Управління освіти Ніжинської міської ради Ніжинський методичний кабінет



Сторінка1/4
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.73 Mb.
  1   2   3   4
Управління освіти

Ніжинської міської ради

Ніжинський методичний кабінет

Василевська Т.М.



d:\фото\печать\pic_1269.jpg

Дорогою захоплення


Методичний посібник

Ніжин – 2012

Рекомендовано методичною радою ММК, протокол № 4

від 12 січня 2012 р.

Упорядник: Кононенко Н.П., заступник директора

з навчально-виховної роботи

ЗОШ І – ІІІ ступенів № 10

Рецензент:

Стрельнікова Н.М., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя

Шуляк В.М., методист ММК м. Ніжина


Василевська Т.М.

Дорогою захоплення.

Методичний посібник. – Ніжин, 2012
Методичний посібник рекомендований для вчителів трудового навчання та технологій.

В посібнику зібрані рекомендації щодо організації роботи з проектними технологіями, які тісно пов’язані з особистісно орієнтовним навчанням. Допоможе вчителю трудового навчання під час вивчення варіативної частини програми.

Посібник містить різні види проектів за домінуючою діяльністю, які розробляються та здійснюються за логікою реального наукового дослідження.

Передмова

Сьогодні в світі відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу, в центрі його знаходиться той, хто навчається.

Особистісно орієнтовне навчання, хоча і може виступати панацеєю від усіх хвороб шкільної практики, але в руках вчителя-професіонала стає надійним інструментом розвитку індивідуальності дитини, її здібностей і задатків.

Особистісний підхід означає визнання пріоритету особистості перед колективом, створення в колективі гуманістичних відносин, завдяки яким діти усвідомлюють себе особистостями, вчаться бачити особистості в інших дітях.

Робота вчителя – це безперервний пошук. Те, що вчора вважалося новим, сьогодні вже може не відповідати вимогам сучасного уроку.

Кінцевим результатом реалізації ОЗОН є зростання рівня внутрішньої мотивації учня, зниження рівня тривожності, зростання впевненості в своїх силах, розвиток самостійності, формування позитивної Я-концепції, оволодіння ним етапами навчальної діяльності, формування відповідних компетентностей, наслідком чого є підвищення успішності.

Цей посібник створений для нової програми. Бо ця програма вимагає від учнів працювати над створенням своїх проектів, вміти презентувати свій проект і свій виріб. Дівчатка знайомляться із основними етапами виготовлення виробу, навчаються складати інструкційні картки по виконанню проекту, навчаються проводити маркетингові дослідження та розраховувати економічне обґрунтування даного виробу. І це дає можливість вчителю додаткові можливості для творчості.

Метод проектів зараз став одним із основних під час викладання трудового навчання у школі. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, потрібно навчити учнів самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв’язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв’язання проблеми.



Створення умов реалізації особистісно орієнтованого підходу

до навчання та розвитку особистості

«Дитина тільки тоді піде

правильним шляхом,

коли дорослі вкладуть в неї

все бажане»

Е.Фром


Традиційний процес у школі до останнього часу був зорієнтований на оволодіння школярами визначеною сукупністю знань, умінь і навичок, які являють собою емпіричний рівень відображення навколишньої дійсності. У період розбудови української національної школи одним із головних завдань є створення необхідних умов для повноцінного розвитку кожного громадянина України.

Сьогодні в світі відчутний пріоритет загальнолюдських цінностей. Згідно з особистісно-діяльнісним підходом до організації навчального процесу, в центрі його знаходиться той, хто навчається. Формування особистості та її встановлення відбувається у процесі навчання при дотриманні певних умов: створення позитивного ставлення до навчання; забезпечення позитивної атмосфери в колективі для досягнення спільної мети; усвідомлення особистістю цінності колективно зроблених висновків; можливість вільно висловлювати свою думку і вислуховувати свого товариша; сприйняття вчителя, не як засіб «похвали і покарання», а як старшого товариша, порадника.

За традиційного авторитарного підходу більшість педагогів вважають для себе важливим і обов’язковим, вивчаючи індивідуальні психологічні особливості дітей, більш ефективно розробляти механізм впливу на школярів. Тобто, «зробити» дитину за «поданим зразком».

Особистісно орієнтовне навчання, хоча і може виступати панацеєю від усіх хвороб шкільної практики, але в руках вчителя-професіонала стає надійним інструментом розвитку індивідуальності дитини, її здібностей і задатків.

Індивід в своєму розвитку відчуває соціально обумовлену потребу бути особистістю і виявляє здатність стати особистістю, реалізується в соціально значимій діяльності. Цим визначається розвиток людини як особистості.

Особистісний підхід – послідовне відношення до дитини як до особистості, як до само усвідомленого відповідального суб’єкта педагогічної взаємодії. Це базова ціннісна орієнтація педагога, що визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною і колективом. Сучасне розуміння особистісного підходу визнали представники напряму гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу, В. Франкл, А.Леонтьєв, Г. Костюк).

Особистісний підхід означає визнання пріоритету особистості перед колективом, створення в колективі гуманістичних відносин, завдяки яким діти усвідомлюють себе особистостями, вчаться бачити особистості в інших дітях.

Особистісний підхід може здійснювати лише той педагог, який сам усвідомлює себе особистістю, яка вміє бачити особистісні якості в дитині, який вміє зрозуміти її і будувати з нею відносини діалогу у формі обміну інтелектуальними, моральними та соціальними цінностями. Але відносини ці ніколи не можуть бути рівними абсолютно: рівність має бути у прояві щирості, доброти, уваги до кожної дитини. Ці відносини будуються на основі визнання свободи вибору і потреби усвідомлено дотримуватися цього вибору.

Особистісний підхід має організацію такої педагогічної взаємодії, за якої використовуються індивідуальні особливості дітей: темперамент, характер, інтереси, мотиви, схильності, здібності та ін. Введення поняття «особистісний підхід» не підмінює й не заміняє поняття "індивідуальний підхід", оскільки орієнтує педагогів на визнання індивідуальності дитини як особистості й особистості дитини як особливого роду індивідуальність.

Основні вимоги до вчителя який працює над створенням умов особистісно орієнтовного навчання: добре знати вікові, типологічні, індивідуально-особистісні особливості психологічного розвитку дітей і співвідносити ці особливості з їхніми можливостями засвоєння ними навчальної інформації та можливими труднощами засвоєння її дітьми.

Мета навчання – створення умов для всілякого розвитку потенційних можливостей учнів, що стимулюють їхню потребу в само актуалізації та самореалізації.

Весь процес навчання проходить через нові форми і види педагогічної взаємодії, в основі яких лежить діалог. Тут домінують форми і методи спілкування, які сприяють створенню комфортного середовища: довіра, підтримка, схвалення, похвала, допомога, критика, іронія, впевненість у своїх власних силах, віра учня з боку вчителя, у його можливості, віра учня у вчителя, у його підтримку та захист.

У взаємодії домінують форми та методи, що активізують потребу дітей у пізнанні (формуються позитивні мотиви), у самоствердженні, у задоволенні та радості від пізнавальної діяльності: діалоги, дискусії, рольові ігри, моделювання і захист пізнавальних навчальних проектів, науково-дослідна робота тощо.

Навчання в своїй основі спрямоване на створення умов розвитку інтелектуального та творчого потенціалу дітей у всьому різноманітті його прояву. Вчителеві необхідно охопити думкою характеристики у трьох основних часових категоріях: минулому, сьогоденні та майбутньому.

Тому існують такі основні ідеї особистісно орієнтованого навчання, які відрізняють його від інших видів:


  1. Визнання індивідуального внутрішнього світу дитини і її провідне значення у навчанні.

  2. Включення індивідуального внутрішнього світу дитини до пізнавального контексту.

  3. Трансформація навчального матеріалу, необхідного для засвоєння на уроці на основі й відповідно до можливостей його засвоєння учнями.

  4. Свобода вибору виду завдання, вправи, виду діяльності.

  5. Всі діти можуть вчитися у відповідності до своїх можливостей, які найяскравіше виявляються через включення дитини до відповідного навчального середовища.

  6. Дитина повинна бачити своє просування в пізнанні і виявляти потребу в самоудосконаленні своїх потенційних можливостей.

У особистісно орієнтовному навчанні учні розглядаються як носії суб’єктного досвіду, які вбирають в себе предмети, уявлення, поняття; розумові та практичні дії.

Традиційне навчання прагне «загальмувати» суб’єктний досвід учня як недосконалий, несуттєвий, обтяжений випадковими, «ненауковими» уявленнями. Педагоги іронічно, скептично, зарозуміло відносяться до ментального досвіду дитини і намагаються його «вигнати» зі свідомості учня. Ця руйнівна акція ще й небезпечна для психічного здоров’я дитини і завдає значних втрат в результативності навчання, як дитині, так і вчителеві.

Життєвий досвід дитини, включений до пізнавального контексту, допомагає їй «побачити» себе в пізнавальній діяльності як важливий і необхідний момент своєї Я-присутності й надає особистісного змісту в оволодінні знаннями, робить їх подієвими.

Робота вчителя – це безперервний пошук. Те, що вчора вважалося новим, сьогодні вже може не відповідати вимогам сучасного уроку. Григорій Сковорода писав: «Кожна дитина по-своєму обдарована. Пізнай себе і свою сутність».

Розвиток сучасної науки і техніки ставить перед школою нові завдання. Випускник сучасної школи, який житиме і працюватиме в новому тисячолітті, повинен володіти певними якостями:


  • критично мислити, уміти бачити труднощі і шукати шляхи їх подолання;

  • самостійно набувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці для розв’язання назрілих проблем;

  • бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах;

  • самостійно працювати над розвитком власного інтелекту, культурного і морального рівня.

Усім цим умовам відповідають інтерактивні технології навчання. Інтерактивні технології навчання передбачають організацію кооперативного навчання, коли індивідуальні завдання переростають у групові, кожен член групи вносить особистий вклад у спільні зусилля, і зусилля кожного члена групи потрібні та незамінні для успіху всієї групи; використання дидактичних і рольових ігор, моделювання життєвих та створення проблемних ситуацій.

Приклад використання інтерактивних технологій можна побачити на уроці у 7 класі під час вивчення курсу «Бісерне рукоділля». Цей проект був створений для нової програми. Бо ця програма вимагає від учнів працювати над створенням своїх проектів, вміти презентувати свій проект і свій виріб. Дівчатка знайомляться із основними етапами виготовлення виробу, навчаються складати інструкційні картки по виконанню проекту, навчаються проводити маркетингові дослідження та розраховувати економічне обгрунтування даного виробу. І це дає можливість вчителю додаткові можливості для творчості. Зараз дуже модно оздоблювати вироби бісером. В наявності в магазинах є багато кольорів та видів бісеру, що дає можливість дівчаткам на уроці витратити малу кількість грошей і виготовити красивий та сучасний виріб.

У своїй роботі необхідно залучати дітей до активної творчої діяльності. Дівчатка у класі поділені на чотири групи, які отримують різні завдання. Навіть коли учні зовсім нічого не вміють плести з бісеру, то ось ці нехитрі та прості секрети плетіння в кінці уроку перетворюються в невеличкі букетики в кожній групі. На моєму відкритому уроці вчителі також не змогли просто сидіти і спостерігати, їм також хотілось бути в такій групі і навчитись цим чарівним прийомам плетіння.

В кінці уроку кожна група захищає свій проект. Проекту також придумують назву і створюють композицію із квітів. Інколи навіть дівчатка захоплені ідеєю пишуть віршики про свої квіти. В кожній групі є дитина, яка оцінює роботу кожного під час виконання практичної роботи. Я використовую ось такі таблиці оцінювання роботи учнів.



Оцінювання роботи учнів у групі

№ з/п

Прізвище, ім’я учениці

Своя оцінка

Оцінка вчителя

Загальний бал













































Оцінка вчителя та учня cумується та ділиться на два. Так ми отримуємо загальний бал. Який потім і переноситься в класний журнал. Учні завжди в кінці уроку отримують оцінку, що допомагає в оцінюванні учнів в кінці вивченого модуля.

Рольові ігри я використовую під час вивчення модулів «Проектування виробів» та «Техніка та технологічні процеси виготовлення виробів із конструкційних матеріалів». Дівчатка знайомляться із професіями дизайнера одягу, художника-модельєра, закрійника, технолога швейного виробництва тощо. Дівчаткам пропоную під час створення ескізу виробу з використанням різних методів проектування пограти в гру «Виставка майбутніх проектів». Клас перетворюється в картинну галерею. На дошці та стінах розташовуються ескізи швейних виробів (у 5 класі - ескізи наволочок, у 6-му – ескізи фартухів, у 7-му – ескізи спідничок, у 8-му – ескізи жилетів. Для такої галереї дівчатка обов’язково підписують роботи. В листках оцінювання з’являються оцінки і за сучасність проектів, і за простоту, і за естетичність. Найкращі проекти ми представляємо на виставках робіт учнів під час проведення «Тижня трудового навчання».

Міні-виставки швейних виробів потребують розповіді про ці роботи. Так створюються екскурсії для учнів нашої школи та батьків. Найкращі майстрині року обов’язково виносяться для вивчення на засіданнях творчої групи в роботі з обдарованими учнями. Кожного року такі нагородження проводяться по групах (молодша, середня та старша). Переможці нагороджуються дипломами в номінації «Декоративно-ужиткове мистецтво». Для нагородження запрошуємо наших найкращих майстринь міста. Це спонукає дівчаток старанніше відноситись до виготовлення своїх виробів.

Я часто використовую метод проектів. В основі методу лежить розвиток пізнавальної діяльності учнів, уміння самостійно конструювати свої знання й орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку учні виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Він включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю. Щоб досягти певного результату, потрібно навчити учнів самостійно мислити, знаходити і розв’язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, здатність прогнозувати результати і можливі наслідки різних варіантів розв’язання, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, інтуїтивне розв’язання проблеми. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою передбачає необхідність у різні моменти пізнавальної, експериментальної, творчої діяльності використовувати сукупність різних навичок. Усі ці навички необхідно формувати.

Кожного року мені доводиться працювати над підготовкою учнів до олімпіади. В основному це індивідуальна робота. Але дитина обдарована і також потребує від вчителя відповідної підготовки. Часто використовую під час проведення таких занять тестові завдання. Десять завдань по вивченню будь-якого модуля завжди систематизують знання. Учні повторюють їх. А завдання, які викликали труднощі, я даю для домашнього виконання. Таке вивчення теоретичного матеріалу допомагає ученицям успішно виконувати тестові завдання на олімпіадах.

Метод проектів також має продовження на таких заняттях. Ось уже кілька років на олімпіаду потрібно виготовити виріб, підготувати технологічну документацію для його виготовлення. Тут використовуються дослідницькі та пошукові методи навчання. Так під час виготовлення краватки дуже довго вибирали матеріал, з якого її виготовити. Учасниця , що приймала участь у такій олімпіаді, звернула увагу на бісер, з яким працювали на заняттях гуртка «Бісеринка». І ось уже створюються ескізи кількох моделей учасниками гуртка. На виставці проектів гуртківці захищали свої роботи. І дівчинка зацікавилась ткацьким плетінням з бісеру.

І ось диво. Виріб був створений дуже швидко. Дівчинка провела велику пошукову роботу. Які види краваток бувають? Які є способи зав’язування краватки? Чому з’явились краватки? Це питання на які були знайдені відповіді разом вчителем та ученицею.

Сумочка для мобільного телефону. Матеріал для цього виробу також був бісер. Дівчинка, після екскурсії в Софіївський собор м. Києва, вирішила познайомитись із мистецтвом петриківського розпису, і ось зразки цього розпису і стали орнаментом для сумочки. Дівчинка не тільки дослідила виникнення петриківського розпису, але й знайшла факти, чому для телефону потрібна ось така сумочка. Захист такого проекту був проведений на заняттях гуртка «Бісеринка».

Особливого значення надаю урокам перевірки знань, тематичним оцінюванням. По кожному модулю для 5, 6, 7, та 8 класів за новою програмою підготувала тестові завдання для дівчаток. Це дає змогу перевірити теоретичні знання учнів швидко в письмовій формі.

Організаційні форми роботи, що дозволяють організувати навчання на діяльнісній основі, сприяють виробленню життєвих компетентностей школярів. Індивідуальне, парне, групове, колективне навчання. Технології "Мікрофон", "Діалог", "Проектна діяльність", ''Коло ідей", "Дерево рішень", "Навчаючи-вчуся", "Очікування", "ПРЕС", "Карусель", "Займи позицію", "Шкала думок", "Дискусія", "Дебати", "Мозаїка", "Круглий стіл", "Активне слухання", "Павутинка", "Мозкова атака", "М'ячик", "Прес-конференція", "Інтерактивна лекція", "Таблиця Так - Ні" та ін.

Форми роботи з текстом, що дозволяють організувати навчання на діяльнісній основі, сприяють виробленню життєвих компетентностей школярів. Технології "Парафразування'', "Письмові запитання", "Читання з позначками", "Кероване читання", "Багаторівневе опитування", "Сенкан", "Асоціювання", "Гронування", "Запитання - відповідь", "Есе'', "Діаграма Вена", "Понятійні таблиці", "Т-схема", "М-схема", "Таблиці ЗХВ", "Дискусійна сітка Акермана", "Критичне письмо", "Порушена послідовність" та ін. Запитання для аналізу особистісно-зорієнтованого уроку: забезпечення мотиваційної готовності і позитивного настрою; актуалізація суб'єктного досвіду; вироблення умінь ціле визначення, планування; наявність можливості внести зміни в цілі та план уроку, вибрати різні види завдань, у т. ч. домашніх, форм опрацювання навчального матеріалу; толерантність учителя у ставленні до школярів, перевага індивідуальних, парних, групових форм роботи, створення ситуації успіху на уроці, оцінювання як результату, так і процесу виконання завдань; проведення рефлексії та оцінювання діяльності.

Найбільшими проблемами на шляху впровадження методики ОЗОН є:


  • психологічна та фахова готовність учителів;

  • зацікавленість у цьому керівників шкіл, органів управління освітою;

  • матеріальне та методичне забезпечення процесу.

ТЕХНОЛОГІЯ ОСОБИСТІСНО-ЗОРІЄНТОВАНОГО УРОКУ



  1. Етап орієнтації

  • Мотивація наступної діяльності вчителем, позитивна настанова на роботу.

  • Орієнтація учнів про місце уроку у цілісному курсі, розділі, темі (схеми, опори, словесна настанова тощо).

  • Опора на особистий досвід школярів у контексті піднятої проблеми.

  1. Етап визначення мети

  • Вчитель спільно з учнями визначає особистісно значущі завдання та навчально-пізнавальну діяльність на уроці (що може дати цей урок учневі зараз, для складання тематичного заліку, екзамену, для майбутнього життя).

  • Визначення показників досягнення поставлених завдань (які знання, уявлення, способи діяльності будуть фіксувати їх).

  1. Етап проектування

  • Залучення учнів (по можливості) до планування очікуваної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, реферати, підготовка наглядності, самостійні завдання).

  • Складання плану очікуваної роботи.

  • Обговорення складеного плану.

  1. Етап організації виконання плану діяльності

  • Пропонується варіативність у виборі способів навчальної діяльності (письмово чи усно; індивідуально чи у групі; виклад опорних положень чи розгорнута відповідь; в узагальненому виді чи на конкретних прикладах тощо).

  • Вибір учнями способів фіксації пояснення нового матеріалу (конспект, схема, таблиця, опора, план, тези, висновки тощо).

  • Вибір учнями (по можливості) завдань і способів їх виконання при закріпленні знань, формуванні умінь та відпрацюванні навичок.

  • Варіативність у виборі домашнього завдання (диференціація за рівнем складності та способами виконання).

  1. Контрольно-оціночний етап

  • Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності (парні і групові форми взаємоконтролю; самоконтроль).

  • Участь школярів у виправленні допущених помилок, неточностей,осмислення їх причин (взаємо- і самоаналіз).

  • Надання школярам можливості самостійно або із допомогою вчителя, інших учнів порівнювати отримані ними результати з критеріями еталону (мети).

  • Використання механізмів "поцінування" (позитивного ставлення успіхів школярів) і "оцінювання" (виставлення оцінок, поурочного балу, рейтингових оцінок тощо) не тільки кінцевого результату, але й процесу учіння.

Проектування навчально-виховного процесу в площині

особистісно-зорієнтованої освіти передбачає:



  • визначення учня основним суб'єктом процесу навчання і

виховання;

- зміну співвідношення складових педагогічного процесу, від

суб'єкт-об'єктних взаємин у площині "вчитель-учень" до суб'єкт-

суб'єктних;

- організацію освітнього середовища, яке сприяє вияву та

оцінюванню результативного, але головним чином процесуального

аспекту навчання, яке забезпечує оволодіння "вміння вчитися",

сприяє виявленню ініціативи, самостійності кожного учня;

- впровадження нових педагогічних технологій, які дають учням

можливість реалізувати себе в навчальній діяльності;

- розробку такого змісту навчання, в якому враховуються не

тільки наукові знання, а й прийоми й методи пізнання, що дозволяє

перетворити навчання на процес створення знань.

Це спонукає вчителя до перегляду цілого ряду своїх професійних позицій. На традиційному уроці учителеві належить керівна роль. Він забезпечує процес засвоєння знань, умінь, навичок, викликає інтерес до предмета тощо. На особистісно-зорієнтованому уроці вчитель - це, перш за все, координатор і консультант, а сам урок - навчальна ситуація та "сценічний майданчик" де не тільки викладаються знання, але й розкриваються, формуються та реалізуються особистісні особливості учня. Усе це вимагає від учителя такої самоорганізації і відповідно організації навчальної діяльності учнів, яка сприяла не простій передачі знань, а розвитку аналітичних здібностей, умінь пізнавальної діяльності. Тому, як учитель, ставлю перед собою мету - самовдосконалюватися, розвивати самостійність у діяльності учнів, творче ставлення до будь-якого завдання. Її реалізація унаочнюється передусім у формах і методах навчання учнів. Характеризуючи ці форми й методи, варто підкреслити збільшення питомої ваги групової роботи, у межах якої розподіляються відповідні ролі між її членами, формуються лідери, підвищується самостійність учнів у роботі, виробляються навички пошукової діяльності. Серед різноманітних форм навчальних занять основне місце все ж посідає урок у його класичному вигляді.

Кінцевим результатом реалізації ОЗОН є зростання рівня внутрішньої мотивації учня, зниження рівня тривожності, зростання впевненості в своїх силах, розвиток самостійності, формування позитивної Я-концепції, оволодіння ним етапами навчальної діяльності, формування відповідних компетентностей, наслідком чого є підвищення успішності.

Різні форми навчання забезпечують неоднаковий рівень засвоєння матеріалу. Про це свідчать дані дослідження Національної лабораторії тренінгу США, які наводяться на схемі нижче.




Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал