Управління освіти первомайської міської ради міський методичний кабінет




Сторінка4/8
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.56 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Поради вчителям
Дізнайтеся більше про особливості дітей із труднощами у навчанні, про організації, які надають допомогу, та інформаційні джерела, про специфічні технології та стратегії, що можуть підтримати учня емоційно.
Шукайте можливості змінити життя учня!
Дізнайтеся про сильні сторони та інтереси учня і всіляко підтримуйте їх. Давайте учневі позитивну оцінку та більше можливостей практичної діяльності.
Перегляньте інформацію щодо особливостей навчання з метою визначення конкретних проблем.
Зверніться до фахівців стосовно методів навчання конкретного учня. Наприклад:

55 розподілити завдання на окремі кроки та надавати інструкції (усно або письмово); надавати учневі більше часу для завершення домашнього завдання або для виконання тесту; дозволяти учневі, якщо в нього спостерігаються проблеми з читанням, користатися аудіо підручниками; дозволяти учневі, якщо в нього спостерігаються проблеми зі сприйманням на слух, користатися нотатками
інших учнів або використовувати магнітофон; дозволяти учневі, якщо в нього спостерігаються проблеми з письмом, використовувати комп’ютерну програму перевірки граматики або розпізнавання голосу.
Дізнайтеся більше про модифікації різних тестів, які можуть допомогти визначити, що насправді опанував учень із труднощами у навчанні.
Навчайтеся організаційних прийомів, навчальних стратегій. Це може допомогти всім учням, а особливо тим, хто відчуває труднощі у навчанні.
Співпрацюйте з батьками дитини над створенням навчального плану, для задоволення потреби учня.
Налагодьте добрі стосунки з батьками учня.
Постійно спілкуючись, обмінюйтеся інформацією про успіхи учня у школі.






56
Синдром Дауна
Визначення
Синдром Дауна – один з найпоширеніших хромосомних розладів, що легко розпізнається і який характеризується порушеннями розумового розвитку.
Синдром спричинюється хромосомними розладами: внаслідок порушення в розвитку клітини, в ній нараховується 47 (замість 46 хромосом – як це буває при нормальному розвитку). Ця додаткова хромосома змінює перебіг розвитку організму і, зокрема, мозку. У більшості випадків Синдром Дауна діагностують під час хромосомного аналізу, одразу після народження.
Симптоми
Існує понад 50 клінічних ознак синдрому Дауна, проте дуже рідко можна зустріти в однієї особи всі або більшість з них. Найхарактерніші риси такі: ослаблений м’язовий тонус; очі скошені та мають з внутрішньої сторони склади шкірі (епікантальні складки); пласке перенісся пласке обличчя; короткі, широкі кисті руки з однією складкою через долоню на одній або обох руках; широкі ступні ніг та короткі пальці; маленькі, низько посаджені вуха; коротка шия зі складками; невелика голова; маленький рот і великий язик.
Діти із синдром Дауна менші за розмірами тіла за своїх здорових однолітків, їхній фізичний та розумовий розвиток відбувається повільніше.

57
Зазвичай, дитина, яка страждає на синдром
Дауна, окрім очевидних фізичних особливостей, часто має специфічні проблеми із здоров’ям. Низька опірність інфекціям робить таких дітей більш схильним до респіраторних захворювань. У таких дітей часто спостерігаються порушення зору: косоокість, далеко- або короткозорість; зниження слуху та розлади мовлення.
Близько третини дітей із синдромом Дауна мають пороки серця, більшість яких зараз успішно лікується. Деякі діти народжуються з порушеннями шлунково-кишкового тракту, які можуть лікуватися шляхом хірургічного втручання.
У деяких з людей із синдромом Дауна може спостерігатися так званий стан атлантоаксіальної нестабільності – розбалансованість двох верхніх вертебральних нервів шиї. Такий стан виявляється, коли люди роблять вправи, під час яких треба витягувати або повертати шию. Батьків слід попередити про необхідність медичного огляду дитини, аби з’ясувати, чи потрібні обмеження
(заборона) фізичних вправ, які можуть зашкодити дитині. Незважаючи на те, що така розбалансованість потенційно небезпечна, відповідна діагностика може запобігти ушкодженням.
Діти із синдромом Дауна схильні до повноти.
Окрім негативних соціальних наслідків, зайва вага може зумовити проблеми із здоров’ям та скорочувати тривалість життя. Саме тому таким дітям варто дотримуватися спеціальної дієти та виконувати фізичні вправи.

58
Навчання та праця
Одразу після того, як підтверджено діагноз – синдром Дауна, батьків варто заохотити до того, щоб включити дитину до програми раннього втручання/розвитку немовляти.
Такі програми пропонують батькам спеціальні інструкції: як навчати дитину мовлення, допомагати пізнавати світ, самообслуговування, виробляти соціальні навички та робити особливі вправи для розвитку моторики.
Дослідження підтвердили, що правильна стимуляція на початковому етапі розвитку підвищує шанси дитини розкрити свій потенціал. Як свідчать дослідження, постійне навчання, позитивне ставлення оточуючих, стимуляція в домашніх умовах можуть сприяти загальному розвитку дитини.
У людей із синдром Дауна порушення розумового розвитку можуть бути виражені різною мірою, власне, як і поведінка, психічний розвиток, а також перебіг самої хвороби. Рівень затримки може коливатися в межах від незначної до значної.
Зважаючи на індивідуальні особливості неможливо передбачити подальший розвиток усіх дітей, які страждають на синдром Дауна, загалом.
Зважаючи на певний діапазон можливостей дітей
із синдромом Дауна, родинам і всім педагогам школи дуже важливо визначити невелику кількість обмежень щодо розвитку потенційних здібностей. Доцільніше та ефективніше зосереджуватися на конкретних досягненнях дитини, а не обмеженнях її можливостей.
Завдання, які вчитель пропонує дитині (крок за кроком, від простого до складнішого), з частим нагадуванням та постійним зворотнім зв’язком

59 виконуються успішно. Толерантніше ставлення з боку громадськості до людей з особливими потребами разом із широкими можливостями жити і працювати без постійної опіки, розширили можливості осіб із синдромом Дауна. Незалежні центри проживання, групами або окремо, проте з отриманням допомоги чи послуг від громади, безумовно є важливим джерелом підтримки для людей з особливими потребами.
Як отримати максимум користі від консультації
фахівця. Поради батькам.
Отримуючи консультації фахівців (лікарів, медсестер, працівників відділу соціального захисту, логопедів, психологів) не забудьте з'ясувати:
Як точно називається діагноз дитини?
3 якою метою призначено кожен
із запропонованих препаратів чи реабілітаційних курсів?
Яка мета лікувальної та корекційної роботи на даному етапі (поліпшити певні показники, підтримати показники на теперішньому рівні, попередити ускладнення, які саме)?
Які побічні ефекти можливі при отриманні цього лікування чи реабілітації, чи існують альтернативи, які особливості запропонованого курсу?
Які найбільш типові перспективи для дітей із таким діагнозом? Як має родина будувати свої стратегічні плани щодо дитини (чи можливе виникнення подібних проблем у майбутньої наступної дитини, чи при такому діагнозі зазвичай ситуація ускладнюється і слід потурбуватися про постійний догляд у майбутньому (звільнення матері з роботи або

60 надомну працю), чи типовою є у майбутньому недієздатність дитини?).
Які пільги та законодавчі гаранти має родина у випадку, якщо дитину визнано інвалідом, стосовно грошової допомоги для дитини та непрацюючої матері по догляду за дитиною-інвалідом, житла, транспортних витрат, забезпечення транспортом, встановлення телефону, безкоштовних чи пільгових побутових послуг, оздоровлення, позабюджетної матеріальної допомоги з боку місцевих служб соціального захисту?
Як часто зустрічається такий діагноз? Чи часто лікар, що веде дитину, зустрічав такі випадки у своїй практиці? Якщо ні, то чи не може він порекомендувати фахівця, який спеціалізується на дослідженні тієї проблеми, що є ключовою у Вашої дитини?
Чи лікар абсолютно впевнений у призначеному лікуванні, чи не варто отримати консультацію більш вузького спеціаліста?
Які навчальні чи реабілітаційні заклади для дітей
із такими діагнозами є у Вашій місцевості?
Які є специфічні рекомендації фахівців щодо догляду за дитиною?
Чи не могли б фахівці дати Вам інформацію про родини, що виховують дитину з таким самим діагнозом або про неурядову організацію батьків?
Якщо при подоланні щоденних труднощів у Вас виникають запитання до фахівців -записуйте їх відразу, складайте список, подібний нашому, - підготовка до зустрічі зі спеціалістом розпочнеться зазделегідь, час консультації буде витрачено раціонально.

61
3.

Комплексний підхід до організації роботи
із дітьми із особливими освітніми
потребами в умовах навчального закладу
Вагомим фактором соціалізації є школа. У нашому суспільстві довго домінувала установка на виховання і навчання дітей з особливими потребами в рамках дер- жавної системи спеціальних шкіл і закладів
інтернатного типу. Це, на думку спеціалістів, призвело до створення кризової ситуації, для якої характерні:
• соціальне «маркування» (стигматизація) — як дитини з дефектом;
• штучна ізоляція в особливому соціумі, яка найчастіше не сприяє подальшій адаптації в суспільстві;
• майже повне виключення сім'ї з процесу виховання
і навчання дитини з особливими потребами;
• жорсткість і безваріантність форм отримання освіти у системі спеціальних закладів.
Сьогодні наша держава незворотньо рухається до
інклюзивної освіти. Тож виникла неохідність у консолідації зусиль всіх фахівців сучасної школи: педагогів предметників, класних керівників, практичних психологів та соціальних педагогів, які зобов’язані підготувати та забезпечити інтеграцію дітей з обмеженими можливостями у суспільство.
Соціально-правовий захист дітей-інвалідів
За наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, зумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності, лікарсько-консультативні комісії (далі — ЛКК)

62 лікувально-профілактичних закладів встановлюють
інвалідність і ступінь втрати здоров'я неповнолітніх.
Залежно від ступеня розладу функцій організму та обмеження життєдіяльності особі, визнаній
інвалідом, визначається група інвалідності.
Особам у віці до 18 років встановлюється категорія
«дитина-інвалід»
і розроблюється
індивідуальна програма реабілітації, що передбачає відновлювальні заходи і терміни їх реалізації.
ЛКК лікувально-профілактичних закладів зобов'язані забезпечити своєчасні періодичні огляди дітей-інвалідів стосовно інвалідності і ступеня втрати здоров'я.
Пільги для дітей-інвалідів
Відповідно до чинного законодавства України держава сприяє створенню для дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку необхідних умов, забезпечує рівні з іншими громадянами можливості для повноцінного життя з урахуванням індивідуальних здібностей та інтересів, гарантує надання
їм відповідної матеріальної допомоги. Таким дітям здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я, надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога, а також можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, у тому числі в домашніх умовах
Діти-інваліди, які позбавлені батьківського піклування
і проживають у державних або комунальних дитячих закладах, після досягнення повноліття забезпечуються житлом у порядку, перед-

63 баченому статтею 33 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Для дітей цієї категорії, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати для дітей-інвалідів, дошкільні та
інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави.
Спеціалізовані заклади мають бути максимально наближені до місця проживання батьків таких дітей або осіб, що їх замінюють.
Діти-інваліди, які мають порушення опорно- рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося п'ять років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на керування ним за наявності відповідного документа набуває один з повнолітніх членів сім'ї (або найближчих родичів) інваліда.
Крім того, одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації, незалежно від форми власності, за його згодою встановлюється скорочений робочий день, надаються додаткова оплачувана відпустка терміном до п'яти днів, відпустки без збереження заробітної плати та інші передбачені законодавством пільги.
Якщо над дитиною-інвалідом з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка перебуває в навчальному закладі, закладі охорони здоров'я чи в закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено

64 опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад в особі його керівника.
Інваліди
з
дитинства
і
діти-інваліди
користуються правом на державну соціальну
допомогу, яка призначається та виплачується згідно з чинним законодавством України. Для її призначення подаються такі документи:
- заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом
Мінпраці;
- паспорт або в разі його відсутності інший документ, що засвідчує особу, яка подає заяву;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера
Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
- оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-
інваліда;
- довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про постійне місце проживання;
- довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.
Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідчення про постійне або тимчасове проживання.
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

65
Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів призначається на термін, зазначений у медичному висновку, який видається, в порядку, визначеному
Міністерством охорони здоров'я України, але не більше ніж до місяця (включно), коли дитині-інваліду виповнюється 18 років. У цьому разі допомога призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, незалежно від того, чиї дані зазначено у третій графі (прізвище, ім'я, по батькові матері, батька, опікуна, піклувальника) медичного висновку про визнання дитини інвалідом, виданого ЛКК лікувально- профілактичного закладу. Діти-інваліди віком від 16 до
18 років можуть отримувати державну соціальну допомогу на себе, якщо набули неповної або повної цивільної дієздатності, а також коли їм встановлено групу інвалідності. Неповна або повна цивільна дієздатність надається особам згідно з чинним законодавством України.
Зміна групи інвалідності

Група інвалідності змінюється у разі покращення або погіршення стану здоров'я особи.
Коли через зміну групи інвалідності розмір державної соціальної допомоги інваліду з дитинства збільшується, то вона виплачується, починаючи з дня такої зміни. Якщо зменшується — то з місяця, наступного за тим, в якому встановлено нову групу
інвалідності.
Якщо дитину-інваліда, на яку виплачувалася державна соціальна допомога, по досягненні 18 років визнано інвалідом з дитинства, то допомога продовжує виплачуватися в новому розмірі за заявою цієї особи
(недієздатної — за заявою опікуна). У разі збільшення

66 розміру допомоги — з дня зміни групи інвалідності, а при зменшенні — з місяця, наступного за тим, коли дитині-інваліду встановлено групу інвалідності.
Виплата державної соціальної допомоги зупиняється, якщо інвалід з дитинства пропустив термін чергового огляду стану здоров'я органами медико-соціальної експертизи або коли дитина-інвалід
— термін чергового огляду лікарсько- консультативними комісіями дитячих лікувально- профілактичних закладів. Якщо особу знову визнано
інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом, державна соціальна допомога поновлюється з дня зупинення, але виплата не може бути більшою ніж за один місяць. При цьому в разі, коли інваліду з дитинства встановлено інвалідну групу (вищу або нижчу), державна соціальна допомога за місяць, на який було зупинено її виплату, виплачується в розмірі, встановленому за попередньою групою.
Якщо термін чергового огляду пропущено з поважної причини, що підтверджується органом медико-соціальної експертизи, ЛКК дитячого лікувально-профілактичного закладу, то виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня її зупинення, але не більше ніж за три роки, за умови, що протягом цього періоду особу визнано інвалідом або дитиною-інвалідом. За місяць до закінчення терміну виплати державної соціальної допомоги орган праці та соціального захисту населення зобов'язаний у письмовій формі попередити інваліда з дитинства, а також батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини-інваліда про причину припинення її виплати.

67
Одержувачам державної соціальної допомоги органи праці та соціального захисту населення, які її призначили, видають посвідчення встановленого зразка.
Діти-інваліди, які позбавлені батьківського піклування
і проживають у державних або комунальних дитячих закладах, після досягнення повноліття забезпечуються житлом у порядку, перед- баченому статтею 33 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Для дітей цієї категорії, які не можуть навчатися в загальних навчальних закладах, створюються спеціальні загальноосвітні школи (школи-інтернати), загальноосвітні санаторні школи (школи-інтернати), будинки-інтернати для дітей-інвалідів, дошкільні та
інші заклади, в яких вони утримуються за рахунок держави.
Спеціалізовані заклади мають бути максимально наближені до місця проживання батьків таких дітей або осіб, що їх замінюють.
Діти-інваліди, які мають порушення опорно- рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося п'ять років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на керування ним за наявності відповідного документа набуває один з повнолітніх членів сім'ї (або найближчих родичів) інваліда.
Крім того, одному з батьків дитини-інваліда чи особі, яка його замінює, на підприємстві, в установі чи організації, незалежно від форми власності, за його згодою встановлюється скорочений робочий день,

68 надаються додаткова оплачувана відпустка терміном до п'яти днів, відпустки без збереження заробітної плати та інші передбачені законодавством пільги.
Якщо над дитиною-інвалідом з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, яка перебуває в навчальному закладі, закладі охорони здоров'я чи в закладі соціального захисту населення, не встановлено опіку чи піклування або не призначено опікуна чи піклувальника, опіку або піклування над нею здійснює цей заклад в особі його керівника.
Інваліди з дитинства і діти-інваліди користуються правом на державну соціальну допомогу, яка призначається та виплачується згідно з чинним законодавством України. Для її призначення подаються такі документи:
- заява про призначення усіх видів соціальної допомоги за формою, що затверджується наказом
Мінпраці;
- паспорт або в разі його відсутності інший документ, що засвідчує особу, яка подає заяву;
- довідка про присвоєння ідентифікаційного номера
Єдиного державного реєстру фізичних осіб;
- оригінал та копія свідоцтва про народження дитини-
інваліда;
- довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства або дитини-інваліда з відомостями про постійне місце проживання;
- довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника, який подав заяву, чи копія паспорта з відомостями про постійне місце проживання.

69
Іноземці та особи без громадянства подають також копію посвідчення про постійне або тимчасове проживання.
Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства, непрацюючим інвалідам з дитинства III групи призначається на весь час інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.
Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів призначається на термін, зазначений у медичному висновку, який видається, в порядку, визначеному
Міністерством охорони здоров'я України, але не більше ніж до місяця (включно), коли дитині-інваліду виповнюється 18 років. У цьому разі допомога призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, незалежно від того, чиї дані зазначено у третій графі (прізвище, ім'я, по батькові матері, батька, опікуна, піклувальника) медичного висновку про визнання дитини інвалідом, виданого ЛКК лікувально- профілактичного закладу. Діти-інваліди віком від 16 до
18 років можуть отримувати державну соціальну допомогу на себе, якщо набули неповної або повної цивільної дієздатності, а також коли їм встановлено групу інвалідності. Неповна або повна цивільна дієздатність надається особам згідно з чинним законодавством України.
У травні 2006 року Фонд соціального захисту
інвалідів видав наказ, згідно з яким одноразова
матеріальна допомога дитині-інваліду надається на підставі її особистої заяви (або одного з батьків, опікуна чи піклувальника) та за наявності пакета необ- хідних документів, а саме:

70
- копії пенсійного посвідчення (довідка МСЕК), що підтверджує інвалідність;
- копії паспорту (с. 1, 2 та відомості про останнє місце реєстрації постійного проживання);
- довідки з лікарні, виписки з історії хвороби, якщо допомога надається на лікування;
- копії довідки про ідентифікаційний код платника податків;
- клопотання територіального відділення Фонду.
Рішення про надання одноразової матеріальної допомоги приймає директор Фонду на підставі протоколу засідання комісії з надання матеріальної допомоги інвалідам та дітям-інвалідам й установам, які займаються проблемами інвалідності при Фонді соціального захисту інвалідів. Ця комісія визначає також розмір матеріальної допомоги в кожному окремому випадку, але він не може перевищувати встановлений законом прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність.
Зазначена допомога надсилається поштовим переказом за місцем реєстрації постійного місця проживання дитини раз на рік. Кошти перераховує відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Одноразова допомога, не одержана у зв'язку зі смертю
інваліда, виплачується чоловіку (дружині) або батькам померлого (опікуну чи піклувальнику).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал