Урок для вчителя це урок, на якому організовується творча діяльність учнів, які самостійно "створюють" новий для себе продукт: нові знання, нову систему дій, новий метод досягнення тощо



Скачати 439.34 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір439.34 Kb.
ТипУрок
Різні види нетрадиційних уроків
Творчість людини — це діяльність, спрямована на створення нового продукту, тобто нового матеріального об´єкта, нового знання, нової технології. При цьому новизна продукту може бути об´єктивною, якщо його не було в минулому досвіді людства, і суб´єктивною, якщо цей продукт був відсутній лише в досвіді самої людини.

Очевидно, необхідно виділяти творчий урок як для вчителя, так і для учнів.

Творчий урок для вчителя — це урок, на якому організовується творча діяльність учнів, які самостійно "створюють" новий для себе продукт: нові знання, нову систему дій, новий метод досягнення тощо.

Творчий урок для учня — це урок, на якому учні для особистих потреб і мотивів формулюють цілі діяльності, організовують адекватну цим цілям діяльність.

Зрозуміло, для того, щоб викликати в учня особисту потребу в "створенні" нового для себе продукту діяльності, необхідно поставити учнів у таку ситуацію, вихід із якої неможливий без цього продукту. Для забезпечення творчого характеру уроку вчителеві необхідно здійснити вибір того продукту, який повинен бути створений учнями на уроці, скласти його характеристику, здійснити добір і створення засобів, необхідних для організації творчої діяльності учнів, скласти програму своєї діяльності і учнів, реалізацію цієї програми, здійснення коригуючої діяльності.

Учитель має встановити, які з елементів діяльності: цілі, предмет, засоби, програма дій мають бути дані учням у "готовому" вигляді, а які вони повинні "створити" самостійно. Розробка нового продукту вимагає колективних зусиль. У закінченому вигляді продукт формується в ході обговорення одержаних усіма результатів. Оцінка якості створеного продукту має проходити на тому ж уроці, через його застосування.



Урок-аущіон. На дошці написано список запитань, які повинні бути "продані" на "аукціоні" і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення "аукціону" обирається експертна група, керівник цієї групи — ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що "продається". Ведучий називає першого учня, той — номер запитання. Усі очима знаходять текст запитання на дошці. Ведучий запитує: "Хто хоче купити це запитання?" (треба розуміти це питання як таке: "Хто знає відповідь на нього?"). Чекає піднятих рук. Рахує: "Один", — знову читає запитання і оголошує: "Два..." Якщо піднялася рука "покупця", дає йому слово За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал.

Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі запитання не будуть з´ясовані.

Як приклад, подаємо опис уроку-аукціону з фізики.

Він полягає в публічному "продажу з молотка" простих предметів побуту. Продаж здійснюють за фізичні знання-відповіді (а не за гроші), і покупцем речі, предмета вважається той, хто останнім дасть відповідь. Урок привертає увагу учнів своєю незвичайною формою. Він учить бачити фізичне явище і закономірності в навколишньому житті.

Це урок повторення з акцентом на показ практичного значення вивчених питань. Готують і ведуть його учасники фізичного гуртка. Саме вони організовують придбання предметів для розпродажу. Питанням творчості вчителів присвячені роботи відомого психолога Я. Пономарьова, ученого-методиста В. Разумовського, цікаві думки з цього приводу знаходимо у періодичній педагогічній пресі.

Під час проведення уроку-аукціону, присвяченого, наприклад, тепловим явищам і теплопровідності, предметами, які розпродавались, були: зубна щітка, зубна паста, пластилін, цукерки-льодяники, зошит з промокальним папером, пластмасова лінійка, простий олівець, фарби, дитячі повітряні кульки, іграшка для одержання мильних бульбашок, сірники, булочка в поліетиленовому пакеті.

План уроку: 1) вступне слово вчителя, представлення ведучих; 2) пояснення правил аукціону; 3) повторення основних питань того матеріалу курсу фізики, який виноситься на аукціон; 4) розпродаж перших восьми речей; 5) музична пауза; 6) продовження розпродажу; 7) музична пауза; 8) підбиття підсумків.

За демонстраційним столом сидять двоє ведучих у костюмах, які вони самі пошили. На другому столі, який стоїть поряд з першим, навколо дзиґи розкладені предмети, за які відповідає ведучий.

Перед початком уроку звучить легка музика. Вона замовкає, й учитель проводить фронтальне повторення.

Далі пояснює правила аукціону. Для того, щоб "купити" річ, необхідно знайти зв´язок між нею і фізикою. Він підкреслює, що учні (бажаючі) за чергою дають відповідь: називають фізичну властивість, особливості тіла, явища, які використовуються при його створенні, а ведучий після кожної відповіді буде рахувати до трьох. Якщо до рахунку "три" і удару гонга відповіді не надійшло, річ вважається проданою, і її одержує той, хто відповідав останнім. Якщо ніякого зв´язку предмета з фізикою не було знайдено, то приз залишається у ведучих. Послідовність продажу предметів визначають за допомогою стрілки на дзизі. Ведучі можуть робити доповнення, називаючи ті властивості, на які не вказали учні. Наведемо короткий опис процесу розпродажу.

Продається мило. Відповіді: 1) це аморфне тіло; 2) при розчиненні мила у воді зменшується коефіцієнт поверхневого натягу води; 3) мильний розчин змочує брудні поверхні.

Продається зубна паста і зубна щітка.

Відповіді: 1) ворс щітки повинен мати пружні властивості, тому що при постійному використанні щітки він постійно піддається деформації згину; 2) ручка щітки — тверде тіло; 3) завдяки силам поверхневого натягу і змочуванню паста тримається на щітці.

Продається булочка в поліетиленовому пакеті.

Відповіді: 1) булочка — тверде пористе тіло; 2) має пружні властивості; 3) при випаровуванні із неї води - черствіє; 4) щоб уникнути випаровування і черствіння — вміщена в поліетиленовий пакет тощо. [18, с.92-93].

Із наведеного вище опису уроку зрозуміла його методика проведення, яка може бути використана для підготовки і проведення уроку-аукціону з інших предметів.



Урок-гра "Чи знаєш ти підручник?..". Для проведення уроку необхідно мати планшет, на якому нанесене ігрове поле з 24 клітинок (5x4 см). У кожній такій клітинці розміщено малюнок із підручника. Із нього вчитель вибирає фрази, текст, формули, правила, які пояснюють малюнок і їх записують на окремих картках (розміри цих картонних карток збігаються з клітинками ігрового поля). Планшет з ігровим полем можна закріпити вертикально, а картки прикріплюють до нього за допомогою керамічних магнітів. Картонні картки до планшета можна прикріпити й іншим способом. Гра проводиться так. Одна половина картонних карток доручається одній команді, інша половина — другій. Гра полягає в тому, щоб якомога швидше правильно розкласти на ігровому полі картки, тобто знайти малюнок і коментарі на картці, які за змістом відповідають одне одному [18].

Урок-гра "Телеміст". Для цієї гри виготовляють два комплекти жетонів. Перший визначає ті країни, які зустрічаються на телемості. Інший призначений для уточнення представників, які прибули на зустріч. Так, на жетонах англійської серії можуть бути надписи: "Ведучий", "Кембридж", "Оксфорд", "Лондон", "Глазго", а на жетонах української: "Ведучий", "Київ", "Львів", "Харків", "Дніпропетровськ", "Одеса".

Після звичайного представлення учасників гри групи тягнуть жетони, спочатку з першого комплекту, а потім із другого. У кожній групі є референт, який допомагає формулювати відповідь, а також ведучий і члени команди (групи). Ведучий першої команди називає учня, який має поставити запитання другій команді. Він також оцінює запитання і на дошці ставить бал за запитання. Ведучий другої команди називає учня, який має відповідати на це запитання. Він оцінює відповідь і ставить бал на дошці. У випадку ускладнень референти допомагають своїм ведучим.



Урок - обмін інформацією. Підготовка до уроку зводиться до того, що за 1 — 2 тижні перед його проведенням учні отримують завдання попрацювати в бібліотеці: підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі висвітлювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його не більш, ніж на 5 хв. Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т.ін. Виступаючих спеціально не призначають. Для бажаючих проводяться консультації. Дається також інформація про те, які матеріали, чи яка наочність з даної теми є в навчальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій ця тема розкрита більш-менш повно, з якою учень працював найбільше.

Одне із головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні під час роботи зі "своїми" книгами, подбати про дотримання регламенту, відфільтровувати від неістотної інформації істотну, нову, актуальну.

Схема уроку: формулювання цілей уроку, ознайомлення із принесеними книгами, складання їх списку і написання цього списку на дошці, вибір плану вивчення матеріалу, робота з матеріалом, записи в зошитах, підсумовування, домашнє завдання.

Узагальнюючий урок з теми (розділу). Підготовка розпочинається за два тижні до нього. Кожен учень вибирає собі справу за бажанням: повідомлення, виготовлення моделі, розповідь про наукові відкриття, історична довідка, цікава задача, цікаві досліди. Те, що готує кожен учень, тримається в секреті. Учні приходять схвильовані і в піднесеному настрої. Вони переконуються, що урок — їхнє творіння. Як відзначають учителі, учні починають осмислювати, що процес пошуку приносить істинну насолоду людині.

У класі створюється декілька груп по 4-5 учнів у кожній. їм запропоновано скласти контрольну роботу з даної теми. На уроці учні мають захистити свій варіант контрольної роботи, тобто пояснити, чому саме вони вибрали кожну конкретну задачу, які знання перевіряють Цією задачею, чи типові ці задачі, який рівень складності. Після обговорених варіантів учні допомагають розв´язати складені ними задачі.

Остаточний варіант контрольної роботи складається з урахуванням проведеної раніше роботи самим учителем.

Урок — огляд знань. Цей урок має ту особливість, що перевірка організовується з метою ознайомлення громадськості — учнівських організацій, батьків, шефів, класних керівників, учителів інших предметів, ради школи — з тим, чого досягли школярі.

Для огляду підбирається цікава і важлива тема, різноманітні форми роботи. Він триває 45 хв, вимагає багато видів роботи: фронтальне опитування з теорії, розв´язування задач і задач-дослідів, диктант. За два тижні до огляду на стенді вивішуються питання і типові задачі чи завдання. Клас поділяють на групи по 4-5 чоловік у кожній. У складі групи є сильні, середні, слабкі учні. Очолюють ці групи учні старших класів або кращі учні з цього самого класу. Вони займаються з учнями групи індивідуально. Переконавшись, що всі підопічні добре засвоїли матеріал, навчилися розв´язувати задачі, консультанти приймають в учнів залік з кожного виду робіт.

Для проведення огляду створюється журі. Голова журі і веде урок-огляд. За півтори години членам журі треба вислухати учня й оцінити його знання з усіх видів роботи, тому члени журі самі мають дуже добре володіти матеріалом.

Перед кожним членом журі на столі лежить листок контролю, в якому є графа для прізвища, імені, по батькові, графа для кожного виду роботи, ще одна графа для підсумкової оцінки.

Гості, які присутні в класі, сидять за задніми партами. Учитель, розпочинаючи огляд, оголошує тему, представляє журі та гостей, а також голову журі (ведучого). Йому він надає слово для оголошення порядку проведення огляду. Після цього він викликає 8 чоловік до двох дошок, роздає картки із завданнями різних видів. Ці картки з завданнями роздаються 10 учням, які сидять на 6 передніх партах. Поки йде підготовка 20 учнів, — проходить фронтальне опитування з теорії всіх учнів, які залишилися. Через 15 хв учні, які відповідають, письмові роботи здають і їх опитують фронтально, а другій частині класу роздають картки з письмовими завданнями. Потім клас пише диктант (математичний, фізичний чи хімічний). Інший час можна відвести на розв´язування задач чи на якісь інші завдання. Члени журі перевіряють ті роботи, які здали учні. Після обговорення (в іншій кімнаті) оцінки оголошуються, заносяться у велику відомість, яка вивішується на стенді, підсумкові оцінки виставляються в журналі. Наприкінці роботи гості вітають учнів з успішним оглядом, нагороджують кращих.

Деякі учителі підготовку до громадського огляду знань розпочинають за місяць. Визначається тема, розробляються картки-завдання. В огляді беруть участь батьки учнів з урахуванням їх професії, інтелектуальної підготовки, життєвого досвіду.



Урок-диспут. Коли щодо якоїсь проблеми існують протилежні думки, принципово різні підходи, то ця проблема може стати темою уроку-диспуту. Цінність таких уроків полягає в тому, що на них формується діалектичне мислення школярів. Такі уроки допомагають залучити учнів до живого, емоційного спілкування і цим сприяють униканню формалізму в знаннях учнів. Вони також вчать висловлювати свою думку, обґрунтовувати її, вести діалог, вникати в доводи опонента, виявляти в них слабкі місця.

Щоб брати участь у діалозі, необхідно знати фактичний матеріал теми. Тому підготовка до уроку-диспуту змушує учнів ще й опрацьовувати додаткову літературу. Уроки-диспути сприяють формуванню в школярів переконань.

У процесі підготовки до диспуту клас поділяють на дві групи, два табори, які дотримуються діаметрально протилежних точок зору. У кожному таборі мають бути різні "спеціалісти". Вони ведуть пошук доказів, підбирають аргументи, факти, щоб захистити свою точку зору. Кожна група готує таке питання, на яке довелося б шукати нові докази для захисту своєї точки зору. Спочатку виступає хтось із представників одного табору, у діалог вступають спеціалісти з іншого. Вони задають один одному питання, вислуховують відповіді, погоджуються або не погоджуються, приходять до спільної думки.

На початку уроку учням пропонуються цікаві факти, докази, аргументи, котрі записуються в зошит [18, 57].

Може бути такий варіант проведення диспуту. Клас поділяють на групи по 4-5 чоловік. Кожній із них, крім останньої, дають завдання підібрати літературу, розібратися в проблемі, причому з різних точок зору, тобто виділити "за" і "проти". "Журналісти" повинні підготувати по одному "каверзному" питанню кожній групі, щоб виявити важливі проблеми.

Диспут розпочинається з виступу представника певної спеціальності однієї з груп. Свою точку зору висвітлюють у виступах представники цієї самої спеціальності, "спеціалісти" з інших груп. Далі "журналісти" представникам груп даної "спеціальності" ставлять деякі питання (учитель входить у групу журналістів, диспут же веде хтось із Учнів). Потім у дискусію вступають представники груп інших спеціальностей. Додому учням дається завдання написати твір (своєрідний письмовий звіт із диспуту) і зробити висновок.



Урок —рольова гра. Він подобається учням тим, що ставить їх в умови, коли потрібно розв´язати виробниче завдання, дає можливість відчути себе дорослими.

У школах практикуються уроки - рольові ігри "Захист дисертації", "Квартальний звіт в науково-дослідному інституті", "Патент", "Зліт спеціалістів", "Ранокуселі", "Робота конструкторського бюро", "Рятівники", "Інформаційний пошук" та ін. Наприклад, остання виглядає так: бібліографи бібліотеки одержали завдання — підібрати літературу з теми (дається її назва) і скласти інформаційні картки, які мають бути анотаціями до книг і статей. "Бібліографи" розділені на групи, які спеціалізуються в своїх вузьких галузях (сферах). У кожній групі є старший бібліограф. Усі групи одержують декілька книг і журналів, переглядають їх. Співробітники групи розповідають коротко один одному, про що їх книги, обмінюються думками з приводу того, чи відповідає дана книга груповій темі. Інформатор групи записує на листку назви відібраних книг і статей. Потім учні складають анотації і записують їх на картки. Головна частина уроку — виступи старших "бібліографів" із оглядовими повідомленнями, які підсумовують роботу співробітників групи. Після цього відбувається коротке обговорення.

Під час гри учні переконуються, що можна багато дізнатися цікавого, якщо матеріал вивчати не тільки з підручника, а й користуватися додатковою літературою.

Урок — прес-конференція. Такий урок проводять декілька учителів. Клас розбивається на групи. Одна їх частина перетворюється на представників преси — співробітників різних газет, інша — на спеціалістів різних галузей. Спеціалістів одного профілю може бути декілька, їх очолюють консультанти. Спочатку проводиться загальний інструктаж консультантів, а ті вже починають готувати свої групи.

До закінчення прес-конференції має бути випущена газета, придумані її назва і рубрики. План проведення уроку може бути таким: виступи тих представників груп, які займаються історією питання, теоретиків, практиків і т.д.; після кожного повідомлення представники преси ставлять запитання виступаючому, далі проводяться оформлення газет у групах, огляд-конкурс газет і підсумки прес-конференції.

Деякі вчителі уроки — прес-конференції проводять з метою повторення й узагальнення матеріалу після вивчення теми. За декілька днів до такого уроку клас поділяється на 5-6 груп "журналістів", більш-менш однакового рівня підготовки, вибираються "спеціалісти" (4-5 чоловік). Кожна група "журналістів" готує запитання окремо. При цьому самостійно може бути використана як навчальна, так і додаткова література. Щоб не було дублювання, відразу визначається сфера інтересів для кожної групи. Кабінет чи клас, де проводиться пресконференція, відповідно оформляється: столи переставляються так, щоб кожна група "журналістів" могла працювати, не заважаючи іншій, встановлюється підставка на столах з назвами газет і прізвищами "журналістів", які представляє дана група. За столом прес-центру сидять учні, які виконують роль "спеціалістів". На початку прес-конференції — привітання на адресу її учасників, далі повідомляються тема і загальне коло питань, які ставитимуться на конференції, представлення "спеціалістів".

Групи ставлять запитання, як правило, починаючи його так: "Читачів нашого журналу (газети) цікавить таке питання...". "Читачі нашого журналу просять пояснити таке явище...". Відповідь дають "спеціалісти", а "журналісти" занотовують її. Потім ці відповіді будуть використані ними для написання замітки, статті, які зачитуються всьому класові, їх оцінює журі. Замітки і статті, які журі оцінило як кращі, прикріплюються до аркуша ватману. Так одержується експрес-випуск газети [18].

Не менш цікавими є прес-конференції, підготовлені учителями з багатьох предметів, які мають міжпредметний характер.

Урок-змагання. Це уроки, на яких навчання стає цікавим і захоплюючим процесом, що поглинає думки і почуття всіх. Вони цінні як засіб для формування колективу, почуття власної відповідальності і гордості, своєї значимості.

Клас поділяється на дві групи приблизно однакових за рівнем знань. У кожній обираються капітан і консультант. Консультант займається зі слабшими учнями команди.

Урок складається із декількох конкурсів. Учнів попереджають, що в ході змагання буде враховуватись активність кожного члена команди і всієї команди в цілому.

Складаються відомості, у них журі вноситиме оцінки кожному учневі за відповідь. Перемагає команда, яка набирає більшу кількість балів.

Наприклад, на уроці з математики чи фізики можуть бути такі конкурси:


  1. "Чи знаєш ти формули?"

  2. "Конкурс кмітливих".

  3. " Змагання любителів кросвордів".

  4. "Чи розумієш ти графіки?"

  5. "Знайди помилку".

  6. "Пошук" та ін.

Перший конкурс може бути проведений так. Представники команд витягують папірець, згорнутий у трубочку, або кидають кубик, на гранях якого написані формули. Формулу записують на дошці, пояснюють її зміст, потім ставлять запитання, які стосуються цієї формули. Журі оцінює відповіді й виставляє оцінку у відомість.

Другий конкурс, в якому кожен може виявити свою кмітливість, присвячено розв´язуванню якісних задач. Задачі з малюнками записуються на картках. Представники команд витягують картки-завдання і відповідають на поставлене там запитання. Якщо вони не можуть відповісти, то просять допомоги у команди, якщо й вона не може, то просять допомоги в команди-суперниці, але перша команда бали втрачає, а друга — у разі правильної відповіді — ці бали набирає.

Третій конкурс. Сітка-кросворд намальована на картках, які роздаються учням обох команд. Під картку підкладають копірувальної і чистий аркуш паперу. Розв´язуючи кросворд, відповіді вписують у картку і здають журі. Кросворд складається учителем.

Четвертий конкурс. У ньому, як і в третьому конкурсі, представники команд витягують картки, на яких накреслені графіки. Тут же — запитання, на які потрібно відповісти. На виконання завдання відводять певний час. Картки здаються журі.

Уроки-змагання можуть бути проведені у формі фізичної, хімічної, математичної, біологічної, географічної спартакіад. Складається положення про спартакіаду. Беруть участь два класи. Кожен має право ставити будь-яке запитання паралельному класові (але в межах матеріалу, викладеного в підручнику). Відповідь — не більше 1 хв. Хто має відповідати — визначається простим жеребкуванням. Індивідуальних оцінок немає, все йде в залік команд.

Під час підготовки учні зайняті розробкою запитань своїм суперникам і відповідей на них. Одночасно готуються до того, щоб грамотно і правильно відповісти на запитання своїх суперників.

Оцінює спартакіаду авторитетна комісія, журі. Заміна індивідуальної оцінки на колективну сприяє піднесенню активності учнів, їх загальної зацікавленості.

Застосування уроків-змагань має за мету реалізацію різних цілей. Гра-змагання присвячується певній темі. Пропонується для домашнього завдання придумати запитання і завдання з теми. Клас розбивається на дві групи, команди. Кожна команда свою роботу тримає в секреті. Після підготовчої роботи пропонується кожній команді протягом 10 хв. обговорити і сформулювати п´ять запитань або завдань команді-суперниці і при цьому знати відповіді на них. Журі оцінює якість запитань і якість відповідей.

Бліц-турніри на уроках проводяться з метою розвитку усної мови, осмисленого повторення матеріалу, накопичення оцінок [18].

Уроки-КВК, як правило, дуже схожі на телевізійну гру КВК і можуть бути проведені за схемою: "Розминка", "Домашнє завдання", "Індивідуальна робота", "Конкурс "Вгадай", "Конкурс майстрів мистецтва", "Конкурс розповідачів", "Конкурс капітанів".

Це повторювально-узагальнюючий урок. Завдання має як репродуктивний, так і продуктивний характер, але форма висунутих завдань гумористична, просто цікава. Для проведення такого уроку серед учнів класу вибираються члени двох команд. Критерії для вибору в члени команд можуть бути різні, в т.ч. і від ряду парт може бути сформована команда. Вибирається журі теж із числа учнів класу.

Розминка. Кожній команді пропонується скласти розповідь за пройденою темою. Форма розповіді може бути гумористичною і разом з тим такою, щоб у ній брали участь всі команди.

Інсценізація домашнього завдання може охоплювати будь-який один параграф підручника або весь матеріал даної теми.

Виконання індивідуальної роботи включає цікаве завдання для двох-трьох учнів з кожної команди. Його виконання оцінюється за правильністю, повнотою й естетичністю пояснення. Конкурс "Вгадай" включає загадки, тести, просто завдання.

Конкурс майстрів мистецтва. Від кожної команди вибирається по 3-4 учні, які виконують роль художника, поета, співака. Кожен з них має виконати свій номер, який за змістом має розкривати тему КВК.

Конкурс оповідачів. Обом командам пропонується, наприклад, картинка, за якою потрібно скласти розповідь.

Конкурс капітанів включає і розв´язування задачі, і аналіз картини.

Урок-КВК учні дуже люблять, оскільки він відбувається у теплій, довірливій обстановці. Музичні, поетичні вставки допомагають підтримати ці обставини.

Урок-спектакль у формі судового засідання. Дуже поширені уроки-спектаклі у формі судового засідання. Ця форма приваблива тим, що в ній стикаються протилежні погляди на суть окремих питань. Вирок обґрунтовується, отже, така форма проведення заняття сприяє з´ясуванню суті проблеми. Як і на звичайному суді, тут дійовими особами є свідки, адвокати і ті, кого звинувачують. Наприклад, у театралізованому спектаклі з фізики "Хвильові і квантові властивості світла" такими дійовими особами є: пані Хвильова Теорія Світлівна і пані Корпускулярна Теорія Світлівна, батько пані Теорії Світлівни — пан Гюйгенс, батько пані Теорії Корпускулярної, судді, два адвокати, два вартові.

Кожен із учнів, одержавши свою роль, має підготувати свій виступ, використовуючи рекомендовану літературу. Кожен має знати, що перед початком свого виступу він повинен представитися, хто він є, в захист кого він виступає і чому. Свідчення мають бути доказовими і обґрунтованими.



Урок — літературний концерт "Година спогадів", або "Зустріч з минулим". Із назви уроку видно, що він має яскраво виражену історичну спрямованість. Дійовими особами такого уроку є ведучий, учений, його сучасники, архіваріус. Оформлення приміщення (класу, кабінету) має нагадувати минуле, ту епоху, про яку йде мова.

Урок розпочинає ведучий. Він називає тему літературного концерту, трошки глибше торкається її і надає слово архіваріусу.

Виступаючи, архіваріус розповідає, коли іде народився вчений, хто були його батьки, про інтереси, захоплення, успіхи, невдачі, тобто розповідає про те, як складалася його доля. Практикують заслуховування розповіді самого вченого, використовуючи магнітофон. Для цього знаходять, якщо можна, статтю чи виступ цього вченого, а потім доручають комусь із учнів, або навіть дорослим з добре поставленим голосом прочитати її і записують текст на магнітофон.

Наступний номер "Мемуари". Учні (сучасники вченого) діляться спогадами про вченого. Матеріал для таких виступів знаходять у науково-історичних виданнях, в енциклопедії.

Ведучий обов´язково перед кожним виступом представляє того, хто має виступати, даючи характеристику його науковим заслугам.

Музичні вставки створюють атмосферу затишку. Використовуються уроки-посвяти у фізику, хімію, біологію тощо. Як правило, на таких уроках перед молодшими учнями виступають старшокласники, які добре знають цей предмет і люблять його. Вони грають роль відомих учених (Менделєєва, Ньютона, Дарвіна...), які ведуть "діалог" між собою, розповідають про застосування цієї науки в практиці, перевіряють знання учнів класу, нагороджують їх, приймають у члени товариства і т.д [18].

Використання уроків "Хімія в казці", "Фізика в казці", "Біологія в казці", "Історія в казці" і т.д. можливе тоді, коли учні вже володіють даною темою. їм пропонується зіграти відомих персонажів казкового світу, але з використанням певних предметних знань для пояснення явищ, фактів.

Урок-твір. Час уроку повністю використовується для літературного, художнього оформлення розповіді з будь-якої конкретної теми (з біології, історії, фізики, математики тощо). План твору складається напередодні уроку-твору, отже, учні мають час на підготовку. У плані передбачена і творча частина, яка може бути представлена в будь-якій формі. Твір учні пишуть у зошитах для контрольних робіт. Дуже цікаво відбувається на наступному занятті читання вголос усього твору або цікавих фрагментів. Роботи оцінюються. Для їх перевірки залучається учитель літератури чи мови.

Комплексно-творчий урок. Уроки цього типу мають таку структуру: вступне слово вчителя (5 хв), творча робота груп (10 хв), обговорення діяльності груп і філософські висновки (25 хв), підбиття підсумків (5 хв).

Клас поділяється на п´ять груп. Кожна група одержує завдання. Перша група складає кросворд за темою уроку, друга і третя групи готують аукціони, четверта і п´ята — пишуть план кіносценарію навчального фільму з даної теми. Кожній групі видаються картки із завданнями для роботи.

Для оцінки роботи кожної групи на початку уроку обирається журі з 3 чоловік. Поки групи готують завдання, члени журі разом із учителем можуть обдумати питання оцінювання виконаних завдань кожною групою. Після закінчення роботи представники груп у межах 5 хвилин доповідають про результати і демонструють їх. Журі оцінює і підбиває підсумки.

Урок — творчий звіт. На такому уроці учні показують і захищають перед спеціальною комісією свої творчі роботи. У комісію входять члени батьківського комітету, шкільного наукового товариства, учні паралельних класів.

За 2-3 місяці до проведення цього уроку учням пропонується створити творчі групи за інтересами і вибрати проблему для розробки. До групи можуть входити консультанти з числа дорослих, базовиків. Звіт включає аргументацію теми, суть роботи, пояснення одержаних результатів, ілюстрацію практичного застосування одержаних результатів.

Усі роботи оцінюються. Критерії оцінювання оголошуються ще до початку уроку.

Цей урок може бути проведений за схемою: 1. Вступне слово учителя. 2. Проведення звіту (розповідь про проведену роботу, відповіді на запитання опонентів-членів комісії, оголошення результатів роботи). 3. Вільний обмін думками. 4. Підсумок звіту.

Можуть проводитися конкурси.

Конкурс "Знайди помилку". На магнітну стрічку записано невелику розповідь із помилками (математичними, фізичними, історичними, біологічними та ін.). Включають запис, учні слухають і відмічають на аркуші паперу неточності або помилки. Перемагає та команда, яка знаходить більше неточностей і помилок.

Конкурс "Пошук". Перед конкурсом групи одержують доручення знайти в журналах, газетах, книгах матеріал, який стосується конкур ноі теми, але в плані застосування чи історії питання, чи якогось іншого аспекту.

Урок-турнір. Його мета — повторення й узагальнення вивченого. За два тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. У класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв´язують задачі (їх перелік дається).

Готуються також картки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість — 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання.

Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні обох класів відповідають почергово). Аналітики розв´язують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють розв´язки задач і оцінюють роботу аналітиків. Наступний етап — міні-диктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Решта — журі. Якщо це урок фізики — то ставляться досліди і побачене пояснюється, за що кожному класові виставляється відповідна оцінка.

На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються й оцінюються підготовлені повідомлення (по одному від класу). Далі — розв´язання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в картках. Підраховується загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.



Урок-телепередача. Це урок вивчення нового матеріалу з попередньою підготовкою учнів. Він будується в стилі інформаційно-розважальної телепередачі. Його структура являє собою послідовність фрагментів із найпопулярніших телепрограм минулого і сьогодення: "Поле чудес", "Закон є закон", "Погода", "Пісня - 97", "Служу народу України", "Літературна студія", "Свічадо", "Вечірня казка", "П´ятий кут" і т.ін., побудованих на предметному навчальному матеріалі. Матеріал розробляється аспектно, відповідно до тієї чи іншої передачі, її спрямування. Очевидно, добір тих чи інших телепередач, послідовність їх фрагментів, трансформованих змістом навчального матеріалу, визначається можливостями навчальної теми уроку.

Для підготовки уроку вчитель створює ініціативну учнівську групу, визначає ведучого телепередачі. Спільно з учителем ця група з´ясовує, які конкретно телепередачі будуть копіюватися на уроці, яким змістом наповнити кожний фрагмент. Створюються мікроколективи учнів, на чолі яких стоять члени ініціативної групи. Кожен мікроколектив готує свій фрагмент, свій вихід в "ефір", свою частину всієї "телепрограми".

Перед уроком класна кімната відповідно оформлюється. Зміст оформлення, зрозуміло, відповідає темі "телепередачі".

Учитель спільно з ініціативною групою чітко розподіляють час уроку, виділяючи кожній "телепрограмі" свій "жорсткий" час, встановлюють послідовність цих програм.

У сценарій уроку органічно вплітаються кінопрограма (показ навчального кінофільму, фрагмента, епізоду, відеокліпу), рекламна пауза, пісня, музична вставка.

Під час уроку учні в своїх робочих зошитах роблять записи, малюють схеми, малюнки, пишуть формули тощо.

На таких уроках простежуються міжпредметні зв´язки, тому одним із варіантів уроку-телепередачі може бути інтегрований урок з участю 2-3 вчителів споріднених предметів.

Урок може бути розпочатий із музичної заставки даної телепередачі. Два диктори оголошують тему, мету і побудову. Наступний етап — демонстрування фрагмента фільму, після цього — виступи.



Інтегровані та бінарні уроки. Інтегровані уроки мають ту особливість, що на них максимально можна реалізувати міжпредметні зв´язки. Найбільші труднощі в їх проведенні — організація, компонування змісту і визначення важливості того чи іншого аспекту. Такими аспектами є світоглядний, історичний, фактологічний, кібернетичний, психологічний, соціальний і т.д. Беруть участь спеціалісти (вчителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом.

Форми роботи на уроці різноманітні. Це можуть бути конференції, семінари, "симпозіуми", лекції і бесіди чи звичайні комбіновані уроки.

Завдання інтегрування — створити цілісне уявлення про об´єкт вивчення, отже, сформувати систему знань в учнів.

Проводяться не так часто, 1 -2 рази на чверть, 2-3 рази на півріччя в даному класі. Його проведенню передує серйозна підготовка учнів.

Бінарні уроки — це спарені, здвоєні уроки з одного і того самого предмета і теми.

Позитивні риси цих уроків: учні краще сприймають учителів, які упродовж дня спілкуються з ними; менше часу витрачається на підготовку домашніх завдань; менше підручників потрібно носити до школи; є можливість для глибшого вникнення, заглиблення, занурення в окремі моменти змісту матеріалу; більше можливостей для забезпечення рівневої підготовки; кращі можливості для впровадження ідеї модульності.

Проте є й негативні моменти: зменшується кількість повторення, підкріплення, а отже, і закріплення в пам´яті. Тому здвоєння уроків можливе тільки з тих навчальних предметів, на які навчальним планом передбачено 4 і більше уроків і дуже рідко коли — 3 уроки. Структура "пари" дуже вільна.

Нижчеописані уроки вчителів відображають низку тенденцій розвитку сучасного уроку, а саме: посилення філософського звучання і наповнення змісту уроку, вихід на аналіз проблем Природи, Людини, Суспільства; підвищення пізнавальної активності учнів як на уроці, так і в процесі підготовки до нього; зростання ролі учня як суб´єкта навчання та ін.

Пролунав дзвінок, у класі запала тиша. І полилася ніжно-журлива пісня "Ой журавко, журавко..." Так розпочався урок української літератури в 7-му класі, урок-туга за віршем Богдана Лепкого "Видиш, брате мій..." І вже в уяві школярів, присутніх учителів, гостей виринає з сірої мряки журавлиний ключ, чується тужливе журавлине "кру-кру". Зримо постають перед очима знедолені галичани, що від´їжджають у чужі краї шукати щастя, відчуваєш безмежну тугу земляків-емігрантів за батьківщиною. Проникливі слова вчительки переплітаються з піснею, а її своєрідний голос робить урок справді чарівним. Н. Сосюк, викладач Рівненської державної гуманітарної гімназії, розробила низку уроків, цікавих за своєю формою, і дала їм своєрідне змістове й організаційне наповнення. Нижче ми коротко описуємо її урок філософського дослідження " Не зневажай душі своєї цвіту", урок духовної причетності до рідної землі, урок-туга.

Урок духовної причетності до рідної землі. Це уроки, яких, при всій різноманітності їх форми, об´єднує ідейно-національна спрямованість. Слова Олександра Довженка: "Людина завжди повинна знати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком" та. Миколи Вороного "А хто є ти для своєї землі, народу?", звернуті до совісті кожного з нас, можуть бути епіграфом до таких уроків.

Один із них, за поемою Миколи Вороного "Євшан-зілля", розроблений Наталією Володимирівною, має таку будову:

І. Постановка проблеми уроку: що є для кожного з нас тим євшан-зіллям, що визначає нас як націю і народ?

II.Читання поезії.

III. Робота над змістом твору навколо таких питань:

1.Джерела написання поеми М.Вороним (учні з´ясовують на основі своїх літературних розвідок, зокрема посилаються на Іпатіївський літопис).

2.Чи можна назвати ханського сина зрадником? (Роздуми учнів, дискусія, посилання на текст).

3. Чому хан вирішує вернути сина? (Продовження роду, зміцнення державності).

4. Яку ідею автор вкладає в пісні гудця? (Засудження будь-яких війн, бо вони несуть смерть, розривають родинні зв´язки тощо).

5. Як у нас кажуть на євшан-зілля? (Полин. Учні зачитують свої літературні дослідження про полин).

6. Чому наш полин гіркий? Які рослини чи дерево є символом України? (Розповіді учнів).

IV.     Підсумок. Учні, формуючи підсумок уроку, головну свою увагу зосереджують на питанні: "З чого починається духовна причетність до рідної землі у кожного з нас?"

V.      Домашнє завдання передбачає вивчення уривка на пам´ять та письмову відповідь на запитання: " Що для мене як українця є євшан-зілля?"

Аналогічним є й урок-туга за віршем Богдана Лепкого "Видиш, брате мій...", на якому вчителька через художню палітру авторського слова, філософські роздуми та психологічний аналіз проблематики твору намагається донести до свідомості і серця учнів тугу Лепкого за Батьківщиною, разом з тим допомогти самостійно осмислити духовну цінність поезії і художню майстерність творця, виховати в учнів почуття вірності, любові до рідного краю.

Структура уроку:

1. У виконанні вчителя учні слухають українську народну пісню "Хвиля в морі грає, береги минає..." Спілкування вчителя з учнями за змістом вірша.

2. Завдання учням: дослідити, за допомогою яких відчуттів вони сприймають цей твір (робота в зошитах: перша строфа — зорове сприйняття; друга строфа — слухове сприйняття; третя строфа — емоційно-
внутрішнє сприйняття і т.д).

3. Розгорнутий підсумок уроку навколо питань:

-    Чому образ туги за рідним краєм є центральним у вірші?

-    Що ми повинні найбільше цінити, берегти, поважати, щоб не бути викинутими з життя?

-    Домашнє завдання передбачає вивчити твір на пам´ять, навчитися співати, написати твір-роздум: "Образ туги у вірші Богдана Лепкого "Видиш, брате мій..."

Урок філософського дослідження психології людських почуттів допомагає учням шляхом філософського аналізу розкрити глибину і красу людських почуттів, перемогу добра над злом, сприяють духовному збагаченню, розкривають гармонію людської душі з природою. Через глибокий психологічний аналіз героїв, форму і зміст твору, авторську позицію вони підкреслюють причетність кожного з нас до народження краси і її руйнування.

Одним з таких є урок за драмою-феєрією Лесі Українки "Лісова пісня": ".. Не зневажай душі своєї цвіту..." У ньому органічно переплетені пісня, роздуми учителя і учнів, робота з текстом, монолог і діалог, розгляд ілюстрацій, диспут.

Епіграф уроку "Ні! Я жива! Я буду вічно жити!" (Леся Українка).

Урок розпочинається зі слів учителя: "Ніколи, юнаки та дівчата, не розкривайте перед дверима любові дорогу ненависті, бо якщо ваша душа її не прагне, то ненависть туди ніколи не ввійде. Ніколи не лякайте вірність зрадою, бо якщо ви не хочете, зрада не постукає у ваше серце. Ніколи не зичте добру зла, бо доля обернеться злом до вас... Тоді будуть понівечені душі не одного покоління. Адже дуже легко зірвати квітку, а от зберегти її цвіт..."

У виконанні вчительки звучить пісня на слова О. Олеся "Сміються, плачуть солов´ї..."

На основі тексту учні шукають і обґрунтовують відповіді на питання: "Чому Леся Українка створила не поему, не пісню, а драму-феєрію?" Можливі відповіді:

а) передати любов до рідного краю, його красу;

б) вилити своє кохання до Сергія Мержинського;

в) показати перемогу добра над злом;

г) щоб довести, що людські почуття добра, кохання вічні, як і мистецтво;

д) лише на лоні природи можливе очищення душі.

З´ясовується, чому Леся Українка назвала свій твір "Лісова пісня", і робиться філософське узагальнення: кохання як категорія — вічне. Воно є в кожному з нас. Як же не зірвати з нього квіти? Загляньмо в свої душі, відшукаймо там мавок та лукашів і спробуймо довести, що вічне, а що приречене.

Запитання вчительки ( а може навіть і не запитання, а думки вголос) захоплюють не тільки свідомість учнів, а й почуття, волю, настроюють на філософські роздуми.

Коли б Мавчине кохання було приреченим, чи з´явилася б вона у зоряному вінку перед Лукашем? Що символізують зорі?

Ці та інші запитання є своєрідним нервом уроку, натискуючи на який учитель веде учнів уздовж твору до філософських узагальнень: Мавчине вічне, а приречені — наша бездуховність, заздрість, безпам´ятство, ненависть. Вічне воно і тому, що уособлює в собі Красу, Добро, Віру, а це — категорії безсмертні. Нашими почуттями керує наш внутрішній світ, наш рівень духовності. От і маємо те, на що заслуговуємо. Тому не зневажай цвіту своєї душі!



Урок-спогад. Наведемо як приклад урок-спогад на тему: "Літературне життя давнього Острога". Цей і два наступні підготувала і провела Є.Кучеренко ( м.Рівне, ЗОШ №24).

Уроку-спогаду передувала екскурсія до Острога. Тому на початку уроку відновлюються в пам´яті учнів деякі епізоди екскурсії, які зацікавили всіх, спогади про цю подію в житті класу. У такий спосіб забезпечується актуалізація знань, необхідних для подальшої роботи на уроці.

Другий етап — створення емоційно-почуттєвого настрою і забезпечення мотиваційної діяльності. Звучить пісня "Волинь моя", читається поезія В.Монаєнкова "Мій Остріг".

Учитель робить історично-літературний екскурс і після цього учні працюють за планом, написаним на дошці. Виступаючи, учні використовують інформацію, одержану з довідкової, історичної та художньої літератури, обмінюються своїми враженнями від екскурсії, міркують вголос. Висновки, які роблять учні, стосуються в основному двох питань:

1. Яку сторінку в історії українського народу, його письменства вписав літературний Острог?

2. Хто розвивав традиції Острозької Академії?

Відповіді оцінюються учителем, оцінки виставляються в журнал. Як результат екскурсії та уроку-спогаду учні 9-Б класу склали вірш "Уклін вам, башти старовинні". Ось уривок із нього: Уклін вам, башти старовинні, Століть автографи камінні І вам, освіти меценати, Що в спадок залишили ці трактати. Не гоже нам їх не читати, Бо прагне люд ще більше знати, Як старовинний наш Остріг Друкарську справу нам зберіг.

Узагальнюючий урок-КВК. Такий урок передбачає узагальнення навчальних знань, умінь і навичок учнів на основі форми роботи, яка б забезпечувала активність учнів, одержання узагальнюючих висновків шляхом самостійної колективної роботи — участі у КВК. Зміст КВК визначається темою узагальнення.

Як правило, уроки КВК проходять так, що майже весь час уроку присвячено формі КВК. Однак, деякі учителі намагаються цю форму використати в органічному поєднанні з іншими формами. У композицію узагальнення уроку на тему: "Значущі частини слова" учителька ввела перевірку домашнього завдання; самостійну роботу декількох учнів біля дошки; диктант із наступним граматичним завданням; мотивацію навчальної діяльності; фронтальну бесіду, в ході якої здійснювалась систематизація знань про основу і закінчення; вибірковий диктант; КВК. Для проведення КВК обираються дві команди, капітани команд, журі.

Зустріч розпочинають капітани команд, які читають привітання своїм суперникам. Дається завдання командам: прочитати слово, назвати вірш, у якому квіти співають і дзвонять, тінь лягає по полю, а жито усміхається ("Хор лісових дзвіночків"). Запрошуються по два учасники від кожної команди, які виконують завдання: записати один рядок вірша. З класом учні записують слова, визначають корінь. Учителька називає слово, учні — члени команди беруть останній склад цього слова і продовжують називати слова. Яка команда зіб´ється, тій знімається бал (мова - Валя - лящ - щука або слово — воля — лялька — Катя).

Учні добирають спільнокореневі слова за такою схемою: квіт — онька — часте — кова — карка — чалась — ник і т.д.

Беруть участь у конкурсі "Хто швидше". Завдання цього конкурсу полягає в тому, щоб придумати 8—10 слів із префіксом -ви.

Команди змагаються у відгадуванні ребусів, загадок-жартів, називають прислів´я про калину. Журі оцінює всі відповіді, підраховує бали, визначає переможців.

Підсумок за змістом теми і за формою узагальнення робить учителька, зупиняючись на суті девізу КВК "О, мово рідна, слово рідне, що без тебе я?" та розкриваючи значення у словотворенні закінчення, основи, кореня, суфікса і префікса.

Урок-композиція. Він дає цілісне і повне уявлення про тему вивчення, забезпечує широку участь учнів як у підготовці, так і в проведенні уроку, передбачає комплексне застосування різних засобів навчання: плакатів, схем, портретів, картин, музичного супроводу, художньої і довідникової літератури та ін. Такі уроки забезпечують потужний емоційно-почуттєвий вплив на учнів, учать сприймати, пізнавати світ не тільки через раціональну сферу, сферу мислення, а й через почуття, емоції. Особливо сприятливий матеріал для таких уроків має українська література. Теми: "На Україну линуть журавлі", "Повернутіз забуття", "Література нашого краю", "Чорна сповідь твоя, Україно" вивчаються дуже успішно у формі уроків-композицій.

Наприклад, на уроці "На Україну линуть журавлі" в комплексі використано загальне оформлення класу — журавель на тлі голубого неба і сонця, а на крилі немовля у сповитку, портрети письменників, програвач.

Музичний супровід слів учителя, учнів у поєднанні із оформленням класної кімнати, настроєм учнів створює сильний емоційний і розумовий вплив.

Урок-вікторина. Такі уроки присвячені узагальненню і підведенню підсумків вивчення теми. Наприклад, тема: "Казки О.Пушкіна".

Запитання до вікторини. З якої казки цей рядок: "Ветер по морю гуляет и кораблик подгоняет" і далі 4-5 рядків із різних казок.

Хто з казкових героїв О. Пушкіна: "...Зарьідал и пошел...", "С пер-вого щелчка прьігнул..." і т.д.

Чий це портрет: "Белолица, черноброва, нраву кроткого такого".

Чиї це слова: "Тьі волна моя, волна!..."

Про кого з казкових героїв йде мова: "Дом... обошла, все порядком убрала, засветила богу свечку, затопила жарко печку" і т.д.

Хто там жив: "Видит город он большой..." і т.д.

Тема уроку, її змістове наповнення значною мірою визначають форму проведення уроку. Такими уроками є урок-подорож, урок-роз-слідування викладача гуманітарної гімназії м.Рівне В. Ординської.



Урок-подорож. Урок-подорож на тему: "Пильне одне лише серце" ("Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері).

Учителька поставила на уроці завдання: ознайомити учнів з особистістю Антуана де Сент-Екзюпері, з його поглядами на життя, подорожуючи планетами разом із героєм казки "Маленький принц", підвести учнів до думки, що ми відповідаємо за тих, кого приручили, що сила людини — в дружбі, що щастя — в любові до ближнього, а обов´язок — служити батьківщині.

У ході уроку можна виділити дві лінії, дві "подорожі": одна — особистість Антуана де Сент-Екзюпері, його життя, погляди; друга — спільна з життям і вчинками маленького принца. Урок закінчується думками вголос щодо змісту слів, винесених у назву уроку: "Пильне одне лише серце".

Інтегрований урок. У формі інтегрованого уроку реалізується, як правило, тема багатоаспектна, широка за змістом. Наприклад: "Відродження. Англійський театр доби Відродження. Вільям Шекспір: життя і творчість".

У проведенні уроку беруть участь учителі різного фаху, кожен з них аналізує свій аспект проблеми, намагаючись створити цілісну картину явища, процесу. Причому кожен з учителів може або залучити до роботи учнів, або сам дає ту чи іншу інформацію й організовує її засвоєння.

Може бути інший варіант інтегрованого уроку. Заздалегідь учитель визначає учнів, які будуть виконувати цілком конкретну роль: бути істориком, мистецтвознавцем, літературознавцем, фізиком, хіміком, біологом, географом і т.д. Організаторські функції, зрозуміло, бере на себе учитель.

Можливий інший варіант такого уроку. Роль представника тієї чи іншої науки, конкретної галузі знань може виконати відповідний діафільм, кінофрагмент, відеофрагмент.



Урок-розслідування. Назва уроку говорить сама за себе: хтось щось розслідує. Хтось — це учні під керівництвом учителя, щось — факт, процес, явище, яке є змістом засвоєння. Урок орієнтує на високу активність учнів.

Урок-розслідування: "І сказав Едгар По: "нехай буде детектив". (Найвідоміші детективні твори Е. По "Убивство на вулиці "Морг", "Таємниця Марі Роже", "Украдений лист"). Цілі уроку передбачають ознайомлення учнів з історією виникнення детективної літератури, особливостей художніх творів цього жанру, формування переконання в тому, що людина завжди може знайти вихід зі скрутного становища, не стаючи на шлях злочину.

Запис на дошці: "Оригінальний і винахідливий розум По завжди відкривав нові шляхи, щоб інші змогли пройти ними до кінця. Де взагалі було детективне оповідання, поки По не вдихнув у нього життя". А.Конан Дойль.

Вступне слово вчителя. У ньому йдеться про ті проблеми, що хвилюють письменників усіх часів і народів. Завжди актуальною, на жаль, залишається проблема злочину та кари.

Практикуючи зі словниками літературознавчих термінів, учні знаходять і записують у зошити визначення детективної літератури і знаходять відповідь на запитання: що лежить в основі детективного твору? (Хроніка розслідування карної справи).

Учитель, звертаючись до учнів, говорить: "Спробуємо відкрити завісу історії, щоб дізнатися про виникнення детективного жанру. Слухаючи повідомлення однокласників, ви повинні проаналізувати їх, щоб відповісти на такі запитання: Яка країна є батьківщиною детективу? Коли починає розвиватися цей жанр? З чиїм іменем пов´язано становлення цього жанру? Кому зобов´язаний своїм народженням детективний жанр?"

Подальший етап — повідомлення учнів.

Наступна частина уроку присвячена творам Е.По. Розкривається зміст його творів. На фоні музики читається уривок з твору.

Аналізуючи названі в темі уроку твори Е. По, учні знаходять відповіді на запитання: "З чого, як правило, починається детектив?

Який початок творів Едгара По? У чому особливість творів Едгара По? Вважаєте ви детектив серйозним жанром художньої літератури чи розважальним?"

Підсумок уроку.

Тенденції розвитку уроку

1. Головне завдання уроку — засобами конкретного навчального предмета забезпечити оптимальний розвиток кожного учня. Спрямованість уроку на розв´язання даного завдання, на формування в учнів високої загальної культури, широкого наукового світогляду, виховання працелюбства, вимогливості до себе, а також інших позитивних людських якостей - ця тенденція переважає в діяльності учителів.

2.  Чіткість і конкретність цілей уроку, вимога їх діагностичності створюють необхідну умову для ефективного управління процесом засвоєння знань, розвитку і виховання учнів. Визначення цілей навчання (освітніх, виховних, розвивальих) для великої теми (блоку) дає можливість перейти до однозначного вибору цілей уроку, що сприяє наданню йому чіткої завершеності, структурної оформленості, сприяє глибшому і повнішому застосуванню психолого-педагогічних закономірностей навчання, розвитку і виховання. Ця тенденція є, очевидно, наслідком опосередкованого впливу на педагогіку, на навчально-виховний процес розвитку точних наук і, в першу чергу, кібернетики.

3.  Підвищення пізнавальної активності учнів як на уроці, так і в процесі підготовки до нього. Це результат підвищення ролі учня як суб´єкта навчання. Дана тенденція зумовлює більшу увагу вчителя до процесу навчання учнів, допомоги кожному з них в міру необхідності.

4.  Оскільки йдеться не тільки і не стільки про організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах певного часового проміжку, який охоплюється тривалістю уроку, а йдеться взагалі про організацію навчально-пізнавальної діяльності учня з конкретного предмета теми, то урок є не тільки формою організації навчання, виховання і розвитку, а й формою надання методичної допомоги учням з організації самоосвіти.

5. Посилення філософського звучання і філософського наповнення змісту уроку, дослідження та аналіз проблем Природи, Людини, Суспільства.

Розширення використання методологічних знань, знань про знання і на цій основі ширше використання узагальнюючих схем вивчення матеріалу з елементами переносу, передбачення, прогнозування.

7. Посилення емоційного впливу на учнів. І як наслідок цього — надання уроку обличчя театралізованого дійства.

8.  Чітка диференціація змісту уроку, його цілей, методів і форм з огляду на індивідуальні відмінності учнів, їхні пізнавальні й життєві інтереси, різний темп засвоєння матеріалу, їхні задатки і здібності.

9.  Посилення уваги переважної більшості учителів до застосування активних методів навчання та активних форм роботи. Проведення нетрадиційних уроків, підвищення інтересу вчителів до методики їх проведення.

10. Повернення до програмованого навчання, але вже на якісно новому рівні, з використанням комп´ютерів.

11. Широке використання опорних схем, малюнкових конспектів на всіх стадіях уроку й з різноманітною метою.

12. Поєднання раціонального і емоційного як з боку учителя, такі з боку учня. Істинний урок — це робота розуму і серця.

13. Намагання вчителів поєднати позитивні якості класно-урочної, індивідуальної та лекційно-семінарської систем навчання, що виражається у плануванні системи уроків для навчальної теми, у плану
ванні різноманітних видів колективної, групової та індивідуальної роботи.

14. На всіх етапах уроку спостерігається розширення ліній взаємодії від "учитель — клас", "учитель — учень" до "учень — учень", "учень — клас", "група-учень", "група-клас", "учень —комп´ютер". Пожвавлення людських контактів між учителями і учнями, бачення усіх боків особистості учня.

15. Варіативність, податливість структури уроку, його неповторність і різноманітність.

16. Посилення уваги до формування системи знань і їх системності через удосконалення структури знань, і на цій основі виявлення інтересу до системно-розвивального навчання.



Нетрадиційні форми навчання

Традиції і творчість у педагогіці — не антиподи. Якоюсь мірою стримуючи творчість, традиції все ж дають дорогу новому, змінюються під натиском вимог життя. Сьогодні нетрадиційні або нестандартні уроки — це нові ефективні прийоми в організації уроку, навчально-виховного процесу. Сьогодні такі уроки проводяться не лише на фестивалях і конкурсах, а й у кожній школі, часто — це відкриті уроки. Почуте і побачене на таких уроках підштовхує вчителів передивитися свій педагогічний арсенал, рівнятися на методичні орієнтири більш високої проби, заохочує до подальших пошуків, роздумів. У методичній роботі дуже важливим є відхід від шаблону, підтримка ініціативи педагога, створення умов для невимушеного обміну ідеями, досвідом, думками. У шкільній практиці при вивченні нового матеріалу вчителі активно використовують такі нетрадиційні уроки, як: урок — ділова гра, урок — гра, урок — семінар, урок — подорож, урок — прес-конференція, урок — змагання, урок — КВК, урок — взаємонавчання учнів, урок винахідництва, урок — творчий звіт, урок — аукціон, комп'ютерні уроки, урок — залік, урок — екскурсія, урок — розв'язування задач (по-новому), урок — телеміст, урок — патент, урок — інтерв'ю, урок "Що? Де? Коли?", урок — "Поле чудес", інтегровані і бінарні уроки.



Нетрадиційні уроки. Урок — ділова гра. Такий урок можна провести для повторення і узагальнення матеріалу з фізики (інших предметів) наприкінці навчального року. Клас розбивається на 3 загони. За допомогою кіно летить ракета в космос, до незнайомої планети, жителі якої потрапили в біду. 1-й загін забезпечує ракету світлом, 2-й — теплом, 3-й — вентиляцією. Кожному загону видається завдання з технічними умовами. Кожний загін ділиться натри групи: конструкторів, інженерів, практичних працівників. Конструктори створюють проекти і передають їх інженерам; інженери роблять розрахунки і передають їх наступній групі для складання і перевірки в дії. Кожній групі на виконання завдання відводиться 8 хвилин. Після сигналу всі матеріали про роботу загону повинні бути представлені на дошці. Спікер загону доповідає • про виконання завдання. Робота кожної групи обговорюється і оцінюється.

Урок — гра-імітація роботи спеціального конструкторського бюро. Клас ділиться на групи, кожна група отримує завдання: 1-а група — мозковий центр — розробляє проект,

висуває гіпотезу; 2-а група — група допомоги •— видає необхідні дані з довідників і паспортів приладів; 3-я група — історики — готують історичний огляд за темою; 4-а група — монтажники — збирають конструкції і перевіряють їх; 5-а група — група техніки безпеки; 6-а група — економісти, вони обґрунтовують економічну доцільність проекту; 7-а група — управління і контролю. За такою методикою можна вивчати теми "Теплові двигуни", "Оптичні прилади", "Реактивний двигун", "Плавання суден".

Урок — змагання. Мета уроку — закріпити уміння розв'язувати задачі різних типів. Формуються команди і журі. Журі підбирає задачі, готує обладнання для експериментальних задач, матеріали для короткого повідомлення за темою. Структура уроку: 1. Повідомлення члена журі. 2. Розминка. 3. Демонстрація досліду і його пояснення. 4. Конкурс капітанів — розв'язування експериментальних задач. 5. Конкурс команд — розв'язування розрахункових завдань. Завершується урок підбиттям підсумку. Оголошується команда-переможець.

Урок — КВК. Проводиться для повторення тем і розділів і складається з п'яти етапів-конкурсів. 1-й етап — розминка. Ставиться завдання: скласти розповідь з вивченої теми. Один учень починає розповідь, другий продовжує і т. д. 2-й етап — конкурс "Перевірка домашнього завдання". Потрібно розіграти сценку, у якій відобразити все головне з теми; 3-й етап — розв'язування задач з вибором відповіді; 4-й етап — конкурс "Відгадай"; 5-й етап — конкурс "артистів" і "художників" (їх відправляють за двері, демонструється експеримент, потім запрошуються "артист" і "художник", їм пантомімою зображується експеримент, а вони повинні відгадати його і зобразити). Потім підбиваються підсумки.

Урок — взаємонавчання учнів — це групова робота над новим матеріалом, засвоєння його на уроці (без домашнього завдання), взаємодопомога і взаємовідповідальність учнів. Структура уроку: а) формується екіпаж з 4-х чоловік: командир (сильний учень), штурман, 2 пілоти; б) ставиться мета — засвоїти матеріал; в) учитель детально з демонстраціями пояснює матеріал, потім другий раз пояснює за допомогою опорних таблиць і конспектів, третій раз пояснює швидко: г) екіпажі починають працювати: спочатку командир повторює матеріал своїм підлеглим, потім приймає залік у штурмана, командир і штурман опитують пілотів, ставлять їм залік і оцінки. Екіпаж готовий до захисту знань; ґ) командир витягує жетон: якщо жетон "Вибір" — учитель визначає, хто буде

відповідати; жетон "Делегат" — екіпаж вибирає, хто буде відповідати; жетон "Усі" — відповідає кожен член екіпажу; жетон "Довіра" — опитування не проводиться; оцінка в журнал виставляється кожному та, яка була визначена в групі; жетон "Екзаменатори" означає, що екіпаж командирується для приймання заліку в другого екіпажу.

Урок — твір (з фізики). За декілька днів оголошується тема уроку та план. Учням пропонується вдома прочитати параграф підручника, додаткові матеріали. У класі учні пишуть твір. На дошці план і таблиці, на столі стоять прилади. Твір закінчується складанням задачі за темою і її розв'язком. Інший варіант: учитель ставить учням завдання — написати твір, у якому пов'язати в єдине ціле 5-10 випадків з життя, у яких зустрічаються фізичні явища і поняття. При оцінці творів враховується кількість прикладів, логіка мислення, якість пояснення.

Урок — творчий звіт. Тема і дата уроку оголошується за 2 місяці. До цього заняття потрібно виконати творчу роботу за темою: виготовити прилад, розробити проект, провести лабораторне дослідження, написати реферат, взяти інтерв'ю у спеціаліста та інші. Кожен учень вибирає собі роботу по душі. Працювати можна індивідуально або в групі, самостійно або користуватися консультаціями вчителів, звіт про діяльність повинен містити обґрунтування (чому саме обрана ця тема і ця форма роботи), виклад суті, пояснення отриманих результатів, показ практичного їх застосування. Урок будується так: вступне слово педагога, виступи учнів зі звітами, їхні відповіді на питання однокласників і членів "приймальної комісії", підбиття підсумків.

Комп'ютерні уроки. Нехай, наприклад, на уроці вивчається рух тіла по похилій площині. У дисплейному класі з персональними комп'ютерами діти самостійно ставлять індивідуальний машинний експеримент: за допомогою комп'ютерів моделюють вид руху, визначають його кінематичні і динамічні характеристики, самі задають вихідні умови. Варіантів процесу може бути дуже багато. Аналізуючи дані експерименту, учні виявляють суттєві особливості руху (умови виникнення ковзання, його зв'язок з масою тіла і коефіцієнтом тертя, кутом нахилу площини до горизонту і вплив цих параметрів на швидкість і прискорення тіла). На основі отриманих результатів діти виводять загальні закономірності руху тіла по похилій площині.

Структура уроку: перевірка домашнього завдання (машинним або традиційним способом) — 10 хв.; учитель дає завдання для машинного експерименту при вивченні нового матеріалу-2-4 хв, робота учнів на комп'ютері з моделюю руху і запис результатів у зошити - 17-20 хв., обговорення підсумків експерименту і формулювання висновків - 10-15 хв.; домашнє завдання — 1-3 хв.

Урок - екскурсія (проводиться по-новому): учитель розбиває клас на групи і пропонує кожній з них завдання, пов'язані з вивченням об'єкта або технологічного циклу. Кожна група отримує своє завдання і свій маршрут екскурси на виробництві. Діти прослуховують коротке повідомлення про підприємство і техніку безпеки, потім — похід за маршрутом, під час якого збираються необхідні відомості. На початку другої години заняття всі приходять в актовий зал підприємства, де кожна група вирішує поставлені перед нею завдання, використовуючи дані та роблячи обчислення. Групи звітують перед комісією, до якої входять учитель і спеціалісти виробництва, вони оцінюють одержані результати і ставлять питання. Наприкінці інженер або майстер пропонує бажаючим завдання: розробити прості, потрібні виробництву прилади і програми для комп'ютерів.

Урок — конкурс (англійська мова). За 3-4 дні до уроку вчитель повідомляє учням про конкурс, просить вивчити вірші і пісні англійською мовою. Програма змагання за темою "День учня" в п'ятому класі, наприклад, включає завдання: розкажи про свій розпорядок дня; розкажи, як ти допомагаєш своїй матері; розпитай свого друга, що він робить після школи; накрий стіл і прокоментуй свої дії; проведи фізкульт-паузу, використовуючи рифмовки, лічилки англійською мовою, виконай контрольні завдання-тощо. Урок закінчується невеликим концертом англійською мовою.

Урок — аукціон. Що продавати? Звичайні предмети і речі, зроблені учнями. Наприклад, шапку Мономаха. її можна купити і якнайкраще, найдетальніше розповісти,, які люди, які події з нею пов'язані. Звучить гонг — продано! Або взяти камінь. Здавалося б, що можна сказати про звичайний камінь? Але відповідей багато, і купця вибрати важко. Бо камінь — це і будівельний матеріал, і кам'яне орало, і прообраз сучасних спортивних снарядів (ядра, диска)... На уроці відбувається те, що Сухомлинський називав "емоційним пробудженням розуму".

Урок — прес-конференція. Учитель повідомляє учням, що за однією з тем програми відбудеться конференція з гостем, коль гостя дістається найпідготовленішому учневі, усі інші — журналісти. Кожен готує запитання. На уроці зсовуються столи, за ними журналісти із записними книжками, фотоапаратами. Перед кожним — табличка з назвою газети або журналу. Гість ледве встигає відповідати на запитання: кожен хоче запитати якнайбільше, щоб потім розповісти своїм читачам.

Інтегровані або бінарні уроки мають ту особливість, що на них максимальною мірою можна реалізувати міжп редмет-ні зв'язки. Найбільша складність у їх проведенні — це компонування змісту, розробка структури уроку, визначення важливості того чи іншого аспекту у змісті уроку. У проведенні такого уроку беруть участь спеціалісти (учителі) різного фаху, які в той чи інший момент включаються в роботу з класом. Урок може бути проведений у формі конференції, семінару, "симпозіуму", лекції, бесіди чи звичайного комбінованого уроку. Завдання інтегрування — створити повне уявлення про об'єкт вивчення, сформувати систему знань в учнів. Проводяться такі уроки 2-3 рази на півріччя, їх проведенню передує серйозна підготовка.



 

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал