Урок інформатики. Типи уроків. Вимоги до уроку інформатики. Розвиток i виховання учнiв у процесi навчання iнформатики



Сторінка5/10
Дата конвертації05.01.2017
Розмір1.33 Mb.
ТипУрок
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Профільна диференціація з інформатики

Особлива роль відводиться вивченню і використанню інформатики в навчальних планах і програмах шкіл (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Досвід подібної роботи отримав розвиток від шкіл з поглибленим вивченням математики і програмування. Важлива особливість програм таких шкіл полягає в тому, що підвищена підготовка учнів з окремих навчальних предметів і видів діяльності служить не лише розширенню і поглибленню теоретичних знань, умінь і навичок школярів, але передбачає і практичну підготовку, що посилює профорієнтаційну спрямованість навчання. Інформатика при цьому посилює прикладну, політехнічну складову навчальних програм в ряді випадків з власне інформатикою і комп'ютерами може бути пов'язаний головний напрям поглибленої підготовки. Програми шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики, як і зміст літньої виробничої практики учнів, в кожному конкретному випадку уточнюються залежно від характеристики комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі та відповідного програмного забезпечення.

Мета вивчення курсу інформатики в старших класах насамперед пов'язана з необхідністю підготовки учнів до подальшої практичної діяльності. Орієнтуючись на перспективу можна сформулювати дану мету більш широко — підготовка сьогоднішніх школярів до життя в інформаційному суспільстві.

Відбір учнів до шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики відбувається з урахуванням підсумкових оцінок за попередні класи, рекомендацій учителів інформатики і на основі співбесід, на яких з'ясовуються усвідомлення вибору, інтерес до інформатики, участь у гуртках, факультативних заняттях, олімпіадах. Проведення будь-яких екзаменів з метою відбору недоцільне.

Ці школи (класи) працюють за навчальними планами, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Програма з інформатики повинна охоплювати весь матеріал програми загальноосвітньої школи і передбачати не стільки розширення цієї програми, скільки її поглиблення за рахунок розв’язування нестандартних задач підвищеної складності, розвитку творчого та критичного мислення, вивчення системного та прикладного програмного забезпечення. Програма має бути досить варіативною, щоб виходячи з умов класу і своїх можливостей, учитель міг поглиблювати окремі теми чи не робити цього.

Досвід роботи шкіл (класів) з поглибленим вивченням інформатики свідчить, що найбільш вдалою формою організації навчального процесу в них є лекційно-практична система в якій виділяються лекції практикум з розв’язування задач семінари та метод проектів. Причому більше уваги ніж у звичайних класах, приділяється організації різних видів самостійної роботи учнів.

Питання полягає у виборі основ класифікації напрямів профільної диференціації щодо вивчення інформатики. При цьому можна мати на увазі категорії користувачів обчислювальних систем: інженери, оператори, програмісти (системні, проблемні), проектувальники, адміністративні працівники.

За однією з типологій профільних курсів виділяють два напрями — фундаментальний і прикладний. Для фундаментальних курсів основною функцією виділяють формування наукового світогляду, а для прикладних — підготовку до практичної діяльності.

За іншою класифікацією виділяються два курси, один з яких покликаний готувати користувачів комп'ютерної техніки і програмних засобів, а другий — програмістів.

З урахуванням цього для виділення цілей профільного навчання школярів можна запропонувати скористатися класифікаційною схемою. Вона дозволяє виділити такі напрями в підготовці школярів.

1) Користувачі:

•    непрограмуючі користувачі — хочуть вирішувати свої задачі на комп’ютері, не бажаючи вивчати мови програмування; їх часто називають кінцевими користувачами. Підготовка предметних фахівців (лікар, адміністратор, педагог, інженер та ін.), у співпраці з якими системний аналітик вирішуватиме задачі перекладу змістових представлень предметної галузі на мову формалізованих моделей і описів. При цьому лікар або адміністратор може навіть не мати уявлення про будову та принцип функціонування комп'ютера іпринципи програмування, але володіння основами системно-інформаційного підходу для успішного виконання роботи йому необхідні;

•    програмуючі користувачі — пишуть програми для вирішення своїх завдань;

2) Системні аналітики. Для них особливо важливим є знання теоретичних принципів і практичні навички побудови формальних моделей і роботи з ними;

3) Програмісти:

•     системні програмісти — створюють програми, що полегшують працю інших програмістів, наприклад, транслятори,операційні системи;

•     прикладні програмісти — створюють прикладні програми;

4) Конструктори ЕОМ та іншої обчислювальної техніки. Для них важливі знання з інженерно-фізичних принципів функціонування комп'ютерів і автоматизованих систем, а також їх проектування.

Спрямованість підготовки майбутніх користувачів також може бути різною, наприклад:

•    «Інформатика для математиків» — для учнів, що займаються в математичних класах, містить питання розробки і реалізації на комп’ютері різних чисельних методів; моделювання різних процесів і явищ; зображення геометричних тіл, їх перетинів, рух тіл і фігур тощо;

•    «Інформатика для філологів» — аналіз і генерація текстів, робота з різними словниками тощо;

•    «Інформатика для біологів» — розробка і використання готових класифікаторів, моделювання поведінки різних істот і їх груп урізних умовах тощо;

•    «Інформатика для економістів» — аналіз діяльності підприємства, розробка і випробування моделі, інформаційні системи і бази даних.

Цей список можна продовжити. В кожному з таких курсів вивчається той розділ інформатики, предмет якого перетинається з предметом відповідної науки. Основне завдання курсів подібного типу — розвиток наукових уявлень, формування наукової о світогляду, збагачення навчання основ інших фундаментальних наук методами наукового пізнання, які були розвинуті інформатикою (моделювання, формалізація і ін.). Очевидно, що в кожному курсі, незалежно від його спрямованості, до найважливіших тем буде віднесена тема — «Програмне забезпечення»

Сьогодні існують такі напрями предметної спеціалізації (табл. 3.9):

Таблиця 3.9


з/п


Напрями предметної спеціалізації

Тематика профільних курсів

1.

Фізико-математичний

1.    Об'єктно-орієнтоване програмування на базі мови програмування Pascal

2.    Візуальне   програмування,   наприклад  програму вання в середовищі Delphi

3.    Комп'ютерна   математика   (вивчення   програми GRAN 1,  GRAN -2D,  GRAN -3D,  Cabri, DERIVE, DG, Maple та інших)

4.    Системне програмування

5.    Комп'ютерні мережі


2.

Природничо-науковий

1.    Статистичне  опрацювання  даних   (на   прикладі спеціальних можливостей MS Excel, SPSS)

 2.    Використання експертних систем



3.

Гуманітарний

1.    Видавнича діяльність

2.    Графічні редактори

3.   Web-дизайн


4.

Економічний

1.    Розв'язування   типових   задач   з   економіки   за допомогою існуючих програмних засобів

2.    Статистичне опрацювання економічної інформації



 

Прикладні профільні курси інформатики диференціюються не за предметними галузями, а за критерієм виду інформаційної діяльності. Основне призначення таких курсів — формування (розвиток) навичок використання методів і засобів науково-інформаційних технологій у різних галузях.

Основні види інформаційної діяльності людини (збирання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації) інваріантні відносно конкретних предметних галузей, тому основним критерієм диференціації змісту навчання є структура і компоненти інформаційної діяльності. Тут можна виділити такі курси: «Опрацювання інформації», «Пошук збирання, зберігання, опрацювання, подання, передавання, використання інформації», «Передавання інформації».

Формування інформаційної культури участників навчально-виховного процесу

Створення освітньо-розвивального середовища, у результаті взаємодії з яким учасники навчально-виховного процесу мають можливість максимально реалізувати свій інтелектуальний, соціальний, фізичний потенціал – одне із провідних завдань сучасної системи освіти.

            Предметом нашого дослідження є організація дослідницької діяльності із використанням методу проектів для забезпечення розвитку особистісного потенціалу студентів. Сучасні дослідники розглядають метод проектів як педагогічну технологію, орієнтовану не на інтеграцію фактичних знань, а на їх застосування та надбання нових із застосуванням активних форм навчання.

 

 

 



Однією із форм спільної освітньої діяльності творчих груп викладачів і студентів гуманітарно-педагогічного коледжу Київського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (КОІПОПК) є робота по створенню таких навчальних проектів, в основу яких покладені гіпертекстові та мультимедійні технології (електронні посібники, довідники із навчальних предметів, розробка та розміщення у глобальній мережі інформаційного тематичного веб-сайту), або використані середовища об’єктно-орієнтованого програмування (контролюючі (тестові) програми).

            Для прикладу розглянемо систему роботи над створенням інформаційно-тематичного веб-сайту з вивчення творчості Уласа Самчука та його використанням у курсі вивчення української літератури.

            Робота над створенням веб-сайту розпочалася із вивчення тих напрямів дослідницької діяльності, які б реалізовували системну інтег7раццію предметних галузей знань із української літератури, інформатики, образотворчого мистецтва, та проектування можливих форм і методів досліджень. Дослідницька робота з вивчення творчості письменника поєднувала чотири площини: «Улас Самчук- автор роману», «Постать Марії», «Проблематика роману», «Гал6ерея образів». Так, площина «Улас Самчук- автор роману» передбачала роботу з пошуку відповідної інформації в мережі Інтернет, її аналіз, відбір, обробку й узагальнення. Оскільки площина «Постать Марії» є наскрізною, учням було запропоновано здійснити аналітичне дослідження, визначивши етапи життя головної героїни, склавши хронологічну таблицю. Наступна площина – «Проблематика роману»- спрямована на розгляд сутності проблем, представлених у романі. Учням було запропоновано здійснити мікро дослідження: занотувати спогади рідних – свідків голодомору в України, обробити їх фотографії, свідомо й доцільно обираючи відповідне програмне забезпечення).

            Остання площина - «Галерея образів» - спрямовує учнів на осмислення сутності образів роману та взаємостосунків між ними, твори-звіти з яких у html-форматах учні акумулювали на сервері.

            Робота над дослідницькими проектами передбачала забезпечення кожному учаснику можливості реалізувати власну траєкторію ставлення до подій та героїв, зображених у романі, вироблення світоглядних моральних переконань через призму формування інформаційної культури учасників проекту.

            Координаторами проекту стали викладачі інформатики й української літератури, а до його реалізації були залучені учні 2 курсу (11 клас) усіх профілів навчання та їх батьки. Навігаційну мапу, веб-дизайн та публікацію сайту на сервері КОІПОПК реалізовано творчою групою, координатором якої став учень 3 курсу Малишко Артем.

            У ході роботи виникла потреба об’єднання учнів у групи на основі особистісних виборів напрямів проектної діяльності. Так, наприклад, учні класу профільного напряму «Образотворче мистецтво», для яких переважаючим є образне сприйняття дійсності, створювали галерею комп’ютерних малюнків-ілюстрацій до сюжетних ліній роману.

            Таким чином, застосування проектно-дослідницької діяльності учнів щодо розробки інформаційно-тематичного веб-сайту з вивчення творчості Уласа Самчука в поєднанні з використанням інтерактивних педагогічних технологій сприяє розкриттю індивідуальних творчих здібностей кожного учня, зростанню рівня пізнавальної активності, формуванню інтегративних навичок роботи над темами мікро досліджень, прояву між предметної компетенції і інформаційному середовищі, розвитку загальної та інформаційної культури всіх учасників навчального проекту.

Дифренційоване навчання інформатики. Профільна диференціація

Підвищенню ефективності навчання інформатики сприяє диференціація й індивідуалізація навчання.

Індивідуалізація навчання передбачає і його диференціацію, яку потрібно розуміти як всебічну доступність і результативність навчання для всіх учнів і для кожного з них окремо.

Диференціація означає широкий спектр навчально-організаційних заходів, за допомогою яких робиться спроба задовольнити, з одного боку, різносторонні інтереси учнів до інформатики як до науки, що розвивається дуже швидкими темпами, а з іншою — різноманітні потреби суспільства. Диференціація виконує дві функції служить розкриттю індивідуальності учнів, зміцненню і подальшому розвитку суспільства.

Інформатика відноситься до одного із тих предметів у яких диференціація навчання реалізується найбільш природним чином. Цьому сприяє сам характер інформатики як науки і сукупності інформаційних технологій.

Розглянемо два основних види диференціації навчання інформатики

Перший вид диференціації виражається в тому, що, навчаючись в одному класі, за одними програмами і підручниками, учні можуть засвоювати матеріал на різних рівнях. Визначальним при цьому є рівень обов'язкової підготовки. Його досягнення свідчить про виконання учнем мінімальних вимог до засвоєння змісту. На його основі формуються більш високі рівні оволодіння матеріалом. Останнім часом цей вид диференціації почали називати рівневою диференціацією

Другий вид диференціації — це диференціація за змістом. Вона передбачає навчання різних груп школярів за різними програмами, які відрізняються глибиною вивчення матеріалу, обсягом відомостей та ін. Цей вид диференціації іноді називають профільною диференціацією. Різновидом профільного навчання є поглиблене вивчення інформатики

Організація рівневої диференціації базується на використанні різних методів, форм і засобів навчання щодо учнів одною класу.

На уроках інформатики можна використовувати індивідуальну і групову диференційовані форми навчальної діяльності. Індивідуальна робота школярів на уроках інформатики може організовуватися на всіх етапах навчання, починаючи з етапу пояснення і закінчуючи етапами систематизації, узагальнення і контролю знань. Групову форму організації навчального процесу також доцільно використовувати на різних етапах уроку, зокрема на етапах повторення і узагальнення знань з кількох тем курсу, а також на етапі контролю та оцінювання знань. При цьому робота в групах може певним чином перебудовуватися і видозмінюватися залежно від класу і дидактичних завдань. Розрізняють такі види групової діяльності

•    кооперативна — різні групи виконують окремі частини спільного завдання,

•    індивідуалізована — кожний учень виконує ту частину завдання, до якої має найбільшу схильність,

•    диференційована — склад групи визначається близькими пізнавальними можливостями учнів.

Під час організації індивідуальною підходу до навчання вчителем враховуються такі особливості учнів

•    рівень засвоєння необхідних знань і вмінь,

•    здібності й інтерес до вивчення інформатики,

•    когнітивний стиль навчання.

Для визначення цих особливостей школярів на уроках інформатики може використовуватися відповідне програмне забезпечення, тестові завдання, анкетування.

Діяльність вчителя при організації індивідуальної і групової диференційованих форм роботи полягає у

1) розподілі учнів на групи (за рівнем знань, інтересами, здібностями),

2) розробці або доборі завдань і програмного забезпечення відповідно до виявлених рівнів знань, інтересів, здібностей учнів,

3) оцінюванні діяльності учнів.

Відповідно до виявлених  здібностей чи інтересів учнів щодо вивчення інформатики клас можна умовно поділити на групи перша — учні з низьким темпом засвоєння матеріалу, друга — учні з середнім темпом засвоєння матеріалу, третя — учні з високим темпом засвоєння матеріалу

Цілі диференційованого навчання в таких групах можна сформулювати так, як показано у таблиці 3.6:

Таблиця 3.6


Учні з низьким темпом засвоєння матеріалу (перша група)

Учні з середнім темпом засвоєння матеріалу (друга група)

Учні з високим темпом засвоєння матеріалу (третя група)

Сформувати інтерес до предмета шляхом викорис тання посильних задач, на вчальних програмних засо бів, що дозволяє учневі працювати відповідно до його індивідуальних здіб ностей

Розвивати стійкий інтерес до предмета

Розвивати стійкий інтерес до предмета та творчі здіб ності учнів

Ліквідувати прогалини в знаннях і вміннях

Закріпити і повторити існу ючі знання і способи дій, актуалізувати існуючі знан ня для успішного вивчення нового матеріалу

Сформувати нові способи дій, уміння розв'язувати за дачі підвищеної складності, нестандартні задачі

Сформувати вміння здій снювати самостійну діяль ність за зразком

Сформувати вміння само стійно працювати над за дачею або з навчальним програмним забезпеченням

Розвинути вміння самостій но працювати над розв'язу ванням задач, алгоритмами або з навчальним програм ним забезпеченням

 

Добір завдань для групового й індивідуального виконання вчитель повинен здійснювати з урахуванням:

•    обов'язкових результатів навчання;

•    міжпредметних зв'язків;

•    практичної спрямованості навчання.

При доборі завдань для індивідуальної самостійної роботи потрібно враховувати такі рівні засвоєння знань учнями: репродуктивний, реконструктивний, варіативний, пошуковий, творчий.

У таблиці 3.7 подано види диференційованих завдань, які можуть використовуватися вчителем при груповій та індивідуальній формах роботи з учнями.

Таблиця 3.7



№ з/п

Рівні засвоєння знань учнями

Індивідуальна форма роботи

Групова форма роботи

1.

Репродуктивний

Задачі з різними умовами, ті, що допускають однакові, з точ ки зору інформатики, розв'язки

Задачі з різними умовами, ті, що допускають однакові, з точ ки зору інформатики, розв'язки

2.

Реконструктивний

Різнорівнева сукупність завдань до задачі, що розв'язується

Взаємодоповнюючі задачі з різними умовами

3.

Варіативний

Рівневі взаємопов'язані задачі

Рівневі взаємодоповнюючі за вдання

4.

Пошуковий

Індивідуальна самостійна ро бота

 

5.

Творчий

Задачі, що допускають кілька способів розв'язування

 

 

Диференційовані форми навчальної діяльності можуть бути організовані на будь-якому етапі навчання інформатики. У таблиці 3.8 наведено види диференційованих завдань для кожного етапу навчання.

Таблиця 3.8


Етапи навчання

Індивідуальна форма роботи

Групова форма роботи

Вивчення нового матеріалу

Види 1, 5

 

Закріплення і формування знань, умінь, навичок(ЗУН)

Види 2, 3, 5

 

Систематизація і узагальнення ЗУН

Види 3, 4, 5

Види 2, 3

Перевірка і оцінювання знань і умінь

Види 1, 5

Види 1, 2, 3

Домашня робота з теми

Види 1, 2, 4, 5

 

 

Групові форми роботи доцільно використовувати на етапах повторення, узагальнення і контролю знань, закріплення умінь з будь-якої теми, розділу. Так, після вивчення тем «Розгалуження», «Повторення», «Графічні оператори», «Підпрограми» учням може бути запропоноване таке підсумкове завдання:

Скласти програму «малювання» вулиці з об'єктів будинок, дерево, кущ, огорожа.

Під час виконання такого завдання може бути використана як диференційована, так і індивідуалізована групова діяльність учнів. За бажанням учнів формуються групи, що складаються з 4—5 чоловік. У разі індивідуалізованої групової діяльності учні можуть розподілити між собою обов'язки таким чином слабші учні виконують посильні  для них завдання, наприклад, складають програми малювання нескладних предметів — будинку, огорожі, сильніші учні складають програми зображення дерева, куща і основну програму. Потім усі разом з'єднують частини програми в одну і звітують перед учителем.   



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал