Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка8/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   61

По горизонталі: 4. Іменник жіночого роду І відміни, що означає драматичний твір для театральної вистави. 6. Неозначена форма дієслова, що є антонімом дієслова з’єднати. 8. Іменник середнього роду ІІ відміни, що означає частину туші тварини, уживану для їжі. 10. Однина минулого часу чоловічого роду дієслова, що є синонімом дієслова марніти. 11. Іменник жіночого роду І відміни, синонім іменника оголошення. 13. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, синонім іменника спілкування. 17. Дієслово доконаного виду, утворене за допомогою префікса від дієслова їхати. 18. Дієслово доконаного виду, теж утворене від дієслова їхати за допомогою іншого префікса.

  1. Іменник жіночого роду І відміни, що позначає негоду з сильним вітром.

  2. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, синонім іменника хробак. 22. Друга особа однини теперішнього часу від дієслова пити. 23. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, що є назвою одного з видів трав. 26. Називний відмінок жіночого роду прикметника, утвореного від іменника камінь. 28. Іменник середнього роду ІІ відміни, синонім іменника вершина. 29. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, антонім іменника виїзд. 30. Іменник середнього роду ІІ відміни, синонім іменника вогонь.

По вертикалі: 1. Однина минулого часу чоловічого роду дієслова, що є антонімом дієслова роз’єднати. 2. Кількісний числівник. 3. Іменник жіночого роду І відміни, синонім іменника родина. 7. Називний відмінок множини іменника чоловічого роду ІІ відміни, який є назвою невеликої пташки.

  1. Прикметник чоловічого роду, що є антонімом прикметника твердий.

  2. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, який означає металевий загострений стержень. 12. Однина минулого часу чоловічого роду дієслова доконаного виду, що утворене за допомогою префікса від дієслова їсти. 13. Іменник середнього роду ІІ відміни з тим же коренем, що й у прикметника здоровий. 14. Іменник чоловічого роду ІІ відміни, що означає зібрання представників певних організацій. 15. Іменник середнього роду ІІ відміни, що є синонімом іменника торжество. 16. Відносний прикметник жіночого роду з тим же коренем, що в іменнику риба, із суфіксом -яч-. 19. Третя особа однини теперішнього часу від дієслова бити. 21. Іменник середнього роду ІІ відміни, що означає групу зірок. 22. Неозначена форма дієслова, антонім дієслова забувати. 24. Однина минулого часу чоловічого роду дієслова, утвореного від дієслова їсти за допомогою префікса роз-. 25. Орудний відмінок однини іменника мати. 27. Називний відмінок множини іменника перо (у значенні перо птаха). 28. Орудний відмінок однини іменника верф.

Примітка. Кросворд стосується правопису апострофа в різних частинах мови. знак апострофа займає одну клітинку. дослідження-відновлення ► Слова, подані фонетичною транскрипцією, запишіть звичайним письмом, пояснюючи вживання апострофа та м’якого знака. [мйасо], [м'іс'ац'], [гал'ц'і], [галка], [дон'чин], [с'в'ато], [тр'ох], [вербйа], [м'іжг'ірйа], [в'ідйізд], [вос'мий], [с'огод'н'і], [ход'ат'], [ковал'с'кий], [мал'ок], [т'м'аний], [памйатка], [кр'ісел'це], [йедн'іс'т'], [р'із'б'ар], [рибал'ц'і], [н'іжн'іс'т'], [парос'т'], [мйач].

досліджен ня-характеристи ка



  • Із поданих пар слів виберіть правильне написання. Прокоментуйте свій вибір.

Рятувати — р’ятувати, духм’яний — духмяний, відїхати — від’їхати, торф’яники — торфяники, В’язьма — Вязьма, святковий — св’ятковий, різьбяр — різьб’яр, розяснити — роз’яснити, пів-ящика — пів’ящика — півящика, подвір’я — по-двіря, підв’язати — підвязати, р’ядно — рядно, львів’янин —львівянин, з’єднати — зьєднати, слов’янський — словянський, трьох’ярусний — трьохярусний, Маряна — Мар’яна, Лукянченко — Лук’ян- ченко.

робота з таблицею



  • Розгляньте таблицю. Розкажіть про правопис слів іншомовного походження.

Правопис слів іншомовного походження

И пишеться

У загальних назвах після д, т, з, с, ц, ж, дж, ч, ш, р перед буквами, що позначають приголосні звуки (правило дев’ятки): дистанція, фізика, цитрусові.

У власних географічних назвах, які закінчуються на -ида, -ика: Антарктида, Африка, Мексика.

У власних географічних назвах із звукосполученням -ри-: Великобританія, Париж, Рим.

У власних географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чилі.

У таких власних географічних назвах: Аргентина, Бастилія, Братислава, Бразилія, Вавилон, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан, Таджикистан, Киргизстан, Палестина, Сардинія, Скандинавія, Тибет та в похідних від них: аргентинець, бразилець.

І пишеться

На початку слова: істина, Італія, інструкція.

Після приголосного перед голосним і перед [j]: авіація, клієнт.

У власних назвах між приголосними та в кінці слів: Лісабон, Грімм, Соні.

У кінці невідмінюваних загальних назв: таксі, журі, візаві.

Після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним: бізнес, міф, німфа.
пишеться

Після букв на позначення голосних звуків: мозаїка, руїна, прозаїк (але в складних словах і після префіксів пишеться: староіндійський, доісторичний, поінформувати).

Е пишеться

На початку слова та після букв, що позначають голосні звуки, крім і: енергія, екзамен, дуель.

Після твердих приголосних: куплет, декан, геній.

Є пишеться

На початку слова в давно запозичених словах: Європа, Єва, єпископ.

Після і, е, й, м’якого знака та апострофа, а також у слові траєкторія: гігієна, п’єса, феєрія.

Подвоєння приголосних звуків

У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: акумуляція, бароко, шасі.

Подвоєння зберігається в таких випадках

У загальних назвах на зразок: бонна, брутто, ванна, манна, панна, пенні, тонна, білль, вілла.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня: ірраціональний, імміграція.

У власних назвах: Андорра, Міссурі, Руссо, а також у похідних словах: голландський, калькуттський.

самодиктант «100 слів»



Методичний коментар. Для виконання цієї вправи необхідно підготувати для кожного учня картку (або використовувати інформаційно-комунікаційні технології), яка місить 100 слів. Така форма організації роботи дозволяє досягти свідомого сприйняття правила. Обсяг матеріалу тут більше, ніж у традиційному словниковому диктанті, а час виконання роботи зменшується, і при цьому забезпечується якісний результат. «100 слів» можна скласти або до кожного правила окремо («М’який знак», «Апостроф», «Написання прізвищ» тощо) або за всіма орфографічними правилами.

► Поставте пропущені букви, апостроф, де потрібно. Аналізуючи кожне слово, міркуйте: «Я пишу так, тому що.». знайдіть у таблиці іншомовні слова. Поясніть їхнє значення; де можливо, доберіть до них українські відповідники (за потреби скористайтеся словником іншомовних слів).




1. моркв..яний

26. кур..йозний

51. марок..анец..

76. факул..тет

2. св..ящен..ий

27. При..карпат..я

52. ж..рі

77. каф..дра

3. нян..чити

28. Терен..т..єв

53. Рум..янецев

78. Мюл..ер

4. жираф..ячий

29. медв..яний

54. фо..є

79. ілюмінац..я

5. ін..єкція

30. піц..а

55. брош..ра

80. пір..я

6. ст..р..отип

31. сек..юр..ті

56. Афанас..єв

81. суб..кт

7. бр..ф..нг

32. і..міграція

57. приз..ба

82. брукв..яний

8. на сторін..ці

33. різ..б..яр

58. мас..ці (маскаМ. в.)

83. над..яр..я

9. дев..я..от (900)

34. аз..мут

59. павіл..йон

84. узгір..я

10. інтермец..о

35. зін..чин

60. тюр..ма

85. В..єтнам

11. совіст..ю (совістьО. в.)

36. кон..югація

61. економіч.. ний

86. пац..єнт

12. мен..ше

37. миш..як

62. т..м..ний

87. реп..ях

13. барок..о

38. лібрет..о

63. сузір..я

88. Жул..єн

14. Одіс..ей

39. б..юро

64. д..спут

89. дос..є

15. він..єтка

40. конс..єржка

65. фа..тон

90. ат..естат

16. апрі..орі

41. духм..яний

66. ал..тру..ст

91. в..з..т

17. мавп..ячий

42. віс..т..ю (вістьО. в.)

67. фе..рверк

92. д..с..ертація

18. сю..реал..зм

43. аж..отаж

68. адаптац..я

93. деб..ют

19. варя....кий

44. дзв..якнути

69. Рос..іні

94. прем..єра

20. бояз..кий

45. картр..дж

70. с..мптом

95. кур..оз

21. ін..ший

46. мон..тор

71. двох.. ярусний

96. Г..юго

22. ел..іни

47. ст...ри..л..ний

72. кр..юк

97. ре..стр

23. і..рац..онал.. ний

48. при..нтер

73. в..яз..кість

98. Кал..кут..а

24. п..ят..десят

49. інтеліген..с.. кий

74. Хар..ків

99. сюр..еалізм

25. солом..яний

50. пів..ями

75. пер..фраз

100. С..дней





Дослідження-аналіз. Складання діалогів

► Поясніть правопис. З’ясуйте значення невідомих вам лексем за словником іншомовних слів.

Анемія, панно, ангіна, анестезія, бенефіс, біосфера, бонна, реєстр, хімія, Каїр, кольє, плеяда, рояль, лібрето, нетто, антибіотик, дифузія, басейн, наївний, єнот, ботаніка, графік, математика, дискусія, фойє, режим, абонемент, афективний, авторитет, доцент, аудиторія, ефективний, бібліотека, пріоритет, конференція, пеньюар, бязь, шампіньйон, постскриптум, периферія, алегорія, реєстрація, альтернатива, плюралізм, дикція, Жанна.

Практикум із перекладу


  • Перекладіть українською мовою. Порівняйте правопис іншомовних слів у російській та українській мовах.

1. В арьергарде Дохтуров и другие, собирая батальоны, отстреливались от французской кавалерии (Л. Толстой). 2. Город, похожий на старую гравюру, щедро облит жарким солнцем (М. Горький).

  1. Одна из дверей была завешена огромными двойными портьерами (Ф. Достоевский).

Творче моделювання з елементами редагування

  • Чим викликана недоречність поданих назв підприємств? запропонуйте українські назви.

1. Стоматологічна клініка «Ілюзія». 2. Перукарня «Алюр».

  1. Крамниця канцелярських виробів «Канцлер». 4. Дитяча крамниця «Елегія».

складання діалогів

  • Доберіть 10-15 слів іншомовного походження, пов’язаних із вашою майбутньою спеціальністю. запишіть їх, поясніть правопис. Складіть діалог на тему «Чому я обираю професію.», увівши в нього іншомовні слова (орієнтовний план бесіди: як виникла ваша майбутня професія; чи давня вона; чим вона корисна для суспільства; де можна здобути обраний вами фах; які навчальні дисципліни важливі для опанування цією професією; чому ви вирішили обрати саме цей фах; чи є серед ваших знайомих, родичів люди, які мають таку професію тощо).

  1. підсумок уроку

рефлексія. Лінгвістична вікторина

  • Дайте відповіді на питання.

за часів радянської влади характерною рисою певний період була ксенофобія — страх перед усім іноземним, його рішуче відкидання та переслідування тих, хто захоплювався здобутками зарубіжної науки й культури. Доходило до курйозів. Під час

захисту однієї дисертації автор роботи постійно цитував праці нікому не відомого вченого Однокамінчикова. Коли після захисту колеги поцікавилися в дисертанта особою таємничого вченого, то виявилося, що так автор вирішив відвести від себе гнів влади, дослівно переклавши рідною мовою прізвище знаного в усьому світі фізика. Назвіть справжнє прізвище цього всесвітньо відомого науковця. (Ейнштейн, його прізвище в дослівному перекладі означає «один камінь»).



  1. В українській мові є 38 звуків. Серед них лише один звук із походження є «іноземець» — його запозичено з грецької мови. Саме тому народна мова українців довгий час не визнавала цей звук і замінювала на інші. І зараз він уживається в порівняно невеликій групі іншомовних слів. Назвіть цей звук (Ф).

  2. Для кликання й проганяння тварин в українській мові існували окремі слова — ономатони. Так, наприклад, телят кликали «мінь-мінь!», а проганяли словом «люшки!», котів — «киць- киць!» і «каца!», свиней «паць-паць» і «чу!». Як ви гадаєте, чому зрадів би китаєць, коли б потрапив в українське село й почув, як селянка виганяє ломакою з городу чужу свиню: «Чу-чу! Чу!»? (Китайською мовою слово «чу» означає свиня).

  3. В українській і російській мовах на позначення висотних споруд використовуються різні слова: «хмарочос» і «небоскреб». Чим пояснити таку відмінність? (В українську та російську мову ці слова потрапили шляхом прямого калькування з різних мов: у першу — з німецької (Wolkenkratzer, де Wolkeхмара, kratzerчесати), у другуз англійської (skyscraper, де skyнебо, scraperскребти)).

  1. домашнє завдання

► Перекладіть текст українською мовою. Визначте іншомовні слова. Порівняйте правопис в обох мовах. Чи всі співрозмовники розуміють значення іншомовних слів? Як ви гадаєте, з якою метою автор уводить у текст ці слова?

Трудный этот русский язык, дорогие граждане! Беда, какой трудный. Главная причина в том, что иностранных слов в нём до чёрта. Ну, взять французскую речь. Всё хорошо и понятно. Кескесе, мерси, комси — всё, обратите внимание, чисто французские, натуральные, понятные слова. А нуте-ка, сунься теперь с русской фразой — беда. Вся речь пересыпана словами с иностранным, туманным значением. От этого затрудняется речь, нарушается дыхание и треплются нервы. Я вот на днях слышал разговор. На собрании было. Соседи мои разговорились. Очень умный и интеллигентный разговор был, но я понимал ихний разговор с трудом и хлопал ушами. Мой сосед, мужчина с бородой, наклонился к своему соседу слева и вежливо спросил:



  • А что, товарищ, это заседание пленарное будет али как?

  • Пленарное,— небрежно ответил сосед...— сегодня сильно пленарное и кворум такой подобрался — только держись.

  • И что же он, кворум-то этот?

  • Да ничего,— ответил сосед, несколько растерявшись.— Подобрался и всё тут.

  • Скажи на милость.— С огорчением покачал головой первый сосед.— С чего бы это он, а?

Второй сосед развёл руками и строго посмотрел на собеседника, потом добавил с мягкой улыбкой:

  • Я, прямо скажу, последнее время отношусь перманентно к этим собраниям. Так, знаете ли, индустрия из пустого в порожнее.

  • Не всегда это,— возразил первый.— Если, конечно, посмотреть с точки зрения. Вступить, так сказать, на точку зрения и от- теда, с точки зрения, то да — индустрия конкретно.

  • Конкретно фактически,— строго поправил второй.

  • Пожалуй,— согласился собеседник. Конкретно фактически. Хотя как когда.

  • Всегда,— коротко отрезал второй.— Особенно если после речей подсекция заварится минимально. Дискуссии и крику тогда не оберёшься.

На трибуну взошёл человек и взмахнул рукой. Всё смолкло. Только соседи мои не сразу замолчали. На них зашикали.

Потом первый сосед снова наклонился ко второму и тихо спросил:



  • Это кто ж там такой вышедши?

  • Это? Да это президиум вышедши. Очень острый мужчина. И оратор первейший. Завсегда остро говорит по существу дня.

Оратор простёр руку вперёд и начал речь.

И когда он произносил надменные слова с иностранным, туманным значением, соседи мои сурово кивали головами.

Трудно, товарищи, говорить по-русски! (М. Зощенко).

УРОК № 76




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал