Урок цікавим? З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Тофан А. В



Скачати 174.67 Kb.
Дата конвертації28.12.2016
Розмір174.67 Kb.
ТипУрок
ЯК ЗРОБИТИ УРОК ЦІКАВИМ?

З досвіду роботи вчителя української мови та літератури Тофан А.В.
«Уміє вчити той, хто вчить цікаво»

А. Ейнштейн

«Найкраще засвоюються ті знання,

які поглинаються з апетитом»

А.Франс

На запитання: «Без чого немає школи?» відповідають по-різному: без директора, без вчителів, без учнів. На моє переконання, найбільш правильною буде відповідь: «Без уроку. Без уроку як основної форми організації навчально-виховної діяльності у школі».

Існують різні шляхи реалізації творчого потенціалу учнів: участь в олімпіадах, різних конкурсах, МАН, творчих об’єднаннях… Але все починається зі шкільних уроків та із зусиль шкільного вчителя. Урок – початок всього процесу формування особистості, перша ланка системи освіти.

Саме на уроці відбувається найголовніше: йде навчання, в процесі якого виявляються й розвиваються здібності дитини, виховується ціннісні ідеали, прищеплюється прагнення до самостійного пошуку.

Більшу частину свого часу дитина проводить у школі, усі її найкращі спогади (іноді й не найкращі) пов'язані зі школою. Як же зробити так, щоб в подальшому житті учень не просто застосовував колись отримані знання, уміння і навички, а й асоціював їх з цікавими шкільними уроками?

Найважче завдання вчителя - зацікавити дитину своїм предметом. Від того, наскільки дітям подобається ходити на наші уроки, залежить те, наскільки багато вони з них винесуть. У школі діти формують своє ставлення до знань і науки взагалі, тому вчитель просто не має права відбити у них бажання вчитися.

Наявність в учнів інтересу до предмета є передумовою до появи складнішого його різновиду - пізнавального інтересу. А пізнавальний інтерес сприяє активності учнів під час уроків і зростанню якості знань.

Як же зробити урок цікавим? Що треба для того, щоб урок вдався, сподобався учасникам, щоб його запам’ятали і він був результативним?

Який він, цікавий урок? Учитель скаже: це коли діти добре відповідали, багато що опрацьовано тощо. Але я не впевнена, що учні дадуть аналогічну відповідь. Для учнів урок цікавий, якщо він не нудний і якщо здається, що він швидко закінчується. Тож нам, вчителям, треба його так організувати.

Вважаю, що важливою умовою підвищення якості уроків є урізноманітнення методів і прийомів навчання, видів роботи, які виконують учні. Всяка одноманітність породжує в дітей відчуття перевантаження. Воно виникає не стільки від великої кількості завдань, їх складності, скільки від одноманітності, сірості та буденності.

Аби цього не сталося, вчитель має необмежені можливості обирати технологію, методи та прийоми, адаптовані відповідно до особливостей класу, організовувати індивідуальну, групову, фронтальну роботу. А ще доречно використати всі можливі засоби унаочнення.

Відомий дидакт Щукіна Г.І. вважає, що цікавий урок можна створити за рахунок наступних умов:



  • особистості вчителя (часто навіть нудний матеріал, який пояснює улюблений учитель, добре засвоюється);

  • змісту навчального матеріалу (коли дитині просто подобається зміст даного предмета);

  • методів і прийомів навчання.

Якщо перші два пункти не завжди нам підвладні, то останній – поле для творчої діяльності будь-якого педагога.

Для проведення цікавого та ефективного уроку використовую такі стратегії навчання:



  • інноваційні освітні технології ;

  • нестандартні уроки чи нестандартні цікаві завдання;

  • ігрові форми роботи;

  • засоби мультимедіа;

  • міжпредметні зв’язки.

Інноваційні освітні технології

Інноваційні освітні технології (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні, проектні тощо) вже в силу своєї новизни зацікавлюють учнів, стимулюють їх активність. Усі вони націлені на ефективний і цікавий урок.

Інтерактивну вправу «мозаїка» можна застосовувати під час вивчення будь-яких тем. Вона є вдалою і під час вивчення біографії письменника. Клас об’єднується в декілька груп. Кожній з них пропоную певне завдання, яке учні шукають і опрацьовують у підручнику чи іншій додатковій літературі (приблизно за 10 хв.). Потім вони переходять в інші групи і там обмінюються інформацією, тобто відбувається взаємонавчання. На цю роботу відводиться приблизно 15 хв., і за цей період учні повинні встигнути занотувати отриману інформацію. Останнім етапом є перевірка здобутих знань. Матеріал бажано занотовувати схематично, коротко, стисло.

Інтерактивну вправу «займи позицію» часто проводжу у формі гри «п’ять копійок». Наприклад, використовую її під час обговорення характеристики художніх образів. На уявні терези кожен бажаючий учень кладе 5 копійок, при цьому висловлюючи власну думку, що виражає його ставлення до героя. На дошці записані три формули, які учень має продовжити.

Я засуджую героя, тому що ...

Я виправдовую героя, тому що ...

Якби я був на його місці, я би вчинив так...

Ця форма роботи на уроці дає змогу побачити власну життєву позицію дитини та її ставлення до проблем, що можуть виникнути в подальшому житті. ЇЇ можна використовувати при вивченні повісті «Кайдашева сім’я» І.Нечуя-Левицького, романів «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного та «Маруся Чурай» Л. Костенко, новел «Подвійне коло» Ю.Яновського та «Я (Романтика)» Миколи Хвильового...

Велику увагу приділяю етапу мотивації, на якому прагну заохотити, пробудити бажання самостійно здобувати знання, виконувати завдання креативного характеру, створюю ситуацію успіху.

Часто на початку уроку пропоную учням пояснити чийсь вислів, народне прислів’я ( наприклад, слова Сократа : «Добре говорити уміє тільки той, хто уміє слухати»). Після цього – словниковий диктант, лінгвістичне дослідження, загадка, деформований текст і таке інше.

Важливу роль в активізації творчої діяльності школярів відіграють проблемні навчально-пізнавальні ситуації.

Так під час вивчення розділу «Графіка» пропоную учням нову інформацію, згідно з якою на стінах Софійського собору знайдено записану абетку з 27 літер, з них – 24 грецькі, а 4 – праслов’янські. Дослідники деякі стверджують, що ця азбука давніша і за глаголицю, і за кирилицю. Учні самостійно роблять висновок, що на Русі вже існувало письмо до азбуки Кирила і Мефодія.

Усе ширше намагаюся використовувати метод проектів (особливо в старших класах), який передбачає використання сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Проектна діяльність – це модель організації навчального процесу, орієнтована на творчу самореалізацію особистості, розвиток її можливостей у процесі створення певного «продукту» під контролем учителя. Результатом такого проекту можуть бути твори різних літературних жанрів: казка, оповідання, вірш, стаття, сценарій, альманах, виставка, фольклорне свято, альбом, газета, буклет тощо.

У проекті з мови можуть міститися правила, визначення з обраної теми, схеми, таблиці, алгоритми, вправи на повторення, творчі завдання, ребуси, кросворди, акровірші тощо.

Практикую як індивідуальні, так і групові проекти.

Пропоную учням проекти, спрямовані на збір інформації про будь-який об’єкт, явище. Із задоволенням учні презентували на уроках результати роботи над проектами «Весільні пісні мого краю», «Наш земляк – поет Василь Малагуша», «Коліївщина в літературі та живописі», «Фільм «Трактористи» - яскравий приклад кіномистецтва епохи соцреалізму».



Нестандартні уроки та нестандартні завдання

Найбільше допомагають зацікавити учнів нестандартні уроки та нестандартні завдання.

Часто використовую в роботі такі типи нестандартних уроків:


  1. Уроки змістовної спрямованості (засновані на змісті програмового матеріалу): уроки-семінари, уроки-конференції, уроки-лекції.

  2. Уроки-змагання (уроки-КВК, уроки-турніри, уроки-вікторини, уроки-конкурси).

  3. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-диспути, уроки-репортажі).

  4. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти). Вони викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.

  5. Уроки-подорожі, уроки-дослідження .

  6. Уроки-ділові (рольові) ігри (уроки-суди, уроки-імпровізації). Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ.

Варто пам'ятати, що, готуючись до уроку будь-якого типу, треба дотримуватись таких правил:

  • залучати всі види пам'яті для осмисленого засвоєння теми уроку;

  • не повідомляти те, що діти можуть збагнути самі, лише підвести їх до цього;

  • розумно використовувати роздатковий матеріал та ігрові атрибути (не перевантажувати стіни класу наочністю: дивлячись на них, дитячі очі повинні відпочивати);

  • не грати заради самої гри; кожна гра повинна чогось навчати, мати пізнавальний і розвивальний ефект;

  • навчальним матеріалом впливати не тільки на розум, свідомість, а й на почуття, емоції дітей;

  • обов'язково робити поетапний підсумок уроку, щоб викликати почуття задоволення від досягнутого.

Ефективність нестандартних уроків забезпечується тільки за умови володіння вчителем методикою їх проведення та вмілого використання таких уроків у цілісній системі, а не тільки на випадок показового заняття, і обов'язково в поєднанні з традиційними формами роботи.

Сприяють зацікавленості й нестандартні завдання. Як показує досвід, вони допомагають оживити урок. Незвичайність завдань викликає в школярів подив на початку їх виконання, радість від своєї роботи, задоволення побачити її результати. Все це пробуджує інтерес як до досліджуваного питання, так і до навчального предмета взагалі.

Вони відрізняються від традиційних своїм зв’язком із творчою діяльністю. Є й інші їх ознаки:


  • самостійний пошук учнями варіантів розв'язання поставленої навчальної проблеми;

  • незвичні умови роботи;

  • активне відтворення раніше отриманих знань у незнайомих умовах.

Наприклад, прийом, який дозволяє з’ясувати, що знають учні про матеріал, який збираються вивчати. Прийшовши в клас, роздаю учням папірці й пропоную записати слова, які стосуються теми, що буде вивчатися. За п’ять хвилин учні записують і підраховують, скільки слів вони записали. Їх кількість у кожного буде різна, залежно від учня. Можна деякі зачитати. Таким чином я з учнями дізнаюся, яким колом понять вони володіють. Далі йде робота з навчальним матеріалом. За кілька хвилин до кінця уроку прийом повторюємо, тільки записують на зворотному боці папірця. Кількість понять збільшується. Якщо цей прийом використовувати час від часу, то він покаже особливості засвоєння програми і дасть можливість узагальнити вивчене протягом уроку.

Наступний прийом, який використовую, це – прийом «розкиданих думок». На дошці записую питання, або це можуть бути слова-терміни. Завдання учнів – знайти відповідь на поставлені питання чи пояснити терміни. Переможець отримує «лавровий вінок» чи будь-яку іншу символічну нагороду. Після вивчення певного розділу чи великої теми оголошується переможець. Учнів потрібно завжди заохочувати і спонукати до дії. Цей прийом дає змогу відчути учневі смак успіху, впевненість у собі, самоствердитися.

Наприклад, під час вивчення тем «Споконвічна лексика української мови», «Діалектизми. Запозичені слова» на дошці записуються наступні питання:

Що таке лексика?

За походженням лексика поділяється на...

За вживанням лексика поділяється на...

За значенням лексика поділяється на...

Яка лексика належить до власне української?

Що таке діалектизми?

Які слова вважають запозиченими?

З яких мов були запозичення?

Також можна використати цю вправу навпаки. На дошці записати опорні слова: лексика, запозичені слова, діалектизми, архаїзми, старослов’янізми, власне українські. А учні повинні скласти опорний конспект, схему, пам’ятку.

Любити літературу, правильно оцінювати художні твори учні будуть лише тоді, коли добре знатимуть їхні тексти. Увагу до тексту приділяю на кожному уроці. Щоб виробити в учнів уважне ставлення до тексту, вміння у процесі читання глибоко сприймати написане, помічати деталі, застосовую на уроках різноманітні, цікаві для учнів прийоми подачі і перевірки знань.

Одним з таких прийомів є випереджувальні завдання. Мета таких завдань в тому, щоб діти не просто переказали матеріал, а вирішили проблемні завдання, для розв’язання яких треба приділити більше уваги на самостійне опрацювання.

Доречним при вивченні нового матеріалу є вправа «калейдоскоп запитань». Мета цього прийому – при читанні твору скласти цікаві запитання, на які інші учні в класі мають дати відповідь. Цей прийом виробляє в учнів уважність при читанні, прагнення бути найкращими та найкмітливішими. Наприклад:

- Якого кольору була блузка Мелашки під час сватання?

-Яких гостинців привезла Кайдашиха Мелашчиним братикам і сестричкам?

- В якому горщику варила Маруся Кайдашиха обід?

Як показує досвід, на уроках літератури в учнів викликають живий інтерес такі форми роботи, як прогнозоване читання, тлумачення афоризмів, вправи «закінчи фразу», «вибираю друга серед персонажів», «інтерв’ю у літературного героя», « несподівана зустріч» ( наприклад, про що можуть говорити при зустрічі Катерина і мати - наймичка із поем Шевченка, Реґіна із «Перехресних стежок» І. Франка та Олена Ляуфлер із повісті «Людина» О. Кобилянської ?)



Засоби мультимедіа – це усі засоби для запису та відтворювання звуку, фото та відео зображення. Вони надають можливість подавати інформацію в незвичайній формі. Це можуть бути:

      • презентації Power Point ;

      • розвиваючі предметні комп’ютерні ігри;

      • діафільми;

      • фотографії;

      • відеоролики.

За допомогою цих засобів можна подати різноманітну інформацію, текст, звук, нерухомі або діючі зображення.

Мультимедіа використовується для посилення навчального ефекту, унаочнення, для підключення одночасно декількох каналів представлення інформації, для доступнішого пояснення навчального матеріалу.

Доведено, що при усній подачі інформації (традиційний урок) учень здатен за хвилину прийняти та опрацювати біля однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при підключенні органів зору до 100 тисяч таких одиниць! Звісно, помилково буде думати, що чим більше комп'ютерної наочності, тим краще. Важливо правильно організувати урок: розподілити час перегляду, опрацювання теми та закріплення.

Щоб презентація вийшла ненудною, потрібно пам'ятати про такі моменти:



  • Оформлення. Чим яскравіші будуть слайди, тим цікавіше буде їх роздивлятись.

  • Зміст. Не треба перенавантажувати слайди текстом. Потрібно вибрати лише найголовніше з того, що повинні запам'ятати учні. Мета презентації – наочно продемонструвати, а прочитати все необхідне діти зможуть і з книги. Підберіть для слайдів якомога більше картинок, прикладів або навіть відео.

  • Інтерактивність. Діти повинні брати безпосередню участь у презентації. Пам'ятайте, що це не фільм, а лише допоміжний наочний матеріал. Задавайте питання, дискутуйте, обговорюйте, виконуйте завдання - все це невід'ємна частина уроку. Головний принцип - постійна зміна діяльності і концентрації уваги.

  • Роздатковий матеріал. Не сподівайтеся на феноменальну пам'ять своїх учнів, вони не запам'ятають всього, що побачили на презентації. Щоб на уроці їм не довелося відволікатися і переписувати в зошит текст зі слайдів, за потреби готую роздруковую для них саму важливу інформацію. Оформити цей роздавальний матеріал можна в такому ж стилі, в якому виконана презентація

Міжпредметні зв’язки

Міжпредметний зв’язок – один із найважливіших принципів освіти. Такий зв’язок активує пізнавальну сферу учнів, сприяє замисленню, синтезу, засвоєнню та узагальненню знань із різних предметів. Якщо уважно подивитися, то всі предмети мають значно більше спільного, ніж це здається. До того ж, використовуючи цей прийом, ми розвиваємо творче мислення учнів, формуємо їх пізнавальну активність, самостійну зацікавленість до знань.

Включаючись в зміст уроку, міжпредметні зв'язки підсилюють його новизну. Викликають оновлення вже відомого матеріалу, об'єднують нові і колишні знання в систему. Зв'язки суміжних курсів дозволяють глибше проникнути в сутність предметів, розкрити, наприклад, причинно - наслідкові зв'язки. Сам процес пізнання, збагачений міжпредметними зв'язками, активізуючи розумові процеси, служить джерелом стійкого інтересу школярів. Міжпредметні зв'язки приводять в дію всі стимули пізнавального інтересу, пов'язані з навчальною діяльністю: вносять проблемність, елементи дослідження і творчості, урізноманітнюють форми самостійної роботи, спонукають до оволодіння новими вміннями.

На уроках української мови активно використовую зв’язки з українською та світовою літературами, образотворчим мистецтвом, християнською етикою, на уроках української літератури найчастіше – зв’язки з історією, мистецтвом, народознавством тощо. Текстовий матеріал намагаюся добирати такий, який би знайомив учнів з матеріальною і духовною культурою українців, звичаями та традиціями народу, його історією, яскравими представниками своєї нації – Ярославом Мудрим, Григорієм Сковородою, Петром Сагайдачним, Марусею Чурай, Катериною Білокур та багатьма іншими.



Замість висновків

Ніхто не заперечуватиме, що основою шкільного навчання була й ще довго буде триєдина система «учитель – дошка – крейда», але якщо додати до цього нетрадиційні форми та методи, новітні технології, то отримується та унікальна формула, яка дозволить досягати найвищих результатів, а заодно й зробити урок цікавим.



Отож, якщо узагальнити досвід роботи з проблеми «Як зробити урок цікавим?», то можна вивести такі правила, яких важливо дотримуватися, не дивлячись на те, який предмет ти викладаєш і в якому класі:

  • Чи буде урок цікавим дітям, чи захочуть вони брати в ньому активну участь, залежить від того, наскільки добре учителем була продумана кожна деталь заняття. Під час організації уроку необхідно спиратися на його мету. Чітко визначити, що повинен винести із заняття учень, яке завдання буде вирішувати урок: буде це вивчення нового матеріалу, урок повторення, узагальнення та систематизації знань, контрольне заняття?

  • Досягнення мети прямо залежить від мотивації учнів. Тому треба докласти максимум зусиль, щоб у школярів з'явилося бажання знати те, про що вчитель їм розповідає.

  • Активно використовуйте свій творчий потенціал, різноманітні методи, прийоми і засоби навчання. Великого значення для розвитку пізнавального інтересу школярів набувають методи проблемного навчання, так як саме вони більшою мірою здатні активізувати учнів на уроці. Проблемне питання, проблемне завдання, проблемна ситуація і т. д. – все це дозволяє зробити будь-який урок цікавим завдяки тому, що діти самі беруть участь у пошуку відповіді. При частково-пошуковому методі самостійному пошуку учнів приділяється більше значення, ніж при проблемному методі. Учитель лише направляє учнів в їхніх діях. Більш складним для організації вчителем і для виконання учнями є дослідницький метод. Педагог лише створює проблемну ситуацію, а учні для того, щоб розв’язати її, повинні побачити проблему, визначити шляхи її вирішення і знайти відповідь. Застосування різних методів навчання сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів, а це нерозривно пов'язано з кращим засвоєнням досліджуваного матеріалу, розвитком в дітей творчих здібностей, уваги, пам'яті, мислення. Учень буде із задоволенням відвідувати ваші уроки, знаючи, що на них завжди цікаво.

  • Виберіть форму уроку. Вона визначається відповідно до його цілей та віку учнів.  Форми уроку дуже різні, кожен учитель привносить щось своє. Уроки вивчення нового матеріалу можуть бути у вигляді подорожі, пригоди, уроку-казки, уроку-сюрпризу і т.д. Для більш старшого віку цікавою виявиться презентація, в тому числі підготовлена ​​самими учнями. Урок закріплення матеріалу може проводитися у вигляді конкурсу, турніру. Це можна зробити як в межах одного класу, так і у паралелі класів. Варто спробувати організувати екскурсію, похід. Це буде сприяти не тільки прояву інтересу учнів до уроку, а й згуртуванню класу. Контрольний урок можна провести у формі олімпіади, вікторини. Урок застосування знань доцільно організувати як урок-репортаж, урок-суд, аукціон, урок-дослідження. Комбінований урок можна провести у формі майстерні, семінару, консультації. Корисні також семінари, уроки різновікового співробітництва. Але слід пам'ятати, що подібні заняття повинні проводитися в системі, але не кожен день. Учні, по-перше, мають належно підготуватися, по-друге, вони будуть знати, що їх знову чекає не просто цікавий урок, а свято. Це піднімає і авторитет учителя в очах учнів. Комп'ютер, проектор, інтерактивна дошка, таблиці, ілюстрації - правильне й доречне використання цього не тільки красиво облаштує, але й осучаснить урок.

  • Обов'язково звертайтеся до досвіду учнів, це допоможе їм відчути себе частиною досліджуваного матеріалу, а не простим слухачем.

  • Кожен учень незалежно від природних здібностей має почуватися на уроці особистістю, яка вільно реалізує свої схильності та здібності, здатна самостійно мислити, творчо розв’язувати нестандартні завдання.

А щоб не склалася думка, що наша ціль – тільки веселити й розважати учнів, хочу навести дуже доречний вислів К.Д. Ушинського:

«Зробивши цікавим свій урок, ви можете не боятися, що надокучите учням, та пам'ятайте, що не все може бути цікавим, а є й нудні речі, і вони мусять бути. Привчіть дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не захоплює, — робити заради задоволення виконувати свій обов'язок».

Працюючи з дітьми, намагаюся створити комфортні умови для їхнього розвитку, підвищення якості знань завдяки особистісно орієнтованому підходу, творчої ініціативи, вироблення активної життєвої позиції. Усвідомлюю, що набагато важливіше навчити дітей спілкуватися, цінувати й розуміти художнє слово, орієнтуватися у складному вирі життя, знайти своє місце в ньому, відстоювати власні переконання, ніж просте накопичення знань.

Коли ж попри всі старання урок не приніс очікуваних результатів, діти залишилися байдужими, тоді пригадую рядки Івана Драча із «Думи про вчителя»:

Нема лихішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи,

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді,

Коли Людина з твоїх рук, Людино,

Іде у світ, – на краплю світ людніє.

Матеріали учнівського проекту

«Наш земляк – поет Василь Малагуша»




Матеріали учнівського проекту «Фільм «Трактористи» - яскравий приклад кіномистецтва епохи соцреалізму»









Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал