Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка26/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   61

А Герою; Б Геєю;

В Посейдоном; Г Афіною.

  1. Атлас запропонував Гераклові віднести яблука до Мікен, бо.

А дуже добре ставився до сина Зевса й боявся гніву верховного бога;

Б хотів навік позбутися неймовірного тягаря небозводу;

В хотів принести Геракла в жертву;

Г хотів, щоб Геракл одружився з однією з його дочок.

  1. Здобувши яблука в подарунок від царя, Геракл віддав їх Афіні,

а та.

А негайно з’їла їх;

Б віддала Парісові, через якого пізніше розпочалася Троянська війна;

В повернула Гераклові;

Г повернула в сад Гесперід.


  1. Сад Гесперід охороняв.

А Атлас; Б титан;

В Антей; Г дракон.



  1. Хто вказав Гераклові дорогу до саду Гесперід?

А Німфи; Б Антей;

В Нерей; Г Зевс.



  1. Порівняння є в реченні.

А З цими словами Геракл пішов від титана, і знову довелось Атласові тримати, як і раніш, на могутніх плечах своїх небозвід.

Б Але треба було тільки відірвати Антея від землі й підняти його в повітря, як зникали його сили.

В Він зігнувся під тягарем неба, його м’язи здулися, мов гори, піт укрив усе його тіло від напруження, але нелюдськи сили й допомога богині Афіни дали йому змогу тримати небозвід, поки вернувся Атлас із трьома золотими яблуками.

Г Не було рівного Гераклові спритністю у військових вправах, а луком і списом володів він так досконало, що ніколи не давав промаху.



  1. Слово сагайдак у реченні: «А Геракл підняв лук свій і сагайдак

із стрілами, узяв свою палицю й золоті яблука й сказав» озна-


чає.

А меч;

В колчан;


Б спис;

Г арбалет.



Варіант 2

  1. Царя, якому служив Геракл, звали.


А Фрасій;

В Еврисфей;


Б Бусуріс; Г Нерей.



  1. Геракл убив свою дружину й дітей, бо.

А ненавидів їх;

Б дружина зрадила йому з його рідним братом; В на нього наслала божевілля Гера;

Г був напідпитку й не тямив, що робить.


  1. Першою жертвою, яку приніс єгипетський цар богам, був .

А віщун; Б титан;

В німфа; Г син царя.



  1. Золоте дерево було дарунком Геї на свято .

А весілля Гери й Зевса; Б народження Геракла;

В народження Антея; Г розквіт саду Гесперід.



  1. Гесперіди — це.

А потвори, яких переміг Геракл;

Б сорт яблук;

В сад, де росли чарівні яблука;

Г доньки титана Атласа.



  1. Гераклові вдалося перехитрити Атласа. Він зробив вигляд, що . А згоден тримати небозвід, але хоче взяти подушку;

Б хоче вбити Атласа;

В хоче вбити його дочок;

Г хоче вирубати сад.


  1. Антей був .

А царем Єгипту; Б титаном;

В сином богині землі Геї; Г морським богом.



  1. Атлас .

А черпав сили від землі;

Б приносив у жертву чужоземців;

В був морським богом, якого переміг Геракл;

Г мусив тримати на плечах увесь небозвід.



  1. Свою зброю Геракл .

А здобув у бою; Б йому подарував батько Зевс;

В йому подарували інші боги; Г він узяв у царя.



  1. Дорогу до саду Гесперід Гераклові було вказано.

А Антеєм; Б Нереєм;

В німфами; Г царем Єгипту.



  1. Порівняння наявне в реченні.

А Цю шкуру одяг він на себе, накинувши її, як плащ, на свої могутні плечі.

Б З подивом дивився герой на могутнього титана, який тримав на своїх широких плечах увесь небозвід.

В Привели до жертовника й Геракла, але розірвав великий герой вірьовки, якими він був зв’язаний, і вбив біля жертовника самого Бусіріса й сина його.

Г З цими словами Геракл пішов від титана, і знову довелось Атласові тримати, як і раніш, на могутніх плечах своїх небозвід.



  1. Кого переміг Геракл, будучи ще юнаком?

А Антея; Б дракона;

В лева; Г Нерея.




Номер

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

Варіант 1

А

Г

В

А

Г

А

Б

Г

Г

В

В

В

Варіант 2

В

В

А

А

Г

А

В

Г

В

Б

А

В







  1. ПІДСУМОК УРОКУ

  2. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

► Запишіть конспект статті «Загальновживана, або нейтральна, лексика» з книги І. С. Бація «Краса і сила слова» (Бацій

І. С. Краса і сила слова : Бесіди про мову художнього твору / Іван Семенович Бацій.— К. : Рад. школа, 1983.— 96 с.).

урок № 90

ФРАЗЕОЛОГІЯ ХУДОЖНЬОГО МОВЛЕННЯ, НАУКОВА, ПУБЛІЦИСТИЧНА, ОФІЦІЙНО-ДІЛОВА

Мета: повторити й поглибити знання школярів про фразеологію в різних стилях української мови; розвивати вміння правильно перекладати фразеологічні одиниці українською мовою, редагувати речення з неправильно вжитими фразеологізмами; виховувати повагу до культурних надбань людства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, фразеологічний словник.

ХІД УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

Учитель записує тему на дошці.

ііі. актуалізація опорних знань Бесіда з учнями

► Дайте відповіді на питання.

т Що таке фразеологія? (Фразеологіяце розділ мовознавства, який вивчає лексично неподільні поєднання слів. Фразеологією також називають сукупність усталених зворотів).

т Що таке фразеологізм? (Фразеологізмособлива одиниця мови, що складається з двох або більшої кількості компонентів і характеризується відтворюваністю, цілісністю значення, стійкістю лексичного складу та граматичної будови).

т Назвіть ознаки фразеологізмів (Має стійку структуру; не конструюється щоразу в процесі мовлення, а відтворюється як готова значеннєва одиниця; лексичне значення виражається сполученням кількох слів; лексичне значення єдине, узагальнене, експресивне, семантично неподільне на значення окремих слів; виконує синтаксичні функції у реченні).

т На які групи за походженням поділяються фразеологізми? Охарактеризуйте кожну групу (Фразеологізми біблійного походження; фразеологізми, що виникли з уснопобутового мовлення народуприказки, прислів’я; фразеологізми виробничо- побутового життя; фразеологізми з античної літератури).

т На які групи за семантичним принципом поділяються фразеологізми? Охарактеризуйте кожну групу (Фразеологічні зрощення (ідіоми) — семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не виводиться із значень компонентів: точити ляси, розводити антимонії; фразеологічні єдності — цілісна семантика цих фразеологічних одиниць частково вмотивована значеннями компонентів: закинути вудку, прикусити язика; фразеологічні сполучення — семантично подільні фразеологічні звороти, у яких є стрижневе слово, тобто такі фразеологічні одиниці, у яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується в постійному зв’язку з іншими словами; залежно від зв’язків стрижневого слова змінюється значення фразеологізму: брати рушники (свататися), нічого в рот не брати (не їсти); фразеологічні вирази — стійкі у своєму складі й вживання фразеологічні звороти, що є не лише семантично подільними, а й складаються цілком зі слів із вільним номінативним значенням. їхня особливість — відтворюваність: вони використовуються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і семантикою. Часто фразеологічний вираз становить собою закінчене речення з твердженням, повчанням

або висновком. Прикладом таких виразів є прислів’я та афоризми. Якщо у виразі відсутнє повчання чи є елементи недомовленості, то це приказка або крилата фраза).

гра «Авторство». робота в групах



  • З’ясуйте автора крилатого висловлювання.

Методичний коментар. Клас поділяється на дві групи. Ведучий гри зачитує влучні вислови видатних людей, звертаючись по черзі до кожної команди. Завдання гравців — установити автора висловлювання. Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Якщо гравці відповіді не знають або припускаються помилки, то хід переходить до іншої команди, однак у цьому випадку їхня відповідь оцінюється в 0,5 бала.

1. Кожен є ковалем своєї долі (Клавдій). 2. Краса врятує світ (Ф. Достоєвський). 3. В людині все має бути прекрасним (А. Чехов).



  1. Я мислю, отже, існую (Р. Декарт). 5. Світ ловив мене, та не впіймав (Г. Сковорода). 6. Добрими намірами вимощено шлях до пекла (С. Джонсон). 7. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко). 8. Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері). 9. Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 10. Здорове тіло — продукт здорового розуму (Б. Шоу). 11. Караюсь, мучуся, але не каюсь! (Т. Шевченко). 12. Хто взяв меч, від меча й загине (Ісус Христос).

  1. Обдурити мене неважко, я сам обманюватися радий (О. Грибоє- дов). 14. Звичка — друга натура (Цицерон). 15. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). 16. З усіх утрат утрата часу найтяжча (Г. Сковорода). 17. Не розум від книг, а книги від розуму створюють (Г. Сковорода). 18. Все тече, все минає (Геракліт). 19. В одну і ту ж річку неможна увійти двічі (Геракліт). 20. Нерозумно вмирати зі страху перед смертю (Сенека). 21. Будьте уважні до своїх думок,— вони початок вчинків (Лао-Цзи). 22. Сором — хилитися і долі коритися (Леся Українка). 23. Щасливі і години не спостерігають і разом не сумують (О. Грибоєдов). 24. Любов ніколи не перестає (Апостол Павло).

  1. засвоєння нових знань у процесі виконання практичних вправ

робота з текстом

  • Прочитайте текст. На його основі підготуйте лінгвістичну доповідь щодо використання фразеологізмів у різних стилях та щодо особливостей перекладу фразеологічних одиниць українською мовою.

У багатій фразеології закладено великі можливості, що дає підстави її широкого використання як стилістичного засобу. Фразеологічні звороти широко вживають в усіх мовних стилях, але в різній функції. У науковому та офіційно-діловому мовленні, як правило, використовують загальнолітературні стійкі звороти, що виступають у номінативній функції: брати участь, виносити ухвалу, підбивати підсумки. У публіцистичних та особливо художніх творах та в розмовному мовленні на перший план виходить експресивно- стилістичний бік фразеологізмів як книжного, так і розмовно- побутового характеру.

З погляду емоційного ставлення носіїв мови до конкретного уявлення фразеологізми поділяють на дві групи. До першої належать ті звороти, що набули емоційного забарвлення внаслідок перенесення оцінки уявлення на узагальнене значення фразеологізму. Скажімо, фразеологізм мокра курка (безвільна людина) набув зневажливого забарвлення через те, що конкретне уявлення про мокру курку викликає в носіїв мови негативні емоції. До другої групи входять фразеологізми, емоційність яких формується не в результаті емоційної оцінки самого уявлення або його ознак, а внаслідок оцінки предмета або явища, названого фразеологічною одиницею. Наприклад, уявлення про важку артилерію не викликає якогось емоційного ставлення з боку мовців. Такі її ознаки, як громіздкість, невелика швидкість, значна вага, є звичайними для цього виду зброї. Але при перенесенні на людей ці риси набувають іронічності: важка артилерія кажуть про неповоротких, незграбних людей.

Емоційність фразеологічних одиниць тісно пов’язана з їхньою експресивністю. Коли порівняти фразеологічні й нефразеологічні назви того самого поняття, то яскраво виступає виразність, більша експресивність перших: сила-силенна — дуже багато, вітер гуде в кишенях — зовсім немає грошей.

Нейтральні (міжстильові) фразеологічні звороти вживаються в усіх стилях мови: у всякому разі, гра слів, відігравати роль. Книжні фразеологізми характерні для наукового, офіційно-ділового й публіцистичного стилів, але використовуються вони і в художньому стилі: авгієві стайні, мертва точка, вогнище освіти; у цій групі виокремлюють суто книжні звороти: доповідна записка, формальна логіка, з позиції сили, променева хвороба.

Розмовні фразеологічні одиниці наділені безпосередністю, невимушеністю; їм властивий побутовий характер, певна вільність, інтимна пом’якшеність: вискочив, як Пилип із конопель, замилювати очі. Просторічні фразеологізми вживаються переважно в роз- мовному мовленню, але в них більше, ніж у розмовних одиниць, виявляється емоційність, оцінність, експресивність. Сюди належать фамільярні, вульгарні, зневажливі, лайливі звороти. Як і просторічна лексика, вони перебувають на межі літературної мови: утерти носа, без задніх ніг, заткнути пельку.

У публіцистиці й художній літературі фразеологічні звороти використовуються в авторському мовленні, роблячи його різноманітнішим, більш мальовничим, сповненим почуттів, а також у мовленні персонажів як один із засобів їхньої характеристики.

Якщо в художньому стилі образність виявляється в багатоплановому, організованому системному викладі, то в публіцистиці образна оповідь переривається безпосередньо авторськими міркуваннями. Особливість публіцистичного образу полягає в тому, що він якоюсь мірою забарвлює інформаційний текст.

Особливої уваги потребують фразеологізми при перекладі з однієї мови на іншу. Різні типи фразеологічних одиниць у цій сфері проявляють себе по-різному. Біблійні, міфологічні звороти, фразеологізми літературного походження, як правило, перекладаються дослівно: між Сциллою і Харибдою; усе тече, усе міняється; мовчаннязнак згоди. Фразеологізми фольклорного походження здебільшого специфічні для кожної окремої мови.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал