Урок №10 Тема: Байка як літературний жанр, її характерні ознаки. Езоп зачинатель жанру байки. Втілення людських якостей в алегоричних образах Езопа



Скачати 282.99 Kb.
Дата конвертації19.06.2017
Розмір282.99 Kb.
Тема «Мурість байки»

Урок №10

Тема: Байка як літературний жанр, її характерні ознаки. Езоп – зачинатель жанру байки. Втілення людських якостей в алегоричних образах Езопа

Мета:Вивчити особливості байки як літературного жанру, розкрити специфіку художньої структури байки. Засвоїти поняття «байка, алегорія, мораль, езопова мова».

Ознайомити учнів з особистістю й творчістю Езопа, пояснити, чому його вважають основоположником жанру байки. Показати розвиток жанру байки в світовій літературі.

Здійснити текстуальний аналіз байок «Лисиця й виноград» та «Крук і Лисиця», вдосконалювати навички аналітичного дослідження літературного жанру байки з опорою на особливості структуру й смислу творів.

Розвивати логічне мислення, навички виразного читання, зв’язного мовлення.

Сприяти вихованню критичного ставлення до людських вад.
Обладнання: Слайд-презентація «Байка та її зачинатель Езоп», опорна схема «Розвиток байки в світовій літературі», схема «Структура байки».

Хід уроку


Здається, байка просто бреше,

А справді ясну правду чеше.

Леонід Глібов


І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми й завдань уроку
ІІІ. Вивчення нового матеріалу


а) перегляд слайд-презентації «Байка та її зачинатель Езоп»

б) самостійна робота учнів зі статтею підручника про байку та її зачинателя Езопа

в) фронтальна бесіда з метою закріплення отриманих знань

- Який літературний твір називають байкою? Спробуйте сформулювати стисле визначення цього літературного жанру. Які позиції потрібно обов’язково відзначити у визначенні?(Для унаочнення рекомендуємо використати схеми з додатку №1 до даного уроку.)

- Як побудована байка? (Оповідна частина й мораль).

- Що таке мораль?

- Який художній прийом лежить в основі байки? (Алегорія – художній прийом, який полягає в зображені й характеристиці одних явищ чи образів через інші, загального через конкретне).

- Назвіть відомих вам байкарів. (Езоп, Глібов, Крилов, Федр, Лафонтен ). Кого й чому називають зачинателем жанру байки? (З іменем Езопа нерозривно пов’язане становлення жанру байки. Віршовані байки, як самостійний жанр, відомі в давньогрецькій літературі з часів Архілоха. Езопу приписують цілу збірку байок (їх 426), усі вони мають прозову форму. Склад збірки дуже строкатий: поряд з добре відомими сюжетами, трапляються й анекдоти, що належали до найрізноманітніших епох. Серед байок, які приписують Езопу, є чимало вже знайомих нам («Вовк і Ягня», «Жаба і Віл», «Кінь та Осел», «Вовк і Журавель», «Крук і Лисиця» та ін.). Байки Езопа відрізняються надзвичайною простотою, лаконічністю,словесною економністю сюжету та моралі.

- Що ви дізналися про долю Езопа? Чому немає точної біографії цієї видатної людини, а існують лише легенди? Як байка допомагала йому вижити? Як пов’язане поняття «езопова мова» з алегорією?

- У яких документах вперше згадується ім’я Езопа? (Ім’я Езопа вперше згадується в працях історика Геродота (V ст. до н.е.). Геродот згадує його як історичну і досить відому постать, повідомляючи про те, що Езоп був байкарем, жив на острові Самосі в першій третині VI ст. до н.е. і не був рабом якогось Уадмона.)

- Доповніть свої знання про байкарів, переглянувши опорну схему «Розвиток жанру байки в світовій літературі». Як ви думаєте, чому жанр байки продовжує розвиватися й у наш час?



г)виразне читання та аналіз байок Езопа «Лисиця і виноград» та «Крук та Лисиця» (за перекладом Ю. Мушака та А. Білецького)

«Лисиця і виноград»

- Самостійне читання байки учнями.

- Виразне читання байки 2-3 учнями. Визначення кращого прочитання байки.

- Про що ця байка? Назвіть персонажів байки. Хто з них є активним, а хто пасивним?

- Якою постає в даній байці Лисиця? Як ви думаєте, чому Лисиця не змогла поласувати виноградом? Яке виправдання для себе вона знайшла? Чи втамувало воно її голод?

- Визначте структурні частини байки «Лисиця і виноград». Окремо прочитайте основну частину та мораль.

- Що,по-вашому, засуджується в цій байці?

- Розгляньте ілюстрації до байки Езопа «Лисиця і виноград». Яку саме частину байки в них відображено? Наскільки живописні образи увиразнили ваше розуміння байки?

- Образ Лисиці добре відомий вам з казок про тварин. Чим відрізняється Лисиця в байці Езопа «Лисиця і виноград» від її традиційного змалювання в казці?

- Прочитайте байку Езопа «Лисиця і виноград» в переказі П. Цімікалі (з книги “Езопові байки». Переказ для дітей П.Цімікалі. Переклад В.Забаштанського, А.Чердаклі. –К.: Веселка, 2003). Чим даний варіант байки відрізняється від розглянутого нами раніше перекладу?



«Крук і Лисиця»

- Виразне читання  байки 2-3 учнями, вибір і оцінка кращого варіанту прочитання твору.

- Про що ця байка? (Визначення теми твору.)

- Де відбуваються зображені події?

- Скільки умовних сюжетних частин ви могли б визначити в основній частині даної байки? Поясніть чому?

- Які герої діють у байці? Хто з них приваблює ваші симпатії, а хто ні? Поясніть, чому? (Варто відзначити, що в цій байці немає позитивного персонажа. На критичне сприйняття заслуговують як Лисиця, так і Крук.)

- Який тип людей змальовано в образі Крука? (Нерозумних, легкодумних, доволі тупих, надто довірливих людей, які легко піддаються впливові й сприймають будь-які слова за щиру правду.)

- Який тип людей змальовано в образі Лисиці? (Хитрих, лицемірних, нещирих, навіть підступних, які неправдою прагнуть заволодіти тим, що їм не належить.)

- Який художній прийом лежить в основі байки «Крук і Лисиця»? Доведіть, спираючись на текст.

- Розгляньте ілюстрації до байки «Крук і Лисиця». Які фрагменти байки на них відображені? Як ви думаєте, чому художники звернулися саме до цих епізодів? Як ілюстрації допомогли вам глибше опанувати сенс байки?

- Виразно прочитайте мораль цієї байки. Зробіть висновок, чому нас навчає ця байка, чи є вона актуальною в наш час?

- Виразно прочитайте байку. Наскільки аналітичне дослідження твору полегшило виразність його читання?



ІV. Закріплюючий етап уроку

а) самостійне аналітичне дослідження байки Езопа «Мурашки і Цикада»(за перекладом Ю. Мушака)

- Що вам відомо про мурах та цикад? Які це комахи?(Якщо учням складно дати відповідь на поставлене запитання, то вчитель надає пояснення щодо використання Езопом образів комах у даній байці, показує зображення мурахи та цикади та надає стислу інформацію про їхнє існування в природному середовищі.)

- Виразне читання байки «Мурашки і Цикада» вчителем.

- Організація самостійної роботи учнів у групах по аналітичному дослідженню тексту:

1. Клас поділяється на динамічні групи по 5-6 учнів, кожна група отримує чисті листки паперу, фломастери й пам’ятку для проведення текстуального дослідження.

2. Пам’ятка для самостійного аналізу байки Езопа «Мурашки і Цикада»

* Прочитайте байку мовчки.

* Прочитайте байку вголос.

* Визначте тему байки (про що вона оповідає?).

* Де і коли відбуваються події, зображені в байці?

* Хто є головними дійовими особами твору?

* Що привело Цикаду до Мурашок? Чому вона шукала допомоги саме в них?

* Чому Мурашки відмовили їй у допомозі? Чия точка зору, по-вашому, знайшла відображення в даній ситуації?

* Що засуджується, а що підтримується в даній байці? Де саме в структурі твору це знайшло відображення?

* Які художні прийоми використано у цій байці? (Алегорія та діалог.)

* Чому навчає нас байка «Мурашки і Цикада»? Чи втратить вона колись свій повчальний сенс?

* За бажанням намалюйте карикатурну ілюстрацію до цієї байки.

3. Оприлюднення висновків аналітичного дослідження байки представниками динамічних груп.

4. Уточнення та корекція учнівських висновків, визначення найбільш повного аналізу байки.

б)порівняльний аналіз вивчених байок Езопа

- Що спільного ви помітили у вивчених байках Езопа? (Усі вони написані прозою;одинакові за будовою: спочатку оповідь, а потім – мораль. Обмежена кількістю героїв. Усі образи алегоричні. Мова проста й зрозуміла. Усі байки мають повчальний сенс.).

- Доведіть, що в своїх байках Езоп використовував інакомовлення. Як називають цей замаскований спосіб вираження думок?(Свої байки Езоп будував як алегоричні розповіді, застосовуючи живу розмовну мову. Тому байки були зрозумілі всім. Алегорична мова байок дістала назву «езопова мова». «Езопова мова» - замаскований спосіб думок з натяками, недомовками задля уникнення будь-яких заборон.)

в) робота з епіграфом

- Виразно прочитайте слова видатного українського байкаря Леоніда Глібова, взяті за епіграф до нашого уроку.

- Якої мудрості ви навчилися, працюючи з текстами байок Езопа?

V. Домашнє завдання

Виразно читати байку Езопа «Вовк і Ягня» та байку І. Крилова «Вовк і Ягня».

Ознайомитися з байками Федра та Бабрія «Вовк і Ягня».

За бажанням намалювати ілюстрації до байок Езопа та Крилова «Вовк і Ягня».



Додаток №1. Опорні схеми «Структура байки»





Додаток №2

Розвиток жанру байки в світовій літературі

Час створення

Країна

Автор

Стисла інформація про митця







VІ століття до н.е.

Давня Греція

Езоп

Дієго Веласкес. Езоп (1639-1640). Музей Прадо, Мадрид



Езоп (грец. Αίσωπος) — видатний байкар, засновник жанру байки, «Батько байки» . Перший грецький історіограф Геродот свідчить, що Езоп народився у Фрігії (Мала Азія) був рабом аристократа Ксанфа на острові Самос; отримавши волю, подорожував ГрецієюВавилонією та Єгиптом.

Езоп був невеликим на зріст, некрасивим і горбатим. Мав гострий розум і вмів створювати байки. Його перший господар вирішив продати балакучого раба, якого купив простуватий філософ Ксанф з Самосу. Езоп вразив його дотепними відповідями. Коли Ксанф спитав Езопа, чи той хоче, щоб він його купив, Езоп нібито відповів: «А хіба тобі не все одно, чого я хочу? Купи мене в радники, тоді й запитуй». А на запитання, чи він завжди такий балакучий, Ксанф отримав відповідь, що за балакучих птахів завжди платять дорожче. Після того, як на репліку Ксанфа: «Але ти ж не птах, а виродок», Езоп відповів, що бочки в підвалах теж потворні, але вино в них гарне, філософ взяв його до себе.

Завдяки дотепному й винахідливому рабу Ксанф залишився в пам'яті поколінь, бо саме з ним легенда пов'язує багато езопових жартів і мудрих рішень. Широко відома історія, як Ксанф наказав Езопові купити на базарі для бенкету всього найкращого, що є у світі. Езоп приніс лише язики різного приготування і пояснив здивованому господарю, що найкраще у світі — це язик, бо саме ним домовляються, встановлюють закони, висловлюють високі й мудрі думки. На прохання купити наступного дня найгіршого, що є у світі, Езоп знову приніс язики — і довів Ксанфу, що в світі немає нічого гіршого ніж язик: ним люди обманюють один одного, починають сварки та війни.

Якось після обіду, перебуваючи добряче напідпитку, Ксанф хвальковито заявив, що може випити море, а на ранок вжахнувся від своєї обіцянки. Езоп врятував його від ганьби, порадивши Ксанфу виставити своєму супернику перед суддями й глядачами, які зберуться на березі моря, таку умову: хай суперник перекриє всі ріки, що впадають в море, бо Ксанф дійсно обіцяв випити море, але не обіцяв випити й ріки.

За однією з легенд про смерть Езопа, цар Крез послав його в місто Дельфи принести у величному храмі пожертву богові Апполону. Підступні й жорстокі жерці, які вже давно ненавиділи Езопа, підклали в його торбину священний золотий кубок бога й обвинуватили в крадіжці, а потім засудили Езопа до смерті й скинули зі священної скелі Парнаського хребта в безодню.

Езоп створював байки, де героями були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. Точну кількість байок не встановлено, але вважається, що Езопу належить понад 400 байок. В образах тварин висміював недалеких і темних людей, їхні недоліки і захланність. Жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло — його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані ФедромБабрієм та Авіаном.










І століття н. е.

Давній Рим

Федр

http://www.biografguru.ru/img/2235.jpg

Федр — (20 до н. е. або 15 рік до н. е. — 70рік н. е.) — давньоримський поет, байкар.

Федр народився в області Пієрія в Македонії. Був греком за походженням. Змалку став рабом. За яких обставин це трапилося невідомо. Незабаром він потрапив до Риму. Тут Федр здобув освіту. Проте вона була досить загальною та поверхневою. За наказом імператора Августа його було відпущено на волю.

Після цього він був шкільним вчителем-граматиком. Тоді ж став складати байки. За часи правління імператора Тіберія Федр у своїх байках виступав з критикою володаря та його можновладця Сеяна. За це зазнав утисків та відправився у вигнання з Риму.

Писав Федр латиною. Спочатку в складанні байок наслідував Езопа, але поступово виробив власний стиль. Темами байок Федра були політичні події та діячі, соціальні негаразди. Він у похмурих барвах змалював сучасний йому світ. Особливою темою стали особисті вади людини.

Байки Федра відрізняють жанровою новизною, повчальністю, дидактизмом. Стиль Федра схематичний, стислий, абстрактний. Використовував 6-стопний ямб. Основні персонажі — це тварини. Але є й люди та боги.

Всього Федром складено близько 150 байок. Він вперше створив байки віршованою мовою.




ІІ століття н.е.

Давня Греція

Вале́рій Бабрі́й — давньогрецький поет, байкар часів імператорів Траяна та Адріана.

http://soyuz-pisatelei.ru/_fr/14/2845574.jpg

Бабрій (Babrios), старогрецький поет-байкар 2 ст н.е. Йому належить віршоване перекладення байок Езопа. Байки Бабрія відрізняються жвавістю викладу, повчальний елемент не розвинений , викривальний — майже відсутній; характерне іронічне відношення до традиційних олімпійських богів. З 10 книг Бабрія до нас дійшло всього 140 байок у віршованій формі і близько 50 в прозаїчному переказі.


ХV–ХVІ століття

Італія

Леонардо да Вінчі

https://encrypted-tbn0.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcqfyovocix6j4hvzd_2rwgfk-yq11lhtnbv7gd5gvone9d0lalx

Леона́рдо да Ві́нчі (італ. Leonardo da Vinci, 15 квітня 1452 в Анкіано, коло Вінчі  2 травня 1519 в замку Кло-Люсе, Амбуаз) — видатний італійський вчений, дослідник,винахідник і художник, архітектор,анатоміст і інженер, одна з найвизначніших постатей італійського Відродження.

Леонардо да Вінчі дає в своїх рукописах безліч зразків оповідної прози: байки, фацеції (жартівливі розповіді),афоризми, алегорії, пророцтва. У байках і фацеціях Леонардо стоїть на рівні прозаїків XIV століття з їхньою простодушною практичною мораллю.


ХVІІ століття

Франція

Жан де Лафонтен

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcqlqhxuyhgftikvkbimxae1wy3f3pxkt83trrhxu7gveryxvbx5ew

Жан де Лафонте́н (фр. Jean de La Fontaine,  8 липня 1621,Шато-ТьєрріШампань — 13 квітня 1695Париж) —французький поет, байкар, родоначальник нового виду байки у світовій літературі. Член Французької академії з 1684.

Писати почав доволі пізно, у 33-річному віці. Особливою заслугою Лафонтена в європейській літературі є розробка жанру віршованої байки. Перші шість книг байок побачили світ 1668 року під назвою «Байки Езопа, завіршовані Лафонтеном» («Fabies d'Esope, mises en vers par M. de La Fontaine»). Остання, дванадцята, книга була надрукована 1694 p. Створювані упродовж багатьох років, байки відобразили зміни у світогляді поета, а також його творчі пошуки. Всі книги байок поєднані цілісним художнім задумом: висміяти вади сучасного суспільства, представити читачеві різні його верстви в сатиричному зображенні.Демократизм, життєвість, національний колорит байки Лафонтена надихали українського байкаря Леоніда Глібова, котрий наслідував його, додаючи свої оригінальні барви. Переклади й переспіви творів Лафонтена, здійснював Іван Котляревський, але вони втрачені. Окремі вірші та байки Лафонтена переклали Я. Вільшенко, М. Терещенко, М. Годованець, Іван Світличний,Всеволод Ткаченко.




ХVІІІ століття

Німеччина

Готгольд Єфраїм Лессінг

http://static.briefly.ru/authors/lessing.jpg

Ґо́тгольд Ефраїм Лессінґ (22 січня 1729КаменцСаксонія, —15 лютого 1781Брауншвайг) — німецький драматург, теоретик мистецтва та літературний критик-просвітитель. Основоположник німецької класичної літератури.

Писав байки в прозі, драматичні твори, критичні твори.




ХVІІІ століття

Польща

Ігнатій Красицький

http://literatura.kh.ua/img/foto/gulak.jpg

Ігнатій Красицький 
Найголовнішим виразником польського Просвітництва був Ігнатій Красицький (1735-1801). За своїм походженням і за становищем Красицький був великим польським аристократом. Родич короля Станіслава Августа Понятовського, він був призначений в 1766 р. єпископом Вармійским. Положення одного з великих сановників церкви не завадило йому стати на чолі польського просвітницького руху. Людина широких і різнобічних знань, що стежив за розвитком передової суспільної думки Англії і Франції, він багато зробив для вітчизняної культури та розвитку жанру байки в сітовій літературі.



ХVІІІ століття

Україна

Григорій Сковорода

сковорода григорій. фото. портрет


Григо́рій Са́вич Сковорода́ (22 листопада (3 грудня1722,ЧорнухиЛубенський полк — 29 жовтня (9 листопада1794,ІванівкаХарківщина) — український просвітитель-гуманістфілософпоетпедагог.

Освіту здобув у Києво-Могилянській академії

Вагоме місце в творчому спадку Сковороди посідають 30 байок. Його вважають зачинателем української літературної байки.


ХVІІІ-ХІХ століття

Росія

Іван Крилов

http://www.tretyakovgallery.ru/pictures/b/b0/b08534becfbe88eb742fb7dda56c57d7.jpg

Іван Андрійович Крилов (рос.Ива́н Андре́евич Крыло́в) (2 (13) лютого 1768, Москва —9 (2) листопада 1849, Санкт-Петербург) — російський байкар

Народився в 1769 році в Москві в родині бідного армійського офіцера. Дитячі роки Івана Крилова пройшли в Твері. Грамоті вивчився вдома,французькою мовою займався в сім'ї знайомих. У 1777 Крилов був записаний у цивільну службу підканцеляристом калязінського нижнього земського суду, потім тверського магістрату.

В кінці 1782 поїхав до Санкт-Петербургу з матір'ю, якій вдалося влаштувати його на службу в Петербурзьку Казенну палату (служив чиновником 1783-87). Відсутність освіти заповнював самостійним вивченням літератури, математики, французької та італійської мов.

У 1809 році вийшла перша книга байок. В 1812 році Крилов отримав посаду бібліотекаря, а в 1816 році став бібліотекарем у Публічній бібліотеці, де пропрацював майже до кінця свого життя.

Один із найвидатніших і найвідоміших послідовників Езопа. Вніс неоціненний внесок у розвиток жанру байки.


ХІХ століття

Україна

Леонід Глібов

http://www.ukrlib.com.ua/bio/img/glibov.jpg


Леонід Іванович Глібов  (21 лютого (4 березня) 1827, с.Веселий Поділ, Хорольський повіт, Полтавська губернія — 29 жовтня (10 листопада)1893, Чернігів) — український письменник, поет, байкар,видавець, громадський діяч.

Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. До жанру байки Глібов звертається під час навчання у Ніжинському ліцеї вищих наук.



Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р. У 1872 р. вдалося видати другу, доповнену в порівнянні з першою, книгу байок, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.


ХХ-ХХІ століття

Україна

Микита Годованець, Павло Глазовий, Євген Дудар

https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcrlsfnvidp0ha3jbnlgnbj88muyz_w1rx7lu5k1kbeqkcqvyj8w

pavlo glazovy.jpg

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcsmvraa0bpouwvzubvjmvd8uv6iqvoshivrmwgmdqcquqfgezjs

Мики́та Па́влович Годόванець(4 (26) вересня 1893, ВікнинаТернівської волості Подільської губернії, нині Гайворонський район Кіровоградської області 27 липня 1974, Кам'янець-Подільський) — український поет-байкар, жертва сталінських репресій.

Павло Прокопович Глазовий (30 серпня 1922,Новоскелєватка —  29 жовтня 2004, Київ) — український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми«Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Євген Михайлович Дудар ( 24 січня 1933, с. Озерна,Тернопільське воєводство,Галичина) — відомий український письменник-сатирик, байкар, артист розмовного жанру, публіцист.

ХХ століття

Росія

Сергій Михалков

http://c-40.biography.on-planet.net/bin/745/20090918-120938-1.jpg


Сергі́й Володи́мирович Михалко́в(рос. Сергей Владимирович Михалков; 13 березня (27 лютого за старим стилем) 1913, Москва — 27 серпня 2009, Москва) — російський поет і письменник,сатирик, байкар. Широко відомий як автор віршів для дітей.


Додаток №3

Тексти байок Езопа

ЛИСИЦЯ Й ВИНОГРАД

Ох, як же ж хотілося опівдні лисиці їсти! Та то й не дивно, бо хоч стільки вона вибігала, хоч як обнишпорила всю гору, ніякої поживи так і не роздобула. І крім ожини відучора й рісочки не мала в роті.

- Ні, так не годиться,- сказала вона сама собі.- Спущусь-но я в долину, може, хоч там на щось натраплю.

Вона побігла схилом гори вниз і незабаром уже була в зеленій долині. І перше, що вона побачила перед собою, був густий, тінистий кущ винограду, обвішаний спокусливими чорними гронами - безліччю грон, вони висіли одне біля одного.

- Ого! - здивувалася руда й проковтнула слину. І відразу підстрибнула, намагаючись дістати гроно. Але всі грона були високо, й лисиця не дотяглася до жодного. Тоді вона присіла й знову підстрибнула, однак і не доторкнулася до ягід.

Лисиця стала, пильно придивилася блискучими примруженими очима до грон і сказала собі:

- Оте довге гроно я дістану, якщо підстрибну ще дужче.

І справді, зібравши всю свою силу, вона підстрибнула так високо, що й мавпа могла б їй позаздрити. Так високо підстрибнула, що якби ще трішки, то зачепила б кінчик довгого грона з великими круглими ягодами.

- Ну, почекай! - роздратовано вигукнула лисиця.- Хоч би як ти було високо, я тебе дістану.

І вона почала підстрибувати, мов шалена, витягуючи шию й лапи - то ліву, то праву, то обидві разом, намагаючись ухопити ягоди. Та хоч як старалася, нічого не виходило. Гроно висіло собі, недосяжне для лисячих пазурів.

А лисиця все стрибала й стрибала, мов чмелена, аж поки нарешті втихомирилася, задихана, змучена, ледь жива від утоми. Знову обдивилася одне по одному грона палаючими очима, облизала язиком губи і сказала презирливо:

- І нащо мені здався цей виноград? Він же зелений!

Та й рушила геть.

А неподалік на шовковиці сиділи дві сороки і про щось розмовляли. Та як тільки вони побачили, що до винограду підбігла лисиця й почала стрибати, то враз урвали свою балачку. Й стали зацікавлено спостерігати, дістане лисиця до грона чи ні. Довго розважалися сороки шаленими лисячими стрибками.

- Хі-хі-хі,- засміялась одна,- ти ба, давно мені не було так весело!

- А мені? - засміялась і друга.- Оце-то вистрибує! Як ти гадаєш, дістане чи ні?

- Та хто його знає. Але щось не віриться.

Гарна була сорокам потіха.

- Певне, вона дуже голодна, якщо витворяє таке заради кількох нікчемних виноградин,- сказала одна.

- Я теж так думаю, але мені її не жаль,- озвалася друга.- Бо й ми, якщо потрапимо в її пазури, не врятуємося.

- О, дивись, вона йде геть,- здивувалася перша.- Не змогла добути жодної виноградини, хоч яка вправна й хитра. Слухай, що я їй скажу, ти помреш зо сміху!

І вона дочекалася, поки лисиця опинилася під шовковицею, а тоді нахилилася й гукнула, вдаючи з себе здивовану:

- О, кого я бачу! Пані лисиця в наших краях? День добрий, пані лисице! Як ся маєш?

Лисиця підвела голову й побачила сороку.

- День добрий,- кинула вона неохоче, бо знала, що з сороками навіть лисиці краще не мати справи.

- Яким вітром до нас? - запитала сорока.

- Та я не сюди, я аж он туди йду, на отой пригірок,- відповіла лисиця.

- О, тоді присядь та відпочинь, поласуй виноградом он з того куща. Освіжишся, спрагу вгамуєш, бо така спека! Ти тільки поглянь, яка ряснота!

- Та я бачила,- сказала лисиця,- але не захотіла їсти, бо він зелений.

- Зелений?

- Ну, звичайно! Я їм лише солодкі, достиглі плоди. Я дуже дбаю про своє здоров'я, тому досі жодного разу не хворіла!

І лисиця рушила повагом, як велика пані, хоч від голоду її аж нудило.

Як тільки вона зникла за деревами, сороки аж зайшлися реготом. Насміявшись уволю, вони почали щосили горланити:

- Сороки, ворони, горлиці, одуди, горобці, усі птахи польові, збирайтеся швидше сюди, почуєте щось смішне!

Птаство мовби цього й чекало. Ледь зачувши сорок, воно позліталося на шовковицю, і сороки почали розповідати навперебій про лисицю й виноград. Що тут скоїлось, коли вони закінчили. Щебет, сміх, свист! Неможливо переповісти! Один горобець перелетів на кущ винограду, дзьобнув виноградину й розсміявся.

- Слухайте, оце так зелений! Він же солодкий-солодкий, як мед. Полечу розповім цю історію моїм діткам!

- І ми! І ми! - закричали й інші птахи і хмарою знялися з шовковиці.

Кожен птах помчав розповідати про лисячі муки всім, хто тільки трапиться на шляху. І невдовзі в долині не залишилося жодної тварини, жодного птаха, які б не знали оповідки про лисицю й виноград. А кури й собаки розповіли своїм господарям, бо в ті часи звірі вміли говорити, а люди розуміли їхню мову. Із уст в уста ця історія розлетілася по всіх усюдах, і відтоді її вже не забували.

Зимовими вечорами бабусі, сидячи біля вогню, розповідали її своїм онукам, а ті, коли виростали й старіли, своїм. Пташки в м'якеньких гніздечках вищебечували її своїм маленьким діткам, які ще не вміли літати. Кози в загонах розповідали козенятам, щоб вони увечері лежали спокійно, а від кіз чули цю історію і корови, і телята, і ослики, і ягнята, і поросята, і всі сміялися. Але найдужче сміялися кури й півні на своїх сідалах, сміялася й уся інша птиця, та й досі сміється, коли її почує.

 (З книги “Езопові байки». Переказ для дітей П.Цімікалі. Переклад В.Забаштанського, А.Чердаклі. –К.: Веселка, 2003)


ВОРОН І ЛИСИЦЯ


Ворон, схопивши шматок м'яса, сів на дерево, а Лисиця, побачивши його й задумавши відібрати собі м'ясо, зупинилася й почала йому казати, який він величний та гарний, і що йому личило б над усіма птицями царювати, і що так би воно й було, коли б він мав ще голос.

Тоді він, вирішивши довести їй, що й голос має, кинув м'ясо й закричав на всю горлянку, а вона, схопивши м'ясо й втікаючи, сказала: «О, Вороне, все ти маєш - лише розуму тобі бракує!»

Нерозумного чоловіка словом можна вмовити.

Переклад Ю. Мушака

 

МУРАШКИ Й ЦИКАДА


Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».

Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.

Переклад Ю. Мушака

Лисиця і Виноград

Голодна Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають Грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе: «Вони кислі!»

Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

Переклад Ю. Мушака


ВОВК І ЯГНЯ


Вовк побачив, що Ягня п'є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з'їсти. Отже, хоч він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповідало, що воно п'є, торкаючись води тільки краєчком губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив:

- Минулого року ти зневажило мого батька.

- Мене тоді й на світі не було, - відповіло Ягня.

Але Вовк сказав йому:

- Хоч би як ти виправдовувалось, я все одно тебе з'їм.

Так навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.

Переклад А.Білецького, Ю.Мушака.

ЛИСИЦЯ І ВИНОГРАД


Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе:

- Вони кислі!

Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

Переклад А.Білецького, Ю.Мушака.

 

КРУК І ЛИСИЦЯ


Крук украв шматок м'яса і сів на якесь дерево. Побачила це Лисиця з захотіла відібрати м'ясо. Вона стала перед Круком і почала вихваляти його велич і красу, кажучи, що йому найбільше з усіх годилось б царювати над птахами, і це сталося б напевно, коли б він мав голос.

Крук хотів похвалитися, що голос у нього є, закрякав і випустив м'ясо. Лисиця підбігла, схопила м'ясо і сказала: " О Круче, коли б ти мав також розум, тобі більше не бракувало б нічого, щоб стати царем".

Ця байка стосується нерозумної людини.

Переклад А.Білецького, Ю.Мушака.


МУРАШКИ Й ЦИКАДА


Мурашки взимку сушили на сонці вогке збіжжя, коли до них підійшла голодна Цикада й попросила, щоб їй дали їсти. Тоді вони спитали її, чому вона не заготувала собі харчів улітку, а вона їм: «Мені все було ніколи, я співала». На це Мурашки, сміючись, відповіли: «Якщо ти співала влітку, то потанцюй узимку».

Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати.



Переклад А.Білецького, Ю.Мушака.

(За книгою «Езоп.Байки».Переклад А.Білецького, Ю.Мушака.-OCR & Spellcheck: Aerius (ae-lib.org.ua) 2003)



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал