Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації




Сторінка5/18
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
закон
випередження
морально-духовного
розвитку
перед
розвитком
інтелектуальним та закон виразності стимулу (І.Д.Бех). Залучати до співпраці творчих людей, діячів культури та мистецтва, громадських організацій, Церкви. На районних(міських) методичних об’єднаннях розглянути питання здійснення міжкурсових та міжпредметних зв’язків у процесі викладання предметів духовно-морального спрямування ( Етика, Основи християнської етики, факультативних курсів Основи православної культури, Етика і психологія сімейного життя, курсу Людина і світ) та інших загальнонавчальних дисциплін, наступності та перспективності. На виконання наказу управління освіти і науки облдержадміністрації
№ 492 від 20.07 2006 року Про вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах області предметів духовно-морального спрямування (курси Етика, основи християнської етики, Основи релігійної етики) , п. 3, провести відповідну роз’яснювальну роботу серед батьків, учнів, педагогів та інформувати ПОІППО до 01.09.2007 року про її результати. Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України від
29 червня 2006 року, вивчення християнської спадщини українського народу має відбуватися в межах навчальних предметів "Християнська етика в
українській культурі" для молодших школярів та "Основи християнської
етики" для учнів основної школи. Постійно опрацьовувати матеріали журналу Історія в школах України ( зокрема, № 7, 2006, № 1, 2, 2007), газет Шкільний світ ( № 6, 8, лютий 2007) Історія України ( № 46, грудень 2002 та ін.), Зарубіжна література , Вивчаємо українську мову та літературу ( вид Основа, № 25, вересень, 2006), всеукраїнського двотижневика Добродій та ін. Налагодити співпрацю вчителів, які викладають нові предмети Етика і Основи здоров’я».
Підготувала: Чирка В.В., методист відділу гуманітарних дисциплін ПОІППО

39
ПРО ВИВЧЕННЯ КУРСУ
"ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЕТИКИ" В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ

Курс "Основи християнської етики" є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який слугує основою для життєвих цінностей сучасної людини. Цей курс не є вченням віри, він не включає релігійних обрядів, немає наметі залучення школярів до певної конфесії. Водночас предмет "Основи християнської етики" передбачає виховання в учнів поваги до релігійних та світоглядних переконань учнів, здатності до життя і співпраці у полікультурному та багатоконфесійному суспільстві. Курс "Основи християнської етики" має функціонувати як складова цілісної системи навчальних предметів. У цьому контексті він має забезпечувати гармонійний розвиток підростаючої особистості. Йдеться перш за все про формування культурних основ життєдіяльності молодів суспільстві. Однак виховна функція даного курсу повинна бути пріоритетною як сходження дитини до духовності (і в світському, і в релігійному її розумінні. Метою курсу "Основи християнської етики" є формування в учнів християнських моральних чеснот. У процесі досягнення мети передбачається реалізація таких завдань ознайомлення учнів з основами християнської моралі як фундаменту загальнолюдських цінностей ознайомлення учнів із християнськими моральними цінностями істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі формування свідомої та відповідальної особистості учня на основі християнських духовних, моральних та культурних цінностей створення належних морально-етичних умов для самопізнання, самореалізації. Основою курсу "Основи християнської етики" є Святе Письмо та інші християнські джерела, які не суперечать Біблії. Програма з основ християнської етики побудована за лінійно- концентричним принципом, який включає такі складові світоглядну, яка сприяє цілісному світосприйманню, визначенню школярем власної добротворчої, життєвої позиції
історико-культурологічну, що спирається на високі зразки християнської духовної культури і традиції науково-пізнавальну, що розширює шкільний навчальний матеріал в етично-естетичному просторі.

40
Курс "Основи християнської етики" побудований відповідно до принципів та вимог сучасної педагогічної науки, поєднаних із принципами християнської педагогіки дитина є найвищою цінністю виховання врахування вікових та психологічних особливостей учнів сприйняття християнської моральної культури українського народу як невід'ємної частини світової культури цілісний, ієрархічний, взаємозалежний і відкритий процес залучення дітей та молоді до цінностей у їх постійному розвитку взаємодія навчання та виховання об'єднання зусиль школи, сім'ї, позашкільних закладів, дитячих об'єднань у виховному процесі профілактика негативних проявів поведінки дітей та учнівської молоді, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища.
Навчальний курс з основ християнської етики розраховано на два роки. У п'ятому класі він структурований за такими розділами
– Християнська етика - наука про християнську мораль.
– Біблія про людину, добро і зло.
– Моральні цінності Святого Письма.
– Значення приходу на землю Ісуса Христа.
У п'ятому класі учні мають отримати знання про структуру та зміст Біблії, моральні цінності, закладені в Біблії, зміст базових християнських понять, етичний зміст біблійних історій, а також вивчаються такі етичні категорії як християнська мораль, добро, зло, сумління, гідність, честь, щедрість, любов, прощення, віра, повага, співчуття, милосердя.
З огляду на це у методологічну основу курсу покладено діяльнісний та особистісно орієнтований підходи. Згідно з цими підходами повноцінний
інтелектуально-духовний розвиток особистості забезпечується не на основі лише певних (уданому випадку етичних) знань, які транслюються не у готовому виді, а в процесі спільного з педагогами розв'язання спеціально створених задач морально-духовного спрямування. Цим самим оволодіння тими чи іншими морально-духовними цінностями ґрунтуватиметься не на механізмі зовнішнього підкріплення (заохочення та покарання, а на механізмі свідомості й самосвідомості. Тож основним дидактичним методом
викладання курсу "Основи християнської етики" виступатиме розвивальне
переконання, яке трансформується згодом у самопереконання і самовиховання. Забезпеченню нормативного розгортання методу переконання й слугують принципи доступності, системності та інтегративності навчального матеріалу. Духовність особистості визначається не стільки відповідними знаннями, скільки сформованими духовними настановами. Тоді головна мета педагога полягає утому, щоб вихованець вправлявся у морально-духовних вчинках. Цю мету забезпечує принцип практичної цілеспрямованості в організації виховного процесу. Свідомо привласнена особистістю система морально-духовних цінностей з одного боку виступатиме регулятором її поведінки, аз іншого - виявлятиметься профілактичним засобом тих чи інших асоціальних дій. У цьому сенсі утверджується принцип випереджального духовно-морального розвитку особистості.

41
Особистісно орієнтований підхід до процесу виховання у методичному плані передбачає глибоке розуміння внутрішнього світу вихованця (його потреб, інтересів, устремлінь, емоційних переживань, безумовного прийняття незалежно від спрямованості його поведінки) та визнання його особистості (якнайвищої цінності. В результаті цього виникають умови для гуманізації суб'єкт-суб'єктних відносин і створення соціокультурного середовища, в якому здійснюватиметься повноцінний духовний розвиток підростаючої особистості.
Запропонована методологічна позиція виступила у якості орієнтовної основи створення навчальної програми курсу "Основи християнської етики" та її методичного супроводу.
При розробці занять за програмою з основ християнської етики для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів вчителеві слід, перш за все, враховувати вікові особливості молодших підлітків. Ефективність навчальних занять значно зросте, якщо вчитель, розкриваючи тему того чи іншого заняття, звертатиметься до життєвого досвіду своїх вихованців, якомога частіше апелюватиме і розширюватиме їх морально-етичний та життєвий досвід. Згідно з програмою курсу заняття з учнями мають бути різноманітними за формами та змістом уроки-роздуми, уроки-бесіди, уроки-лекції, ігри- мандрівки, уроки-подорожі, уроки-диспути, уроки з елементами дискусії, уроки-екскурсії тощо.
Ефективними можуть бути форми і методи, які залучають дітей до художньо-музичного мистецького світу християнських цінностей, а саме метод діяльності самих дітей, живопис, ліплення, аплікація, заняття музикою, драматизація, театралізація, художня творчість тощо, що відповідають таким вимогам, як діалогічний, діяльнісно-творчий характер, спрямованість на підтримку індивідуального розвитку особистості. Саме тому в процесі виховання дітей на основі українських релігійних традицій важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення дітей з художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей слід обов'язково підкріплювати відповідними релігійно-моральними нормами, принципами, ідеалами. У роботі з дітьми доцільно використовувати індивідуальні, мікрогрупові, групові (колективні) і масові форми роботи. Ефективними є індивідуальні форми роботи, оскільки вони дозволяють педагогу краще розкрити індивідуальність, сутнісні сили, здібності і нахили учня, спрямовувати його моральний і духовний розвиток. Асам учень має можливість отримати кваліфіковану консультацію, конфіденційну пораду педагога з морально- етичних проблем. Робота у мікрогрупах є найбільш ефективною у практичній частині занять, при виконанні творчої і пошукової роботи активізує процеси самоосвіти і самовиховання учнів. Робота у мікрогрупах привчає дітей до роботи в команді, сприяє формуванню товариськості і дружби в учнівському колективі. Використання групових (колективних) форм роботи дає можливість учителю одразу спілкуватися з усім класом, спостерігати за комунікаціями та поведінкою дітей у колективі. Такі заняття стимулюють дітей до активності,
дають змогу поглиблювати і розширювати світогляд. У масових формах роботи можуть бути задіяні діти різних вікових груп, шкіл, населених пунктів. До масових форм залучають батьків. Масові форми роботи виявляють лідерські якості учнів, сприяють соціалізації, самореалізації учнів. Масовими формами роботи є тематичні та святкові ранки, родинні та народні свята, християнські традиції. У процесі викладання курсу вчителю доцільно використовувати такі методи проведення занять розвивального переконання пояснення роз'яснення; бесіди метод прикладу обговорення прикладів морально-етичного змісту як зі Святого Письма, такі української світової історії, літератури, життєвих прикладів розв'язання задач та ситуацій морально-духовного спрямування написання творчих робіт екскурсій до храмів, музеїв використання аудіо- та відеоматеріалів використання репродукцій, картинна біблійну тематику етичний тренінг, застосування рольових ігор, інсценування, ігор-драматизації; навчально-розвивальні ігри (кросворди, ребуси, головоломки, загадки, акровірші). Провідним методом у вивченні курсу "Основи християнської етики" є метод розвивального переконання. Це метод впливу на свідомість, що сприяє формуванню відповідних поглядів, світогляду школярів, залученню їх до загальнолюдських, християнських цінностей на противагу бездуховності та аморальності. Метод переконання передбачає обгрунтування певної морально- етичної категорії, відстоювання морально-духовної позиції особистості, оцінки вчинків та дій інших людей, своїх власних. Переконання – вміння довести дитині істинність християнських цінностей, необхідність формування тих чи інших духовних якостей, розвиток потребу пізнанні і самопізнанні. Ефективність його використання залежить від аргументованості, впевненості, емоційності і доброзичливості педагога Метод переконання найдоцільніше використовувати в духовних бесідах, бесідах-роздумах, сократівських бесідах з учнями. Бесіди морально-етичного спрямування мають будуватись у вигляді діалогу з дітьми і передбачають поетапне знайомство дітей з морально- духовними, як ментальними, такі загальнолюдськими характеристиками людини. Цикли бесід можна присвятити обговоренню таких важливих морально-етичних проблем, як цінності людини цінності життя сенс людського життя значення віри, надії, любові вжитті людини шлях до самовдосконалення життєва програма людини дитяче дозвілля конфлікти, шляхи їх подолання тощо. Спеціально створювані педагогом задачі морально-духовного спрямування можуть використовуватись при засвоєнні та закріпленні матеріалу з метою активізації знань дітей у висловленні власної позиції щодо обговорюваної проблеми, обміну думками і досвідом. Такі задачі сприятимуть розгляду проблеми з різних точок зору, аналізу можливих варіантів рішення і промахів, проектуванню шляхів з їх уникнення, а також корекції небажаної поведінки. Застосування задач морально-етичного змісту вимагає інструкції вчителя, знайомства з проблемою, організації пошуку правильного рішення та
аналізу запропонованих варіантів. Матеріалом для створення задач морально-духовного спрямування для дітей можуть бути ситуації, взяті вчителем не лише з релігійних джерел, але із фольклору (казки, притчі, легенди) та авторських творів морально-етичного спрямування. Часто під час їх використання можна скористатися методикою незакінченого оповідання, коли вчитель перериває читання твору у найдраматичніший для героїв момент події, з метою колективного вибору можливого закінчення твору. Лише потім озвучується закінчення оповідання, аналізуються, порівнюються дитячі варіанти з оригінальним закінченням твору, обирається найдоцільніший вихід уданій ситуації. Творчим різновидом даного виду ситуацій можуть бути ситуації в малюнках, так звані прожективні методики. Найскладнішим видом ситуацій морально-духовного вибору є конфліктні ситуації, у змісті яких вміщено конфлікт, розв'язання якого потребує певних моральних зусиль від виконавців вияву альтруїзму, готовності прийти на допомогу людям, діяти на благо інших в противагу егоїстичним устремлінням. Етичний тренінг – ефективний метод морально-духовного розвитку школярів, що дозволяє формувати морально-духовні цінності та норми поведінки, коригувати ставлення учнів до оточуючих. Етичний тренінг – це форма моделювання ситуацій взаємин людей (на основі рольової гри, що відтворюються вданий моменті аналізуються з позицій відповідних морально-етичних норм (ставлення до людей похилого віку, до старших членів родини , до молодших, до однолітків. Усі ситуації тренінгів складаються з урахуванням важливості формування емпатії, поступливості, такту, милосердя, поваги, доброзичливого ставлення до людей, співчуття однієї людини іншій, уміння прийняти позицію іншої людини. У вивченні християнської етики ефективним є також метод інсценування, гра - драматизація. Гра - драматизація є засобом осмислення аналізу, відчуття та бачення дитиною зв'язку між еталонами моральної поведінки та власною поведінкою. У процесі гри - драматизації, беручи на себе позитивну чи негативну роль, дитина вчиться робити власний моральний вибірна користь добра, переконується у правильності моральної поведінки. Учитель, який буде проводити заняття зданого людинознавчого курсу, повинен викликати інтересу школярів до занять, бажання їх відвідувати на засадах добровільності, гуманного особистісно орієнтованого підходу до кожної дитини, встановлюючи рівноправні суб'єкт – суб'єктні взаємини між всіма учасниками навчально-виховного процесу (вчителями, дітьми, батьками. У зв'язку із впровадженням програми з основ християнської етики виникає потреба в розширенні й поглибленні педагогічної підготовки батьків, яка може бути пов'язана з традиціями релігійно-морального виховання дітей усім ї. Наданому етапі необхідним є не лише збереження, алей осучаснення сімейних виховних традицій, застосування їх на практиці з урахуванням тих чи інших якостей етносу, вікових особливостей дітей таз опорою на існуючу педагогічну систему. Для учнів п'ятого класу використовується посібник "Основи християнської етики, розроблений колективом авторів, учителів-
практиків, під керівництвом Жуковського В.М. Авторам вдалося зважено та толерантно викласти теми, пов'язані з релігійними почуттями людини, з феноменом віри та конфесіями в Україні. Особливу увагу автори звернули на мотиваційно-виховну функцію підручника. Увага акцентується не на запам'ятовуванні етичних понять і категорій, а на осмисленому розумінні моральних норм та цінностей. Структура кожного уроку об'єднана навколо певної теми, що відповідає програмі курсу "Основи християнської етики. На початку уроку подано ключовий вірш з Біблії, який коротко і влучно розкриває тему уроку. Уході уроку вчитель пояснює значення ключового вірша, неодноразово звертаючись до його змісту. В посібнику для учня подано й інші місця з Біблії, які доповнюють, конкретизують і розширюють зміст ключового вірша. Для того щоб організувати, спланувати і мотивувати навчальну діяльність учнів на уроці, на початку вміщено короткий план уроку у формі влучних фразі запитань, які мають наметі зацікавити школяра ходом уроку, викликати в нього зацікавлення і залучити до активної роботи. Зважаючи нате, що в уроках трапляються невідомі або маловідомі учням поняття і терміни, у кожному уроці подано під рубрикою "Запам'ятай нові слова і поняття" слова і їх доступне для п'ятикласників пояснення. У кінці посібника всі незнайомі поняття і терміни зібрані у окремий словничок. Центральне місце на уроці християнської етики займає біблійна історія - біблійне оповідання, передане в адаптованій для учнів формі. У біблійній історії подаються приклади поведінки біблійних персонажів у відповідних життєвих ситуаціях. Біблійна історія слугує для розкриття теми уроку, а також використовується як матеріал для обговорення. Робота над темою уроку продовжується на основі вміщеного в посібнику оповідання чи вірша морального змісту, що використовується для подальшого розкриття теми уроку у нових ситуаціях. У рубриці "Дайте відповідь" подані питання або завдання, щоб з'ясувати, як учні запам'ятали і зрозуміли матеріал, який мали засвоїти. Далі для учнів пропонуються творчі проблемні завдання і ситуації на морально-етичну тематику, в яких закріплюється матеріал уроку. Для домашнього завдання вміщено цікаві творчі завдання для закріплення, розширення і поглиблення знань учнів, використання вивченого на практиці, у взаєминах з близькими людьми, друзями, іншими людьми, підготовки до наступного уроку. Резервні уроки плануються самими учителем і можуть бути використані для здійснення акцій милосердя, пізнавальних екскурсій, зустрічей, поїздок, поглиблення, узагальнення і розширення знань з основ християнської етики.
Матеріал підготували: Бех І.Д., директор Інституту проблем виховання АПН
України, дійсний член АПН України, доктор психологічних наук,
Жуковський В.М., доктор пед.наук, проректор з навчально-виховної роботи
національного університету Острозька академія, Журба К.О., Киричок В.А.,
старші наукові співробітники лабораторії морального та етичного виховання
Інституту проблем виховання АПН України, кандидати педагогічних наук.

45
ЕТИКА: ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА
Чирка В.В., методист відділу гуманітарних
дисциплін ПОІППО Етичне виховання особистості, набуття нею моральної культури, з’ясування світоглядних, психолого-педагогічних та методичних засад вивчення нового курсу Етика в 5-6 класах та створення умов для формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учнів – одне зважливих завдань освіти на сучасному етапі розвитку річної школи. Учитель етики щонайперше має визначити мету виховання, яка, згідно з
П.Юркевичем, має враховувати три начала виховання особливості духу вихованця необхідності виконання ним обов’язку у відношенні до церкви, родини, держави його майбутнє покликання. Юркевич уточнює мету виховання виховай людину так, щоб у зрілому віці вона знала добро, любила добро, мала силу чинити добро, – тобто людину розумну, моральну і творчу
[17]. Учитель має взяти до уваги, що курс Етика не повинен бути суто інформативним, етика є практичною філософією, яку маємо вивчати не тільки для того, щоб дізнатися, що таке, наприклад, доброчинство, а насамперед для того, щоб бути доброчинними. Бути ж доброчинним непросто На добро відповідати добром – справа кожного, а на зло відповідати добром – справа відважного (Туркменська мудрість. Отже, учитель етики має дбати перш за все про формування духовного світу особистості, що передбачає виховання громадянськості, - поняття, яке містить у собі знання, переживання, вчинки. При цьому актуальною є така організація навчальної діяльності, коли вчитель підтримує розвиток природних здібностей учнів, ставить на перше місце парадигму педагогічної підтримки, вибудовує суб’єкт- суб’єктні стосунки з учнем, персоналізує весь навчально- виховний процес, відшукує такі форми, способи організації, які б апелювали до власного досвіду учня, активізували його емоційну, інтелектуальну сфери, підключали їх (дітей) до процесу пізнання себе і світу, до творчості. Уникаючи будь-якого моралізаторства, кожен учасник діалогу
(полілогу) має попереджувати, переборювати, долати зло в собі. Адже зло сягає корінням в невміння бачити в людині хороше, в невміння розгледіти зблизька, в невміння виставити це хороше на щит творення добра. Учитель має знати самі спонукати учнів дослідити свій генетичний позитиві негатив, аби мудріше (терпеливо) ставитися до чужих недоліків, проявів слабкості, бо вроджене сильніше за навчене. Жити з посмішкою – велика мудрість життя. Застосовування елементу відкритої етики, прийом переходу процесу навчання вжиття, вихід у побутову ситуацію повсякденного, також допоможе творенню особистості. Доцільним буде уведення початкових уроків – цілеспрямоване
ознайомлення дітей зі змістом ключових етичних понять і категорій у межах програми з етики. Мета курсу має реалізуватися насамперед у процесі послідовного відродження моральних традицій у школі, родині, пошуку оновлених морально- етичних засад нашої духовності та культури. Обов’язковим є залучення й педагогічне використання надбань культури й духовності народу як єдиного засобу духовного оздоровлення, відродження і виховання нації та особистості. Джерелом нашого духовного поступу є мудрість тисячоліть, викладена у Біблії, в Старому Заповіті та Десяти його заповідей. Педагогічне осмислення і виважене практичне використання морально- виховних можливостей багатовікових надбань людства – мистецьких, філософських, релігійних – видається не тільки доречним, алей абсолютно необхідним. Важливо, щоб це були заняття, які забезпечать не лише вивчення, ай глибоке пізнання духовної спадщини нашого народу. Фрагменти літературних творів, філософських праць, священних текстів. Адже Біблійні настанови є стислою концепцією Світу, Людини і Життя. Рекомендується ознайомлення учнів із заповідями Священного Письма, яке має розглядатися як
історико- культурний, морально-етичний, художній текст, його (текст) можна варіювати й доповнювати літературними, музичними, творами образотворчого мистецтва, витримками з інших священних книг, з філософських творів. Важливим аспектом є створення взаємно неформального зацікавленого та щирого спілкування дорослого і дитини у довірливій розмові-роздумі вчителя і учня. Слід заохочувати учнів і надалі продовжувати обговорення етичних тем поміж собою, прищеплювати їм смак до самоаналізу, самозвіту, розвивати потребу в пошуках істини і правди. Заняття з етики слід логічно чи ситуативно пов’язувати з темою попереднього заняття. Важливо при цьому, щоб у дітей збереглося почуття цілісності і взаємопов’язаності морально-етичних проблем, які вивчаються у межах курсу Етика. Варто започаткувати (і систематично проводити) уроки добра. Дотримуватися принципу не нашкодь, який має бути головним. Під час проведення занять з етики важливо враховувати індивідуальні морально-етичні та інтелектуальні особливості учнів, а також їх соціальне походження, рівень матеріального забезпечення і духовної культури всім ях,
Альбрехт Дюрер. Христосі фарисеї
особливості оточення. Учитель має спробувати передати дітям своє враження відсвіту, зокрема, зауваживши, що світ – це велика книга, книга знаків, символів, яку треба вміти читати. Мета людини – прямувати відсвіту видимого досвіту невидимого, досягається шляхом самопізнання, миттєвим вогненним доторком до оголених нервів вчас очікуваних і неочікуваних зустрічей, розлук, вражень від спілкування з людиною, книгою, квіткою, водою, деревом. І ось ти дістаєш зі сховку найдорожчий дарунок долі – благословенну Богом мудрість людську, закарбовану в Слові, погляді, жесті – і в’яжеш вузлики на пам’ять. Для себе. Для інших. Хай виконують свою роль на стежині людській до Храму.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал