Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка20/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   61

Синоніми в публіцистичному й особливо в художньому стилі використовують для урізноманітнення викладу, уникнення монотонності, набридливих повторів. Кожен компонент синонімічного ряду, маючи більші чи менші семантико-стилістичні відмінності, дає можливість повніше відтворити картину зображуваного, відбити суть явища чи поняття.

Значний стилістичний ефект досягається розщепленням загального поняття на синоніми-складники. Це сприяє більшій переконливості викладу: «Справжній бум зацікавлення національною історією та культурою спостерігається сьогодні на Полтавщині. Інтерес викликають різноманітні розвідки науковців спеціалістів сивої давнини, забуті та напівзабуті звичаї, деталі побуту, навіть традиційні українські зачіски» (З журналу).

Отже, при наявності різних емоційно-експресивних відтінків у публіцистичних текстах переважають оцінні моменти використання синонімії. Але в художньому стилі на першому плані функція естетично-зображальна: «Витри сльози, ти ще проллєш їх цілеє морегарячих, гірких материнських сліз. У великих муках ти народила живу крихіточку, співала найкращих, найніжніших пісень» (Ю. Колісниченко, С. Плачинда).

Ряд синонімів, особливо контекстуальних, сприяє відтворенню найтонших почувань, станів героя чи автора художнього твору.

У розмовному мовленні широко представлені загальномовні й контекстуальні синоніми, що є емоційно-експресивними замінниками нейтральних слів загальнонародної мови: «...і чим довше мовчать під бузком та біля огранки, тим гучніше гамселить у його просторих грудях велике й лагідне серце, і гаряча хвиля трепетно лоскочеться в жилах» (Гр. Тютюнник).

Компонентами синонімічного ряду можуть виступати евфемізми та перифрази. Евфемізм — слово або словосполучення, що відтворює зміст у пом’якшеній формі. Евфемізми виступають замінниками грубих, непристойних зворотів; уживаються з почуття страху чи сорому: замість дурнийнемудрий, не хапає зірок з неба; замість брехняфантазії, вигадки.



Перифраз — описовий зворот, за допомогою якого явище, предмет, особа, реалія називаються не прямо, а описово, через їхні характерні риси. Найчастіше перифрази вживають у публіцистичних та художніх текстах.

На основі синонімії будуються такі стилістичні фігури, як ампліфікація, градація, плеоназм, тавтологія, посилювальний повтор (О. Пономарів).

творче конструювання


  • З поданих слів вибудуйте можливі синонімічні ряди, визначте

домінанту, укажіть вид синонімів.

Золотий, ознака, метаморфоза, тихий, лимонний, плай, приблизно, гіперболізований, процент, навік, гуманність, десниця, сумний, молодий, південь, пити, напам’ять, жовтий, одноліток, фрагмент.

лінгвістична гра «хто більше»


  • Доберіть якомога більше синонімів до поданих слів.

Шлях, сумний, заметіль, дбати, забруднений, тривати, раптово, ласкавий, розумний, говорити, видатний, письменник, друг, душа.

Вибіркова робота



  • Розкрийте дужки, обираючи потрібний за змістом синонім.

1. (Здорові, великі, міцні, дужі, високі) кострубаті дуби (грізно, суворо, люто, безжалісно) стояли в снігових заметах (М. Коцюбинський). 2. Здається, у місті ніколи не було так (похмуро, темно, чорно), як у перші оці тривожні ночі світломаскувань (О. Гончар).

  1. (Вітер, суховій, борвій, легіт) (промчав, пролетів, пронісся), улігся, і (надріччя, узбережжя, берег) взялося сивиною, (підіймався, вставав, розповсюджувався) (туман, імла, мряка) (Г. Тютюнник).

  2. Так чи інакше, але ви (ідете, бредете, пересуваєтеся) під холодним травневим дощем. (Ю. Андрухович). 5. Пісні спліталися в розмаїтий вінок, і були в ньому всякі (барви, кольори, фарби) та відтінки (І. Цюпа).

Досліджен ня-характеристи ка

  • Прочитайте речення. Підкресліть синоніми, визначне їхній вид. Поміркуйте, з якою метою вони вжиті? (уточнення, підсилення думки, емоційне забарвлення тексту тощо).

1. Молодший син Софії, Вольдемар, і зараз вояжував десь у Сполучених Штатах (О. Гончар). 2. Григір Тютюнник принципово близький до натури зображення, принципово їй вірний, маючи вроджене чуття на подробиці, на деталі, на колоритні характерності, і в живописанні його не зраджує чуття міри, письменник, як то кажуть, не передає куті меду, та й самої куті в нього не багато чи мало, а рівно стільки, скільки треба (Є. Гуцало). 3. — О Боже! — прошепотіла дівчина, гірко зітхнувши. —Який усюди супокій, яка тиша, а тут у моїм біднім серці така буря, така безодня темна, туга незмі- рима!.. (Н. Кобринська). 4. Вий, грими, казися, буре, громами ревни, і огнем чоло понуре мигом проясни! (І. Козловський). 5. Коли ми тихі та дозрілі станем І вкриє мудрість голову сріблом (М. Рильський).

  1. Місяць тихо, крадькома викочується увесь на небо (М. Коцюбинський). 7. Ми з вами знаємо, що значить кричати, що значить галасувати, лементувати, — але те, що робиться, коли — гол! — цього описати не можна (Остап Вишня). 8. Серед нашого народу, скажу я вам, трапляються всякі прізвища — чудернацькі, химерні, дивовижні, неправдоподібні (Є. Гуцало).

Дослідження-відновлення

  • Розташуйте синоніми таким чином, щоб кожне наступне слово ілюструвало збільшений вияв ознаки в такій послідовності: нейтральне — поетичне — зневажливе.

1. Холодна, тюряга, кримінал, арештантська, в’язниця, тюрма, темниця, каталажка. 2. Мимрити, говорити, ректи, молоти, база- рити, плести, базікати, патякати, варнякати, щебетати. 3. Зелений, молодий, безвусий, безбородий, жовторотий, юний.

Робота з текстом



  • Прочитайте текст. Випишіть синоніми. З’ясуйте їхню стилістичну роль.

Якось такий дощ уперіщив, наче порозв’язувались усі зав’язки в бездонного небесного рептуха, і з того рептуха линули на землю потоки води. Розв’язались десь ополудні, коли я на фермі порався, і хмари з кожною годиною все нижче налягали над Яблунівкою. Важкі, мов гандрабаті гарби, перевантажені буряковою гичкою, хмари не те що сунули над селом, а облягли згори неоглядним кочівницьким табором. І тепер кожна хмара-гарба витрушувала воду, що навіть не краплями сіялась, а ручаями, струмками. Ці ручаї та струмки мережились у живі, рухливі неводи, у які було надійно зловлено весь видимий світ — колгоспне господарство з будівлями, поля, ставки, сади, хати й городи. Навіть листочки дерев не борсались у немеркнучих вічках дощових сітей, навіть рідкісні пташки поховались, не пробуючи перелетіти в повітрі. Зеленавий, під колір прив’ялої скошеної трави, морок оповив усе довкола і, глухий, безпросвітний, усьому надав гіркоти, все ввергнув у сіру безвихідь. Хлющало, капало, дзюркотіло, жебоніло, хляпало, чвакало, шубовстало, цяпотіло, творячи потужний шум зливи,— так, наче поблизу котився водоспад із гори, але ж він, той водоспад, котився не тільки з гори, а й немовби в душі ринув, і ринув із якоїсь кремінної височини. й хоч усю Яблунівку залито першою в цьому році рясною зливою, і хоч, здається, вже ніде не пройдеш, а лише на човні проб’єшся,— все ж не було кінця й краю цьому осінньому стовпотворінню, цій безнадії, дикому тирловиську негоди (Є. Гуцало).

  • Спробуйте описати якесь природне явище. Щоб підкреслити його інтенсивність і уникнути повторів, уживайте синоніми.

Вибірковий диктант

  • Пригадайте, що таке перифраз. Яке відношення прифрази мають до явища синонімії? Випишіть із наведених речень перифрази та визначте їхню стилістичну роль.

1. Погладиш пухнасте диво — і воно вбере в себе всі денні стреси (З газети). 2. І знову про розпад Радянського Союзу заговорив сам архітектор перебудови (З газети). 3. Механічні коні наздоганяли живих, цілячись у них тупими мордочками кулеметів (М. Стельмах). 4. Багряний лист в гаю кружля, шумлять отави молодо. Чого- чого вгляда земля осіннє золото (Д. Луценко). 5. Поруділим потічком сухого вогню Ллється плащ чарівниці босої На дерева. Очима тебе зупиню Акварельне видиво осені! (П. Гірник). 6. Узбецька РСР — це республіка першокласної соціалістичної індустрії, сучасних машин, вугілля і нафти, газу й кольорових металів. Це край білого золота — гордості і слави народної (З газети).

дослідження-зіставлення



  • Доберіть із довідки подані евфемізми синонімічними словами чи зворотами, які є більш прийнятними з міркувань пристойності, ввічливості.

Вбити себе, помилятися, карлик, дешевий, божевільний, старий, померти, сліпий, бреше, смердить, піти в туалет, алкоголік, двієчник.

Довідка. Незрячий; говорить неправду, обманює; навіки спочити, піти у вічність, заснути вічним сном; людна з психічними розладами; недостатньо вмотивований учень; людина з алкогольною залежністю, відвідати дамську кімнату, піти в одне місце; вчинити самогубство, накласти на себе руки; відходить від істини, припускається неточностей; має неприємний запах; незрячий; літній, людина похилого віку, людина з досвідом; людина невисокого зросту; доступний за ціною.

навчальна лекція

► Стисло законспектуйте текст.

Антоніми (гр. anti — проти, onymа — імя) — слова, що називають протилежні за змістом поняття. Сюди належать слова, що позначають якості (гарнийпоганий, привабливийнеприємний), почуття (дружбаворожнеча), простір, час (східзахід, минулий — майбутній), різноманітні дії і стани (радіти — журитися, розкошуватибідувати). В антонімічних стосунках слова можуть перебувати й тоді, коли одне з них є нейтральною назвою, а друге — емоційно забарвленою: хлопець — тюхтій.

Слова з конкретним значенням, як правило, антонімів не мають: гітара, стілець. До лексичних одиниць, що не мають антонімів, належать також числівники, більша частина займенників, тобто слова без ознак оцінності.

Антонімія пов’язана з полісемією: багатозначне слово може мати кілька антонімічних відповідників — на кожне значення або на частину їх. Скажімо, прикметник зелений на своє пряме значення «один з основних кольорів спектра, середній між жовтим та блакитним» антонімічного відповідника не має; у розумінні «недостиглий» антонімами до зелений є стиглий, спілий, достиглий (зелене яблукостигле яблуко); у значенні «той, якому бракує життєвого досвіду» має антонімом досвідчений (зелений початківецьдосвідчений фахівець). Тісний взаємозв’язок антонімії з багатозначністю свідчить про взаємозалежність та взаємообумовленість лексичних одиниць при одночасному збереженні специфічних рис позначува- них ними понять.



Прояви антонімії різноманітніші в лексиці усно-розмовній, художньо-белетристичній та суспільно-політичній і обмеженіші в офіційно-діловій та науковій. Термінологічний характер лексики останніх двох стилів звужує можливості не тільки антонімії, а й синонімії та полісемії. Своєрідним проявом антонімії (як правило, одно- кореневої) тут є наявність термінів, що позначають протилежні явища, процеси (циклонантициклон, залежністьнезалежність).

У системі виражальних засобів мови антоніми відіграють досить важливу роль. Це зумовлюється насамперед тим, що вони допомагають створити контрастну характеристику образів, предметів, явищ.

Використовують антоніми в усіх стилях мовлення, але, звичайно, різною мірою. В офіційно-діловому стилі вони, хоч і рідко, але все-таки вживаються, бо й тут часом є потреба щось протиставити чи зіставити: «Говорячи про ініціативу щодо поселення німців із Росії в південні області України, Президент зазначив, що йдеться не про якесь запрошення, а лише про відновлення історичних прав репресованого народу» (З газети).

Науковий стиль, а особливо його різновиди теж використовують антоніми як засіб відтворення шляху логічних роздумів, як засіб посилення впливу на реципієнта: «Енергію можна одержувати й від морських електростанцій. Енергія припливів і відпливів один із небагатьох видів енергії, не зобов’язаних своїм походженням теплу сонячних променів» (О. Меркулов).

Найбільше застосування як стилістичний засіб антонімія знаходить у публіцистичному та художньому стилях. Тут вона дає невичерпні можливості для створення картин, у яких використовується пряме й переносне значення слова, різке й несподіване зіткнення різнорідних понять, зокрема в заголовках: «Війна і мир», «Угору по сходах, що ведуть униз».

Слід розмежовувати загальномовні антоніми (пари слів, антонімічні стосунки яких зрозумілі без будь-якого контексту: щастя горе, млявийжвавий) та контекстуальні (слова, що стають антонімами тільки в певному контексті внаслідок переносного вживання). Контекстуальні антоніми завжди образні. У лексичній системі мови значення цих слів не протиставляється, такого протиставлення вони набувають в індивідуальному авторському вживання, тобто контекстуальні антоніми є, як правило, витвором індивідуальним, а не загальномовним.

Антоніми є одним із важливих стилістичних засобів не лише завдяки їхнім внутрішнім семантичним властивостям, пов’язаним із називанням протилежних за значенням реалій, а й тому, що автор може використовувати антоніми залежно від особливостей власного світосприймання. Антоніми дають можливість створити контрастну характеристику образів, понять, предметів, явищ. Використовуються антоніми для відтворення шляху логічних роздумів, як художній прийом зіткнення понять еволюційного контрасту. Антоніми сприяють підсиленню, увиразненню певного поняття. З цією метою поняття розщеплюється на антонімічні компоненти.

Отже, антоніми виконують стилістичну функцію протиставлення, що може викликати різкий злам у семантичній структурі тексту, а також функцію зіставлення, що допомагає порівняти різні реалії та поняття. Стилістична функція антонімічної градацїі базується на відокремленні понять, виражених антонімами, на розмежуванні їх одне від одного в часі, просторі. Це допомагає митцеві слова яскравіше змалювати картину змін тих чи інших подій: «Як не дає він мені покою, де дай йому ні на тому світі, ні на сьому!» (О. Довженко).

Антонімія лежить в основі таких художньо-зображальний прийомів, як антитеза, оксиморон, іронічне зіставлення.

Антитеза (гр. antithesis) — стилістична фігура, побудована на підкресленому протиставленні протилежних явищ, понять, думок, почуттів, образів. В основі антитези лежить антонімічна пара. Різке протиставлення понять дає можливість авторові створити надзвичайно виразний, об’ємний образ. Антитеза сприяє змалюванню картин, у яких зіставляються прямі й переносні значення слів, використовується різке й несподіване зіткнення різнорідних понять.

Оксиморон (гр. oxymoron — дотепно-безглузде) — мовна фігура, у якій поєднуються два протилежних за змістом слова, що в сукупності дають нове поняття. Такі фігури допомагають повніше відтворити складність і суперечливість зображуваних явищ. Уміле використання оксиморонів надає мовленню витонченості й дотепності, тому поети, прозаїки, публіцисти часто вдаються до цієї фігури, зокрема в заголовках: Солодкий біль, отруйна протиотрута, далеке стало близький, небезпечна безпека.

Прийом антонімічної іронії полягає в тому, що слово сприймається не в прямому, а в протилежному розумінні, тобто стає само антонімом: Розжалобивсь, як вовк на поросямвід’їв ніжки й плаче.

Антонімія використовується як композиційний засіб: за її принципом складаються афоризми, гумористичні вислови, байки, гуморески, ліричні строфи: «Тіні твої живуть і зникають. Те, що в тобі вічне, не зникне ніколи» (Східна мудрість).

Про широке використання антонімії в розмовному мовленні можна говорити на тій підставі, що антоніми наявні в усіх жанрах народної творчості — піснях, прислів’ях, приказках: краще синиця в руках, як журавель у небі; не мала баба клопоту, так купила порося.

Таким чином, антонімія використовується досить широко як стилістичний засіб (О. Пономарів).

дослідження-аналіз



Знайдіть у реченнях антоніми. Яку функцію вони виконують?

1. Подумати тільки: на вогні, вкраденому для людей Прометеєм, люди спалили Джордано Бруно! газети). 2. Піднімання хвилі зумовлене силою тяжіння Місяця й Сонця. В кожній точці океану ця сила в шість мільйонів разів менша за силу тяжіння води, але, підсумована по всій його поверхні, вона становить гігантську величину (О. Меркулов). 3. Чорнії брови, карії очі, темні, як нічка, ясні, як день (К. Думирашко). 4. З журбою радість обнялась. В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась І як мені розняти їх?! В обіймах з радістю журба. Одна летить, друга спиня. (Олександр Олесь). 5. У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне (М. Рильський). 6. І темне для ума, для серця ясне й дивне (І. Франко). 7. Світ перетворюється в смерк, Немає в нім ні сонця, ані місяця (М. Людкевич). 8. Після цього рішення було ще багато різних подій, для когось радісних, для когось вельми сумних (З газети).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал