Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації



Pdf просмотр
Сторінка3/18
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.05 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18
цей курс особливий, і його незвичність
проявляється лише водному він буде корисним у системі освіти тільки в
тій мірі, в якій ми зможемо зробити його непросто навчанням,
розширенням інтелектуального кругозору, ай удосконаленням, духовним
зростанням особистості дитини.

Саме такий погляд на етику є провідним уму класі, є тією позицією, яку мають посідати вчителі. Етика уму класі не є спеціальним філософським курсом. Це уроки виховання, ознайомлення та практичного застосування норм моралі й етикету в повсякденному житті, їх завданням насамперед є розвиток умінь, навичок, моделей поведінки, усвідомлення підлітками цінностей і принципів, на яких базується мораль суспільстві відносин між людьми шляхом систематичного навчання із застосуванням інтерактивних методик. Отже, навчання етики відповідно до чинної програми дасть можливість
поглиблювати знання учнів про людину та моральні взаємини в суспільстві, основні моральні норми і цінності українського суспільства та людства, правила етикету, правила культури поведінки

21
удосконалювати вміння керуватися в поведінці моральними нормами та цінностями, виявляти дружелюбність, ввічливість, повагу й чуйність до інших, толерантність і милосердя, відрізняти моральність і аморальність, дотримуватися етикетних норму повсякденному житті,
контролювати, оцінювати та регулювати свої взаємини з іншими,
здійснювати вибір у складних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на моральні цінності
формувати позитивне ставлення й мотивацію до застосування моделей поведінки, орієнтованих на моральні цінності українського суспільства та людства в цілому
збагачувати досвід моральних взаємин з однолітками, батьками, учителями, знайомими й незнайомими людьми
стимулювати пізнавальний інтерес учнів до єдиного знання, до основ моральної культури. Враховуючи зазначене вище, нагадаємо, що новий курс ставить завданням не стільки розширити обізнаність учнів з морально-етичних категорій, скільки сформувати у них моральні якості та відповідні моделі мислення, переконання і поведінки. На відміну від інших навчальних курсів основної школи, він передбачає формування вмінь поводитись, проявлятись, реалізуватись у життєвих ситуаціях, спілкуватися з іншими, отримувати досвід поведінки, взаємодії, взаємовідносин з іншими. Сформувати чи розвинути такі вміння можна відповідно до психологічних уявлень про розвиток особистості у процесі відповідної діяльності учнів. Досягнення навчально-виховних цілей курсу можливе тільки за умов активного залучення учня до процесу навчання, його "занурення" у відповідні навчальні ситуації на уроці й поза ним. Кожний урок повинен передбачити різні види пізнавальної, розумової та навчальної активності учнів. Програма курсу не містить великого обсягу матеріалу, залишаючи час для використання різноманітних методів. Це передбачено і пропонованим Підручником. Насамперед застосовуються активні методи, коли учні є "суб'єктами" навчання, виконують творчі завдання, беруть участь у діалозі з учителем. Такі методи пов'язані з виконанням творчих завдань (часто вдома, запитаннями учня до вчителя і вчителя до учня, що розвивають творче мислення. Як різновид активної моделі навчання мають обов'язково застосовуватися інтерактивні технології навчання, суть яких полягає втому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Вважаємо, що саме вони значною мірою можуть забезпечити навчальні потреби п'ятикласників і допомогти вчителю у розв'язанні завдань курсу. Курс "Етика" має стати отриманим у процесі інтерактивного навчання системним досвідом, з якого в учнів формуються нові знання, навички і ставлення, необхідні для ефективного реагування на життєві питання і ситуації в умовах складного суспільства, яке зазнає постійних змін. Він може бути тільки поєднанням змісту і відповідної методики учні отримують інформацію про моральні категорії, правила, етикетні норми шляхом участі в навчанні за допомогою інтерактивних навчальних технологій, котрі сприяють реалізації
кооперативного (колективно-розподіленого) навчання, розвитку найкращих людських якостей, творчості й мислення, позитивної взаємодії між дітьми і дорослими. Особливістю змісту курсує його інтегрований характер, оскільки він містить, крім суто етичних, елементи знань з історії релігійних вчень і духовно- культурного життя українського суспільства, української та зарубіжної літератури, мови, естетики, психології, соціології й суспільствознавства. Він побудований з урахуванням можливості встановлення широких міжпредметних зв'язків, зокрема з такими шкільними предметами українська (російська) мова — на уроках передбачена словникова робота з термінами, прислів'ями, метафорами, порівняннями тощо історія — в змісті курсу учні зустрінуться з відомими їм з вітчизняної історії деякими історичними постатями, категоріями історичного часу і простору література — передбачено знайомство зі значною кількістю художніх творів морально-етичного характеру, опрацювання їх змісту і образів- персонажів. Особливістю змісту курсує значна кількість матеріалу, пов'язаного з
народним фольклором, традиціями, звичаями, релігійними цінностями українського народу, оскільки навчити дітей бути моральними можна, тільки постійно звертаючись до скарбниці народного досвіду і найкращих прикладів, якими багата народна педагогіка і вітчизняна історія. На відміну від інших навчальних курсів, етика передбачає створення на уроці умовне лише для засвоєння знань або формування навчальних умінь і навичок, ай розвитку позитивного ставлення до моральної поведінки, а також практичного апробування ефективних моделей, досвіду такої поведінки. Зрозуміло, що такі знання не можна виконати, обмежуючись тільки навчальними годинами уроку. Тому вчителю необхідно організовувати навчальний процесу тісній взаємодії з батьками, залучаючи їх через домашні завдання до обговорення з дітьми морально-етичних питань курсу, прикладів зі свого життя і поведінки, аналізу поведінки дітей тощо, а також використовувати можливості позакласної роботи. Викладання курсу повинно ґрунтуватися на новій педагогічній етиці, визначальною рисою якої є взаєморозуміння, взаємоповага, творче співробітництво вчителя і учнів, учнів між собою. Ця етика передбачає не рольове, а особистісне спілкування (підтримка, співпереживання, утвердження людської гідності, довіра, зумовлює використання особистісного діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукає до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій, включає спеціально структуровані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання. Принципово важливою є орієнтація на розвиток творчості, творчої активності, творчого мислення, здібності до адекватної діяльності в нових умовах.
1.4. Які особливості підручника з етики
Ефективно організувати викладання курсу та досягти його цілей і
завдань допоможе підручник "Етика, автори якого – О.Данилевська,
О.Пометун. Звернемо увагу вчителів нате, що підручник, які курсу цілому, є інноваційним за способом подання матеріалу і методикою роботи з ним. Він містить принципово нові елементи методичного апарату завдання для організації інтерактивного навчання учнів у поєднанні з традиційними для методики навчання учнів го класу складовими. Матеріал підручника розподілено на чотири теми відповідно до програми. Кожна тема складається з параграфів (уроків, параграфи - з пунктів. З метою активізувати пізнавальний інтерес учнів усі назви параграфів і пунктів сформульовано у вигляді запитань, що відображають основну ідею, думку тексту. Усі параграфи підручника мають єдину структуру, що складається з таких частин
– малюнок, що починає параграфі відіграє основну проблему питання, якій присвячено урок. На всіх малюнках діючими особами є п'ятикласники Оленка і Богдан, які обговорюють або переживають певні події свого життя
– діалог між героями, який відображає зміст малюнка, і завдання до малюнка та діалогу, що рекомендується учням виконати, працюючи в парах
– смислові частини параграфа — пункти (їх, як правило, три-чотири). Вони мають назви у вигляді питань до змісту пункту
– кожна така частина (пункт параграфа) містить короткий авторський текст, де тлумачаться основні поняття, словничок із двох-трьох основних термінів, суть яких учні мають зрозуміти для подальшого застосування, завдання для усвідомлення смислу авторського тексту, фрагмент художнього твору, пов'язаний з темою уроку, завдання на опрацювання цього фрагмента
– наприкінці параграфа подано завдання і запитання, за якими вчитель і самі учні можуть перевірити, чи досягли вони очікуваних від уроку результатів. Ці запитання і завдання розраховані в основному на проблемно-пошуковий рівень пізнавальної діяльності учнів
– кожен параграф завершується кількома варіантами домашнього завдання, переважно творчого характеру, але різного рівня складності, з яких учитель (учні за бажанням) можуть обирати свій наприкінці кожної теми вміщено матеріали для уроків
– узагальнення і тематичного оцінювання. Звернемо увагу вчителів також нате, що наприкінці підручника вміщено додаткові завдання, які можуть бути виконані на уроках резерву або під час літніх канікул. Основним способом опрацювання авторського тексту є коментоване читання його учнями вголос по черзі. Після кожного фрагмента тексту у підручнику містяться завдання, які виконуються в парі або малій групі (під рубрикою Поміркуйте) або питання (під рубрикою "Подумайте. Такі самі завдання супроводжують фрагменти художніх творів морально-етичного змісту, які обов'язково є в кожному параграфі. Наприкінці кожного параграфа подано основні інформаційні питання (під рубрикою "Перевірте себе, які використовуються у підсумковій частині уроку для підбиття підсумків і
перевірки досягнення результатів. Домашні завдання до параграфа різноманітні і переважно творчі. Учитель може за бажанням пропонувати їх учням на вибір чи обирати тільки одне для всіх. Якщо учні не мають розвинених навичок мислення, читання чи опрацювання текстів, спілкування тощо, вчитель може обирати із запропонованих завдань певну кількість, яка, з одного боку, забезпечить досягнення очікуваних результатів уроку, аз іншого — буде посильною і доступною для учнів. Але необхідно пам'ятати, що мету курсу не можна зводити тільки до набуття учнями знань про мораль, головне — це опанування вміннями та формування моделей моральної ввічливої поведінки, розвиток ціннісної сфери підлітків. Згідно з сучасними вимогами до підручника додатковими компонентами його тексту є вступу якому вміщено перелік піктограм, що є орієнтирами для роботи з параграфами, та інструкції для учнів із застосуванням чотирьох основних інтерактивних технологій, які використовуються в цьому курсі уявний мікрофон (незакінчене речення, робота в парах, робота в малих групах, обговорення питання в класі словник термінів, що засвоюються на уроках. Такі компоненти введено для полегшення учням і вчителям роботи з текстом. Підручник повністю відповідає державній програмі за кількістю годин, відведених на вивчення цього предмета навчальним планом.
1.5. Якими є структура і методика інтерактивного уроку
Методика, що пропонується згаданим вище підручником, найкраще спрацює, якщо вчитель застосовуватиме так званий інтерактивний урок, структура якого є типовою і передбачає такі елементи.
1. Вступна частина, яка складається за) мотивації навчальної діяльності учнів (не більше 5% часу на уроці б) оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів (не більше 5% часу.
2. Основна частина, яка поєднує
а) надання необхідної інформації (10-15% часу б) інтерактивні вправи (45-60% часу на уроці.
3. Підсумкова частина, що передбачає підбиття підсумків навчальної діяльності, оцінювання результатів уроку (дочасу. Розглянемо кожен із цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи дидактичні складові його відтворення в межах уроку. Мета етапу мотивації навчальної діяльності учнів — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми, що обговорюється. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони вивчатимуть інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший учитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожна тема, що засвоюється учнями, відповідно до фундаментальних положень теорії психолого-філософського пізнання, може реально вважатися засвоєною, якщо вона стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних
новоутворень у його свідомості, емоційно-ціннісній сфері тощо. Отже, суб'єкт навчання повинен налаштовуватися на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме. Без виникнення цих внутрішніх підвалин — мотивів учіння і мотивації навчальної діяльності — не може бути ефективного пізнання. З метою мотивації можуть використовуватися прийоми, що створюють проблемні ситуації, викликають у підлітків здивування, подив, інтерес до змісту знань і процесу їх отримання, підкреслюють парадоксальність явищі подій. Це може бути і розгляд вступного малюнка у підручнику, і бесіда за ним, і читання діалогу у ролях, що супроводжує малюнок, і виконання запропонованого до кожного уроку завдання, обговорення змісту малюнка за допомогою інтерактивної технології "Робота в парах" або "Мікрофон. Отже, кожен урок необхідно починати з мотивації навчальної діяльності. Тому параграфи містять малюнки і тексти до них вони є різновидом випереджаючого пізнавального завдання. Наприклад, перший параграф починається малюнком, на якому зображені Олеся і Богданко в гурті інших дітей. Він супроводжується текстом Наші герої давно знайомі одне з одним, адже провчилися разом цілих чотири роки. Проте в їхньому класі кілька новачків, тож Олеся виявила ініціативу познайомитися. Привіт Мене звати Олеся, — відрекомендувалася дівчина. — Я навчаюсь у цій школі з першого класу. Про мою вдачу найкраще промовляє моє
ім'я. Адже Олеся — похідне від Олександра. Давні греки так називали мужніх оборонців, захисників слабших. Які належить захисникам, я справедлива, добра, товариська. Після прочитання тексту учням пропонується виконати в парах протягом 2-3 хвилин завдання. Обговоріть з сусідом або сусідкою по парті відповіді на запитання
Навіщо люди знайомляться Що означає "познайомитися Що зазвичай ви розповідаєте про себе під час знайомства Які ситуації, на вашу думку, вимагають обов'язкового знайомства, а коли можна поспілкуватися, залишаючись незнайомцями Для того щоб поступово п'ятикласників навчити працювати в інтерактивному режимі, тобто співпрацювати, у тексті підручника є пам'ятки, які можна використовувати для формування в учнів відповідних умінь і навичок. Після представлення класу результатів роботи в парі (як правильно, вислуховуються 2-3 відповіді, які інші пари доповнюють або корегують) учитель оголошує тему і представляє очікувані результати уроку. Мотивація навчальної діяльності чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприйняття, налаштовує їх на розв'язання певних проблем. Як правило, матеріал вербалізований (словесно оформлений) учнями під час мотивації, наприкінці уроку підсумовується учителем і стає "місточком" для теми.
Мета наступного етапу уроку — оголошення, представлення теми та
очікуваних навчальних результатів — забезпечити розуміння учнями змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку і чого від них чекає вчитель. Доцільно долучити до визначення очікуваних результатів усіх учнів. Без чіткого і конкретного визначення й усвідомлення учнями навчальних результатів їхньої пізнавальної діяльності, особливо на уроках з використанням інтерактивних технологій, учні можуть сприйняти навчальний процес як ігрову форму діяльності, не пов'язану з навчальним предметом. Формулювання очікуваних результатів уроку (які, по суті, є тим, що традиційно називаємо дидактичною метою уроку) є іншим, аніж можемо побачити це у значній кількості існуючих методичних або дидактичних посібників. Оскільки це є принциповим моментом інтерактивного навчання, розглянемо його
ґрунтовніше. Для успішного навчання учнів формулювання результатів інтерактивного уроку повинно відповідати таким вимогам висвітлювати результати діяльності на уроці учнів, а не вчителя, і формулюватися таким чином "Після цього уроку учні зможуть. Звертаючись до учнів, учитель говорить "Після цього уроку ви зможете чітко відображати рівень навчальних досягнень, який очікується в результаті уроку засвоєння учнями знань обсяг і рівень розвитку навичок і умінь розвиток емоційно-ціннісної сфери учнів (формування переконань, характеру, вплив на поведінку тощо визначення, формування емоційно- наповненого ставлення учнів до тих явищ, подій, процесів, що є предметом вивчення на уроці. Отже, результати повинні бути сформульовані за допомогою відповідних дієслів. Наприклад, формування знань, предметних та інших умінь і навичок учнів передбачають, що вони зможуть пояснювати, визначати, характеризувати, порівнювати, відрізняти тощо розвиток емоційно-ціннісної сфери передбачає, що після уроку учні зможуть сформувати та висловити власне ставлення до ..., пояснювати своє ставлення до ... ; результати повинні формулюватись так, щоб було зрозуміло, як їх можна виміряти, коли вони будуть досягнуті. Наприклад, якщо після проведеного уроку учні зможуть пояснювати суть явища та наводити приклади подібних явищ — це легко перевірити і виміряти в оціночних балах, врахувавши, наприклад, точність і повноту пояснення, кількість наведених прикладів результати повинні бути короткими, чіткими і зрозумілими і для учнів, і для самого вчителя, і для батьків, і для інших вчителів, і для директора школи або його заступника, який перевірятиме, чи досягнено на уроці очікуваних результатів. Таким чином, формулювання результатів учителем під час проектування інтерактивного уроку є обов'язковим і важливим. Правильно сформульовані, а потім досягнені результати — 90% успіху вчителя. Для того щоб досягти бажаних результатів, потрібно залучити всіх учнів класу до
діяльності. П'ятикласники повинні усвідомлювати, чого вони прагнуть і як будуть перевіряти їх досягнення. Еталонною є ситуація, коли після уроку учень не лише знає, розуміє, чого він досягнув, ай чого він хотів би досягти на наступних уроках, що він взагалі хоче взяти з курсу для свого життя. Для того щоб почати з учнями спільний процес руху до результатів навчання, на цьому етапі інтерактивного уроку потрібно назвати тему уроку або хтось з учнів прочитає її якщо назва теми містить нові слова або проблемні питання, звернути на це увагу учнів попросити когось з учнів оголосити очікувані результати за текстом посібника або за заздалегідь зробленим записом на дошці пояснити нові поняття, способи діяльності тощо нагадати учням, що наприкінці уроку вибудете перевіряти досягнені результати. Якщо це необхідно пояснити учням, як вибудете оцінювати їхні досягнення в балах. Наступним етапом уроку є надання необхідної інформації. Його мета — дати учням достатньо інформації, щоб виконувати практичні завдання шляхом інтерактивної взаємодії, але за мінімально короткий час. Це може бути коротка розповідь учителя, читання тексту підручника, перевірка домашнього завдання, опанування інформацією за допомогою технічних засобів навчання. Основним способом опанування нової інформації в 5-му класі є читання тексту підручника учнями вголос. Найефективнішим є читання учнями по черзі (по кілька абзаців) "ланцюжком" і коментування прочитаного. Для коментування учням ставлять відтворюючі запитання або запитання, які допомагають виділити головну думку у прочитаному фрагменті Про що йшлося у тексті Що саме про це говорилось Дуже важливим етапом основної частини уроку є виконання інтерактивних вправ, які вміщені після кожного пункту параграфа. Залежно від рівня підготовленості класу вчитель може відібрати з наведених авторами підручника одне-два завдання, які найкращим чином дають можливість учням досягти очікуваних результатів уроку. Загалом інтерактивна частина уроку повинна займати приблизно 50-
60% часу на уроці. Завдання підручника передбачають інтерактивні вправи, що потребують чітко регламентованої структури. Структура інтерактивної вправи така
1) інструктування — вчитель розповідає учням про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на її виконання запитує, чи все зрозуміло (2-3 хв);
2) об'єднання учнів у групи, розподіл ролей (1-2 хв), інші технічні дії розташування меблів, підготовка обладнання тощо
3) виконання завдання. На цьому етапі вчитель виконує роль організатора, помічника, ведучого дискусії, намагаючись створити якнайкращі умови для самостійної роботи учнів, навчання у співпраці один з одним (5-15 хв);
4) презентація результатів виконання вправи (3-15 хв);

28 5) рефлексія результатів учнями — усвідомлення отриманих результатів, що досягається шляхом їх колективного обговорення або за допомогою інших прийомів (5-15 хв).
Технологізація навчання передбачає обов'язкову рефлексію, під якою в педагогіці розуміють здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх з суспільно значущими цінностями, а також діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії така згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності — її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримані результати тощо. Учителю треба обов'язково враховувати, що рефлексія є природним невід'ємним і найважливішим компонентом інтерактивного навчання на уроці. Вона дає можливість учням і вчителю усвідомити, чого вони навчились, пригадати деталі свого досвіду й отримати реальні життєві уявлення проте, що вони думали і що відчували, коли вперше зіткнулись з тією чи іншою навчальною технологією. Це допомагає їм
– чітко планувати свою подальшу діяльність вже нарівні застосування технологій у своїй подальшій пізнавальній діяльності та житті
– оцінити власний рівень розуміння та засвоєння навчального матеріалу
– спланувати чіткі реальні кроки його подальшого опрацювання
– порівняти своє сприйняття з думками, поглядами, почуттями інших, скорегувати певні позиції як постійний елемент навчання, привчати людину рефлексувати в реальному житті, усвідомлюючи свої дії та прогнозуючи подальші кроки. Ця складова інтерактивного навчання дає змогу вчителеві побачити реакцію учнів на навчання та внести необхідні корективи. Рефлексія має кілька елементів фіксація того, що відбулось, визначення міркувань і почуттів щодо отриманого досвіду, плани на майбутній розвиток. Вона застосовується після виконання найважливіших інтерактивних вправ, після уроку, а також після закінчення певного етапу навчання. Кожна інтерактивна вправа обов'язково завершується рефлексією. Якщо ця складоване виконана, говорити про інтерактивне навчання взагалі не можна Функції завершального етапу уроку такі
– пояснити зміст опрацьованого співвіднести реальні результати з очікуваними
– проаналізувати, чому відбулося так чи інакше
– зробити висновки
– закріпити або відкоригувати засвоєння
– намітити нові теми для обміркування
– установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому
– скласти план подальших дій. Це повторення знань і рефлексія діяльності. Навчання в рамках традиційного уроку не потребує переосмислення ні від учителя, ні від учнів, у ньому немає рефлексійних видів діяльності. Замість цього застосовується так зване закріплення й узагальнення отриманих знань, яке майже не передбачає
подальшого коригування вчителем мети та змісту навчання. Рефлексія проводиться на уроці за такими етапами зупинка дорефлексійної діяльності. Будь-яка попередня діяльність повинна бути завершена чи призупинена. Якщо виникли труднощі у розв'язанні проблеми, то після рефлексії її розв'язання може бути продовжене відновлення послідовності виконання дій. Усно чи письмово відтворюється все, що зроблено, втому числі й те, що на перший погляд здається дріб'язковим; вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням. Параметри для аналізу рефлексійного матеріалу вибираються із запропонованих вчителем виявлення і формулювання результатів рефлексії. Таких результатів може бути виявлено кілька видів предметна продукція діяльності — ідеї, пропозиції, закономірності, відповіді на запитання способи, які використовувались або створювались під час діяльності гіпотези щодо майбутньої діяльності. Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії у навчанні, є різноманітність її формі прийомів, їх відповідність віковим та іншим особливостям підлітків. Рефлексія неповинна бути лише вербальною, можуть використовуватися малюнки, схеми, графіки тощо. Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для технологічного уроку дією — постановкою мети. Формулювання учнем мети навчання передбачає досягнення її і подальшу рефлексію — усвідомлення способів досягнення поставленої мети. Рефлексія є не лише підсумком, ай стартом для нової освітньої діяльності та нової мети. Після окремих вправ, фрагментів уроку може проводитись
1) усне обговорення за запитаннями 3 якою метою ви виконували цю вправу Які думки, почуття вона у вас викликала Чого ви особисто навчились Чого б хотіли навчитись у подальшому
2) листок з самооцінювання. Наприклад, лист самооцінювання вміння висловлюватись може бути таким. Зразок

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал