Управління освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації



Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4

Групова форма навчання.

На початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах особливо ефективна технологія роботи в парах. За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватись. Ця форма роботи сприяє розвитку навичок спілкування, вміння переконувати, вести діалог, дискусію. Така співпраця не дає можливості ухилитись від виконання завдання. Роботу в парах починаємо вводити з першого класу. З початком навчання в школі для дитини головним стає вироблення уміння домовитися, уміння спілкуватися Для ефективного спілкування в парах потрібно звертати увагу на:



  • мову тіла: сідайте обличчям до того, з ким говорите, нахиляйтеся вперед, встановлюйте контакт очима;

  • допомагайте партнерові говорити, використовуючи слова та жести заохочення (кивок головою, доброзичливу усмішку, вигук «так-так»);

  • якщо необхідно, ставте уточнюючі запитання (запитання, які допомагають прояснити ситуацію). Наприклад: «Ти справді маєш на увазі, що…?», «Чи правильно я зрозуміла, що…?»;

  • говоріть чітко, по суті справи, наводячи приклади й пояснюючи свої думки.

У дитячому досвіді такої форми спілкування ще не було, тож поступово, на прикладах показуємо як потрібно працювати.

Наприклад, у процесі навчання грамоти вчитель записує на дошці слова: Сміх, посмішка, сміятися.

- Порадьтеся в парах і вирішите, які з записаних слів відповідають на питання хто? або що?, а які - на питання що робити? чи що зробити?. Коли діти будуть готові відповідати, вони піднімають сигнальну карту зеленого кольору.

- Порадьтеся в парах і вирішите, хто з вас відстоюватиме спільну точку зору. Один з учнів з кожної пари піднімає руку. Важливо вчителеві ще раз запитати: - Чи домовилися ви в парі?

Наступний етап - навчити тренуватися в парах (таблиця додавання, усний рахунок, взаємодиктанти з використанням розрізної азбуки, виконання завдань за варіантами з подальшою взаємоперевіркою).

Важливо також навчити дітей ставити питання і відповідати на них. - Задайте один одному по два будь-яких питання до прочитаного або почутого тексту і відповіді на них.

Роботу в парах можна організувати як при вивченні нового матеріалу, так і при повторенні, закріпленні, контролю знань, тобто на будь-якому етапі, на будь-якому типі уроку. При роботі парами діти привчаються уважно слухати відповідь товариша (адже вони виступають в ролі вчителя), постійно готуватися до відповіді (для дитяти дуже важливо, щоб його запитали), вчаться говорити, відповідати, доводити.

Є діти, які соромляться висловлюватися при всьому класі. У вужчому крузі однолітків сором'язливі діти починають говорити. Вони знають, що товариш вислухає їх, не буде над ним сміятися, при необхідності пояснить, допоможе. При груповій формі роботи затиснуті діти розкриваються, у них з'являється упевненість у власних силах, формується комунікативна культура.

Співпраця в парах готує дітей для подальшої роботи в групах. Групова форма навчання передбачає організацію навчального процесу, за якої навчання здійснюється в процесі спілкування між учнями в групах. Мета групової форми навчання – включення кожного учня в навчальний процес, в процес активної комунікації. Розділення класу на групи - це важливий момент в організації роботи. Способів розділення існує декілька, і вони значною мірою визначають те, як протікатиме подальше спілкування в гурті, і на який результат ця група вийде.

За бажанням.

Об'єднання в групи відбувається по взаємному вибору. Вважаємо, що таке об’єднання не завжди дає продуктивний результат. Тому що особисті відношення стають головними в розподілі доручень і організації роботи.



Випадковим чином.

Група, що формується за ознакою випадковості, характеризується тим, що в ній можуть об'єднуватися (правда, не по взаємному бажанню, а волею випадку) діти, які в інших умовах ніяк не взаємодіють між собою або навіть ворогують. Праця в такому гурті розвиває у учасників здатність пристосовуватися до різних умов спілкування і до різних ділових партнерів. Цей метод формування груп корисний в тих випадках, коли перед учителем стоїть завдання навчити дітей співпраці. Метод також може використовуватися в класах, в яких між учнями склалися в цілому доброзичливі стосунки. Але у будь-якому випадку педагог повинен мати достатню компетентність в роботі з міжособовими конфліктами.



За певною ознакою.

Така ознака задається або учителем, або будь-яким учнем. Так, можна розділитися по першій букві імені (голосна - приголосна), відповідно до того, в яку пору року народився (на чотири групи), за кольором очей (карі, сіро-блакитні, зелені) і так далі. Цей спосіб ділення цікавий тим, що, з одного боку, може об'єднати дітей, які або рідко взаємодіють один з одним, або взагалі випробовують емоційну неприязнь, а з іншої - спочатку задає деяку загальну ознаку, яка зближує учнів, що об'єдналися. Є щось, що їх ріднить і одночасно відділяє від інших. Це створює основу для емоційного прийняття один одного в групі і деякого віддалення від інших (по суті справи - конкуренція).



По вибору «лідера».

«Лідер» в даному випадку може або призначатися учителем (відповідно до мети, тому лідером може виступати будь-який учень), або вибиратися дітьми. Формування груп здійснюється самими «лідерами». Наприклад, вони виходять до дошки і по черзі називають імена тих, кого вони хотіли б узяти у свою групу. Спостереження показують, що в першу чергу "лідери" вибирають тих, хто дійсно здатний працювати і досягати результату. Іноді навіть дружба і особисті симпатії відходять на другий план. У тому разі якщо в класі є явні аутсайдери, для яких ситуація набору в команду може бути надзвичайно болючою, краще або не застосовувати цей спосіб, або зробити їх «лідерами».



По вибору педагога.

В цьому випадку учитель створює групи за деякою важливою для нього ознакою, вирішуючи тим самим певні педагогічні завдання. Він може об'єднати учнів з близькими інтелектуальними можливостями, зі схожим темпом роботи, а може, навпаки, створити рівні по силі команди. При цьому організатор групової роботи може пояснити принцип об'єднання, а може піти від відповіді на питання учасників із цього приводу. Інших членів групи обирають на добровільній основі.

Ухвалюють кодекс групи, спрямований на дотримання комунікативної культури:


  • Не говорити всім разом.

  • Всім слухати одного.

  • Керує групою керівник.

  • Група працює за алгоритмом.

Ефективним у формуванні комунікативної культури є метод «Прес». Використовується у випадках, коли виникають суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно посісти чітко визначену позицію, після чого відбувається колективне обговорення та розв’язання проблеми. Наприклад, при обговоренні змісту тексту «Звичай нашого народу» за О. Вишнею (Українська мова. 2клас) діти розподіляються на дві групи. Перша група доводить думку, що вітатися потрібно тільки зі знайомими людьми, друга – протилежну точку зору. Кожен з учнів презентує й захищає свою позицію за алгоритмом:

  1. Я думаю, що … (позиція).

  2. …тому що…(пояснення).

  3. …наприклад…(приклад).

  4. Таким чином…(висновок).

Метод «Асоціативний кущ» залучає власний досвід учнів, має високий ступінь зацікавленості, розвиває спостережливість, увагу. Проводиться фронтально. Залежно від змісту проводиться у виді «Поняття», «Квітки», «Прямокутника».

Наприклад, на уроці розвитку зв’язного мовлення (2клас), опрацьовуючи тему «Дружба – найдорожчий скарб» на дошці малюється квітка (серединка та пелюстки). У серединці записується основне поняття - дружба, учні називають все, що їм відомо про нього і на пелюстках записуються пропозиції. Після опрацювання теми асоціативний кущ доповнюється набутою інформацією.



«Акваріум». Клас ділиться на 2-4 групи. Одна група розміщується в центрі класу, утворивши внутрішнє коло. Учасники групи починають обговорювати проблему. Наприклад, опрацьовуючи статтю підручника «Кому - «ти», а кому – «ви» (Я у світі. 3клас). Інші учні мовчки спостерігають за обговоренням. Групі, що працює в акваріумі, потрібно:

  • озвучити ситуацію;

  • обговорити її, дотримуючись правил роботи в групі;

  • дійти спільного рушення.

На роботу дається 3-5 хвилин. Після обговорення група займає місце в зовнішньому колі, а вчитель ставить запитання:

  • Чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

  • Чи була ця думка доведена?

  • Який аргумент був найбільш переконливим?

Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група і обговорює наступну ситуацію (проблему). Всі групи по черзі мають побувати в акваріумі.

Використовуючи групову форму навчання, ми відзначили її позитивні аспекти: діти вчаться обмінюватися думками, бути взаємовимогливими, надавати взаємодопомогу, відбувається опитування учнів на кожному уроці, розвивається вміння працювати в колективі, гуманні взаємини між дітьми, тобто формується комунікативна культура

Формуванню навичок вільно, невимушено спілкуватися сприяє використання інтерактивного прийому «Мікрофон» - різновид загальногрупового обговорення проблеми. Особливість його полягає у наданні можливості кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію. Позитивним моментом цього виду вважаємо широке залучення учнів до обговорення, можливість звернути увагу на кожного учня, почути його міркування, дати відчути себе поміченим і потрібним. Дуже дітям подобається представляти свої міркування в загальному колі, коли «мікрофон» передається з однієї парти на іншу.

Організація роботи


  • Ставиться питання класу.

  • Вчитель дає мікрофон одному з учнів. Діти передають його один одному, по черзі беручи слово.

  • Пропонується учням говорити лаконічно й швидко (не більше хвилини).

  • Надані відповіді не коментуються і не оцінюються.

Наприклад, на етапі мотивації попросити дітей висловити мету уроку: «Сьогоднішній урок навчить мене…».

Ефективним є поєднання «Мікрофона» з прийомом «Незакінчене речення», що дає змогу ґрунтовніше працювати над культурою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Такий підхід сприяє уникненню стереотипів, подоланню бар’єрів спілкування, збагаченню мовлення, навчає вільно висловлюватися стосовно запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити переконливо. Учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчити його.

Наприклад:


      • На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було…

      • Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що…

      • Це рішення було прийнято тому, що…

      • Сьогоднішній урок навчив мене…

На уроках у початкових класах досить часто застосовується методика «Сенкан» (п’ятиряддя). Найкраще ця методика підходить до уроків розвитку зв’язного мовлення та позакласного читання, образотворчого мистецтва та трудового навчання та, звичайно, широко використовується на уроках риторики.

Форма сенкану:

1-й рядок – тема (іменник);

2-й рядок – опис (іменник);

3-й рядок – дієслово (пов’язане з темою);

4-й рядок – ставлення, почуття до обговорюваного предмета;

5-й рядок – перефразування (синонім, підсумок)

Наприклад:



  1. Мама

  2. Гарна, рідна, наймиліша.

  3. Любить, піклується, готує…

  4. Найрідніша у світі людина.

  5. Серце кожної родини.

Результати цієї роботи неймовірно позитивні. Діти не просто активно мислять, а й застосовують набуті знання та життєвий досвід.

Починаючи з першого класу широко використовуємо технологію «Мозковий штурм» для вироблення кількох розв’язань конкретної проблеми. Застосування «Мозкового штурму» спонукає учнів виявляти уяву, творчість, дає можливість вільно висловлювати свої думки. На дошці записуємо всі ідеї учнів. Жодного з них не відкидаємо, не критикуємо. Наприклад, при вивченні теми «Як щирість і правдивість полегшують спілкування?(основи здоров’я)……….

Невід’ємною частиною сучасного життя є інформаційні технології. Наші дослідження доводять, що використання ІКТ в системі навчальних дисциплін початкової школи можуть стати потужним фактором при формуванні комунікативної культури молодшого школяра. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання досить перспективні для підвищення творчої активності Використання мультимедійних технологій на уроках дозволяє внести кардинально нові форми роботи вчителя при викладанні кожного предмета, а саме:


  • Зробити процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним;

  • врахувати індивідуальні особливості учнів;

  • інтенсифікувати самостійну роботу дітей;

  • сприяти творчому розвитку дітей;

  • за короткий час отримати об’єктивну картину рівня засвоєння матеріалу в усіх учнів і своєчасно його скорегувати

. Широке застосування комп’ютерних презентацій доцільне при мотивації навчальної діяльності, активізації пізнавальної діяльності, пояснення нового матеріалу, узагальнення та систематизації знань. Мультимедійний супровід допомагає більш яскраво пов’язати тему, яка буде вивчатися, з подіями, побутом, надає можливість швидко подати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, забезпечити ігрову ситуацію, уникнути перевантаження учнів, але при цьому збуджує думки та стимулює до творчої ініціативи. Так

ВИСНОВКИ
Одним з ключових напрямків реформування освітньої системи України є розробка педагогічних ідей та підходів до навчально–виховного процесу, в центрі яких – особистість дитини з її потребами, інтересами та життєвими проблемами. З метою з’ясування ефективності та доцільності використання інноваційних підходів до формування комунікативної культури із дітьми першого класу Конотопської загальноосвітньої школи I-III ступенів нами було проведене дослідження.

Дослідження проводилось у два етапи. На першому етапі вивчалась психолого-педагогічна, методична і навчальна література з питання, досвід роботи вчителів, визначались мета й завдання дослідження.

На другому етапі розроблялися матеріали експериментального дослідження (анкети, інноваційні підходи для подальшого їх використання в навчально-виховному процесі), проводився експеримент із метою розробки та впровадження елементів роботи з дітьми щодо використання інновацій на уроках.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив з’ясувати суть поняття «комунікативна культура», принципи і особливості її формування в учнів початкових класів і довів, що комунікативна культура базується на вмотивованій взаємодії кожного учня з колективом.

Рівень сформованості комунікативної культури молодших школярів ми визначали на основі отриманих даних різних методик: рівень комунікативних умінь визначався за опитувальником для педагогів «Оцінка комунікативних умінь молодших школярів»; рівень товариськості визначався за модифікованою методикою В.Ф.Ряхівського, тест «Оцінка рівня товариськості» (Додаток). На основі цих даних ми вивели загальний рівень сформованості комунікативної культури учнів до проведення дослідження.

Результати повторних діагностичних заходів, що були проведені серед учнів після експерименту, опрацьовані та виведені в динаміку (Рисунок 1).

Рисунок 1 – Рівень сформованості комунікативної культури молодших школярів до та після експерименту.
Як видно з діаграми, ми досягли цілі по формуванню комунікативної культури учнів. Система завдань із використанням інноваційних підходів, які ми розробили та застосовували у своїй роботі дали позитивний результат. Змінилися взаємовідношення дітей між собою, молодші школярі стали турбуватися один за одного, помічати, коли оточуючим потрібна допомога. В цілому підвищився рівень комунікативної культури учнів.

Можна констатувати, що спільна робота молодших школярів та дорослих по реалізації підходів допомогла молодшим школярам навчитися краще розуміти себе, один одного та оточуюче життя, що неодмінно вплинуло на виховання комунікативної культури. Це доводить, що рівень сформованості комунікативної культури у молодших школярів, залежить від вибраного організаційно-методичного забезпечення і правильно організованої виховної роботи, що власне і підтверджує висунуту гепотізу у вихідному положенні. Отже, цілі і завдання, поставлені нами на початку роботи досягнуті.

Учитель не повинен зупинятися ні на своєму навчанні, ні у своїй творчості, ні в оволодінні новими методами і прийомами………..

Додаток


Ігри, спрямовані на формування комунікативної культури учнів

Гра «Компліменти»

Сидячи в колі, усі беруться за руки. Дивлячись в очі сусіду, треба сказати йому кілька добрих слів, за щось похвалити. Приймаючий киває головою і говорить: «Спасибі, мені дуже приємно!» Потім він дарує комплімент своєму сусіду. Вправа проводиться по колу.



Попередження:

1. Деякі діти не можуть сказати комплімент, їм необхідно допомогти. Можна замість похвали просто сказати «смачне», «солодке», «квіткове», «молочне» слово.

2. Якщо дитині важко зробити комплімент, не чекайте, коли засумує його сусід, скажіть комплімент самі.
Вправа «Мені подобається в тобі…»

Гра починається зі слів: «Мені подобається в тобі…». Дитина говорить цю фразу всім учасникам гри, дітям і дорослим. Інші учасники також говорять комплімент всім іншим, намагаючись, щоб ці компліменти були різними. Після вправи бажано обговорити, що почували учасники, що несподіваного вони про себе довідалися, чи сподобалося їм говорити компліменти. Вправа допомагає дитині побачити свої позитивні сторони, відчути, що приймається і цінується іншими дітьми.


Гра «Прояви увагу до іншого»

Діти стають у коло і по черзі говорять що-небудь позитивне одному з учасників гри. Знаками поваги можуть відзначатися особистісні якості, зовнішність, уміння, манера поводження і т.п. У відповідь дитина говорить: «Спасибі, я теж думаю, що я…» (повторює сказане йому, а потім він підкріплює сказане ще однією похвалою у свою адресу: «А ще я думаю, що я…»).

Гра учить дітей виражати своє позитивне ставлення до інших людей, учить робити і приймати знаки поваги.
Ігри на вербальну та безпредметну взаємодію
Гра «Життя у лісі»

Вчитель (сідає на килим, розсаджуючи навколо себе дітей)



  • Уявіть собі, що ви опинилися у лісі і говорите різними мовами. Але вам треба якось спілкуватися між собою. Як це зробити? Як запитати про що-небудь, як виявити своє доброзичливе ставлення, не кажучи ні слова? Щоб запитати, як справи, ляскаємо своєю долонею по долоні товариша (показ). Щоб відповісти, що все добре, нахиляємо голову до його плеча; хочемо виявити дружбу і любов — ласкаво гладимо по голові (показ). Готові? Тоді почали. Зараз ранній ранок, виглянуло сонечко, ви тільки що прокинулися…

Подальший хід гри вчитель розвертає довільно, стежачи за тим, щоб діти не розмовляли між собою.
Гра «Мурахи»

Вчитель (розсадивши дітей навколо себе):

  • Чи доводилось кому-небудь із вас бачити в лісі мурашник, усередині якого день і ніч вирує життя? Ніхто з мурах не сидить без справи, кожний зайнятий: хтось тягає голки для зміцнення житла, хтось готує обід, хтось виховує дітей. І так усю весну і все літо. А пізньої осені, коли стає холодно, мурашки збираються разом, щоб заснути у своєму теплому будиночку. Вони сплять так міцно, що їм не страшні ні сніг, ні заметіль, ні морози. Мурашник прокидається з настанням весни, коли перші теплі сонячні промені починають пробиватися крізь товстий шар голок. Але перш ніж почати звичне трудове життя, мурашки влаштовують величезний банкет. У мене така пропозиція: зіграємо роль мурашок у радісний день свята. Покажемо, як вони вітають один одного, радіючи приходу весни, як розповідають про те, що їм снилося всю зиму. Тільки не забуваймо, що розмовляти мурахи не вміють. Тому будемо спілкуватися жестами.

Вчитель і діти розігрують пантомімою і діями прослухану розповідь, закінчуючи її хороводом і танцями.
Гра «Загальне коло»

Вчитель (зібравши дітей навколо себе).

  • Щоб я могла вас бачити і щоб ви могли бачити мене й один одного, сядьте, будь ласка, на килим, утворивши коло. А тепер привітаємося очима. Я перша привітаюся з кожним з вас, дивлячись йому в очі. Злегка кивнувши головою, доторкнуся до плеча свого сусіда. Точно так само кожний з вас поглядом і посмішкою буде вітати своїх товаришів.

Бажано, щоб діти уникали словесних вітань. Основна ігрова задача - зосередити увагу на партнері. Однак, якщо хтось захоче щось сказати іншому, вчитель не перешкоджає.
Гра «Розмова крізь скло»

Правила гри. Діти, за допомогою вчителя склавши пари, повинні уявити, що один з них знаходиться в магазині, а інший чекає на нього на вулиці. Але вони не встигли вирішити, що потрібно купити, а вихід — далеко. Проблема вирішується спробою домовитися через товсте скло вітрини. Кричати даремно: Педагог стежить за ходом гри, допомагає тим дітям, у яких щось не виходить. За бажанням діти міняються ролями.
  Гра “Хто більше

Діти розділяються на дві команди. Одна команда говорить прислів’я про правила мовного етикету, а інша команда про порушення мовного етикету (прислів’я написані на дошці чи картках, а діти повинні вибрати потрібні)



Правила мовного етикету

Краще мовчати, аніж брехати.

Дав слово – дотримай його.

Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.

Що маєш казати, то насамперед обміркуй.

Треба знати, де що сказати.

Всякому слову свій час.

Порушення правил мовного етикету

Базіка – мовний каліка.

Ляпає язиком, як постолом.

Накрив мокрим рядном та ще й помелом.

Говорить, наче три дні не їв

Заторохтіла сорока, як діжка з горохом.

Меле, як порожній млин.

Бесіди багато, а розуму мало.

На городі бузина, А в Києві дядько.
Гра Додайте чарівне слово

Розтопить серце будь-кого сердечне слово... («Дякую»).

Зазеленіє древній пень, коли почує...(«Добрий день»).

Коли згасає сонце у росi й зоря лягає лагідно на плечі,серед знайомих, рідних голосiв ми чуємо привiтне... («Добрий вечір»).

Щоб знов зустрітись у годину призначену,

Кажу щиро завжди я всім... («До побачення»).

 

Мовно-етикетна гра «Хто перший закінчить фразу»

1. Ну щоб, здавалося, слова ... (Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, Як їх почує!.. Тарас Шевченко).

2. Слово до слова ... (зложиться мова).

3. Шабля ранить тіло, а ... (слово – душу).

4. Треба знати, що ... (кому, де казати).

5. Холодним словом ... (душу обпечеш).

6. Держи хліб на обід, а ... (слово на відповідь).

7. Мова моя материнська ... (мова моя українська).

8. Слово – зброя. Як усяку зброю... (треба чистити й доглядати).
.

Додаток



Формування вмінь вести діалог

Правила побудови діалогу

Правило 1. Якщо фраза промовляється без паузи більше ніж 6 секунд, то нитка розуміння обривається.

Правило 2. Починаючи розмову, подбай про встановлення контакту, дотримуючись таких порад:

• проявляй увагу та щиру цікавість до співрозмовника і до того, про що він говорить;

• старайся використовувати зрозумілі вступні фрази, короткі речення;

• звертайся до співрозмовника по імені (імені та побатькові);

• подбай про відповідний зовнішній вигляд (одяг, манеру триматися, прямий контакт очей);

• притримуйся оптимальної дистанції (під час бесіди найкраща дистанція 1,2 м);

• продемонструй повагу до співрозмовника, увагу до його інтересів і думок, щоб він відчув свою людську значущість;

• оцінюй позитивно все хороше, що його стосується;



• не допускай фальшивих нот. Якщо відчув, що контакт встановлений, переходь до теми розмови. Досягнення успіху в розмові значною мірою залежить від уміння встановити контакт довіри із співрозмовником, який залежить від того, як ми себе тримаємо. Тому свою увагу потрібно звертати не тільки на манери і пози співрозмовника, а й на його міміку, яка відтворює почуття і настрій.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал