Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка38/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   61

Д п’ять кочерегів

  1. Як правильно утворити сполучення слова «двері» з числівником?

А Дві двері;

Б двоє дверів;

В двоє дверей;

Г два двері;

Д двоє дверцят

  1. Яку форму має займенник себе в називному відмінку? (Цей займенник не має форми називного відмінка).

  2. У якому іменнику сім займенників першої особи однини? (Сім’я).

  3. Який займенник складається з одніє буки, але з двох звуків? (Я).

  4. Які два особові займенники заважають їздити по дорозі? (Ями).

  5. Які три особові займенника дозволяють вимити руки? (Вимити).

  6. Напишіть речення, у якому кожне слово б заперечувало.

  7. Який займенник жіночого роду став спортивним терміном? (Нічия).

  8. Додайте до займенника одну літеру, щоб він став частиною суші, яка врізається в море (Мис).

Комунікативна розминка

  • Кожен із запропонованих числівників уведіть у речення, щоб він розкрив своє значення для історії України.

988 р.; 4 березня 1917 р.; 9 березня 1814 р.; 24 серпня 1991 р.; 1015 р.; 19 лютого 1861 р.

  1. ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ У ПРОЦЕСІ ВИКОНАННЯ ВПРАВ

Розподільчий диктант

  • Пригадайте, на які розряди за значенням поділяють числівники (на кількісні та порядкові). Кількісні числівники за значенням поділяються на: власне кількісні, дробові, збірні, неозначено- кількісні. Запишіть числівники групами відповідно до розрядів. Визначте, які ці числівники є за будовою (за будовою числівники бувають прості, складні, складені).

Декілька, двадцять сім, одинадцять, обидва, шестеро, п’ять дев’ятих, двоє, чотири, тридцять п’ять, чотирнадцять, сто, двісті шістдесят три, дві цілих і сім восьмих, багато, тисяча вісімсот дев’яносто один, кільканадцять, нуль цілих і тридцять п’ять сотих, обидва, нуль, семеро, сім, десятеро, кілька, сімнадцять.

Робота з навчальним матеріалом



  • На основі поданого матеріалу укладіть пам’ятку «Особливості відмінювання числівників».

Числівники за своєю кількістю поступаються іменнику та прикметнику, однак часто «випереджають» ці частини мови за кількістю допущених помилок, пов’язаних із творенням граматичних форм. Нерідко постає запитання, як правильно прочитати такі вирази: «більше 60 %», «зросла до 674-х», «до 784 додати 285», «зустрілися з 850-ма студентами» та ін.

Щоб уникнути найтиповіших помилок і не відчувати труднощів у вживанні числівників, пам’ятайте такі основні правила відмінювання:



f числівники 40, 90 і 100 в непрямих відмінках мають однакове закінчення — а: сорока сторінок; дев’яноста учасникам; ста відсотками;

f у числівників 50, 60, 70, 80 в усіх відмінках перша частина (п’ят-, шіст-, сім-, вісім-) залишається незмінною: п’ятдесятьом, шістдесятьох, сімдесятьма; f числівники 5-20, 30, 50, 60, 70, 80, кільканадцять, кількадесят у непрямих відмінках мають паралельні закінчення: шести і шістьох, чотирнадцяти і чотирнадцятьом, вісімдесятьма і вісімдесятьома; f числівники 500, 600, 700, 800, 900 паралельні закінчення мають лише в орудному відмінку: сьомастами і сімомастами; шістьмастами і шістьомастами. У цієї групи числівників ніколи не збігаються форми давального й орудного відмінків;

f числівник «тисяча» відмінюється, як іменник «задача»: тисячеюзадачею; числівники «мільйон», «мільярд», «нуль» як відповідні іменники ІІ відміни (день, літр); f збірні числівники двоє, троє, семеро та ін. мають такі самі відмінкові форми, як два, три, сім; f неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюються, як числівник два; багато, небагато — як числівники три, чотири; кільканадцятьяк п’ять; не відмінюються числівники мало, немало, чимало; f у дробових числівниках чисельних відмінюється, як кількісний числівник, а знаменних — як порядковий у множині (дві третіх, двох третіх, двом третім); f порядкові числівники змінюються, як прикметники. У складених порядкових числівниках змінюється лише останнє слово (тисяча дев’ятсот дев’яносто перший рік, тисяча дев’ятсот, дев’яносто першого року).

комунікативно-орфографічний практикум



  • Запишіть подані числівники словами. Визначте розряд, відмінкову форму, особливості відмінювання та правопис.

1. Перед 2187 учасниками. 2. Із 128 учнями школи. 3. До 864 представників делегації. 4. Між 10 містами. 5. До 3 5/9 додати 1 2/10. 6. Доїхали до 60 кілометра. 7. Грамоти вручили 436 учасникам. 8. При підготовці варто користуватися не менш ніж 12 джерелами. 9. Це було 55 хвилинне заняття. 10. 120 000-й раз.

зоровий диктант



  • Запишіть речення, поставивши числівник у потрібному відмінку.

1. Найдовше слово, що вживалось у комедії Арістофана, складалось із 182 букв, а складне слово — із 195 знаків, що може бути

транслітероване 428 буквами латинського алфавіту, було написане на санскриті (О. Кулаківська). 2. Систему числівників українська мова в основному успадкувала від давньоруської, однак для одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої назви: 10 000 — тьма, 100000 — легіон, 1 000 000 — леодр, 10 000 000 — ворон, 100 000 000 — колода (С. Доломан). 3. М. Фасмер повязує етимологію форми «40» із давньоруською «сорокъ», що означає «в’язка із сорока соболиних шкірок». Учений висуває припущення про зв’язок «40» із «сорочка». Спочатку слово «40» було не числівником, а іменником і означало особливу мірку для підрахунку дорогих шкірок пушини. Саме із 40 таких шкур можна було пошити довгий теплий каптан (О. Потапенко). 4. Найдавніший алфавіт був знайдений у Сирії; він датується 50 роком до н. е. і становить собою дощечку з 32 клиновидними літерами на ній. А найдавніша буква «о» залишилась у тому ж вигляді, у якому вона була прийнята у фінікійському алфавіті у 1300 році до н. е. (О. Кулаківська). 5. З урахуванням змін календарних систем у першому тисячолітті було 365 250 днів, у другому, яке нещодавно завершилося, було 365 237 днів, а в третьому буде 365 242 дні (О. Баран). 6. У тілі людини є більше 100 000 000 000 капілярів, загальна довжина яких становить від 6 до 8 десятків тисяч кілометрів. Ниткою капілярів людини можна було б оперезати Землю по екватору майже двічі (О. Баран).

Дослідження-аналіз



  • Подані цифрами числівники запишіть у називному, родовому, давальному та орудному відмінках. якщо в деяких відмінках існують паралельні форми, наведіть їх.

200, 1985, 16, 70, 7, 40, 1/3, 560, 450.

Робота з таблицею



  • Опрацюйте таблицю «Правила сполучення числівників з іменниками». Доповніть її власними прикладами.


Числівник

Форма іменника

Приклади

Один

Числівник узгоджується з іменником у роді, числі й відмінку




Два, три,чотири

Н. мн.




Збірні

Р. мн.




Тисяча, мільйон, мільярд

Р. мн.




Дробові числівники

Р. одн.











Числівник

Форма іменника

Приклади

Півтора, півтори

у Н., З. і Р.— форма Р. одн.




у Д., О. й М.— відповідно форми Д., О. чи М.




Півтораста

у Н., З. і Р.— форма Р. мн.




Д., О., М.— відповідно форми Д., О., М.








складання таблиці



За матеріалами довідкового матеріалу кладіть таблицю «Розряди займенників». Розкажіть про особливості відмінювання та правопису займенників.

За лексичним значенням і морфологічними особливостями займенники поділяють на дев’ять розрядів.

Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, вони. Особові займенники змінюються за відмінками й числами; займенник він змінюється й за родами.

Зворотним називається займенник себе, який вказує на того, хто виконує дію. Він не має роду, числа і називного відмінка; за іншими відмінками він змінюється.

Присвійними називаються займенники, які вказують на належність предмета першій, другій, тертій чи будь-якій особі. Присвійні займенники (крім його, її) змінюються за родами, числами й відмінками за зразком прикметників. Займенники його, її є незмінними.

Вказівними називаються займенники, які вказують на предмет, ознаку, кількість. Займенники той, отой, цей, оцей, такий, отакий змінюються, як і прикметники, за родами, числами й відмінками. Займенник стільки змінюється лише за відмінками.

Означальними називаються займенники, які вказують на узагальнену ознаку: всякий, весь, кожний, інший, сам, самий. Вони змінюються за родами, числами й відмінками за зразком прикметників.

Питальними називаються займенники, які містять у собі запитання про особу, предмет, ознаку, кількість. Займенники хто, що, скільки змінюються за відмінками; який, чий, котрий — за родами, числами й відмінками за зразком прикметників.

Відносними називаються займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних. це ті самі питальні займенники, але без питання.

Неозначеними називаються займенники, які вказують на неозначену (невідому) особу, предмет, ознаку, кількість: дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, якийсь, будь-чий, який-небудь, хтозна-скільки і под. Вони утворюються від питальних додаванням часток казна-, хтозна-, будь-, -небудь, аби-, де-, -сь. Неозначені займенники мають ті самі морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені.

З частками казна-, хтозна-, будь-, -небудь займенники пишуться через дефіс, а з частками аби-, де-, -сь — разом: казна-то, хтозна-чий, будь-який; абиякий, дещо, хтось. якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: аби з ким, будь для кого, хтозна в чому.

Заперечними називаються займенники, які вказують на відсутність особи, предмета, ознаки, кількості: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки. Заперечні займенники мають ті самі морфологічні ознаки, що й питальні займенники, від яких вони утворені за допомогою частки ні. З часткою ні займенники пишуться разом. Проте якщо між часткою і займенником є прийменник, то всі слова пишуться окремо: ні до кого, ні до чого, ні в якому тощо (З посібника).

Дослідження-аналіз



  • Провідміняйте займенники мій, той, весь, хто, себе, чий, він, я, будь-що, абищо, ніхто, ви. Зробіть висновок про систему відмінювання займенників.

Вибірковий диктант

  • З наведених речень. випишіть лише займенники. Укажіть розряд, прокоментуйте правопис. Провідміняйте займенники.

1. Все йде, все минає — і краю немає, Куди ж воно ділось? відкіля взялось? (Т. Шевченко). 2. Не варто та й неможливо накидати кому- небудь із письменників чужу простоту як взірець для наслідування (Д. Павличко). 3. Журбою не накличу собі долі, Коли так не маю; У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим (Т. Шевченко). 4. І я, прикований ланцем залізним, стою Під височенною гранітною скалою, А далі тисячі таких самих, як я (І. Франко). 5. Відчувалося, що це вдумливий працівник освіти, котрий добре знається на своєму ділі й охоче ділиться неабияким знанням і великим досвідом (Б. Антоненко-Давивдович).

Чайнворд


  • Розгадайте чайнворд. Кожне слово в цьому чайнворді — займенник.

1. Особовий займенник у Н. в. однини. 2. Особовий займенник у Р. в. множини 3. Означальний займенник чоловічого роду в Н. в. 4. Присвійний займенник жіночого роду в Н. в. 5. Питально- відносний жіночого роду в Н. в. 6. Неозначений займенник у Н. в.

множини. 7. Означальний займенник в О. в. 8. Присвійний займенник жіночого роду в Р. в. однини. 9. Присвійний займенник жіночого роду в Н. в. однини. 10. Питально-відносний чоловічого роду в Д. в. однини. 11. Означальний займенник жіночого роду в Р. в. однини.

  1. Присвійний займенник у Н. в. однини. 13. Особовий займенник чоловічого роду в Д. в. однини. 14. Означальний займенник чоловічого роду в О. в. однини 15. Присвійний займенник чоловічого роду в О. в. однини. 16. Присвійний займенник в О. в. множини.

Ключ-відповідь: він, нас, сам, моя, яка, абиякі, іншим, моєї, їхня, якому, усякої, їхній, йому, усяким, моїм, моїми.

орфографічний практикум



  • Напишіть займенники в непрямих відмінках; поясніть правопис.

Де (в)кого, де (з)чим, за (будь)яких, до (де) (якої)міри, з (казна) ким, аби (з)ким, аби (хто), на (який)небудь, з (аби)ким, хто (зна)що, казна (котрий), будь (скільки), скільки (небудь), аби (чий), ні (в)яко- му, аби (до)чого, хто (зна)від (кого).

Творчий диктант



  • Запишіть текст, уставляючи займенники. Визначте відмінок і розряд за значенням кожного займенника.

Скільки ще незбагненного, загадкового знаходимо ... в рослинах! Невідомо, чи зможуть колись люди пізнати ... до кінця. Але ... можемо і нині, як і ... попередники відчувати ... красу, впиватися ... пахощами, милуватися гармонією природи. І ... естетичні почуття, моральне ... здоров’я так само важливі, як і здоров’я фізичне. ... взаємозв’язані, бо зовнішні фактори впливають на ... організм.

.бачимо в рослині беззахисне покірне створіння і часто не враховуємо, що більшість рослин благородна, ... називають лікарськими, ... потрібні людині, ... очищають середовище, в ... ростуть. Природа подарувала . людині навіки.

Не можна людину відокремити від рослинного світу. То одне ціле. . люблю рослини, розумію . і бережливо користуюся . дарами (Л. Павленко).

  • Поміркуйте над особливостями вживання присвійного займенника їхній та форми родового відмінка їх.

спостереження над мовним матеріалом


  • Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал