Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка22/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   61

Хато моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень.

Довкола тебе колишеться синювата імла: чи то вишні осипають свій квіт на призьбу, чи дим кучерявиться з твого димаря й огортає тебе своїми крильми.

Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато! Неспроста ж твоє ім’я співзвучне зі словом «мати».

Перші спогади про хату — немов рожевий досвіток дитинства. Біля стелі в тебе над головою, під дубовим тесаним сволоком засохлі польові квіти. До сволока на гаку прикріплена мотузочками вербова колиска. Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика. А коли засинав, до мене приходили довірливий Івасик-Телесик, відважний Котигорошко і добра Мавка, яка сіяла по землі зерна й квіти.

З батьківської хати розпочиналося пізнання світу. Скільки довкруж цікавого! Білі стіни, біла стеля — неначе виткані з маминого полотна. Сонячне сніп’я лилося через вікна, і від того на стінах вигравали роз гаптовані квітами рушники, розпростерли крила, немов жар-птиці. На плоскінному полотні кукурікали вогнисті півники, кували голубі зозулі, воркували сизі горлиці. Червоні кетяги калини аж горіли в дозрілій пишності. Золотисті китички хмелю звисали з рушників до самого столу й пахли хлібом. А, може, то йшов дух від паляниць, які спекла мати на капустяному листі й поклала на столі, накривши білою скатертиною.

Хато, моя рідна батьківська хато!

Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі. Що навчила ти цінувати хліб і сіль, піднімати з підлоги ненароком випущену крихту. Ти навчила мене змалку поважати старих, шанувати батька й матір, бути терплячим, чесним і роботящим. Рідна хато моя! Давно я пішов від твого батьківського порога. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи, твоєї чистої стелі. Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ?

Хато моя, рідна хато!

Ти часто ночами снишся мені такою, якою пізнав я тебе в далекому дитинстві. Стоїш ти білява, у розквітлому вишняку, голубі віконниці — мов крила, залиті сонцем вікна палають золотом. По солом’яній покрівлі воркують голуби.

Мати стоїть на порозі, усміхнено махає мені вишитим рукавом сорочки, кличе до себе. І я спішу до неї, біжу босий по ранковій росі.

Птахи й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд. Сотні віків, німі, безсловесні, щовесни вони летять у рідні краї. їх кличе голос життя. Там десь, за тисячі верст, на них чекають нехай напів- зруйновані, але рідні гнізда. А ми ж таки люди! У нас є не тільки інстинкт, а й розум. То чому ми маємо забувати про гнізда свої?

Будь благословенна, хато моя! Проста, дерев’яна, на дубових стояках і підвалинах, побілена крейдою, з солом’яною покрівлею та закіптявілим димарем. І коли ми оновимо світ, коли збудуємо найрозкішніші, найказковіші палаци, однаково збережемо тебе для нащадків, наша бідняцька, але прекрасна хато! У музеях під високим небом збережемо тебе такою, як ти була. Щоб бачили всі, щоб знали наші нащадки, під якими стріхами ми народжувалися і виростали і, набравшись сил, ішли від отчого порога перетворювати світи! Дужі вітри перетворень вривалися в наші села, як благословенна гроза, зводячи над солом’яними стріхами семицвітні райдуги. За хатою вишумлював хлібами степ, витьохкував перепелами, видзвонював жайворонками. Усе довкола співало. Разом із братами і сестрами ми обсадили нашу хати вишнями й тополями, що зеленаво тяглися в небо. Батько викопав колодязь, установив журавель, посадив молоденьку вербичку, яка згодом буйно розрослася, кидаючи на спориш приємний холодок.

Нехай же стоїть під суворим небом історії наша рідна батьківська хата, нехай красується в живому цвітінні соняшників і мальв, у барвистому колі райдуги. (За І. Цюпою; 582 с.).

Бесіда за текстом



  • Дайте відповіді на питання, що стосуються прослуханого тексту.

т До якого стилю мовлення належить текст? Свою думку аргументуйте.

т Визначте тему висловлювання.

т З якими іншими творами українських письменників перегукується текст?

т Чи сподобався вам фрагмент твору Івана Цюпи? Чим саме?

т З якими почуттями і чому говорить автор про хату?

т Поясніть стилістичну роль рефрену-звертання: Хато, моя рідна батьківська хато! Рідна хато моя!

т Як поданий текст характеризує автора?

словникова робота



  • З’ясуйте значення слів, що наявні в тексті. За потреби скористайтеся тлумачним словником української мови.

Призьба — невисокий, переважно земляний насип уздовж стін хати знадвору.

Сволок — балка, що підтримує стелю.

Плоскінне — зроблений із плосконі (волокна конопель).

Стріха — солом’яний дах.

робота над засобами мовної виразності



  • Поясніть образність тропів, використаних автором у тексті.

Рушники розпростерли крила, немов жар-птиці, дим кучерявиться, рожевий досвіток дитинства, сонячне сніп’я лилося, період буйного цвітіння вишень, сизими крильми, випливаєш із туманної далечі, живе цвітіння соняшників і мальв, червоні кетяги калини аж горіли, золотисті китички хмелю.

орфографічно-пунктуаційний практикум



  • Поясніть орфограми та пунктограми в реченнях.

  1. А коли засинав, до мене приходили довірливий Івасик- Телесик, відважний Котигорошко і добра Мавка, яка сіяла по землі зерна й квіти. 2. Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі.

  1. Сонячне сніп’я лилося через вікна, і від того на стінах вигравали роз гаптовані квітами рушники, розпростерли крила, немов жар- птиці.

повторне читання тексту

постановка творчого завдання



  • Продумайте продовження тексту.

т Як ви гадаєте, чи йдеться у тексті лише про конкретну оселю

чи в образі хати подається узагальнений образ батьківщини

взагалі?

т Розкажіть про ваше ставлення до рідної домівки.

т Чому українці здавна шанують рідну оселю?

т Виправте недоліки у словах (де це потрібно).

Велечезний, клекатіти, шелистіти, гарячий, б’язь, бородьба, бутьте, інтилігентский, Хмельничина, б’юро, не лєця, Паращин, сиріцький, виїздний, сіллу, пристрастний, числений, зхуднути, без- зжурний, запясний, міддю, розмитий, преятелювати, прірва, сціли- ти, узлісся, пристол, пів столу, пів Америки, півїжака, годинадві, всюди-хід, дуже-дуже, сяктак, шістьсот, аби який, ні защо, пона- шому, по-нашому звичаю, жовто-гарячий, військово-полонений, біло-зеленожовтий, істориколітературний, тимчасом, віч-навіч.



  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Написати твір-роздум за темою: «Моя оселя».

урок № 87

ТЕРМІНИ І ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ. ФІЛОЛОГІЧНІ, ЛІНГВІСТИЧНІ, ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ТЕРМІНИ

Мета: актуалізувати, узагальнити, систематизувати та поглибити знання учнів щодо використання в мовленні термінів і професіоналізмів, їхніх стилістичних функцій; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати лінгвістичні явища; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, словник термінів.

ХІД УРОКУ



  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ТЕМОЮ ТА МЕТОЮ УРОКУ

  3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліц-турнір

► Дайте відповіді на питання.



т На які групи поділяється лексика сучасної української мови? (За сферою використання словниковий склад сучасної української мови поділяється на дві групи: 1) загальновживана, або загальнонародна, лексика; 2) лексика обмеженого вживання). т Які слова належать до загальновживаної лексики? (Ті, що використовують у різних мовних сферах, що є зрозумілими будь- якому носієві мови незалежно від його місця проживання, професії, способу життя). т Які групи лексики належать до сфери обмеженого функціонування? (Діалектизми, спеціальна лексика, жаргонна та арготична лексика). т Що таке жаргон? (Жаргонце різновид мовлення, що використовується переважно в усному спілкуванні окремою соціальною групою, що об’єднує людей за ознакою суспільного становища, інтересів, звичок, занять). т Що таке сленг? (Слово сленг використовують як синонім до слова жаргон).

т Що таке арго? (Сукупність особливостей мовлення групи людей, які намагаються засекретити свою мови, зробити її незрозумілою для оточення).

робота з довідковими матеріалами



  • За допомогою тлумачного та інших словників визначте належність наведених слів до загальновживаної лексики чи лексики обмеженого вживання. Окремо випишіть терміни та професіона- лізми, з’ясуйте, до якої галузі науки вони належать.

Тубус, гордість, кондиціонер, освіта, вакуум, принтер, аваль, акциз, художник, бухгалтер, світоч, десять, шумиха, лафет, трафарет, репертуар, контроль, кілобайт, бажати, бараболя, ксива, візуальний, адреналін, бабки, легінь, когут, флегматик, зелений, море, ляп, шпора, автомат.

  1. засвоєння нового матеріалу

  • Ознайомтеся з текстом. На його основі складіть таблицю «Спеціальна лексика: терміни й професіоналізми».

Спеціальна лексика — це слова і вирази, що вживаються групами людей, об’єднаними професійною спільністю. У ній виокремлюють два основних шари: терміни і професіоналізми.

Термінами називають слова, що є спеціальними назвами наукових, технічних, сільськогосподарських, суспільних понять. Сукупність термінів певної галузі науки, виробництва становить її термінологію. Існує, наприклад, термінологія технічна, біологічна, географічна, математична, філологічна, філософська, хімічна тощо.

Термінології не властива багатозначність. Якщо ж термін має кілька значень, кожне з них належить до різних термінологій. Як приклад можна навести значення термінів стопер та стела: стопер 1. Машина для буріння свердловин, спрямованих уверх.

  1. Захисник у футболі та деяких інших спортивних іграх; стела 1. Вертикальна кам’яна плита чи стовп із рельєфним зображенням чи написом. 2. центральна частина стебла й кореня вищих рослин, у якій міститься провідна система всіх осьових органів.

Існує також синонімія термінів: мовознавстволінгвістика, алфавітабетка, орфографіяправопис, багатозначністьполісемія, значення — семантика.

Розрізняють терміни загальновідомі: трикутник, діаспора, інтеграція, демократія, прикметник, арія тощо і вузькоспеціальні, які використовують лише спеціалісти: сальдо (бухг.), діаміни (хім.), субстантивація (лінгв.), сервомотор (техн.), септакорд (муз.) і т. ін.

Від термінів треба відрізняти номенклатурні назви. Відмінність полягає в тому, що в основі терміна лежить загальне поняття, а в основі номенклатурної назви — одиничне. До номенклатури входять серійні марки машин, верстатів, приладів, підприємств, установ, організацій; географічні назви. Наприклад, острів, півострів — терміни; Крим, Родос, Сардинія — номенклатурні назви. У ботаніці терміни — вегетація, хвойні, колоскові, квітконосний; номенклатурні назви — ялина, сосна, ялиця, пшениця, жито, овес, троянда, шипшина.

Основна сфера застосування термінологічної лексики — офіційно- діловий та науковий стилі. У науковому стилі терміни, що виникли шляхом метафоризації, втрачають образність під впливом контексту: крило літака, революційне крило. У суто наукових текстах, призначених для фахівців певної галузі, терміни не пояснюють. Пояснення бувають у науково-популярній та науково-навчальній літературі. Поступове підведення до терміна, тобто термін називається після розгорненого опису поняття. Застосовується й синонімічна форма введення, а також аналогізація, тобто використання при введенні терміна подібних, відомих читачеві прикладів. Ще один спосіб уведення терміна в текст — його етимологізація, тобто пояснення походження. Терміни можуть бути пояснені в дужках або у виносці під текстом.

У публіцистичному стилі терміни вживають не лише для того, щоб назвати поняття, а й для того, щоб з’ясувати сутність явища, розкрити його зміст. Крім уживання термінів у прямому значенні, у публіцистичному стилі вони використовуються як виразний зображальний засіб. Термін може зберігати свою номінативну функцію, але, поставлений у невідповідний контекст, створює комічний ефект.

У художньому стилі терміни використовують у прямому й переносному значеннях. У прямій (дефінітивно-номінативній) функції — у творах на відповідну тему. У переносному значенні — виконує низку стилістичних функцій.

У межах спеціальної лексики термінам протистоять професіо- налізми — слова та звороти, які використовуються людьми певної професії і є напівпрофесійними назвами понять цієї професії. Часто професіоналізмами є загальнонародні слова, ужиті в специфічному значенні, наприклад: вікно для викладачів — це час між заняттями, висячим редактори називають рядок, що не вміщується на сторінку, а ляпом — помилку, у водіїв загоряти — сидіти без діла, бублик — руль, гума — автопокришка тощо (Г. Волкотруб).



Отже, до професіоналізмів належать назви знарядь виробництва та їхніх частин, назви трудових процесів, спеціальні професійні ви- слови. За межами конкретного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу. Професіоналіз- ми можна поділити на науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні.

Значна частина професіоналізмів — неофіційні розмовні замінники термінів. На відміну від термінів професіоналізми не становлять чіткої системи. У термінів образність, як правило, стерта; у професіоналізмів вона зберігається довше, бо підтримується контекстом. Професіоналізми виникають у тих галузях, де складна або не зовсім сформована термінологія, там, де особливої термінології не може бути. Наприклад, човникдеталь швейної машинки, мовник — викладач мови.

Професіоналізми деталізують мовний словник, розширюють його там, де на це є потреба. Наприклад, у гончарстві. Гончарі називають такі частини глечика: днонижня частина виробу, утірлінія, що окреслює дно, пуксередня опукла частина виробу, вінцякраї виробу, пелюсткачастина виробу від середньої частини до вінець, плечі — верхня частина опуклості, карнизик — виступ під вінцями у вигляді кола. Тобто фахівці розрізняють у глечикові деталі, яких людина, не пов’язана з гончарним виробництвом, не виділяє. це застосовують письменники, зображуючи роботу гончара.

Професіоналізми часто є слова літературної мови в незвичній для них формі, наприклад, абстрактні та речовинні іменники в множині: жири, масла, солі. У загальнонародній мові такі іменники мають лише форму однини.

Найчастіше професіоналізми застосовують в усному мовленні людей певної професії, де вони виконують важливу номінативно- комунікативну функцію, бо точно називають кожну деталь виробу чи технологічного процесу і в такий спосіб сприяють кращому взаєморозумінню. У писемній формі професіоналізми вживають у виданнях, призначених для фахівців, наприклад, у буклетах, інструкціях, порадах. У газетах такою лексикою зловживати не можна, оскільки вона потребує численних пояснень. При надмірному захопленні професійною лексикою звичайний читач муситиме докладати багато зусиль, щоб її зрозуміти.

У публіцистичних жанрах професіоналізми можуть уживатися як засіб іронії чи сатири. У цих функціях уживають професіоналізми й у художньому стилі. Але крім того, вони допомагають створити яскраво-предметні описи, увиразнюють мовну характеристику дійових осіб, пожвавлюють репліки в діалогах та полілогах, створюють враження реальної атмосфери (О. Пономарів).

  1. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Вибірковий диктант

1. «Поломалося, це я вам точно кажу», — примовляв дідок, але що поламалося, не казав, зате попереду мене вискочив на дорогу й рішуче зупинив першу-ліпшу машину: поглянь, пане-брате (він так і сказав: пане-брате), що тут скоїлося, бо я вже недобачаю, і хоч пан-брат був ще зовсім зелений, миттю сказав, що це, дідику, не термостат, це полетів храповик, ота гайка, що тримає шків метелика- охолоджувача, видно, одкрутилася й загубилася десь по дорозі (В. Шкляр). 2. Імітація — це не просто підробка чи фальшивка. Це коли сірість «косить» під яскравий талант (Є. Кононенко). 3. А вже хто був, то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзигарками дзвіницю, муравину кругом ограду, ту п’ятиголову, пишно, з переднього лиця, розмальовану церкву, тії високії кам’яниці по боках» (П. Куліш). 4. Старий Половець став на мілкому й викинув чобіт на берег та почав поратися коло шаланди. Половчиха заходилась йому допомагати, лютий трамонтан заморожував душу, берег був пустельний, його штурмувало море, Одеса крізь туман здалеку височіла на березі, мов кістяк старої шхуни (Ю. Яновський). 5. Тоді в чагарниках, а особливо на узліссях, з’являються у нас на Україні вальдшнепи, і поодинці, і цілими табунами, так званими висипками. Отоді їх і полюють. Полюють з лягавими собаками і на тязі. Тяга — це та сама річ, про яку Іван Сергійович Тургенєв сказав: «Ви знаєте, що значить стояти на тязі?». Отже, на тязі можна стояти. Але стояти, як ви знаєте, можна й на вулиці, і в кімнаті можна стояти, і на стільці. Так — тяга не подібна ні до вулиці, ні до стільця, ні до кімнати. Тяга це зовсім навпаки. Тяга — це коли, навесні чи восени вальдшнеп перелітає, тягне — з одного місця на друге. Вранці й увечері. Буває це здебільша над ярком, над балкою, коли, приміром, у вечірній сутіні миготить понад деревами з характерним хроканням силует вальдшнепа (Остап Вишня).

Дослідження-спостереження



  • Підкресліть терміни й професіоналізми. З’ясуйте їхнє значення, відзначте випадки прямого й переносного вживання. Поміркуйте, до якого стилю та підстилю належить кожний уривок, з якого тексту він узятий (наукова стаття, науково-популярна стаття, підручник).

  1. Швидким обертанням лівої руки навколо повної котушки очищаю її від пуху, захоплюю кінець рівниці. Тією самою рукою перекидаю кінець рівниці через верхній дротик товарної рамки від себе й перехоплюю його знизу (Буклет для прядильниць).

  2. Було створено комісію, яка негайно виїхала в область. Прибувши на місце, її члени довго ходили берегом і милувалися розводами нафтопродуктів на поверхні річки. Потім закинули вудку. Закинули, а поплавець відразу: стриб-стриб. І потонув. Витягли — на гачку. банка з написом «Хек». Пізніше «клюнули» порожні консервні банки з-під оселедців, тріски, скумбрії (З журналу). 3. Відомо, що гектар лісу протягом року поглинає щонайменше тонну вуглецю. Сосна — вічнозелене дерево (З газети). 4. Слово ентропія (гр. en «в», trope «поворот, перетворення») перейшло в теорію інформації з термодинаміки, де воно служило мірою невпорядкованості у фізичній системі (З журналу). 5. Жартома цю теорію можна назвати бутербродною. Але саме так і назвав її доктор Райт — опсонічна (гр. opsono «готую їжу»). І справді, на думку Райта, в організмі людини відбувається щось на зразок бенкету. Спочатку в крові виникають певні речовини. Вони немовби мастять зверху мікробів, роблять із них бутерброд із маслом. А фагоцити (клітини організму, здатні активно захоплювати щільні часточки і, якщо вони органічного походження, перетравлювати їх), які дуже полюбляють сухий хліб, охоче їдять мікроби з маслом (З журналу). 6. Ідіоми — стійкі звороти мови, у які входило основне слово, були класифіковані за тематичними групами (З підручника). 7. На світанку космічної ери, коли космонавтика робила свої перші успіхи, виникла гіпотеза палеоконтакту — припущення, що в сиву давнину люди були свідками візитів на Землю інопланетян, і згадки про це ніби відображені в міфах, легендах, у релігійних текстах (З газети). 8. Метри — це чіткі закономірності, яким підкоряється віршовий ритм (З журналу).

лінгвістична гра «Відгадай, хто я»

  • Спробуйте відгадати професію за термінами та професіоналіз- мами.

1. Якщо я вживаю слова фара, бампер, двигун, спідометр, то я — ... 2. Якщо я вживаю слова локомотив, шпали, платформа, кабіна, то я — ... 3. Якщо я вживаю слова каюта, ілюмінатор, корма, то я — ... 4. Якщо я вживаю слова код, глюк, програма, софт, то я — ... 5. Якщо я вживаю слова дошка, крейда, журнал, вправа, то я — ...

  1. Якщо я вживаю слова речення, слово, сема, тропи, то я — ....

творче моделювання

  • До запропонованого визначення доберіть професіоналізм. Поміркуйте, люди яких професій ними користуються.

1. Незаповнений між уроками (лекціями) час. 2. Деталь швейної машинки. 3. Рядки, що не вміщаються в сторінку. 4. Механіко- математичний факультет. 5. Викладач математики. 6. Термоядерна реакція. 7. Друкарська помилка. 8. Руль. 9. Помилка в комп’ютерній програмі.

Ключ-відповідь. Вікно. Човник. Висячі. Мехмат. Математик. Термояд. Ляп. Баранка. Глюк.

Дослідження-відновлення



  • Прочитайте уривок із повісті «Пригоди капітана Врунгеля», де капітан розмірковує щодо професійної лексики моряків. Визначте, які професіоналізми мають стояти на місці пропусків.

По цей день ... для мене не гучний звук вогнестрільної зброї, а рангоутне дерево, встановлене перпендикулярно до борту; ...— не затишна садова будівля, а дуже незручне, хитке висяче сидіння; ... в моїй уяві, хоч і має від трьох до чотирьох лап, є аж ніяк не свійською твариною, а маленьким шлюпковим якорем (А. Некрасов). Ключ-відповідь: вистріл, бесідка, кішка.

Практикум із перекладу



  • Перекладіть речення українською мовою. Назвіть терміни та професіоналізми. З’ясуйте їхню стилістичну роль.

1. Несмотря на жару, часть съезжавшихся на берег моряков отправилась в горы (К. Станюкович). 2. Пчелы собирают нектар с его мелких желтых цветков. Донник — хороший медонос. С гектара его посева крылатые труженицы могут собрать от 200 до 800 кг светлоянтарного меда, имеющего тонкий, приятный аромат (Из календаря). 3. Галактика содержит миллиарды звезд — раскаленных плазменных шаров, испускающих в пространство мощные потоки инфракрасных лучей (Из газеты). 4. Не сердитесь, но вы же талантливый и живой человек, а работаете только на сорок процентов, амортизации боитесь, что ли? (В. Кетлинская). 5. Если человек без видимой причины периодически проявляет злобную раздражительность и вечное недовольство всем и всеми, значит, он болен дисфорией. А если человека преследует тоскливое, апатическое настроение, беспричинная грусть, пессимизм, значит, есть основания говорить о дистимии. Поскольку под влиянием подобных заболеваний руководитель может принимать неверные решения, некоторые российские психиатры говорят о необходимости учитывать и эти болезни при обследовании кандидатов в президенты (Из газеты).

  1. Содержимое Госфонда России — составная часть золото-валютных резервов нашего государства. В бывшем СССР это учреждение называлось Гохран. В нем хранились самые разнообразные сокровища: и «простые» слитки золота, и исторические драгоценности Алмазного фонда, и сотни миллионов карат технических алмазов, припасенных на крайний случай, и серебряные рубли времен нэпа (Из газеты). 7. Он умел разгонять поток ионов, собирать объемные заряды, сводить электроны в тончайший пучок. Частицы подчинялись ему, он делал с ними, что хотел (Д. Гранин).

  1. Их было много, людей, считавших министерский кабинет Бело- водова чем-то вроде грыжи или аппендикса (Г. Николаева).

дослідження-спостереження

  • Перекладіть подані терміни українською мовою, користуючись термінологічним словником. Порівняйте написання в обох мовах. Поясніть орфограми.

Вещество, цвет, масса, признак, жидкий, пар, состояние, охлаждение, объем, температура, плотность, нагрузка, явление, агрегатный, устойчивость, кипение, свойство, реакция, метафора, ассимиляция.

творче конструювання



  • З наведеними термінами складіть речення. Визначте, до якої з галузей науки стосується кожний термін.

Конспект, метонімія, драма, аудиторія, бібліотека, двигун, юрист, сюїта, іменник, податок, неокласики, мелодія, пейзаж, гелій, квазар.

творчий диктант



  • До кожного визначення запишіть приклад.

Зразок. Синекдоха — бережи копійку.

Метафора, прийменник, дієприкметник, метонімія, парафраз, інтернаціоналізм, екзотизм, епітет, алегорія, спрощення, історизм, архаїзм, образ, неологізм, апостроф, гіпербола, частка, пароніми, символ, омографи, рима, градуальні антоніми.

термінологічна ідентифікація


  • Знайдіть пояснення для термінів. З’ясуйте, які терміни стосуються мовознавства, а які є літературознавчими. За потреби скористайтеся словниками.

Група 1

Термін

  1. Субстантивація

  2. Калька

  3. Оказіоналізм

  4. Артикуляція

  5. Дисиміляція

  6. Варваризм

  7. Метатеза

  8. Бурлеск

  9. Буфонада 10 Бароко

Визначення

А Перестановка звуків, рідше складів в слові, обумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих даній мові звукосполучень.

Б Блазенство, стиль комедії, побудований на прагненні виконавця максимально підкреслити зовнішні характерні ознаки персонажа, схильність до різких перебільшень (гротеску).

В Стиль у літературі та мистецтві, що прагне вразити реципієнта пишнотою форм, контрастами, алегоризмами та має просвітницьку тематику.

Г Іншомовне або створене за іншомовним зразком слово чи зворот, що зберігають структурні ознаки чужих мов, по-різному пристосовуючись до фонетики, морфології мови-реципієнта.

Д Мовленнєва одниця, що утворена за стандартними та новими словотвірними моделями, з характерним експресивним забарвленням та індивідуальним характером.

Е Заміна в слові одного з двох однакових або схожих звуків іншим, менш подібним.

Ж Робота органів мови, спрямована на продукування звуків.

З Стиль сатиричної літератури, в основі якого навмисна невідповідність між темою твору та мовними засобами, що створює комічний ефект.

И Особливий вид запозичення: утворення нового фразеологізму, слова, або нового значення слова через буквальний переклад відповідного іншомовного елемента.

І Перехід прикметника та дієприкметника в іменник.

Ключ-відповідь. 1-І; 2-Й; 3-Д; 4-Ж; 5-Е; 6-Г; 7-А; 8-З; 9-Б;

10-В.


Група2

Термін

  1. Адвербалізація

  2. Футуризм

  3. Фонема

  4. Тавтологія

  5. Асиміляція

  6. Асонанс

  7. Літота

  8. Верлібр

  9. Хоку (хайку)

10 Плеоназм

Визначення

А Найменша (неподільна) структурно-семантична звукова одиниця, що здатна виконувати деякі функції у мовленні.

Б Уподібнення звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

В Словесний зворот, у якому ознаки предмета, що описується, подані з надмірним применшуванням.

Г Вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Д Повторення однакових голосних (переважно наголошених) звуків у суміжних чи близько розташованих словах художнього тексту; співзвучність голосних у римі.

Е Жанр японської ліричної, трирядковий неримований вірш на основі першої півстрофи танка, що складається з 17 складів (5-7-5) і відрізняється простотою поетичної мови, свободою викладу.

Ж Перехід будь-якої частини мови в прислівник.

З Стилістична фігура, що твориться повторенням подібних за змістом і звучанням слів (свідомо як стилістичний засіб або ж несвідомо як вияв недостатньої культури мовлення).

И Авангардний напрям у літературі та мистецтві загалом, що обстоював крайній формалізм, пропагував культ індивідуалізму, відкидав загальноприйняті мовні та поетично-мистецькі норми.

І Стилістична фігура, де повторюються однорідні слова та звороти, подекуди немовби зайві за змістом, але необхідні за вимогами художньої концепції.

Ключ-відповідь. 1-Ж; 2-И; 3-А; 4 — З; 5-Б; 6-Д; 7-В; 8 — Г; 9-Е;

10-І.


  1. підсумок уроку

  2. домашнє завдання

  • Випишіть із текстів наукового, публіцистичного та художнього

стилю по два речення, де б уживалися терміни й професіоналізми. З’ясуйте їхню стилістичну роль.

Випишіть із словника десять літературознавчих та лінгвістичних термінів. Дайте їм визначення.

урок № 88

урок розвитку комунікативних умінь № 31. переклад текстів художнього стилю

Мета: ознайомити школярів із поняттям переклад та видами перекладів; розвивати вміння правильно вживати пароніми, омоніми, синоніми; доцільно використовувати засоби мовної виразності в текстах художнього стилю; виховувати почуття прекрасного, любов до літератури та рідного слова.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.

Обладнання: копії текстів, схема «Види перекладу», російсько-український словник, тлумачний словник української мови.

ХІД УРОКУ



  1. організаційний момент

  2. ознайомлення з темою та метою уроку

Вступне слово вчителя

Значення перекладу в історії людської культури, у розвитку її до наших днів, у будівництві комунізму — величезне. Історична спадкоємність культур, взаємовплив їх, взаєморозуміння народів і їх співробітництво були і є можливими лише через переклад. Кожен народ має свої особливі стосунки з людством, з культурами минулого, з сусідами, і тому історія перекладацької справи в кожного народу своя. Художній переклад іде в одному річищі з оригінальною творчістю, він розвиває мову, розширює коло понять, збагачує культуру народу. Перекладаючи твір, письменник дошукується засобів вираження, ще прихованих у його мові. Маючи перед собою образ, він на базі своїх слів пускає в ужиток нові переносні значення, лексичні утвори, крилаті слова, окреслює засобами своєї лексики нові поняття, переймає способи,— не лексику і не граматичну будову, а способи лаконізму, інструментовки, образної типізації, емоціонального наснаження і загалом здійснює для свого народу засобами своєї мови освоєння культури іншого народу, отже, й культури його мови. Щоб перекласти мало не сім тисяч рядків написаної в строгій формі геніальної поеми Руставелі, щоб забезпечити кожну зі строф цієї поеми однією римою, Микола Бажан повинен був мобілізувати всі скарби української мови, розкриваючи і її потенціальні можливості. І справді, вчитайтесь у «Витязя в тигровій шкурі», якою глибокою скибою піднято в поемі увесь ґрунт мови, як органічно зростає на ній лексична і фразеологічна творчість, стимульована барвистою поезією стародавнього Кавказу. Словник таких перекладів, зроблений з художнім почуттям, узвичаїв би надбання наших перекладачів у сучасній літературній мові і тим підняв би її на вищий щабель (О. Кундзіч).

ІІІ. ЗАСВОЄННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ

ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

Бесіда з учнями


  • Дайте відповіді на питання. т Що таке переклад?

т Чи важливий переклад у нашому житті? Чому?

т Чи доводилося вам читати переклади?

т Чи ви самі колись перекладали будь-який текст?

т Якими якостями, на вашу думку, має володіти перекладач?

т Від чого залежить якість перекладу?

т На що слід зважати під час перекладу?

т Чи можете ви навести приклади невдалого перекладу?

Робота зі схемою



  • Розгляньте схему «Види перекладу». На її основі підготуйте коротке повідомлення про види перекладів. За потреби зверніться

до поданого нижче тексту.

Переклад — один із найважливіших шляхів взаємодії національних культур, дієвий спосіб міжкультурної комунікації. Мета будь-якого перекладу — донести до читача, який не володіє мовою оригіналу, і ближче ознайомити його з відповідним текстом. Перекласти означає точно й повно висловити засобами однієї мови те, що вже зафіксовано засобами іншої мови в нерозривній єдності змісту і форми.

Розвиток науки в наш час неможливий без обміну спеціальною інформацією, що з’являється в різних країнах у наукових періодичних виданнях, спеціальних бюлетенях, монографіях тощо.

Переклад — 1) процес відтворення письмового тексту чи усного вислову засобами іншої мови; 2) результат цього процесу.

Процес перекладання — це цілеспрямований процес, який охоплює такі етапи: 1) зорове чи слухове сприймання інформації чужою мовою, усвідомлення її змісту; 2) аналіз інформації мовою оригіналу і синтез рідною мовою; 3) відтворення змісту рідною мовою.

Оскільки переклад — це передавання змісту того, що було висловлено, то перекладаються не слова, граматичні конструкції






чи інші засоби мови оригіналу, а думки, зміст оригіналу. Згідно з теорією перекладу немає неперекладних матеріалів, є складні для перекладу тексти. Труднощі під час перекладання пов’язані з недостатнім знанням мови оригіналу, мови, якою перекладають, або з відсутністю в цій мові готових відповідників.



За формою переклад переділяють на усний і письмовий.

Усний переклад використовують для обміну інформацією під час особистого контакту фахівців під час укладання контрактів, на виставках, міжнародних науково-технічних конференціях, симпозіумах, на лекціях, під час доповідей тощо. На відміну від письмового перекладу усний роблять негайно, не маючи можливості послуговуватися довідковою літературою.

Усний переклад може бути послідовним або синхронним.

Послідовний переклад — це усний переклад повідомлення з однієї мови іншою після його прослуховування. Важливо, щоб переклад здійснювався в паузах після логічно завершених частин, щоб був зрозумілий контекст.

Синхронний переклад робить перекладач-професіонал одночасно з отриманням усного повідомлення.

За способом розрізняють буквальний і адекватний переклад.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал