Управління освіти і науки Рівненської обласної державної адміністрації Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кабінет



Сторінка2/4
Дата конвертації07.01.2017
Розмір1.15 Mb.
1   2   3   4
Тема здоров'я, здорового способу життя та профілактики в проектах є актуальною. Вона захоплює учнів під час підготовки проектів, які розглядають проблеми здоров'я людей, захворювання та їх усунення, профілактичних дій щодо здорового способу життя. Профілактиці підлягають шкідливі звички, що призводять до втрати здоров'я, появи хвороб. Такі проекти можуть бути дослідницькими, інформаційними, практично орієнтованими. Кінцевим результатом стають творчі продукти – шкільні газети, буклети, довідники, сценарії виступу агітбригад, проведення виховних заходів, профілактичних акцій у співробітництві з організаціями медицини, центрами профілактики, державними службами тощо.

Історичні проекти дозволяють досліджувати найрізноманітніші питання історичних подій, епох, видатних історичних осіб, прогнозувати розвиток політичних і соціальних подій, аналізувати історичні явища і факти, досліджувати роль історичних персонажів в історії людства, моделювати та встановлювати зв'язки історичних подій та видатних знаменних явищ.

Краєзнавчі проекти досліджують питання вивчення особливостей рідного краю, його історії, культурних подій, витворів мистецтва, пам'яток історії. Такі проекти допомагають організовувати пошукову діяльність учнів, спрямовану на вивчення історії рідного краю, міста, села, що може стати матеріалом для місцевих краєзнавчих музеїв або ідеєю для відкриття шкільного музею. Корисним є проведення акцій милосердя, допомога ветеранам тощо.

Народознавчі проекти спрямовані на вивчення історії українського народу, його звичаїв та обрядів, особливостей культури і мистецтва, промислів і ремесел, збирання фольклорних пам'яток; організацію виставок народних іграшок, виробів народних майстрів, творів мистецтва. Підготовка таких проектів дозволяє збирати матеріал для музею чи кабінету народознавства, проведення виховних заходів, організації виставок, відкриття народознавчих гуртків, клубів тощо.

Трудові проекти – це практично орієнтовані проекти, спрямовані на проведення трудових справ, акцій, суботників, десантів, що допомагають поліпшити стан шкільного подвір'я, шкільних ділянок, приміщень. Завдяки створенню таких проектів учні привчаються до корисних трудових справ, виробляють уміння працювати в колективі, організовувати трудові змагання тощо.

Літературні проекти дуже розповсюджені. Вони допомагають створювати учасникам спільними зусиллями літературні твори різних жанрів (розповідь, повість, поему), або спільну газетну статтю, або альманах, або вірші. Можливо складання сценарію постанови, спектаклю, відеофільму. Такі проекти можуть бути колективними і масовими, коли участь в них беруть учні однієї або декількох шкіл, навіть шкіл регіону, країни за допомогою телекомунікаційних засобів.

Економічні проекти учні готують, розвиваючи здібності в роботі щодо складання економічних прогнозів, проведення економічних досліджень, розробок, готуючи поради, практичні рекомендації. Ці проекти надають можливість учням економічно орієнтуватися, адаптуватися до ринкових відносин, здійснювати спроби економічних перетворень, нововведень, проведення акцій, ігор, виховних заходів, подорожей, колективних ігор тощо.

Профорієнтаційні проекти спрямовані на ознайомлення учнів, насамперед старшокласників, з особливостями різних професій. Вони надають змогу орієнтуватися у сфері вибору майбутньої професії, навчання, набути фахової майстерності в середніх спеціалізованих, вищих навчальних закладах. Такі проекти можуть бути інформаційними, практично орієнтованими або творчими. Результатами діяльності стають газета, буклет, довідник; проведення профорієнтаційних заходів, лекцій, зустрічі з фахівцями різних професій, моделювання майбутнього трудового шляху або досліджування династій, трудовий професійних досягнень.

Родинні проекти надають можливості індивідуально кожному учневі дослідити історію свого роду, родинні зв'язки; складання родоводу; досліджування родинно-сімейних традицій, династій, родинних свят; визначення та встановлення узагальнень; планування родинних свят. Ці проекти переважно дослідницькі або творчі. Вони виконуються тільки персонально, за допомогою родичів, батьків та стають особистісними досягненнями кожного учня. Є приклади створення родинних гербів з розкриттям проблем геральдики, дослідженням історичних подій тощо.

Астрономічні проекти стають центром уваги тих, хто захоплюється темами астрології та аномальних явищ, НЛО. Такі проекти
переважно дослідницькі, творчі, їх результати дають можливість
вивчення історії, астрології, видатних астрологів, складання астрологічних прогнозів, особливостей зодіакального складу, різних зодіакальних складів, історії та особливостей східного, китайського, друїдського гороскопів тощо. Ці проекти дозволяють організувати астрологічні клуби, гуртки, проводити цікаві заходи, зустрічі, лекції тощо.

Фантастичні проекти є особливими та дозволяють учням розвивати власну фантастичну уяву, вміння вигадувати фантастичні
історії, об'єкти, героїв, що стають дійовими особами фантастичних
повістей, оповідань. Учні досліджують світ фантастичних мрій, історію та особистий стиль письменників, їх творчий доробок, складають
фантастичні проекти, які є результатом особистих, колективних,
групових мрій, вигадок, дослідів тощо.

Психологічні проекти привертають увагу любителів психології,
які вивчають психологічні процеси, явища, особливості психології різного віку, національності, типи темпераменту, поведінкові особливості людей, аналізують вчинки, знаходять рішення в конфліктних ситуаціях, відшукують причини колективних сімейних конфліктів. Учні готують пам'ятки, поради, проводять рольові, ігрові, психологічні ігри, тренінги, надають консультативну адресну допомогу. Результатом дослідів стають соціологічні опитування, довідники, статті про відомих психологів, особливості психологічної науки тощо.

Позаурочні проекти за методом чи видом діяльності

Дослідницькі проекти дозволяють організувати дослідницьку діяльність учнів у позаурочний час і спрямувати її на розкриття важливої проблеми. Такі проекти є найскладнішим видом діяльності учнів і дозволяють оволодіти основами проведення індивідуального (чи групового) дослідження. Цей вид проектів має добре обмірковану структуру, з визначенням мети, завдань, актуальності та соціальної значущості предмета дослідження. Необхідно продумувати методи проведення дослідження та експериментальні методи обробки результатів. Такі проекти повністю підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: тема дослідження, аргументація актуальності, визначення предмету й об'єкту, завдань і методів, визначення методології дослідження, висунення гіпотеза розв'язання проблеми і намічання шляхів її розв'язання.

Творчі проекти є найбільш уживаним типом позаурочних проектів, що сприяють підвищенню творчих здібностей учнів. Ці проекти не мають детально розробленої структури, вона розвивається в процесі роботи, відповідно до інтересів та логіки учасників проекту, що заздалегідь домовляються про заплановані результати і форму їх представлення. Кінцевим результатом творчих проектів, що виконуються в позаурочний час, може бути рукописний журнал, альбом, газета, відеофільм, виховний захід — свято, вечір, конкурс тощо.

Ігрові, пригодницькі проекти дозволяють учасникам проявити здібності щодо прийняття певної ролі, обумовленої характером і змістом проекту. У цих проектах немає, установленої структури, і вона залишається відкритою до закінчення проекту. Ролі, які виконують учасники проекту, можуть бути різними: літературні персонажі або вигадані герої, які імітують соціальні чи ділові відносини. Домінуючим стає рольова гра, пригодницькі .дії, що складають зміст проекту, в якому ступінь творчості дуже високий.

Практично орієнтовані проекти організуються з метою виготовлення практично значущого продукту, який має велике практичне значення для учасників проекту і може бути корисним для вирішення проблем учнів (школи) тощо. Такі проекти готуються за раніше обговореним сценарієм, у якому кожен учасник має свою визначену функцію, а проект – декілька етапів і координується керівником проекту. Поетапні обговорення проблем, презентація одержаних результатів дозволяють чітко визначити практичну значущість отриманих результатів діяльності. Кінцевим продуктом такого типу проекту може стати документ, програма, рекомендації, проект закону, і словник, проект шкільного саду тощо. Одним із різновидів цих проектів є ознайомчо орієнтований тип проекту.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про будь-який об'єкт чи явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією. Обов'язковою умовою такого типу проектів є не тільки збір, але й аналіз та узагальнення добутих фактів. Структура проекту чітко визначена із самого початку і має такий вигляд: мета, актуальність, проекту, методи отримання інформації (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних (електронні також), інтерв'ю, анкетування тощо) та методи обробки інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення із відомими фактами, аргументовані висновки), результат (стаття, реферат, доповідь, відеофільм), презентація (публікація, в тому числі в електронній мережі, обговорення на телеконференції тощо). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, як їх модуль.

Ознайомчо орієнтовані проекти дозволяють учасникам підготувати матеріали щодо ознайомлення з певним видом людської діяльності, видом мистецтва, областю необхідних знань. Особливістю такого проекту, та його метою є ознайомлення учнів з певною областю знань.

Знання такої класифікації позаурочних проектів надає можливостей керівнику проектної діяльності учнів зорієнтувати їхню Діяльність, проводити корекційну роботу, надавати консультаційну допомогу учасникам проектної діяльності щодо досягнення бажаного результату. Але практика доводить, що в умовах сучасної школи більш зустрічаються позаурочні проекти, які об'єднують у собі різні ознаки (практично орієнтовані, творчі або інформаційно-творчі тощо). Для практичного застосування проектної діяльності в умовах сучасної школи її керівнику корисним стане дотримання методики організації проектної роботи та вимог щодо організації етапів проектної діяльності, детальне знання педагогічного супроводу проектної діяльності учнів. Технологія організації проектної діяльності видна з таблиці.


Технологія організації проектної діяльності

Етапи

Завдання

Зміст діяльності

Підготовчий

Підготовка проекту.

Визначення теми і мети проекту



Учні: обговорення, пошук інформації.

Учитель: заява задуму, мотивація, допомога в постановці завдань



Планування проекту:

  • визначення джерел, засобів збору, методів аналізу інформації, засобів представлення результатів;

  • установлення критеріїв оцінки результату і процесу.

Учні: формулюють завдання і виробляють план дій.

Учитель: коректує, пропонує ідеї, висуває пропозиції



Проектно-виконавчий

Збір інформації (спостереження, робота з літературою, анкетування, експеримент)

Учні: збирають інформацію.

Учитель: спостерігає, непрямо керує діяльністю



Аналіз інформації, формулювання висновків

Учні: аналізують інформацію.

Учитель: коректує, спостерігає, радить



Оформлення результатів діяльності

Учні: виконують технологічні операції, здійснюють самоконтроль.

Учитель: контроль за якістю оформлення



Заключний

Підготовка проекту до захисту. Подання й оцінка результатів (усний, письмовий звіт та оцінка результатів і процесу дослідження за вчасно встановленими критеріями). Презентація проекту. Захист проекту. Оцінка проекту. Оголошення результатів.

Учні: готують проект до презентації та захисту, подають критерії оцінки, презентують та захищають проект.

Учитель: оцінює проект


Кожна група творчості, а їх у нас 17, на початку кожного навчального року визначає змістовий напрямок проектної діяльності, формуючи ціннісні ставлення вихованців до природи, сім’ї, родини, людей, до історичних, духовних та культурних надбань рідного краю, до мистецтва, до праці, суспільства та держави. Цікавим проектним напрямком є мотивація вихованців на здоровий спосіб життя, виховуючи у дітей необхідність займатися фізкультурою і спортом, додержуватись належних санітарно-гігієнічних форм існування (додаток 1).

Проаналізувавши змістові напрямки проектів кожної творчої групи впродовж трьох навчальних років, видно, що вихователі, класні керівники всебічно охоплюють завдання Програми та виходять на очікувані результати своєї діяльності. Як підсумок, в кінці кожного навчального року проходить урочиста презентація за підсумками проектної діяльності кожної творчої групи. Ми тут можемо бачити як змінились вихованці, яку кінцеву мету вони ставили (художній виступ) і оформлення матеріалу роботи за рік. В критеріях змагання «Кращий клас року» стоїть питання виконання проекту, яке значною мірою впливає на визначення кращого класу за навчальний рік.

Виконання учнівських проектів з дітьми різного віку в позаурочний час має свої певні особливості, серед яких слід зазначити:



  • різний ступінь розвитку дослідницької, пошукової роботи;

  • різний рівень розвитку виконання самостійних творчих завдань;

  • неоднаковий ступінь розвитку вмінь працювати із джерелами інформації, обробляти їх, робити висновки, узагальнення, доводити і відстоювати власні думки, приймати рішення тощо;

Перед вихователем, який організовує проектну діяльність з вихованцями, завжди постає проблема вибору теми, яка вибирається з проблем, що турбують сучасних школярів. Потрібно прагнути до того, щоб діти самі обрали тему проекту, без наполягання дорослого.

Проблема, над якою працював вихователь-методист Черевко Микола Іванович – це: формування розуміння необхідності гармонійного співіснування людини і природи, мотивацій на дотримання традицій і звичаїв рідного краю.

Екологічне виховання має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя. Тільки коли учень самостійно керує своєю поведінкою в природі, мету екологічного виховання можна вважати досягнутою.

Щоб навчитися контролювати свою поведінку, необхідно насамперед знати «екологічне право», тобто ті юридичні закони, які регулюють відносини людини і природи.

Наприклад, ознайомлення з Червоною книгою України, і самі учні складають Червону книгу нашого парку, села, району і т.д.

Варто звернутися і до Конституції України. Це вже стосується учнів старших класів.

Метод проектів дає змогу реалізувати засоби екологічного виховання, а саме:


  • залучення дітей до різноманітних творчих завдань екологічного змісту;

  • використання особистого прикладу;

  • заохочення висловлювання дітьми оригінальних ідей;

  • створення ситуації вибору та успіху;

  • інтеграція природних знань на уроках і виховних заходах;

  • організація навчально-виховного середовища учнів з метою розвитку їх допитливості;

  • організація навчально-пізнавальної діяльності через альтернативні форми роботи;

  • досягнення тісного взаємозв’язку з природою.

Розкрити цю проблему в 5-А класі вирішили за допомогою проектної діяльності. Адже саме метод проектів передбачає самостійну діяльність учнів і сприяє розвитку самої дитини як творчої особистості. Крім того, цей метод дає змогу розкрити будь-яку мету у взаємозв’язку всіх навчальних предметів. Микола Іванович і вихованці обрали тему «Флора і фауна с. Тучин». Саме вона дає змогу не тільки дати учням інформацію, зібрати велику кількість матеріалів, а й розкрити творчий потенціал кожної дитини.

Учні працювали із задоволенням. Вони добирали цікаву інформацію, проводили досліди, спостерігали причинно-наслідкові зв’язки, малювали, робили світлини, проводили цільові прогулянки, екологічні мандрівки, стежечки, відвідували бібліотеку. Складали усні твори про живі або неживі істоти рідного краю.

Традиційний зв'язок «вихователь-учень» змінюється на «учень-вихователь». Що ж досліджували?


  • це і які дерева в парку;

  • і тучинські первоцвіти;

  • і рослини боліт.

Якщо взяти первоцвіти, вихованці разом з Миколою Івановичем досліджували, які з них зацвітають першими. Якщо окрему рослину взяти, наприклад, фіалку запашну, діти вели дослідження, де вона раніше зацвітає, на сонячній стороні (обриві), чи більш затемненій і на скільки.

Якщо взяти фауну с. Тучин, то минулого року навесні вихованці 5-А класу та Микола Іванович досліджували приліт птахів і записували їх дату, вели спостереження за сім’єю лелек (їх приліт, коли самочка сіла, коли з’явились лелеченята, коли тренували крила, коли стали на крило і коли відлетіли). Цього року вихованці планують досліджувати 10 лелечих гнізд (скільки лелеченят вилупилось і чи вилупились взагалі, і скільки їх вилетіло з гнізда).

Найцікавіші прогулянки у вихователя занотовані:


  • боброва хатка, селезень, куріпочка;

  • звичайна жаба, ропуха, кумка.

Учні самі помітили, що в зеленої жабки пальчики на лапках подібні на людські, до того їх п’ять. Але особливий інтерес в них викликали їх закінчення. Вони ніби присоски. І тут в процесі дискусії дійшли висновку, що присоски жабці потрібні, щоб триматись на листку. Інше питання було, чого жабка зелена?

Робота над проектом розвиває у дітей шанобливе ставлення до природи, виробляє спостережливість і дисциплінованість, уміння самостійно планувати і проводити дослідження, робити висновки, а найголовніше готує до творчої праці.

Старший вихователь Шкрибей Раїса Петрівна працювала над творчим народознавчим проектом «Рукотворна краса – вибір вмілого майстра».

За домінуючою діяльністю – інформаційний, творчо-дослідницький.

За змістом – інтегрований, міжпредметний (образотворче мистецтво, рідна мова, трудове навчання, історія рідного краю, народознавство, природознавство, географія, художня культура, естетика).

За кількістю учасників – груповий.

За тривалістю – довготривалий (1-2 роки).

Мета: З перших років навчання прищеплювати дітям любов та повагу до рідного краю; надбань українського народу; формувати, розширювати, поглиблювати і систематизувати знання дітей про українські народні промисли; формувати практичні знання і навички, бажання виготовляти речі своїми руками; прищеплювати любов до праці; розвивати пізнавальні інтереси, творчі здібності, естетичні смаки.

В рамках проекту проводились короткотривалі проекти та виховні заходи з використанням різних форм і методів виховного впливу. Так, цикл виховних заходів під назвою «Чарівний клубочок» включив у себе практичне заняття «Виготовлення народних іграшок з ниток», проект «Вітальна листівка», виготовлена різними методами; колективну творчу справу «Чарівне рукодільне плетіння». Здобуті вміння і навички діти застосовували в повсякденному житті. Листівками, виготовленими з ниток власноруч, вітали мам, іграшки дарували для своїх молодших сестричок та братиків, використали свої вміння для виготовлення емблеми класу (Колосок) на фестиваль стройової пісні. Була проведена виховна година «Я зростаю в країні майстрів» та екскурсія в шкільну майстерню, на яких діти розширили і збагатили свої знання про традиційні народні промисли в Україні (вишивка, плетіння, мережка, різьблення, гончарство).

В осінній період навчання проводилися короткострокові проекти «Виготовлення поробок з природного матеріалу» (аплікації з засушеного листя, виготовлення квітів з насіння рослин, оформлення виставки робіт).

В передноворічний період у Майстерні Діда Мороза вивчали вид декоративно-прикладного мистецтва «Витинанки», застосовуючи практичні знання для прикрашення класу (вирізали сніжинки). В межах проекту було проведено виховний захід «Народна іграшка – маленьке гарне диво», де діти познайомилися з методами виготовлення глиняних виробів та майстрами цього ремесла, а також короткотривалий проект «Свято хліба», під час якого діти ознайомилися з українськими традиціями випікання хліба та кондитерських виробів, познайомилися з майстринями цього промислу, вивчили прислів’я та приказки про хліб, ознайомилися з повір’ями, пов’язаними з випіканням хліба, інсценізували казку «Колосок».

Як підсумок проектної діяльності за два роки була виготовлена книга під назвою «Рукотворна краса – витвір вмілого майстра».

Вихователь Опанасюк Валентин Васильович працював над проблемою «Мотивація здорового способу життя школярів на основі ігор – драматизацій». Щоб краще розкрити та вивчити проблему вихователь взяв проект зі спортивним нахилом, назва його «Спорт – насамперед здоров'я». Провідна ідея проекту – здоровий спосіб життя. Девіз проекту: «Ми юні спортсмени активні, бо спорт – це здоров'я людини».

Мета даного проекту: з раннього віку формувати у дітей ціннісне ставлення до себе, свого здоров'я, здоров'я оточуючих та близьких людей. Адже як відомо: здорові діти – здорова нація.

Здоровий спосіб життя – це не лише відсутність шкідливих звичок, а й присутність таких звичок як чищення зубів двічі на добу, ранкова зарядка, ранковий туалет, прання шкарпеток щовечора, і взагалі, дотримання правил щоденної гігієни.

Для досягнення мети проекту Валентин Васильович щодня власним прикладом привчав учнів до здорового способу життя: під час ранкового підйому робив разом із учнями ранкову зарядку, чистив зуби, ввечері прав власні шкарпетки, таким чином виробив так звану систему. В дітей формувалася мотивація здорового способу життя. Крім того вихователь завжди разом з дітьми займався спортом: грав разом із учнями в найпопулярнішу в світі гру – футбол, та в інші не менш цікаві спортивні ігри: настільний теніс, шашки, шахи, волейбол. М'яч став учням невід'ємною річчю в повсякденному житті. Під час суспільно-корисної праці він завжди працював разом із дітьми, адже праця людину благородить, а лінь – це також одна із шкідливих звичок, яку було викорінено із класу. У Валентина Васильовича відсутні шкідливі звички, що неабияк мотивує учнів до здорового способу життя.

В рамках даного проекту у класі було проведено багато розмов із учнями: «Чи варто курити?», «Моє здоров'я у моїх руках», круглий стіл «Мій спосіб життя» та ін.; виховних годин: «Футбол – наша улюблена гра», «Відомі спортсмени України», «Скажи шкідливим звичкам НІ», «Сторінками журналу здоров'я» та інші.

Під час підготовки до виховної години «Футбол – наша улюблена гра» вихователь разом із учнями досліджували біографії найвідоміших футболістів минулого і теперішнього століть. З'ясувалося, що багато хто з їх – вихідці з бідних сімей, але завдяки наполегливій праці та прагненню до власного вдосконалення вони досягли вершин спорту та забезпечили себе достойним майбутнім. Ці факти з життя спортсменів неабияк вразили дітей, що ще більше вплинуло на учнів у відношенні до здорового способу життя і вибору майбутньої самостійного життя. Це не означає, що всі вони обов'язково досягнуть спортивних вершин, але будуть завжди в гарній формі.

Робота над даним проектом згуртувала учнів, вони стали більш дружними, завжди один – за всіх та всі – за одного. В дітей виробилося почуття відповідальності один за одного. В класі немає учнів зі шкідливими звичками, що є наслідком роботи над проектом «Спорт – насамперед здоров'я». Це вдалий проект, завдяки якому клас зайняв І місце у змаганні «Кращий клас року».

В ході роботи Жук Алла Ігорівна використовує проектну діяльність. Щоб втілити її на практиці в своєму класі розробила алгоритм проектної діяльності.

В своєму класі обрала довготривалий краєзнавчий проект «Шляхами рідного краю»:

І етап – історичними місцями рідного краю;

ІІ етап – сім чудес Рівненщини;

ІІІ етап – сім чудес України.

Здійснюючи цей проект вихователь очікувала такі результати:


  • сформованість інтересу до історії та культури України;

  • знання і володіння українською мовою;

  • сформоване позитивне ставлення до суспільства, держави і її громадян;

  • усвідомлення необхідності дотримання правил і норм поведінки, толерантність особистості;

Після проведеного першого етапу була презентація «Заочна подорож історичними місцями с. Тучин». Другий етап проекту завершився літературною сторінкою «Україна від козацьких часів до сьогодення». Третій етап буде представлений живою газетою «Сім чудес України».

Паралельно вихователь обрала проект «Виховання в учнів потреби здорового життя, підготовка до соціуму».

По даному проекту вихователь презентувала усний журнал «Суд над алкоголізмом», годину спілкування «Здоров’я мудрих – гонорар», живу газету «Курити – здоров’я губити» та круглий стіл «Здоров’я на крилах бджоли» та інше.

До вашої уваги презентація проектної діяльності вихованців творчої групи «Соняшник» 4-А класу «Народний календар» - класний керівник, старший вчитель Ярмольчук Т.І., вихователь-методист Немкович В.І., вихователь Герасимюк А.В. (диск додається).

На думку педагогів нашої школи, робота над проектними технологіями дає можливість кожному учневі проявити самостійність у творчості, самовдосконаленні, самовихованні, диференціює завдання та об’єм роботи, виходячи з індивідуальних можливостей кожного члена проектної групи, виховує почуття бережливості, відповідальності, працелюбства, поваги до законів держави та інше.


Поліщук Світлана Володимирівна, заступник директора з виховної роботи КЗ «Острозька спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів»
ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ ТА ІНТЕРАКТИВНИХ ФОРМ І МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ У ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Одним із провідних завдань сучасної школи виступає завдання формування в учнів ключових компетенцій. Необхідність формування таких компетенцій продиктована самим життям, зокрема, тим соціальним замовленням, яке пред'являє сучасне суспільство до загальноосвітньої підготовки дітей. Це замовлення –сформувати соціально активну, ініціативну творчу особистість, розвиваючи природні задатки, схильності й індивідуальність кожного учня. Тому необхідно задіяти найбільш оптимальні форми і методи виховання з метою розширення світогляду школярів і їх загальної культури.Педагогічна практика показує, що найбільш ефективними є інтерактивні форми і методи виховання.

Інтерактивність – це спосіб взаємодії з чим-небудь або з ким-небудь.

Інтерактив” (від “interact”, у якому “inter” означає “взаємний, а “act” — “діяти”) - спосіб взаємодіяти чи бути в режимі бесіди, діалогу з чим-небудь (книжка, комп’ютер) або ким-небудь (учень, учитель).

Перевагами інтерактивних форм роботи є:


  • висока результативність у засвоєнні знань та формуванні практичних вмінь і навичок;

  • можливість за той самий проміжок часу збільшити обсяг виконаної роботи;

  • формування вмінь співпрацювати в команді;

  • розвиток гуманних, толерантних стосунків між учасниками навчально-виховного процесу;

  • активізація власного досвіду, знань та вмінь учасників навчально-виховного процесу, розвиток пам’яті та здатність до самоконтролю.

Класифікацію інтерактивних форм роботи ви можете бачити на схемі.

Інтерактивні форми роботи:

Театралізовані

Інтерактивні ігрові

Інтелектуально-пізнавальні

Художньо-прикладні

Проекти (дослідження)

В свою чергу театралізовані форми роботи поділяються на:

Театралізовані форми роботи:

Літературно-музична композиція,

Тематичний концерт

Публіцистична вистава (агітбригада)

Змагання команд КВК

Пластично-хореографічна вистава

Театралізована вистава

Інтерактивна вистава

Вистава форум-театру

Інтерактивні ігрові форми

Ігрова програма

Інтерактивна акція.

Ток-шоу


Тематична дискотека

Гра станціями (Квест)

Foot-Quest (фут-квест)

Флеш-моб


Інтелектуально-пізнавальні форми

«Що? Де? Коли?»

«Слабка ланка»

«Брей-ринг»

«Поле чудес»

«Відгадай мелодію»



Художньо-прикладні форми роботи

Тематичні виставки малюнків, плакатів, стінгазет.

Створення авторських малюнків на предметах

Зйомка рекламного ролика.

Фестиваль тематичного графіті

Тематичний показ модної колекції



Проекти

(дослідження)

В практичні діяльності в нашому закладі,Острозькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті №2 І-ІІ ст. ми використовуємо майже всі названі інтерактивні форми роботи. Тому у своєму виступі я дам коротку характеристику кожної форми роботи підтверджуючи її конкретним прикладом, виховним заходом .

Отже, театралізовані форми роботи - найскладніші й найцікавіші, адже вони розкривають тему за допомогою художніх образів, засобів театралізації, використання творчих здібностей учнів. Активізують креативну діяльність учнів і вчителя.Вистави можуть бути показані багаторазово, що дає можливість працювати з великою і різноманітною аудиторією.

Літературно-музична композиція - цекомпозиційно побудоване подання необхідної інформації просвітницького чи профілактичного спрямування у музичному оформленні. Активізації уваги сприяють динамічність дійства, яскрава візуалізація (унаочнення), застосування виразних сценічних прийомів, а також музичне наповнення. Саме лейтмотив повинен зберігатися протягом усього заходу. Прикладом є літературно-музична композиція «Як у нас на Україні», своєрідний історичний екскурс.

Тематичний концерт поєднує єдиною темою різні за жанром художнітвори в одній програмі(інформаційно-просвітницького, превентивного чи профілактичного спрямування). Тема концерту відображає його призначення.

Конферанс (текст ведучих, що поєднує номери концерту) повинен містити інформацію відповідно до теми концерту.Складовими концерту може бути пісенна вікторина, караоке, збір благодійних коштів, подарунків. «Сьогодні особливий день», концертна програма присвячена 40-річчю школи-інтернату.



Публіцистична вистава (агітбригада). Цей жанр народився як можливість вести агітаційну роботу за допомогою сценічних прийомів, завдяки яким документальний, публіцистичний зміст набуває художніх форм.

Це монтаж різноманітних епізодів, сценічних жанрів, деякі з них можуть мати навіть гумористичний ґатунок.

Ознаки жанру: віршовані тексти, відомі пісні, які набули нового змісту, використання прийому «апорт» (яскраві словесні заклики, звернення до глядача), театралізовані мініатюри.

Яскравий та переконливий виклад інформації – важлива запорука дієвого профілактичного ефекту публіцистичної вистави. «Молодь за толерантність», тема з якою виступила шкільна агітбригада.



Змагання команд КВК . Найпопулярніший серед молоді жанр. Він легкий, рухливий, емоційний, гумористичний. Необхідно доречно підібрати тему! Дуже важливим у цьому жанрі є «здоровий» гумор, який має викривати вади легковажної поведінки, сценічна культура, жвавість, гнучкість мислення. «Реверанс», змагання команд КВК , шкільних джентельменів.

Пластично-хореографічна вистава - це вистава, де основним засобом вираження інформаційно-просвітницького чи профілактичного матеріалу є пластика: рухи тіла, міміка, жест. Така вистава ведеться мовою символів і потребує виразних костюмів, реквізиту, можливо гриму, яскравих театральних атрибутів (свічки, тканини, стрічки тощо).

Сюжет такої вистави повинен бути ясним і зрозумілим навіть без слів, у ньому має бути яскраво виражена боротьба позитиву й негативу.

Така вистава потребує також дуже виразного музичного рішення, а при можливості і використання сучасних технічних засобів, художнього освітлення, цікавих, ефектних мізансценічних рішень (мізансцена - розташування фігур на сцені).Дійовими особами можуть бути як герої-люди (школяр, наркоман, лікар), так і герої-символи (птах, ангел смерті, душа).

Пластична дія вистави буде зрозумілішою для глядача, якщо її підтримати коментарем - голосом, який звучить "за кадром" і дає змогу ширше і глибше розкрити зміст вистави. Саме таким було свято-феєрія «Добро і зло»



Театралізована вистава. Цей жанр потребує повного сюжету, де дійові особи є носіями певних характерів, вчинків, де напружено відбувається боротьба між позитивом і негативом.

Цей жанр дуже цікавий учням, бо дає можливість доторкнутися до таємниць театру.

У профілактичній роботі цей жанр дає змогу донести не стільки важливу інформацію, скільки нюанси теми, вплинути на емоційну сферу, справити глибоке враження.

Сюжетом такої вистави може бути реальна історія якоїсь людини чи вигадана історія.

Вистава буде захоплювати глядача і сприяти співпереживанню та включенню в тему, якщо актори на сцені відповідально ставляться до розкриття змісту вистави і переконані в необхідності про це говорити. «Тітонька Сова запрошує в Лісову школу», вистава, яку представили учні молодших класів.

Інтерактивна вистава. Цей жанр обов'язково передбачає включення в події вистави глядачів, які цю виставу дивляться (interaction - взаємодія).

Хід інтерактивної вистави потребує від глядача певних дій (можливо, голосування, відповідей на поставлені питання, виконання певної ролі в окремих сценах).

Така вистава, як і всі інші, повинна розвиватися за чітким сюжетом, але тут сюжет передбачає й участь глядача, який, можливо, впливає й на розвиток самого сюжету.

Інтерактивна вистава є дуже ефективною в соціальному театрі, бо створює відчуття задіяності усіх присутніх в аудиторії, дає можливість не тільки акторам театру, а і глядачеві брати участь у продуктивній діяльності. Саме так герой лялькової вистави «Кіт-Хвостун – кіт хвастун» спілкувався з глядачами у залі.



Вистава форум-театру. Форум-театр - методика інтерактивної роботи серед різних шарів суспільства, направлена на вирішення соціальних проблем.

Сценічна вистава форму-театру пропонує для розгляду соціальну проблему, а кожен персонаж гри виконує певну соціальну роль. Головний герой - “жертва” ситуації, інші персонажі – його оточення: сім'я, школа, члени суспільства. Можлива участь лікаря, міліціонера, психолога, вчителя. Кількість персонажів зумовлена сценарієм, конкретною ситуацією.

Джокер – головна дійова особа форуму-театру. Він веде захід від початку до кінця, від нього залежить успішність форуму-театру.

Основна робота з вибраної проблеми проводиться саме джокером в процесі співпраці з аудиторією.

Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією, як у інтерактивному театрі, або отримати інформацію, як під час тренінгу, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації. «Засідання правового клубу «Закон і ми» об’єднало вихованців, педагогів, представників служб у справах дітей міста та району.

Слідуючою групою є інтерактивні ігрові форми, які передбачають обов’язкове включення аудиторії, яка стає учасником дійства, і його умови потребують від глядача певних дій, знань, вчинків.Інтерактивні ігрові форми дають змогу одночасно як подавати інформацію й формувати певні навички, так перевіряти наявний рівень знань та вмінь.



Ігрова програма. Основним засобом вираження у цій формі є гра. Саме через гру подається зміст, за допомогою неї моделюються різні ситуації, у яких формуються й відпрацьовуються необхідні навички.

Ця форма у профілактичній роботі допомагає створити атмосферу активних, позитивних дій, яскраво виразити ідею програми.

Сюжет ігрової програми (як і у випадку тематичного концерту) потребує певної логіки і сценічного рішення. «Малі олімпійські ігри» дали змогу показати знання з історії Олімпійських ігор та свої спортивні досягнення.

Інтерактивна акція.

На відміну від ігрової програми, не має певного сценарію, а лише сценарний план. Це низка заходів інформаційно-просвітницького, превентивного та профілактичного спрямування (наприклад, розповсюдження спеціальної літератури, буклетів, пам'яток, тематичних календарів, наліпок; “обмін” знань на “товар” ; презентація організацій, діяльність яких спрямована на попередження негативних явищ в освітньому середовищі тощо).

Ці заходи можуть бути як окремим заходом, так і складовою частиною тематичного концерту або ігрової програми.

Інформаційні матеріали можна розповсюджувати в рамках проведення будь-якої з театралізованих форм (на початку або після закінчення заходу). «Аукціон милосердя» був своєрідною подякою спонсорам школи-інтернату.



Ток-шоу

Інтерактивна телевізійна програма (від англ. talkshow — разговорное шоу) — вид телепередачі, в якій один або декілька запрошених учасників ведуть обговорення запропонованих ведучим тем. Як правило, при цьому присутні запрошені у студію глядачі. Іноді глядачам надається можливість задати питання або висловити свою думку.

В умовах закладу освіти: “уявна телепередача”, але з обов'язковим запрошенням до участі в заході спеціалістів відповідного профілю, залежно від питання, яке виносить на обговорення, а також експертів – людей, в житті яких були подібні ситуації.

Спілкування учасників ток-шоу з аудиторією повинно бути діалогічним, рухливим, цікавим. В рамках Тижня правових знань було проведено ток-шоу «Всі ми різні – всі ми рівні»



Тематична дискотека

Розважальний захід профілактичного спрямування.

Для отримання “вхідного квитка” на дискотеку висуваються певні умови, пов'язані з тематикою заходу (наприклад, дати відповідь на питання; пригадати приказку тощо).

Під час такої дискотеки можна поширювати інформацію з обраної тематики, розповідати про відомих музикантів, які постраждали або загинули внаслідок соціальних “хвороб” або про тих, які активно виступають за, наприклад, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, дотримання прав людини тощо.

Такий захід може стати своєрідним діагностичним інструментарієм для з'ясування вже наявного рівня обізнаності учнів з обговорюваної проблеми. Тематичну дискотеку «Зупинимо СНІД разом» провели 1 грудня 2012 року.

Гра станціями ( Квест)

Інтерактивний жанр, де учасникам пропонуються рухатися від «станції» до «станції» і, зупиняючись, отримувати чи демонструвати свої знання, набувати чи демонструвати певні навички.

Для проведення превентивної та/або профілактичної роботи можна влаштовувати станції, які за темою відповідають різним аспектам соціальних проблем та негативних явищ в освітньому середовищі. «Козаче, козаче вдягни отамана», один з виховних заходів у Тижні козацької слави.

Foot-Quest (фут-квест)

Гра, яка включає в себе послідовність пунктів (чекпоінтів або чеків), що знаходяться десь у місті/селищі, і в яких гравцям треба побувати під час гри. Кожен чек хитро зашифрований і отримати орієнтир на наступний можна тільки з попереднього.

Команди формуються або самими учасниками, або Агентом, який знаходиться на старті. Склад команди повинен включати не менше 3-х осіб, максимальна кількість учасників визначається організаторами гри. Команда обирає собі назву, кожен учасник реєструється, команда отримує перше завдання – і гра почалася.

З собою треба мати необхідні атрибути гри, а саме: ліхтарик (залежно від періоду доби), компас, мобільний телефон, карту міста/селища і найголовнішу гарний настрій.

Тематика превентивних або профілактичних фут-квестів може бути різноманітною – від питань, пов'язаних з випадками порушення прав людини, до формування навичок здорового способу життя. Головне – вдало підібрати завдання, заздалегідь продумати та перевірити на безпечність маршрут, розташування чекпоінтів (обрані станції можуть, наприклад, символічно відображати тематику фут-квесту тощо).

Флеш-моб (англ. flashmob — «спалахуючий натовп») — це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, у якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом декількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії (сценарій), і потім швидко розходяться.

Ідеологія класичного флешмоба дотримується девізу «Флешмоб поза релігією, поза політикою, поза економікою».

Найважливіші типові правила руху флешмоба:

Начебто спонтанне дійство. Заборона збиратися або привертати увагу на місці до акції, одночасний початок і закінчення акції її учасниками. Після акції потрібно миттєво зникати з місця дії в різні сторони, і робити вигляд начебто нічого й не було.

Сценарій повинен привносити абсурдність у те, що відбувається.

Жорстке дотримання сценарію.

Не викликати агресивної реакції. Не порушувати законів і моральних засад, не показувати ніяких політичних поглядів.

Флеш-моб, який відбувся в День фізичної культури і спорту, також допоміг втрамбувати бігову доріжку.

Інтелектуально-пізнавальні форми роботи, найчастіше це варіанти інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм

Стандартний підхід: використання сценаріїв вже існуючих інтелектуально-пізнавальних телевізійних програм : «Що? Де? Коли?», «Слабка ланка», “Брейн-ринг”, «Поле чудес», «Вгадай мелодію» тощо.

Творчий підхід: створити авторську за формою програму. Незмінним залишається зміст, основа якого «запитання – відповіді».

Винахідницький підхід до підбору форм постановки запитань:



  • саме запитання може містити в собі часткову інформацію;

  • воно може бути поставлене у формі малюнка, пантоміми;

  • до запитання можна додати варіанти відповідей тощо.

Пошук форми проведення, яка надасть можливість глядачам приймати не пасивну, а активну участі у програмі разом з учасниками двох команд.Орієнтація на інтереси учнів. Використання сучасних технічних засобів.

Художньо-прикладні форми містять візуальну інформацію Впливають на свідомість завдяки образотворчим засобам. Адресовані великій і різнорідній аудиторії.

Різновиди художньо-прикладного жанру:

Тематичні виставки малюнків, плакатів, стінгазет за методикою “Розмовляюча стіна”.

Створення авторських малюнків на футболках, проектів пам’ятника.

Зйомка соціального чи профілактичного рекламного ролика.

Фестиваль тематичного графіті

Тематичний показ модної колекції

1 квітня, у День сміху традиційним є вивішування «Тину»,на якому діти записують дружні шаржі.

Ліплення із глини розвиває різні сфери людської психіки – від емоційної до вольової. У співпраці з студентами «Острозької Академії» уже 2 роки проводяться заняття з глинотерапії. Результатом є виставка героїв улюблених казок.

Проекти (дослідження) Це самостійне дослідження різних тем, що проводиться учнями протягом тривалого періоду часу, в кінці якого вони представляють певний результат.

Переваги проектів



  • допомагають побачити зв’язок між індивідом та зовнішнім світом;

  • вчать самоорганізації для ведення будь якої діяльності, планування власного часу і роботи за графіком;

  • дозволяють керувати процесом спілкування під керівництвом вчителя;

  • створюють можливості для взаємодії як один з одним, так і з різними людьми поза навчальним закладом;

  • вчать представляти і захищати публічно результати своїх досліджень і свою думку, що є важливими навичками і в особистісній сфері, і в професійній діяльності, зокрема щодо реалізації та захисту Прав Людини (Прав дитини).

З метою популяризації закладу було проведено короткостроковий проект «Наша школа – найкраща!». До вашої уваги результат – відеоролик.
Гавриш Ніна Павлівна, завідувач кабінету виховної роботи, позашкільної освіти, захисту прав дитини, дисциплін художньо- естетичного циклу та фізичного виховання Рівненського ОІППО
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОРИСТАННЮ СУЧАСНИХ ФОРМ ВИХОВНОЇ РОБОТИ
ПОЧАТКОВА ШКОЛА

1-4 КЛАСИ
Ситуаційно-рольова гра – форма виховної роботи в якій розігрується життєва ситуація, де учні грають певні ролі. Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням ситуації - малюнки, які заготовлює заздалегідь (невеличкі ситуації-малюнки розповідають про життєві ситуації, в яких головні герої поводять себе невірно, порушуючи норми поведінки, етичні правила тощо).

Учні - за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) розглядають малюнки-ситуації, за допомогою вчителя обирають собі ролі, вигадують діалог, який міг би відбутися між головними героями, зображених на малюнках та одягають елементи костюмів і готуються до розігрування ситуації, яку повинні продемонструвати у класі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями обговорюють ситуації, виробляють спільне рішення щодо помилок та шляхів їх розв’язання у реальному житті. Відповідають на такі запитання: хто саме себе невірно поводив, в чому причина цієї поведінки, як було треба вчинити, що сказати?



Наприклад: «Завтрашній характер – у сьогоднішньому вчинкові», розігрування життєвих ситуацій «Чарівні слова відкривають серця», розгляд в групах життєвих ситуацій «Як би я вчинив...».

Сюжетно-рольова гра - ця форма виховної роботи спрямована на оцінку дій героїв, які приймали участь у розігруванні сюжету. В грі приймають участь діти, виконуючи ролі за підготовленим сюжетом.

Вчитель – об’єднує дітей за лічилкою у малі групи та роздає учням невеликі сюжети ( казкові, життєві, або сюжети у малюнках, коміксах), які заготовлює до проведення гри і надає учням можливість підготуватися до виступу (сюжети невеликі за об’ємом та носять виховний характер, в яких герої роблять помилки, або поводять себе невірно).

Учні - за декілька хвилин ( 5-7 хвилин) читають сюжет, вирішують хто буде грати головні ролі або розглядають малюнки-сюжети, за якими моделюють діалог, що міг відбутися між головними героями, зображених на малюнках. За допомогою вчителя одягають елементи костюмів та готуються до розігрування сюжету.

Вчитель читає слова автора та допомагає учням у грі.

В кінці проведення гри вчитель разом із учнями обговорюють сюжет та роблять висновок про те, хто які допустив помилки і які саме.

Учні відповідають на такі запитання: хто у сюжеті був правий, чому так сталося, як було треба вчинити, що сказати?



Наприклад:

Рольова гра «Я на вулиці», «На кого я хочу бути схожим у житті» («Мій ідеал»),

Гра-драматизація – форма виховної роботи, яка допомагає учням розкрити творчі акторські здібності. Вчитель готує ролі індивідуально із кожним героєм, проводить репетиції.

За бажанням вчителя можна провести „кастинг на краще виконання головних ролей ”.

Сюжет обирається спільно з учнями ( відома або невідома казка, уривок драматичного твору, вигаданий учнями із вчителем драматичний сюжет, притча, легенда тощо).

Після проведення гри учні разом із вчителем визначають (голосуванням або оплесками) кращі виконання ролей за номінаціями «кращий актор», «за краще перевтілювання», «за кращий костюм», « за кращу драматичну гру» тощо.



Інсценізація форма виховної роботи, яка допомагає учням набувати акторської майстерності та проявляти творчість, талант.

Вчитель обирає сюжет для інсценізації, розподіляє ролі або шляхом жеребкування учні обирають їх самостійно.

1 варіант – вчитель читає слова автора та слова головних героїв, а учні імпровізаційно невербально виконують ролі.

2 варіант – вчитель читає слова автора, а учні слова героїв.

Після виконання фрагменту драматичного твору, вірша, пісні, казки, яку інсценували, вчитель обговорює разом із дітьми сюжет, оцінює поведінку героїв, вчинки, разом роблять висновок про те, чия гра запам’яталась більше або чим сподобався актор. Оцінюється ерудиція, творчість, акторська майстерність тощо.

Наприклад: Інсценізація «Якщо твій друг помилився...», «Якщо ти погано вчинив», інсценізація казки «Про двох братів – Умійка та Невмійка».

Гра – бесіда – форма виховної роботи, яка проводиться із метою донесення до відома дітей норм і правил спілкування, поведінки в різних життєвих ситуаціях, суспільних місцях ( транспорті, театрі,музеї, крамницях, на вулиці тощо ).

Вчитель – обирає тему бесіди та проводить її у вигляді гри. Гра проводиться за обраними правилами. У цій грі може приймати участь школярі із старших класів, які виконують певну роль. Вступна частина бесіди складається із опису подій ( читання оповідання, вірша, казки). Основна частина складається із питань, направлених на аналіз і оцінку поведінки, роз’яснення виховних норм, розповідь-загадки, вирішення моральних норм, створення життєвих ситуацій тощо.

Педагог задає запитання ( всьому класу або адресно – окремому учневі ).



Учні - обмірковують і відповідають, висловлюючи власну думку.

Завдання вчителя – змоделювати гру таким чином, щоб граючи учні запам’ятовували головну думку, норми і правила життя, життєві цінності, їх значення у особистому житті кожної людини. Учні навчаються граючи пізнавати себе, оточуючих, жити поруч з близькими, вмінню товаришувати, приймати власне рішення тощо.

Гра домінує, але тема бесіди повинна розкритися за допомогою правил проведення бесіди ( влучні запитання – обміркування -- відповідь ).

Наприклад:

1 клас «Будьмо здорові, або пригоди маленьких зубчиків», «Якщо хочеш бути здоровим – загартовуйся», 2 клас «Про справжню дружбу», «Дерево міцне корінням, а людина – друзями», «Найвища моральна цінність – людська гідність», «Вихована людина. Яка вона?», «Друг – це другий я».

Гра-мандрівка – форма виховної діяльності спрямована на ознайомлення учнів із певними навичками, виховними нормами, правилами поведінки під час мандрівки, яка організується вчителем за обраним маршрутом.

Вчитель разом із учнями обирає вид транспорту для подорожі, знайомляться із маршрутом, малюють карту маршруту або отримують маршрутні листи за підготовленою раніше картою.

На своєму шляху учні роблять декілька зупинок, на яких грають, співають, приймають участь у конкурсах, приймають гостей, зустрічаються із героями казок ( ролі героїв виконують старші учні, або використовується мультимедіа із демонстрацією слайдів чи фрагментів фільму тощо).

Наприклад:

2 клас уявна гра-мандрівка «У країну мистецтва», 4 клас гра-подорож «До країни народного мистецтва».

Ранок, свято – форма виховної роботи для проведення урочистих і святкових подій з метою святкування визначної дати, календарного свята, події із життя колективу, традиції школи тощо. Обов’язковим є наявність ведучого ( ведучих), концертних номерів, ігор, нагородження переможців, вручення подарунків, наявність сюрпризного моменту.

Підготовка до проведення свята або ранку проходить як колективна творча справа, в якій приймають участь діти, вчителі, батьки. На ранок або свято запрошують гостей, яких вітають піснями, творчими подарунками. При підготовці сценарію враховують обов’язкове обрання ведучих, відповідальних за оформлення залу, музичне забезпечення, зустріч гостей тощо.

Після проведення свята або ранку організатор підводить підсумок, враховуючи досягнення мети заходу, виконання завдань, їх якості тощо. Планується подальша творча діяльність.

Наприклад:

Свята: Мийдодіра «Здоровим будь!», іменинників «Дарунки-обереги», свято «Любов сердець своїх маленьких, дамо тобі, кохана ненько!».

Усний журнал – форма виховної роботи, в процесі проведення якої проходить огляд подій, повідомлень, зібраних даних соціологічних досліджень, анкетування або інформації про якийсь об’єкт чи визначну подію в житті шкільного колективу чи суспільства. Обов’язковою умовою є наявність ведучого, від імені якого йде повідомлення, рубрик, які можуть проводитися ведучими рубриками (ведучими можуть бути вчитель або старшокласники). Під час проведення усного журналу є доцільним демонстрація наочності, фотоматеріалів, слайдів або імітування ТВ-програми. Ведучий може задавати питання слухачам, підводити узагальнення, проводити бліцопитування тощо.

Головне завдання розкрити тему журналу.



Наприклад: «Трудові традиції української родини», «Люди, які прославили мій край».

Групова справа – форма організації виховної роботи під час проведення якої учні працюють у групі, виконуючи певне завдання, отримане від вчителя.

Вчитель - об’єднує учнів у групи ( за кольором або за допомогою дитячої лічилки) та за певний час дає можливість виконати невелике практичне завдання.

Вчитель слідкує за виконанням завдання, подає практичні поради, прямо керує процесом підготовки.



Учні - готують завдання та презентують свою роботу, розповідають учням про те, що вони створили разом.

Наприклад: Групова справа «Шлях до перемоги над собою», 3 клас «Правила нашого життя» (колективне складання правил товаришування).

Оформлення альбомуформа організації колективної або групової виховної роботи, яка проходить вподовж тривалого часу.

Вчитель - пропонує учням за темою альбому, яку визначають разом, впродовж певного часу ( тиждень, місяць ) підібрати матеріал, надаючи дітям корисні поради щодо збору та обробки зібраної інформації. Це можуть бути вирізки із газет чи журналів за певною темою, вірші, приказки і прислів̕я, дані наукових досліджень, огляд подій, гуморески тощо.

Учні - впродовж визначеного часу збирають матеріал.

Закінчується справа колективним оформленням альбому.

Іншим різновидом цієї діяльності є оформлення особистого альбому одним учнем.

Наприклад: «Калейдоскоп професій», «Краса природи у творах образотворчого мистецтва».

Уявна подорож – форма групової виховної роботи в ході якої учні разом із вчителем ( або із запрошеними гостями, батьками) підправляються в уявну подорож за обраним маршрутом. Це може бути подорож в країну, історію, в минуле або майбутнє, в країну фантастики, мрій, бажань.

Вчитель – готує наочність (картинки, фотоматеріали, слайди, фрагменти фільмів, ілюстрації тощо) та пропонує учням попередні завдання ( підготувати вірші, малюнки, загадки тощо).

Учні – приймають участь в уявній подорожі і виступають у ролі слухачів або доповнюють повідомлення вчителя своїми підготовленими завданнями, демонструють свої творчі нароби.

Закінчується подорож підведенням загальних підсумків чи колективним фото.



Наприклад: Уявна гра-мандрівка «Краса імені мого», «У країні рідної мови».

Школа ввічливості - форма колективної виховної роботи в ході якої вчитель за допомогою підготовлених ситуацій, малюнків проводить навчання дітей основам спілкування та основ ввічливості.

Вчитель - готує до загального обговорення життєві ситуації, підбирає сюжетні малюнки та пропонує до вивчення правила ввічливості, які виносить на загальне спільне обговорення із класом.

Учні – приймають участь у розігруванні ситуацій, разом із вчителем приймають рішення про правила поведінки, відповідають на запитання вчителя.

Закінчується захід колективною підготовкою правил ввічливості, які приймають учні для всього класу.



Наприклад: 1 клас «Світлофор ввічливості», 2 клас Школа гарних манер, «Чарівні слова відкривають серця».

Розповідь – форма колективної виховної роботи в класному колективі при проведенні якої проходить знайомство учнів із якимсь невідомим раніше об’єктом або прикладом чи історією із життя реальних або вигаданих героїв.

Вчитель – веде розповідь від 1 або 3 особи, супроводжує розповідь уривками із літературних творів чи статтями із газети, журналу.

Учні - уважно слухають розповідь, задають по закінченню запитання або відповідають на питання вчителя.

Наприклад: «Чужого горя не буває», «Друг – це другий я».

«Якби зорі говорили», «Себе я бачу в дзеркалі природи».

Демонстрація – вид колективної виховної роботи під час якої відбувається знайомство учнів із якимсь новим об’єктом, твором мистецтва.

Вчитель – проводить демонстрацію, дає характеристику об’єкту, поради щодо правил користування чи застосування.

Учні - уважно слухають, задають запитання, підводять разом із вчителем підсумки, роблять узагальнення.

Наприклад: 2 клас «Я вишиваю рушничок», 3 клас «Малюю до картинної галереї»

Операція, рейд – форма колективної або групової виховної діяльності під час якої вирішується термінове питання, приймається спільне рішень, надається адресна допомога.

Вчитель – спонукає дітей до проведення термінової справи, говорить про її важливість, про значення надання допомоги для окремої людини або групи.

Учні – приймають спільне рішення про форми проведення операції, рейду.

Вчитель разом із учнями складають план дій, список допоміжних речей, назначають дату проведення рейду, вирішують питання які необхідно вирішити додатково до початку рейду ( написання оголошення, реклами).

Після проведення операції, рейду вчитель разом із учнями підводять підсумок, відзначають активістів, планують подальшу діяльність.

Наприклад: 1 клас «Місто веселих майстрів», 2 клас «Наш квітник найкращий», 3 клас рейд «Скибочка хліба», рейд «Турбота», 4 клас добродійна акція «Подарунки власноруч» , «Підприємства нашого міста».

Моделювання – форма індивідуальної, групової, колективної роботи в ході якої створюється якийсь певний майбутній об’єкт або модель.

Вчитель - задає конкретні запитання які стосуються майбутньої моделі, її характеристики, особливих якостей об’єкту. Проводячи мозковий штурм, йде об’єднання учнів у малі групи, завданням роботи яких є створення моделей за зразками.

Учні – подають пропозиції, а потім з допомогою вчителя створюють модель колективно чи в малих групах, презентуючи свої моделі.

Закінчується справа підведенням підсумків роботи та обговоренням майбутніх шляхів її реалізації.



Наприклад: 4 клас «Театральна афіша», 2 клас «Подарунки майбутнім друзям»

Виставка–ярмарок – форма колективної або масової загальношкільної роботи, в ході проведення якої учні разом із вчителем, батьками готують виставки творчих робіт учнів, які можуть не тільки демонструватися, але й продаватися.

Вчитель – пропонує учням заздалегідь приготувати експонати до майбутньої виставки, розповідає основні вимоги щодо оформлення своїх виробів. Можливий такий варіант підготовки: на одній із виховних годин -- проведення майстер-класу чи творчої практичної роботи по виготовленню виробів ( із пластиліну, солоного тіста, кольорового паперу ), чи створення казкових маленьких книжок, закладок тощо. Для проведення ярмарку можуть знадобитися паростки кімнатних рослин, квітів, вироби із природного матеріалу, вишиті серветки, хусточки, вироби із паперу в стилі оригамі тощо. Цікавим стане зібрання овочів чи фруктів із власного саду ( незвичайної форми) або предметів українського побуту.

Учні – пропонують оригінальну форму для демонстрації виробів, оформлення виробів свого класу, форму проведення всього ярмарку.

На ярмарок запрошуються гості, батьки, учні інших класів. Особливим є участь у проведенні ярмарку-продажу героїв – скоморохів, клоунів, співаків, танцюристів, казкових або національних героїв, доповнення ярмарку проведенням творчих конкурсів (самий сильний, самий влучний, розмалюй себе фарбами тощо).

Після проведення ярмарку вчитель разом із учнями підводять підсумок і планують форму проведення наступного ярмарку, збирають кращі ідеї.

Наприклад: «Твої дарунки, осінь золота», «Веселий ярмарок»

Хвилини з мистецтвом – форма групової або колективної виховної роботи у процесі якої учні вивчають твори, види, жанри мистецтва або творчість окремого митця.

Вчитель – готує твори мистецтва до демонстрації ( ілюстрації картин, скульптури, архітектури, музичний твір, портрет видатного митця, книги із описом творчості автора твору або слайдові презентації тощо). Потім у творчій формі розповідає про жанрові, видові особливості, подає інформацію про автора, супроводжує наочно свою розповідь.

Учні – уважно слухають, роздивляються твір, задають запитання, приймають участь у спільному обговоренні, роблять спробу надати власну оцінку твору.

Закінчується захід підведенням загального підсумку і збору ідей про те, з чим би хотілося зустрітися в наступний раз.



Наприклад: 3 клас «Малюю до галереї», 2 клас «Краса природи у творах образотворчого мистецтва»

3 клас Хвилини з мистецтвом «Таємниця однієї картини» (за вибором вихователя).

Година милування – форма колективного або групового виховного заходу, під час якого відбувається милування учнів якимсь об’єктом ( витвором мистецтва).

Вчитель – готує до проведення заходу твір образотворчого мистецтва або наочний виріб мистецтва народного майстра краю, видатного митця, фото тощо.

Учні – роздивляються твір мистецтва, милуються ним, дають власну оцінку.

Година милування може проходити і у вигляді милування вчинками людей, рідних, розповідями про традиції.



Наприклад:

2 клас «Рушник моєї бабусі»,1 клас «Абетка мистецтва»

Години милування природою: «Осіння щедрість», «Сніговий балет», «Чим пахне весна?», «Веселкове літо».

3 клас «Весняна симфонія життя», «Хоровод весняних квітів», «Лісові сюрпризи».

4 клас «Осінній калейдоскоп», «Мороз-чарівник», «Весна-красна», «Літні барви».

Спортивні змагання, веселі старти, естафети – форма організації колективних виховних заходів, пов’язаних із спортом.

Вчитель разом із викладачем фізичної культури заздалегідь готують сценарій спортивного заходу, враховуючи фізичну підготовку дітей, рівень їх практичних вмінь та стан здоров’я.

Сценарій складається із спортивних конкурсів, які мають різноплановий характер. Це можуть бути конкурси із спортивними знаряддями або предметами (елементами костюмів казкових героїв), індивідуальні, парні, групові конкурси на швидкість виконання завдання, на оригінальність прийнятих рішень, на створення сюжетної спортивної картинки, скульптури, гумористичні тощо.



Учні – об’єднуються у групи, вигадують назву команди, девіз, уважно слухають завдання та виконують його.

Оцінювання конкурсів проводить компетентне журі.



Наприклад:

«Тато, мамо, я – спортивна сім̕я», «Ми будемо із спортом дружити»

2 клас Спортивні змагання «Старти надій»,

3 клас Малі олімпійські ігри «Спортивна надія».

Догляд за рослинами, тваринами – різновид довготривалої виховної діяльності, яку організує вчитель протягом чверті, семестру, року.

Вчитель – пояснює учням про потребу багатьох людей щодо збереження рослинного і тваринного світу, який оточує життя.

Розповідає історії із життя дітей і дорослих, які були пов’язанні із тваринами – братами нашими меншими, приклади із життя дорослих та дітей, що пов’язані із захистом природи, інтересом до вирощування кімнатних рослин або квітів.

Вчитель разом із учнями розробляють пам’ятку або інструкцію, поради для учнів по догляду за кімнатними рослинами та домашніми тваринами.

Учні - розпочинають свою роботу із заведення журналу або щоденника догляду за рослинами ( тваринами), фіксують свої спостереження, оформлюють результати.

Можливий інший варіант, коли учні не фіксують результати, а тільки після своїх спостережень на класній виховній годині разом із вчителем і іншими учнями у колі діляться своїми враженнями, роздумами, роблять спільне узагальнення про значення у житті людини милосердя, опіки і турботи про братів менших, про значення кімнатних рослин для здоров̕я людей тощо.



Наприклад:

1 клас «Ми за них відповідаємо», 2 клас «Боляче буває всім», 4 клас «Нагодуй птахів».

Ведення літопису – форма проведення довготривалої виховної роботи, яка допомагає впродовж року, або кількох років ( 1-4 кл.) фіксувати визначні події із життя класу ( учня, групи друзів).

Вчитель разом із учнями вирішують питання: які події слід заносити у літопис ( виховні заходи, свята, зустрічі, подорожі тощо), яким стилем буде проводитися опис подій ( діловим, науковим, старовинним, казковим ), що буде вноситися до літопису ( фото, зошити, дипломи тощо), яким буде літопис ( у вигляді альбому, зошита, мультимедійного проекту).

У класі визначають відповідальних за веденням літопису, встановлюють дати заповнення і вирішують де, коли, хто буде презентувати літопис, або коли буде проводитися перегляд його.

Всі учні класу приймають участь у заповненні літопису, вчасно подають зібраний матеріал.



Наприклад:

2 клас «Однокласник, товариш, друг», 1-4 класи «Мій клас-моя друга родина», «Наша весела компанія», ведення щоденника «Мій день. Хороше і погане»,



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал