Урок мужності присвячений 67- ій річниці Перемоги



Скачати 280.01 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір280.01 Kb.
ТипУрок




Урок мужності присвячений 67- ій річниці Перемоги

Мета заходу: 
- формування в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого;

- виховання громадянських почуттів, свідомої соціальної активності та відповідальності; 


- формування й розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу людей старшого віку та дітей війни; 
- формування інтересу до літератури про Велику Вітчизняну війну. 
Обладнання: 
Фотографії учасників війни, ілюстровані плакати, таблиця : «Друга світова війна».

Хід заняття

Структура заняття

І. Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення України.

ІІ. Хід військових подій.

ІІІ. Визволення України та перемога над фашистською Німеччиною.



Викладач.

Дорогі учні, у нас зараз пройде незвичайний урок. Сьогодні ми будемо говорити про мужність. Що ж ми розуміємо під словом "мужність ”? (відповіді учнів). 


В тлумачному словнику записано: "Мужність – це риса характеру людини, у якій поєднуються хоробрість, рішучість, витримка тощо відвага, сміливість. 
А ось як написала про це одна відома поетеса у своєму вірші, який так і називається – «Мужність»: 

Ми знаєм, що нині лежить на вагах


І що відбувається нині. 
Час мужності пробив на наших часах 
І мужність нас не покине. 

Велика Вітчизняна війна 1941-1945 роках – це не лише її подих, ще і сьогодні холодить кров у жилах тих, хто був свідком жорстоких звірств фашистських загарбників. Вона кардинально повернула життя всієї країни прийшла в кожний дім, кожну сім‘ю. Війна залишила в своєму полум‘ї мільйони людських долей, принесла страждання і горе, які гостро і скорботно хвилюють народну пам‘ять.

Чому вибір упав на 22 червня? Існує таке пояснення. У новій канцелярії в Берліні стояв найдосконаліший телескоп, за яким фюрер, великий прибічник астрології, звіряв свої рішення. Дату нападу на СРСР він також «прочитав» за допомогою цього телескопу.

З кожним роком все далі від нас Велика Вітчизняна війна. Більше 70 літ пройшло від тоді, як вона розпочалася. Чотири довгих роки точилася найкровопролитніша в історія людства битва.

Війна сьогодні вже не близька історія, а для молодих майже легенда, відома з книг і фільмів, розповідей старших. Скільки б часу не минуло від тієї пам‘ятної весни 45-го ніколи не згасне слава воїнів, які у героїчному протистоянні врятували людство від коричневої гуми - фашизму. У кожного народу є свої події і дати які складають опорні моменти його історії, основ історичної пам‘яті та національної гордості.

Більш як 41- мільйонний народ опинився в епіцентрі воєнних дій. Українці приймали німецьку агресію, як смертельну загрозу для себе.


Дуже важливе місце в планах німецького командування відводилося загарбанню в найкоротші строки України з її величезними сировинними ресурсами та родючими землями. Саме в такий спосіб Гітлер та його кліка сподівалися посилити воєнну економіку Німеччини, створити вигідний плацдарм для швидкої перемоги над СРСР для досягнення світового панування. 23 червня 1941 р. берлінське радіо урочисто повідомило всьому світові, що концентрація військ на радянсько-німецькому кордоні є найбільшою за всю історію людства.

Ми повинні пам‘ятати усіх, хто загинули на цій війні. Вони і тільки вони принесли нашій державі визволення та мирне життя.

Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли світлі квартали міст, нові заводи і фабрики, здається, ніщо не нагадує про війну. 


Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто не пощадив самого життя, заради щастя нинішніх поколінь. Подумайте тільки, яке величезне щастя випало наступним покоління – шістдесят шість років мирного життя. 
Так, саме 66 років над нами тихе, мирне небо. Ми радіємо, що можна спокійно навчатися, мріяти, жити. Але потрібно завжди пам’ятати, якою дорогою ціною завойоване наше щастя. 
Учень 1.

1941 рік, червень, суботній день. Люди готувалися до недільного відпочинку. Червень – найчарівніша пора в Україні. Уявіть собі … Усе навкруги в красі та силі … Розквітають сади і луки, з поля чути п’янкий аромат скошеної трави … І раптом – війна.


Викладач.
Війна … Вам, учні, це слово відомо лише з історії, розповідей ветеранів-фронтовиків, зі спогадів про суворі минувші дні. Я впевнена, якщо комусь із вас довелося чути розповіді людей, котрі пережили це страхіття, то ви слухали з завмиранням серця, як якусь незвичайну страшну історію. Давайте й ми з вами на нашому уроці згадаємо ті страшні події, ті незвичайні подвиги, щоб потім пам’ятати про них усе життя. 
Учень 2.
22 червня 1941 рік, о 4-ій годині ранку, коли вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила варварський напад на нашу Батьківщину. Саме в цю чарівну ніч ворожі бомби і снаряди впали на мирну землю. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізій, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї…

Учень 3.
Минули дні і роки пролетіли, 
А дня того забуть ніхто не міг. 
Тут навіть сосни з горя посивіли, 
Тут навіть камінь плаче край доріг. 
Хіба ж забудеш, як палили хати? 
Гойдались мертві у страшній петлі, 
І на шляху валялися хлоп’ята, 
Багнетами прибиті до землі. 
Хіба ж забудеш, як сліпого діда 
В звірячій злобі витягли крізь дим.
До танків прив’язали людоїди 
І розірвали надвоє живим.


Учень 4.
Фашисти хотіли зруйнувати все, що було створено розумом та працею людей. А що вони хотіли зробити з самим українським народом? Частину його знищити, а частину перетворити в рабів. 
Учень 5.
Село горить, валує чорний дим, 
Пожежа в небі аж регоче. 
Упала мати на поріг… і їй 
Вже не розплющить більше очі. 
Шість місяців дитяткові лише, 
Воно шука матусі груди. 
Покривджене воно не зна іще, 
Що більше матері не буде… 


Учень 6.
Влаштовувалися десятки тюрем, таборів для військовополонених, в яких знущалися жорстоко і бездушно над нашими людьми. Фашизм приніс з собою звірства, розруху, голод, сльози, смерть. У страхітливому вогнищі війни народилися мільйони героїв, чиї подвиги стали легендою і вічно житимуть у віках, викликатимуть захоплення і велику шану всіх наступних поколінь вільних і чесних людей світу. Є герої відомі всім, є герої – маловідомі, а є – і взагалі нікому невідомі. Але ж значення подвигу, його цінність, вимірюється не знаменитістю. На знаменитість ніхто із героїв в ті моменти і не розраховував. Просто вони знали і завжди собі повторювали: "Якщо не я, так хто ж…” І з молитвою на губах, з ім’ям матері, дружини чи дитини, солдати здійснювали неймовірні подвиги. 
Наші люди проявили неповторну мужність, відстоюючи волю і незалежність своєї Батьківщини.

Учень 7.
За героїчні подвиги у Великій Вітчизняній війні звання Героя Радянського Союзу удостоєно понад 11 тисяч чоловік. В числі відважних захисників Вітчизни були і діти. 

Привели його на світанні 


У багнюці всього, у крові 
Захлиналися постріли дальні, 
І дрижали бліді вартові. 
Мов примари, гайдалися тіні, 
На колисках скуйовджених віт. 
І було партизану-хлопчині 
Вісімнадцять – не більше – літ. 
Учень 8.
І хоч були вони зовсім юними і їм дуже хотілося жити, вчинки їх були вже не дитячими, зневажливо ставилися до своїх мучителів і ні за яких умов, навіть, коли йшлося про життя чи смерть, вони не зраджували своїх друзів, свою Батьківщину… 
Очі з лоба вилізли дико 
Надірвався і тріснув крик 
– Хлопець виплюнув кашу в пику 
Свій навіки німий язик. 
Розстріляли його на світанні 
За селом у глибокім рові… 
І вставало, немов повстання, 
Ранком сонце в його крові. 
Учень 9.
Діти війни… Війна забрала в них отчий дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність, а найголовніше – позбавила права жити. Не можна забути сповнені тугою їхні очі, опухлі від голоду животики, опущені в німому відчаї головки і маленькі рученята, які міцно тримали свою єдину іграшку. А скільки останків дітей, їхніх іграшок було розкопано після війни на подвір’ях шкіл, чи знайдено в попелі згорілих будинків. Гнів перехоплює подих при згадці про ці страшні звірства фашистів. 
Тож давайте пом’янемо загиблих хвилиною мовчання (хвилина мовчання). 
Викладач.
Дорогою ціною дісталася нам Перемога. Я знаю, що пройдуть роки, змінюватимуться люди, покоління і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але я впевнена, залишиться пам’ять про них, про їхні подвиги, про ту жорстоку і бездушну війну, яка забрала життя мільйонів людей, принесла лихо і горе на нашу українську землю.
І від нас усіх залежить, щоб це залишилося у пам’яті наступних поколінь. Бо без пам’яті немає майбутнього.

Уклонімося ж тим, хто поліг у бою… Хто покрив рідну землю собою.


Друга світова війна 1 вересня 1939 – 2 вересня 1945рр.




Періоди

Військові дії на території СРСР

Військові дії в Європі

Військові дії на Тихому океані

Військові дії в Африці

Перший період охоплює проміжок часу з 1 вересня 1939 р. до 22 червня 1941 р. Він характеризується значними військовими успіхами Німеччини у Європі. Вже навесні 1941 р. гітлерівці окупували всю Західну Європу до Ла-Маншу й увесь Балканський півострів.



17 вересня 1939 року – червона армія перейшла радянсько-польський кордон, вступила на територію Західної Білорусії та Західної України.

1,2 листопада 1939 року – прийняття Західної України та Західної Білорусії до складу СРСР.



1 вересня – напад на Польщу

3 вересня – об’ява війни Німеччині Францією та Англією

17 вересня Польща знаходилась під контролем німецьких військ

9 квітня 1940 року – вторгнення німецьких військ в Данію

9-14 квітня – окупація Норвегії

10 травня 1940 року – вторгнення в Голландію, Бельгію, Люксембург

13 травня – німці прорвали фронт на річці Маас

17 травня – вступ до столиці Бельгії – Брюсселю

20 травня – війська підійшли до Кале

5 червня 1940 року – перші авіоудари по позиціях французьких військ

14 червня – вступ німецьких військ до Парижу

22 червня – 1940 рокукапітуляція Франції

24 червня – франко-італійське перемир’я

Літо – осінь 1940 – операція “Морський лев” проти Англії

28 жовтня 1940 – втуп італійських військ в Грецію

6 квітня 1941 року – вступ німецьких військ до Греції та Югославії

21 квітня 1941 року – завоювання столиці Югославії – Белграду

17 квітня – капітуляція Югославії

29 квітня – капітуляція Греції

Травень 1941 – захоплення острову Кріт



27 вересня 1940 року– Японія увійшла у “Троїстий союз” з Німеччиною та Італією


10 червня 1940 року –

вступ Італії в війну проти Англії та Франції

Літо 1940 року – агресія в Африці на позиції британців

13 вересня – агресія на Єгипет

Грудень 1940 – витіснення італійських військ з Єгипту, захоплення форту Тобрук

9 лютого 1941 – англійські війська досягли Єль-Аламейна

4 квітня 1941 – здача Адисс-Абеби італійськими військами

15 червня – операція “Вісь”

17 червня – швидкий відступ англійських військ

14 лютого 1941 – операція в Африці під командуванням генерала Ромеля

31 лютого – початок масованого наступу на англійські війська,

11 квітня оточили Тобрук




Другий період розпочався у червні 1941 року нападом Німеччини на СРСР, а завершився 18 листопада 1942 р., коли радянські війська перейшли в наступ під Сталінградом. Це був провал «блискавичної війни» фашистської Німеччини проти Радянського Союзу. З кінця 1941 року у зв'язку з нападом Японії на тихоокеанські володіння США та Англії, війна поширилася на всі материки й океани.


22 червня 1941 – напад Німеччини на СРСР

23 червня 1941 – масштабна танкова битва на лінії Луцьк – Рівне – Броди

28 червня 1941 – війська ЧА залишили Мінськ

30 червня 1941 – вступ до Львову

поч. липня 1941 – захоплення Литви, Латвії, Білорусії, Молдови, частини України

7 липня – 26 вересня 1941 – оборона Києва

10 липня – 10 жовтня 1941 – Смоленська битва

29 липня 1941 – захоплення Смоленська

4 серпня – 16 жовтня 1941 –

оборона Одеси під командуванням генерала Петрова

30 серпня 1941 – 27 січня 1943 – блокада Ленінграда

19 вересня 1941 – захоплення Києва німецькими військами

30 вересня 1941 – поч. Січня 1942 – оборона Москви. Початок операції “Тайфун”

Вересень – жовтень 1941 –

Донбаська оборонна операція

25 жовтня 1941 – захоплення Харкова

30 жовтня 1941 – 1 липня 1942– оборона Севастополя

5 грудня 1941 – поч. Січня 1942– наступ на лінії Єлець – Калінін

4 березня 1942 – розгін Української Національної Ради

12-19 травня 1942 – невдалий наступ військ ЧА на Харків

30 травня 1942 – створення Центрального Штабу Партизанського Руху на чолі ізПонаморенко, на Україні на чолі із Струкачем.

28 червня 1942 – наступ німців на Волгу та Північний Кавказ

22 липня 1942 – ЧА залишила Свердловськ – повна окупація України

17 липня – 18 листопада 1942 --

Сталінградська битва (оборонний період)

25 серпня 1942 – військове положення в Сталінграді

25 вересня 1942 – початок боїв у місті

14 жовтня 1942 – створення Української Повстанської Армії



Серпень 1941 – Радянські війська захопили Північний Іран, одночасно англійці взяли під свій контроль південь Ірану.


7 грудня 1941 – авіоудар по військово-морській базі Пірл-Харбор

Літо 1942 - завоювання Японією Сінгапуру, Бірми, Індонезії та Філіппін, Гонконгу, острові Нової Гвінеї, вторгнення у південно-західний Китай

18 січня 1942 року – підписання угоди про розмежування зон військових дій між Німеччиною, Італією та Японією

червень 1942 – американський флот наніс поразку японському флотові біля острова Мідуей




Березень 1941 – січень 1942 бої за фортецю Тобрук

11 грудня 1941- Італія оголосила війну США



Третій період розпочався наступом радянської армії під Сталінградом 19 листопада 1942 р. і завершився у грудні 1943 р. битвою на Волзі, яка ознаменувала корінний перелом під час другої світової війни, остаточно закріплений у битві під Курськом.



19 листопада 1942 – 2 лютого 1943 – корінний перелом, наступальний період Сталінградської битви

грудень 1942 – вступ радянських військ у Ворошиловградську обл.

29 січня – 18 лютого 1943звільнення територій північного Донбасу

2 лютого – 3 березня 1943 –наступальна операція Воронезького фронту, визволення Харкова

19 лютого –25 березня 1943контрнаступ німців – окупація північно-східного Донбасу та Харкова

5 липня – 25 серпня 1943 – Курська битва

5 серпня 1943 – визволення Орла та Бєлгорода

23 серпня 1943 – визволення Харкова

22 вересня 1943 – форсування Дніпра в районі Великого Букрина

12 жовтня – 3 листопада 1943 – наступ радянських військ на Київському напрямку

14 жовтня 1943 – визволення Запоріжжя

25 жовтня 1943 – визволення Дніпропетровська

6 листопада 1943 – визволення Києва

8-9 листопада 1943 – визволення Житомира



10 липня 1943 – вторгнення англо-американських військ в Італії на острів Сицилія

3 вересня 1943 – висадка англо-американських військ на території Італії

8 вересня – оголошення капітуляції Італії підписаної урядом Бадольо

13 вересня 1943 – Італія оголошує війну Німеччині, визнана США, СРСР, Англією як спільно воююча країна

28 листопада – 1 грудня 1943 –Тегеранська конференція





12 травня 1943 капітуляція німецько-італійських військ у Африці


Четвертий період розпочався у січні 1944 року вступом радянської армії у Західну Європу та відкриттям другого фронту і закінчився розгромом і беззастережною капітуляцією Німеччини у травні 1945 року



14 січня – 29 лютого 1944 –

визволення Новгорода, Ленінградської та Калінінської областей, вступ на територію Естонії

Березень – травень 1944 – визволення Миколаєва, Одеси, Тернополя, Кам’янця-Подільського

8 березня – 28 жовтня 1944 –

Карпатська наступальна операція

26 березня 1944 – на 1009 день ВВВ – радянські війська вийшли на кордон СРСР з Румунією

8 квітня – 12 травня 1944 – Кримська наступальна операція

9 травня 1944 – визволення Севастополя

20 червня 1944 – вступ радянських військ на територію Польщі

22 червня 1944 – визволення Білорусії

29 червня 1944 – форсування Вісли

3 липня 1944 – визволення Мінська

Сер. липня – 29 серпня 1944 –

наступ військ ЧА на лінії Львів – Сандомир

27 липня 1944 – визволення Львова і Станіслава

15 серпня 1944 – визволення Сандомира

Серпень 1944 – Яссько-Кишенівська операція

8 травня 1945 – підписання акту про капітуляцію Німеччини в передмісті Берліну Карлсхорості було підписано беззастережну капітуляцію Німеччини між В. Кейтелем і Г. К. Жуковим



6 червня 1944 року війська під командуванням Дуайта Ейзенхауєра висадились в північній Франції – відкриття другого фронту.

24 серпня визволення Парижу.

16 червня 1944 – бомбардування Англії крилатими ракетами ФАУ-1

25 липня 1944 наступ англо-американських військ в Нормандії

8 вересня – бомбардування Англії балістичними ракетами ФАУ-2

28 жовтня 1944 - перемир’я між державами антифашистської коаліції і Болгарією

Серпень – вересень 1944 – повстання опозиційних сил Польського Комітету Національного Визволення

Кін. серпня 1944 – визволення Румунії

23 серпня 1944 – повстання в Бухаресті – падіння диктатури Антонеску

5 вересня 1944 – радянський уряд оголосив війну Болгарії

8 вересня 1944 – частини ЧА перейшли болгарський кордон, антифашистське повстання в Софії

вересень – визволення Брюсселю

Жовтень 1944 – штурм Белграда спільними діями НВАЮ та ЧА

2 жовтня 1944 – капітуляція Варшавського повстання

кін. листопада 1944 – форсування Дунаю, проголошення Чехословацької Народної Республіки

10 грудня 1944 підписання договору між Тимчасовим урядом де Голля

та Сталіним про союз і взаємну допомогу на 20 років

17 січня 1945 – визволення Варшави

4 – 11 лютого 1945 – Ялтинська конференція

сер. лютого – поч. квітня 1945 –

Бої біля озера Балатон

13 лютого 1945 –

Визволення Будапешту

4 квітня 1945 – визволення Братислави, завершення визволення Угорщини

16 квітня – 2 травня 1945–

Берлінська операція

30 квітня – самогубство Гітлера, уряд очолив Денніц

7 травня – генерал А. Йодль від імені німецького уряду в ставці Эйзенхауера в Реймсі підписав беззастережну капітуляцію Німеччини, яка вступала в дію опівночі 9 травня.

9 травня – визволення Праги

17 липня – 2 серпня 1945 – Потсдамська конференція лідерів США, СРСР, Англії



Початок 1944 року –наступ на філіппінському напрямку Початок лютого 1944 – вступ американців на Маршалові острови

Червень 1944 – напад американських військ на Маріанські острови

Жовтень 1944 – Філіппінська операція, найбільша морська битва ІІ світової війни біля острова Лейте

Лютий – березень 1945 – 5-й флот США заволодів островом Іводзіма

1 квітня – штурм острова Окінава.

5 квітня – денонсація пакту про ненапад між Японією та СРСР







П'ятий період, завершальний, розпочався 9 травня 1945 року капітуляцією Німеччини та закінчився беззастережною капітуляцією мілітаристичної Японії 2 вересня 1945, й ознаменував кінець другої світової війни









26 липня - проект резолюції беззастережної капітуляції Японії, прийнятної на Потсдамській конференції

6, 9 серпня 1945 – ядерне бомбардування Хіросіми та Нагасакі

9 серпня – СРСР оголошує війну Японії

14 серпня 1945 – наказ уряду Японії про припинення опору

2 вересня – капітуляція Японії, закінчення ІІ світової війни





І. Початок Великої Вітчизняної війни. Захоплення України.

Учень 1.

Гітлерівське командування надало великого значення загарбанню України, вважаючи, що захоплення таких важливих промислових районів, як Донбас, Придніпров‘я, Криворіжжя і Нікополь, а також багатих на хліб областей істотно поліпшить воєнно-економічні можливості Німеччини і сприятиме швидкій перемозі над Радянським Союзом.

Виходячи з таких міркувань гітлерівське командування зосередило тут перед початком воєнних дій великі сили об‘єднані в групу армії «Південь».

Те, про що радянські люди боялися навіть подумати – велику війну й велику біду – приніс їм світанок 22 червня 1941 р. Приголомшлива звістка, повідомлена цього суботнього дня у виступі по радіо наркома закордонних справ. В. Молотова, розколола вітчизняну історію на три епохи: довоєнну, воєнну й повоєнну.

У ввечері 21 червня 1941 року німецько-фашистське командування за наказом Гітлера оголосило умовний пароль. Це був сигнал до нападу на Радянський Союз. О 3 год.30хв. 22.06.1941 року радянським військам у прикордонній зоні було завдано потужного артилерійського удару. Танкові моторизовані частини гітлерівської армії перейшли державний кордон СРСР. Цей день вважається початком Великої Вітчизняної війни.

Учень 2

Фашистська агресія по перервах не усвідомлювалася в суспільстві як смертельна загроза самому його існуванню. Завищена оцінка сил і можливостей Червоної армії в поєднанні з не оцінкою воєнного потенціалу та агресивних намірів Німеччини, що панували серед вищого керівництва країни, позначилися й на настроях населення. Почувши про напад фашистів,люди підбадьорювали себе тим, що мовляв, довго ця війна (як і зовсім недавня з Фінляндією) не триватиме, що могутня і непереможна Червона армія швидко розгромить агресора і за тиждень другий здобуде столицю третього рейху. Говорили: «Будемо снідати в Москві, обідати у Варшаві, а вечеряти в Берліні». Молодим командирам, котрі щойно закінчили військові училища й вирушали на фронт, радили покласти до валіз парадну форму та обов‘язково білу сорочку, щоб бути «на рівні» під час параду радянських військ у Берліні, який ось-ось має відбутися.

Неймовірна переоцінка владних сил і зневага до ворога цими днями всіляко культивувалися. І все ж, читаючи «між рядків» (це було звичною за тодішніх часів) фронтові зведення Радінформбюро, дедалі більше людей стали усвідомлювати: війна це лихо апокаліптичних масштабів, яке надовго вдерлося в їхнє життя.

Цій потужній воєнний машині протистояли 80 дивізій Київського та Одеського військових округів,реорганізованих на початку війни в Південно-Західний та Південний фронти, що простягнулися майже на 1 тис. км. Концентрація в республіці цього найчисельнішого радянського військового угруповання спричинило припущення Сталіна про те, що саме південний захід буде метою головного удару німецької армії.



Учень 3.

У такій вельми скрутній ситуації вкотре далася в знаки страшна вада, притаманна Сталінському авторитарному режимові, звичка видавати бажане за дійсне, говорити й писати не те, що є насправді, а те, що хоче почути начальство. Орієнтовані на пристосовництво політ працівники про обстановку на місцях намагалися інформувати керівництво бодьорооптимістичних тонах, хоча війська вже з перших годин війни стали відступати на всьому фронті. В оперативному зведені генеральному штабу на 22:00 22 червня становище на фронтах подавалося як відносно благополучне таке, що не викликає тривоги: «Німецькі регулярні війська протягом 22 червня вели бої з прикордонними частинами СРСР, маючи не значний успіх на окремих напрямках. У другій половині дня, з підходом передових частин польових військ Червоної армії, так німецьких військ на переважному протязі нашого кордону відбито з втратами для противника. Керівництво, всерйоз в сприймаючи таку інформацію не могло належним чином розібратися в обстановці ухвалити правильне рішення».

 Ветеран війни В. Павлов згадував: «Перший день війни я зустрів у Чернівцях. І от що дивно: три місяці ми сиділи там по першій бойовій готовності, без вихідних, без відпочинку в окремі дні в нас було по п‘ять бойових вильотів, спали прямо під літаками і раптом в суботу, 21 червня вишиковують нас і оголошують, що завтра вихідний день. Зняли бойове чергування все зачохлили». Наслідком цих подій стало знищення німцями двох полків нових бойових літаків. Швидко просуваючись вперед німецькі війська захоплювали аеродром за аеродромом. Червона армія невдовзі залишилася без прикриття з повітря. В Українському небі запанували літаки з чорними хрестами.

Підминаючи гусеницями, шматуючи мирну Українську землю тисячі німецьких танків сталевими клинами розсікали маси радянських військ. Про реальність, з якою німецькі генерали готувалися до «східного походу», можна судити з того, що в бойових діях на території СРСР було застосовано особливу тактику.



Учень 4.

1940-1941 рр. Гітлер підкорив майже всю Західну Європу, і згідно з планом «Барбаросса», розробленим у грудні 1940 р., почав інтенсивну підготовку до війни проти СРСР. У першій половині 1941 р. була призначена і дата нападу. Достовірна і незаперечна інформація про плани Гітлера через розвідників і дипломатів поступала до Сталіна. Але замість відповідних заходів по приведенню збройних сил у бойову готовність, радянське керівництво засуджувало «чутки» про напад Німеччини як безпідставні,запевняло в міцності та непорушності радянсько-німецького договору.

Початок війни виявився несподіваним для командування Червоної армії, населення країни, що призвело до трагічних наслідків. 21 червня 1941р. на повідомлення радянського військового аташе у Франції генерала Суворова проте, що війна розпочнеться 22 червня, Сталін написав: «Довідайтесь, хто автор цієї провокації, і покарайте його».

План «Барбаросса» передбачав «бліцкриг» блискавичну війну: протягом 2-2.5 місяців знищити Червону армію і вийти на лінію Архангельськ-Астрахань. Німецька армія наступала у трьох головних напрямках: західному на Ленінград; центральному на Москву; південному на Київ. Згідно з планом передбачалося загарбання України вже в перші тижні війни і створення плацдарму для прориву на Кавказ в Закавказзя.



Учень 8.

За планом «Ост» німці мали намір виселити із України мільйони людей, заселивши її німецькими колоністами. Частину українських земель передбачалось передати союзникам.

Наступ на Україну здійснювала група німецької армії «Південь» на чолі з фельдмаршалом Рундшедтом. Для оборони України були створені Південно-Західний Фронт на чолі з генералом М. Кирпоносом та Південний фронт на чолі з генералом Я. Черевіченком.

З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Рівне-Броди тривала найбільша танкова битва початкового етапу війни. Війська Південно-Західного фронту змушені були відступити, залишивши Західну Україну. 30 червня німці окупували Львів. Вже на кінець третього тижня війни вони просунулись углиб України на 300-350 км.

У північному напрямку німецькі війська просунулись углиб радянської території на 500 км, у центральному напрямку на 600 км. Червона армія за перші три тижні війни втратила 850 тис. чоловік (у 10 разів більше, ніж Німеччина), 3.5 тис літаків, 6 тис. танків.

Учень 1

Початковий період війни склався вкрай невдало для Радянського Союзу.

Радянські війська мужньо билися з загарбниками, але кількісна перевага була на боці ворога. Ворожі танки 24 червня вийшли в район м. Рівно і м. Дубно, а 17-та німецько-фашистська армія швидко просувалася на Львів і Броди, намагаючись відрізати радянські війська від центра лівого крила. Війська Південно-Західного фронту, контрудару в районі Брод, Рівна, Дубно затримали на 8-10 днів наступ противника, завдавши йому великих втрат в живій силі і техніці.

Відвівши основні сили І танкової групи і 6-тої армії 5 липня ворог знову ударив в напрямку Новгорода-Волинського, Житомира, Києва. Прорвавши оборону радянських військ в районі Новгорода-Волинського противник 9 липня взяв Житомир. А 11 липня німецько-фашистська піхота і танки вийшли на річку Ірпінь за 15-20 км. Від Києва.

Одночасно зав‘язались запеклі бої на південь від Києва. Німецько-фашистські війська спрямували свій удар з району Бердичева через Білу Церкву на Умань, щоб вийти у тил арміям лівого крила Південно-Західного фронту. Після важких боїв радянські війська 30-го липня залишили Умань, а 10 серпня ще кілька міст України серед них Канів, Черкаси, Кременчук, Кіровоград. На південь від Києва в районі Кременчука гітлерівці підійшли до Дніпра.

Учень 2

Одним з епізодів війни є розповідь очевидця Мільнера Рафаїла Ісайовича, який брав участь у форсуванні Дніпра. На початку жовтня 1943 року полк підійшов до Дніпра, готуючись до форсування ріки, гвардійці відремонтували покинуті на березі човни, побудували нові. Ріка на ділянці фронту протікала двома рукавами, які утворювали не великі острови, на них, як і на правому березі були ворожі укріплення, щоб успішно зламати опір ворога і оволодіти островами, треба було придумати все до найменших дрібниць. У цьому полягали найперші і найважливіші завдання. Залишеним серед ріки гітлерівським частинам відступати не було куди, тому і чинили вони нашим військам відчайдушний опір. З настанням вечора почався штурм правого берега Дніпра. Ніщо не змогло зупинити героїв. Човни, плоти, порожні бочки - все було використано для переправи. Багато хто долав ріку вплав. Могутнє «УРА!!!» переборюючи гуркіт бою неслося над рікою. Бійці атакували ворога з ходу, билися з ними прикладами, багнетами Мільнер брав безпосередню участь в організації переправи, давав необхідні вказівки і поради офіцерському складу.

Доводилося виносити поранених з поля бою на плечах. Ніколи не ставили палаток серед поля, лише в лісі. Ми надавали лише першу медичну допомогу. Я зустріла перемогу в Німеччині, Західна Пруссія. Отримала такі нагороди:орден «Червоної зірки», орден «Вітчизняної війни», медаль «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною». Пам‘ятаю такий епізод із війни: довелося мені тягти раненого в стегно. Кулі летіли над головою. Він тоді мені сказав, щоб я кинула його, бо загинемо і я, і він. Та я дотягла його і зашила рану. Він залишився живим….». І от майже кінець війни…

9 травня 1945 року – акт капітуляції в Європі, але війна ще йшла. Уродженець Черкаської області Дерев‘яненко підписав акт капітуляції.

З поверненням Україні її столичного міста й із виходом радянських військ на Правобережжя ні в кого вже не залишалося сумнівів, що німецько-фашистській армії на українській землі не втриматися.

Український народ, звільнивши повністю свою землю від окупантів розпочав відбудову зруйнованого господарства.


Підсумок заняття.

Викладач.

Подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні не знає рівних в історії. Майже чотири роки велася жорстока, кровопролитна битва і всі 1418 днів безсмертного подвигу радянського народу були наповнені масовим героїзмом як на фронті так і в тилу, як в містах так і в селах. Любов до Батьківщини, до свого народу, безстрашність і героїзм – це основні риси характеру кожного хто пройшов горнило війни. Масовим героїзмом являється той факт, що за роки війни було нагороджено 13 млн. чоловік бойовими нагородами, а біля 12 тис. чоловік стали Героями Радянського Союзу. Серед них 134 уродженці Києва та Київської області. З героїзмом радянських воїнів пов‘язаний героїзм партизан і підпільників. Це були люди із чистою совістю, сильні духом, завдяки їм частково окупована земля стала для фашистів караючою землею. За масовий героїзм і відвагу, в боротьбі проти фашизму, були нагороджені орденами і медалями більше 184 тис. партизан і підпільників, а 234-ом присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Серед них більше 63,7 тис. партизан, підпільники, дільничних на частково-окупованій території України, в тому числі 96 Героїв Радянського Союзу. А Ковпаку і Федорову – це звання присвоєно двічі.

«… ніхто не забутий і ніщо не забуто» - цей дивіз священний для нашого народу. Ціною величезних жертв, неймовірних страждань дісталася вона. Напротязі шести десятків літ іноді відкриваються факти героїзму і стають відомими широкому загалу, і не має сумнівів, що він буде незабутим і надалі.

Ми, нинішнє покоління повинні завжди пам‘ятати і шанувати людей, які пройшли ті страшні стежки війни. Вражає те, що ці люди пам‘ятають все до найменших деталей. А розповідають вони так завзято, наче ти опиняєшся в той час: і з ними йдеш у розвідку, атаку. Розповідаючи про якусь кумедну історію, враз обличчя робиться похмурим, це вони згадали про своїх товаришів, які полягли на полі бою, а загинуло їх не мало.

Україна як ніхто інший з республік СРСР зазнала руйнувань під час війни. Лине прямі збитки і пограбування оцінювалися в 679 млрд. крб., а з урахуванням воєнних видатків і витрат від припинення промислового і сільськогосподарського виробництва в районах, що перебували під нацистською окупацією досягли 2 трлн. 569 млрд. крб. протягом 1941-1944 рр. смертоносна хвиля воєнних дій двічі прокотилась по території України, де загинуло 3,9 млн. мирних жителів, 2,2 млн. було вивезено до Німеччини. Було зруйновано 716 міст і селищ, та понад 28 тим. сіл України, 18 тис. лікувальних закладів, 33 тис. колгоспів, радгоспів, МТС.

Загальна сума втрат яких зазнало населення і господарство України становило майже 1,3 трлн. крб. експерти прогнозували, що для відтворення господарства України потрібно 20-25 років, а то й 100 років. Евакуйовані заводи і фабрики назад не повернулися, довелося розпочати відновлення з нуля.

Ми вражені ветеранами, їхнім героїзмом і самовідданістю. І з кожним роком, їх стає все менше. Зовсім скоро не буде кому розповісти про свої пригоди дітям в школі, не буде кому прийти 9 травня на парад і символізувати визволення, ПЕРЕМОГУ.

Але не варто згадувати ті часи і людей лише у день Перемоги. Треба шанувати їх, допомагати, бо вони ціною власного життя зберегли мир на нашій землі. За що ми повинні бути вдячними їм і повинні пам‘ятати, що героїзм, самовідданість і любов до рідної землі – це не тільки буває в кінофільмах, але це повинно бути в кожному з нас.

Україна обрала свій шлях у демократичне майбутнє без крові і насильства. Ми це довели всьому світові у 1991 році.

І як тут не згадати слова Т.Г. Шевченка: «І на оновленій землі, врага не буде супостату, а буде син і буде мати і будуть люди на землі».




Велика Вітчизняна війна

22 червня 1941 року-9 травня 1945 року. Прапор Перемоги 


Червоний Прапор, який 30 квітня 1945 року розвідники 756-го полку 150-ї стрілецької дивізії Михайло Єгоров та Мелітон Кантарія підняли над рейхстагом в Берліні, став символом Перемоги радянських військ над фашистськими загарбниками.

 
20 червня 1945 р. Прапор Перемоги з особливими військовими почестями спеціальним рейсом літаком Лі-2 був доставлений з Берліна до Москви, де 24 червня на Параді Перемоги його урочисто провезли на спеціально обладнаному автомобілі по Красній площі попереду військ.

 

Зберігається в Центральному музеї Збройних Сил.



Прапор Перемоги це священна реліквія.

Велика Вітчизняна війна. Злочини фашистів. 


«В 1944 р. гітлерівці відступали і свою злість вміщували на мирних жителях. В Умані фашисти зігнали в дерев'яний будинок школи дітей, жінок і старих, забили двері, вікна, і розстріляли школу з крупнокаліберних кулеметів...»

М.О. Романов, полковник у відставці

 

«Фашисти нищать наших дітей. Нищать голодом і розстрілами. Нищать методично. Тут і план звільнення України від українців, і ненависть до народу, і нелюдська злоба у неясному баченні свого власного кінця.



 Німці вибирають кращих дівчат. Кращих, розумніших, привітніших. Сотні тисяч кращих нашого роду зникне з нашої землі і загине спаскуджене, забите, заслане в безповоротною даль. 

Народу одпущено страждань такою мірою, такою новою небаченою мірою, про яку навіть і не підозрювало людство...»



Олександр Довженко



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал