Урок №57 Тема. Стилістичне використання засобів словотвору



Скачати 153.7 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір153.7 Kb.
ТипУрок
Конспект уроку з української мови (10 клас) 22.04.2013 Урок № 57

Тема. СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ
Мета:    закріпити знання, уміння і навички стилістичного використання засобів словотвору;

узагальнити знання учнів про основні способи творення слів; актуалізувати знання про

словотвірний розбір слова;

розвивати вміння утворювати слова й доречно вживати їх у мовленні;

зв'язне мовлення учнів, навики роботи в парі,

вміння встановлювати внутрішньо- та міжпредметні зв'язки;

виховувати потребу в постійному збагаченні власного мовлення різноманітним засобами,

зокрема словотвірними, художні смаки.


Внутрішньопредметні зв'язки: Словотвір і стилістика: на рівні теми уроку.

Морфологія: частини мови.


Синтаксис: словосполучення, речення, текст.

Культура мовлення: виразне читання; виразність мовлення.

Міжпредметні зв'язки: художня література.

Обладнання: підручник, зошити, картки із тестовими завданнями, презентація «Засоби словотвору»,

тлумачні словники, роздаткові матеріали з текстами.


Тип уроку: закріплення та поглиблення знань, умінь і навичок.

ХІД УРОКУ


I.    I.Організаційний момент (із використанням психоформули)

Ось вже дзвоник пролунав,

10 клас за парти став.

Станьте рівно, як годиться.

Чи все на парті - подивіться.

Дружно назад озирніться,

Мило гостям посміхніться.

Додалося вам охоти?

Тож, приступаєм до роботи.
II.    Ознайомлення учнів із темою, метою та завданнями уроку (СЛАЙД 1)

Ця тема розбита на 2 уроки. Тому нашим завданням сьогодні є лише ознайомитися із способами творення слів, а над правописом ми попрацюємо на наступному уроці. Ця тема не є для вас новою, оскільки способи словотвору ми вивчали в 5 класі і при вивченні теми «Іменник» в 6 класі.



ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф (СЛАЙД 2)



Слово вчителя. Вірю, що слова ____________ знайдуть підтвердження у вашому серці, і ви відчуєте мелодійність і багатство рідної мови. Будьте на уроці особливо уважні. Знання, що ви отримаєте чи відтворите в своїй памяті, знадобляться вам для проходження ЗНО. Ми поговоримо з вами про слово: звідки воно береться, як твориться, як використовується в мовленні і на письмі.
IV.    Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Бесіда:


- Що ми називаємо словотвором? (СЛАЙД 3)

- Що називається будовою слова? (Розбір слова за будовою біля дошки ПРОЧИТАНИИЙ)

- Яка різниця між цими поняттями? (СЛАЙД 4)

- Які ви знаєте морфеми?

- Як називаються словотворчі префікси і суфікси?

V.  Розширення і поглиблення засвоєного матеріалу. Виконання практичних вправ творчого характеру

1. Слово вчителя

(СЛАЙД 5) Граматичне і лексичне значення слова.

(СЛАЙД 6) Слова непохідні і похідні. Звернути увагу на похідну і непохідну основу!!!



(СЛАЙД 7) Твірне слово

(СЛАЙД 8) Зауваж! (Запис в зошити)

Основні способи словотвору (СЛАЙД 9)



2. Вправа. Робота в парах. Визначити, яким способом утворені подані слова. (СЛАЙД 10)

ФІЗПАУЗА Пересісти на інші місця.

3. Індивідуальна робота. Дівчатка – 1 стовпчик, хлопці 2. Прояви творчість! (СЛАЙД 11).

4. Робота з теоретичним матеріалом підручника. С. 204. Самостійно опрацювати. Проблемне запитання. Яка роль у творенні слова словотворчих суфіксів? (СЛАЙД 12).

5. Робота з текстом. (роздатковий матеріал) Прочитати текст. До якого стилю належить текст? Визначте, слів якого стилістичного забарвлення найбільше в тексті? (користуючись теоретичним матеріалом підручника)

Перекладав Лукаш найбільше з німецької, французької, англійської, італійської, іспанської, польської, угорської. Переглядаючи ці приклади, можна впевнетись, що універсальність перекладацької праці Лукаша, широчінь її діапазону характеризується не лише кількістю мов, а також і тематичною різноманітністю. Я мав на увазі розмаїтість мовних стилів, манер, інтонацій. Читаючи Бернсові пісні в Лукашевих перекладах, доходиш до переконання, що народнопісенна лірика – справжня стихія Лукаша, людини, обдарованої музично, знавця й ентузіаста народної пісні. Але береш до рук патетичного Гюго, схильного не так до слова, як до піднесеної декламації, і згадуєш, що Лукаш – театральна людина, що ораторська театральність та напушистість – це таки його стихія і що де в чому ці риси й збігаються (Г.Кочур).



6. Вправа 293. Прочитати. Визначити слова, яким суфікси надають відтінків здрібнілості та пестливості, створюючи колорит довірливості або голубливості. Назвіть ці суфікси.

7. Завдання ЗНО. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чи розкриває заголовок тему висловлювання? Робота в парах.
Архітектурна спадщина Львова
Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону (Т. Трегубова, Р. Мих).
ІІ. Виконайте подані завдання до тексту. Серед виділених слів.
1. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою.
2. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення.
3. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси і префікси.
4. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними.
5. Чи є в тексті слова без закінчень?
6. Наведіть приклади 2 похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи.
7. Розберіть за будовою слово ДОВКОЛИШНЬОГО, визначте спосіб творення.
8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі.
9. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових.
Мікрофон. Чи доречно змінювати, осучаснювати архітектурну спадщину наших міст? Чому?
8. Схема словотворчого розбору (СЛАЙД 13) Звернути увагу на те, навіщо потрібно знати лексичне значення слова? Бережний – прибережний.

9. Виконати словотворчий розбір слова ВЕЛИЧ

10.«Швидка конячка»

За 1 хвилину доберіть якомога більше спільнокореневих слів до слова ГОЛОВА.



11. Розібрати за будовою слово ПОСМІХАТИСЯ

VI.   Систематизація і узагальнення засвоєного матеріалу.

Тестові завдання.



1. Знайдіть похідне слово.
а) дерево;
б) небо;
в) пташка.
2. Вкажіть слово, утворене префіксальним способом.
а) переписаний;
б) лісосмуга;
в) юність.
3. Вкажіть слово, утворене суфіксальним способом.
а) побілити;
б) приїхати;
в) весняний.


4. Вкажіть слово, утворене префіксально-суфіксальним способом.
а) ненаголошений;
б) безрукавка;
в) продивитись.

5. Вкажіть слово, утворене безафіксним способом.
а) проростання;
б) зменшення;
в) зелень.

6. Вкажіть слово, утворене складанням основ слів.
а) безкоштовний;
б) затінок;
в) електродвигун.

7. Вкажіть словосполучення з прикметником, який перейшов у іменник.
а) сумне обличчя;
б) зустріти сумне дівча;
в) думати про сумне.

8. Знайдіть слово, від якого утворилося виділене.
Моряцький

а) море;

б) морський;

в) моряк.

КЛЮЧ ДО ТЕСТІВ:


  1. В

  2. А

  3. В

  4. Б

  5. В

  6. В

  7. В

  8. В.

VIІ. Рефлексивно-оцінювальний етап. Перевір себе!

  • Що вивчає словотвір?

  • Що таке твірна основа?

  • Які є способи словотворення?

  • Поясніть різницю між словотвірним розбором і розбором слова за будовою.


VIІІ.    Домашнє завдання

  1. Опрацювати теоретичний матеріал с.203-204, 209;

  2. Робота з тестами.

  3. Вправа 296 або 298.


ІХ.   Підсумок уроку

Прочитати текст. До якого стилю належить текст? Визначте, слів якого стилістичного забарвлення найбільше в тексті? (користуючись теоретичним матеріалом підручника)

Перекладав Лукаш найбільше з німецької, французької, англійської, італійської, іспанської, польської, угорської. Переглядаючи ці приклади, можна впевнетись, що універсальність перекладацької праці Лукаша, широчінь її діапазону характеризується не лише кількістю мов, а також і тематичною різноманітністю. Я мав на увазі розмаїтість мовних стилів, манер, інтонацій. Читаючи Бернсові пісні в Лукашевих перекладах, доходиш до переконання, що народнопісенна лірика – справжня стихія Лукаша, людини, обдарованої музично, знавця й ентузіаста народної пісні. Але береш до рук патетичного Гюго, схильного не так до слова, як до піднесеної декламації, і згадуєш, що Лукаш – театральна людина, що ораторська театральність та напушистість – це таки його стихія і що де в чому ці риси й збігаються (Г.Кочур).



Прочитати текст. До якого стилю належить текст? Визначте, слів якого стилістичного забарвлення найбільше в тексті? (користуючись теоретичним матеріалом підручника)

Перекладав Лукаш найбільше з німецької, французької, англійської, італійської, іспанської, польської, угорської. Переглядаючи ці приклади, можна впевнетись, що універсальність перекладацької праці Лукаша, широчінь її діапазону характеризується не лише кількістю мов, а також і тематичною різноманітністю. Я мав на увазі розмаїтість мовних стилів, манер, інтонацій. Читаючи Бернсові пісні в Лукашевих перекладах, доходиш до переконання, що народнопісенна лірика – справжня стихія Лукаша, людини, обдарованої музично, знавця й ентузіаста народної пісні. Але береш до рук патетичного Гюго, схильного не так до слова, як до піднесеної декламації, і згадуєш, що Лукаш – театральна людина, що ораторська театральність та напушистість – це таки його стихія і що де в чому ці риси й збігаються (Г.Кочур).



Прочитати текст. До якого стилю належить текст? Визначте, слів якого стилістичного забарвлення найбільше в тексті? (користуючись теоретичним матеріалом підручника)

Перекладав Лукаш найбільше з німецької, французької, англійської, італійської, іспанської, польської, угорської. Переглядаючи ці приклади, можна впевнетись, що універсальність перекладацької праці Лукаша, широчінь її діапазону характеризується не лише кількістю мов, а також і тематичною різноманітністю. Я мав на увазі розмаїтість мовних стилів, манер, інтонацій. Читаючи Бернсові пісні в Лукашевих перекладах, доходиш до переконання, що народнопісенна лірика – справжня стихія Лукаша, людини, обдарованої музично, знавця й ентузіаста народної пісні. Але береш до рук патетичного Гюго, схильного не так до слова, як до піднесеної декламації, і згадуєш, що Лукаш – театральна людина, що ораторська театральність та напушистість – це таки його стихія і що де в чому ці риси й збігаються (Г.Кочур).



Прочитати текст. До якого стилю належить текст? Визначте, слів якого стилістичного забарвлення найбільше в тексті? (користуючись теоретичним матеріалом підручника)

Перекладав Лукаш найбільше з німецької, французької, англійської, італійської, іспанської, польської, угорської. Переглядаючи ці приклади, можна впевнетись, що універсальність перекладацької праці Лукаша, широчінь її діапазону характеризується не лише кількістю мов, а також і тематичною різноманітністю. Я мав на увазі розмаїтість мовних стилів, манер, інтонацій. Читаючи Бернсові пісні в Лукашевих перекладах, доходиш до переконання, що народнопісенна лірика – справжня стихія Лукаша, людини, обдарованої музично, знавця й ентузіаста народної пісні. Але береш до рук патетичного Гюго, схильного не так до слова, як до піднесеної декламації, і згадуєш, що Лукаш – театральна людина, що ораторська театральність та напушистість – це таки його стихія і що де в чому ці риси й збігаються (Г.Кочур).



Архітектурна спадщина Львова

Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону (Т. Трегубова, Р. Мих).



Архітектурна спадщина Львова

Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону (Т. Трегубова, Р. Мих).



Архітектурна спадщина Львова

Небагато міст можна порівняти з музеями просто неба. Саме до них належить Львів, у чудових архітектурних ансамблях і пам’ятниках якого втілена складна історична доля, пов’язана з багатовіковою боротьбою українського народу проти чужоземних пригноблювачів, відображений розвиток архітектури від давньоруських і готичних будівель ХІІІ–ХVІ століть, творів модерну й конструктивізму перших десятиріч двадцятого століття до сучасних споруд. Сам план міста з вулицями, що радіально розходяться від середнього ядра, характерний для поселень, які складалися століттями.

Особливість архітектурної спадщини міста – її багатонаціональний характер, історично зумовлений важливим значенням Львова в міжнародній торгівлі. Поряд з корінним українським населенням тут жили й трудилися вірменські купці та ремісники, німці, поляки, євреї, працювали італійські майстри-будівничі тощо. Загальноєвропейські стильові системи, збагачені місцевими традиціями, що беруть свій початок з часів Київської Русі, лишили на львівській землі глибоко самобутні витвори, які складають одну з найяскравіших сторінок в історії культури України.

Львів виник як невелике місто-фортеця Галицько-Волинського князівства, а виріс у значний економічний і культурний центр, що справив великий вплив на розвиток архітектури довколишнього регіону (Т. Трегубова, Р. Мих).

1. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою.
2. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення.
3. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси і префікси.
4. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними.
5. Чи є в тексті слова без закінчень?
6. Наведіть приклади 2 похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи.
7. Розберіть за будовою слово ДОВКОЛИШНЬОГО, визначте спосіб творення.
8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі.


  1. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових.

1. Випишіть слова, які містять три і більше морфеми. Розберіть ці слова за будовою.


2. Випишіть форми слова місто. Виділіть закінчення.
3. Знайдіть два слова, утворені префіксально-суфіксальним способом. Виділіть словотворчі суфікси і префікси.
4. Знайдіть два слова з нульовими закінченнями. Змініть ці слова так, щоб закінчення стали буквеними.
5. Чи є в тексті слова без закінчень?
6. Наведіть приклади 2 похідних слів. Від яких слів їх утворено? Визначте твірні основи.
7. Розберіть за будовою слово ДОВКОЛИШНЬОГО, визначте спосіб творення.
8. Доберіть усно до слів Львів і архітектура спільнокореневі.
9. Утворіть від слів місто і вулиця по два нових.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал