Управління освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації




Сторінка1/18
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.05 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Управління освіти і науки
Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський обласний інститут післядипломної
педагогічної освіти імені М.В.Остроградського











НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ТА ДУХОВНІ
АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЕТИКИ В
ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ
ЗАКЛАДАХ ОБЛАСТІ















Полтава, 2008

2
Науково-методичні та духовні аспекти викладання етики в
загальноосвітніх навчальних закладах області. / Упор. Чирка ВВ,
Горобець О.Г., Барбі М.В. – Полтава ПОІППО, 2008. – 208 с.







Рецензенти:

Шебітченко А.П., канд.філос.наук, доцент Полтавського
державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка
Пашко Л.Ф., канд.пед.наук, доцент кафедри методики змісту
освіти
Полтавського
обласного
інституту
післядипломної
педагогічної освіти імені М.В.Остроградського








Матеріали збірки «Науково-методичні та духовні аспекти викладання етики в загальноосвітніх навчальних закладах області призначені методистам районних (міських) відділів освіти, які курують викладання предметів духовно-морального спрямування, керівникам шкіл, педагогічним працівникам. Запропоновані матеріали допоможуть учителям опанувати нормативно-правову базу, зорієнтуватися у визначенні мети, завдань, виборі оптимальних формі методів викладання етики у загальноосвітній школі.




ISBN 966-7215-69-5 © Чирка ВВ, Горобець О.Г., Барбі М.В. 2008

3
ВСТУП
Збірка «Науково-методичні та духовні аспекти викладання етики в загальноосвітніх навчальних закладах області результат дворічної діяльності обласної спеціальної дослідницької групи вчителів етики, призначена методистам районних (міських) відділів освіти, які курують викладання предметів духовно-морального спрямування, керівникам шкіл, педагогічним працівникам.
Матеріали, вміщені в збірці, допоможуть учителю опанувати нормативно- правову базу вивчення предметів духовно-морального спрямувння, зорієнтуватися у визначенні мети, завдань, виборі оптимальних формі методів викладання курсів Етика, Основи християнської етики в 5-6 класах, факультативу Етика і психологія сімейного життя в 10-11 класах. Значну частину збірки складають розробки системи уроків етики в 5 класі вчителів
Лохвиччини, програми, методичні рекомендації, анкети та зразки занять факультативу Етика і психологія сімейного життя, розроблені вчителем етики
Білицької ЗОШ № 1 Кобеляцького району М.В.Барбі. Цікавими є опис досвіду використання сучасних інтерактивних та мультимедійних технологій, фрагменти уроків, запропоновані викладачами етики Полтавської СЗШ № 29 ,
Карлівської гімназії, Хорольської СЗШ №3. Удосконаленню знань і приписів щодо етики поведінки, етикету, метикету, сетикету слугує Порадник.
Наукове керівництво діяльністю групи здійснювала кандидат філософських наук, доцент Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г.Короленка А.П.Шебітченко. Ми виходили з того, що
– найголовнішою ознакою людини, яка відрізняє її від інших живих істот, є те, що вона – істота суспільна
– суспільство – це непросто зібрання людей, а результат взаємодії між людьми, це, насамперед, ті зв’язки й відносини між ними, які складаються у процесі їх спільної діяльності
– спільна діяльність вимагає від кожного знання нормі правил поведінки, тобто етичних норму широкому розумінні етика – це наука про сутність, походження і розвиток моралі, формулює моральні норми поведінки людей і їх взаємин
– серед якостей, якими визначаються цінність людини, одне з перших місць посідають її моральні якості доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість, сміливість, відповідальність та ін.
– у кожному суспільстві існують норми, які регулюють взаємини між людьми відповідно до їх спільних інтересів
– усі релігійній філософські вченння були так чи інакше спрямовані на вироблення та обгрунтування цих норм, на доведення доцільності й необхідності їх дотримання
– всі ці норми спрямовували дії людей нате, щоб вони не заподіювали шкоди іншим людям, ставилися з любов’ю та повагою до своїх батьків і близьких, допомагали бідним і скривдженим, не були злостивими, заздрісними та жадібними, дбали не тільки про себе, ай про інших, творили тільки добро

4
– опановуючи ці норми, свідомо підпорядковуючи їм свої вчинки, почуття й думки, керуючись ними у своєму ставленні досвіту та інших людей, людина стає високоморальною істотою
– моральність людини характеризується ще й тим, що вона завжди намагається керуватися у своїх діях почуттям обов’язку;
– високоморальна людина заради виконання свого обов’язку, збереження своєї честі й гідності здатна переносити будь-які труднощі й страждання і навіть, якщо це стає необхідним, пожертвувати власним життям
– стосовно інших високоморальна людина керується золотим правилом моралі стався до інших людей завжди так, якби ти хотів, щоб вони
ставилися до тебе;
– моральні якості людини цінуються над усе
– кожен, хто хоче стати справжньою людиною, приносити людям добро і відчувати найбільше задоволення від життя, повинен формувати в собі ці якості щез дитячих років.


























5
ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ І ДОКУМЕНТІВ
ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО-
МОРАЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ В СИСТЕМУ
ОСВІТИ УКРАЇНИ
І. Міжнародні правові документи
1. Загальна Декларація прав людини.
2. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права.
3. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права.
4. Конвенція про права дитини.
5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
6. Декларація принципів толерантності.
7. Декларація про права осіб, що належать до національних або етнічних, релігійних та мовних меншин.
8. Пропозиції державам-членам ООН від Центру з прав людини ООН.
9. Підсумковий документ Віденської зустрічі представників держав- учасниць наради з безпеки і співробітництва в Європі.
10. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи щодо релігійної терпимості в демократичному суспільстві.
11. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи "Релігія та демократія.
12. Рекомендація Парламентської Асамблеї Ради Європи "Освіта і релігія.
ІІ. Нормативно-правові документи України
1. Конституція України.
2. Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації.
3. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій.
4. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перспективний план невідкладних заходів щодо остаточного подолання негативних наслідків політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков і релігійних організацій.

ІІІ. Документи Міністерства освіти і науки України
1. Наказ Міністерства освіти і науки України "Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства.
2. Лист Міністерства освіти і науки України "Про вивчення етики у 2005-
2006 навчальному році.
3. Рішення Колегії Міністерства освіти і науки України "Про концептуальні засади вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно-морального спрямування.

6 4. Концептуальні засади вивчення предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах (курси "Етика, "Основи християнської стики, "Основи релігійної етики.
5. Наказ Міністерства освіти і науки України "Про підсумки роботи експериментального навчального закладу — Українського коледжу імені
В.О.Сухомлинського (ЗОШ № 272) міста Києва за 2004-2006 навчальні роки.
ІV. Документи Головного управління освіти і науки
Київської міської державної адміністрації
1. Наказ Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації "Про запровадження проекту "Християнська етика в українській культурі.
2. Наказ Головного управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації "Про організацію педагогічного експерименту з вивчення курсу "Християнська етика в українській культурі" для учнів 1 класів загальноосвітніх навчальних закладів.
V. Документи обласного управління освіти і науки Полтавської
облдержадміністрації
1. Наказ обласного управління освіти і науки № 425 від 16.06.2006 р. Про впровадження в дошкільні, загальноосвітні та позашкільні навчальні заклади області курсу Основи православної культури».
2. Наказ обласного управління освіти і науки № 492 від 20.07.2006 р. Про впровадження в загальноосвітні навчальні заклади області предметів духовно-морального спрямування (курси Етика, Основи християнської етики, Основи релігійної етики.


КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ
ЯКИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ ТИ МОЖЕШ СКОРИСТАТИСЯ
Оскільки діти належать до найбільш важливих груп населення, Організацією Об’єднаних Націй було вирішити прийняти Конвенцію, яка б гарантувала права дитини і передбачала механізм захисту цих прав. У 1989 р. Конвенція ООН про права дитини набула чинності. За цією Конвенцією дитиною вважається особа до досягнення нею літнього віку. Україна ратифікувала Конвенцією ООН про права дитини ура отже – визначила пріоритет інтересів дитини в суспільстві. В Конвенції наголошується на необхідності особливої турботи держави та суспільства про такі групи дітей, як сироти, інваліди, біженці, правопорушники. Усі держави – учасники Конвенції – гарантують кожній дитині право на життя і здоровий розвиток. Відразу ж після народження дитина реєструється і має право на ім’я та громадянство. Це право на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім’я і сімейні зв’язки, держави зобов’язуються
поважати і надавати необхідну допомогу та захист цього права у випадку позбавлення індивідуальності. За Конвенцією, держави забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч бажанню останніх. Якщо ж згідно із судовим рішенням таке розлучення визнається необхідним в інтересах дитини, всім заінтересованим сторонам має бути надано можливість взяти участь у розгляді цього питання. Коли дитина здатна сформулювати власні погляди, їй надається можливість бути заслуханою вході будь – якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається її інтересів, безпосередньо або через представника. За Конвенцією про права дитини, дитина має право вільно висловлювати свої думки, а саме – вільно шукати, одержувати і передавати будь – яку інформацію незалежно від кордонів убудь якій формі. Багато дітей реалізує це право в різний спосіб, зокрема, листуючись електронною поштою зі своїми ровесниками з інших країн. Звичайно, користуючись цим правом, треба поважати права і репутацію інших осіб, дбати про державну безпеку, громадський порядок, здоров’я та мораль населення. Держава ж зобов’язана забезпечити кожній дитині доступ до інформації та матеріалів із різних національних і міжнародних джерел. Конвенція також гарантує право на свободу асоціацій і мирних зборів, хоч і тут слід пам’ятати про обмеження, які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах державної безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я і моралі населення або захисту праві свобод інших осіб. Жодна дитина не може бути об’єктом свавільного або незаконного втручання в її особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність. На державі лежить обов’язок захистити дитину від усіх форм фізичного і психічного насильства, образи чи зловживань, брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, збоку батьків, законних опікунів чи будь – якої іншої особи, яка турбується про дитину. Якщо дитина тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, держава повинна забезпечити зміну догляду за дитиною, а саме – передачу на виховання, усиновлення або, за необхідності, направлення до відповідних установ по догляду за дітьми. Конвенція про права дитини передбачає належний захисті допомогу дітям, які бажають одержати статус, неповноцінним розумово або фізично дітям. Конвенція гарантує дітям право на користування найбільш досконалими медичними послугами, благами соціального забезпечення, включаючи соціальне страхування, а також право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. За Конвенцією, діти мають право на безоплатну і обов’язкову початкову та середню освіту – як загальну, такі професійну, а також повинні мати доступ до вищої освіти на підставі здібностей кожного. Держави зобов’язані захищати дитину від усіх форм сексуального використання та насильства й сексуальних розбещень, відбудь якої експлуатації і вживати всіх необхідних заходів для запобігання викраденню
дітей, торгівлі дітьми чиїх контрабанді. Якщо дитина обвинуватиться у порушенні кримінального законодавства або визнається винною у його порушенні, вона повинна мати гарантії презумпції невинуватості, негайно бути проінформованою про обвинувачення проти неї та одержати правову й іншу необхідну допомогу при підготовці і здійсненні свого захисту. Держави мають встановити мінімальний вік, нижче якого діти вважаються нездатними порушити кримінальне законодавство. За злочини, вчинені особами, молодшими зароків, не призначаються ні смертна карані довічне тюремне ув’язнення. Для контролю за додержанням державами своїх зобов’язань за Конвенцією про права дитини створено юридичний орган – Комітет з прав дитини. Держави – учасниці зобов’язуються подавати Комітету через Генерального секретаря ООН доповіді про вжиті ними заходи по закріпленню визначених у Конвенції прав та прогрес, досягнутий у здійсненні цих прав (ст.
44 Конвенції про права дитини. Україна, які інші держави – учасниці Конвенції ООН про права дитини, з
1991 р. надає періодичні доповіді про виконання положень Конвенції.


МОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ

Мова - запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбуття. Не ухиляйся від цієї боротьби Захист рідної мови - найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоутвердження й діяльності в ім'я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ - будь ним Володіння рідною мовою - не заслуга, а обов'язок патріота. Розмовляй рідною мовою — своєю і свого народу скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали. Ставлення дорідної мови має бути таким, як дорідної матері її люблять не за якісь принади чи вигоди, а зате, що вона — мати.
Сім'я — первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй усім ї мовою своєї нації. Не вмієш - учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу. Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя (Вольтер). У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- радіоприймачів. Не будь байдужим до найменших виявів обмежень чи зневаги української мови. Стався до інших мов так, якби ти хотів, щоб ставилися до
твоєї рідної мови. У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім'ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна - у своєму літературному варіанті. Батьки в таких сім'ях повинні використати обидві мови непросто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів. Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, алей об'єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою (Й.В.Гете). Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов'язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо В ім'я нашого народу, в ім'я найвищих ідеалів людства, свободи і справедливості.
(За І.Огієнком)


РІШЕННЯ КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ
УКРАЇНИ

"29" червня р. Протокол № 8/1-2
«ПРО КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ПРЕДМЕТІВ ДУХОВНО-МОРАЛЬНОГО
СПРЯМУВАННЯ»

Витяг із доповідної записки
Обов'язковою умовою соціально-економічного та духовно-морального прогресу, перетворення українського суспільства у розвинену цивілізовану націю є створення високодуховного середовища в суспільстві, формування у молодих людей високої моральної культури.
На виконання доручення Президента України від 8 липня 2005 р. №1- 1\657 щодо поліпшення морального виховання Міністерством освіти і науки України була створена спеціальна комісія для розроблення змісту нових навчальних курсів. До її складу увійшли відомі вчені - філософи, педагоги, вчителі та представники різних конфесій. Результатом тривалої, кропіткої роботи комісії стало створення концептуальних засад вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів духовно -
морально спрямування. Концептуальними засадами визначено мету, завдання курсів, принципи їх побудови, кадрове забезпечення.
Згідно з законодавством України освіта в Україні є світською, вона
забезпечує свободу совісті, гарантує вільне світоглядне самовизначення
особистості, утому числі можливість ознайомлення учнів з основами
релігійних знань.
Європейський досвід багатьох країн, зокрема Німеччини, Швеції, Греції, Росії, Румунії, Литви, Фінляндії показує, що вивчення предметів, які містять елементи релігійного, та, зокрема, християнського світогляду, може започатковуватися винятково на базі партнерських стосунків між різними конфесіями, Державою і Церквою, через діалог з батьками та учнями.
Певний досвід впровадження предметів духовно-морального спрямування у системі загальної середньої освіти апробовано у Львівській, Тернопільській,
Івано-Франківській, Рівненській та інших областях. Предмети духовно- морального спрямування такі, як "Християнська етика, "Християнська культура, "Етика духовні засади, "Основи Православної культури Криму, Основи мусульманської культури Криму" тощо вивчаються у чверті загальноосвітніх навчальних закладів. У цілому в країні в різних регіонах відбувається впровадження християнської етики та інших предметів духовно-морального спрямування з різною мірою зацікавлення збоку батьків, учнів та громадськості, глибини і якості викладання предметів і підготовки кадрів.
Головними завданнями предметів духовно-морального спрямування є ознайомлення учнів із загальнолюдськими цінностями та формування особистості учня на основі науково-філософської та християнської мусульманської, іудейської тощо) духовної, моральної і культурної традиції виховання свідомої, вільної та відповідальної особистості, здатної жити і творити в сучасному демократичному суспільстві творення належних умов для глибшого самопізнання, розкриття та реалізації своїх творчих здібностей і таланту в позитивному річищі.
Організація вивчення предметів духовно-морального спрямування
здійснюється з урахуванням побажань батьків, учнів, педагогів,
накопиченого досвіду викладання відповідних курсів, наявності належної
кадрової і методичної бази, місцевих умов.
Відповідно до затверджених Міністерством освіти і науки України типових навчальних планів для річної школи та відповідних листів МОН України передбачено вивчення в х класах загальноосвітніх навчальних закладів,
починаючи з 1 вересня 2005 р, за вибором батьків учнів предмета Етика,
або ж ( а також) предметів духовно-морального спрямування в обсязі годин,
передбачених для вивчення в х класах предмета Етики.
За наявності бажання батьків, учнів, кадрового забезпечення і
методичної бази предмети духовно-морального спрямування можуть
вивчатися і в інших класах за рахунок годин варіативної складової
навчальних планів.
Концептуальними засадами передбачено з наступного навчального року у

11 5-6 класах вивчати такі курси „Етика", Основи християнської етики,
„Основи релігійної етики". В рамках вивчення цих предметів вибір одного з
них здійснюється на підставі письмових заяв батьків або осіб, що їх
заміняють, з урахуванням думки учнів.
Курс „Етика" реалізується через поглиблення знань про основні моральні норми та цінності українського народу, морально-етичні принципи сучасного суспільного та індивідуального життя людини, формування стійких установок на толерантність, милосердя, дотримання етикетних норму повсякденному житті тощо, а також спрямовується на вироблення у школярів навичок морального самовдосконалення.
Курс Основи християнської етики" спрямований на впровадження в систему освіти традиційних для України християнських цінностей істини, благочестя, добра, любові, краси, гідності, обов'язку, совісті, честі. Цей курс не пов'язаний із релігійними обрядами, матеріалом вивчення в курсі слугують кращі надбання християнської культури й філософії України та світу.
Курс „Основи релігійної етики" є дисципліною освітньо-виховного, світоглядного та релігійно-культурного спрямування, що базується на моральних засадах світових релігій і вибудовується як фундамент життєвих цінностей сучасної людини і спрямовується на формування толерантності, здатності до співжиття та взаємодії молодого покоління в полікультурному і поліконфесійному середовищі, поваги до свободи совісті, особистих релігійних переконань особи.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал