Урок Слово в житті людини. Краса світу і людської душі в художньому слові. Образне слово першоелемент літератури. Теорія літератури: образне слово



Сторінка14/30
Дата конвертації26.12.2016
Розмір4.51 Mb.
ТипУрок
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Бесіда

- Як ви вважаєте, чи потрібно нам знати письменників нашого краю? Доведіть свою думку.

- Чи знаєте ви письменників, які народилися та плідно працювали на теренах Харківщини?

- Чи можемо ми пишатися нашими митцями? Доведіть свою думку.

2. Вступне слово вчителя

— Сьогодні наш урок присвячений видатному письменнику нашого краю Дмитру Нитченку та його оповіданню «Вовченя».

Що нам відомо про вовка? Вовк — хижий ссавець сімейства Псових. Разом з койотом і шакалом становить невеликий рід вовків. Вовк — найбільша тварина у своєму сімействі: довжина його тіла (з хвостом) може досягати 160 см, висота в холці близько 90 см; маса тіла близько 62 кг. Якщо ми звернемось до міфології, то побачимо, що вовк у міфах, фольклорі і магічних казках уособлював жорстокість, підступність, зло, а також хоробрість і перемогу. Окрім того, за певних обставин вовк міг стати могутнім захисником безпомічних істот. Загалом у багатьох міфологіях Євразії знаходимо сюжет про виховання родоначальника племені (а іноді і його близнюка) вовчицею. Відомо безліч історій про вовків-прабатьків: римська легенда про капітолійську вовчицю, яка вигодувала Ромула і Рема; давньоіранська — про вовчицю, яка вигодувала Кіра та ін. У степових тюркських народів вовк сприймався як родовий тотем, звідси знамена і штандарти з вовчою головою. Герой — родоначальник, вождь племені чи дружини міг називатися вовком або тим, хто має «голову (тіло) вовка».

Отже, ми дізналися, про вовка у природному та міфологічному світах, але на нашому уроці ми познайомимося з твором письменника, який присвячений цій дикій тварині та її зв'язку з людиною. Цей твір навчить нас цінувати, розуміти і любити природу. Тож давайте перенесемось у село, яке знаходиться неподалік від лісу.

Сьогодні ми познайомимося з його твором, що проймає душу, примушує нас бентежитися, міркувати про зв'язок дикої тварини і людини. Його твір вчить нас цінувати природу, розуміти і любити її. Тож вирушаємо в мандри до села, яке знаходиться неподалік від лісу.

3. Цікаві відомості про автора

Народився Дмитро Чуб у заможній селянській родині на Полтавщині далекого 1905 року. Про своє дитинство, як, зрештою, і про все подальше — доавстралійське — життя, він докладно розповів у дуже цікавій книжці спогадів «Від Зінькова до Мельбурна», що побачила світ в австралійському українському видавництві «Байда». Там само, до речі, опубліковано більшість його книжок.

Навчався майбутній письменник в індустріально-технічній школі в Зінькові, потім був Краснодарський робітфак, де його оголосили класовим ворогом, і з цим тавром його було виключено (така доля в ті часи була характерна для десятків тисяч людей).

Він переїхав до Харкова, вступив на мовно-літературний факультет місцевого педінституту. Там долучився до літературного життя столиці України, познайомився з відомими письменниками, починав працювати в Державному видавництві.

Автор книги «Живий Шевченко», праці «У дзеркалі життя й літератури» (1982), «Орфографічного словника української мови», низки оповідань для дітей; редактор і упорядник книг «Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича», «Листи письменників». Його перу належать мемуари у двох томах — «Від Зінькова до Мельбурна» (1990) і «Під сонцем Австралії» (1994). Д. Нитченко — невтомний збирач коштів на підтримку харківського журналу «Березіль», видань молодих авторів. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки.

Член Національної Спілки письменників України з 1991 р. Помер 15 вересня 1999 р.

III. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Читання твору вчителем

Тема: взаємостосунки хлопця і вовченяти, їхнє ставлення один до одного.

Ідея: краси почуттів, гармонія у світосприйнятті людини і тварини.

Основна думка: у неволі дика тварина самотня, незважаючи навіть на догляд і дружбу з людиною.

Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння.

Проблематика твору: відповідальність і обов'язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п'ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину). Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти). Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, проте зберігають доброту, вірність і любов.

Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко.

Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків.

Зав'язка: догляд Василя за вовченям («...виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів.

Кульмінація: раптова, бентежна зустріч Василя і вовка-улюб-ленця.

Розв'язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (...хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»).

Оскільки ми будемо працювати з текстом твору, давайте пригадаємо, що за літературний жанр оповідання. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа).

Щоб зрозуміти оповідання, нам слід розібратися в складному питанні: людина і природа — хто найголовніший і найважливіший?

2. Робота з текстом казки

т Назвіть головних героїв казки. ? Пригадайте, що сталося з вовком.

т Де влаштував вовченя хлопчик? ? Як хлопець назвав вовченя? т Як ставився до Сірка хлопчик? т Яким було ставлення батька та дідуся до тварини? Коротко перекажіть найулюбленіший момент прочитаного твору.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Робота з картками в парах (групах)

Картка № 7

Знайдіть і зачитайте опис Василя. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № 2

Знайдіть і зачитайте опис Сірка. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

Картка № З

Знайдіть і зачитайте опис батька та дідуся. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані?

2. Незакінчене речення

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» мене навчило... Із творів письменника я дізнався (дізналася) про... Щоб змалювати героїв, природу оповідання, письменник використав такі художні засоби, як...

Збереження навколишнього середовища залежить від... Ми можемо допомогти тварині, але...

3. П'ятихвилинне літературне міні-есе

Тема 1. «Тваринний світ навколо нас». 

Тема 2. «Дружба Василя і Сірка».

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Природа та тваринний світ — наша домівка, яку ми повинні берегти. Вони вчить нас бути мудрими, працьовитими, розумно ставитися до її мешканців.

Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» не тільки розповідає про лісових мешканців, а й подає нам відомості про природу.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти кросворд, ребуси до оповідання.


Урок 32. Підбиття підсумків за І семестр

Мета: 

- Навчальна: систематизувати та узагальнити вивчений учнями матеріал



упродовж І семестру. 

- Виховна: прищеплювати любов до рідної літератури та її митців, 

- Розвиваюча: розвивати концентрацію уваги, творчу уяву, логічне мислення, кмітливість. Тип уроку: урок-вікторина. Обладнання, наочність: дидактичні матеріали.
ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ПОЯСНЕННЯ ВЧИТЕЛЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

IV. ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ І варіант

Кросворд за мотивами казки «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»


По горизонталі: 1. Дивний хлопчина без лівого вуха, якого Аля зустріла в казковій країні. (Недоладько) 2. Чудернацький чоловік, який переніс Алю в Не-доладію. (Недочеревик) 3. Головне місто чарівної країни. (Недоград) 4. Гвардієць, який звільнив Алю з в'язниці. (Недоборода) 5. Ім'я правителя Недо-ладії. (Недороль) 6. Годинникар, який допоміг відремонтувати годинник. (Недождень) 7. Перший лихий помічник короля. (Недорадник)

По вертикалі: 1. Жанр літератури і фольклору, усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне, дуже близький до переказу. (Легенда)

Вгадайте твір за уривком

1.  «Ну, слухай, сину: йди ж тепер ти в ліс, та підійди до дерева, та перехрестися тричі, й удар сокирою в дерево, а сам мерщій падай ниць і лежи, аж поки тебе хто не розбудить». («Летючий корабель»)

2.  «В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум'ям. Та ще через мить полум'я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений — такий же рожевоквітний, усміхнений». («Неопалима купина»)

3.  «То не грім в степу грохоче. /То не хмара світ закрила,— / То татар велика сила / Козаченьків обступила». («Ой Морозе-Морозенку»)

4.  «...Розгорнула бабуся рушничок, а на ньому лише один маленький червоний хрестик у куточку вишито й голка з моточком червоних ниток заколота...» («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладїі»)

5.  «Жив собі убогий чоловік з жінкою, а у них був одним один син... Нізащо і за холодну воду не візьметься, а все тільки на печі сидить та просцем пересипається. Уже йому, може, годів з двадцять, а він усе без штанців на печі сидить — ніколи й не злазить». («Ох»)

6.  «І не давали вони вибратися з города, і настав голод великий у городі, і не міг Володимир допомогти, бо ж не було у нього во-їнір, а печенігів було сила-силенна. І затягнулась облога города, і був голод великий». («Білгородський кисіль»)

7.  «Лучче давайте підемо по дорозі і спитаємо чоловіка, якого зустрінемо; як скаже, так і буде. Ваша правда — уся моя худоба буде вам; моя правда — ваша худоба буде мені. Так спитаймо до трьох раз». («Про правду і кривду»)

8.  «Він ходив по всій країні / І носив з собою сміх / В розмальованій торбині, /В пальцях лагідних своїх». («Цар Плаксій та Лос-котон»)

9.  «Раз на зорях вчув пес якийсь шелест і зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав: — Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох! Подумав пес, що лев має бути сильнішим». («Чому пес живе коло людини?»)

10. «Люди слухали й раділи. Та надходила ніч і страх виповзав на Землю з усіх шпарин. Бо починала Земля трястись і гойдатися. То лютував Чорнобог». («Берегиня»)

Знайдіть відповідність між твором та персонажем

1    «Незвичайні пригоди Алі в країні Недо-ладії»  А Микита

2   «Хуха-Моховинка»                                            Б Макака

3   «Цар Плаксій та Лоскотон»                               В Чорнобог

4   «Фарбований Лис»                                            Г Хо     

5   «Берегиня»                                                        Д Недоладько

Ключ: 1 д, 2 г, 3 б, 4 а, 5 в.                                   Є Морозенко


II варіант

Кросворд за мотивами казки «Летючий корабель»


По горизонталі: 1. Герой, який шукав води біля озера. (Обпивайло) 2. Персонаж, який допоміг дурню охолодити баню. {Морозно) 3. Хто приніс дурню води живущої й цілющої? {Скороход) 4. Мандрівник, який допоміг розбудити Скорохода, щоб вчасно виконати завдання. {Стрілець). 5. Помічник царя, який розтопив баню. {Грубник) 6. Кого цар присилав з наказами до дурня? {Лакей) 7. Скільки людей прийшло подивитися на диво-корабель. {Півцарства)

По вертикалі: 1. Зображення в літературному творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття тощо. {Портрет)

Вгадайте твір за уривком

1.  «Саме в цей час прийшли до пана судитися двоє — не поділили лоша, яке привела котрась із кобил. Пан порадив прив'язати кобил і пустити лоша: до котрої підбіжить — та й мати». {«Мудра дівчина»)

2.  «Так хотілося йому / Царським зятем стати, / Що ні разу в ту зиму / Не лягав і спати. / Все ходив, усе він слухав / І нарешті все рознюхав. {«Цар Плаксій та Лоскотон»)

3.  «От поберуть коси та й підуть нібито косити, а де в чорта їм хочеться косити! Заберуться в комиш та й лежать. То оце хлопець, зваривши кашу, вийде на могилу і зачне гукати. А вони й чують да не озиваються» («Прийом у запорожці»).

4.  «Нічого робити небожеві: віддав багатому дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний. Тяжко прийшлось

йому жити. Бився, бився, сердешний, та й задумав повіситись — узяв він обривок та й пішов у ліс. («Про правду і кривду»)

5.  «Переселяються ж тоді, коли щось зруйнує милу їм їхню батьківщину. А це буває дуже, дуже тяжко, й вони гірко плачуть. Правда, люди здебільшого того плачу не розуміють, думають, що то стогне вітер, чи скриплять дерева в лісі, або пищать миші в полі». («Хуха-Моховинка»)

6.  «Володарем долини був велетень Силун. Коли йшов Силун, від його кроків земля здригалася. Розповідають, що Силун добре розумівся на ґаздівстві, мав безліч усякої худоби». («Як виникли Карпати»)

7.  «Нечувана радість запанувала в звірячім царстві. Зараз кинулися робити порядки. Орли та яструби наловили курей, вовки та ведмеді нарізали овець, телят і нанесли цілу купу перед нового царя. Сей узяв часточку собі, а решту по справедливості розділив між усіх голодних». («Фарбований Лис»)

8.  «В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила одна вдова, а в тієї вдови була всього-на-всього одна дочка. Захорувала вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла шукати води». («Про Зоряний Віз»)

9.  «Славу творимо Тобі, нехай летить вона птицею ясною, сповіщаючи усім предкам руським, що шануємо та поклоняємося Сонцю Всевишньому». («Дажбог»)

10. «Таке місто може хіба що приснитися у примарному сні. На кривулястих вуличках безладно стояли не будинки, а якісь розва-люхи. Один будинок був наче ножем перерізаний навпіл». («Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладїі»)

Знайдіть відповідність між автором та твором

1  І. Франко                      А «Незвичайні пригоди Алі в країні

2  В. Королів-Старий Недоладії»

3  В. Симоненко              Б«Хуха-Моховинка»

4  Г. Малик                      В «Ярослав Мудрий»

5  Л. Глібов                      Г «Що за птиця?»

                                     Д «Цар Плаксій та Лоскотон»

                                     Є «Фарбований Лис»

Ключ: 1 є, 2 б, 3 д, 4 а, 5 г.

Урок 33. Загадка як вид усної народної творчості. Зміст і форма загадок. Теорія літератури: загадка

Мета:

- Навчальна: ознайомити учнів зі світом загадок; проаналізувати програмні фольклорні твори; визначити їх зміст та форму.



-  Виховна: прищеплювати любов до фольклору.

- Розвивальна: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку

2. Перевірка домашнього завдання

3. Актуалізація опорних знань

- Які види усної народної творчості ви знаєте?

- Що ви вже знаєте про загадку?

- Чи подобаються вам загадки?

- Коли ви вперше почули про загадку?

- Чи можна стверджувати, що загадка — це скарб народу?

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Учитель. Загадка — це схованка народної мудрості, але це також наше з вами відкриття світу. Саме тому тема нашого уроку — «Загадки».

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вступне слово вчителя

— Загадка — ще один скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків, це дотепне метафоричне запитання, поставлене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища. Це своєрідний і дуже давній вид народної творчості. Загадування в Україні завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих. У сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі.

Ми повинні з вами ознайомитися із тематикою загадок, їхніми різновидами, особливостями. Відгадуючи загадки, ви розвиваєте свою кмітливість, фантазію.

Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище і треба відшукати його первісне значення.

Загадки мають багато спільного з прислів'ями, приказками, образними порівняннями. їх об'єднує насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою і побутом, а також стислість і чіткість викладу.

Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла багатьох явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися до диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до різноманітних духів та дивовижних істот, у яких тоді вірили, їм давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити.

Дуже цікаво відображують загадки народний світогляд, наприклад, про день і ніч, які ворогували між собою: «Сестра до брата в гості йде, а брат від сестри втікає», «Двоє стоячих, двоє ходячих, та два роздорники». (Небо і земля, сонце і місяць, день і ніч)

Загадки були і засобом виховання, розвитку розуму, перевірки кмітливості. Вони спонукають до порівняння, зіставлення речей, вчать спостерігати за природою, виділяти головне.

2. Робота в словничках

Загадка (від слова «гадати» — думати, вгадувати, загадувати) — жанр усної народної творчості, дотепне запитання, часто у віршованій формі; є у фольклорі всіх народів світу.

3. Тематика загадок

- Явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце); «А що біжить без перестанку?» (Час); «А що шумить без буйного вітру?» (Річка)

- Людина: «Між білими березами талалай плеще». (Зуби, язик)

- Рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопир-ники, а третій вертун». (Корова); «Хату на хаті має, жабам рахунок знає». (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова)

- Духовне життя людини: «А що плаче — сліз не має?» (Серце); «А що горить без полум'я?» (Любов)

- Трудова діяльність: предмети побуту, знаряддя праці: «Між ногами — тривога, на пузі дорога». (Прядка); «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається». (Сито)

- Загадки можуть мати національні образи: «Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла» (Рибалка. Риба, вода, волок); «Під одним козирком чотири козаки стоять» (Ніжки стола).

4. Ознаки загадки

Конкретність теми, лаконізм, стійкість традиції українського народу.

5. Основні типи

- Предмети зіставляються на основі їхнього загального зовнішнього вигляду, схожості: «За лісом, за пралісом золота діжа горить». (Сонце); «Ой нагорі гай, підтаєм мигай, під мигаєм лупай, під лупаєм сапай, під сапаєм хапай». (Волосся, вії, очі, ніс, рот) Зіставлення предметів відбувається на ґрунті їхньої зовнішньої схожості за кольором: «Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска». (Зуби і язик); «Красно, ясно в землю вросло». (Буряк)

- Предмети зіставляються на основі ознак їхньої внутрішньої організації: «В одній барилі та дві пиві, а барило без дна і без чопа». (Яйце)

- Предмети порівнюються за їхніми функціями та роллю в побутовому житті народу: «Біленьке, синеньке, увесь світ одягає». (Голка)

- Предмети порівнюються за особливостями їхнього руху, співвідношенню нерухомого і рухомого: «Батько лежить в сповитку, а син пішов по світу». (Вогонь і дим); «Стоїть дід над водою, коливає бородою». (Очерет)

- Предмети зіставляються за особливостями їхнього руху та на основі спільних властивостей їхнього переміщення та їхньої поведінки: «Без ніг, без рук, а вилізе на друк». (Горох); «Без рук стука, без вогню горить». (Блискавка і грім)

6. Форма загадок

- Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з'ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властивостей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» (Ячмінь); «Що то: з гори лисий заглядає, а з долини босий бреше?» (Місяць та собака); «В кого кам'яна сорочка?» (В черепахи); «Кому кланяємося, а він з хвостом?» (Духу святому); «Хто на собі ліс носить». (Олень)

- Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». (Голка); «Стоять коні на припоні, не п'ють, не їдять, а щоденно гладшають». (Огірки). Часто такі малюнки забарвлені доброзичливим народним гумором: «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками. (Ткацький верстат) «Між двома осиками б'ються хлопці язиками». (Дрова і вогонь). Деякі з цих творів нагадують сатиричні каламбури: «Півень каже "Пкудкудак", курка каже "Птак!"» (Чоловік їсти просить, а жінка каже чортового батька).

- Загадки-байки — це короткі, здебільшого ритмізовані, з м'яким полиском гумору сюжетні твори. Вони мають струнку композиційну будову, зазвичай складаються з двох-трьох розповідних речень, часом містять питальне. Вони вимагають не лише образного сприйняття довколишнього світу, але й досконалого його знання. «Прийшла шайда-байда, взяла штрики-брики; як почули м'якиники та сказали житникам: "Сідайте на вівсяники, доганяйте шайду-байду, віднімайте штрики-брики". (Вовк вхопив козу, почули собаки й почали гавкати, ніби кажучи людям: "Сідайте на коней, доганяйте вовків та відніміть козу"), або загадка: "Прийшла Тота під наші ворота, питається Лепети: "Чи вдома Понура?" (Прийшов вовк і питає собаки, чи вдома свиня). У цій загадці-байці назви тварин сховані під іменами, в яких зашифровано риси, характерні для тварин, про які йдеться.

- «Книжні» загадки, міні-твори, що мають сюжет і, очевидно, потрапили до фольклору. Наприклад, «Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці і нозі, возложиша на главу мою вінець і омрачихомся ми світ». (Млинове каміння) «Із землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницю возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша п не погребова». (Горщик глиняний)

- Наступна група — загадки у формі стислого діалогу. Як відомо, діалог — це тип усного мовлення, який за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб. Загадка (за будовою двочленна), також передбачає діалог. Наприклад, «Швидка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (Вода і очерет); «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» — «Смалене, палене, на що вам те?» (Відра й горшки).

7. Робота з картками (за вибором)

Деяким учням учитель роздає картки, на котрих зображені різні тварини, комахи, до яких потрібно скласти загадку і записати на цій картці. У цей час решта учнів разом з учителем відгадують загадки зі збірника. Той, хто склав загадку, читає її, учні відгадують, а потім роздивляються картинку.

8. Літературна гра «Найкмітливіші»

Клас поділяється на дві команди (дівчат та хлопців). Гра минає в два етапи: І етап — «Запитанка»; II етап — «Відгадочка».

I етап — «Запитанка»

За кожну правильну відповідь — 2 бали, 

- Що таке загадки? - Навіщо люди складали загадки?

- З яких частин складається загадка? (Із власне загадки і відгадки) 

т Які є види загадок? - Хто є автором загадок?

II етап — «Відгадочка»

За кожну правильну відповідь — 1 бал. Відгадайте загадки.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Тестове опитування

1.  Від якого слова походить слово «загадка»?

А Говорити;                                 Б відтворювати;

В гадати;                                     Г сміятись.

2.  Яка загадка складається з одного питального речення за допомогою слів «Що то», «Хто»?

А Загадка-розповідь;                   Б загадка-байка;

В загадка-діалог;                         Г  загадка-запитання.

3.  Яку загадку можемо назвати найменшим художнім твором? 



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   30


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал