Урок №66 Експресивні можливості звуків української мови. Асимілятивні, дисимілятивні процеси, подовження



Скачати 12.15 Mb.
Сторінка17/61
Дата конвертації16.12.2016
Розмір12.15 Mb.
ТипУрок
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   61

Він допомагає передати відчуття незв’язності явищ, настрій напруженості, схвильованості, яке може бути викликане найрізноманітнішими причинами.

Складні, великі речення роблять інтонацію плавною, спокійною, уповільненою, хоча вони можуть створювати і напругу, якщо обрані особливі, виразні способи об’єднання простих речень в складне,— але це значно рідше явище.

Як правило, текст, побудований з простих речень, справляє враження книжності, ускладненості.

Найбільші можливості для створення виразності мають безсполучникові речення, особливо якщо між їх частинами існують чіткі логічні відношення, які звично виражаються за допомогою сполучників, підрядних або деяких сурядних. Відсутність сполучника, який би визначив чітко тип цих відношень, з однієї сторони, посилює інтонацію, тому що нею компенсується, а з іншого — залишає простір для уяви читача, який ніби стає співавтором тексту, домислюючи чітке граматичне оформлення речення.

Синтаксис художнього тексту, на відміну від інших рівнів, по суті завжди є виразним. Якщо в науковому чи офіційно-діловому тексті переважають стандартні синтаксичні моделі, то в художньому їх мало. Вся структура тексту заслуговує на увагу, бо вона підпорядкована вираженню додаткового смислу (не сформульованого прямо лексично), експресивній передачі емоцій автора або героїв.

Як і тропи, стилістичні фігури традиційно використовуються в художніх текстах в якості засобу створення експресії з давніх часів. Досвід майстрів відбирав та рекомендував для використання ті конструкції та прийоми, що мають найбільші можливості для підвищення виразності мови. В основі цих конструкцій лежать об’єктивні фактори, спроможні впливати на емоції читача.

Базуються стилістичні фігури та свідомому порушенні синтаксичних моделей. Відмінність лише в тому, що вони не придумуються кожного разу письменником, а використовуються як готові прийоми. У той же час, оскільки синтаксис дуже багата та різноманітна система, існують більші можливості для творчого використання цих прийомів, і в цьому відношенні можливості фігур набагато ширші, ніж у тропів.

Усі фігури умовно можна поділити на дві групи: експресивність першої створюється за рахунок особливостей розташування слів, а другої — за рахунок порушення відомих правил побудови тексту.

Найрозповсюдженішим зразком першої групи є інверсія — порушення прямого порядку слів. Метою інверсії часто служить логічне виділення слова, яке стоїть не на потрібному йому місці. Залежно від того, який із членів речення підпорядковується інверсії, створюються додаткові експресивні ефекти. цей прийом може служити й засобом стилізації під розмовний стиль, фольклор тощо. Інверсія служить письменникові хорошим засобом для постановки смислових та емоційних акцентів у тексті. Створенню чіткого ритму та установленню логічних зв’язків між частинами тексту служить синтаксичний паралелізм. При розповсюдженні однорідних членів або однотипних речень може бути використаний прийом градації, тобто така побудова тексту, коли слова розташовані по принципу поступового підсилення (або послаблення) позначуваної ними ознаки. Часто градація базується на використанні синонімів, які можуть належати до будь-якої частини мови. Вона завжди дуже виразна, тому що при її використанні предмет, ознака, дія, отримують замість однієї потрібної назви декілька і при цьому поступово наростає значущість цієї назви для вираження смислу тексту. Дуже різноманітною й складною за структурою фігурою є період, який, як правило, використовується у віршах, має чітку ритмічну побудову. Це така конструкція, яка логічно та інтонаційно ділиться на дві нерівні частини; перша являє собою перелік граматичних явищ, у результаті якого інтонація поступово підвищується, інша йде після паузи, супроводжується пониженням інтонації і знаходиться в певних відношеннях з першою (часових, причинно-наслідкових, протилежних тощо). Перша частина може являти собою низку однорідних підрядних речень, низку однорідних членів, інший ланцюжок близьких синтаксичних конструкцій. Частини, як правило, побудовані з використанням синтаксичного паралелізму. Період надзвичайно експресивний сам по собі, незалежно від лексичного наповнення, тому автори звертаються до нього рідше, коли є необхідність у вираженні незвичайних емоцій.

З розташуванням слів в тексті відповідним чином пов’язані повтори різного роду. Повторюватись у тексті можуть слова, словосполучення і навіть речення. З віршованою мовою більше пов’язана анафора (єдинопочаток), епіфора (єдиний кінець рядків та кільцевий повтор рядка на початку та на кінці строфи). Повтори підкреслюють смисл слів, допомагають ритмічній організації тексту. Часто анафора починає частину синтаксичного паралелізму чи періоду. Повтори одного й того ж слова в тексті завжди викликають зацікавленість і не випадково, тому навіть якщо воно не може бути віднесеним до зазначених фігур у зв’язку з незакріпленим місцем, воно повинне відзначатись і коментуватись під час лінгвістичного аналізу.

Інша група стилістичних фігур пов’язана зі зміною звичних для мови конструкцій.

Найрозповсюдженіша серед них — еліпсис. Це свого роду неповне речення, яке допомагає письменнику зробити текст лаконічним і динамічним, передати стрімкий рух думок. Цікаво, що в одних випадках, як правило в прозі, еліптичні речення надають тексту розмовний характер, а в інших майже не знижують загальне книжне враження від нього — у першу чергу це стосується поезії.

Свого роду порушенням норми є риторичні питання та звертання, тому, що при використанні у розповідному тексті вони втрачають первісний смисл: питання поставлене не з метою отримати відповідь, а звертання, не адресоване співбесіднику. Ці фігури виразні, оскільки вони створюють враження діалогу, розмови автора з читачем (або героєм, або героя з читачем і т. ін.), порушуючи монологічність руху авторської мови. Вони створюють різноманітну інтонацію, змушують читача ніби відповідати авторові, погоджуючись з ним або заперечуючи, шукаючи відповідь на поставлене питання.

Наступна фігура — складна синтаксична побудова, що має безліч варіантів організації, — невласне-пряма мова. Вона займає проміжне положення між прямою і непрямою мовою та становить собою введення елементів мови героя в авторське повіствування. Такий прийом дозволяє сприймати текст відразу ніби в подвійному вигляді: ми бачимо події очима і письменника, і героя, причому їхні погляди можуть у чомусь не співпадати. Цей прийом дає можливість глибше зануритись у внутрішній світ персонажа, зрозуміти його почуття, ставлення до оточення, причому іноді навіть більше, ніж пряма мова: те, що письменник включає в невласне пряму мову, герой не промовляє, а тільки міг би промовити (Т. Мельник).

Г. Синтаксичний рівень

1. Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні широкії крила (Леся Українка). 2. А Ярина То клене, то просить, То замовке, подивиться І знов заголосить (Т. Шевченко).



  1. Нас шестеро.

Ім’я нам шістка.

Здолали істерни

І чистки.

Лиш шість.

А за вікном

Рогатий біль?..

Рогата біль?..

Рогата більшість (С. Либонь).

  1. І любих згадували всі —

І рідні села і міста,

І босі ноги у росі,

І юної смачні уста (О. Ірванець).

  1. Успішна твоя єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні (В. Симоненко).

  1. Ой у лузі червона калина Похилилася.

Чого ж наша славна Україна Зажурилася.

А ми ж тую червону калину Підіймемо.

А ми ж нашу славну Україну

Гей, гей та й розвеселимо (Народна творчість).

термінологічна ідентифікація



  • Визначте, про який троп чи стилістичну фігуру йдеться.

  1. Умисне применшення ознак чи якостей когось або чогось (Літота). 2. Перенесення властивостей з одного предмета чи явища на інше на основі спільних ознак (Метафора). 3. Заміна одного слова описовим виразом (Перифраз). 4. Перенесення властивостей живих предметів на неживі (Персоніфікація). 5. Заміна одного виразу чи слова іншим на основі близького значення. 6. Навмисне перебільшення (Гіпербола). 7. Назва частини замість цілого й навпаки (Синекдоха). 8. Слово або вираз, що містить оцінку на основі схожості між двома предметами, явищами чи ситуаціями (Порівняння). 8. Зображення людей чи явищ у негарному комічному вигляді, засноване на різких контрастах та перебільшеннях (Гротеск). 9. Повторення в одній строфі, рядку чи фразі однорідних голосних звуків (Асонанс). 10. Повторення початкових слів у межах строфи, рядка чи фрази (Анафора). 11. Повторення однорідних приголосних, що надає віршу особливу виразність та інтонацію (Алітерація). 12. Протиставлення контрастних образів або понять (Антитеза). 13. Зміна звичного порядку слів у речення для надання особливого змісту (Інверсія). 14. Поєднання протилежних за значенням слів (Оксиморон). 15. Пропуск слова, яке можна відновити з контексту (Еліпсис). 16. Образне означення, що надає художню характеристику комусь або чомусь (Епітет). 17. Повтор останніх фраз або слів (Епіфора).

творчий диктант

  • Запишіть назву лінгвістичного терміна, який відповідає наведеним словам.

Море сміху, цар звірів, душа співає, золотий ліс, гігантський карлик, робота закипає, наче дитина, ріки крові, ліс рук, самотній парус, бережи копійчину, рука Києва.

Дослідження-аналіз



  • Розгляньте уривки з різних поезій. Визначте, якими лінгваль- ними засобами послуговуються майстри художнього слова в кожному конкретному випадку. З’ясуйте причини саме такого вибору.

1. Сьогодні Спас. І дзвін. Я в білім платті. Вмиваюся. І неба бірюза (І. Жиленко). 2. Світ перетворюється в смерк, Немає в нім ні сонця, ані місяця (М. Людкевич). 3. І все небесне плесо за мить перепливеш. Проте одноманітно-блакитно — і пливти, у мандрах кругосвітніх (П. Мовчан). 4. Тиша. Вода. Туман. Свіжо. Волого. Лунко. Берег. Пісок. Ріка (Л. Талалай). 5. Ми плинемо життям, мов пливемо рікою (М. Людкевич). 6. Мов коники, іскри стрибають в траву (Л. Талалай). 7. Поет став морем. Далеч степова, І хмарочоси, й гори — ним залиті. Бунтують хвилі — думи і слова, І сонце генія над ним стоїть в зеніті (І. Драч). 8. Без неї пісне не злине, Без неї померкнуть днини, Без неї нема людини, Без неї народу нема! (Б. Мельничук). 9. Все самотніше самотність, Все печальніша печаль (І. Жиленко). 10. Ви чули, отам, де готель «Бригантина», зустрілася дамі Самотня Людина, Як синього його сивина зацвіла під поглядом синім із синього скла! (І. Жиленко).

  1. Згинь старе із мріями — йди нове з героями (П. Тичина).

  1. лінгвістичний АНАЛІЗ ВІРШОВАНОГО ТЕКСТУ Робота з таблицею

  • Розгляньте таблицю «План лінгвістичного аналізу віршованого твору». Виробіть алгоритм аналізу поезії.

План лінгвістичного аналізу віршованого твору

  1. Уважно й виразно прочитайте поезію.

  2. Проаналізуйте фонетичний склад, звернувши увагу на засоби милозвучності.

f Укажіть особливості римування.

f Визначте, чи є в поезії асонанс, алітерація. Яка роль цих фонетичних засобів?



  1. Охарактеризуйте слова, що створюють смислові та емоційні акценти у вірші.

f У яких відношеннях вони перебувають (порівняння, протиставлення, посилення думки, почуття тощо).

f Визначте, до якого розряду лексики вони належать (за походженням: архаїзми, історизми, неологізми, запозичена лексика, старослов’янізми; за емоційним забарвленням: експресивна, емоційна, забарвлена чи нейтральна лексика; за сферою вживання: загальновживані, діалектизми, просторіччя).



f Знайдіть слова, що вжиті в переносному значенні. Визначте, які з них творять метафоричні образи.

f З’ясуйте морфологічну приналежність слів та визначте, яка частина мови є найбільш уживаною в поезії або частині вірша. Чому?

т Визначте у вірші синоніми, антоніми, омоніми, пароніми. Поясніть їхню роль.

  1. Окресліть важливість використання інших засобів мовної виразності: епітетів, порівнянь, суфіксів пестливості чи згрубілості тощо.

  2. Проаналізуйте синтаксичну будову вірша.

f Скільки речень входить до складу поезії.

f Які їх мікротеми та яким чином вони між собою співвідносяться.

f Які їх синтаксичні особливості (наявність інверсії, еліпсису тощо; які речення домінують прості чи складні, сполучникові чи безсполучникові, односкладні чи двоскладні).

f Зверніть увагу на особливості пунктуації (чи є крапки, знаки оклику, знаки питання), визначте її роль (як інтонаційну, так і смислову).

f Визначте, чи є повтори (синтаксичний паралелізм, повтори сполучників, анафоричні чи епіфоричні повтори) та поміркуйте, яку роль вони виконують: мелодійну, емоційну, смислову.

  1. Зробіть висновок щодо емоційно-змістового смислу поезії (інтерпретуйте вірш).

  2. Коротко запишіть своє розуміння основного змісту.

робота в групах

Виконайте лінгвістичний аналіз різних поезій.

Група 1

КАМІННА ЗЛАГОДА СТАРОГО ДОМУ

Каміння злагода старого дому Ще золотим крилом у парку висне.

Ходім до ставу: там, повір, нікому Нема відмовлення. Хіба навмисне Шиястий лебідь сколихне водою —

І сплине згадка луками тремкими,

Немов про те, як з див рясного крою Свого вбрання раділа панна, мимо Дерев оцих проходячи. Про неї Забули ми, як став, як вітру нерух...

І лише погляд твій, де ріг алеї,

В журбі спинявся на вежах бельведеру.

О. Зуєвський

Група2

У зимну днину, в лиху годину Летіли гуси над білим ставом.

А ватаг крикнув, що Україна,

І серце стало.

П. Гірник

ГрупаЗ

МИНАЮТЬ ДНІ. МИНАЮТЬ ЛІТА.

Ю. Меженкові

Минають дні. Минають літа..

Серце змінам відкрите.

І сум не такий, і радість не та.

.Гай-гай, Геракліте!

Ах, мудрість цитатна — мудрість гірка! Вона не горами двига!

.Чого ж ти ждеш? Мерщій до бюрка:

.Там — книга.

Гортай, гортай, гортай сторінки, Давним-давно пожовтілі!

.Ти ж був молодий. Ти ж був стрункий. Сила була в тілі.

Але пливуть, минають літа.

Час і горами двига.

І сум не такий, і радість не та.

І тільки незмінна книга!

Є. Плужник

Група4

Україно мила, краю мій чудовий!

Чи є в цілім світі ще така краса?

Весно наша рідна, в запахах бузкових,

В голубім серпанку дівчини коса.

Вся в садах вишневих, у пахучих м’ятах.

В розлогих долинах яблунь пахне цвіт. Земле ти вродлива, земле ти багата,

Де такої вроди знайдеш дивоцвіт?

Скрізь хати біленькі, наче на малюнку,

В мальвах, чорнобривцях, наче у вінку.

Дай, кохана земле, цілющого трунку, Вірним сином буду тобі довіку.

Народна пісня

  1. ПІДСУМОК УРОКУ

VI. Домашнє завдання

Підготуйте лінгвістичний аналіз вашої улюбленої поезії. Виконайте завдання у вигляді мультимедійної презентації.

УРОК № 83

тематична контрольна робота № 5. контрольний тест

Мета: проконтролювати й оцінити рівень засвоєння знань, сформо- ваність умінь та навичок; розвивати уважність; виховувати відповідальність.

Тип уроку: урок Обладнання: тести.

ХІД УРОКУ



  1. організаційний момент

  2. ознайомлення критеріями оцінювання

  3. виконання тестових завдань

варіант 1

► Завдання 1-12 передбачають вибір одного з варіантів. У всіх завдання правильним є лише ОДИН варіант.



  1. Позначте рядок, у якому всі слова написані правильно.

А Бур’ян, пів’ящика, з’їзд, торфяний;

Б жираф’ячий, між’яр’я, духмяний, дит’ясла;

В мавп’ячий, двох’ярусний, солом’яний, дзвякнути;

Г м’язи, роз’єднати, пів’Європи, буря;



  1. У якому з наведених рядків в усіх словах відбувається подовження або подвоєння?

А Жовччю, рілля, ллєш, годинник;

Б подорожжю, віддзеркалювати, возз’єднати, попідтинню;

В радісттю, міськком, баштанник, нездоланний;

Г численно, військомат, непримиренний, бовван.



  1. Оберіть правильне твердження.

А Апостроф не ставиться перед у складних словах, перша частина яких закінчується на приголосний перед я, ю, є, ї;

Б апостроф не ставиться у слові Лук/ян та похідних від нього;

В апостроф не ставиться в іншомовних словах перед [ш];

Г апостроф не ставиться після губних звуків б, п, в, м, ф, якщо перед ними є інший кореневий приголосний (крім р).



  1. Яке з наведених тверджень НЕ відповідає дійсності?

А Художній стиль поділяється на підстилі: епічний, ліричний, драматичний та комбінований;

Б до ознак художнього стилю належать образність, поетичність, естетика мовлення, експресія;

В художній стиль послуговується мовними засобами решти стилів;

Г до драматичних жанрів належить роман.

  1. У якому рядку всі слова слід писати з апострофом?

А Інтерв/ю, прем/єр, миш/як, кур/єр;

Б п/єдестал, ін/єкція, н/юанс, ад/ютант;


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   ...   61


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал