Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації



Сторінка3/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4

Правило 3. Підтримуй зоровий контакт під час розмови. Зоровий контакт виконує регулюючу функцію. За допомогою візуального контакту можна почати розмову, подати сигнал про необхідність репліки чи про кінець розмови. Підтримуючи зоровий контакт, можна визначити, чи звертає співрозмовник на вас увагу чи ні, цікава для нього розмова і чи викликає сказане вами у нього якісь почуття. (Під час діалогу люди дивляться на партнерів протягом 40-45 % всього часу спілкування. Вважається, якщо співрозмовники не дивляться в очі один одному, то щось приховують.)

Правило 4. Виявляй повагу до співрозмовника. Неуважність під час спілкування може розцінюватися як зарозумілість або безтактність. При будь-якій розмові необхідно вміти слухати і витримувати паузу. Надміру балакуча людина перетворює співрозмовників у слухачів, заволодіваючи розмовою монопольно.

Правило 5. Знайди можливість сказати гарні слова про співрозмовника . Компліменти і похвали бажані під час розмови. Завжди потрібно стримувати емоції, не допускати розмови на підвищених тонах, тактовно ухилятися від тем, під час обговорення яких хтось із співрозмовників може роздратуватися.

Правило 6. Тактовні люди не висловлюють свої думки категорично. Якщо змушені вступити в суперечку, намагаються говорити: «Мені здається, що...», уникають фраз типу: «Ні, це не так!». Не варто сперечатися, розмовляти наказовим або загрозливим тоном, нав’язувати свою думку. Потрібно бути уважним не лише до слів, а й до жестів, поглядів, пози співрозмовника. Не варто затримувати увагу співрозмовника більше ніж на 10 хвилин, інакше можуть вас вважати настирливою людиною. Розмову, що затягнулася, можна припинити під приводом необхідності зателефонувати

Правило 7. Будь уважний до мови. Обов’язковою умовою під час розмови є дотримання мовного етикету – готових висловів, які дають змогу невимушено дотримуватися етикету при привітанні, проханні, вдячності. Наприклад, «доброго дня», «будь ласка», «дозволь(те) вибачитися», «радий познайомитися».

Памятка «Розмова по телефону»

  1. Привітайся з тим, хто взяв трубку.

  2. Назви своє ім’я.

  3. Якщо трубку взяла не та людина, з якою ти хочеш поговорити, чемно попроси покликати її.

  4. Якщо людина, з якою ти хочеш поговорити, не може підійти до телефону, попроси вибачення і попрощайся з тим, хто тобі відповів.

  5. Розмовляй чемно, не перебивай співрозмовника.

  6. Укінці розмови попрощайся.

Підказка «Відвідвання хворого товариша»

  1. Привітайся з хворим.

  2. Поцікався його здоров’ям.

  3. Розкажи про новини у школі.

  4. Розмовляй спокійно, не викрикуй.

  5. На прощання побажай товаришеві швидше видужати.

Додаток

Балакун, мов дірява бочка: нічого в собі не затримує.

Яка головонька, така й розмовонька!

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Краще недоговорити, ніж переговорити.

Що маєш казати — наперед обміркуй.

Дурний язик голові не приятель.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Базіка не вдавиться словом.

Всякому слову свій час.

Краще мовчати, аніж брехати.

Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

 Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.

Треба знати, де що сказати.

Що маєш казати, те наперед обміркуй.

Базіка – мовний каліка.

Говорить, наче три дні не їв.

Заторохкотіла сорока, як діжка з горохом.

Бесіди багато, а розуму мало.

Меле, як порожній млин.

Додаток

Тексти для опрацювання



Що таке культура мови? Це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами, залежно від умов спілкування, мети і змісту мовлення.

Висока культура мови неможлива без високої загальної культури: можна навчитися говорити без помилок у вимові, правильно ставити наголос у словах, грамотно будувати речення тощо. Але якщо у людини інтелект спить, то у неї бідний словниковий запас слів, штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне мислення. Для висловлення найпростішої думки така людина, як правило, вживає втроє більше слів, ніж потрібно. Між мовною убогістю й багатослів'ям — прямий зв'язок: чим менший запас слів, тим більше їх піде на висловлення, здавалося б, зовсім простенької думки. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів — ось що дає змогу людині стисло й небагатослівно висловити досить складні думки.

(За А.Коваль)


  • Якою повинна бути мова кожної людини?

  • Чи можлива висока культура мови без загальної культури? Поясніть.

  • Як ви розумієте вислів «інтелект спить»

Будь охайним і ввічливим (диктант)

Ось ти зібрався вийти з дому. Застібни ґудзики, вичисти одяг і взуття. Не забудь розчесати волосся.

Ідеш вулицею з товаришем. Не дозволяйте собі сміятись і розмовляти голосно. Не штовхайте перехожих і не заважайте транспорту. Непристойно ходити вулицями і їсти. Не можна смітити. Для папірців і сміття на вулицях є урни.

Приємно зустрітися з охайними і ввічливими учнями. Завжди намагайся бути чемним і уважним з кожним.

(З газети)

69 слів


  • Що означає «бути ввічливим»?

  • З ким приємно спілкуватися? Чому?

  • З ким потрібно бути уважним?

А мова - як море

Мово рідна! Ти нескінченна, могутня, глибока.

У тобі, мово, недосяжна душа народу - його щирість, радощі й печаль, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його...

Люблю зажуру пісень твоїх і музику слів твоїх.

Твердине моя – і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку. Люблю твою ніжність, ласкавість, лагідність... Ти є Добро, Правда і Краса нашого народу.

(За О. Плачиндою)

64 слова


  • З якими словами автор звертається до мови?

  • За що він любить рідну мову?

  • Як ви розумієте вислів «Мова – душа народу»?

  • Що означає «любити мову»?

Слово про рідну мову

Мова потребує постійного і повсякденного піклування. Кожен із нас рідне слово своє повинен оберігати. Доля нашої мови залежатиме й від того, як відгукнеться на рідне слово наша душа. Як рідне слово бринітиме в цій душі. Як воно житиме в ній. Будемо небайдужі - ось тоді мова житиме.

Кожен із нас має гордитися своєю чудовою мовою, адже вона того варта. Тому і свята рідної мови - свята всенародні.

(О. Гончар)

68 слів


  • Що повинна робити кожна людина, щоб рідна мова жила і розквітала?

Прекрасні звертання

Є в нашій мові прекрасні звертання, добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання Маму найкращу свою назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамонько рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

Я і до тата умію звертатись,

Хочу в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого в світі немає навкруг!

Татоньку, хочу тебе я обняти —

Ти мій порадник, заступник і друг!

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабцю, бабуню, бабусю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястим струмочком біжить.

Слово чарівне! Яка в нього сила!

Скажеш з любов’ю — і радість росте!

Слово ласкаве народжує крила —

Ви не забудьте ніколи про те!

Донечко, синку, сестрице, братусю, —

Дружна, велика, весела сім’я!

Таточку, мамочко, бабуню, дідусю, —

Мій оберіг і родина моя!

Надія Красоткіна



  • Які звертання вживає автор ?

  • Чи вважаєте ви їх «прекрасними»? Поясніть.

  • Підберіть слова-звертання до друга.

Мова

Так чудово навесні, як квітне сад —


Чути спів пташок, дитячий сміх.
Як приємно, коли скрізь і мир, і лад,
Щире розуміння поміж всіх.
Між людьми панує світла доброта,
І любов серця нам зігріва.
Мова гарна, щира, мудра і проста
І звучать в ній чарівні слова.

І звертання чудові лунають у нас:


Таню, Галю, Іванку, Петрусю.
Так спілкуються діти усі повсякчас.
Я сказати про це не боюся.

Ще «Спасибі», «Дякую» звучить,


І «Будь ласка!» чути кожен день.
З цим чудово і приємно в світі жить,
І дружити, і співать пісень!

Ви придумали усе! Так не бува!


Я не так звертаюся, не так!
І які там чарівні слова?
Інші говорити я мастак!
Петька, Танька, Сєрий і Малий —
Так на вулиці ми кличемо дітей!
Ще Невдаха, Дурень і Кривий —
Поза очі називаємо людей!
І чого б це величати став я всіх?
І без цього у житті я обійдусь.
Не культура то ніяка, просто сміх!
Я і з лайкою прожити не боюсь.

І не соромно тобі такому буть,


Без царя в дірявій голові?
Ти ж в людськім суспільстві! Не забудь!
А навколо люди всі живі.
Й так, як ти поставишся до них,
То й до тебе віднесуться так.
І не раз піднімуть ще на сміх,
Тож побачимо, який то ти мастак!

Як відвернуться від тебе і підуть,


Не розрадять у твоїй журбі.
І коли руки не подадуть,
Я побачу, буде як тобі!
Тож сьогодні краще не скачи,
Не геройствуй, а берись за ум.
Й спілкування правила учи,
Щоб не взяв тебе колись великий сум.

Ти малий, а потім підростеш


Й стане соромно за себе і не раз.
І з яким ти багажем у світ підеш?
Тож учися, поки є ще час!
Бо життя прожить — не поле перейти,
Не геройствуй, а запам'ятай,
Що по-людськи мусиш жити ти,
А тому всі правила вивчай!

Надія Красоткіна



  • З якими словами «приємно жити»?

  • Про що попереджає автор неввічливу дитину?

Слово

Мудре, добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і нетактовне приносить біду. Словом можна вбити і оживити, поранити і вилікувати, посіяти тривогу, безнадію і одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльози, породити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скувати сили душі. Але невдале, просто кажучи, нерозумне слово може образити і приголомшити людину.

В. О. Сухомлинський

Запитання для обговорення в групах.

1. З якими словами треба бути обережним?

2. Що треба зробити спочатку: подумати чи сказати?

2. Чи не було таких випадків у вашому житті?

3. Які можете пригадати прислів'я на цю тему?

4. Які риси характеру притаманні людині, що вживає у своєму мовленні лише добрі слова?

Гарний звичай

Ми добре знаємо гарний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов’язково привітає: «Здорові були!». А у відповідь: «Здрастуйте!»

І не обов'язково треба буути знайомим одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян

(За Остапом Вишнею).



- Про який давній звичай нашого народу розповів письменник?

- До слова гарний добери слово, близьке за значенням.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Амонашвили Ш. Единство цели: Пособие для учителя. — М.: Просвещение, 1987.- 208 с.

  2. Бех І.Д. Виховання особистості. Особистісно орієнтований підхід: теоретико- технологічні засади. Кн. перша. — К.: Либідь, 2003.

  3. Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. – К.: Рідна мова, 1998.

  4. Ващенко Г. Виховний ідеал. — Полтава, 1994.

  5. Джонсон Девід В. Соціальна психологія: Тренінг міжособистісного спілкування. Пер. з англ.. – К.: КМ «Академія», 2003.

  6. Карнегі Дейл. Як завойовувати друзів та впливати на людей. - Харків: ВАТ «Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе», 2005. - 560 с.

  7. Киричок В.А. Моральне виховання другокласників // Навчання і виховання учнів 2 класу / Упор.О.Я. Савченко. – К.: Вид-во «Початкова школа», 2005. – С.10-33.

  8. Коваль А.П. Слово про слово. – К., Радянська школа, 1986, с.43

  9. Мовчун А. Шкільний театр. П’єси-казки. — К.: Вид-во «Початкова школа», 2007. - 272 с.

  10. Мовчун А.І., Мовчун Л.В. Абетка моральності: що в характері твоїм? — К.: МКПФ «Злата», 2008. — 304 с.

  11. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. Риторика: Навчальний посібник для 1-го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2008. - 72 с.

  12. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. Риторика: Навчальний посібник для 2-го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2010.- 104с.

  13. Науменко В.О., Захарійчук М.Д. До уроків риторики в початкових класах: Методичний посібник. / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2010.

  14. Ньюком Т. Социально-психологическая теория интеграции индивидуального и социального подходов / Т.Ньюком // Современная зарубежная социальная психология. – Тексты. – М., 1984.

  15. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика: Пробний підручник для гімназій гуманіт. профілю. – К.: Вежа, 1994.- 85 с.

  16. Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти: посібник для вчителів і методистів початкового навчання / О.Я. Савченко. – 2-ге вид., доповн., переробл. - К.: Богданова А.М., 2009. - 226с., с.134)

  17. Сухомлинський В.О. Проблеми всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. – Вибр. тв.: у 5 т. - К.: Рад.школа, 1997. – Т.1. – 653 с.

  18. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину. - Вибр. тв.: у 5 т. — К.: Рад. школа, 1976. - Т. 2.

  19. Чмут Т.К. Культура спілкування. Навчальний посібник для студентів і викладачів вищих навчальних закладів. — Хмельницький: «ХІРУП», 1999. — 358 с.

http://www.progressive-management.com.ua/history-business-entrepreneurship/135-fred-smith фред сміт

Використана література

1. Карнегі Дейл. Як завойовувати друзів та впливати на людей. - Харків: ВАТ «Харківська книжкова фабрика

ім. М. В. Фрунзе», 2005. - 560 с.

2. Ладьіженская Т. А. и др. Детская риторика в рассказах и рисунках: методические рекомендации. - М.: Баласс, 1998. - 96 с.

3. Масюкевич Н. В., Кожуховская Л. С. Психология зффек- тивного общєния. - Минск: Соврем. шк., 2007. - 384 с.

4. «Круглий стол» в редакции журнала // Начальная школа, 2001. -№ 4. -С. 8

5. Науменко В. О., Захарійчук М. Д. Риторика: Навчальний посібник для 1-го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2008. - 72 с.

6.

7. Науменко В. О., Захарійчук М. Д. Риторика: Навчальний посібник для 3-го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2010. - 110 с.



8. Науменко В. О. М.Д.Захарійчук. Риторика: Навчальний посібник для 4-го класу / В. О. Науменко, М. Д. Захарійчук. - К.: Літера ЛТД, 2010,- 110 с.

9. Науменко В. О., Захарійчук М. Д. Риторика. 1^1 класи / В. О. Науменко, М. Д. Осколова // Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Варіативна складова типових навчальних планів / Упор. Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль. - Тернопіль: Мандрівець, 2009. - С. 5-32.

10. Науменко В. О., Осколова М. Д. Риторика 1-й клас / В. О. Науменко, М. Д. Осколова // Початкова освіта. -2007. -№ 38. -С. 13-16

11. Науменко В. О. Мистецтво побудови виступу як складова культури мислення молодшого школяра / В. О. Науменко // Початкова школа. - 2007. - № 7. - С. 34—35

12. Науменко В. О., Осколова М. Д. Основи риторики. Програма. 1-2 класи. Тематичне планування і методичні рекомендації / В. О. Науменко, М. Д. Осколова // Початкова освіта. - 2008. - № 29.

13. Науменко В. О., Осколова М. Д. Заговори, щоб я тебе побачив / В. О. Науменко, М. Д. Осколова // Початкова освіта. - 2008. - № 39. - С. 3-7.



Нестандартні уроки

Для нестандартних уроків характерною є інформаційно-пізнавальна система навчання – оволодіння готовими знаннями, пошук нових даних, розкриття внутрішньої сутності явищ через диспут, змагання. Порівняно із звичайним, нормативним заняттям нестандартний урок максимально стимулює пізнавальну самостійність, творчу активність та ініціативу школярів, вимагає використання комунікативних умінь і навичок Навчання на ньому спрямоване на підвищення якості їхніх знань, формування працьовитості, цілеспрямованості, потрібних у житті вмінь.

Крім цього, такі уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття. Насамперед тому, що навчальний процес тут має багато спільного з ігровою діяльністю дітей. Майже всі прийоми, способи дії нестандартних уроків відзначаються ігровим спрямуванням. За організаційною формою навчання нестандартні уроки поділяють на типи:


  • урок-змагання (вікторини, конкурси, уроки-аукціони, уроки типу КВК). Такі уроки передбачають поділ дітей на групи, що змагаються між собою; проведення різноманітних конкурсів та оцінювання їх результатів.

  • Уроки комунікативної спрямованості (уроки-диспути, конференції, телеуроки). Вони передбачають самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей, виступи перед аудиторією, обговорення або доповнення виступу опонентів. Сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи.

  • Театралізовані уроки (виконання ролей за сценарієм, імітація певної діяльності). Збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів. Особливо цінним є для учнів 1-2 класів, у яких конкретне образне мислення переважає над абстрактним.

Драматизація є засобом надання навчальному матеріалу і навчальному процесу емоційності, забезпечує міжпредметні зв’язки.

  • Уроки – подорожі, мандрівки. Пов’язані з виконання ролей, відповідним оформленням, умовами проведення. Поняття «подорож» охоплює такий зміст: поїздка або пересування поза межі перебування , але тільки в уяві, подумки, за допомогою власної фантазії і за сприянням тих факторів чи умов, які оточують учня. При уявній подорожі може відбутися все те, , що супроводжує кожну справжню подорож – яскраві враження, позитивні емоції, цікаві зустрічі. Учні сидять за партами і одночасно подорожують за допомогою вказівок і порад вчителя. Тут учитель виступає в ролі капітана корабля, штурмана, ведучого і т.д., а школярі є мандрівниками-дослідниками, першовідкривачами, вченими-науковцями, які вирішують важливу проблему. Вони самі роблять висновки, підсумки-узагальнення. Наприклад Тема «Чарівні слова» вивчається в першому класі, який був проведений у вигляді подорожі на гостини до Риторинки. Діти пригадали правила, яких повинні дотримуватися під час гостювання, правил етикету…



  • Уроки «милування природою». Під час таких уроків діти вчаться спілкуватися Передбачають розвиток у дітей емоційної чутливості до проявів прекрасного в навколишній природі, Найвищою майстерністю в проведенні такого уроку досягає той учитель, який дозволяє своєму класові вільно почуватися і переживати, але утримує його в тих рамках, які потрібні для успіху в навчанні.


ДОДАТКИ

Типові завдання для групової роботи:



Ігри

Грою може бути будь-яке завдання, де одиночні елементи результатів ігрової діяльності можна вважати у вигляді балів. Це може бути класична концентрація, парування малюнків та підписів, складання частин опису, настільні ігри, відгадування загадок тощо.



Рольові ігри

Рольова гра містить наступне:

·        розподіл ролей;

·        визначення об'єктивної мети або завдання, що повинен виконати член групи.



Драматизація

 Це рольова гра з підготовленим сюжетом та написаними ролями. Іноді учні можуть самостійно підготувати своє власне інсценування будь-якої події.



Проекти

Під час створення проекту члени групи навчаються, виконуючи практичні завдання. Такій роботі повинна передувати певна підготовка. Це може бути ознайомлення зі словниками, фразами, виразами та певною інформацією за даною темою.

 Інтерв'ю

 Цей вид роботи сприяє формуванню вміння спілкуватися з іншими, вміння висловлювати свої думки, правильно вибудовувати діалог.



Розрізані смужки

Кожному членові групи повідомляється конкретна інформація. Члени групи повинні поставити питання всім членам групи, щоб отримати всю інформацію і повністю виконати завдання.



Обмін думками

Дуже важливо пропонувати цікаві теми для обговорення. Це можуть бути моральні, етичні, релігійні та політичні питання.

ЕТИКА СПІЛКУВАННЯ І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

                             (методична розробка виховної години)           

 

                                                              Алла Чабанюк, викладач 



                                                              Іллінецького аграрного коледжу

     Мета: поглибити знання про мову, культуру мовлення, мовлення і ситуацію мовлення, мовний етикет; виробляти навички правильного використання мовних засобів у різних ситуаціях мовлення; розвивати уміння орієнтуватися в будь-якій мовленнєвій ситуації; виховувати чуття мови, увагу до словесного оформлення думки.

     Методи і прийоми: слово викладача, бесіда, дидактичні ігри, ситуативні завдання, вправи.

     Обладнання: вислів А. де Сент Екзюпері "Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування”, таблиці "Знайомство”, "Літературне мовлення і суржик”.

     Хід заняття

     1. Вступне слово. Літературна мова і суржик

     Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: " Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. "Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.

     Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості” (В. Сухомлинський).

     Отже, кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, зрозумілим, думки висловлювалися логічно, ясно, виразно і різноманітно.

     Чи можете ви сказати зараз, що володієте зразковим мовленням? На жаль, ні.

     Тож, завдання нашого заняття – формувати вміння вільно виражати думки українською мовою у різних сферах суспільного життя, грамотно і доречно висловлюватися в колі друзів, у колективі, виступати перед аудиторією, брати участь в дискусіях, відстоювати свої думки, переконання вагомим словом (а не кулаками), додержувати при цьому культури поведінки і мовленнєвого спілкування.

     Одним із важливих правил спілкування є дотримання норм літературної мови. Прикро, коли люди, дбаючи про свою зовнішність, не задумуються над власним мовленням, не контролюють його.

     Забувається при цьому, що засмічене неохайне мовлення виявляє не лише відсутність доброї освіти, а й духовну порожнечу, нерозвиненість інтелектуальну і мовну.

     Нині, на превеликий жаль, існує загроза українській мові не з боку якихось заборон чи утисків, а з боку її носіїв, які бездумно засмічують її мішаниною російсько-українсько-англійських слів, так званим "суржиком”. Це невправне копіювання російських, чи англійських слів, яке особливо поширене серед молоді, може призвести до зникнення такої багатої, мелодійної української мови.

     Ось приклад мовлення сучасної молоді, яке вам треба відредагувати.

     (Текст проектується через кодоскоп або роздається на кожний стіл)

     Не бачив я Гриця Сала по закінченні школи кілька років. А то йду вулицею райцентру – Гриць чалапає.

     – Здоров! – кажу. – Ти що, з неба звалився?

     – Нє-є, – каже гордовито Гриць. – Я з учіліща. Язикі разниє іностранниє зучав. На поліглота учусь…

     – Молодець! – плещу його по сухореброму торсу. Отже, скоро Гриць Сало вийде на світову арену.

     – Понімаєш, – кривиться Гриць, – моя хвамілія січас не Сало, і не Гриць я. Я січас Жорж ... Соловйов.

     Я вибачився і спитав делікатно:

     – Ти мені пробач, я у цих ділах не дуже петраю. А ось свою рідну мову ти забув, чи може, навмисне тренуєшся на інших?

     – Панімаєш, тєбє етого не понять. Чєловєческая башка очень інтересно устроєна. Там єсть уроді би такіе коробочки. Принцип дєйствія етіх коробочок такий: Єслі один язик туда влазить, то другой об’язательно вилазить. Вроді би один другого вишибає. А у поліглотів наоборот: сначала вишибає, а потім вшиває... так от у мене вже вишибнуло. Тепер буде вшибать...

     Після цього я Гриця більше не зустрічав. "Вшибнуло” йому чи ні – не знаю. А от що "вишибнуло”, то сам побачив. (Є.Дудар)

     Міні-дискусія "Суржик і культура мовлення”

     Отже, є дві протилежні думки:

     1. Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.

     2. Суржик – це сучасна мова у нашій державі. (На дошці записуються обидві тези)

     1. "Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову”. (О.Сербенська)

     2. "Суржик – це справжня народна мова, бо нею спілкується більшість людей нашого суспільства ”.

     (З газети)

     Отже, чи потрібен українцям суржик? Це тема нашої дискусії.

     Аргументи у вас тепер є, кожен має право доводити свою думку, але, ВИХОВНА РОБОТА В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ крім фактів, про які ви дізналися сьогодні, наводьте і приклади зі свого життя.

     (Студенти виступають на задану тему)

     Наша дискусія вичерпалась. Підсумовуючи її зробимо висновки, складаючи таблицю протиставлення "Літературне мовлення і суржик ” та порівняємо їх позитивні і негативні властивості.

     Літературне мовлення

     Суржик Нормативність

     Не нормативність

     Використання однієї мови

     Змішування двох мов

     Наявність стилістичних варіантів

     Відсутність стильового поділу

     Обов’язковість для всіх членів суспільства

     Безладність і стихійність у застосуванні, що стає згодом звичкою

     Склавши порівняльну таблицю ми з’ясували, що суржик має негативні якості, а літературне мовлення – позитивні.

     2. Основні функції спілкування. Основні правила спілкування

     Відомий французький письменник Антуан де Сен Екзюпері писав: "Єдина справжня розкіш – розкіш людського спілкування”.

     Через спілкування людина засвоює досвід минулих поколінь, мову, традиції і звичаї своїх батьків, культуру своєї нації.

     У спілкуванні людина виявляє себе як індивід, тобто показує рівень інтелекту, освіченості, загальної і мовної культури, вихованості.

     Сучасній людині доводиться діяти відразу у кількох життєвих сферах:

     у родинній, у навчальній (якщо вона вчиться у певному закладі), у професійній (якщо вона працює), у соціальній (поза межами трьох попередніх – у транспорті, кафе, на дискотеках тощо). У всіх цих сферах їй доводиться спілкуватися: про щось поінформувати, одержати потрібну інформацію самій, заперечити, відмовити, переконати, заспокоїти, втішити, поспівчувати тощо.

     Щоб спілкування було змістовним, повноцінним, досягло мети, недостатньо володіти красивим багатим культурним мовленням. Треба враховувати багато інших психолінгвістичних факторів, як-от: "чуття мови”, спрямованість мовлення, образність його, уміння відбирати слова відповідно до завдань спілкування.

     Функції спілкування різноманітні. Насамперед є такі, як:

     - інформативна (тобто передача – одержання інформації іншими членами суспільства, товариства, родини);

     - волюнтативна (тобто вираження волі щодо співрозмовника: прохання, спонукання до дії, запрошення, порада, переконування);

     - заперечна (тобто вираження відмови, заперечення іншої думки).

     Функції спілкування залежать від мети, яку ставить перед собою мовець, вступаючи у спілкування з іншим.

     Ставлячи перед собою завдання, мовець добирає відповідний мовний матеріал: слова, словосполучення, структуру речень, відповідний стиль. При цьому дуже важливо навчитися підтримувати безконфліктне спілкування. Отже, варто добре опрацювати правила переконання Дейла Карнегі "Як завоювати друзів і впливати на людей”, вивчити наші українські приказки і прислів’я, у яких сформульовані правила для мовця, етикетні вирази рідної мови. Так, наприклад, готуючись до спілкування, метою якого є відмова, слід пам’ятати етикет відмови, мета якого полягає в тому, щоб не образити співрозмовника: мені не зручно Вам відмовити, але...; мені дуже шкода, але...; я дуже шкодую, що...; ми (я) із задоволенням допоміг би Вам, але...; шкодую, що так вийшло ...; дозвольте порадити Вам ...

     Успішне спілкування залежить від обох співрозмовників, тому треба вміти підтримати розмову. При цьому майте на увазі:

     · маломовність і балакучість – крайнощі, яких треба уникати;

     · ніщо не дає права бути неввічливим у розмові – ні поганее самопочуття, ні втома, ні неприємності в сім’ї чи на роботі, ні брак вільного часу;

     · за будь-яких умов уникайте грубості, брутальності, лайки, крику, безапеляційного тону.

     Отже, готуючись до спілкування, слід враховувати реальну ситуацію, у якій воно відбуватиметься. Зорієнтувавшись у ситуації, мовець повинен спланувати своє висловлювання: продумати тему висловлювання, форму його, стиль, дібрати мовні засоби, весь час пам’ятаючи про мету спілкування.

     У ході спілкування треба дотримуватися правил.

     Основні правила спілкування 1. Намагайтеся, щоб спілкування з вами було корисним і приємним. Учіться допомагати людям словом і ділом.

     ВИХОВНА РОБОТА В НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

     2. Будьте завжди ввічливі й доброзичливі у спілкуванні, з повагою ставтеся до свого співрозмовника.

     3. Умійте уважно слухати інших.

     4. Пам’ятайте: неввічливо говорити багато про себе, переривати співрозмовника.

     5. Говоріть про те, що може бути цікавим співрозмовникові. Враховуйте його вік, характер, інтереси.

     6. Учіться відчувати настрій співрозмовника, його ставлення до ваших слів. Намагайтеся не виявляти свого поганого настрою.

     7. Стежте за мовним оформленням вислову, культурою мовлення.

     Правила мовленнєвої поведінки у побуті регламентуються такими рекомендаціями: "вітай”, "втішай”, "не хвалися”, "будь добрим”, "будь лагідним”, "не пам’ятай зла”, "будь людинолюбцем”.

     3. Поняття етикет, мовленнєвий етикет

     У кожному суспільстві стосунки між людьми виражаються у певних правилах поведінки. Такий установлений порядок поведінки в товаристві, певному оточенні називається етикетом (з франц. Etnette – прикріплювати). Мовлення й етикет нерозривно пов’язані між собою. Уявіть ситуацію: ви запросили однокласника додому, у цей же час повернулася з роботи мама. Познайомити їх можна по-різному:

     – "Мамо, це Юрко, ми вчимося в одному класі.” (Юркові) Маму звуть Ольгою Іванівною”.

     – "Це моя мама, Ольга Іванівна. (Мамі) Це Юрко, мій однокласник”.

     Який з варіантів, на вашу думку, правильний?

     На перший погляд вони однакові, але насправді це не так.

     Давайте звернемось до таблиці "Знайомство”.

     Знайомство

     Правила поведінки (етикет) Словесні забави

     1. Відрекомендуватися самому

     2. Вас рекомендує посередник за схемою:

         а) чоловіка – жінці;

         б) молодшого – старшому;

         в) підлеглого – керівникові.

     3. Ви подали візитну картку.

     4. Вас представили на зборах колективу

     Дозвольте відрекомендуватися.

     Мене звуть Олег (або я – Олег Гончар)

     За правилами етикету, виробленими людством протягом віків, треба завжди "меншого” рекомендувати "старшому”, підлеглого – керівникові. Маємо на увазі не зріст, звичайно, а вік, і стать. У багатьох народів, а в українців особливо, завжди жінці, матері надавалася першість по відношенню до чоловіка.

     Правила поведінки, зокрема й мовленнєвої, залежать від багатьох причин, а найголовніша з них – особливості суспільного ладу.

     Стосунки між людьми складні й багатогранні, вибір етикетного знаку не завжди однозначний. Прийнята у суспільстві система оцінок показує напрямок дій, мовленнєвої поведінки, але конкретне рішення приймає людина.

     У поняття культури мовлення входить і поведінка мовця, або мовний етикет. Те, що називають мовним етикетом, використовується щоденно в мовленні кожної людини. Це найбільш уживані слова і вирази, з якими люди звертаються одне до одного, виявляючи ввічливість, пошану, стриманість, такт. Нам по декілька разів на день доводиться вітатися, прощатися з людьми, бажати успіху, вибачатися, співчувати комусь, радити, просити, запрошувати.

     Мовний етикет є тією сукупністю мовних засобів, які регулюють нашу поведінку в процесі мовлення.

     Мовна поведінка людини повинна виявляти її глибоку, справжню повагу до інших людей. Мовний етикет робить спілкування людини з іншими приємним, бажаним.

     Більшість людей спілкуються для обміну інформацією, новими знаннями. Однак спілкування має і побутовий характер, спілкування для спілкування. В усіх випадках спілкування діє мовний етикет, правила, норми якого повинна знати кожна людна. Суспільство виробило ці правила. Мова має цілу систему словесних формул, за допомогою яких люди налагоджують контакт між собою, підтримують доброзичливу тональність мовлення.

     Ситуації "ввічливого контакту” між комунікантами – необхідна й важлива складова частина процесу спілкування.

     Вислови мовленнєвого етикету, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, в результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, стереотипами – типовими, стійко повторюваними конструкціями. Без таких стереотипних висловів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях ввічливості, обійтися, очевидно неможливо.

     Вони вмотивовані стилістично, функціонально, оскільки забезпечують точність і економність процесів спілкування.

     Мовленнєвий етикет студентів, дітей і батьків у родині як етикет взагалі (складова культури) не існує поза часом і простором. Це обов’язково конкретний етикет конкретного суспільства (чи його прошарку) на певному історичному етапі розвитку цього суспільства.

     3.2. Найтиповіші формули мовленнєвого етикету

     (Можна запропонувати студентам навести приклади мовних виразів, які засвідчили б притаманні українцям ввічливість та ґречність)

     1. Етикетні одиниці, якими виражається вітання: Добрий ранок! Доброго 

ранку! Добрий день! Доброго дня! Добридень! Добрий вечір! Здрастуйте! Здоров був! Здоровенькі були! Доброго здоров’я! Моє шанування! Вітаю Вас! Радий (-а) вітати Вас! Скільки літ, скільки зим! Яким вітром? Салют! Радий (-а) Вас (тебе) бачити (вітати)!

     2. Формули із значенням прощання: Прощайте! Прощавайте! До зустрічі! До побачення! Щасливо! Дозвольте попрощатись! Бувай (бувайте) здоров! Дозвольте відкланятись! На добраніч! Щасливої дороги! Будь щасливий (-а)! Я з Вами не прощаюсь! Ми ще побачимось! Ми ще зустрінемось!

     3. Вислови вибачення: вибачте, пробачте, даруйте, прошу вибачення, я дуже жалкую, мені дуже шкода, прийміть мої вибачення, винуватий (-а), приношу свої вибачення, перепрошую, не гнівайтесь на мне, я не можу не вибачитись перед Вами; якщо можеш, вибач мені; не сердься на мене; вибач (-те), будь ласка; дозвольте просити вибачення, я не можу не просити у Вас пробачення ...

     4. Мовленнєві одиниці, що супроводжують прохання: будь ласка, будьте ласкаві, будьте люб’язні, прошу Вас ..., чи не змогли б Ви ..., чи можу я прохати Вас ..., маю до Вас прохання ..., чи можу звернутися до Вас із проханням..., дозвольте Вас попросити ..., якщо Ваша ласка ..., ласкаво просимо ..., якщо Вам не важко ..., не відмовте, будь ласка, у проханні ..., можливо, Ви мені допоможете ...

     5. Формули подяки: Спасибі! Дякую! Прийміть мою (мої) найсердечнішу (найщирішу) подяку! Не знаю, як і дякувати Вам (тобі)!

     6. Конструкції побажальної модальності: Будь (-те) щасливий (- а, і)! Щасливої дороги! Успіхів тобі (Вам)! Хай щастить! Зичу радості (гараздів, успіхів)! З роси і води!

     7. Формули привітань з певної нагоди: Поздоровляю з ..., Вітаю (Вас, тебе) з ..., З Новим роком! З днем народження!

     8. Типовані фрази ритуалу знайомства: Знайомтесь ... Я хочу представити тобі (Вам)... Дозволь (-те) представити (познайомити, рекомендувати) тощо.

     9. Звертання: мамо, тату, доню, сину, сестро, брате, бабусю, дідусю, пані, пане, панно, паничу, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, приятелю, подруго, колего ...

     Звертання до незнайомих людей

     • Вибачте, будь ласка, дозвольте вас потурбувати ...

     • Пробачте, чи не могли б ви сказати ...

     • Вибачте, ви не знаєте ...

     • Ви не можете сказати ...

     • Чи не можете ви сказати ...

     • Чи не могли б ви сказати ...

     • Вам не важко сказати ...

     • Можна вас запитати ... Можна вас на хвилинку ...

     • Громадянине (-нко) – у спілкуванні офіційних осіб з населенням.

     • Добродій, добродійко – звертання, поширене у ХІХ ст. серед інтелігенції.

     • Друже – фамільярне знижене і водночас доброзичливе.

     • Хлопче, дівчино, юначе, молодий чоловік (-че) – поширене звертання до молодих людей.

     • Ім’я, по батькові – найбільш доречне звертання до всіх старших людей, особливо до лікарів, учителів, службовців.

     Вирази останньої ситуативної теми допоможуть вам подолати незручність у звертанні до незнайомих людей, настроять їх на доброзичливий лад, піднімуть настрій і нікого не образять невдало вибраним словом. Пам’ятайте їх, це заповітні ключики до людських сердець.

     10. Згода, підтвердження: згоден, я не заперечую, домовилися, Ви маєте рацію, це справді так, авжеж, звичайно, певна річ, так, напевно, обов’язково, безперечно, безсумнівно, ми в цьому впевнені, будь ласка (прошу), гаразд (добре), з приємністю (із задоволенням) ...

     11. Заперечення: ні; ні, це не так; нас це не влаштовує; я не згодний (згоден); це не точно; не можна; не можу; ні, не бажаю; Ви не маєте рації; Ви помиляєтесь; шкодую, але я мушу відмовитись; нізащо; це марнування часу; дякую, я не можу; про це не може бути й мови ...

     12. Співчуття: я Вас розумію; я відчуваю Вашу схвильованість (Ваш біль, Вашу стривоженість, Ваше хвилювання); це болить і мені; це не може нікого залишити байдужим; я теж перейнявся Вашим болем (горем, тривогою); я співпереживаю (Вашу втрату, Вашу тривогу); треба триматися, людина сильна; не впадайте у відчай (час усе розставить на місця, час вилікує, загоїть рану, втамує біль) ...

     13. Пропозиція, порада: дозвольте висловити мою думку щодо ..., а чи не варто б ..., чи не спробувати б Вам ..., чи не були б Ви такі ласкаві прийняти мою допомогу (вислухати мою пропозицію, пораду), чи не погодилися б Ви на мою пропозицію ...

     3.3. Ситуативні завдання

     1. Уявіть ситуацію: ви йшли вулицею, і раптом хтось вас покликав: "Гей, ти!” як ви до цього поставитесь?

     2. Уявіть ситуацію: під час прогулянки містом вам довелося звернутися до незнайомої людини. Яким буде ваше звертання, якщо це перехожий, підліток, продавець?

     3. Вас запросили в гості, де є люди різного віку і статі: дідусь, мати вашого друга, його старша і молодша сестри, брат і незнайомі вам досі родичі (тітка, дядько). Привітайтеся з кожним. Представтеся. Зав’яжіть розмову з кимось із родичів вашого друга.

     4. Ви зайшли до комп’ютерного кафе. Там зібралося товариство ваших знайомих і друзів. Розмова точиться навколо останнього телефільму. Включіться в розмову так, щоб не перервати її.

     5. До вас звернулися з проханням дати касету з новим відеофільмом. Ви не можете цього зробити без дозволу батьків. Сформулюйте відмову.

     6. Ви звертаєтеся на вулиці до інтелігентної жінки похилого віку з проханням показати дорогу.

     3.4. Телефонна розмова Телефонна розмова – найпоширеніший вид спілкування у повсякденному житті (як у службових стосунках, так і в приватному спілкуванні).

     Нині телефонне спілкування відіграє важливу роль у повсякденному житті як у службових стосунках, так і в приватному спілкуванні. Тому слід звернути особливу увагу на телефону розмову: лексику, особливості діалогу, структуру окремих фраз, етику спілкування.

     Важко уявити собі сучасне життя без телефонного зв’язку.

     Мобільні телефони вже мають багато ваших ровесників. А чи володієте ви майстерністю телефонної розмови, суть якої полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу повідомити все необхідне і дістати відповідь. Невміння виділити головне в розмові, говорити чітко й стисло, грамотно й ввічливо висловлюватися призводить до втрати інтересу співрозмовника, небажання спілкуватися з вами в подальшому. Отже, до телефонної розмови слід готуватися. Треба знати ряд правил телефонного спілкування.

     Приватна телефонна розмова композиційно поділяється на три частини:

     1) взаємне відрекомендування;

     2) виклад суті справи (постановка питань, обговорення їх, висновки);

     3) закінчення розмови;

     А. Починати телефонну розмову слід з мовних формул ввічливості: Доброго ранку, Доброго дня, Доброго вечора. Далі співрозмовники повинні відрекомендуватися, щоб бути впевненими, що спілкуються саме з тим, з ким треба чи бажано. При цьому першим називає себе той, хто знімає слухавку:

     1. "Доброго ранку! Це квартира Винниченків”.

     2. "Доброго вечора! Вас слухає Наталка Терещенко”.

     Якщо слухавку зняла не та особа, яку вам треба, то слід вибачитись і ввічливо попросити покликати до телефону того, хто вам потрібен.

     Наприклад:

     1. "Вибачте, покличте до телефону Олега”.

     2. "Перепрошую, чи не могли б ви запросити до телефону Андрія?”

     Варіанти відповіді можуть бути різні, але етикетні мовні формули в них є обов’язковими. Наприклад:

     1.”Будь ласка, зачекайте хвилинку, зараз покличу”.

     2. "На жаль, його (її) немає вдома. Чи можу я йому (їй) щось передати?”.

     3. "Перепрошую, але його (її) зараз немає. Зателефонуйте, будь ласка, о двадцятій годині”.

     Б. Виклад суті справи ведеться чітко, коротко. Передається суть питання, ситуації, даються конкретні відповіді. При цьому слід уникати зайвих слів, коментарів, тлумачень, що затягують розмову, ведуть до розсіювання уваги співрозмовника. Не слід забувати, що діалог – це розмова двох осіб, тому потрібно вчасно робити паузи в розмові, щоб дати співрозмовнику висловити власну думку. Не треба перебивати одне одного. На сприйняття висловлюваного впливає інтонація, темп мовлення, висота звучання, тому не варто говорити надто голосно, швидко, роздратовано. Мова повинна бути літературною, без жаргонізмів, брутальних слів, зрозумілою для співрозмовника.

     В. Закінчує розмову та особа, яка телефонувала, але, якщо співрозмовник старший за віком, то це право надається йому. Останні слова розмови: "Дякую. До побачення!” чи "Вдячна за інформацію (за підтримку тощо). На все добре!”

     (Практичні завдання. Викладач роздає завдання на картках студентам: скласти діалог на тему …, використовуючи вирази мовного етикету)

     1. Розмова по телефону:

     а) ви телефонуєте до друга, але слухавку бере його мама (3 особи);

     б) ви телефонуєте до друга, але слухавку бере незнайома людина (ви помилилися номером) (2 особи).

     2. "Знайомство”:

     а) офіційна обстановка, самопредставлення (2 особи);

     б) офіційна обстановка, представлення через посередника (3 особи);

     в) неофіційна обстановка, самопредставлення (2 особи);

     г) неофіційна обстановка, знайомство через посередника (3 особи).

     Під час складання діалогів, полілогів студенти користуються фразами зі словника. Однокурсники аналізують їхні висловлювання, викладач також дає свої коментарі та поради.

     4. Вузлики на пам’ять

     • Не ввічливо вітатися – і не дивитися людині у вічі; тримати руки в кишенях; щось жувати.

     • Нечемно вітатися в рукавичках (лише жінка може вітатися, не скидаючи їх або тримати руки в кишенях пальто).

     • Вітайтеся завжди привітно, незалежно від того, який у вас настрій; так складається перше враження про людину.

     • Першим вітає молодший старшого (але руку йому має подавати старший.

     • Чоловік вітає жінку (однак руку першою подає жінка).

     • Підлеглий вітає керівника (проте руку подає керівник).

     • Перша фраза вітання належить тому, хто заходить (до оселі, в приміщення, незалежно від віку, посади.

     • Незалежно від статі, віку й посади першим вітається той, хто обганяє знайомого чи проходить повз нього.

     • Зустрівши знайомого, злегка вклоніться і привітайтеся словесно, скориставшись доречним у цій ситуації етикетним виразом.

     • Зайшовши в установу, організацію, до театру, в ресторан тощо, ввічлива людина має привітатися передусім з персоналом (із секретаркою, гардеробницею, швейцаром тощо).

     • Прийшовши в гості, передусім вітають господиню, потім – господаря, інших жінок і чоловіків у тому порядку, в якому вони сидять.

     • Вибираючи вітальну формулу, потрібно передусім зважити на час спілкування: ранок, день чи вечір.

     • Традиційною фразою-відповіддю українців на вітання є вираз "Доброго здоров’я!”, однак цілком можливе і повторення однієї з вітальних формул.

     • Розрізняють "буденні” і "святкові” вітальні вирази.

     • Вирази вітання супроводжуються жестами і мімікою – уклін, рукостискання, шапкування, цілування, обійми, усмішка.

     Тренінг "Як бути? Як би вчинили Ви?”

     Ситуація 1. Ви йдете вулицею, назустріч Вам – людина, з якою з певних причин Вам не хочеться вітатися. Коли вона наблизилася, Ви:

     а) демонстративно відвернетеся і підете у протилежний бік;

     б) все ж таки привітаєтеся;

     в) уникнете зустрічі, однак подбаєте про це заздалегідь, коли Вас роз’єднуватиме значна відстань.

     Ситуація 2. Назустріч йде людина, яка, на Вашу думку, не хоче, щоб Ви її впізнавали, Ви:

     а) пройдете повз неї, зробивши відсутній вигляд;

     б) привітаєтеся, не спинившись;

     в) привітаєтеся, розпочнете діалог про справи, здоров’я.

     Ситуація 3. Ви йдете з приятелем. Назустріч Вам – незнайомець. Він вітається з Вашим приятелем, спиняється і розпочинає розмову. Як поводитися при цьому?

     Ситуація 4. Ви зайшли в переповнений тролейбус, побачили знайомих. Чи вітатиметеся? Як?

     Ситуація 5. Ви зустрічаєте гурт незнайомих хлопчаків, а серед них – одногрупник Андрій. Чи можна привітатися "Здрастуй, Андрію!” ?

     Ситуація 6. Ви заходите у крамницю, у якій буваєте щодня. Чи потрібно вітатися?

     Ситуація 7. Ви прийшли до коледжу, зустріли викладача математики: "Привіт, Ігоре Петровичу!”. Чи можна так вітатися?

     5. Правила мовного етикету у прислів’ях

     (Змагання 2-х команд: хто швидше із розсипаних на столі прислів’їв складе правила мовного етикету й підготує коментар до них, той виграє приз. Прислів’я, написані на картках, розкладені на столі)

     1. Всякому слову свій час.

     2. Краще мовчати, аніж брехати.

     3. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.

     4. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.

     5. Треба знати, де що сказати.

     6. Що маєш казати, те наперед обміркуй.

     7. Базіка – мовний каліка.

     8. Говорить, наче три дні не їв.

     9. Заторохкотіла сорока, як діжка з горохом.

     10. Бесіди багато, а розуму мало.

     11. Меле, як порожній млин.

     12. Слово до слова – зложиться мова.

   6. Мовно-етикетна гра Гра-змагання "Хто перший закінчить фразу”:

     1. Ну щоб, здавалося, слова ... (Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко).

     2. Слово до слова ... (зложиться мова).

     3. Шабля ранить тіло, а ... (слово – душу).

     4. Треба знати, що ... (кому, де казати).

     5. Холодним словом ... (душу обпечеш).

     6. Держи хліб на обід, а ... (слово на відповідь).

     7. Мова моя материнська ... (мова моя українська).

     8. Слово – зброя. Як усяку зброю... (треба чистити й доглядати).

   7. Вікторина "Мовний етикет”

     1. З якої мови в українську запозичено слово етикет і що воно означає?

     2. Що означає словосполучення "мовний етикет”?

     3. Назвіть основне правило мовного етикету.

     4. Що таке формули мовного етикету? Наведіть приклади.

     5. Поясніть вислів грецького філософа Сократа: "Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив”.

     6. Кому належить вислів: "Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість” ? Поясніть його суть.

     Таким чином, сьогоднішнє заняття, як і всі інші заняття культури спілкування, є посібником, який навчає нас встановлювати контакти з людьми, прокладати містки знайомств, товаришування і дружби. Вони допомагають нам досягти компромісу при вирішенні складних питань без взаємних образ. Засвоївши цей матеріал, маємо чудову нагоду підняти людям настрій, ввічливо звернувшись до них, чемно привітавшись.    


Молодший шкільний вік є одним з найбільш важливих і відповідальних періодів життя дитини, це період, коли відбувається зміна як фізичних так і психологічних процесів, що, в свою чергу, формує особистість дитини. Тож від обраних підходів залежить, яким рівнем сформованості комунікативної культури оволодіє учень.

Усе це свідчить про надзвичайну актуальність і важливість досліджень проблеми формування комунікативної культури особистості й необхідність пошуку шляхів її розв’язання.

«Дерево дружби»

- У вас на партах лежить «яблучко». Напишіть на ньому рису, яка допомагає людині знаходити друзів.

Завдання-ситуації для обговорення в групах.

1. Усі прийшли до школи. До початку уроку ще 10 хвилин. Підбігає ваш однокласник і запитує: “Домашнє завдання з математики зробив? Дай списати, бо я не зрозумів, як його робити”. Ваші дії. 2. Дуже часто трапляються непорозуміння через дрібниці. Наприклад, хтось скинув з парти ваші ручку чи підручник, наступив на ногу чи штовхнув біля дверей тощо. Як вийти з таких ситуацій?

3. Уявіть собі: до вас на вулиці підійшла незнайома людина і запропонувала погуляти з нею. Як ви діятимете?

4. Як ви гадаєте, чому так кажуть: “Ніщо не дається людині так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість”.

Чи знаєте ви, кому належать ці слова?


  1. Ньюком Т. Социально-психологическая теория интеграции индивидуального и социального подходов / Т.Ньюком // Современная зарубежная социальная психология. – Тексты. – М., 1984.

Доданок А. Опитувальник–тест для педагогів «Оцінка комунікативних умінь молодших школярів»

Постійно перебиває мене під час бесіди;

ніколи не дивиться мені в очі під час розмови, і не зрозуміло, слухає він мене

постійно суєтиться, іграшки займають його більше, ніж мої слова при цьому биває мене лише для того, щоб погодитися

перепитує мене роблячи вигляд, що не розчувадо кінця, пе

переспрашивает меня, делая вид, что не расслышал


не дослушав до конца, перебивает меня лишь затем, чтобы согласиться
всегда смотрит на меня очень внимательно, не мигая
выслушав меня, задает интересующие его вопросы
когда я предлагаю что-нибудь новое, он всегда возражает
если тема беседы не интересна, скажет, что ему это не интересно
вступает в диалог, при этом может сам предложить тему для беседы
Интерпретация результатов теста:
Подсчитайте процент ситуаций, вызывающих у Вас досаду и раздражение при общении с дошкольником по формуле К=С/10*100, где
С - количество ситуаций, вызывающих у Вас досаду и раздражение;
10 – общее количество ситуаций
Низкий уровень коммуникативных умений – оценка 1 балл: 60%-100% - коммуникативные умения развиты слабо, необходимо дошкольника научить слушать, быть внимательным во время диалога
Средний уровень коммуникативных умений – оценка 3 балла: 30%-60% - в коммуникативных умениях присущи некоторые недостатки, не внимателен, иногда перебивает
Высокий уровень коммуникативных умений – оценка 5 баллов: 0%-30% - коммуникативные умения развиты, но иногда не совсем внимателен, умеет слушать, поддерживать беседу.

Інформація

про рівень апробації методичної розробки

Спрягайло Людмили Вікторівни, вчителя початкових класів Конотопської загальноосвітньої школи I-III ступенів №13 за темою «Інноваційні підходи до формування комунікативної культури учнів початкової школи».

Представлена розробка апробована на рівні……………………..

Додаток



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал