Урок літератури у форматі світової медіа освіти ІІ розділ Доцільність використання ікт на уроках світової літератури



Скачати 411.3 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації04.01.2017
Розмір411.3 Kb.
1   2   3

3.1. Реалізація головних дидактичних функцій за допомогою комп’ютерних технологій

Серед головних дидактичних функцій, що мають бути реалізовані за допомогою комп'ютерних технологій у процесі вивчення світової літератури, методисти визначають наступні:

- пізнавальна. Використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна отримати будь-яку необхідну інформацію, як ту, що зберігається на жорсткому диску власної комп'ютерної бази, так і розміщену на дисках чи відповідних сторінках Інтернету. Популярними серед молоді є мультимедійні програми, мультимедійні енциклопедії, зокрема "Велика енциклопедія Кирила та Мефодія", "Ілюстративна популярна дитяча енциклопедія" чи відома 32-томна Британська енциклопедія, а також різноманітні тематичні енциклопедії;

- розвивальна. Під час використання ІКТ навчання надається можливість враховувати типологічні вікові та індивідуальні здібності учнів, виявляти і розвивати потенційні можливості, особисті потреби школярів, водночас коригувати недоліки у розвитку їхніх навичок та умінь. Робота з різноманітними комп'ютерними програмами, крім активізації літературних можливостей особистості, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічного мислення, пам'яті, уяви;

- дослідницька. На основі широкого спектру інформації, представленої завдяки комп'ютерним технологіям, сучасні учні готують різноманітні роботи самостійного, дослідницького характеру за окремими темами. У школярів з'являється можливість узяти участь у роботі літературних пошукових груп, Інтернет-конкурсах; виконувати творчі роботи різних видів, створювати власні творчі проекти, розробляти доповіді, реферати, учнівські презентації, публікації, web-сайти; дослідити певні проблемні питання, представляти своє досліджувати на різноманітних Інтернет-олімпіадах, -проектах, -конференціях, - форумах;

- комунікативна. Під час обміну інформацією між учнями створюється певна віртуальна єдність, у всіх є реальна можливість увійти на сайти популярних сучасних митців; вони мають можливість зіставити різні погляди, давати їм оцінку, формувати свої позиції.

Відомо, що найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка одночасно впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще і міцніше, чим більше каналів сприймання було активізовано. Тому очевидною є роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинених комп'ютерних систем навчання. Я.А.Коменський зазначав: "... Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями... усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме - для сприймання зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, доступне дотикові - через дотик...." [14, 159].

На сучасному етапі розвитку освіти мультимедія дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання на заняттях світової літератури. Саме тому мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожного разу будується учнем по-новому, за його розсудом, а сама комп'ютерна технологія навчання органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання і контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання.

Арсенал дидактичних можливостей мультимедійних засобів навчання можна стисло визначити так:

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчальних середовищ, які забезпечують "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні й виробничі ситуації;

- забезпечення негайного зворотного зв'язку, широкі можливості діалогізації навчального процесу;

- широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення поля самостійності;

- широке застосування ігрових прийомів;

- широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності предметно-змістового, предметно-операційного і рефлексивного);

- активізація навчальної роботи учнів, посилення їх ролі як суб'єкта навчальної діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги тощо);

- посилення мотивації навчання.



3.2. Види навчальної діяльності учнів з використанням мультимедійних програм, поєднання різних засобів роботи та форми роботи

Використання мультимедійних програм може відбуватися у різних видах навчальної діяльності учнів, визначимо такі:

І. Комп'ютерні програми під час подання нового матеріалу, його повторення, узагальнення та систематизації (використання засобів мультимедія з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Відбувається не лише процес пізнання, відтворення та уточнення вже відомого, але й поглиблення знань).

ІІ . Мультимедійні програми як засіб впровадження самостійної роботи учнів (мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне сприймання та засвоєння учнями знань. Доцільність проведення самостійної роботи за змістом мультимедійних засобів навчання полягає в тому, що вони допомагають учителеві поставити проблему, активізувати сприймання, забезпечити міцне засвоєння знань, сприяють виробленню умінь і навичок самостійного оволодіння знаннями. Дидактична цінність полягає саме в тому, що учні сприймають не "готові" знання, а виконують пошукову роботу).

ІІІ. Мультимедійна інформація як інструктивний та ілюстративний матеріал (розрізняють ілюстрації, що лише відтворюють та конкретизують навчальний матеріал; ілюстрації, що доповнюють навчальний матеріал або подають його в новому висвітленні. Останній вид ілюстрації варто вважати найпридатнішим для розвитку пізнавальної активності школярів у процесі вивчення зарубіжної літератури. Необхідно підкреслити, що використання мультимедійної інформації з ілюстративним матеріалом – це не "доважок" до уроку літератури, а додаткове джерело навчальної інформації, за допомогою якого має вивчатися художній твір).

ІV. Мультимедія у поєднанні з іншими засобами навчання.

Академік С. Г. Шаповаленко так пояснював сутність та необхідність такого поєднання: „...засоби навчання обслуговують усі моменти навчання: сприймання, осмислення, закріплення та застосування інформації. Далеко не завжди один і той самий засіб може обслуговувати всі ці моменти, тому що функціональні можливості його обмежені”. [22, 56] Тому залежно від того, яке завдання необхідно розв'язати, учитель-словесник залучає ті або інші засоби. Так виникають поєднання - комплекси засобів навчання.

Основною особливістю методики використання як окремих мультимедійних засобів, так і їхніх поєднань у певній комплексній системі, полягає в тому, щоб забезпечити відповідність між специфічними особливостями викладу навчального матеріалу і основними психолого-педагогічними закономірностями процесу навчання, особливостями та умовами засвоєння учнями знань.

Вважаємо, що необхідне раціональне чергування на уроці засобів навчання, певне обмеження їх обсягу та тривалості демонстрування (не тільки з гігієнічних обмежень). Добираючи засоби навчання, треба чітко з'ясувати можливості їх застосування в певній системі, визначити їхні дидактичні функції на уроках, а також необхідний та достатній (оптимальний) обсяг навчальної інформації, її відповідність змісту уроків, можливі форми поєднання зі словом учителя.

Результативність поєднання засобів навчання залежить від того, наскільки воно відповідає структурі уроку і змісту навчального матеріалу, наскільки вчитель урахував специфіку класу (загальний рівень розвитку учнів, їх підготовку з даної теми, вміння працювати з мультимедійною інформацією тощо).

Для правильного визначення функцій поєднання мультимедійних та інших засобів навчання педагог має вирішувати запитання:

- Яке поєднання засобів навчання під час вивчення навчальної теми є найдоцільнішим?

- Які дидактичні функції кожного із засобів навчання потрібно реалізувати під час поєднання?

- Яке місце займають мультимедійні та інші засоби у процесі вивчення всієї теми?

- На якому етапі уроку використання мультимедійної програми є найбільш доцільним?

У такий спосіб поради К. Д. Ушинського будуть цілком виконані: "Педагог ... має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття - око, вухо, голос, чуття мускульних рухів і навіть, якщо можливо, нюх і смак узяли участь в акті запам'ятовування... За такого дружнього сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять" [31, 174].

Форми роботи з використанням комп'ютера на уроках світової літератури:


  • вивчення теми уроку учнями самостійно або в парах з допомогою певного програмного забезпечення. Це ж стосується і виконання певного завдання. Учитель спрямовує свою роботу на корекцію діяльності учнів. Складність цього напряму полягає у тому, що не завжди вчитель має вільний доступ до комп’ютерної техніки для одночасної роботи принаймні половини учнів класу;

  • використання Інтернету, компакт-дисків для виконання проекту, написання реферату, виконання будь-якого творчого завдання;

  • проведення різноманітних опитувань, тестувань, тематичного оцінювання. Необхідно відзначити, що комп'ютерна підтримка підручника як засобу посилення функціональності змісту і забезпечення мотивації навчання є вкрай необхідною на сьогоднішній день. Електронний підручник чи посібник виконує такі ж дидактичні завдання, як і традиційний. Але водночас він має низку переваг. Головною з них є застосування мультимедіа, що дає можливість відтворювати візуальну та аудіоінформацію (кінохроніку, уривки з художніх та документальних кінофільмів, анімаційні діаграми).

Мультимедійний супровід уроків розширює інтерпретаційне поле художнього твору:

  • отримання інформації з різноманітних джерел, аналіз інформації, символічне кодування та розкодування інформації, створення власного конструктору на основі отриманої інформації, культурні зразки;

  • поєднання традиційних джерел інформації та нетрадиційних;

  • новий рівень освоєння навчального матеріалу, що пов'язане з використанням зорової та адитивної наочності.

Основні напрями реалізації ідеї : залучення учнів до самостійного пошуку істини від образу, ідеї до осмислення змісту; включення мисленнєві операції аналізу, синтезу з виходом на самостійні узагальнення й висновки; розвиток критичного мислення; розвиток творчих здібностей; розвиток особистості учня та його адаптація у світовому інформаційному просторі; формування інформаційної культури учнів, забезпечення їх інформаційних потреб; інтенсифікація навчання і виховання за рахунок використання ІКТ; удосконалення науково - методичного забезпечення навчально - виховного процесу; оптимізація освіти на основі використання інформаційно – комунікаційних технологій головне завдання медіаосвіти – підготувати дітей до життя в інформаційному суспільстві, формувати в них уміння користуватись інформацією у будь-якому вигляді, допомогти їм усвідомити результати впливу на людину засобів масової комунікації.

Варто зазначити, що часто уроки з використанням ІКТ називають також мультимедійними. Тому слід пам`ятати коли говорять мультимедійний урок, то мається на увазі урок з використанням ІКТ.

Існують різні види мультимедійних уроків. Щоб зрозуміти всю масштабність мультимедійного уроку розглянемо саме поняття «мультимедіа»

Мультимедіа – це сучасна інформаційна технологія, що дозволяє об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Мультимедійний урок має такі властивості: емоційність, різноплановість, різнорівневість, творчий й художній потенціал. Таким чином можна виділити такі види медіауроків: урок-презентація, урок-розробка інтерактивного плакату або колажу, урок захисту проектів, урок-коментар аудіокниги, урок-екранізація роману, урок – створення скрапбуку персонажа або письменника, урок-дискусія у режимі Інтернет-конференції, урок – створення Wiki –газети, web -квест та ін.

Практичність мультимедійних уроків: практична значимість; принцип адаптивності: пристосування комп’ютера до індивідуальних особливостей дитини; керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання; інтерактивність і діалоговий характер навчання (ІКТ мають властивість «відкликатись» на дії учня та вчителя, «вступати» з ними в діалог, що і складає головну особливість методик комп’ютерного навчання); оптимальне поєднання індивідуальної й групової роботи; підтримка в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп’ютером; безлімітне навчання: зміст, його інтерпретації та додатки наскільки завгодно великі.

Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сценарій уроку, його режисура – важлива складова такого заняття.

Маючи ряд переваг, уроки з використання ІКТ також мають і свої недоліки, про які також слід говорити.

Для мультимедійного уроку властиві: відмирання традиційної культури читання, знецінення культу книги; зменшення частки «живого» спілкування учасників освітнього процесу; згортання соціальних контактів, зменшення практики соціальної взаємодії, індивідуалізм (народжується покоління, що живе в Інтернет-просторі: «В контакті», «Однокласниках», чатах, форумах, Живих Журналах, віртуальних іграх, казино та ін.); розширення доступу до небажаної інформації; небезпека порушення авторських прав, поширення плагіату; поява різнотипної комп’ютерної залежності; загроза здоров’ю (посилення гіподинамії, втрата зору тощо).

Урок ХХІ століття – це урок з ІКТ. Уроки з використанням ІКТ мають практичні, теоретичні та пізнавальні результати, вони цікаві учням. Учні на уроках з використанням ІКТ – це не звичайні п’ятикласники, старшокласники, а веб-дизайнери, автори ідеї сайту, письменники, художники-ілюстратори, аніматори, дослідники інших світів – тобто творчі люди, які вміють творити у співпраці, у команді. Використовуючи інформаційні технології в навчальному процесі, не варто робити це епізодично, безсистемно, інакше вони не впливатимуть на результати навчання. Варто розумно використовувати медіазасоби та усвідомлювати, що вибір технічних засобів обумовлений формою навчального заняття (урок-презентація, урок-дослідження, практикум, віртуальна екскурсія, тематичний проект чи ін.). Необхідно пам’ятати про здоров’язбережні технології та не забувати, що комп’ютер не замінює вчителя, а лише доповнює його. І найголовніше: у центрі уваги уроку світової літератури все ще знаходиться особистість учня, проблеми його розвитку засобами мистецтва слова.



3.3. Використання ІКТ в організації проектної діяльності учнів при вивченні світової літератури

Із розвитком комп’ютерних технологій великого поширення набуло мультимедійне оформлення результатів пошукової навчальної діяльності школярів.

Починаючи працювати з учнями за методом проектів, використовуємо найчастіше мультимедійні презентації як наочність, поступово навчаючи школярів застосовувати презентацію як вид оформлення самостійної дослідницької діяльності. Розтлумачуємо необхідність при цьому обов’язкової постановки проблемного запитання і знаходження відповіді на нього впродовж дослідження, доборі незаперечних аргументів, використанні додаткової літератури під час дослідження.

У класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами: краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити), відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій), скорочувалися види роботи, що стомлювали учнів, використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу, забезпечуються умови для формування самооцінки учня та підготовки його до самостійної роботи.

У практичній діяльності найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;

- презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що учні під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла і логічна.

Навчальні презентації призначені для допомоги викладачу забезпечити зручне і наочне подання навчального матеріалу.

Досвід створення та використання презентацій у процесі вивчення зарубіжної літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:


  • зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

  • полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

  • запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

  • збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

  • скорочення часу на розкриття проблеми.

Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Мультимедійний урок дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше учнів до активної роботи.

Так, презентація як вид наочності може використовуватися для підвищення мотивації навчальної діяльності учнів, адже головне завдання використання проектної технології у процесі вивчення зарубіжної літератури – підвищити пізнавальний інтерес учнів до вивчення предмета, ефективність його опанування школярами.

Таким чином, мультимедійна презентація залишається найпродуктивнішим видом оформлення проектних робіт. Вона є творчою роботою учнів, однак вчителі слідкують за дотриманням певних вимог і критеріїв її створення (проблемне питання, аргументи, висновки, література). Також інформаційні проекти-презентації не мають бути обтяжені матеріалом, повинно бути вибране найголовніше.

Проектна технологія

Уміння використовувати на уроках ІКТ дає можливість широко застосовувати на уроках проектну технологію.

Проектна технологія дозволяє учителеві застосувати розмаїття інтерактивних вправ і змінити роль вчителя.

Майбутнє за системою навчання, що вкладалося б у схему «учень — технологія — учитель», за якої педагог перетворюється на технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання.



Мета творчих проектів: формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів; розвивати логічне мислення, навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності; стимулювати рішучість, ініціативність, навички співробітництва; використовувати якнайповнішу інформацію.

До чого зобовязує проектна діяльність?



Завдяки проектуванню на уроках літератури учні вчаться: усвідомлювати мету; планувати свою роботу, передбачати можливі результати; використовувати джерела інформації (матеріали преси, літературні твори, дослідження літературознавців, мовознавців та ін.); самостійно шукати і накопичувати матеріал; аналізувати та зіставляти різноманітні факти; доводити власні погляди, приймати власні рішення;

Виділяють основні вимоги проектів: добре знати текст, уміти орієнтуватися в ньому; милуватися і насолоджуватися твором, розмірковувати і збагачуватися красою, мудрістю,натхненням; не проголошувати затертих стандартів, не зубрити премудрий книжний аналіз, а дивуватися, запитувати, сперечатися, доводити, ділитися враженнями; не боятися цитувати на підтвердження сказаного; не забувати робити висновки, обов'язково висловлювати своє ставлення до героя, вчинку, події,предмета тощо; намагатися виділяти головне, не втомлювати слухачів зайвими деталями; розглядати твір із позицій загальнолюдського,вічного, постаратися збагнути цінність його для сучасників; не забувати, що кожне слово у художньому творі несе змістове навантаження; аналізуючи вчинок героя, уміти пояснити, чому він так учинив; учитись чітко, грамотно і логічно висловлюватися; готуватися до відповіді завчасно: скласти, в разі потреби, план або схему відповіді; пам'ятати: твір — це айсберг, на поверхні лише його частина; отже, треба вміти заглиблюватись у суть.

Як організувати роботу над проектом ?

1. Ознайомити учнів із критеріями оцінювання їх роботи в проекті.

2. Переглянути разом з учнями підібраний для проекту матеріал, надаю рекомендації для подальшої роботи.

3. Організувати самостійну роботу школярів.

4. Обговорити з учнями майбутню форму подання результатів проекту.

5. Зробити фотографії учнів за роботою.

6. Оцінити учнівські проекти. Проводжу оцінювання проекту загалом, отримую відгуки про те, наскільки вдалим він був (власні висновки, висновки учнів, експертів).

7. Організувати виставку кращих робіт.

8. Використати результати реалізованого проекту на наступних уроках, а також під час вивчення інших навчальних предметів, для яких ці теми також важливі.

Форми і методи роботи на уроці з використанням проектної технології

Форми роботи: групові ( “Точка зору”, “Доведіть правильність твердження або спростуйте”, “Метод ПРЕС…”); індивідуальні (“Так – ні”, “Закінчить речення”…).

Методи навчання: інформаційні ( лекція з елементами бесіди, демонстрація,); пошукові ( ділова гра, ситуація, проблемне питання…); операційні ( алгоритм, літературна вікторина…); метод самостійного учіння (слухання, читання, аналіз, робота з додатковою літературою, …).

Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:  визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці; ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо); планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді); вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття; мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо; забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми; надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час; забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя); рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах – індивідуальна роботи, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо.

3.4. Літературний Інтернет.

За допомогою Інтернету, CD–дисків, власних комп'ютерних баз можна отримати різні види інформації, які стануть у пригоді під час вивчення світової літератури. Наприклад, "Велика енциклопедія 2000 Кирила і Мефодія" чи мультимедійна програма "Дитяча енциклопедія".



Вибір мультимедійних засобів навчання, вирішення питання про те, де, як і коли їх використовувати, належить учителеві. Оптимальним є варіант, коли в учителя буде багато таких засобів, а сам він буде вільно володіти методикою використання їх на навчальних заняттях світової літератури.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал