увагу літопис приділяє Яфетовим володінням, бо від племені Яфета походять і слов'яни. У вступній частині «Повісті» розповідається про народи, які пригнічували слов'ян ще на Дунаї.

Нестор розповідає легенду про апостола Андрія Первозванного, його подорож по Дніпру, пророкування на Київських горах, де мав бути збудований Київ. Цією легендою Нестор виправдовував прийняття на Русі християнства.

У «Повісті» розширено легенду про заснування братами Києва.

Перша дата — 852 р.— у «Повісті» стоїть після оповідання про хозарську данину.

Під 859-862 роками Нестор розповідає про запрошення варязьких князів на Русь, зокрема Рюрика, Аскольда та Діра.

Епізод про смерть Олега від свого коня у «Повісті» зображено дуже жваво, нею завершується цикл напівлегендарних переказів, пов'язаних з ім'ям Олега.

Кілька цікавих оповідань Нестор вмістив у Володимировому циклі. Під 992 роком записано оповідання про єдиноборство руського юнака з печеніжином та заснування Переяславу.

Спираючись на народні перекази, Нестор вніс до «Повісті» оповідання про четверту помсту Ольги над древлянами (про голубів, які підпалили Іскоростень).

Нестор увів до літопису також документальні матеріали — чотири договори руських князів із греками — договори Олега 907 та 911 рр., договір Ігоря 945 р. і договір Святослава 971 р.

Несторові також належать три оригінальні твори, що ввійшли до «Повісті». Це — оповідання про перенесення мощів Феодосія (1091), про напад половців на Печерський монастир (1096) і про похід Святополка з іншими князями проти половців (1107).

2.4. Виразне читання уривків літопису.

2.5. Опрацювання літопису «Повість минулих літ» у формі бесіди за питаннями.

- Який народ мешкав на території заснування Києва? 

- Завдяки чому гори навкруги Києва дістали свої назви? 

- Як літописець описує Кия? Знайдіть цитату в тексті. 

- Чи був Олег завойовником? Обґрунтуйте свою думку, 

- Як йому вдалося завоювати Київ?

- У чому полягала відмінність між християнською мовою та язичницькою? 

- Навіщо Ольга похрестилася? Як це її характеризує? 

- Чи підтримав її син нову віру?

3. Морально-ідейне значення літопису

Авторів «Повісті» найбільше цікавила проблема походження добра і зла. Зло — це диявол, добро — бог. Людина має право вибору між добром і злом. Бог дав людині «закон», дотримуючи якого, вона після смерті потрапить у рай, якщо ж піддасться диявольській спокусі — буде приречена на вічні муки. Будь-яке лихо людей — справедлива кара за їхні гріхи. Отже, історія людства — це прояв божественної волі. Всім історичним фактам і подіям літописець дає оцінку, керуючись цим критерієм добра і зла.

Важливою справою для літописця є моральна оцінка вчинків героїв. Якщо князь, на думку автора, вчинив правильно, на користь руській землі, богові і церкві, то він всіляко вихваляється; якщо ж він діє всупереч цим інтересам, то його неминуче чекає тяжка кара.

У «Повісті» об'єднано в одне ціле твори книжного і фольклорного походження різних жанрів. Усні оповідання, перекази, легенди, прислів'я, історичні пісні, воїнські повісті, житія, ораторські промови, повчання, твори перекладної літератури, давніші літописні нотатки — усе це під рукою літописця-патріота перетворилося на один монументальний твір, основним завданням якого було з'ясувати історію руської землі, її походження, розвиток, боротьбу з ворогами. Велич і слава Русі, заклик до єднання, боротьба проти княжих усобиць, уболівання за долю рідної землі, її народу — це провідні ідеї і мотиви літопису.

4. Теорія літератури

Літопис — історико-літературний твір, у якому оповідь велася за роками. В інших країнах подібні давні твори мають назву «хроніки».

5. Вікторина «Обери князя»

Визначте за описом, про яку постать літопису йде мова.

1. Збирав данину, обрав за дружину сільску жінку. (Ігор)

2. Був перевізником, полюбляв місцевість на Дунаї, дав ім'я місту. (Кий)

3. Симпатизува в Ользі, не міг одружитися з нею, бо був її хрещеним батьком. (Костянтин)

4.  Родич Рюрика виступив у похід на Київ, вбив Аскольда й Діра. (Олег)

5. Не хотів приймати християнську віру, але іншим не забороняв. (Святослав)

6. Прийняла християнство. (Ольга)

7.  Охрестився сам та похрестив усю Русь. (Володимир)

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  На честь кого з братів не називали гору? 

А Кий;                                           Б Щек;

В Хорив;                                       Г Либідь.

2. Де Кий поставив невелике містечко для свого роду? 

А На Дніпрі;                                 Б на Донці;

В на Дунаї;                                   Г  на Прип'яті.

3.  Яке місто було головним у кривичів?

А Красноярськ;                            Б Смоленськ;

В Казань;                                      Г Новгород.

4. Де жили народи, які платили данину Русі? 

А На півдні;                                  Б на заході; 

В на сході;                                    Г  на півночі.

5.  У якого народу князювали нащадки братів? 

А Поляни;                                     Б древляни; 

В дреговичі;                                 Г новгородці.

6.  У якому місті помер Рюрик?

А Київ;                                          Б Волинь;

В Новгород;                                   Г Смоленськ.

7.  Що трапилось улітку 882 р.?

А Ігор став князем;                      Б Олег виступив у похід;

В Київ було зруйновано;             Г розпочалася війна.

8.  На якій горі поховано Аскольда і Діра?

А ІДекавиця;                                Б Хоревиця;

В Либідиця;                                 Г  Угорська.

9. Куди попливла Ольга влітку 955 р.?

А До Аравії;                                  Б до Європи;

В до Царгороду;                            Г  на Схід.

10.  Що радила Ольга зробити своєму сину Святославу? 

А Прийняти християнство;    Б піти в похід;

В відмінити збір данини;            Г  одружитися.

11.  Який князь хрестив Русь?

А Костянтин;                                Б Святослав;

В Ігор;                                           Г Володимир.

12.  Як прозвали в народі церкву, збудовану Володимиром? 

А Богородицька;                          Б Десятинна;

В Вол оди мирська;                       Г  Пресвятницька.

2. Робота з картками в парах (групах) 

Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Ольга — наймудріша жінка» (5-7 речень).

2. Хто є одним з авторів «Повість минулих літ»? (Нестор-Літо-писець)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Не князі ви і не князівського роду, а я — князівського роду». (Олег)

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до князя Олега» (5-7 речень).

2. З чого починається «Повість минулих літ»? («Світовий потоп)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Достойна ти єси царствувати з нами в столиці нашій». (Костянтин)

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Охрещення Володимиром Русі» (5-7 речень).

2. Яка дата першою зустрічається в «Повісті минулих літ»? (852 р.)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Якщо ти хрестишся, то й всі зроблять те саме». (Ольга)

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Діяльність Кия та його братів» (5-7 речень).

2. Які документальні матеріали згадано в «Повісті минулих літ»? (Чотири договори руських князів із греками)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Якщо не здастеся, то буду стояти три літа». (Володимир)

9. Куди попливла Ольга влітку 955 р.?

А До Аравії;                                  Б до Європи;

В до Царгороду;                            Г  на Схід.

10.  Що радила Ольга зробити своєму сину Святославу? А Прийняти християнство;    Б піти в похід;

В відмінити збір данини;            Г  одружитися.

11.  Який князь хрестив Русь?

А Костянтин;                                Б Святослав;

В Ігор;                                           Г Володимир.

12.  Як прозвали в народі церкву, збудовану Володимиром? 

А Богородицька;                          Б Десятинна;

В Вол оди мирська;                       Г  Пресвятницька.

2. Робота з картками в парах (групах) Картка № 1

1. Напишіть міні-твір на тему «Ольга — наймудріша жінка» (5-7 речень).

2. Хто є одним з авторів «Повість минулих літ»? (Нестор-Літо-писець)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Не князі ви і не князівського роду, а я — князівського роду». (Олег)

Картка № 2

1. Напишіть міні-твір на тему «Моє ставлення до князя Олега» (5-7 речень).

2. З чого починається «Повість минулих літ»? («Світовий потоп)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Достойна ти єси царствувати з нами в столиці нашій». (Костянтин)

Картка № З

1. Напишіть міні-твір на тему «Охрещення Володимиром Русі» (5-7 речень).

2. Яка дата першою зустрічається в «Повісті минулих літ»? (852 р.)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Якщо ти хрестишся, то й всі зроблять те саме». (Ольга)

Картка № 4

1. Напишіть міні-твір на тему «Діяльність Кия та його братів» (5-7 речень).

2. Які документальні матеріали згадано в «Повісті минулих літ»? (Чотири договори руських князів із греками)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Якщо не здастеся, то буду стояти три літа». (Володимир)

Картка № 5

1. Напишіть міні-твір на тему «Костянтин — хрещений батько Ольги» (5-7 речень).

2. Чим виправдовував Нестор прийняття на Русі християнства? {Легендою про Андрія Первозванного)

3. Пригадайте, кому належить ця цитата: «Як же мені самому хреститися і перейти в іншу віру? А дружина моя буде з мене насміхатися». {Святослав)

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. «Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, у якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Ознайомитись з біографією О. Олеся. Читати збірку «Княжа Україна».

Урок 43. Олександр Олесь (Кандиба). Цікаві відомості про автора. Поезії з книги «Княжа Україна». Поетична оповідь про минуле нашого народу

Мета: 


- Навчальна: ознайомити учнів із життєвим та творчим шляхом автора; опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему й ідею, охарактеризувати головних персонажів та сюжет, 

- Виховна: виховувати пошану до поетичного минулого нашого народу, 

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, культуру мовлення, виразне читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал