Урок позакласного читання



Скачати 169.17 Kb.
Дата конвертації12.04.2017
Розмір169.17 Kb.
ТипУрок


Урок позакласного читання. Вчитель української мови та літератури - Субіна Валентина Василівна, 23 роки педагогічного стажу, спеціаліст вищої категорії. Іршанський навчально-виховний комплекс «Гімназія – дошкільний навчальний заклад» Володарсько –Волинського району Житомирської області (смт.Іршанськ, вул. Шкільна, 21).

Адреса проживання: смт.Іршанськ, вул.Гулія,11, кв. 37

Володарсько-Волинський район, Житомирська область. 12110

На мою думку, однією із найактуальніших проблем літературної освіти є організація позакласного читання учнів. У сучасному суспільстві, яке захопилося телебаченням, комп’ютерами та Інтернетом, усе частіше звучить думка про те, що ці електронні засоби інформації здатні повністю забезпечити людство в організації освіти, культури, виховання і,навіть, дозвілля.

Підлітки читають художню літературу, в основному, для підготовки до уроку. Тобто переважає інформаційно-пізнавальний мотив. Я ж ставлю перед собою мету викликати в учнів морально-світоглядні та емоційно-естетичні мотиви. Адже позакласне читання – це система різноманітної активної позашкільної діяльності учнів, спрямована на розвиток їхньої читацької культури. Основною метою позакласного читання є виховання самостійного творчого читача. Щоб досягти цієї мети я ставлю перед собою ряд завдань:



  • розвивати інтерес школярів до самостійного спілкування з українською книгою шляхом проведення нестандартних уроків; здатність до діалогічного спілкування; індивідуальні творчі здібності та загальнокультурні інтереси учнів, пробудження потягу до літературної творчості;

  • сприяти формуванню гуманістичних, моральних, патріотичних світоглядних позицій;

  • поглибити та розширити літературознавчі знання, уміння та навички учнів, отримані на уроках української літератури;

  • розширити літературну освіту учнів, розвивати їхню читацьку культуру;

  • закріпити знання та уявлення про естетичну природу літературних творів та їх співвідношення з іншими видами мистецтва.

Уроки позакласного читання повинні відзначатися різноманітністю типів та методикою їх проведення. Обов’язковою є творча взаємодія вчителя та учнів.

Вивчаючи творчість Ліни Костенко у попередніх класах, учні були вражені нелегкою долею поетеси, стійкістю її характеру, неординарністю особистості. Адже твори Л.Костенко особливі та неповторні, тому що поетеса вибудовує містки між минулим і сучасним, між сучасним і майбутнім. У дітей виникло бажання глибше ознайомитися із творчістю цієї унікальної жінки. Так виникла ідея проведення уроку-філософського діалогу. На уроці відчувалася особлива атмосфера довіри, поваги до чужої думки. Учні активно долучалися до діалогу, мали можливість висловити власну думку, яка не обмежувалася критичними присудами. Учні поринули у далеке історичне минуле, ознайомилися з архітектурними пам'ятками, видатними історичними діячами, українськими письменниками та поетами (однодумцями Л.Костенко), відомими музикантами та їх творчістю. Урок допоміг учням ширше відкрити навколишній світ, пізнати себе, викликав потребу шукати відповіді на особистісно значущі питання, задуматися над вічними проблемами людського буття. Урок вирізнявся особливою емоційністю, різноманітними методичними прийомами (випереджувальні завдання, робота в групах, виступи у ролі Л.Костенко та А.Макаревича, індивідуальна робота, технологія «світлофор», незакінчене речення, життєва ситуація, міні-диспут, створення проектів, рольова гра, проблемні запитання, використання мультимедійної дошки, диференційоване домашнє завдання тощо) . Саме цим вчитель стимулює читацьку діяльність своїх вихованців, виховує інтерес й увагу до художнього слова.



Оцінювання на уроках позакласного читання має свої особливості, адже довірливий обмін думками не варто вкладати в рамки 12-бальної системи. Саме тому я запропонувала учням метод самооцінювання. Я вважаю, що мету уроку досягнуто. Дітям відкрилася можливість для подальшого розвитку читацької культури, інтелектуального, духовного і творчого зростання особистості. Й.В. Гете сказав: «З усіх мистецтв – найважче мистецтво читання». Сподіваюся, що завдяки таким урокам допоможу своїм вихованцям оволодіти таємницями цього мистецтва.

Позакласне читання. Урок-філософський діалог

«Роздуми про життя Ліни Костенко, Андрія Макаревича і… (кожен учень записує власне прізвище та ім'я )». 9 клас.

Мета: на основі віршів дослідити глибину філософської думки Ліни Костенко, зіставити міркування та образну систему поетеси із текстами пісень Андрія Макаревича; стимулювати учнів до роздумів над важливими життєвими проблемами; формувати високі етичні ідеали; показати інтернаціональне значення мистецтва; закріпити знання з теорії літератури(поняття діалогу); виховувати найпрекрасніші почуття до жінки; зацікавити учнів у поглибленому вивченні творів поетеси-легенди; виховувати любов до своєї Батьківщини, інтерес до її літератури, гордість за рідний край.

Обладнання.

  • Записи пісень А.Макаревича.

  • Записи концерту Поля Моріа.

  • Слайди :

  • з епіграфами до уроку;

  • портретами Ліни Костенко, Андрія Макаревича, Ярослава Мудрого, Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Симона Петлюри, Степана Бандери, княгині Ольги, Роксолани, Марусі Чурай, Марка Вовчка, Софії Русової, Олени Теліги, Василя Стуса, Шехерезади, Лореляй, Каліостро, Сізіфа, О.Пушкіна, Дж. Байрона, Ю. Лермонтова, М.Куліша, Леся Курбаса, В.Підмогильного, М.Хвильового, О.Ольжича, Дж. Леннона, І.Талькова,

В. Лістєва, І.Миколайчука;

  • історичної пам’ятки Софії Київської; храмів стилю бароко;

  • досягнення Л.Костенко у літературній діяльності;

  • картини Дніпра, Великого Лугу, Чорного шляху, саду, лану, колиски, української хати, лелек, соняхів, дзвонів, рук матері.


Випереджувальні завдання:

*індивідуальна робота – вивчити напам'ять поезії Л.Костенко, пісні А.Макаревича.

*групова проектна діяльність:

1 група – створити афішу про зустріч із Л.Костенко та А.Макаревичем.(Розмістити на дошці).

2 група – користуючись додатковою літературою, знайти відомості про поетесу та співака і підготувати зв’язну розповідь про них.

3 група – дослідити три пласти образотворення Л.Костенко.

*завдання для вчителя – підготувати двох учнів, які виступатимуть у ролі Л.Костенко та А.Макаревича. Одного учня, який коментуватиме про княгиню Ольгу, Роксолану, Марусю Чурай, Марка Вовчка, Лесю Українку, Софію Русову, Олену Телігу тощо.
Хід уроку.

І. З'ясування емоційної готовності до уроку.

Технологія «Світлофор».
ІІ. Ступінь актуалізації.

Вступна частина(під супровід спокійної музики, наприклад, оркестру Поля Моріа).

Вчитель. Ми не зчулися, як за кілька років зблякли наші цінності, що оберігалися законом і вірою. В інформаційний вакуум раптом увірвався вітер часу – все тут закрутилося і перемішалося: правда, вигадка і чорні споруди напівправд. Ми почали прозрівати, чітко усвідомлюючи своє місце в історії планети. Адже 50-мільйонний народ має право на визнання серед країн світу.

Чимало сіячів виходило на ниву української культури, кидаючи в родючу землю зерна віри, надії, любові та орошуючи їх власними слізьми, потом і кров'ю. (Слайди). Великий Ярослав спромігся на «тринадцятиглаве диво» - Софію Київську. Славний Богдан Хмельницький на весь голос заявив про свій народ, утвердивши його самобутність не лише печаткою на папері, а й гучною славою бойового хрещення. Іван Мазепа увіковічнив образ неньки України в неперевершених храмах барокового стилю. Безкомпромісні Симон Петлюра і Степан Бандера віддали всі свої сили для розбудови державності у першій половині 20 ст. І таких постатей в історії України сотня, а може й більше.

Особливе місце в могутньому поступі нашого народу належить жінкам, імена яких вам потрібно буде пригадати(Слайди і короткий коментар учня; княгиня Ольга, Роксолана, Маруся Чурай, Марко Вовчок, Леся Українка, Софія Русова, Олена Теліга).

Минуле століття подарувало Україні ще одну величну жіночу постать, яка успадкувала найкращі риси своїх попередниць: патріотизм, щедрість, доброту, розум, любов до навколишнього світу і його представників. Мова йде, як ви здогадалися, про Ліну Василівну Костенко. (Слайд). Саме ця мудра жінка буде нашою співбесідницею на сьогоднішньому уроці і допоможе нам вирішити надзвичайно важливі проблеми: що таке життя? в чому його сенс? як не розмінятися на дрібниці?



ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. (Учні записують тему в зошит).

ІУ. Мотивація навчальної діяльності.

«Незакінчене речення».

Від зустрічі з творчістю Л.Костенко та А.Макаревича я очікую… (Відповіді учнів).



(Слайд).
А що таке життя?

Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя –

Це те, що відбулось?

Л.Костенко

Вчитель. Одна із відповідей на поставлене питання є у вірші «Життя – як вокзал» (учениця декламує напам'ять).

Життя  -  як  вокзал.
Хтось  приїжджає,
хтось  від'їжджає.
Поцілунки  і  рани,
клунки  і  чемодани,
слова  і  фрази  -
все  разом.

Хто  їде  в  м'якому.
Хто  -  у  плацкартному.
Хто  -  в  комбінованому.
Хто  -  в  загратованому.

Квадрати  -  грати,
залізні  рамки,  -
можна  зорями
грати  в  дамки.

А  дехто  -  зайцем.

Зупинки.
Аварії.
Перон.
Гучномовці.
Зали  чекання.
Карти.
Вагони  -  партії.
Вагони  -  службовці.
Вагони  -  аристократи.
Люстра  -  
електрична  сестра  орхідей.
Черга.  Буфет.  Каси.

А  не  можна  так,  щоб  для  всіх  людей  -
вагони  першого  класу?

  • Чому життя порівнюється з вокзалом?

  • Від чого залежать місця у вагонах?

  • У яких би хотіли їхати ви?

  • Дайте відповідь на останні рядки поезії:

А не можна так, щоб для всіх людей –

вагони першого класу?

Вчитель. Близькою до Ліни Костенко у своїх філософських пошуках є добре відома людина, яку ви легко впізнаєте по голосу (звучить фрагмент пісні А.Макаревича «Разговор в поезде»).

(Слайд зачитується у момент звучання пісні).

Один говорил: «Наша жизнь-это поезд»,
Другой говорил: «Перрон».


А.Макаревич

У. Робота в групах.

Перша група (методика «Асоціативне мислення» або складання асоціативного куща).

  • Які асоціації викликає у вас слово «життя»? Обговоріть їх з одногрупниками. Складіть асоціативний кущ на листку паперу А3.

Друга група (пошуково-дослідницька).

  • За допомогою тлумачних словників знайдіть значення поняття «життя».

Складіть схему.

Третя група (креативне мислення, тест Фідлера).

  • Гра «Намалюйте поняття «Моє життя».

(Допоки учні працюють – 5 хвилин – звучить мелодія концерту Поля Моріа).

(Захист кожною групою своїх творчих знахідок.)



Вчитель. Незважаючи на те, що Ліна Костенко й Андрій Макаревич належать до різних культур, до різних поколінь, виховувалися на різних ідеалах, їхня творчість, як мистецтво найвищого ґатунку, над народами і державами, хоча й зберігає чимало національних елементів.

(В одному кутку класу стоїть столик, накритий скатертиною, горить свічка, Ліна Костенко тримає в руках книгу. Задумалася.)

Учениця. Мені дуже приємно, що я народилася в один день із улюбленою поетесою Ліною Костенко – 19 березня. Під знаком Риб, як відомо, з'явилася на світ Леся Українка, Тарас Шевченко. Може, саме це сузір’я народжує талановитих поетів?

(Повільно підводиться Л.Костенко)

Л.Костенко. Для мене великим авторитетом у дитинстві був мій татусь, звичайний учитель, який знав 12 мов. Коли мені виповнилося шість років, то сім'я переїхала до Києва, саме тут я відчула, що таке несправедливість, адже мого доброго, розумного тата оголосили ворогом народу і на десять років відірвали від сім'ї.

Учениця. Це були страшні часи сталінщини, коли винищували кращих синів та дочок України.

Ліна Костенко. Одинадцятирічною я відчула, що таке війна: евакуація, ворожі літаки над містом, пожежі, крики, стогін поранених – усе це пронизувало мою душу нестерпним болем.

Учениця. Війна змусила дівчинку подорослішати і, мабуть, зробила поетесою, адже потім Л.Костенко скаже, що її «перший вірш написаний в окопі»:

Той перший віршик, притулившись скраю,



Щоб присвітила поночі війна,

Який він, я вже не пам’ятаю.

Снаряд упав – осипалась стіна.

У повоєнні роки Ліна Костенко відвідує літературну студію при Спілці письменників України, у 16 років має перші публікації.

Про її рішучість свідчить той факт, що Ліна, вступивши до Київського педагогічного інституту і розчарувавшись його атмосферою, залишає цей навчальний заклад і стає студенткою Московського літературного інституту.

Це були роки, коли країна засудила сталінщину, а молодь свято вірила, що ті страшні часи більше не повторяться, і вважала своїм обов’язком говорити правду. Перша збірка поезій Л.Костенко називалася «Проміння землі» і засвідчила про великий талант авторки. Та нелегким був шлях до читача. Знову змінилися часи, потрібно було прославляти владу, партію. Ліна Костенко не вміла лицемірити, вона не боялася відкрито стати на захист тих, кого було засуджено.

Поетичному слову Ліни Костенко було оголошено заборону, її твори не виходили окремими виданнями до 1977 року, до появи збірки «Над берегами вічної ріки». Твори й навіть саме ім'я авторки зникли зі сторінок періодики. Поетеса писала «в шухляду». Це тоді були написані й «Берестечко», і «Маруся Чурай», і вірші, що склали книжки «Над берегами вічної ріки» та «Неповторність». У 1963 р. разом із А. Добровольським Ліна Костенко створила сценарій фільму «Перевірте свої годинники».

На своєму літературному шляху довелося Ліні Костенко пережити майже п'ятнадцятилітнє невизнання її як митця. Це був сумний період у житті письменниці зокрема і в історії української літератури взагалі. Але і тоді вона писала. Не зламалася, не зневірилася, не занепала духом, а шліфувала своє

поетичне слово. (Слайд).

За книжку «Інкрустації», видану італійською мовою, Ліні Костенко

1994 р. присуджено премію Франческа Петрарки, якою Консорціум венеціанських видавців відзначає твори видатних письменників сучасності. У 1998 р. у Торонто Світовий конгрес українців нагородив Л. Костенко своєю найвищою відзнакою — медаллю Святого Володимира. У 1999 р. був написаний історичний роман у віршах «Берестечко» й окремою брошурою видана лекція «Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала», прочитана 1 вересня 1999 р. в національному університеті «Києво-Могилянська академія». У 2000 р. Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги. Також її було нагороджено Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня у березні 2000 року.

Вчитель. Давайте пригадаємо три пласти образотворення Ліни Костенко.

(Презентує учень, використовуючи слайди).

Національний – традиційно-народні образи: Дніпро, Великий Луг, Чорний шлях, сади, лан, колиска, хата, лелека, сонях, дзвін, руки матері.

Інтелектуально-філософський – такий «непоетичний матеріал», як фрагмент, еволюція, синтетика, стереотипи, цензор, камертон тощо.(На слайдах визначення даних слів).

Класичний – образи світового мистецтва: Шехерезада, Каліостро, Геліос, Сізіф та ін.

Вчитель. У світовій культурі широко представлена асоціативна паралель: життя – театр.


  • Чи змогли б ви пригадати авторів і їхні висловлювання з приводу названого порівняння?( В.Шекспір: «Життя – театр, а люди в нім актори», Г.Сковорода: «Світ подібний до театру: щоб грати у ньому успішно і з похвалою, беруть ролі за здібністю…»).

  • Як розвиває цю тему українська поетеса?

Учень напам'ять декламує вірш «У драмі людській небагато дій»


У  драмі  людській  небагато  дій:
дитинство,  юність,  молодість  і  старість.
Роби  що  хоч,  ридай  або  радій.
Неси  свій  хрест.  Все  інше  -  позосталість.

Настане  час  -  і  піде  все  в  архів.
Уламки  долі  винесе  на  сушу.
Життя  -  спокута  не  своїх  гріхів.
Життя  -  це  оббирання  з  реп'яхів,
що  пазурами  уп'ялися  в  душу.

Кричи,  благай  -  епоха  та  глуха.
Поет  припав  до  папиних  пантофель.
Страшний  суфлер  підказує:  ха-ха!
Мені  не  смішно.  Я  ж  не  Мефістофель.

Вчитель одразу ж цитує першу частину поезії В.Стуса «Як добре те, що смерті не боюся…» (Слайд).

Як добре те, що смерті не боюсь я

і не питаю, чи тяжкий мій хрест.

Що перед вами, судді, не клонюся

в передчутті недовідомих верств.

Що жив, любив і не набрався скверни

Ненависті, прокльону, каяття.

  • Який образ-символ споріднює ці твори?

  • Що означає нести свій хрест?

  • Чи можна назвати Л.Костенко і В.Стуса спорідненими душами?

  • Яким був їхній хрест?Чому?

  • Чи зрадили вони ролі, які запропонувало їм життя?

Вчитель. В.Стус загинув у ГУЛАЗі, а Л.Костенко пішла далі життєвою дорогою, присвятивши таким, як він, поетичні рядки.

Учень декламує вірш «Ті, що народжуються раз на століття».

Ті,  що  народжуються  раз  на  століття,
умерти  можуть  кожен  день.

Кулі  примхливі,  як  дівчата,  -
вибирають  найкращих.

Підлість  послідовна,  як  геометрія,  -
вибирає  найчесніших.

В'язниці  гостинні,  як  могили,  -
вибирають  неприборканих.

Криваві  жоржини  ростуть  над  шляхом  у  вічність.

Тріпочуть  під  вітром  короткі  обривки  життя.
І  тільки  подвиг  людського  духу
доточить  їх  до  безсмертя.


  • Чиї ордери про смерть передчасно підписала холодна металева куля? (О.Пушкін, Дж. Байрон, Ю.Лермонтов, М.Куліш, Лесь Курбас, В.Підмогильний, М.Хвильовий, О.Ольжич, О.Теліга, Дж. Леннон, І.Тальков, В.Лістєв тощо). (Слайди. Портрети).

Проблемні запитання.

  • Яка смерть важче сприймається: у воєнний період чи в мирний ? Чому?

  • Чому в яскравого життя короткий вік?

  • Чи варто платити за яскраве життя таку велику ціну?

Вчитель. У розквіті свого таланту пішов із життя Іван Миколайчук, якому поетеса присвятила один із найкращих творів.

Звучить вірш «Незнятий кадр»
Його  в  обличчя  знали  вже  мільйони.
Екран  приносить  славу  світову.
Чекали  зйомки,  зали,  павільйони,  -
чекало  все!  Іван  косив  траву.

О,  як  натхненно  вміє  він  не  грати!


Як  мимоволі  творить  він  красу!
Бур'ян  глушив  жоржини  біля  хати,
і  в  генах  щось  взялося  за  косу.

Чорніли  вікна  долями  чужими.


Іван  косив  аж  ген  десь  по  корчі.
Хрести,  лелеки,  мальви  і  жоржини
були  його  єдині  глядачі.

І  не  було  на  вербах  телефону.


Русалки  виглядали  із  річок.
Щоденні  старти  кіномарафону
несли  на  грудях  фініші  стрічок.

Десь  блискавки  -  як  бліци  репортера,


проекція  на  хмару  грозову.
На  плечі  стрибне  слава,  як  пантера,  -
він  не  помітив,  бо  косив  траву.

Іваночку!  Чекає  кіноплівка.


Лишай  косу  в  сусіда  на  тину.
Іди  у  кадр,  екран  -  твоя  домівка,
два  виміри,  і  третій  -  в  глибину.

Тебе  чекають  різні  дивовижі.


Кореспонденти  прагнуть  інтерв'ю.
Москва.  Гран-Прі.  Овації  в  Парижі!..
Іван  косив  у  Халеп'ї  траву.



  • Що ви знаєте про цю людину?

  • Які прекрасні зразки акторського і режисерського мистецтва залишив нам Іван Миколайчук? («Вавилон ХХ», «Білий птах з чорною ознакою», «Тіні забутих предків», «Розвідники»).

  • З чим порівнюється його життя? Підтвердіть свою думку цитатою з твору.

  • Чому смерть великої людини є трагедією не лише для сім'ї, друзів, близьких?

(В іншому кутку кімнати за столиком сидить із гітарою А.Макаревич).

Учениця. Андрій Вадимович Макаревич - російський естрадний музикант, композитор, заслужений артист Російської Федерацїї. З 1969 року художній керівник групи «Машина времени». Автор музики і слів багатьох популярних пісень із репертуару групи.

Андрій Вадимович записав сольні акустичні альбоми(1983, 1985). Знімався в кіно («Начни сначала», реж. А. Стефанович, 1986), «Рок и фортуна. ХХ лет «Машине времени», реж. Н. Орлов, 1988). За освітою художник-графік, його роботи демонструються на професіональних виставках. Автор книги «Все очень просто» (1992). Нагороджений орденом «За заслуги перед Отечеством» 3-го ступеня.



Музичний критик А. Троїцький писав: «На мій смак, вірші Андрія Макаревича небагато пріснуваті - абстрактні і дидактичні, - але вони, безперечно, чесні. В них точно, нехай і в «М'якому фокусі», передані симптоми злісної епідемії споживацтва та зневіри, які «косили» в той час усіх підряд. Звичайно, говорити про ці речі на весь голос було не дозволялося: засоби масової інформації старанно підтримували максимально благополучний (і брехливий) образ рішучого ідейно переконаного сучасного героя. Саме тому «проблемні» пісні «Машини часу» мали фантастичний резонанс, як один із небагатьох чистих голосів у фальшивому хорі…»

Вчитель. Болюче відгукнулася в серці А.Макаревича смерть однієї людини, яку вам потрібно назвати (учень в образі А.Макаревича виконує під супровід гітари пісню «Я разбил об асфальт…»).

  • Кому присвячена ця композиція? (В.Висоцькому).

Вчитель. Скільки б ми не говорили про драматичні долі і передчасні смерті, але найбільшою трагедією для всього людства була, є і буде смерть тридцятитрьохрічного Ісуса Христа.

Вчитель напам'ять зачитує вірш «Ісус Христос розп'ятий був не раз…» ( під супровід мелодії концерту Моцарта)

Ісус  Христос  розп’ятий  був  не  раз.  
Там,  на  Голгофі,  це  було  уперше.  
Умер  од  смерті,  може,—  від  образ,  
і  за  життям  не  пожалів,  умерши.  
А  потім  розп’яли  на  полотні,  
у  мармурі,  у  гіпсі  і  в  граніті.  
А  потім  розп’яли  його  в  мені,  
і  розп’яли  на  цілім  білім  світі.  
І  тіло  з’їли,  кров’ю  запили.  
Ще  рік,  чи  два,  чи  десять,  чи  довіку?  
І  продавали  образ  з-під  поли,  
і  не  дають  умерти  чоловіку.  
Куди  піду?  Куди  тепер  піду?  
Де  на  землі  земля  обітована?  
Казарми  в  Гефсіманському  саду,  
І  всі  народи  —  як  розкрита  рана…  




  • Що є причиною особистого болю ліричного героя?

  • Прокоментуйте останню строфу.

  • Чому, на вашу думку, Ліна Костенко є духовно багатою людиною?

Вчитель. Біблійна тематика широко висвітлена в доробку поетеси: «Був Ірод і була Іродіада», «Брейгель. Шлях на Голгофу».

Слайд. «Час – як той кухар, кожному готує свою страву – долю»

  • А ви вірите в долю?

  • Людина обирає собі долю чи вона дається їй від народження?

Учень декламує вірш «Доля»

Наснився  мені  чудернацький  базар:
під  небом,  у  чистому  полі,
для  різних  людей,
для  щедрих  і  скнар,
продавалися  різні  Долі.

Одні  були  царівен  не  гірш,


а  другі  -  як  бідні  Міньйони.
Хто  купляв  собі  Долю  за  гріш.
А  хто  -  і  за  мільйони.

Дехто  щастям  своїм  платив.


Дехто  платив  сумлінням.
Дехто  -  золотом  золотим.
А  дехто  -  вельми  сумнівним.

Долі-ворожки,  тасуючи  дні,


до  покупців  горнулись.
Долі  самі  набивались  мені.
І  тільки  одна  відвернулась.

Я  глянула  їй  в  обличчя  смутне,


душею  покликала  очі.
-  Ти  все  одно  не  візьмеш  мене,  -
сказала  вона  неохоче.

-  А  може,  візьму?


-  Ти  собі  затям,  -
сказала  вона  суворо.  -
За  мене  треба  платити  життям,
а  я  принесу  тобі  горе.

-  Хто ж  ти  така?


Як  твоє  ім'я?
Чи  варта  такої  плати?
-  Поезія  -  рідна  сестра  моя.
Правда  людська  -  наша  мати.

І  я  її  прийняла,  як  закон.


І  диво  велике  сталось:
минула  ніч.  І  скінчився  сон.
А  Доля  мені  зосталась.

Я  вибрала  Долю  собі  сама.


І  що  зі  мною  не  станеться  -
у  мене  жодних  претензій  нема
до  Долі  -  моєї  обраниці.

Життєва ситуація.

  • Чи ви переживали колись нещастя інших? Співчували? Хотіли допомогти?

  • Уявіть себе на місці Л.Костенко. Чи могли б ви, ризикуючи власним життям, захищати своїх друзів? Відповідь аргументуйте.

  • Чи нарікаєте ви на свою долю?

Міні-диспут.

  • Чи можна назвати життя Л.Костенко яскравим? Чому?

  • Доброта, сміливість і самопожертва заради інших – це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний пережиток?

  • Як навчити відчувати душу, розуміти, що десь комусь болить? Чи можна навчитися відчувати чужий біль?

  • Ви можете назвати себе патріотом своєї країни? Чому?

Вчитель. Діти, зверніть увагу на вислови, записані на дошці (слайд). Учні по черзі читають і коментують.

А що таке життя?

Чи те, що переждалось?

Чи все-таки життя –

Це те, що відбулось? Л.Костенко
Жити – це не значить тільки брати, а й давати.

Д.Ткач

Живе лиш той, хто не живе для себе,

Хто для других виборює життя.

В.Симоненко

Життя цінується не за тривалістю, а за змістом.

Сенека
Індивідуальне завдання.

Виберіть і запишіть у зошит той вислів (можливо два), який, на вашу думку, міг бути епіграфом нашого уроку. Обґрунтуйте свій вибір.


  • Що називається епіграфом?

  • З якою метою він вживається?

  • Що за допомогою нього хотів сказати автор?

Рольова гра «Розмова очей».

За допомогою очей висловіть (по черзі) подив, смуток, переживання, радість, подяку, покажіть, чи сподобався вам сьогоднішній урок.

У. Підсумок уроку.

  • Чи справдилися ваші очікування від знайомства із творчістю Л.Костенко та А.Макаревича?

  • Який урок життя ви взяли для себе?

УІ. Самооцінювання.

УІІ. Домашнє завдання.(Слайд).

І рівень (4 – 6 балів).

1.Повторіть і запишіть у зошити визначення філософського діалогу.

2.Вивчіть напам'ять одну із поезій Л.Костенко.

ІІ рівень (7-9 балів).

1.Складіть сенкан до слова «життя».

Сенкан

____________, ______________(два прикметники).



____________, ______________, _______________(три дієслова).

___________________________________________(речення з чотирьох слів).



___________________________________(слово-синонім до слова «життя»).
2.Складіть філософський діалог між Л.Костенко, А.Макаревичем і власним «Я» на тему «Що є життя?»

ІІІ рівень (10-12 балів).

Написати есе на одну із тем.

  • Дозвольте запитати Вас, авторе.

  • Поезія (пісня), яка найбільше вразила.

  • У чому полягає сенс життя?

  • Чому я хвилювався, слухаючи поезію Л.Костенко? (Завдання записані на картках для кожного учня).


Вчитель. Ви не встигнете моргнути оком, як теплі літні деньки змінять прохолодні осінні ранки, тому варто прожити змолоду так, щоб відчути щастя і на старості. Давайте ще раз прислухаємося до А.Макаревича, який радить… А втім, слухайте самі ( пісня «Вітер надії», виконує учень в образі А.Макаревича ).




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал