Урок №22. Дата 24. 11. 14. Клас Світова література



Скачати 418.15 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.06.2017
Розмір418.15 Kb.
ТипУрок
  1   2   3
Урок № 22. Дата 24.11.14. Клас 5. Світова література.

Тема. Джон Кітс «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші, його ідея

Мета: познайомити п’ятикласників з життям та творчістю англійського поета Джона Кітса; дати поняття вірша та пейзажної лірики; підкреслити роль художніх засобів та емоційного забарвлення в описі природи Джоном Кітсом; розвивати творчу уяву, навички зв’язного мовлення, навички аналізу вірша, вміння висловлювати свої думки та робити висновки, давати обґрунтовану відповідь; виховувати любов до природи, зацікавленість до пейзажної лірики; формувати інформативну компетентність.

Обладнання: підручник, портрет.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Природа — вічний зразок мистецтва,

а найвизначніший та найблагородніший

предмет у природі — людина.

В. Бєлінський

Хід уроку

І. Орг. момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку

- Діти, подивіться, будь ласка, на епіграф і скажіть, про що піде мова на нашому уроці?

(про природу і людину)

На сьогоднішньому уроці ми розпочинаємо вивчати ІІ розділ, який так і називається «Природа і людина». Ми знаємо, що життя людини завжди невід’ємне від природи, це доводить навіть наш епіграф. Для людини природа завжди була, є і буде загадкою, тому що вона залишається не пізнаною та не вивченою до кінця книгою.

І дуже хотілося більше дізнатися про природу й описати це у віршах англійському поету Джону Кітсу. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь про життя та творчість цього поета, а також познайомитеся з його сонетом «Про коника та цвіркуна»

(Запис у зошити теми уроку)



ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

  1. Вступне слово вчителя про цікаві факти життя та творчості Джона Кітса.

У Джона Кітса було особливе ставлення до краси й природи. Він уважав, що вони органічно поєднані між собою. Природа має різні обличчя, але всі вони прекрасні. Будь-якої пори року природа постає в усій своїй красі, тільки треба вміти її бачити, навіть у буденних проявах, простих звуках, звичайних рослинах. Призначення поета, на думку Дж. Кітса, полягає в тому, щоб знайти 4живі форми» для втілення «вічноживої природи». У природі немає нічого застиглого, і мистецтво мас відображати невпинний рух природи. «Краса є правда, правда є краса, це все, що людина повинна знати па землі», — писав вій. Поезія, на думку митця, — це невичерпний потік світла, який робить яскравішими й насиченіши-ми природні барви.

  1. Робота над біографією Дж. Кітса. Запис у зошити основних дат із життя поета.

(Розповідь біографії вчителя чи попередньо підготовленого учня)

  1. 1795р. – народився в Лондоні Джон Кітс;

  2. 1804 р.- в результаті нещасного випадку загинув батько Кітса;

  3. 1803 р. - Джон поступив вчитися в приватну закриту школу преподобного Джона Кларка;

  4. Березнь 1810р. - від туберкульозу померла мати Кітса;

  5. 1817 р. – опублікована перша збірка його поезій;

  6. 1820р. – поет поїхав до Італії на лікування;

  7. 1820р. – в Римі помер Джон Кітс

  1. Вивчення теорії літератури

  • Вірш – 1) Рядок віршованого твору ,що характеризується ритміко-інтонаційною завершеністю, яка спричиняє обов'язкове відокремлення від іншого рядка кінцевою паузою;

2) Цілісний текст – віршований твір;

3) Антонім поняття проза, синонім поняття поезія.

Характерні ознаки вірша


  • Пейзаж –
    опис природи будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу; види пейзажу різноманітні за змістом і призначенням у творі

  1. Робота над віршем «Про коника та цвіркуна»

  1. Виразне читання вірша

  2. Бесіда

  3. Ділення вірша на 2 частини, робота з ними: Поміркуйте та знайдіть у кожній частині рядки, у яких виражено головну думку твору.

  4. Творче завдання: опишіть картину (усно)літнього (зимового, весняного, осіннього) дня (ранку, вечора)

  5. Повторення теорії літератури: художні засоби

  6. Знаходження у вірші художніх засобів змалювання краси природи.

IV. Закріплення матеріалу.

Прийом «Мікрофон»



  • Поезія для мене — це (що?) ... .

  • Поетичні твори ми читаємо для того, щоб (з якою метою?) ... .

  • У віршах ми знаходимо (що?) ... .

V. Підсумок уроку

У цьому сонеті Кітс виразно передав своє світле сприйняття руху життя та красу природи . Автор зобразив природу без штучних прикрас, але водночас сповнену вражаючою гармонією.



VI. Домашнє завдання.

1. Виразне читання та аналіз сонета “ Про Коника та цвіркуна” (для «слабких» учнів)

2. Написати міні-твір “ Чим мене захопив сонет Джона Кітса? “ (для «сильних»учнів)
УРОК №23. Дата 26.11.14. Клас 5 Світова література.

Тема. Й. В. Ґете «Нічна пісня подорожнього»

Мета: ознайомити з перлинами світової поезії; дати поняття про пейзаж, епітети; розвивати навички виразного читання поезії, спостереження над ліричним твором та його аналізу; розширяти кругозір учнів; виховувати естетичні смаки,любов до природи, художньої літератури.

Обладнання: фотоматеріали, репродукції картин із гірськими пейзажами.

Тип уроку. Формування вмінь та навичок.

ХІДУРОКУ


  1. Організаційна частина

Перевірка домашнього завдання

Запитання за підручником с.121-122

II. Мотивація навчальної діяльності школярів

— Як ми вже переконалися, і усна народна творчість, і давня література, і сучасна оспівують природу, прославляють її велич та красу. Давні люди вважали все в природі живим: гори, річки, ліси, дерева — олюднювали її. Талановиті поети складали гімни природі, підкреслюючи її роль у житті людини. Сьогодні ми ознайомимося з пам'ятками літератури, які створюють у читача відчуття

душевного спокою, умиротворення, роблять його чутливішим й добрішим.


  1. Оголошення теми й мети уроку

  2. Сприйняття та засвоєння школярами навчального матеріалу

1. Слово вчителя

2. Робота з підручником с.122-123

3. Словникова робота

С.124


4. Виразне читання вчителем вірша Ґете «Нічна пісня мандрівника» (в перекладі М. Бажана)

5. Слово вчителя

— Для того щоб яскравіше описати предмет, поняття, явище, дати їм точну, образну характеристику, письменники вживають прикметники — художні означення, які називаються епітетами.

Запис до літературознавчих словничків Епітет — це художнє означення.

— Епітети слід відрізняти від звичайних прикметників — означень, що просто характеризують предмет, указуючи на його форму, розмір, колір, матеріал або властивість. Наприклад, м'яка іграшка — звичайний прикметник-означення, а м'яке серце — епітет; дорослий хлопець — дорослий учинок; хижі звірі — хижі пазурі.



6. Виконання завдань пошуково-дослідницького характеру

  1. Випишіть епітети та звичайні прикметники-означення з вірша Ґете, визначте, чи додають вони творові нових відтінків значень.

  2. Випишіть метафори

  3. Визначити тему

  4. Визначити ідею

7. Підсумок учителя

— Як ви, мабуть, помітили, спільними образами для всіх віршів, з якими ми ознайомилися, є образ тиші, спокою, величних гірських вершин. Природа, ніби жива істота, тремтить, лягає спати. Такий прийом «олюднення» називається персоніфікацією.

Запис до літературознавчих словничків

Персоніфікація (уособлення) — уподібнення неживих предметів чи явиш. природи людським якостям. Це один із видів метафор.



V. Закріплення знань, умінь та навичок

«Усне малювання»

— Створіть словесну картину, зображену в поезії Ґете, додавши якісь деталі, прикмети.

Вправи з виразного читання вірша



VI. Домашнє завдання

С.122-126, вивчити вірш напам’ять.



Урок №24. Дата 01.12.14. Клас 5. Світова література.

Тема: Генріх Гейне. «Задзвени із глибини…» Втілення краси весняної природи у вірші. Зв’язок із фольклором (пісня)

Мета: познайомити з особистістю і творчістю Г. Гейне, формувати уміння визначати тему, ідею, художні засоби виразності, розвивати навички виразного читання, виховувати любов до природи та до поезії, розуміння краси поетичного слова

Тип: урок засвоєння нових знань

Матеріально-технічне забезпечення: портрет Г. Гейне, ілюстрації (пейзажі, фото, малюнки троянд),

Епіграф: Кожна людина – це світ, який з нею народжується і з нею помирає…

Г. Гейне

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Напам΄ять «Горные вершины»

  2. Бесіда фронтальна /або ж «Бліц-відповіді», в залежності від працездатності класу/

  • Де народився і жив Джон Кітс?

  • Де народився і жив Й. В. Гете?

  • Що таке пейзаж?

  • Що таке метафора? Назвіть метафору в вірші «Про коника і цвіркуна» (поезія землі не вмре)

  • Що таке епітет? Назвіть епітети у цьому ж вірші (невтомний голосок, довгий танок, мовчання крижане)

  • Які епітети є у вірші «Нічна пісня мандрівника» (імла нічна, пташиний грай)

  • Які метафори є у цьому вірші? (супокій ліг, пташиний грай замовк)

  • Про що розповідається у вірші «Про коника та цвіркуна»?

  • Які дві картини природи описані в ньому? (літня і зимова)

  • Як ви розумієте слова «поезія землі»?

  • Доберіть епітет до цього словосполучення (пісня землі)

  • Чому автор впевнений, що «поезія землі не оніміє»?

  • Як ви гадаєте, які слова у тексті вірша найголовніші? («поезія землі не вмре ніколи»)

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань

  1. Звернення до епіграфа

Німецький поет Генріх Гейне вважав, що кожна людина - це світ, який з нею народжується і з нею помирає. Разом із Гейне народився світ його поезії. Коли поет помирає, то тільки його тіло залишає цей світ, а поезія живе. Ми познайомимося з нею!

  1. Оголошення теми.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Вивчаючи поезію Гейне, ми опрацюємо два поняття: тема і ідея. Це допоможе нам розібратися у змісті віршів великого поета, відчутиі красу його поетичного слова і красу природи.



V. Вивчення нового матеріалу

1. Читання статті підручника «На крилах пісні полину» (с. 126-127)

2. Бесіда за прочитаним

  • Де народився Гейне?

  • Хто і чому був його кумиром і що він уособлював?

  • Де навчався Гейне? Чого найбільше прагнув?

  • Яка знаменита збірка пісень вийшла, коли йому було 30 років?

  • Чому Гейне покинув батьківщину? Де він жив?

  1. Читання твору вчителем

  2. Бесіда

  • Що ви відчували під час нашої подорожі?

  • Що ви уявляли?

  1. Аналіз вірша «Задзвени із глибини»

  • Про що цей вірш? (пісня весни, дім, сад, троянда)

  • Яка картина постає перед вами, коли ви читаєте цей вірш?

  • Хто переклав цей вірш на українську мову?

  • Про який дім і про яку троянду йдеться у вірші?

  • До кого чи до чого звертається поет і яке бажання висловлює?

  • Які тропи використовує поет? (епітети тиха печаль, сад зелений, метафора задзвени із глибини тихої печалі)

  • Кому передає привіт автор? (троянді)

  • Що може означати ця квітка? Символом чого є? (дівчина, кохана, кохання)

  • Про що ж іще йдеться у цьому вірші? (про кохання)

  1. Слово вчителя

Отже, ми з вами визначили, про що йдеться у вірші, тобто, визначили тему вірша: природа і кохання.

  1. Продовження бесіди

  • Яким настроєм пройнятий вірш? Які слова допомагають це зрозуміти? (тиха печаль, мила пісенька весни)

  • Спробуйте визначити, яка думка є головною (печальне кохання, розлука, бажання поета привітати кохану)

  1. Запис у зошити понять ТЛ «тема», «ідея»

Тема – те, про що йдеться у художньому творі.

Ідея – основна (головна) думка художнього твору



  1. Повторне читання вірша (учні)

  • З яким настроєм потрібно читати цей вірш? (тиха печаль, надія, радість)

V. Підсумок уроку.

  • На дошці ілюстрації до твору із зображенням весняної природи, троянди. Яка, на вашу думку, найбільш близько передає зміст твору? Поясніть.

  • Яка тема і головна думка твору Гейне?

VІ . Рефлексія.

  • Що нового ви дізналися на уроці?

  • Що було найцікавіше?

  • Який момент уроку вам найбільше сподобався?

Домашнє завдання:

С.126-129, вивчити напам’ять вірш Г. Гейне «Задзвени із глибини»


Урок №25. Дата 03.12.14. Клас 5. Світова література.

Тема. Ернест Сетон-Томпсон. Оповідання «Лобо». Авторські спостереження за світом природи

Мета: ознайомити з життям і творчістю письменника, викликати інтерес до їх вивчення; удосконалювати навички виразного читання, складання плану; розвивати вміння відповідати на запитання, складати повідомлення; виховувати любов до природи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

    1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання Огляд творчих робіт учнів

    1. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

Уявіть, що ви одержали листа, в якому написано: «Люди і звірі, ми — діти однієї матері-природи», а замість підпису зображено слід вовка. Що б це могло значити? Це зпачить, що лист від письменника, художника і натураліста Ернеста Сетона-Томпсона, якому його друзі, канадські індіанці, дали ім'я Чорний Вовк. Він написав багато оповідань про тварин, які читають у всіх країнах світу, і сьогодні ми познайомимося із ним та його творчістю.

    1. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя

— Народився Сетон-Томпсон 1860 року в Англії, але дитинство і юність його пройшли в Канаді, куди незабаром після його народження переїхала вся сім'я.

Змалку Ернест мріяв стати натуралістом. Крадькома від батька, який вважав вибір сина наївним і нерозумним, хлопчик спостерігав за поведінкою, звичками тварин і птахів, купляв на самостійно зароблені гроші книги про кудлатих та пернатих своїх улюбленців, вів свій власний щоденник спостережень. Одного разу Ернест побачив у книжковій крамниці чудово виданий довідник «Птахи Канади ». Коштувала книга цілий долар! Батько ніколи б не дав гроші на придбання такої «дурниці». Треба було заробити їх самому. Цілий місяць хлопчик рубав і складав дрова у дворі багатого фермера. А коли дізнався, що зароблених грошей усе ще не вистачає, став ловити комах для колекції однієї англійки. І ось така бажана книга у нього в руках. «Я був на сьомому небі від щастя»,— згадував цей день через багато років Сетон-Томпсон в автобіографії.


  • Твори канадського письменника можуть бути своєрідним посібником для юних натуралістів. Книги «Дикі тварини, як я їх знаю» (1898), «Біографія гризлі» (1900), «З життя гнаних» (1901), «Тварини-герої» (1906), «Біографія сріблястої лисиці» (1909) можна з повним правом назвати енциклопедіями лісового життя. Перу Е. Сетона-Томпсона належать і пригодницькі романи «Маленькі дикуни, або Повість про те, як два хлопчики жили в лісі як індіанці й чого вони навчилися» (1903) та «Ральф у лісах» (1911), з яких теж можна дізнатися про життя лісових мешканців.

«Я переконаний,— писав Сетон-Томпсон,— що кожна з тварин є дорогоцінною спадщиною, яку ми не маємо права знищувати без крайньої необхідності і не маємо права віддавати на муки нашим дітям». Правдиво й точно описував відомий натураліст звички й поведінку птахів та звірів. За дослідження в галузі зоології він одержав у Канаді посаду державного натураліста. А за наукові праці був удостоєний високої нагороди, яка присуджується в СІНА, — золотий «Еліот».

Окрім інтересу до зоології та літератури з дитячих років Сетон-Томпсон захоплювався живописом. Світ знає його і як талановитого художника-анімаліста. Батько рано виявив здібності сина до малювання. «Що таке бути натуралістом? Нісенітниця! Хіба це професія? — думав він, віддаючи хлопчика вчитися майстерності живописця у художниці, що жила неподалік.— Писати картини й продавати їх — ось справа, що заслуговує на увагу». Старший Сетон-Томпсон і не уявляв, як можна поєднати цікавість до світу тварин із талантом художника. Юний Ернест довів, що це можливо. Першою картиною, яку він написав олією, був портрет яструба. Цього птаха, як потім й інших звірів та пернатих, Сетон-Томпсон малював із натури. Художню освіту хлопець отримав у Торонтсько- му коледжі мистецтв і в Лондонській школі живопису та скульптури при Королівській академії. Улюбленим місцем його прогулянок і занять живописом стає зоопарк. У Лондоні, а потім у Парижі, де Сетон-Томпсон удосконалював свою майстерність, відвідуючи звіринці та малюючи улюблених птахів і звірів. Може, саме тоді у нього виникла ідея супроводжувати свої оповідання про тварин ілюстраціями на полях книг. Малював він героїв своїх творів з великою любов'ю, теплом і гумором. Багатьом сучасникам письменника не подобалося це. Вони звинувачували його в бажанні олюднити чотириногих мешканців лісу, стверджували, що зображення звірів, зроблені рукою художника-натуралістя, передають настрій, почуття, а почуттями, мовляв, тварини володіти не можуть. Однак Сетон- Томпсон залишився вірним своїй ідеї. Відомі натуралісти Альфред Брем, Бернгард Гржимек, Джеральд Даррелл, Джой Адамсон у своїх дослідженнях про фауну підтвердили його спостереження.

— «Вовки завжди були улюбленою темою моїх малюнків»,— писав автор оповідань про тварин. Цій темі Сетон-Томпсон присвятив цілі полотна. Одне з них — «Погоня» (1895) — було широко відомим і неодноразово виставлялося в художніх салонах. Передаючи в листі сюжет картини, художник писав: «Ліс, по свіжій дорозі мчать руські сани, а ззаду за ними женеться зграя з дванадцяти вовків». Президент США Теодор Рузвельт, пристрасний мисливець, побачивши шо роботу, вигукнув у захопленні: «Я ще ніколи не бачив картини, де б так чудово були зображені вовкиї» Ще одна улюблена картина Сетона-Томпсона — «Лобо — король вовків» (1893) — ілюстрація до одного з кращих його оповідань «Лобо».

Оповідання Сетона-Томпсона про тварин наповнені драма точними подіями і часто мають трагічний кінець. Письменник захоплюється характерами своїх героїв, помічаючи в них те, що, здавалось би, притаманне тільки людям. Дикий кінь з оповідаввя «Мустанг-іноходець» воліє краще померти, ніж бути в неволі.

Ризикуючи життям, рятує від зграї собак свою сріблясту подругу лис Доміно (повість «Доміно»). Захищаючи господаря, кидається на величезного ведмедя гризлі крихітний собачка («Дурний Біллі»). Безстрашно веде себе куріпка, ведучи за собою лисицю, яка прийшла розорити гніздо й знищити пташенят («Красношийка»). Помирає від жалю й печалі ватажок вовчої зграї Лобо, який утратив свою подругу — вовчицю Бланку («Лобо»).

Оповідання про вовка Лобо, мабуть, один із кращих творів Сетона-Томпсона з його «вовчого» циклу, до якого входять ще «Він- ніпегський вовк», «Бедлендський Біллі, або Вовк-цереможець», «Тіто. Історія лугової вовчиці».



(УС) Українські переклади. 1958 року українською мовою у перекладі Л. Солонька було видано книжку Томпсона «Маленькі дикуни» (Державне видавництво дитячої літератури УРСР). Згодом ця книжка декілька разів перевидавалася. 2012 року «Маленьких дикунів» випустило видавництво «Темпора».

  • Коментоване читання оповідання Е. Сетона-Томпсона «Лобо» (І розділ)

  • Словникова робота

  • Скальп — частина шкіри з волоссям із голови людини чи звіра, яка відрізається на доказ перемоги;

  • ковбой пастух;

  • стрихнін отрута;

  • деспотично жорстоко, одноосібно;

  • штат певна область в СПІА, Канаді та ін.;

  • перевертень перетворена на звіра людина або нечиста сила.

    1. Обмін враженнями про прочитане

      1. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Бесіда за змістом твору

  1. Чому старого сірого вовка називали «Володар Лобо»? » Якою була його зграя?

  2. Як мексиканці називали подругу ватажка зграї? » Чому скотарі прагнули будь-що і якнайшвидше спекатися вовчої зграї? » Чого боявся Лобо?

  3. Чому він ніколи не нападав на людину? Наведіть приклади

  4. його дбайливого піклування про свою зграю. » Чому в ущелині Куррумпо з'явився техаський мисливець Тен- нерей?

  5. Як Лобо і його зграя перемогли зухвалого мисливця з Техасу? » Як закінчилися інші спроби мисливців знищити Лобо і всю вовчу зграю?

      1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С.130-137. Читати, переказувати І частину оповідання Е. Сетон-Томпсона «Лобо», відповідати на запитання, намалювати ілюстрації.

      1. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

— Найбільше враження на мене справив епізод...

ДОДАТОК


ЩЕ ПРО ПИСЬМЕННИКА

ДИТИНСТВО

Російський журналіст і натураліст В, Песков, згадуючи, яке сильне враження справила на нього, дев'ятирічного хлопчика, книга Сетона-Томпсона «Герої-тварини», пише: «Лише тепер, маючи вже сивину, розумієш, як важливо вчасно кинути потрібне зернятко в землю. За тридцять наступних років я не прочитав книги більш потрібної, ніж ця...»

Ернест Сетон-Томпсон (1860-1946) народився в Англії, в невеликому містечку Саус-Шільдсе. Але він не був англійцем за походженням. Його предки були вихідцями із Шотландії. Перекази про славне минуле любовно зберігалися в сім'ї, як і про мисливські успіхи багатьох їх членів, які належали до старовинного роду, особливо про лорда Сетона, пристрасного мисливця, який убив у тому ж XVIII столітті останнього вовка на Британських островах. Багато років по тому, ставши відомим письменником, Сетон- Томпсон відновив старовинне прізвище роду, зберігши на якийсь час подвійне прізвище, під яким він і утвердився як письменник у світовій літературі.

Як людина різнобічно обдарована, він розповів про своє життя в написаній ним на схилі років книжці «Стежка художника- натураліста» (1941), в російському перекладі «Моє життя».

Батько майбутнього письменника був людиною заможною, власником близько десяти суден, які перевозили товар в усі кінці світу. Численна родина — в ній було чотирнадцять дітей (четверо з них померло в ранньому віці) — жила в достатку. Сетон-Томпсон був наймолодшим, десятою дитиною. Уже в ранньому віці він пройнявся любов'ю до тварин. Хоч би як гірко він плакав, варто було лише йому сказати: «Дивись, пташка!» або показати якусь комашку, щоб він замовк. Взимку, як він згадував, мати, бувало, закутуючи його в ковдру, говорила, щоб він уявив себе деревцем. Увійшовши в цей образ, хлопчик не ворухнувшись годинами просиджував десь коло стіни. Також любив слухати казки, такі, як «Червона Шапочка» і «Вовк та семеро козенят», але його симпатії були завжди на боці вовка. Правдиво описує письменник епізод кривавої розправи, в якій він і сам брав участь, над сусідськими курми, які зайшли на їх ділянку. Пізніше з'явилися і страх, і сором за те, що вчинив. Мабуть, саме після цієї події письменник почав замислюватися про тяжкі й нерідко драматичні взаємини між людиною і природою, про необхідність захищати її від людських бажань, які шкодять природі.

У перші роки дитинства Сетона-Томпсона справи батька погіршилися, і, коли хлопчику виповнилося шість років, уся родина переїхала в пошуках щастя до Канади, Спочатку вони улаштувалися в місті Ліндсей у провінції Онтаріо, а чотири роки по тому переїхали до Торонто, тоді невеличкого містечка, оточеного лісами.

Цей переїзд до Канади визначив подальшу долю письменника. Хлопчик опинився в зовсім незвичних для нього умовах. Йому відкрився новий світ лісів, де було багато різноманітних тварин та птахів.

Юному Ернесту найбільше запам'яталося, як руками батьків та братів був зведений їх перший дім, у будівництві якого і він, малюк, теж брав участь. Також він запам'ятав далеку дорогу до школи, коли він якось мало не замерз. Запам'ятав, як на його очах брати підстрелили першого оленя, і свої почуття: бажання вцілити в нього, а потім почуття болю при вигляді тварини, яка загинула на очах...



ПРО ТВОРЧІСТЬ ПИСЬМЕННИКА Й ВЧЕНОГО

1898 року Сетон-Томпсон видав книжку «Тварини, яких я знав» (у російському перекладі «Мої дикі друзі»), яка змусила заговорити про нього як про письменника, котрий знову відкрив для людини світ тварин. Услід за нею з'явилися такі книжки, як «Доля гнаних» (1901), «Тварини-герої» (1905), «Дикі тварини у себе вдома», що лише зміцнили це враження,

Сетон-Томпсон ретельно вивчив звички найрізноманітніших тварин та птахів. Коли він писав про тварин, читачі були вражені спостережливістю автора. Про все Томпсон писав так, неначе сам був колись вороном, чи лисом, чи ведмедем. У деталях знав побут тварин, знав, як вони виводять свое потомство, як знаходять їжу і до яких хитрощів удаються, щоб обдурити своїх ворогів. І це не випадково, адже він був ученим і десятки років провів, спостерігаючи за багатьма тваринами канадських лісів. Усе побачене він заносив до свого щоденника натураліста, яким користувався, коли починав писати свої твори, де олюднював своїх тварин.

Природа виступає у творах Сетона-Томпсона як своєрідна дійова особа, яка часто навіть визначає розвиток сюжету. Відтворюючи, наприклад, картину польоту міліардів птахів, що простя- глися високо в небі як «жива павутина», він пише: «Це матінка- природа вимітала їх на південь мітлою з північних вітрів».

Але тварини були не єдиним захопленням Сетона-Томпсона. Іншою його пристрастю були індіанці, їх побут, їхня «лісова наука»: письменник глибоко захоплювався тим, як індіанці, чиє життя минало в лісах, серед дикої природи, вміли читати її, мов відкриту книжку, проникаючи в усі її таємниці. Вивченню їхнього життя він присвятив багато років.

Це все знайшло відображення в книжках Сетона-Томпсона, які були не менш відомими, ніж його розповіді про тварин. Серед цих книжок були: «Берестяний сувій індіанців» (1907), «Книга лісової науки й індіанських премудрощів» (1912), «Підручник лісовика» (1912), «Євангеліє червоношкірого» (1938). До книжок про індіанців відносять також і книжку «Рольф у лісах» (1911).



УРОК № 26. Дата 08.12.14. Клас 5. Світова література.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал