Урок 56. Урок позакласного читання "Школа добрих вчинків"



Скачати 391.1 Kb.
Дата конвертації24.04.2017
Розмір391.1 Kb.
ТипУрок
УРОК 56.

Урок позакласного читання "Школа добрих вчинків"

Пригоди і захоплення твоїх ровесників




УРОКИ 57-58.

Нові пригоди героїв творів Всеволода Нестайка

Матеріал уроку. Всеволод Нестайко "Космонавти з нашого будинку". (Уривок.)

Мета. Виховувати інтерес до читання творів В. Нестайка; почуття дружби, взаємодопомоги, взаєморозуміння між дівчатками і хлопчиками, удосконалювати читацьку навичку, читання в особах; розвивати уміння характеризувати дійових осіб; розрізняти у пригоді комічне, смішне і небезпечне, тривожне; збагачувати словник.

Обладнання. Портрет В. Нестайка, виставка його книг, картки для контролю техніки читання; картки зі словами.


Хід уроку

I. Змістова й мотиваційна підготовка учнів до сприйняття теми.

Прочитайте назву розділу, який вивчатимемо. Знайдіть у змісті цю тему й мовчки прочитайте назви творів, які ввійшли до неї. Поміркуйте, які за жанром можуть бути ці твори.

Ми вже знайомилися з творами цієї теми, які вміщені у першій частині "Читанки". Пригадайте жанри цих творів.
II. Актуалізація опорних знань учнів.

Вікторина "Знавці назв творів та їх авторів ".



  • Співвіднесіть назву твору, який читали, з його автором.




В. Нестайко

"П_л_чк_ — р_т_вн_ц_"

В. Сухомлинський

"Чорнакішка, абомагічнечислосім".

Ю. Ярмиш

"Я і мі_ те_візо_".

В. Кава

"ЯкМиколкаставхоробрим".

В. Чемерис

"Ж_вж_к".

Який твір тут зайвий/ ("Жевжик" В. Нестайка.)

Чому? (Це казка, а інші твори — оповідання).

Який ще твір цього автора читали? (Уривок із повісті-казки "У палаці чарівних казок")


III. Повідомлення теми та мети уроку.

Герої творів Всеволода Нестайка — це кмітливі, жваві хлопчики і дівчатка, ваші однолітки. Вони часто потрапляють у неймовірні історії, веселі і цікаві, але водночас і повчальні. Сьогодні ми ознайомимося із уривком з твору Всеволода Нестайка "Космонавти з нашого будинку".



IV. Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом D. Нестайка.

1. Розповідь учителя.

Всеволод Нестайко належить до покоління, чиє дитинство обірвала війна. Дитячі роки письменника залишили згадку не лише по війну.

Народився в місті Бердичів Житомирської області. Батька хлопчик майже не пам'ятає. Йому було чотири роки, коли прийшла звістка про те, що тато загинув за кордоном, виконуючи державне завдання.

Про Бердичів хлопчик нічого не пам'ятає, окрім страшного голоду тридцять третього. Після марних прохань дати хоч чогось поїсти, він, зітхаючи, просив маму: "Ну то дай хоч води напитися". Рятуючись від голоду, сім'я переїхала до Києва, де жила мамина сестра з чоловіком. З тих пір Київ став рідним містом для письменника.

Довгих два роки довелося сім'ї жити в окупованому фашистами Києві. Мама підпільно організувала школу, вчила Всеволода та його однолітків. Це був їхній п'ятий клас.

Іноді стає моторошно від спогадів про ті часи. Та найстрашніша подія трапилася у Бабиному Яру. Відступаючи, німці палили свої жертви.

Вони заставляли робити це військовополонених. Одного разу кілька полонених утекло. Фашисти з собаками кинулися їх шукати. А Всеволод з Павлушею неподалік рвали горіхи. Німець подумав, що це втікачі, вистрелив Павлуші прямо у скроню і націлився на Всеволода, але потім розгледів, що це були діти...

Багато професій поміняв Всеволод Нестайко. Він був і столяром, і слюсарем, візником, репетитором. Та найбільшу втіху одержує від зізнання маленьких читачів, які беруть в руки його книжечки, коли залишаються самі або хворіють.

Вже самі назви книжок Всеволода Нестайка заохочують до читання: "Незвичайні пригоди у лісовій школі", "В Країні Сонячних Зайчиків", "Скринька з секретом", "Чудеса в Гарбузянах", "Пригоди Грицька Половинкина", "Тореадори з Васюківки".


V. Опрацювання першої частини твору В. Нестайка "Космонавти з нашого будинку" (с. 135-140).

1. Робота над заголовком.

— Поміркуйте, про що може йтися у творі з такою назвою. Давайте перевіримо своє припущення.

2. Підготовка до читання. Словникова робота, а) Контроль техніки читання.

Учні отримують картки з надрукованими словами, які вони повинні прочитати за 30 секунд.

нещасний аніякопсшької покататися перебивна

дружних зачухані шкода захоплено

колективних нікчема натякав приготувати

образилася глузливо міжпланетні нудна

тріснула зціпила тренажер точнісінько

ланцюжок противний одночасно змучений

нітрішечки доводилось несподівано підступно


б) Тлумачення незрозумілих слів.

На дошці написані тлумачення слів. Учитель на картках-блискавках показує слова, пояснення яких діти добирають з дошки. Учитель слово прикріплює на дошці поруч із тлумаченням.

Касторова олія — рицина
Пристрій, апарат для тренажу, відпрацювання якихось навичок — тренажер
Відсутність гомону, звуків, голосів; тиша — безгоміння
Фізичний стан тіла у космосі — невагомість

3. Читання твору вголос "ланцюжком".

Де відбуваються події твору? Хто головні дійові особи оповідання?

Хто вони, де живуть, навчаються?

4. Аналіз змісту твору. Вибіркове читання.

Кого Натка любила найбільше? А що не могла терпгга?

Знайдіть і прочитайте, як дівчинка згадує час дружби з Вадькою.

Чому діти перестали товаришувати?

Що робила Натка, щоб довести, що вона не гірша за хлопців? Чи їй це вдалося? Як саме?

Яку таємницю дізналася Натка? Прочитайте, що вона міркувала з цього приводу.

Які риси характеру Валька і Борки виявилися під час "тренувань"?

5. Вправи на розвиток навичок читання.

а) Гра "Хто читає швидше?"

— Знайдіть і прочитайте абзаци, в яких є речення;

"І в усьому були рівні"; "Геть звідси!";

"Що, зів, задавака противний?!"; "От вони де'";

"В обох вигляд нещасний і жалюгідний".

б) Читання в особах діалогу Бориса і Вальки. Діти розбиваються на групи, з'ясовують, де чиї слова, з яким настроєм, силою голосу треба їх читати.

6.Добір заголовків до частин тексту.

Орієнтовний план


  1. Натка і Вадька — колишні друзі-нерозлийвода.

  2. Як Натка доводила, що вона не гірша хлопців.

  3. Підслухана таємниця.

  4. Роздуми Натки.

  5. Випробування тишею.

7. Характеристика головних героїв твору.

Якими ви уявляєте Натку і Вальку? Як дівчинка сама говорить про Вадьку? Як характеризує себе?

Яке враження справили на вас діти? Що ви можете сказати про їх вдачу? Як вони ставилися до пригод?
VI. Опрацювання продовження твору В. Нестайка (с. 140-145 (другий урок).

1. Словникова робота.

а) Читання колонок слів.

повисли причаїлася розпанахані

натужний приглушений теліпалися

незручна заголосила метлялися

нервово перезирнувся нітрішечки

Читання кожної колонки зверху вниз ("луною" за вчителем) і знизу вверх ("буксиром"із сусідом по парті).

Доберіть синоніми до слів нітрішечки (аніскіяечки, зовсім), розпанахані (розірвані), причаїлася (притихла, принишкла).

Які слова серед даних — синоніми? (Повисли, теліпалися, метлялися).

— Складіть тлумачення слів натужний, заголосила.

б) Пояснення значень слів.

Учні отримують картку, де записані слова

кроква

ринва


дотеп

жердина


нафталін

— Прочитайте мовчки слова, що на картці, і їхні пояснення з дошки. Доберіть слова та тлумачення, яке, по-вашому, правильне. Поставте біля слова відповідну цифру.



  1. Засіб проти молі.

  2. Два бруси, з'єднані під кутом, на яких тримається дах.

  3. Кмітливий влучний вислів із жартівливим відтінком.

  4. Труба для стікання води.

  5. Довгий, тонкий, без гілок кусок дерева.


2. Первинне ознайомлення з твором. (Читання мовчки.) Перевірка первинного сприймання.

— Які ще тренування проводили хлопці? А Натка?



3. Вибіркове читання. Робота над змістом.

  • Прочитайте, як Натка проводила випробування тишею.

  • Як хлопчики вирішили тренуватися у "невагомості"? Прочитайте.

  • Яка небезпека на них чатувала?

  • Прочитайте, що побачила Натка, коли визирнула з даху.

  • Як діяла Натка? Зачитайте.

  • Які риси характеру виявились у дівчинки у цій ситуації?

  • Чому Натка заплакала? Як змінилося ставлення хлопців до Натки? Поміркуйте, чому саме.

  • Що у цій пригоді комічне, смішне, а що — небезпечне і тривожне? Які вчинки дійових осіб схвалюєте?

  • Від чого автор застерігає читачів?

  • Чи вдалося Натці довести, що вона справжній друг?

  • Як ви думаєте, як могли скластися стосунки Натки і Вальки далі? Розкажіть.

4. Вправа на розвиток швидкості читання. Гра "Дочитайречення".

— Знайдіть і дочитайте речення (записані на дошці).

"Не задумуючись, Натка ..." (8)

"Тим часом Вадька з..." (2)

"Ось над дахом видно ..." (6)

"Катапультуватися хлопцям..." (3)

" У кожного до пояса..." (5)

"Вадька і Борис теліпалися..." (7)

"І тут Натка не витримала..." (9)

"Наступного дня Натка ..." (1)

"А на четвертий день ..." (4)

Позначте цифрами послідовність подій у тексті.



5. Стислий переказ частини оповідання (за опорними реченнями, що на дошці).

Дівчатка розповідають текст від імені Натки, а хлопці — від імені Вадька.



6. Робота в зошитах (с. 37-38, завд. 1-8).
VII. Підсумок уроку.

Які епізоди оповідання В. Нестайка вам особливо сподобалися? Коли ви хвилювалися, а коли — раділи?



УРОКИ 59-60. Друг із планети Сатурн

Матеріал уроку. Марія Чумарна "Лумпумчик" (уривок з фантастичної повісті).

Мета. Продовжити ознайомлення з творчістю М. Чумарної, викликати інтерес до сюжету твору, уміння виділяти напружені епізоди; характеризувати почуття і вчинки героїв, стимулювати розвиток творчих здібностей.

Обладнання. Картки зі словами для розширення поля читання.


Хід уроку

І. Вправа на розвиток читацьких навичок.

1. Визначення спільної буквеної частини слів.

Прочитайте слова правильно і швидко, визначте в них спільну буквену частину.

сусідній — сусід; побитий — чудовий;

інопланетянин — планета; пообіцяв — пообідав

вік — віконце; фали — програли


2.Читання деформованого тексту.

цяменПисьни ріяМа рмаЧуна сядиронала у лісе шинРак на щиноТерпільні. лачиаЗкін сьЛьвівкйи синіувертте. раЗаз працею ктодиромре лишко "вітаТри" у віЛьво.

— Який твір Марії Чумарної ми вже читали? ("Казка про друга".)
II. Повідомлення теми та мети уроку.
Сьогодні ми прочитаємо ще один твір Марії Чумарної із незвичайною назвою — "Лумпумчик".
III.Опрацювання частини твору М. Чумарної (с. 145-150).

1. Словникова робота.

а) Гра "Встав букви".
Замість крапок вставте букви так, щоб вони були закінченням або початком усіх слів.

б) Читання пірамідок слів.


утік друзі тайм

футбол щебетав Сатурн

нинішній Лумпумчик форвард

галасували пустотливий прошмигнув

конструював приготуватись заспокоювати
— Прочитайте найдовше і найкоротше слово. Прочитайте спочатку усі іменники, а тоді — дієслова.


  • Прочитайте слова кожної колонки на одному мовному видиху.

  • Знайдіть пояснення деяких слів останньої колонки після твору.

  • Поясніть значення слова пустотливий.

2.Первинне ознайомлення з твором (учні читають вголос "ланцюжком").



  • Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних персонажів.

  • Де відбуваються описані події?

3.Вибіркове читання.

  • Прочитайте, як виглядав казковий гість із планети Сатурн.

  • Якого значення хлопчик приділяв футбольному матчу?

  • Як Лумпумчик господарював у Васильковій кімнаті?

  • Прочитайте опис початку матчу.

4.Аналіз змісту твору.

  • Чому Василько вирішив узяти Лумпумчика на футбольний матч?

  • Хто йому у цьому мав допомогти? Ким доводився Юрчик Василькові?

  • Що хлопець пояснив малому сусідові?

  • Які почуття переживав хлопчик під час матчу? Що його турбувало?

  • Поміркуйте, чому Лумпумчик утік від Юрчика.

5.Читання твору в особах.

6.Робота в зошитах (с. 39, завд. 1-3).


IV. Опрацювання закінчення твору М. Чумарної (с. 150-154). (Другий урок).

1. Словникова робота.

а) Вправа на розширення поля читання. Робота на картках у парах.

тренер забув

атакував секунда

перейнятий настанови

переключився пригнічений

сатурнівський висаджувалися

уболівальник завершились

мандрівник всередину

мовчанка напевно

хибний меткий


б) Пояснення малозрозумілих слів (читання тлумачень після твору).

2.Самостійне читання мовчки.



  • Як закінчився футбольний матч? Чи знайшовся Лумпумчик?

3.Відповіді на запитання. Вибіркове читання.

  • Як для себе пояснював Василько зникнення Лумпумчика? Прочитайте його міркування.

  • Прочитайте, як Василько забив першого гола. Чому він здався йому дивним?

  • Як далі тривав матч? Прочитайте, як Василько хотів забити останнього гола. Чим цей гол здивував?

  • Які почуття переповнювали хлопця після матчу?

  • Як поводилися Лумпумчик і Василько вдома? Доведіть словами тексту.

  • Які думки прийшли Василькові під час читання повісті? Прочитайте.

  • Як Лумпумчик пояснив усе, що трапилося під час матчу? Прочитайте його слова.

  • Як порозумілися Василько з Лумпумчиком?

  • Чому, по-вашому, Василько не хотів нікому показувати свого інопланетного друга? Чи зрозумів він свою помилку? З чого це видно?

4. Вправи на розвиток швидкості читання

а) Гра "Хто швидше?".

— Прочитайте абзаци, у яких є речення: «Вище носа»; «Гол! Гол!»; "І Василько теж"; "Та й, зрештою, останній удар теж"; "Чому мовчав Лумпумчик?"; "І чому він мовчить?".

б) Гра "Дочитай порівняння".



  • Знайдіть у тексті порівняння і допишіть (робота в парах).

  • М'яч летів убік, ніби... (жартуючи).

  • М'яч слухався, наче ... (зачарований).

  • Радий, що ми поговорили, наче ... (камінь з душі звалився).

5. Характеристика головного героя.

  • Які риси характеру хлопчика проявилися у цьому епізоді його життя?

  • На дошці записані слова. З'єднайте з іменем ті, які характеризують хлопця.

Василько

турботливий боягузливий самовпевнений

вірний енергійний

наполегливий розумний




  • Доведіть свої думки словами тексту.

6. Творче завдання.

  • Придумайте кінцівку твору.

  • Запропонуйте свій заголовок твору.

7. Робота в зошитах (с. 39-40, завд. 5-6).
V. Підсумок уроку.

  • Який твір читали? Чому у нього така назва?

  • Який цей твір за жанром: оповідання, казка чи науково-популярний текст? Доведіть свою думку.

  • Чим цей твір схожий на казку?

  • Чого навчає нас автор своїм оповіданням?


УРОК 61. Маленька, та удаленька Матеріал уроку, Інна Кульська "Коротулька".

Мета. Удосконалювати вміння передавати під час читання різні почуття героїв твору, визначати головну думку прочитаного; розвивати пізнавальні інтереси, цілеспрямованість, почуття гумору.


Хід уроку

І. Вправи яа вдосконалення читацьких навичок.

1. Робота над скоромовкою.

Ти, малий, скажи малому,

хай малий малому скаже,

хай малий теля прив'яже.

За командою вчителя учні чергують темпи читання: повільно, швидше, ще швидше, скоромовкою.

2. Читання з дошки "ланцюжків" слів.

Ріст, росте, росток, приріст.

Чемпіонка, чемпіонат, чемпіонський.

Короткий, скоротити, Коротулька.



  • Що об'єднує кожну групу слів? Яке слово найкоротше?

  • Прочитайте всі чотирискладові, а тоді — двоскладові. Яке слово найдовше?

  • Що може означати слово "коротулька"?


II. Повідомлення теми та мети уроку. \

  • Сьогодні ми прочитаємо цікавий твір Інни Кульської саме з такою назвою — "Коротулька".


III. Опрацювання вірша І. Кульської "Коротулька".

  1. Слухання вірша. Перевірка первинного сприймання.

  • Від чийого імені ведеться розповідь?

  • Кого прозвали Коротулькою?

  1. Словникова робота.



  1. Повторне читання вірша напівголосно чи мовчки.




  • Чому дівчинку назвали Коротулькою?

  1. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

  • Хто з цього прізвиська сміявся найбільше?

  • Як дівчинка відреагувала на сміх Левка?

  • Прочитайте, яку пораду дав друг.

  • Як спочатку дівчинка хотіла збільшити свій зріст? Прочитайте.

  • Де дівчинка знайшла допомогу у вирішенні своєї проблеми?

  • Як вона завоювала повагу однокласників?

  • Доведіть словами вірша, що дівчинка впевнено і наполегливо йшла до своєї мети.

  • Хто зрадів за дівчинку? Як її похвалив Левко? Прочитайте.

  • Яка головна думка вірша?

  • Що автор схвалює у вірші?

  1. Вправи на розвиток швидкості читання, а) Гра "Дочитай речення до кінця".

Хтось з учнів читає початок речення, а інші дочитують його. Продовжує гру той, хто відповідав.

б) Гра "Доведіть, що ..." (реченнями з тексту). ... у класі сміялися з прізвиська Коротулька; ...дівчинка у будь-який спосіб хотіла збільшити свій ріст; ...дівчинка знайшла іншу силу, що допомогла їй подолати

кепкування; ...дівчинка наполегливо займалася спортом; ...Левко зрадів за успіх подруги.


  1. Розвиток зв'язного мовлення. Група 1.

Підготувати розповідь про те, якою уявляєте собі дівчинку, як у неї далі склалися стосунки з однокласниками. Група 2.

Уявіть, що вам треба створити короткометражний фільм за цим віршем. Розкажіть, які події ви зобразите у ньому.



  • Поміркуйте, чи можна цей вірш назвати по-іншому.

  1. Виразне читання вірша.

  • Які розділові знаки зустрічаються у вірші? Після яких рядків треба робити коротку паузу, а після яких — довгу? На яких словах в останньому реченні треба зробити логічний наголос?

  • З якою інтонацією треба читати роздуми дівчинки?

  1. Робота в зошитах (с. 40, завд. 1-2).

IV. Підсумок уроку.

УРОК 62. Вірші про мрії та захоплення твоїх ровесників

Матеріал уроку. Вадим Скомаровський "Андрійкова мрія ". Грицько Бойко "Відпочити ніколи".

Мета. Формувати вміння аналізувати віршовані твори, удосконалювати навички виразного читання; збагачувати активний словник учнів; розвивати пізнавальні інтереси, цілеспрямованість.
Хід уроку

І. Мовна розминка.

  1. Права, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово. Гра "Слухай! Називай якомога більше слів".

Читаю — ... (книгу, газету, журнал ...). Зачитався — ... (казкою, повістю, оповіданням ...). Скупався — ... (вріці, озері, морі...). Відпочити — ... (вдома, в лісі, на пляжі...). Хотів би стати — ... (поетом, вчителем, лікарем ...).

  1. Читання анаграм.

ОНРАГМО (агроном) НЕНІЖРЕ (інженер)

ІКЛАР (лікар) ІЛСНКИ (лісник)

ЕПРКА (пекар) УЛМЯР (муляр)

ВАДПЕРОЦЬ (продавець) ТУНЕСДТ (студент)

ЕЧУНЬ (учень) ЕКВАЦЬР (кравець)


  • Яке слово зайве у кожній колонці? Чому?

  • Поясніть, що виконують люди кожної професії.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми прочитаємо вірші Вадима Скомаровського та Грицька Бойка про мрії, бажання, надії і захоплення ваших ровесників.


III. Опрацювання вірша В. Скомаровського "Андрійкова мрія".

1. Виразне читання вірша вчителем.

Хто головний герой твору?

Яка у Андрійка мрія?



1. Словникова побота.



2. Читання слів "луною" за вчителем. А тоді — "буксиром" у парі.

  • Доберіть синоніми до слів диво (чудо), навпрошки (навпростець).

  • Доберіть антоніми до слів сонце (місяць), найкращі (найгірші).


3. Повторне читання вірша мовчки.

  • Яка професія подобається Андрійкові?

4. Аналіз змісту вірша.

  • Як автор описав природу біля дому хлопчика?

Поясніть значення виділених висловів.

  • Як ви гадаєте, яка це пора року?

  • Що хоче виростити Андрійко? Куди б він її завіз?

  • У яких словах виявляється ставлення Андрійка до праці хлібороба?

  • Яким ви уявляєте хлопчика Андрійка? Де він живе?

  • Як ви думаєте, чи збудеться мрія хлопчика? Доведіть свою думку.

  • Яку думку хотів донести до читачів автор?

  • Яку мрію маєте ви? Ким би хотіли стати?

  • Чого хотіли б досягти у цій діяльності?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Вибіркове читання.

— Знайдіть і прочитайте рядки, в яких зустрічаються слова зі словникової роботи.

б) Знайдіть рими, доберіть свої.



6. Виразне читання вірша.

а) Підготовка до читання вголос.



  • Зверніть увагу на межі речень. Скільки їх у вірші?

  • Після яких слів будете робити паузи? Чому?

  • Які слова будете читати мрійливо? А які — піднесено?

б) Читання вірша (напівголосно) у парі.

в) Конкурс на кращого читця вірша.


IV. Опрацювання вірша Г. Бойка "Відпочивати ніколи".

1. Робота над заголовком.

2. Виразне читання вірша учителем.

  • Чи підтвердились ваші передбачення?

  • Чим був зайнятий герой вірша?

3. Словникова робота.

веде спину наступає

попік канікули стежка-стрічка

читаю книжку розпочались

відпочити ніколи ранок

Читання мовчки, а тоді вголос хором.



  • Прочитайте слова І колонки, підставляючи по черзі особові займенники (я веду, попечу, читаюти ведеш, попечеш, читаєш ... іт. д.).

4. Самостійне мовчазне читання вірша. Робота над змістом.

  • Чим зайнятий хлопчик на канікулах?

  • Які рядки свідчать про те, що хлопчик — завзятий читач?

  • У яких рядках прихований гумористичний зміст?

  • Який настрій викликав у вас цей вірш? Над чим примусив задуматися?

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання в парі "Я тобі, ти мені".

Діти читають напівголосно. Один учень один рядок, а другий — наступний, і так до кінця вірша.

б) Знайдіть найкоротше і найдовше речення.

в) Найдовше речення прочитати на одному диханні.

г) Читання в парах, робота над виразністю.



6. Мовно-логічне завдання.

  • З'єднайте слова І колонки (зі словникової роботи) з відповідними словами II—ї так, щоб утворилися сполучення з вірша.

7. Розвиток зв'язного мовлення.

За сюжетом вірша придумайте ілюстрацію.



V. Робота в зошитах (с. 40, завд. 3-5).

VI. Підсумок уроку.
У кожного співуча пір’їнка

УРОК 63. Розпізнай і розвивай свої здібності

Матеріал уроку. Василь Сухомлинський "Співуча пір'їнка".

Мета. Заохотити дітей до роздумів і припущень щодо змісту назви розділу; продовжувати розвивати в учнів прагнення самостійного творчого сприймання і осмислення навколишнього світу; розширювати і поглиблювати знання про В. Сухомлинського.


Хід уроку

І. Підготовка учнів до сприймання нового матеріалу.

1. Гра "Пройди лабіринт — прочитай слова".





  • Пригадайте, що ви знаєте про цю людину.

  • Які твори письменника читали?

2. Гра "Складіть і поясніть".

— Багато прислів'їв, приказок і висловів з творів В. Сухомлинського стали крилатими. Відновіть їх і поясніть значення.




Гарні не красиві слова,

Якби все на світі було однакове,

Рана від слова заживає, проте

До сяючої вершини

У кожної людини є


не було б краси.

своя співуча пір'їна.

а красиві діла.

слід глибокий зостається.

веде кам'яна стежина.



II. Повідомлення теми та мети уроку.

Ми прийшли у світ, щоб жити

всі на просторі земнім,

щоб сміятись і радіти

у довкіллі чарівнім.

Це життя, це справжня казка!

Ллється музика і сміх. Ти ж (запам 'ятай, будь-ласка)

неповторний серед всіх!




  • Ай справді, на цілій планеті нема таких хлопчиків і таких дівчаток, як ви. Є мільйони інших хлопчиків і дівчаток, але саме такого, як кожен з вас, нема ніде. Навіть коли є близнята, зовні дуже схожі одне на одного, то однаково у кожного своє життя, свої погляди, відчуття, свій характер, свої здібності. Хтось гарно співає, хтось — швидко і правильно розв'язує задачі, працює на комп'ютері. Хтось майстерно вишиває, а хтось — уміє доглядати тварин... І кожен по-своєму пройде життєвий шлях. Але людина не завжди цінує свою унікальність, не завжди знає свої здібності й можливості, розпізнає і розвиває їх. Саме на такі роздуми хочуть наштовхнути вас твори цього розділу. І першим з них є казка В. Сухомлинського "Співуча пір'їнка".


III. Опрацювання казки В. Сухомлинського "Співуча пір'їнка".

1. Підготовка до самостійного читання. Читання пірамідок слів "буксиром" за вчителем.

птах дай


струна побіг

Серпйко Стрепет

дивовижний маленький

настроюється захотілося



  • Прочитайте найкоротше і найдовше слова; усі іменники; дієслова.

2. Самостійне напівголосне чи мовчазне читання твору з наступним тестуванням.

Учитель читає завдання й варіанти відповідей. Учні на аркушах паперу записують букву, відповідь під якою вважають правильною.



Тест "Що з двох правильне"

1.Цей твір є ...

а) оповіданням;

б) казкою.

2.Стрепет — це ...

а) дивовижний птах;

б) хлопчик.

3. Стрепет співає ...

а) крилом;

б) дзьобом.

4.Якось Стрепет загубив ...

а) голос;

б) співучу пір'їнку.

5.Співучу пір'їнку Стрепета знайшов ...

а) маленький Сергійко;

б) дядько Сергій.

6. Чоловік згадував Стрепета і думав ...

а) "У кожної людини є своя співуча пір'їнка";

б) "Нещасливий той, у кого є співуча пір'їнка".

Відповіді. 2) а; 2) а; 3) б; 4) а; 5) а; 6) б.



3. Повторне читання казки вголос.

  • Чи чули ви колись про такого дивовижного птаха?

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

  • Чому Стрепет — дивовижний птах?

  • Як Стрепет співає?

  • Прочитайте, з чим порівнюється його спів.

  • Яке трапилося лихо?

  • Хто знайшов пір'їнку? Як Стрепет знайшов свою пір'їнку?

  • Прочитайте, про що птах просив Сергійка.

  • Який висновок для себе зробив уже дорослий чоловік?

Доведіть словами твору.

  • Як ви зрозуміли ці слова?

  • Про що примусила задуматися ця казка?

  • Якою може бути ця співуча пір'їнка? Які співучі пір'їнки є у твоїх однокласників? Чи знайшли її у себе?

5. Вправи на розвиток техніки читання.

а) Мовчазне читання. Гра "Засічка-кидок" (3 рази по 20 секунд).

б) Гра "Розвідники".


  • Скільки разів у творі автор вжив слово "Сергійко"? (3) "Стрепет" ? (8).

  • Знайдіть, які спільнокореневі слова автор вжив у тексті до слова спів. (Співає, співуча, поспівати, заспівала.)

  • Прочитайте речення, які складаються із 4 слів.

  • Знайдіть найкоротше речення.

6. Стислий переказ казки.

7. Робота в зошитах (с. 41, завд. 1-4).

IV.Підсумок уроку.

  • Що ви зрозуміли з казки?

  • До чого автор намагається закликати читача?


УРОК 64. Урок позакласного читання "У кожного є співуча пір'їнка"

УРОК 65. Юні художники

Матеріал уроку. Ганна Чубач "Найрідніші голоси". Степан Жупанин "Намалюю вітер".

Мета. Розвивати уяву, спостережливість до природних і мовних явищ, уміння передати під час читання настрій твору, ставлення авторів до зображуваного, порівнювати вірші, близькі за змістом.

Обладнання. Картки зі словами.
Хід уроку

І. Вправи на вдосконалення читацьких навичок.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово.

Гра "Згадайте, про кого розповідаю".

Дівчинка, дочка, хазяєчка, вертуха, помічниця — ... (внучка).

Хазяйка, жінка, мама, дружина, кухар, рукодільниця, доброзичливиця — ... (бабуся).



2. Гра "Придумай закінчення речень".

Діти читають початки речень, а закінчення складають самостійно.

Яка то радість приїжджати в село до ... (бабусі).

Заходжу в хату, цілую натруджені... (руки).

Вони пахнуть (молоком, хлібом) .

3. Розвиток зв'язного мовлення.


  • Розкажіть про свою бабусю.


II. Повідомлення теми та мети уроку.

  • Чи не виникало у вас бажання намалювати свою бабусю? А що ви ще любите малювати?

  • Давайте прочитаємо вірші Ганни Чубач і Степана Жупанина, в яких поети описали юних художників.


III. Опрацювання вірша Г. Чубач "Найрідніші голоси".

1. Виразне читання вірша вчителем.

  • Між ким відбувається розмова у творі?

2. Словникова робота.

красиві очі будем малювати

вузлуваті руки не можна відкладати

сільська хата дивилась довго



  • Прочитайте словосполучення у парі з сусідом по парті.

  • Продовжіть прикметниками кожну пару слів І колонки. До дієслів II колонки доберіть по кілька іменників.

3. Самостійне читання вірша учнями.

  • Від чийого імені ведеться розповідь у вірші? (Від імені матері, донька якої малює свою бабусю.)

4. Робота над змістом.

  • Як дівчинка звернулася до бабусі? Поміркуйте, як потрібно читати слова онуки. (Лагідно.) Чому?

  • Як бабуся описала себе? Прочитайте.

  • Як ви думаєте, чому бабуся відразу погодилася позувати онучці? (Бо охоту, як роботу, не можна відкладати.)

  • Поміркуйте, чи вдався дівчинці малюнок. Доведіть це рядками вірша. Як ви розумієте це порівняння?

  • Чому автор дала таку назву віршу? (Тому, що для автора мама і донька — найрідніші люди у світі, і їхні голоси найрідніші.)

5. Різновиди читання.

а) Вибіркове читання.



  • Прочитайте речення зі звертанням; окличні.

  • У яких реченнях є порівняння?

Прочитайте спільнокореневі слова до слова малюнок, які використала автор. (Намалювати, малюй, малювати.)

б) Читання в особах.



  • Прочитайте вірш так, щоб слухачі відчули ваше ставлення до зображеного.


IV. Опрацювання вірша С. Жупанина "Намалюю вітер".

1. Виразне читання вірша вчителем.

  • Про що цей вірш? Від чийого імені ведеться розповідь?

2. Словникова робота.

а) Вправа на миттєве сприймання слів.

Слова на картках-блискавках: вітер, ніжні, намалюю, вітерець, грізні, гортає.


  • Яке слово найдовше з прочитаних? Які слова-антоніми запам'ятали? Які спільнокореневі слова прочитали? Доберіть ще кілька споріднених слів.

  • Доберіть синоніми до слів ніжні (лагідні, ласкаві), гортає (лишає).

б) Пояснення значення слів.

Тераса — літня прибудова до будинку з дахом на стовпах, відкрита з боків або засклена.

Має — коливається під дією вітру.

3. Повторне читання оповідання вголос "ланцюжком".

  • Скільки дійових осіб у творі?

4. Аналіз змісту.

  • Що малює хлопчик?

  • Які ознаки вітру називає юний художник?

  • Які вітри він зобразив? Прочитайте.

  • Скільки малюнків зробив хлопчик?

  • Чому, на вашу думку, "вітрам нема кінця і краю"?

  • Яку роль характеру художника підкреслює поет?

  • Який настрій викликав у вас цей вірш? Чому?

5. Вправа на розвиток швидкості читання.

а) Вибіркове читання.



  • Знайдіть і прочитайте вирази, вжиті у переносному значенні.

  • Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, що — відчути слухом.

б) Читання "Незнайком" (учні готуються, а тоді читають).

в) Гра "Вовк і заєць" (у парах).



6. Творчі завдання. (Робота в групах.)

а) Дібрати до слів вітер і сонце якомога більше прикметників. У кого "найдовший ланцюжок"?

б) Придумати, які ще є вітри і як їх можна намалювати.

7. Виразне читання вірша.

8. Робота в зошитах (с. 41-42).

а) Продовжити речення (завд. 1, 5).

б) Відповіді на запитання (завд. 2-4).

в) Намалювати ілюстрації до образних висловів (завд. 6).


V. Підсумок уроку.

  • Які вірші читали? Хто їх автори?

  • Що спільного у цих творах? Чим відрізняються?

  • Якою є співуча пір'їнка для героїв цих віршів?


УРОК 66. Нова зустріч з "творчістю" Незнайка

Матеріал уроку. Микола Носов "Як Незнайко був художником". (Уривок.)

Мета. Вчити характеризувати дійових осіб, визначати зв'язок між їхніми іменами, характерами; удосконалювати вміння читати в особах, передаючи ставлення до героїв твору, розвивати почуття гумору.

Обладнання. Книга М. Носова "Пригоди Незнайка та його друзів", картка для розширення поля читання, картки зі словами.


Хід уроку

І. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Гра "Піжмурки".

Пензлітеранокаштанизкаважколисказкапуставокзалізолотопитиградусмішкарпеткитривогазета.



2. Гра "Незвичайна математика".

— Виконайте дії і прочитайте утворені результати.

Надія -дія - а+езна+й+ко= ...(Незнайко).

Пічка-чка+люлька=.. .(Пілюлька).

Тюль-ль+бичок-чок+к= ... (Тюбик).

Знання-ння+його-ого+ко=... (Знайко).

Чи впізнали ви, з якої казки ці герої? Що ви вже знаєте про цих героїв і чому у них такі незвичні імена?
II. Повідомлення теми та мети уроку.


  • Як називався уривок з повісті-казки Миколи Носова про Незнайка, який читали у 3 класі? ("Як Незнайко складав вірші".)

  • А сьогодні прочитаємо про ще одну пригоду цього хлопчика-коротунчика з казкового Квіткового міста.

III. Опрацювання першої частини казки М. Носова "Як Незнайко був художником" (с. 160-162).

1. Словникова робота.

а) Вправа на розширення поля читання (на картках).



б) Тлумачення малозрозумілих слів

  • Виберіть пояснення до кожного слова і поставте у кружечках відповідні цифри.

2. Читання казки мовчки.

Під час читання учитель проводить гру "Небо і земля".



  • Хто головний герой твору? Назвіть інших дійових осіб.

3. Відповіді на запитання. Вибіркове читання.

  • Хто такий Тюбик? Прочитайте його опис.

  • Ким вирішив стати Незнайко? Де він узяв фарби і пензель?

  • Чий портрет Незнайко намалював першим? Прочитайте, яким вийшов портрет.

  • З яким почуттям працював Незнайко?

  • Чому Гуньці не сподобався його портрет? Як про цю роботу відгукнулися інші малюки?

  • Якими зобразив Незнайко інших малюків9 Прочитайте.

  • Що зробив з цими портретами?


IV. Ознайомлення із другою частиною казки М. Носова "Як Незнайко був художником" (с. 162-164).

1. Словникова робота.

Вправа на миттєве сприйняття слів.



  • Прочитайте слова з карток-блискавок, визначте спільну буквену частину слів: сміявся — засміявся; побачив — портрет; навіщо — щось; ніс — нізащо; мир — миритися.

2. Читання частини вголос ("ланцюжком ").

  • Про що розповідається у цій частині?

3. Вибіркове читання. Аналіз змісту.

  • Як оцінив портрети малюків Пілюлька? Прочитайте про його почуття після їх перегляду.

  • Коли у Пілюльки змінився настрій? Чому?

  • Чому Незнайко погодився зняти портрет лікаря?

  • Як сприйняв виставку мисливець Кулька? Як він переконав Незнайка зняти і його портрет?

  • Як відреагував на свій портрет художник Тюбик?

  • Як Незнайко помирився з Гулькою? Що йому пообіцяв Незнайко? Прочитайте.

  • Поміркуйте, яку людську рису висміює автор у цій частині.


V. Вправи на розвиток швидкості читання.

1. Учні отримують завдання знайти і прочитати речення, в яких описуються такі дії: вирішив стати, закричав, знищу, розвісив, образився, відібрав, не хочу бути.

2. Гра "Чи можна зрозуміти з казки..."

(Діти доводять реченнями з тексту.)



  • ...що Тюбик — художник.

  • ...що Гунька образився за свій портрет.

  • ...що Пілюльці і Кульці сподобалися усі портрети, крім своїх.

  • ...що Незнайко помирився з Гунькою.

3. Читання в особах (по групах).

Перша група читає першу частину казки, а друга група — другу.


Творчі завдання.

1. Робота з ілюстраціями до твору.



  • Розгляньте малюнок до казки (с. 163). Кого з коротунчиків зобразив художник? Чому так думаєте?

  • Відгадайте, де чий портрет. Доведіть свою думку словами казки.

  • Яким ви зобразили б Незнайка на портреті?

2. Гра "Співстав ім'я з портретом" (робота в парах).

  • Зіставте по черзі імена коротунчиків з тим, як їх зобразив "художник" Незнайко. Що ви помітили?


VI. Робота в зошиті (с. 43-44).

    1. Вставити пропущені слова (завд. 1).

    2. Вказати стрілками, кого і як зобразив Незнайко (завд. 2).

    3. Розпізнати реакцію дійових осіб (завд. 3).

    4. Скласти міркування (завд. 4-5).

VII. Підсумок уроку.

      • Чому герої твору, побачивши свої портрети, вимагали зняти їх зі стіни і порвати?

      • Що у цій казці висміює автор?

      • Якою була б ваша реакція на власну карикатуру у виконанні Незнайка? Чому?



УРОК 67. Краса і творчість поряд

Матеріал уроку. Віктор Кордун "Як мама пісню заведе...". Василь Симоненко "Ти стоїш, небагата й непишна...".

Мета. Розвивати уміння фантазувати, знаходити і пояснювати образні вислови, збагачувати мовлення епітетами, синонімами, порівняннями; вдосконалювати читацькі навички, виховувати повагу і шанобливе ставлення до матері.
Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово. Гра "Хто це! Що це?"

— Відповіді давайте швидко.

Українська, мелодійна, співуча, задушевна ... (пісня). Найдорожча, лагідна, ніжна, турботлива ... (мама). Рідна, прибрана, батьківська, сільська ... (хата).

Вправа на формування уміння розширювати й уточнювати висловлювання.

Гра "Доповни речення".

Вчитель вимовляє речення і пропонує учням збільшувати його, додаючи по одному слову.

Мама співає

Моя мама співає.

Моя мама співає пісню... і т. д.

Читання слів на одному диханні.

сідаємо (дає) поважало (жало)

всім (сім) дивилася (вила)

рясний (ясний) служила (жила)

розцвітають (вітають) кроквочка (квочка)

Придивіться уважно до цих слів. У кожному з них заховалися інші слова. Знайдіть їх.

II. Повідомлення теми та мети уроку.

Читаючи вірші Віктора Кордуна і Василя Симоненка, спробуємо зрозуміти, який зміст вклали поети у свої віршовані рядки.


Опрацювання вірша В. Кордуна "Як мама пісню заведе...".
Слухання вірша, який читає учитель.

Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?

Чому усі збираються гурточком?

Словникова робота.

щеня зелені квочка василькові роздолля руде курчата мудра

Поміркуйте, яке слово зайве у кожній колонці. (Роздолля, мудра.)

Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.

Які картини ви уявили?

Аналіз змісту.

Про кого мама співає пісню? Прочитайте.

Чи здогадалися ви, яку пісню співала мама?

Що мама робила під спів? Кого вишивала?

Які улюблені заняття українців відобразив Віктор Кордун у своєму вірші?

Уявіть, що ви художники. Яку ілюстрацію ви намалювали б до твору?

Вправа на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто швидше?".

Знайдіть і прочитайте іменники, до яких автор дібрав такі прикметники: зелені (слова), мудра (квочка), руде (щеня), василькові (слова), швидка (голочка).

б) Читання з лінійкою (сусід по парті слідкує і виправляє помилки).

Виразне читання вірша.

Прочитайте вірш задушевно і наспівно.

Опрацювання вірша В. Симоненка "Ти стоїш, небагата й непишна...".
Виразне читання вірша вчителем.

Послухайте вірш відомого українського поета Василя Симоненка, в якому поет описує свою рідну хату, яка виринає у пам'яті, як світлий спогад дитинства.

Які почуття передав автор у вірші?

Словникова робота.

Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.

3. Читання вірша вголос "ланцюжком". Відповіді па запитання.

Якою постає у спогадах рідна хата?

Як хата "приймала" поста у різні періоди його життя?

Доведіть, що сім'я автора була гостинною і доброзичливою.

Як пост звертається до рідної оселі?

Які вирази вжито у вірші в переносному значенні?

Доведіть словами вірша, що поет дуже любить свою рідну .хату.

а] Чигання "буксиром" за вчителем.

б) Гра "Дочитай рядок" (проводять самі учні). и) Гра "Хто швидше?" (Робота в групах).

Знайдіть у тексті порівняння і запишіть. Яка пара справиться

Дах, наче ... (солом'яний капелюх). Хата була наче ... (мати).

Знайдіть рядки вірша з найбільшою кількістю слів. У якому слів

1ЙМСІ1ШС?

Які є слова з буквою "ж"?

г) Знайдіть рими і доберіть свої.

Вишні (непишні), луг (капелюх), піт (світ), двері (вечері), могла (тепла).

Розвиток зв'язного мовлення.

Опишіть малюнок, який би ви намалювали до вірша.

Виразне читання вірша.

Робота в зошитах (с. 44-45).

а) Продовжити речення словами вірша (завд. І).

б) Дати відповіді на запитання (завд. 2, 6).

в) Дібрати слова, що римуються (завд. 3).

г) Виписати образні вислови з вірша (завд. 4).

д) Малювання ілюстрації до вірша В. Симоненка (завд. 5). V. Підсумок уроку.

Про що читали на уроці? Який вірш сподобався більше? Чим?

Які почуття виникли піл час читання віршів?


УРОК 68. Як стають письменниками

Матеріал уроку. Анатолій Камінчук "Як я став письменником". Емілія

Саталкіна "Кожний знає епос діло". Мета. Використовуючи різні види роботи над текстом, удосконалювати

техніку читання; заохочувати дітей до віршування; розвивати

образне сприймання навколишнього світу; вчити добирати у віршах

рими.
Хід уроку



І. Мовна розминка.

Вправа нп формування навичок чіткої й виразної вимови. Школярі повторюють склали і доказують текст, знаходячи останнє

слово за змістом і римою.

Гу-іу-гу- росте кульбаба... (на лугу). Іт-іт-іт а неї гарний жовтий (цвіт).

Ни-нн-ііи- всіх нас радують ... (вони). Ту-ту-ту- з них віночок я ...(сплету). Ок-ок-ок- гарний вийшов пси ... (вінок).

Гра "Доберіть риму".

Швидко слово називай —

Йому риму добирай. Дивина — олівці — .... сніговиця —

сонне —

II. Повідомлення теми та мети уроку.

Чи легко бути письменником? Чи задумувались, як люди стають письменниками?

Що може бути поштовхом, щоб у людини розвинувся талант до віршування?

Послухайте оповідання-спогад Анатолія Камінчукн про ге. як він став письменником.



ПІ. Опрацювання оповідання А. Камінчука "Як я став письменником". І. Підготовка до читання. Читання слів "луною" за вчителем.

хуга хотілося

вікна дивовижні

завіяло замело

химерні заметіль

радісний блискучий

іскристий святковий

забажалося шибки


З'єднайте і зачитайте синонімічні пари.

Читання оповідання учнями (мовчки).

Під час читання діти проводять гру "Губи" (щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи не могли під час читання рухатися).

Про які роки пише автор?

Повторне читання твору вголос "ланцюжком".

Що спонукало хлопчика до творчості?

Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.

Яким себе згадує автор?

Яка погода була на вулиці? Прочитайте.

Що спочатку розглядав хлопчик?

Прочитай, що він побачив через шибку.

Чому хлопчик взявся до малювання? Які почуття переповнювали душу? Що він зобразив?

Доведіть рядками вірша.

Як мама віднеслася до творчості сина?

Який висновок для себе зробив автор з тієї історії? Прочитайте.

Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Гра "Хто швидше?"

Знайдіть і прочитайте, які прикметники вжив автор до слів: світ (білий), візерунки (химерні), віконечко (прозоре), іній (пухнастий), дерева (сині), сніг (іскристий, рожевий, блискучий), химери (дивовижні), стан душі (святковий, радісний).

б) Гра "Чи були такі речення в оповіданні?" Учитель читає речення. Учні відшукують їх у тексті.

"На вікнах "білі лебеді"— це Морозенко розмалював шибки". (Ні.)

"На паркані, на дротах шапки снігу". (Так.)

"І я вчасно взявся до малювання". (Ні.)

"Не пам'ятаю, які вони були, ті малюнки". (Ні.)

"Мабуть, саме відтоді я і почав віршувати, тобто писати вірші". (Ні.)

Детальний переказ оповідання (змінити І особу на НІ).

Робота в зошиті (с. 45- 46).

а) Продовжити синонімічний ряд (завд. 1).

б) Вставити з тексту пропущені слова (завд. 2).

в) Дати відповіді на запитання (завд. 3-5).
IV. Опрацювання вірша Б. Саталкіної "Кожний знає своє діло".

Спробуйте і ви стати поетами. Відновіть пропущені слова.

Діти читають, колективно добираючи відповідні слова. Пропонується учням робота в групах із завданням: продовжити вірш.


  1. Підсумок уроку.


УРОК 69. Живе у небі казка

Матеріал уроку. Микола Сингаївський "Веселка на долоні". Ліна Біленька "Казка неба".

Мета. Розвивати творчу уяву, образне мислення, збагачувати мовлення учнів епітетами, порівняннями, метафорами, пробуджувати прагнення придумувати і виконувати творчі види завдань.
Хід уроку

І. Мовна розминка.

1. Вправа, що сприяє формуванню швидкої реакції на слово. — Доберіть до поданих слів якомога більше таких, що називають ознаки:



2. Складання римованих рядків. Доповніть віршик, щоб була загадка про веселку. Дивувалися довго ми — збудували міст... (громи). Та по ньому я і... (ти). не зумієм ... (перейти).


II. Повідомлення теми та мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми будемо милуватися красою неба, веселки, хмар за допомогою віршів Миколи Сингаївського і Ліни Біленької.


IIІ. Опрацювання вірша М. Сингаївського "Веселка на долоні''.

Виразне читання вірша вчителем.

Як ви думаєте, про яку пору року йдеться у вірші?

Словникова робота.

ген то

обнова цвіт



вишнева долоня

небокрай малинова

Повторне (мовчазне) читання вірша учнями.

Які картини ви уявили?

Аналіз змісту.

Де поет спостерігав веселку? Які кольори побачив?

Які ще картини бачив? Прочитайте.

Які вирази у вірші вжито в переносному значенні?

Знайдіть у вірші порівняння. Які образи вони створюють?

Доведіть словами вірша, що поет захоплюється красою.

Уявіть, що ми стоїмо поряд з автором і милуємось красою веселки. Прочитаємо, що ми будемо бачити недалеко від себе, а що — вдалині.

У вірші згадується багато кольорів, тому його можна назвати — ... (різнокольоровим).


Вправа на розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" за вчителем.

б) Гра "Дочитай рядок" (проводять самі учні).

в) Читання "Незнайком".

Діти виправляють помилки, які допускає учитель.

Виразне читання вірша.



IV. Опрацювання вірша Л. Біленької "Казка неба".

Виразне читання вірша вчителем.

Послухайте вірш Ліни Біленької, в якому вона розповідає про казку, яку теж побачила у небі.

Які картини побачила поетеса у небі?

Словникова робота.

а) Читання колонок слів, кенгуру летять черепаха пливуть птахи стрибає ведмеді розкрили

бджоли пгівзла • ' .

б) Тлумачення малозрозумілих слів.

Прочитайте у правій колонці (на дошці) тлумачення, доберіть до них відповідні слова з лівої колонки.

Читання вірша вголос "ланцюжком". Відповіді на запитання.


До кого звертається автор у вірші? Про що просить?

Кого побачила поетеса у небі? Прочитайте.

Якого кольору хмари пливли у небі?

Чому побачене вона називає казкою?

Який настрій викликає цей твір? Поміркуйте, чому.

Різновиди читання.

а) Гра "Прочитайте початок рядочка".

Учитель називає останнє слово якогось рядочка, а діти знаходять і читають початок.

б) Знайдіть і прочитайте найкоротше і найдовше речення.

в) Читання з лінійкою.

Мовно-логічне завдання. •
З'єднайте слова І і II колонок (зі словникової роботи), щоб утворилися словосполучення.

Виразне читання вірша.

7. Робота в зошитах (с. 46, завд. 1-4).

V. Підсумок уроку.

УРОК 70. Як у звичайному відкрити незвичайне і красиве

Матеріал уроку. Василь Чухліб "Пісня тоненької Очеретини".

Мета. Вчити розуміти текст, розвивати уміння виділяти головне, аналізувати, висловлювати свою думку, відпрацьовувати навички правильного й усвідомленого читання в особах.

Обладнання. Картки для розширення поля читання, малюнки жаби, деркача, кулика, бугая, чаплі, очерету; картки зі словами.


Хід уроку

І. Мовна розминка.

Вправа на усвідомлення змісту. Гра "Послухай і запам'ятай".

— Які помилки ви помітили? Доведіть, що такого не може бути. Одного червневого ранку разом з друзями ми вирушили в похід. Сонце

ще тільки з'являлося на небосхилі, а ми вже були в дорозі. На деревах співали птахи: жайворонки, перепілки, півні. Особливо виділялися своїми дзвінкими голосами сірі мухоловки. З дупел виглядали і цвірінькали іволги й солов'ї. А великі синиці і строкаті дятли сиділи у своїх гніздах-колисках, які розгойдувалися на повітрі і курликали.



2. Читання анаграм.

— Прочитайте слова і скажіть, хто так робить, івцньрікає (цвірінькає) екрескоч (скрекоче) уєк (кує). чоеґлґе (ґелґоче) кєаавк (квакає). .; адукдкукає (кудкудакає) акєярк (крякає). апсівє (співає)


III.Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні прочитаємо твір В. Чухліба "Пісня тоненької Очеретини", з якої дізнаємося, хто найкраще співає на болоті і кому за це має бути найвища шана.


IV.Опрацювання твору В. Чухліба "Пісня тоненької Очеретини".

1. Підготовка до читання.

а) Вправа на розширення поля читання (робота на картках у парах).

Учні читають слова, дивлячись на крапку і намагаючись побачити букви, які поруч з нею.


б) Читання колонок слів, розпиналася співаю

хитнула загуду

зареготав забриніла

обурився полетів

слухала деренчить

в) Робота над лексичним значенням слів.

Гра "Знайди пару".

На дошці висять малюнки жаби, чаплі, бугая (птах), деркача, кулика, очерету.

Учитель на картці-блискавці показує ці слова. Діти повинні знайти відповідний малюнок, під яким учитель прикріплює картку зі словом.


  1. Читання казки учнями (мовчки).




  • Який цей твір за жанром? Чому так думаєте?

  • Які дійові особи казки?

  • Чия пісня була найкращою?

  1. Повторне читання казки вголос "ланцюжком".

  • Читаючи, зверніть увагу, хто чим хвалився.

  1. Аналіз казки.

  • Яким було болото? Що з ним трапилось?

  • Хто вступив у суперечку? Прочитайте.

  • Чим пишалися дійові особи? (Діти називають у тому порядку, як прикріплені малюнки.)

  • Чому Очеретина не втручалася у суперечку? Доведіть словами казки, що вона — дуже скромна.

  • Що їй відповів Вітер? Прочитайте.

  • Яке сталося диво? Прочитайте, як заспівала Очеретина.

  • Як жителі болота сприйняли пісню Очеретини?

  • Куди полетів Вітер?

  • Що у цій казці народ схвалює, а що засуджує?

  • Яка головна думка казки?




  1. Вправи на вдосконалення техніки читання.

а) Гра "Доповни речення".

  • Невідомо хто, але...

  • Доводили одне ...

  • Тоненька Очеретина ....

  • І — о диво!...

  • Такого ніжного ...

  • Бо має усюди...

б) Гра "Хто швидше?"

  • Дочитайте слова: "най" ... (-швидше, -вище, -краще); "вист"... (виструнчилася); "ар ..." (артистка); "проте..."(прошепотіла); "дото"... (доторкнувся); "заслу..." (заслухалися).

  • Які автор використав у творі синоніми до слова кричали? (Гомоніли, лементували, галасували.)

  1. Читання в ролях, без слів автора. (Діти одягають маски.)

  2. Мовно-логічне завдання.

а) —Які слова зі словникової роботи найточніше характеризують Жабу, Чаплю, Бугая, Деркача й Очеретину.

б) Прочитати частини висловів, подумати, як їх з'єднати. Найменший колосок своє болото хвалить Кожна жаба хвалити не треба Добрий товар має власний голосок.



  1. Диференційовані завдання.

Група 1. Група 2.

  • Виберіть із складених — Як по-іншому можна назва-висловів те, яке могло б бути ти казку? Доберіть свої заголовки, заголовком казки. Доведіть

свою думку.

Перевірка.

  • Придумайте продовження казки: кого ще зустрів Вітер і пробудив для своєї пісні?

9. Робота в зошитах (с. 47).
V. Підсумок уроку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал