Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка33/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   61

ПАМ’ЯТКА

«Алгоритм роботи над відгуком про твір мистецтва»

  1. Зазначити автора твору.

  2. Коротко розповісти сюжетні мотиви та визначити, чим сюжет приваблює, зацікавлює, захоплює.

  3. Розказати про основні образи. Указати, які з цих образів викликають симпатію, а які — навпаки.

  4. Указати, які події, описи, сюжетні повороти видаються незвичайними. Описати, чому саме вони справляють враження.

  5. Варто написати про основну думку твору, визначити його тему. Якщо твір має кілька тем, то слід писати про ту, що видалася головною саме вам.

  6. Розказати, над чим змушує твір замислитися.

  7. Необхідно підкреслити авторський задум — навіщо, на вашу думку, митець створив свій твір, що він хотів донести до реципієнтів.

Усне складання відгуку про твір мистецтва

  • Складіть усний відгук про спектакль, кінофільм, пам’ятку архітектури чи книгу.

Написання власного відгуку

  • Напишіть відгук про нещодавно прочитану книжку, щоб епіграфом до його тексту можна було взяти слова: «Розгорнута книга нагадує птаха в польоті, є в цьому щось хвилююче і значуще. Розгорнута книга — як розпростерті крила. Читаючи, я відчуваю, що крилатію сам. Крила книги — мої крила» (В. Базилев- ський).

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  • Напишіть відгук про вашу найулюбленішу картину.

УРОК № 98

складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання

Мета: повторити й поглибити знання учнів щодо утворення й правопису складних та складноскорочених слів; розвивати уважність, правописну пильність, мовленнєво-комунікативні якості; виховувати пізнавальний інтерес до лінгвістичних явищ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

Обладнання: копії текстів, орфографічний словник.

ХІД УРОКУ



  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

  3. засвоєння нових ЗНАНЬ у процесі ВИКОНАННЯ практичних завдань

Бесіда з учнями

  • Дайте відповідь на питання.

т Які слова називають складними? т Що таке складноскорочені слова?

т Чи належать абревіатури до складноскорочених слів? Які види абревіатур вам відомі? Що таке ініціальні абревіатури? т Як творяться абревіатури та складноскорочені слова?

Пояснення нового матеріалу



  • Складіть таблицю «Способи творення складних та складноскорочених словах». З’ясуйте, як можна записувати складні та склад- носкорочені слова.

Утворення складних слів пов’язане з безафіксним словотворенням, до якого належить передусім основоскладання. За його допомогою утворюються складні іменники та прикметники поєднанням двох і більше основ.

Як сполучні звуки (інтерфікси) виступають -о- або -е- (-є-): атомохід, землетрус, боєздатність.

Без сполучних звуків складні слова утворюються шляхом безпосереднього приєднання до основи. При цьому перша основа може закінчуватися на голосних звук: всюдихід, кількаразовий; або на приголосний звук: медінститут, двохосьовий, чотирьохактний.

Оскільки складні слова утворюються, як правило, поєднанням двох і більше основ, у практиці написання їх часто плутають зі словами, природа яких не пов’язана з осново складанням. У цих випадках значення підміняється формою кінцевого звука, що призводить до орфографічних (і семантичних) помилок. Щоб запобігти неправильній передачі понять у писемному спілкуванні, передусім слід пам’ятати:



  1. Окремі поняття фіксуються окремим написанням слів: промислово розвинута країна.

  2. Одне нерозривне поняття фіксується написанням слів разом: народногосподарський комплекс.

  3. Одне поняття, що складається з двох або більше частин фіксується написанням слів через дефіс: економіко-правове забезпечення (забезпечення яке? «економічне і правове»).

В останніх двох випадках саме значення зумовлює тим зв’язку між частинами складного слова, що позначається написанням слів разом (народногосподарський — зв’язок не сурядний) або через дефіс (економіко-правове «економічне і правове» — зв’язок сурядний).

Отже, будь-яке складне слово означає одне поняття, тому пишеться разом (жовтогарячий колір — одне нерозривне поняття) або через дефіс (синьо-жовтий прапор — одне поняття, що складається з двох частин), а формально одно структурні словосполучення, які означають різні поняття, — окремо (суспільно корисна праця — «праця, корисна для суспільства»). При цьому через дефіс пишуться складні слова, утворені сурядним зв’язком (коли з’єднуються дві чи більше однорідних частин в одне поняття за допомогою сполучника сурядності і): а саме:



  1. Слова із синонімічними або антонімічними коренями, що утворюють однорідні або спільні поняття: писав-писав, синьо-синьо, магнітолог-астроном, Зайчик-Побігайчик, купівля-продаж (але: раз у раз, день у день, рік у рік).

  2. Іменники й утворені від них прикметники (як правило, іншомовного походження), у яких відмінюється тільки друга основа: блок-система, буй-тур, стоп-кран, жар-птиця, генерал- губернатор.

  3. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: чар-зілля, брат-і-сестра.

  4. Складні прислівники, утворені від прикметників, займенників і числівників за допомогою префікса по- і суфіксів-u, -і, -е, -ому: по-київськи, по-латині, по-перше, по-новому. При цьому їх слід відрізняти від однозвучного позиційного поєднання прийменника з іншими частинами мови: по новому мосту, працювати по перше число включно.

  5. Складні прийменники, що починаються з частини з- (із-): із-за, з-поза, з-під.

  6. Складні іменники з частиною пів, якщо далі йде власна назва: пів-Росії, пів-Франції (але загальні назви з частинами пів-, напів- пишуть разом: півлітра, пів’яблука).

  7. Прикладки, якщо вони стоять у постпозиції і утворюють одне поняття: ріка МоскваМосква-ріка, красуня дівчинадівчина- красуня (а також мас-медіа, експрес-аналіз тощо).

  8. Складні слова з частками -бо, -но, -от, -то, -таки, коли вони виділяють значення окремого слова (стій-бо, читай-но, тільки-но), а також із частками -будь-, -небудь, казна-, бозна-, чортзна-, хтозна- у складі займенників або прислівників: будь-коли, який-небудь, хтозна-де (але кому би то, хто б то, таки читав, хтозна на чому, казна в чому, будь у чому).

  9. Літерні абревіатури з належними до них цифрами (літак Ту-154, 7-А клас), терміни, до складу яких входить літера алфавіту (Т-подібний), літерні скорочення від складних слів із дефіс ним правописом (с.-д.— соціал-демократ), складні слова, перша частина який позначається цифрою (25-процентний), скорочені іменники, у яких наводиться початок і кінець слова (т-вотовариство).

В усіх інших випадках складні слова пишуться разом, бо вони утворюють єдність, яка складається з неоднорідних понять, зв’язаних несурядним (підрядним) зв’язком: жовтогарячий, пароплав, мікропроцесор, трипроцентний, чорногуз, мікрорайон, горицвіт, легкоатлетичний, потроху, поодинці тощо (В. Мозговий).

Дослідження-відновлення

► Розкрийте дужки. Поясніть правопис.

У деяких населених пунктах (лісо)степової України інвазова- ність великої рогатої худоби личинками (під)шкірного овода сягає 60-100 %. 2. Повік не відлунять (конференц)зали, що в них думали, що де сказали (М. Самійленко). 3. Унтер-офіцер ступив (два)три метри праворуч, не звертаючи уваги на кулі (Р. Мерль). 4. Темні плями біографії не подужає (хім)чистка. 5. Солодкий темно-синій плід цього дерева або куща (Із словника). 6. Від (танц)майданчиків і радіол, асфальтової задухи й заводських димів тікають до музика жаб, до плюскотіння води й комариного дзвону (О. Гончар). 5. Перший — чесний, послідовний і (економічно)підкований прем’єр,

другий — чесний (ген)прокурор, третій — чесний і професійний генерал МВС, четвертий — чесний і послідовний глава ДПА, п’ятий — чесний і професійний глава СБУ (З газети). 6. В (тупо)головім переляці бійця благав фашистський пес: «Я не убивця! Я не “наці”! Я не з дивізії СС!» (М. Бажан). 7. 1976 року створено (право)захисну Українську Гельсінську групу (З календаря).

Творче конструювання



  • Утворіть складні та складноскорочені слова.

Національний банк, завідувач кафедри, військовий комісаріат,

студент третього курсу, професійний огляд, командир батальйону, автомобільний сервіс, командир взводу, завідувач магазину, державна адміністрація, медична сестра, учень першого класу, висока ефективність.

Пояснювальний словниковий диктант


  • Запишіть під диктовку слова. Поясніть правопис.

Медсестра, соціально свідомий, лісостеп, півморя, казна-коли

науково-технічний, відхід, мовно-літературний, мед-пиво, з-поміж, студентсько-викладацький, пів-Києва, хтозна на чому, з-серед, півнеба, по-друге, екс-чемпіон, хмарочос, кисло-солодкий, хлопець- молодець, облвиконком, хліб-сіль, життєпис, західноукраїнський, важкоатлетичний, срібло-золото, Лівобережжя, мовознавство, післязавтра, анітрохи.

дослідження-аналіз


  • З’ясуйте, як утворені наведені нижче складноскорочені слова.

Поясніть правопис великої літери.

Кабмін, Мін’юст, редколегія, США, педучилище, спортмайданчик, ГЕС, УТ-1, Держбанк, ветлікар, неп, ХНУ, СНД, Донбас, Нацбанк.

Зорово-слуховий диктант


  • Запишіть текст під диктовку, знімаючи риски.

На Україні його здавна вважають охоронцем життя, що дає силу й бадьорість. Його веселі, похилені на/бік сонячно/жовті суцвіття на не/високому квітко/носі називають ключиками, які відмикають браму теплого літа, символізують буяння зела і древа, щедрість розкутої від зимового сну рідної землі.

Про дивовижні й лікувальні властивості перво/цвіту весняного (а саме цей вид із багатьох перво/цвітів найбільше використовується в українській народній медицині) існує не/мало легенд і повір’їв у багатьох народів Європи. Старо/давні греки, приміром, називали його квіткою Олімпу, квіткою дванадцяти богів, вірили в його надзвичайну здатність лікувати всі хвороби.



Чому ж така шана цій загалом скромній рослині з розеткою світло/зелених із жовтавинкою зморшкуватих листків та з однією квітко/носною стрілкою? По/перше, висушені листки й квітки перво/цвіту — дієвий засіб не лише від простудних захворювань, а й проти/спазматичний, боле/тарувальний, заспокійливий засіб. По/друге, листя перво/цвіту має надзвичайно великий вміст вітаміну С: у двох листках добова потреба людського організму! Тим/ то перво/цвіт весняний усіма знавцями рекомендується як чудова салатна рослина (Л. Павленко).

Коментар учителя



Уживання великої букви у скорочених назвах установ, закладів, організацій, утворених із частин слів, залежить від того, чи пов’язується назва з адресною функцією:

  1. Складноскорочення пишуться з великою літери, якщо вони є власними назвами, тобто виконують адресну функцію і вживаються на позначення установ одинично: Міненерго, Укратом, Промінвестбанк.

  2. З малої літери пишуться складно скорочення, якщо вони є родовими назвами: держадміністрація, міськрада (В. Мозговий). Ініціальні абревіатури завжди пишуться разом, без крапок між

ними. Вони передаються великими (якщо є скороченнями власних назв) чи малими літерами (якщо виражають загальну назву: ООН (Організація Об’єднаних Націй), загс (запис актів громадянського стану) (Г. Козачук).

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Перепишіть, знімаючи риску. Поясніть правопис складних слів.

Дев’яти/мільйонний, ані/трохи, казна/де, казна/хто, тихо/тихо, давай/но, аби/куди, по/доброму, авто/біографія, червоно/рожевий, мало/зрозумілий, жовто/дзьобий, етно/графія, жовто/блакитний, синьо/жовтий, соціально/незахищений, сонце/захисний, життєво/ важливий, пів/мільйона, пів/дня, пів/Черкас, густо/листий, густо/ синій, сірувато/димчастий, історико/філософський, казна/при/ кому, пів/куля, всесвітно/відомий, всесвітньо/історичний, високо/ поважний, пів/Дніпра, віце/адмірал, південно/східний, загально/ освітній.

УРОК № 99

урок розвитку комунікативних умінь № 38. написання інтерв'ю

Мета: поглибити знання учнів про публіцистичний стиль української мови, зокрема подати поняття про інтерв'ю як про особливий жанр публіцистики: його призначення, види, правила ведення, вимоги, що висуваються до інтерв'ю; навчити складати та писати інтерв'ю; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння школярів, логіку, творче мислення; сприяти вихованню патріотизму, виховувати повагу до історичного минулого.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник, таблиця «Види інтерв'ю», картки для рольової гри.

ХІД УРОКУ


  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

формування мети уроку

Виходячи з теми заняття, спробуйте визначити його мету.

  1. засвоєння нового матеріалу в процесі ВИКОНАННЯ практичних завдань

Бесіда з учнями

  • Дайте відповіді на питання.

т Слово інтерв’ю має іншомовне походження. Як ви розумієте його значення? т Доберіть спільнокореневі слова до слова інтерв’ю. т Хто зазвичай бере інтерв’ю? т Хто може бути співрозмовником журналіста? т Як ви гадаєте, яким чином журналіст повинен готуватися до інтерв’ю?

т У кого б ви хотіли взяти інтерв’ю? Чиє інтерв’ю вам було б цікаво послухати / почитати?

Робота з таблицею



  • Розгляньте таблицю «Види інтерв’ю». Коротко схарактеризуйте кожен із видів.


Інтерв'ю — (від англ. interview — зустріч, бесіда) — жанр публіцистики, що становить собою бесіду журналіста з одним або кількома особами за питаннями, які є актуальними для більшої частини суспільства. Інтерв’ю — обмін думками, поглядами, фактами.

Інтерв’ю-

портрет

Інтерв’ю-

дискусія

Інтерв’ю-

анкета

Інформаційне

інтерв’ю

Герой такого інтерв’ю — людина, яка проявила себе в певній сфері суспільного життя. Мета:розкриття особистості співрозмовника

Мета: визначення різних поглядів та шляхів щодо вирішення актуальних проблем

Мета: з’ясування думки різних людей стосовно певного питання

Мета:

отримання

інформації від

компетентної

особи щодо

злободенних

тем






Практикум із перекладу

Перекладіть поданий текст українською мовою. На його основі

укладіть пам’ятку «Вимоги до інтерв’ю».

Одним из жанров публицистической литературы является интервью, которое отличается своей активностью и частотностью употребления, которое привлекает внимание все больший круг читателей своей лёгкостью, интересом и правдивостью.

Уже в ХІХ веке появляются материалы, оформленные в форме вопросов и ответов, тогда же закладываются основные черты, харак- теризирующие интервью: определённые типы вопросов, формулы вежливости, риторические и стилистические фигуры и пр.

На протяжении своего развития, как и любое другое направление публицистической литературы, жанр интервью претерпел ряд изменений, касающихся типологии, стилистики, характера функционирования, что, прежде всего в значительной степени определяется социальным контекстом.

Основное коммуникативное задание, прагматическая цель интервью — «получить в результате общения журналиста с участником (участниками) той или иной встречи важные, полезные, интересные сведения и передать их через масс-медиа для широкой публики».

Основной коммуникативной единицей интервью является реплика. Учёные выделяют различные типы диалогов, например, вопрос — ответ, вопрос — контрвопрос, побуждение — вопрос, побуждение — повествование, повествование — побуждение и так далее. Для интервью более характерно диалогическое единство вопрос — ответ.



Ответы информационного интервью не всегда могут быть лаконичными, тем не менее они преследуют одну цель: проинформировать читателя о предмете авторского интереса, а не проанализировать его.

Структура интервью включает: 1) шапку (введение). Здесь указывается: информационный повод, тема интервью, обосновывается выбор темы; сообщается фамилия, имя, отчество героя, должность, социальное положение; 2) собственно интервью — ваши вопросы, ответы героя; 3) вывод, завершение: формулировка основной мысли материала, идеи, ваши комментарии встречи. Обязательный элемент интервью — фотография.

Как готовиться к интервью?

  1. Договориться о встрече в удобное для вас и вашего героя время. Лучше на нейтральной территории. Героя обязательно предупредить о фотографии.

  2. Заранее просмотреть информацию о вашем герое, чтобы не попасть впросак с вопросами и расположить его к себе (очень сложно завоевать симпатию человека).

  3. Вопросы составляются заранее. Выстраиваются в определенном, логическом порядке. Возможно, во время интервью порядок нарушится, появятся новые вопросы, отпадут уже заготовленные. Здесь главное — держать нить беседы: вы должны вести героя, а не он вас. Помните, что у любого интервью должна быть тема. И вопросы этой теме должны соответствовать.

  4. Во время интервью ваш собеседник возможно захочет кое-что скрыть. Настаивайте на его ответе. Не нужно переубеждать собеседника, если вы не принимаете его точки зрения.

  5. Гете заметил: «Каждый слышит то, что понимает». Чтобы не было ошибок, переспрашивайте, уточняйте. (Помните ли те фразы, которые мы записывали, говоря о достоверности и доверии читателей: «Верно ли я понял...», «Вы сказали, что...»? Какие еще фразы можно использовать? «Согласны ли вы с тем, что.», «Прав ли я, считая.»)


  6. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал